CC BY
14
УДК 330.332: 631.6 Acnip. Е.Г. Мороз - Нацюнальний умверситет водного
господарства та природокористування, м. PieHe
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ЗАСАДИ ШВЕCTИЦШНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 У ВОДОГОСПОДАРСЬКО-МЕЛ1ОРАТИВН1Й
ГАЛУЗ1 УКРАÏНИ
Наведено cy4acHÍ проблеми функщонування гiдромелiоративного комплексу та проблеми залучення швестицшних ресyрсiв у мелюративну галузь. Розглянуто ос-hobhí шляхи надходжень грошових коштiв у мелюративну сферу. Запропоновано для покращення ïï швестищйно'1' привабливостi створення об'еднань з вирощування на мелiорованих землях таких сшьськогосподарських культур, що в цшому сприяти-муть полiпшенню стану мелюративно'1' системи.
Doctorate E.G. Moroz - National University of Water Management
and Nature Resources Use, Rivne
The ecology-economic fundamentals of the invested activity in hydromeliorative branch of Ukraine
The present problems of the functioning of hydromeliorative complex and problems of invested resources involvement in meliorative branch are show in the article. There were invested principal ways of money receipts into meliorative sphere. It is proposed to create agricultural corporations for planting agricultural crops which will lead to better meliorative system.
На сучасному етат розвитку Украша, здшснивши за останш десять роюв глибок економ1чш перетворення, шдшшла до набуття статусу кра-ши з ринковою економжою. Економ1чш реформи вщбулися у вЫх галузях народногосподарського комплексу. Не е винятком i мелюративна галузь. Ця сфера дiяльностi як складова природоохоронного комплексу Украши е над-звичайно актуальною, адже мелюращя земель не зводиться тшьки до проце-сiв зрошення та осушення. Вона включае i боротьбу з вггровою та водною ерозiею, i боротьбу iз зростанням кшькоси ярiв, i вапнування грунив, i пла-нування поверхнi сшьськогосподарських земель, i створення захисних люо-вих смуг, i впровадження спещальних прийомiв обробiткy грyнтiв. Мелiора-щя - це спосiб перетворення земель, що вкрш! пустирями, та заболочених земель в родюч^ захист вщ посух, паводкiв, пiдтоплень та засолення земель. Це також шлях до оздоровлення мюцевост^ покращення ландшафту та умов життедiяльностi людей на сель
На сьогодш за рiвнем сшьськогосподарського освоення (69,30 %) та розораносл територiï (53,95 %) Украша значно перевищила межi, прийнятi у цившзованих краïнах. А мелiорованi землi по сyтi е страховим фондом дер-жави. Вiд ефективностi ïx використання та збереження залежить економiчна, екологiчна та соцiальна ситyацiя у крашь Зрошyванi землi розмiщено на пло-щi 2,3 млн. га, що становить 5,60 % вщ загальноï площi сiльськогосподарсь-ких упдь, а осyшенi землi - на площд 3,30 млн. га, або 7,90 % вщ загальноï площд сiльгоспyгiдь. Мелiорованi землi, займаючи 13,0 % вщ загальноï площi сшьгоспупдь, забезпечували у до кризовi роки виготовлення 20,0 % продукци рослинництва (овочiв - 60,0 %, кормiв - 28,0 %, рису - 100,0 %, льоноволок-на - 36,0 %, зерна - 12,50 %). Останнiми роками стан мелюрованих земель за-
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
лишаеться складним, оскiльки агротехнiчнi та агромелiоративнi заходи (хь мiчна мелiорацiя, дренаж, зрошення тощо) здiйснюють на дуже обмеженш територи [1, 2].
