CC BY
19
5. ЕКОЛОГ1ЧНА I ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА
БЕЗПЕКА
УДК 338.43.02
НАУКОВО-МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ СТ1ЙКОСТ1 ДУАЛЬНИХ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У СФЕР1 ГЩРОМЕЛЮРАТИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
А.М. Костюкевич1, НЯ. Наливайко2
Розроблено науково-методичш пiдходи до оцшювання стiйкостi дуальних оргаш-зацшно-екожишчних систем у сфеpi пдромелюративного землеробства. Встановлено, що opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнi вiднoсини мiж водогосподарськими opгaнiзaцiями та сiльськoгoспoдapськими виробниками на мелiopoвaних землях е дуальною оргашза-цiйнo-екoнoмiчнoю системою. Доведено, що стшгасть opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчних систем у сфеpi гiдpoмелiopaтивнoгo землеробства характеризуемся шституцшним впли-вом на систему за допомогою формальних та неформальних шституйв, а також зале-жить вщ екoнoмiчних вигод взаемного oбмiну.
Ключовi слова: пдромелюративне землеробство, дуальна opгaнiзaцiйнo-екoнoмiч-на система, екoнoмiчнa стiйкiсть системи, шституцшна стiйкiсть системи.
Постановка проблеми. Бшьшкть територц Украши розташована у кль матичних зонах з недостатньою або надлишковою волопстю для вирощування сшьськогосподарських культур. Тому ефективне сшьськогосподарське вироб-ництво на таких територ1ях можливо забезпечити тальки шляхом дотримання технологи регулювання водно-повиряного режиму грунту упродовж усього ве-гетацшного перюду. Цього можна досягнути за допомогою створення стшко!' системи орган1зац1йно-економ1чних ввдносин м1ж сшьськогосподарськими виробниками та водогосподарськими оргашзащями.
Проте шд час проведения земельно!' реформи в УкраЫ ввдбулося розпа-ювання мелюрованих земель без урахування вимог дотримання технолопчно!' цшсноста шженерно!' шфраструктури мелюративних систем. Змша прав влас-носта на сшьськогосподарсью упддя та оргашзацшних форм сшьськогоспо-дарських виробнишв, поряд з виникненням технолопчних трудношдв обслуго-вування мелюративних систем, призвели до руйнування економ1чних вщносин м1ж йльськогосподарськими виробниками i водогосподарськими оргашзащями та зумовили недieвiсть механiзмiв державного регулювання у цш сферi.
Це спричинило попршення технiчного стану та моральне старшня об'ектав iнженерноí iнфраструктури мелiоративних систем, а також неефектив-не використання потенцiалу сiльськогосподарського виробництва на мелюрова-них землях. Наявна система органiзацiйно-економiчних вiдносин мiж йльськогосподарськими виробниками та водогосподарськими оргашзащями ввд мшро-до макрор1вня не мiстить ефективних механiзмiв, що забезпечували б розвиток
1 ст. викл. А.М. Костюкевич - НУ водного господарства та природокористування, м. Ргвне;
2 ст. викл. Н.Я. Наливайко - НЛТУ Украши, м. Львгв
гiдромелiоративного землеробства, стимулювали б дотримання технологií сшьськогосподарського виробництва, пiдвищували б iнвестицiйну привабли-вiсть галузi та зумовлювали б штеграцда гiдромелiоративного комплексу в рин-кову систему господарювання.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Потребу реформування ор-ганiзацiйно-економiчних механiзмiв у водному та сшьському господарствi обгрунтовують вичизняш вченi, а саме: В. Голян, В. Гуменюк, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, Д. Крисанов, В. Мщенко, В. Павлов, П. Саблук, Н. Савша, I. Синя-кевич, О. Жовтошг, М. Малiк, В. Трегобчук, О. Ульянченко, М. Хвесик та ш.
