CC BY
18
6. ОСВГТЯНСЬШ ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 316.422 Проф. В. С. Загорський, д-р екон. наук -
Переяслав-Хмельницький ун-т; доц. €.М. Борщук, канд. фЬ.-мат наук - Львiвська КА
ЕКОЛОГ1ЧНА ОСВ1ТА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ОСВ1ТИ
ДЛЯ СТ1ЙКОГО РОЗВИТКУ
Проаналiзовано особливосп еколопч^' освiти як важливого елементу освiти для стiйкого розвитку. Обгрунтовано необхiднiсть законодавчо тдтвердже^' систе-ми еколопч^' освiти.
Ключов1 слова: осв1та, екологiчна освiта, стiйкий розвиток.
Prof. V.S. Zagors'ky -Pereyaslav-Khmel'nyc'ky un-ty; assist. prof. Ye.M. Borschuk-L'viv commercial academy
Ecological education as a factor of education for steady development
The analysis of features ecological education is executed as important element of education for sustainable development. Necessity of the legislatively confirmed system of ecological education are grounded.
Keywords: education, ecological education, steady development.
ОсвГта i наука впродовж усього розвитку людсь^' цившзаци ютотно змшювали яюсть людського життя й саму людину на шляху досягнення гармони природной суспiльноï i духовноï людськоï сутностi. Створюючи свою теорда ноосфери, В.1. Вернадський вважав, що наука i наукове мислення е найважливiшою фундаментальною умовою процесу формування цiеï сфери. Вiн зазначав, що колективне людське мислення фактично стае наймогутш-шою геологiчною силою сучасного свггу, з якою необхщно рахуватися [1]. 1дея ноосфери тюно переплiтаеться з концепцiею стiйкого розвитку, яка ниш розглядаеться як безальтернативний шлях подальшого розвитку цившзаци.
Перехщ до стiйкого розвитку передбачае фундаментальш змiни у свь тоглядi, прюритетах, цiнностях, етичних нормах, якими керуються окрема людина i цивiлiзацiя загалом. У теперiшнiй час вiдбуваеться штенсивний по-шук новоï' моделi освгги, яка повинна вiдповiдати вимогам стратеги стшкого розвитку. На Самiтi тисячолггтя Генеральний секретар ООН у свош доповiдi "Ми, народи" пiдкреслив, що початок нового тисячолггтя надае народам свггу ушкальну можливють для роздумГв над своею загальною долею в мить, коли вони взаемозв'язаш так, як школи ранiше. Вш визначив головш завдання ос-вГти для стшкого розвитку:
• одним з ключових елеменпв спйкого розвитку е освгта на вс1х його р1внях. Осв1та населення з питань стшкого майбутнього передбачае включення в нав-чальт програми не тшьки того, що стосуеться захисту навколишнього сере-довища, але i всього того, що може сприяти збалансованост економ1чних uj-лей, сощальних потреб i т.п. Осв1та повинна мати м1ждисциплшарний характер i охоплювати поняття й анал1тичт шструменти з низки дисциплш;
6. Освiтянськi проблеми вищоТ школи
227
• одна з причин того, що прогрес у сферi освiти з питань стшкого розвитку практично вiдсутнiй, полягае в тому, що на всх його рiвнях на щ цш видь ляеться недостатнiй обсяг фшансових ресурсiв;
А • • V_ * * *_
• тдготовка викладачiв - одне з найпрюритеттших завдань, оск1льки саме вони можуть виступити в ролi iнiцiаторiв змiн у тдтримку спйкого розвитку.
Освгта для стшкого розвитку (ОСР) вщграе важливу роль в розвитку нашо! цившзаци як необхщна складова вЫх р1вшв освгга в бшьшоси кра!н св1ту. Важливим компонентом ОСР е еколопчна освгга. М1ж освгтою для стшкого розвитку 1 еколопчною освгтою спшьним е те, що у вони спрямоваш на виршення еколопчних проблем як сучасност1, так 1 майбутнього. Але знаку р1вноси м1ж ними не можна ставити, оскшьки освгга для стшкого розвитку охоплюе значно бшьше проблем розвитку людсько! цившзаци. Метою ОСР е допомога особ1 отримати так знання 1 умшня, сформувати таку систему цшностей, як дадуть змогу !й приймати шдивщуальш 1 колективш ршен-ня локального 1 глобального характеру, для полшшення якост життя людсько! спшьноти без загрози для майбутнього планети.