Протягом кшькох останнiх рокiв на розвиток як водного господарства, так i сiльськогосподарського виробництва на мелiорованих землях Укра1ни негативно впливае i процес розпаювання земляних площ та пов,язанi з ним змши форм власностi в агропромисловому сектор^ що здiйснювалися без урахування особливостей використання побудованих у минулi роки мелюра-тивних систем. Головною вщмшною рисою цих систем е те, що вони були призначеш для ведення великого колективного господарства на значних ма-сивах. А внаслщок розпаювання цшсна мелюративна система виявилася роз-мiщеною на землях багатьох новостворених сшьськогосподарських форму-вань, що ускладнюе експлуатацiю внутршньогосподарсько! та мiжгоспо-дарсько! мелюративно! мережь У зв'язку з цим на сьогодш намiтилася стала негативна тенденщя - спад вiддачi мелiорованих земель [3].
Таким чином, у межах юнуючого правового поля i сучасного досвщу господарювання основнi принципи управлшня мелiоративними фондами, у першу чергу, внутршньогосподарськими (недержавними), виходять iз того, що конструктивы та технологiчнi особливост iснуючих мелiоративних систем потребують, незалежно вiд форм власностi на землю, !х колективного використання в умовах створення укрупнених суб'ек^в господарювання (нап-риклад, типу ВАТ або ЗАТ тощо).
Негативним моментом, яким характеризуеться сьогодш водогоспо-дарська сфера дiяльностi, е вихщ з ладу основних мелюративних засобiв, замша яких за вартютю у десятки разiв дорожча, нiж затрати на !х утримання у технiчно справному станi. Крiм того, мелюративним системам нинi прита-маннi швидк темпи морального зносу i фiзичного старiння обладнання. Не-обхiдно зазначити, що загальна вартiсть державних водогосподарських фон-дiв, якi перебувають на баланс водогосподарських органiзацiй, становить по-над 10,5 млрд. грн. Ц фонди накопичували десятирiччями й через те вони становлять цшсну комплексну систему, руйнування яко! призведе до певно-го занепаду водогосподарсько-мелюративно! галузi [4].
Наведенi вище проблеми водогосподарсько-мелюративного комплексу спричиненi передуЫм кардинальною змiною iнституцiйних умов у кра!т та значним зменшенням обсягiв фiнансування водогосподарських заходiв, не-обхщних для забезпечення нормального сталого функцюнування i розвитку галузi мелюраци.
Окремi елементи обгрунтування доцiльностi iнвестицiйного забезпечення галузi водного господарства та мелюраци спостерiгаемо у працях В. Сташука, Л. Кожушка, А. Яцика, В. Трегобчука, М. Хвесика, В. Голяна, Р. Костюкевича, Н. Радкевич, Н. Рокочинсько! тощо.
Протягом перехщного перюду гостра i затяжна соцiально-економiчна криза не оминула i водогосподарсько-мелюративну галузь. У зв'язку iз неста-чею бюджетного фiнансування водогосподарсько! дiяльностi не здiйснюють мiнiмально необхiднi поточш та капiтальнi ремонти, вiдновлення та тдтри-
мання в належному технiчному станi насосних станцш, дощувальних машин, шшо1 мелюративно1 технiки та iригацшно-осушувальноl мережi. Внаслщок чого посилюються загрозливi тенденцп, частина з яких набувае незворотного характеру. Виходячи з цього, виникае необхщшсть вишуковувати додатковi джерела iнвестицiй на розвиток i технiчне переоснащення об'екпв водогоспо-дарсько-мелiоративного комплексу. Поряд з тим, як i в бшьшосл розвинутих краш, фiнансування з держбюджету i самофiнансування мелiоративних робiт теж повинш зберегтися.