Однак, незважаючи на вагомкть зазначених напрацювань, не виртени-ми залишаються проблеми розроблення механiзмiв формування ефективно1 ор-ганiзацiйно-економiчноí взаeмодií суб'ект1в гiдромелiоративного землеробства.
Основнi результати дослщження. Ефективнiсть процесiв реформування органiзацiйно-економiчних вiдносин у сферi гiдромелiоративного землеробства залежить вiд збалансованостi економiчних вигод суб'ектав, що беруть участь у процес сшьськогосподарського виробництва на мелюрованих землях, та наявностi вiдповiдноí системи iнституцiйних обмежень, за допомогою яких забезпечуеться необидна стiйкiсть процеав реформування та врегульовуються проблеми незбалансованосп економiчного обмiну.
Внаслiдок аналiзу властивостей вiдкритих систем встановлено, що окре-мi з них формуються внаслвдок взаeмодií елемештв двох систем-донорiв, фун-кцiонування та розвиток яких визначаеться ступенем реалiзацií цшей утворено!' системи-акцептора. Прикладом тако1 системи е органiзацiйно-економiчнi вiдно-сини мiж водогосподарськими оргашзащями та сшьськогосподарськими вироб-никами на мелюрованих землях. Оскшьки обидвi системи-донори не мають альтернатив щодо оргашзацц взаемодл з iншими суб'ектами внаслвдок терито-рiальних i технологiчних обмежень, результатившсть 1х дiяльностi залежить вщ стiйкостi та ефективностi механiзму органiзацiйно-економiчноí взаемодií мiж ними. Така взаемод1я реалiзуеться у межах системи нижчого рiвня, управлiння якою потребуе застосування особливого органiзацiйно-економiчного мехашз-му, стшккть якого забезпечуеться зовнiшнiм впливом, зокрема за допомогою державного регулювання. Оскшьки в сучаснiй типологií оргашзащйно-еконо-мiчних систем не видшено таких особливостей, то системи, що володдать ними, доцшьно виокремити в окремий тип - "дуальнi системи". "Дуальнкть" у на-веденому контекстi означае поеднання двох взаемозалежних суб'ектiв, автоном-не функцiонування яких неможливе або ж призводить до значних перешкод у реалiзацií щлей 1х д1яльносп. Дуальна органiзацiйно-економiчна система (як система акцептор) може бути утворена тшьки за умови забезпечення достатньо1 емерджентносп цшей систем-донорiв, що внаслiдок дае змогу сформувати стiйкий та ефективний органiзацiйно-економiчний механiзм управлiння нею.
Забезпечення ефективносп органiзацiйно-економiчного механiзму фун-кцюнування дуально1 системи полягае в тому, що поряд iз потребою забезпечення 1х результативностi (продуктивностi) потрiбно придiляти значну увагу за-безпеченню 1х динамiчноí стiйкостi, створюючи умови для вирiвнювання еко-номiчних штереав систем-донор1в та застосовуючи iнститупiйнi обмеження, за допомогою яких зберiгаються межi системи-акцептора.
Динамiчна стшккть характеризуеться iнституцiйним впливом на систему за допомогою формальних i неформальних шститупв, а також залежить вiд економiчних вигод взаемного обмiну.
Дуальна органiзацiйно-економiчна система е складною системою, в якш всi функщональш процеси мають динамiчний характер i якi не можуть бути описаш мовою класично' математики з використанням аналиичних формул. Функцiональнi процеси можуть бути представлеш iмiтацiйно-динамiчними моделями i структурно-лiнгвiстичним описом з тим або iншим ступенем адекват-носп [1, с. 15].
Дослiдження стшкосп дуально!' системи доцiльно проводити застосову-ючи елементи теорií нечiткоí лопки, яш набули поширення в економiчних системах [1, 2]. Методичним iнструментарiем оцiнювання емерджентностi цiлей дощльно обрати матричний пiдхiд [3] та експертний метод попарних оцiнок [4].