Один з оргашзатор1в { перший президент Римського клубу А. Печче! зазначав, що шшого виходу у пошуках виршення глобальних проблем, як змша людських якостей, тобто, змша цшностей, мети { норм людського юну-вання, немае. Ця проблема е не менш складною, шж проблеми розвитку мате-р1ального виробництва. 1стор1я св1дчить, що формування ново! свщомост { нового св1тогляду набагато складшше завдання, шж будь-яка техшчна проблема. Якщо ми хочемо змшити свгт, спочатку необхщно змшити людину, систему 11 якостей { цшностей [5].
У процес еколопчно! освгга вщбуваеться формування еколопчно! культури { пошук шлях1в виршення еколопчних проблем. Вона формуе на науковш основ1 активну громадянську еколопчну свщомють. Саме екоосв1та, що спираеться на нацюнальну культуру, формуе основу духовност { мораль-ност людини. Осв1чена людина може дати адекватну оцшку ситуаци, оцши-ти наслщки, проанал1зувати вар1анти виходу з несприятливо! ситуаци { запро-понувати свою точку зору. Духовно-етична людина спроможна вщректися вщ задоволення прагматичних матер1альних потреб, проявити громадянську мужшсть, звшьнитись вщ диктату споживання.
Основна мета еколопчно! осв1ти - формування системи еколопчних знань (наукових, нормативних, практичних), еколопчного мислення й еколопчно обгрунтовано! поведшки. Визначаючи мету еколопчно! осв1ти, варто виходити з того, що кшцевим результатом еколопчно! осв1ти е формування людини нового типу з новим еколопчним мисленням, здатно! усвщомлювати наслщки сво!х дш стосовно навколишнього середовища, { тако!, що вм1е жи-ти у гармони з природою [2, 3, 6].
До основних принцишв { напрям1в еколопчного виховання в галуз1 збереження навколишнього середовища належать:
• розглядати навколишне середовище в усш його повнотi як едину природно-сощальну систему;
• визнання неперервност ековиховання: повинно розпочинатися у дошкшьно-му вiцi i продовжуватися на вшх стад1ях формально! i неформально! осв^и;
• визнання мшдисциплшарносп, що включае спещальний еколопчний змшт у кожний навчальний предмет, забезпечуючи можлившть формування цшсно! збалансовано! перспективи;
• акцентування на головних проблемах навколишнього середовища з урахуванням мгсцевих, нацюнальних, регюнальних i мшнародних точок зору, щоб отримати знання про умови навколишнього середовища в шших географiчних регiонах;
• зосередження на поточних i прогнозованих змiнах стану навколишнього се-редовища;
• роз'яснення значення та необхiдностi мюцевого, нацiонального i мшнародно-го сшвробггництва з метою запобiгання i виршення проблем довкiлля;
• надання особливого значення проблемам навколишнього середовища;
• формування критичного мислення i набуття навичок вирiшення проблем, що з'являються.
Еколопчна освгга - це психолого-педагопчний процес впливу на люди-ну, метою якого е формування високого р1вня еколопчно! свщомоеп, що у сис-тематизованому вигляд вщображае р1зномаштш сторони едносп свпу, законо-м1рносп д1алектично! едност суспшьства та природи, певних знань та практич-них навичок рацюнального природокористування. Специфша такого виду освь ти полягае в тому, що вона повинна базуватися на принцип "випереджаючого вщображення" - у свщомоеп людини мае вщбуватися постшна оцшка можли-вих наслщюв втручання у природу, як безпосередшх, так i майбутшх. Вона покликана сприяти усвщомленню причин можливих еколопчних змш, визначенню шлях1в !х попередження. Фшософ1я виживання людства спонукае будувати ос-в1тнш процес з урахуванням загрози для довкшля [3].
Основна мета еколопчно! освгга у плат забезпечення цшей стшкого розвитку е усвщомлення економ1чно!, полггачно! й еколопчно! взаемозалежност су-часного свпу, в якому ухвалюваш ршення i ди окремо взятих краш, можуть призвести до негативних еколопчних глобальних наслiдкiв. У цьому в1дношенш вона повинна допомогти розвинути в1дчуття в1дпов1дальносп i солщарносп м1ж крашами i регюнами як основу для майбутнього м1жнародного свпового порядку, який би гарантував збереження навколишнього середовища [4].