З метою рацюнального використання мелiорованих земель у продо-вольчому та ресурсному забезпеченнi держави, зменшення залежностi сшьсь-когосподарського виробництва вщ несприятливих природно-клiматичних умов прийнято "Комплексну програму розвитку мелюраци земель та полш-шення екологiчного стану зрошуваних та осушуваних угiдь у 2001-05 рр. та прогноз до 2010 р.". Програмою передбачено до 2010 р. провести реконструк-щю мелюративних систем на площi 780,0 тис. га. Станом на 01.01.2003 р. плошд сшьськогосподарських угiдь, на яких необхщно пiдвищити технiчний рiвень гiдромелiоративних систем, становлять 471,90 тис. га зрошуваних земель та 365,90 тис. га осушених земель. Проте, станом на 2004 р. жодно! сис-теми не було реконструйовано, хоча щорiчний обсяг робгт з реконструкци повинен бути не менше 5,0 % вiд плошд мелiорованих земель, що дало б змо-гу протягом 20-ти роюв вiдновити дiючi гiдромелiоративнi системи. Анало-гiчна ситуацiя iз фiнансуванням робгт з реконструкци мелiоративних мереж i в Рiвненськiй областi, де протягом 2001-2004 рр. жодних грошових кош^в з бюджетiв не надiйшло (табл. 1). Для здшснення обсягiв робгг з покращення мелюративно1 мережi в цшому в Укршт необхiдно щорiчно витрачати 1,0-1,2 млрд. грн. [5, 6].
Табл. 1. Показники обсягiв i вартостiробШ з реконструкцИмелюративних систем та полтшення екологiчного стану мелюративнихугiдь Рiвненсько'i _областi на 2001-05 рр. та прогноз до 2010 р._
Джерела фшансування Роки
Од. вим. 2001 2002 2003 2004 2005 200105 200610 200110
1. Площа земель, на яких розта-шоваш мелюративш системи, що потребують реконструкци тис. га - 1,20 1,60 2,40 2,80 8,0 15,0 23,0
2. Необхщний обсяг фшансування робгт з реконструкци систем: - всього по област - з державного бюджету - з мюцевого бюджету - кошти сшьгоспвиробниюв тис. грн. - 1830,0 840,0 630,0 360,0 2490,0 1120,0 870,0 500,0 3650,0 1680,0 1240,0 730,0 4240,0 1960,0 1440,0 84000 12210,0 5600,0 4180,0 2430,0 ии 00 00 34870,( 16100,0 11840,0 6930,0
3. Частка виконання % - 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 - -
Не викликае заперечень той факт, що рашше весь обсяг фшансових надходжень здшснювали за рахунок бюджетних кош^в, на сьогодш ж запла-нований обсяг фшансово1 пiдтримки водогосподарсько1 сфери дiяльностi ха-рактеризуеться незначними показниками та, ^м того, наявне i !х недонад-
^шональний лкотехшчний унiверситет Украши
хoдження. У зв'язку з пpoведенням пpoцесy poзпаювання землi i пеpедачi ïï y ^иватну фopмy власнoстi i, як наслдок, poзпopoшення oкpемих частин мель opативнoï меpежi мiж oкpемими землевласниками та землекopистyвачами ^o-пoнyeться для ïï пiдтpимки викopистoвyвати не тшьки деpжавнi кoшти, а й зас-тoсoвyвати внyтpiшнi та зoвнiшнi, ^земш та вiтчизнянi джеpела фiнансyвання.
Питання актyальнoстi залyчення iнвестицiйних pесypсiв, oсoбливo iнoземних, в екoнoмiкy Укpаïни займаe y сьoгoднiшнiх yмoвах дoсить важли-ве мiсце, щo пiдтвеpджyeться пpoведенням y сеpединi чеpвня 2005 p. фopyмy Mмiнi - Давoсм y Кжвь На жаль, вoдне гoспoдаpствo Укpаïни й сiльськoгoс-пoдаpське виpoбництвo на мелiopoваних землях не належать дo пеpспектив-них пеpшoчеpгoвих сфеp залyчення iнoземних iнвестицiй, щo пoяснюeться pизикoванiстю, дoвгoстpoкoвiстю здiйснення iнвестицiйних пpoектiв та в щ-лoмy низь^ю iнвестицiйнoю пpивабливiстю даних галyзей е^^мши.