Якщо i-та цiль системи-донора 51 (/= 1... п) збiгаеться (доповнюе) з /-тою цiллю системи-донора 52 (/=1... т), то елементу матриц присвоюеться значения ау = 2. Якщо /-та щль системи-донора мае незначний позитивний вплив на /ту цiль системи-донора 52, то елементу матрицi присвоюеться значення а/ = 1. Якщо реалiзацiя /-то!' цiлi системи-донора 51 не впливае на /'-ту цiль системи-донора 52, то елементу матрищ присвоюеться значення а/ = 0. Якщо реалiзацiя /то!' цш системи-донора 51 утруднюе реалiзацiю (але не унеможливлюе) /-то!' щ-лi системи-донора 52, то елементу матрищ присвоюеться значення а/ = -1. Якщо реалiзацiя /-то!' цш системи-донора унеможливлюе реалiзацiю /-то!' цш системи-донора 52, то елементу матрищ присвоюеться значення а// = -2.
Потрiбно зауважити, що ощнювання потрiбно проводити також i в зво-ротному порядку, оскiльки вплив /-о!' цiлi системи-донора 51 на/-ту цшь системи-донора 52, може вiдрiзиятися вiд сили i напряму впливу /'-то!' цiлi на /-ту щль ввдповвдних систем. Тодi для будь-яких двох систем-донорш можна побудувати двi матрицi взаемозв'язку щлей 512 = (ар- \п.т) (/, / - вiдповiдно порядковi номери цшей систем-донорiв), що характеризуе вплив щлей системи-донора на цш системи-донора 52, i матрицю 512=(а//)(т.п), що характеризуе впив цiлей системи-донора 52 на реалiзацiю цшей системи-донора 51 (табл. 1).
Табл. 1. Матрица сумiсностi цтей систем-донорiв
ЦЫ системи-донора 51
В,
Цiлi системи-донора 52
В2
Вт
А.
ап
а21
а11
а 12
а22
ад
а1 п а2 п
А
2
А
а
п
За значеннями матрицi 512 =(а//)(„Хт) розраховують емерджентшсть ц1лей двох систем-донорш (економiчна стшккть) дуально!' системи за такою формулою:
Е12 =~-Ь,=1 А/=1 а/ + А /=1 Ь=1 ( 1 )
2 • п • т -1 -1
де: Е512 - економiчна (ендогенна) стшккть дуально!' органiзацiйно-економiчноí системи; а// - елемент матрищ, який характеризуе вплив /-то!' цш системи-доно-
ра S1 на /-ту цшь системи-донора 52; - елемент матрищ, який характеризуе вплив /-то!' цш системи-донора 52 на /-ту цшь системи-донора 51; г,} - ввдповщ-но порядков! номери цшей системи-донора та цшей системи-донора 52.
Початковим етапом ощнювання шститущйно! спйкосп дуально!' систе-ми е встановлення шституцшних фактор1в, що мають екзогенну природу, та як1 перешкоджають або сприяють реал1зацп цшей дуально!' системи. Враховуючи наявш у вичизнянш 1 св1товш практищ та теорц мехашзми шституцшного ре-гулювання економ1чних процейв, видшено р1вш шституцшного впливу на стшккть дуальних систем, перелш яких наведено у табл. 2.