Як важливий компонент загальноосвггянського процесу, еколопчна освгга сприяе становленню ново! освггаьо! парадигми, що стверджуе принцип гумашзму - визнання прюритету сощальних i природних чинниюв людського буття перед виробничо-техногенними. При цьому сприйняття i розумшня свпу спираються на розвинену етику, а духовш потреби домшу-ють над матер1альними, що можливо тшьки за умови прийняття кожною особою ще! самовдосконалення як единого способу досягнення мети.
Для цього необхщно дотримуватись двох правил. По-перше, матерь альш, сощальш, духовш потреби кожного члена суспшьства повинш бути пов'язаш з природними можливостями розвитку даного суспшьного вироб-ництва. По-друге, система виробничих вщносин суспшьства повинна забезпе-чити можливють не тшьки надшного перспективного прогнозування задово-лення потреб кожного члена даного суспшьства, але i його особистого впливу на цей прогноз, що можливе при вщповщному р1вш еколопчно! освгга.
Еколопчна освгга сприяе засвоенню громадянами ключових принци-шв взаемоди сощуму з середовищем, системного мислення, навиюв колек-
6. Освпянсьш проблеми вищоТ школи
229
тивно! взаемоди у повсякденнiй дiяльностi. Вона виступае прiоритетом державно! полiтики i важливим засобом адаптаци суспiльства до швидких змiн середовища.
Зi загально-фшософських позицiй екологiчна освiта повинна вщповь дати таким вимогам [7]:
• формувати навики для анал1зу стану навколишнього природного середовища на мiждисциплiнарному р1вн1;
• поеднувати плаиетарт характеристики бiосфери з локальними (мшцевими, регiональними, державними);
• бути неперервним процесом, спрямованим на майбутне;
• вмшо поеднувати науковi та практичт аспекти, якi сприяють формуванню активно! громадянсько! позицi!.
У процес формування еколопчного знання одним 1з найскладшших етатв е усвщомлення соц1ально-економ1чно! сут вщносин суспшьства до природи. У цьому плат надзвичайно важливо зрозумгги, що немае двох ок-ремих систем - сощально! (антропогенно!) i природно!. 1снуе едина взаемо-пов'язана i взаемозалежна система, що вимагае оптим1заци функцюнування вЫх !! тдсистем. Нерозумно розглядати розвиток окремих тдсистем без вра-хування впливу шших тдсистем. Великою помилкою е визнання прюритету забезпечення т1е! чи шшо! тдсистеми ^ передуЫм, ставити штереси людини поза законами природи.
У третьому тисячол1тп еколопчна освгга повинна стати необхщною складовою гармоншного екологобезпечного розвитку. Вона буде найбшьш ефективною тшьки тод1, коли буде здшснюватися впродовж всього життя людини. Створення тако! системи еколопчно! освгги повинно бути законодавчо визнано конституцшною нормою як основа державно! еколопчно! полггики.
Л1тература
1. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. - М.: Наука, 1989. - 263 с.
2. Гардащук Т.В. Кконцептуальш параметры екологiзму. - К.: Видавець ПАРАПАН, 2005. - 200 с.
3. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Нащональне буття серед еколопчних реалiй. - К.: Тандем, 2000. - 158 с.
4. Основи стшкого розвитку/ За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л.Г. Мельника. - Суми: ВТД "Утверситетська книга", 2005. - 654 с.
5. Печчеи А. Человеческие качества. - М.: Прогресс, 1980. - 302 с.
6. Траверсо А.Б. Размышления о философском образовании в области окружающей среды. - М.: Наука, 1979. - 146 с_
УДК378:331.102.344 Викладач Л.Б. аверська -Львiвський тститут
6анмвсько1 справи Умверситету 6анмвсько1 справи НБУ
РОЛЬ ОСВ1ТИ У ФОРМУВАНН1 I РОЗВИТКУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто питання джерел фшансування штелектуального катталу. Досль джуемо роль осв1ти у формуванш ! розвитку штелектуального катталу. Наводиться авторська система чинниюв конкурентоспроможносп укра!нсько! менеджмент-осв^и. Ключов1 слова: освгга, iнтелектуальний капiтал, людський розвиток.