Не пoкpащyють iнвестицiйнoï пpивабливoстi ^аши в цiлoмy й нещo-давш змiни закoнoдавства, щo пеpедбачають скасyвання гаpантoваних швес-тopам пiльг, oпoдаткyвання iнвестицiй, занесених y статyтний фoнд, скасу-вання спiльних екoнoмiчних зoн.
На сьoгoднi безсyмнiвним e той факт, шр всi наявнi iннoвацiï iз впpo-вадження iнтенсивних й pесypсoзбеpiгаючих технoлoгiй виpoбництва з вига-pистанням вoди вимагають значнoï за poзмipами фiнансoвoï пiдтpимки. У вгг-чизнянiй екoнoмiчнiй лiтеpатypi iснyють piзнi класифiкацiï спoсoбiв та дже-pел акyмyлювання iнвестицiйних pесypсiв, зoкpема внyтpiшнi та зoвнiшнi, iнoземнi й вггчизняш, власнi, пoзикoвi й залyченi джеpела фiнансyвання. Згiднo зi ст. 10 За^ну Укpаïни "npo iнвестицiйнy дiяльнiсть", джеpелами фь нансyвання iнвестицiйнoï дiяльнoстi e: 1. Власнi фiнансoвi pесypси iнвестopа (пpибyтoк, амopтизацiйнi вiдpахyвання, вiдшкoдyвання збиткiв вiд аваpiй, стихшего лиха, гpoшoвi нагpoмадження i заoщадження гpoмадян, юpидич-них oсiб тoщo); 2. Пoзичкoвi фiнансoвi кoшти iнвестopа (oблiгацiйнi пoзики, банкiвськi та бюджетш кpедити); 3. Залyченi фiнансoвi ^шти iнвестopа (кoшти, oдеpжанi вiд пpoдажy акцiй, пайoвi та iншi внески гpoмадян i юpи-дичних o^6); 4. Бюджетнi iнвестицiйнi асигнyвання; 5. Безoплатнi та благо-дiйнi внески, пoжеpтви opганiзацiй, пiдпpиeмств i гpoмадян.
Як yже зазначалoся, y сyчасних pинкoвих yмoвах гoспoдаpювання i га-лузь сiльськoгo гoспoдаpства, i медиативна галyзь пoвиннi фyнкцioнyвати й poзвиватися не тiльки за "кpаплi" бюджетних кoштiв, а й шукати власш спoсoби та джеpела здoбyвання дoдаткoвих фiнансoвих pесypсiв. Весь спектp мoжливих джеpел фopмyвання iнвестицiйних pесypсiв сiльськoгoспoдаpських пiдпpиeмств, щo пpoвoдять свoю дiяльнiсть на мелiopoваних землях, наведенo у табл. 2.
У сучасних yмoвах незбалансoванoстi нацioнальнoï екoнoмiки бшь-шють iнвестицiйних пpoектiв вихoдять виключнo з екoнoмiчнoï дoцiльнoс-тi та ^агнення oтpимати максимальний екoнoмiчний ефект вщ здiйснення фiнансoвo-гoспoдаpськoï дiяльнoстi i зoвсiм не фунтуються на екoлoгiчних i сoцioкyльтypних засадах. Пpoте такi швестицшт пpoекти спpияють тiльки збагаченню oкpемих oсiб i як не пoкpащyють сoцiальнo-екoнoмiчний poзви-тoк кpаïни, так i не забезпечують збаланшване пpиpoдoкopистyвання. В yмo-вах надмipнoгo забpyднення всiх елементiв навкoлишньoгo сеpедoвища екoлo-
Табл. 2. Джерела формування швестицшнихресурЫв стьськогосподарських тдприемств, що безпосередньо здШснюють свою дiяльнiсть на мелюрованих територiях, Их основт переваги та недолши
Перелш джерел Переваги Недолiки
Джерела формування швестицшних ресуршв сшьськогосподарського тдприемства, що здшснюе свою дiяльнiсть на мелюрованих територiях власнi 1. Частина чистого прибутку, що спрямовусться на ви-робничий розвиток. 1. Оперативнють, гнуч-юсть. використання 2. Актуальшсть застосу-вання страхування збитюв, що можуть бути спричинеш форс-мажорними об-ставинами у с/г ви-робницта на мелюр. територ1ях. 1. Недостатнш р1вень су-ми прибутку с/г тдприемств. 2. Незначний розм1р амортиз. фонду у зв'язку 1з використан-ням морально та фь зично застарших основних засоб1в. 3. Низький р1вень реш-вестованих кошт1в, отриманих вщ продажу основних засоб1в. 4. Вщсутшсть надлишкових об1гових коштп у зв'язку з шфля-цшними процесами 1 1'х виробничою необ-хщшстю.