Табл. 2. Фактори тституцтного впливу на стшккть дуально! системи
Назва факторiв
Мехашзм шституцшного впливу
Заборона здшснювати економiчну взаемодда систем-донорiв внасль док ди обмежень щодо вiдносин власностi, еколопчно1 або сощаль-но1 безпеки тощо_
Нормативно-правовi акти прямо! ди центральних оргашв влади, що забороняють здшснення певних видiв дiяльностi
-2
Обмеження у реалiзацií економiч-них вiдносин мiж системами-донорами
Лщензування, квотування певних видiв дiяльностi, дозвшьна система, система державних стандартiв i нормативiв, правила експлуатацц об'ектiв тощо
-1
Будь-який вплив на дiяльнiсть систем-донор1в щодо формування мо-тив1в або обмеження екожмчно1 взаемодц мiж ними вiдсутнiй
Механiзми господарювання в умовах доско-нало! конкуренци та вiдсутностi державного регулювання
Сприяння у реалiзацií економiч-них вщносин систем-донорiв за допомогою нефiнансових впливiв
Рекомендаци центральних i мiсцевих оргашв державноГ влади щодо провадження стльноГ екожмчно1 дяльност1 систем-донор1в за допо-могою шструктивних лиспв, методичних реко-мендацш, встановлення прiоритетiв, а також декларативнi положення постанов КМУ, законв ВРУ непрямо1 дг1 не шдкршлеш нормативно-правовими актами прямо1 ди (порядками, iнструкцiями, регламентами, наказами тощо)
Встановлеш центральними або мкцевими органами виконавчо1 влади зобов'язання здiйснювати оргашзацшно-технолопчну, орга-нiзацiйно-економiчну взаемодiю, що стосуються одше1 або обох систем-донорiв
Мехашзми адмшстративно-розпорядчого впливу, що реалiзуються за допомогою: поло-жень, що визначають функцií i правовий статус систем-донорiв, наказiв, розпоряджень, постанов i розпоряджень КМУ та iнших норматив-них актiв, невиконання яких тягне за собою правову вiдповiдальнiсть.
Важет непрямого економiчного стимулювання взаемодií систем-до-норiв у межах дуально1 системи, спрямовано1 на пiдвищення еконо-мiчного потенцiалу та вирiвнювання умов господарювання
Мехашзми пшьгового кредитування, оподаткування, компенсаци вiдсоткiв за кредити, державних гарантш, цiнового регулювання, державного замовлення i т. iн.
Пряме фiнансування систем-доно-рiв з метою створення мотивiв провадити дiяльнiсть, спрямовану на реалiзацiю цiлей дуально1 системи
Субсидування, пряме фшансування катта-ловкладень та операцшно1 дiяльностi, меха-нiзми компенсаци збиткiв за рахунок коштав бюджетiв рiзних рiвнiв
0
Ъ = S1 / = (4)
Ъ = S2 / ; (5)
Враховуючи те, що стосовно одше! системи-донора можна застосовува-ти кшька iнституцiйних факторiв впливу, то ощнювання iнституцiйноï стiйкостi дуально! системи набуде вигляду:
1) розрахунок локальних показниыв шституцшно! ст1йкост1 дуально!' системи для кожно! системи-донора:
Isi =1 S=11 s4,), (2)
IS2 = ~ ^1=1 IS2(J)' (3)
m J
де: ISl, - вiдповiдно iнституцiйна стiйкiсть системи-донора S1 та системи-донора S2; i,j - вiдповiдно порядковi номери факторш iнституцiйного впливу на сис-теми-донори S1 та S2;
2) розрахунок нормованих значень локально!' шституцшно! стшкост1 дуально!' системи:
= IS1 -(-2)= Is1 + 2 4 -(-2) 6
= IS2 -(-2) = IS2 + 2 4 -(-2) 6
3) розрахунок 1нтегрального показника шституцшно! стшкоста дуально! сис-теми:
и=fS^, (6)
де IS, - нормоваш значения локально! iнституцiйно! стiйкостi дуально! системи.
Висновки. Використовуючи запропоновану методику для оцiнювания стiйкостi дуальних органiзацшно-економiчних систем у сферi пдромелюратив-ного землеробства, можна пiдтримувати достатнш р1вень стiйкостi системи, здiйсиювати ïï монiторинг та прогнозувати. Це призведе до покращення оргаш-зацiйно-економiчно! взаемодц мiж сiльськогосподарськими виробниками та во-догосподарськими органiзацiями, пiдвищить iнвестицiйну привабливкть сшьсь-когосподарського виробництва на мелюрованих землях, а також прискорить ш-теграцiю гiдромелiоративного комплексу в ринкову систему господарювання.
Лiтература
1. Козловський С.В. Управлшня сучасними економ1чними системами ïx розвитком та стшюстю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.03 - Економжа та управлшня нащональним господарством / С.В. Козловський. - Вшниця, 2011. - 34 с.
2. Матвшчук А.В. Моделювання фшансово! стшкост тдприемств i3 застосуванням теорш нечпко! логши, нейронних мереж i дискримшантного аналiзу / А.В. Матвшчук // Вюник НАН Украши : зб. наук. праць. - 2010. - № 9. - С. 24-39.
3. Шатихин Л.Г. Структурные матрицы и их применение для исследования систем / Л.Г. Шатихин. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1991. - 256 с.
4. Бешелев С.Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гурвич. - М. : Изд-во "Статистика", 1980. - 263 с.
Надшшло до редакци 29.03.2016 р. 276 Сер1я еконолнчна
Костюкевич А.М., Наливайко Н.Я. Научно-методические подходы к оценке устойчивости дуальных организационно-экономических систем в сфере гидромелиоративного земледелия
Разработаны научно-методические подходы к оценке устойчивости дуальных организационно-экономических систем в сфере мелиоративного земледелия. Установлено, что организационно-экономические отношения между водохозяйственными организациями и сельскохозяйственными производителями на мелиорированных землях являются дуальной организационно-экономической системой. Доказано, что устойчивость организационно-экономических систем в сфере мелиоративного земледелия характеризуется институциональным влиянием на систему с помощью формальных и неформальных институтов, а также зависит от экономических выгод взаимного обмена.
Ключевые слова: мелиоративное земледелие, дуальная организационно-экономическая система, экономическая устойчивость системы, институциональная устойчивость системы.
Kostiukevich A.M., Nalyvayko N.Ya. Some Scientific and Methodological Approaches to Assessing the Sustainability of Dual Organizational-Economic Systems in the Field of Irrigation Agriculture
Some methodological approaches to assessing the sustainability of dual organizational-economic systems in the field of agriculture and reclamation are provided. It is established that the organizational and economic relations between water management organizations and agricultural producers on reclaimed land is the dual of organizational-economic system. It is proved that the stability of organizational-economic systems in the field of land reclamation agriculture has an institutional impact on the system by means of formal and informal institutions, and also depends on the economic benefits of mutual exchange.
Keywords: field of irrigation agriculture, dual organizational-economic system economic system sustainability, institutional sustainability of the system.
УДК 338.482
КЛАСТЕРНИЙ АНАЛ1З Д1ЯЛЬНОСТ1 ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ОБ'еКТШ АДМШ1СТРАТИВНИХ РЕГЮН1В УКРА1НИ
Х.В. Лт'яшна1
Проаналiзовано динамшу туристичного потоку, регюнально! структури доходiв i витрат туристично! дшльност з метою визначення HanpaMÍB державного регулювання за регюнами Украши та видами туризму для забезпечення стшкого розвитку туристичного ринку на осж^ паритету штересш держави, суб'екпв шдприемницько! дiяльностi та споживaчiв туристичних послуг. Дослщжено потш туриспв та визначено основнi ви-ди туризму в Укрщш. Клaстеризaдiю проведено за допомогою карти Кохонена у бiзнес-aнaлiтичнiй плaтформi Deductor
Ключовi слова: туризм, туристичний потiк, рекреацшна зона, туристичний ринок, туристичний об'ект, туристичний суб'ект, Deductor, клaстеризaцiя, карта Кохонена.
Поставлення проблеми. Рекреацшна зона - складний елемент територь ально! структури нацiональноí економiки, сприяе зняттю психiчних i фiзичних навантажень, вдаворенню робочо! сили i володie специфiчним господарським механiзмом. В умовах планово! соцiалiстичноí економiки фiнансування, фрон-дування, постачання рекреацiйноí зони належало централiзовано через ввдпо-
1 Викл. Х.В. Лш'янша - Тернопшьський надюнальний економ1чний унгверситет