2. Амортизацшш вщрахуван-ня.
3. Страхова сума вщшкоду-вання збитюв, спричине-них втратою майна.
4. Решвестована шляхом продажу частина основних засоб1в.
5. 1ммобшзована в швестицн частина надлишкових обь гових кошт1в.
позиковi 1. Довготермшов1 кредити банюв та шших кредитних шститупв. 2. Емшя обл1гацш пщ-приемства. 3. Цшьовий державний кредит, спрямований на кон-кретний вид швестування. 4. Податковий швестицшний кредит. 5. 1нвестицшний л1зинг. 6. Кошти ф1зичних ос1б. 1. Реальне надходження значного розм1ру ш-вестицш. 2. Скорочення термЫв реал1зацп проекпв 3. Наявшсть зовшшнього контролю. 4. Розподш швестицшних ризиюв. 5. При емюп обл1гацш не потр1бна л1квщна застава. 6. Оновлення виробни-чих потужностей за рахунок л1зингу та за-ощадження на витра-тах, пов'язаних 1з во-лодшням майном. 1. Залежнють вщ кредито-р1в. 2. Висою кредитш ставки 3. Ор1ентащя банювських установ на короткотер-мшове кредитування. 4. Часткове обмеження самостшносп. 5. Можливють втрати частини власносп. 6. Нерозвинутють фондового ринку.
|| залучет 1. Емю1я прившейованих та простих акцш тд-приемства 2. Безоплатно надаш держав-ними органами та комер-цшними структурами кошти на цшьове швестування (гранти, субсидп, спонсорство, донорство та дотацп) 3. Внески стороншх в1тчизня-них та заруб1жних швесто-р1в до статутного фонду тдприемств неакцюнерно! оргашзацшно-правово! форми 1. Спрямовашсть банюв на ринок цшних папе-р1в 2. Акцюнування -найбшьш дешевий спо-аб залучення катталу 3. Можливють дотуван-ня природоохоронних та ресурсозбер1га-ючих технологий 1. Дефщит бюджетних кошт1в для надання 1'х у безоплатне швестуван-ня 2. Нерозвинутють фондового ринку в Укра- 1Ш
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
гiчна складова виходить на перший план при розробленш i впровадженнi ш-вестицшних проектiв. Екологiчна зорiентованiсть iнвестицiйних проеклв та-кож мае велике значення i у залученнi фiнансових кошт1в. Так, мiжнароднi фiнансово-кредитнi установи шд час фiнансування надають перевагу тшьки тим проектам, що е еколопчно безпечними i сприяють полiпшенню еколопч-ного стану природного середовища. 1нвестицшт заходи з реконструювання i модершзацп мелiоративних систем та подальше 1х використання в агропро-мисловому комплексi е одним iз засобiв запобшання згубному впливу госпо-дарювання на еколого-економiчний баланс агроландшафтiв.
Одним iз новiтнiх шляхiв мобшзацп фiнансових ресуршв у сшьсько-господарськi пiдприемства, що безпосередньо здшснюють свою дiяльнiсть на мелюрованих землях, е створення об'еднань пiдприемств рiзних оргашза-цiйно-правових форм, як б зосереджували сво! зусилля й спроби в напрямку реал1зацп проеклв з вирощування певних конкурентоспроможних культур на мелюрованих землях iз залученням усiх учасникiв виробничого циклу - вщ пiдприемства-постачальника насiння до управлшь з експлуатацп мелюратив-них мереж. Зокрема, у захщному регюш Укра!ни доцiльним було б утворення сшьськогосподарських об'еднань у галузi льонарства (у Полюькш зонi) або хмелярства, а в шших регiонах на мелюрованих землях - об'еднань, що спря-мовували б свою дiяльнiсть на вирощення й переробку ршака, який е сирови-ною для виробництва бюпалива - екологiчно чистого i економiчно випдш-шого вщ традицiйних дизпалива та бензину [7, 8].
Особливу увагу звернуто саме на щ сiльськогосподарськi культури, ос-
кшьки:
• льон ще за чашв Радянського Союзу вирощувався на землях Захвдно! Укра-1ни; займав досить значну частину посiвних площ, яка становить у 2004 р. 32,40 тис. га, що у 6,41 раза менше, шж у далекому 1985 р.; ^м того, льон е досить прибутковою сшьськогосподарською культурою, що тдтверджуеться рiвнем рентабельное]! агропромислових суб'ектiв господарювання Рiвненсь-ко! областi, як1 функцiонують у галузi льонарства. Цей рiвень за тдсумками 2004 р. становив 16,70 %; у докризовi роки - близько 36,0 % льоноволокна вирощувалося саме на мелюрованих територiях [2]; ^м того, вiдродження галузi льонарства дасть змогу вiдродити i роботу мелюративних систем, яш за останнi п'ятнадцять рок1в прийшли у занепад, створити на селi необхiдну iнфраструктуру (при цьому вiдновлять роботу як сшьськогосподарсью пiд-приемства з вирощування льону, так i льонозаводи, i льонокомбшати);
• рiпак для рослинництва Украши е культурою не новою, адже з 1980-их рок1в вiн використовувався як високобiлкова кормова культура, проте т!льки в ос-таннi шлька рок1в рiпак успiшно експортуеться, оскшьки на нього е пос-тшний попит на мiжнародному ринку; до того ж ршашвництво е високорен-табельною галуззю рослинництва. Так, станом на 01.01.2005 р. сшьськогос-подарськими пiдприемствами Рiвненськоl област! досягнуто рiвень рента-бельност! з вирощування та реатзацй рiпака в розмiрi 32,70 %; ^м того, па-ливо з ршака е ще й еколопчно безпечним [7];
• хмшь дае змогу отримати екологiчно чисту продукцию на радiоактивно заб-руднених грунтах, якими в основному е грунти пiвнiчно-захiдних та пiвнiч-них областей Укра1ни й використовуеться, в основному, у пивоварiннi.
Для обгрунтування доцiльностi й перспективностi створення сшьсько-господарських шдприемств, що здшснюватимуть свою дiяльнiсть на мелюро-ваних землях i вирощуватимуть на них льон-довгунець, озимий ршак i хмшь наведемо основнi показники вирощування цих культур у Рiвненськiй областi протягом 1993-2004 рр. (табл. 3, рис. 1).
Табл. 3. Основт показники вирощування льону, ртаку та хмелю у Рiвненськiй _областi протягом 1993-2004 рр._
Роки Площа збирання, га Льон-довгунець Площа збирання га Ршак озимий Хмшь
валовий зб1р, ц. урожай-шсть, ц з 1 га валовий зб1р, ц. урожай-нють, ц з 1 га площа збирання, га валовий зб1р, ц. урожай-шсть, ц з 1 га
1993 8592,0 43954,0 5,10 1329,0 10146,0 7,60 671,0 1938,0 2,90
1994 4859,0 27568,0 5,70 1001,0 6031,0 6,0 644,0 638,0 1,0
1995 6228,0 26756,0 4,30 1467,0 14555,0 9,90 548,0 1228,0 2,20
1996 3410,0 8280,0 2,40 640,0 2462,0 3,80 469,0 748,0 1,60
1997 2120,0 6422,0 3,0 356,0 1375,0 3,90 441,0 477,0 1,10
1998 1367,0 4291,0 3,10 368,0 2445,0 6,60 175,0 197,0 1,10
1999 823,0 1908,0 2,30 1302,0 11862,0 9,10 172,0 614,0 3,60
2000 333,0 1201,0 3,60 5701,0 51040,0 8,90 175,0 261,0 1,50
2001 228,0 1952,0 8,60 4570,0 45718,0 10,0 184,0 344,0 1,90
2002 449,0 2413,0 5,40 2224,0 17356,0 7,80 150,0 310,0 2,10
2003 531,0 3244,0 6,10 231,0 2440,0 10,60 139,0 549,0 4,0
2004 785,0 2212,0 6,0 2766,40 44736,0 16,20 166,90 614,0 3,70
Як видно з табл. 3 та рис. 1, площа збирання льону-довгунця протягом дослщжуваних роюв була найбшьшою у 1993 р. i становила 8592,0 га, що у 11 разiв бшьше порiвняно з 2004 р. Динамжа площ збирання озимого ршака характеризуемся стрибкоподiбною тенденщею. Найбiльша площа збирання ршака по област протягом дослщжуваних перiодiв була у 2000 р., шсля того ще! техтчно! культури сiялося у кiлька разiв менше, а у 2004 р. тенденщя по-сiву та збирання набула зростаючого характеру i становила 2766,40 га. З рис. 1 видно, що в област хмелю вирощуеться дуже мало. Стан площ збирання хмелю протягом 1993-2004 рр. характеризуеться спадною тенденщею i до-рiвнюе у 2004 р. 166,90 га, що на 75,13 % менше, шж у 1993 р. 10000,00 9000,00 8000,00 7000,00 6000,00 5000,00 4000,00 3000,00 2000,00 1000,00 0,00
1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Роки
—♦—Льон-довгунець Ртак озимий Хмшь
Рис. 1. Динамка площ збирання льону, ртака й хмелю у Рiвненськiй областiу
1993-2004рр.
Мелюращя земель е головним чинником штенсифжаци сшьського господарства, важливою складовою забезпечення сталого виробництва сшьсь-
Haцioнaльний л^тех^чний yнiвeрситeт Укрaïни
кoгocпoдаpcькoï пpoдyкцiï, ocoбливo в poки з нecпpиятливими клiматичними yмoвами. Moдepнiзацiя агpаpнoгo пpиpoдoкopиcтyвання на мeлiopoваниx зeмляx, яка випливае iз загальнoгo xoдy pинкoвиx пepeтвopeнь, е oдним iз за-coбiв запoбiгання згyбнoгo впливу гocпoдаpювання на eкoлoгo-eкoнoмiчний баланс агpoландшафтiв. Тoмy залyчeння iнвecтицiй y мeлiopативнy галyзь е надзвичайш актyальним питанням. Пopяд з тим, активiзацiя iнвecтицiйнoï дь яльшст y cфepi мeлiopацiï мoжлива тшьки за yмoви мoтивацiï цieï дiяльнocтi для пoтeнцiйнoгo iнвecтopа. Пiдвищити iнвecтицiйнy пpивабливicть галyзi вбачаеться мoжливим:
• за дoпoмoгoю дepжавнoï пiдтpимки (надання су6сндш, дoтацiй, фiнанcyван-ня дepжавниx цiльoвиx пpoгpам, тoщo, а ташж звiльнeння вщ oпoдаткyвання на тepмiн peалiзацiï пpoeктy);
• чepeз зацiкавлeнicть iнвecтopа y peзyльтатаx ciльcькoгocпoдаpcькoï д1яльшс-т! на мeлiopoваниx зeмляx шляxoм cтвopeння мiжгалyзeвиx oб'eднань тд-пpиeмcтв, залyчeниx y виpoбничий цикл з виpoщyвання виcoкopeнтабeльниx тexнiчниx кyльтyp.
Лiтeрaтyрa
1. Бaбмiндрa Д. Зeмля пoтpeбye oxopoни// Уpядoвий Ryp'ep - 2005, № 141 - С. 9.
2. Хвесик М.А., ^лян В.А., Хвесик Ю.М. Iнcтитyцioнальнe cepeдoвищe статого вoдoкopиcтyвання в yмoваx pинкoвиx вщшсин: нацioнальнi та peгioнальнi вимipи: Moнoгpа-фЫ. - К.: Книжкoвe вид-вс HAУ, 2005. - 180 с.
3. Крученик В. Ш^оди дo yпpавлiння мeлiopативними cиcтeмами в yмoваx peфop-мyвання AПК// Boднe гocпoдаpcтвo Укpаïни. - 2002, № 3-4 - С. 10-13.
4. Олeксaндрeнкo М. Дepжвoдгocп закликае збepiгати cтвopeний пoтeнцiал// Уpядo-вий кyp'ep. - 2005, № 144. - С. 27-32.
5. Хвесик М.А., Pn/Kosa K.I. Екoлoгo-eкoнoмiчнi пpoблeми викopиcтання вoдниx pe-cypciв y агpoпpoмиcлoвoмy кoмплeкci// Bicник HУBГП. - 2004, № 4 (28) - С. 343-350.
6. Левун O.I. Сyчаcнi пpoблeми poзвиткy вoдoгocпoдаpcькo-мeлiopативнoгo шм-плeкcy Укpаïни// Bicник HУBГП - 2005 - С. 113-119.
7. Бурченя В. Рiвнeнcький льoн - дo iмпepатopcькoгo двopy?// Блiц-Заxiд. - 2005, № 21. - С. 9-1б.
S. Koлoмис М. Hа pадивилiвcькиx пoляx виpoщyватимyть... пальнe// Boлинь - 2005, 29 липня. - С. б.
9. Чeрвaньoв Д.М. Meнeджмeнт i^eoi^m^'í дiяльнocтi пiдпpиeмcтв: Hавч. го-cí6. - К. : Знання - Пpec, 2003. - б22 с._
УДК 504.06:622 Ст. наук. ствроб. О.М. Сухта, канд. em^ наук -
Рада з вивчeння продуктивних сил Украти HAH Украти, м. Кшв
EKОЛОГО-EKОHОMIЧHI АСШКТИ PEKynbT№A^i TEPTOOHffi
Рoзглядаютьcя пpoблeми peкyльтивацiï тepикoнiв та шляxи ïx виpiшeння. За oбмeжeниx фiнанcoвиx мoжливocтeй ^и лiквiдацiï шаxт, peалiзацiя пpиpoдooxopoн-ниx пpoгpам мае cпиpатиcя на наyкoвe забeзпeчeння визначeння пpiopитeтниx за eкoлoгo-eкoнoмiчними кpитepiями заxoдiв. Aналiз вигoд-витpат з вpаxyванням фак-тopа чаcy дoзвoляe визначити, щo oдним iз найбшьш eфeктивниx пpиpoдooxopoнниx заxoдiв на даний час е гасшня тepикoнiв та ïx peкyльтивацiя. Обмeжeнicть кoштiв, opганiзацiйнi нeyзгoджeння тoщo вiдcyвають виpiшeння пpoблeми peкyльтивацiï тe-pикoнiв на нeвизначeний час.
Kлючoвi слoвa: eкoлoгiчна peабiлiтацiя тepитopiй, peкyльтивацiя тepикoнiв, мeтoдoлoгiя "аналiз вигoд-витpат" (ABB), eкoлoгiчнi збитки, eкoнoмiчна eфeктив-нicть, мeтoди oцiнки пpиpoдooxopoнниx заxoдiв.
