CC BY
20
32. UNECE Strategy for Education for Sustainable Development adopted at the High-level meeting of Environment and Education Ministries. - Vilnus, 17-18 March, 2005.
33. UNESCO. Education for Sustainability - From Rio to Johannesburg: Lessons learnt from a decade of commitment. Paris, UNESCO Education Sector, 2002.
34. UNESCO. Education. Expert group.
35. United Nations General Assembly resolution 57/254 of 20 December 2002 on the United Nations Decade of Education for Sustainable Development.
36. United Nations, Agenda 21 - Global Programme of Action on Sustainable Development,
1992.
37. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division, 2011. World Population Prospects: The 2010 Revision.
38. Wall A.E.J. Third way sustainability in higher education: some (inter) national trends and developments / A.E.J. Wall, J. Blewitt. In: P. Jones, D. Selby and S. Sterling (Eds.). Green Infusions: Embedding Sustainability across the Higher Education Curriculum. - London : Earthscan, 2010.
39. Wall A.E.J., DESD We Can? Some Lessons Learnt from Two Mid-DESD Reviews // Global Environmental Research. AIRIES. - 2010. - Vol. 14, No 2. - P. 109-118.
Загвойская Л.Д. Образование для устойчивого развития: наработка и задачи
Рассмотрена концепция образования, направленного на формирование компетенций, необходимых для обеспечения перехода к устойчивому развитию, гармонизацию экономических, экологических и социальных аспектов человеческой деятельности.
Ключевые слова: образование для устойчивого развития, формы, принципы, компетенции.
Zahvoyska L.D. Education for sustainable development: findings and
tasks
Education aimed in competences for transition to sustainable development, balancing, harmonizing economic, social and environmental dimensions of human activity is considered.
Keywords: education for sustainable development, forms, principles, competences.
УДК 631.147:504:338.43 Здобувач Т.О. Чайка1 -
Миколагвський державний аграрний унтерситет
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПЧШ ЗАСАДИ ЕКОЛОГ1ЗАЩ1 ВИЩО1 АГРАРНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Дослщжено сутшсть i актуальшсть еколопзаци вищо! аграрно! освпи в умовах сьогодення. Надано визначення "еколопчна аграрна освпа" з урахуванням и особли-востей i вимог сьогодення. Проаналiзовано стан еколопчно! освпи у професшно-техшчних та вищих аграрних навчальних закладах, визначено и недолжи та запропо-новано напрями !х усунення з урахуванням мiжнародного досвщу i нащональних традицш. ОбГрунтовано необхщшсть формулювання основно! проблеми економжи через принципи фiзичноi економп.
Ключовг слова: стшкий розвиток, еколопчна освгга, аграрна освгга, еколопчна свщомють, еколопчна культура, еколопчна аграрна освгга, гумашзм, фiзична екож^я.
Постановка проблеми. Сьогодш актуальшсть еколопчних проблем в умовах надзвичайно високого р1вня тзнання 1 розвитку потребуе термшово-
1 Наук. ке^вник: доц. Н.М. йренко, д-р екон. наук - Науковий шститут шновацшних технологш та змкту аграрно! освпгс
го переходу сшьського господарства вiд iнтенсивних методiв до екологiчно безпечних. Необхiднiсть екорозвитку було виголошено у Рiо-де-Жанейро у червш 1992 р. на "Загальнопланетарному самт" (Конференцп ООН) з природного середовища i розвитку (Рю-92). При цьому в одному з принцитв екорозвитку зазначено, що еколопчна безпека cуcпiльcтвa тicно пов'язана з рiвнем культури, оcвiченоcтi та вихованосп людей у цьому cуcпiльcтвi [1].
Укра!на, обравши шлях европейсько1 штеграцп, поступово формуе та реaлiзовуe концепщю cтiйкого розвитку. Так, п. 14 Державно! цшьово! прог-рами розвитку укра!нського села на перiод до 2015 р. з метою формування аг-роекологiчного iмiджу передбачено розроблення проекту Нацюнального кодексу сталого агрогосподарювання [2]. Однак при цьому державна система управлшня охороною довкшля вiдчувae нестачу квaлiфiковaних фaхiвцiв, як можуть швидко сприймати новi вимоги еколого-економiчноl полиики, здaтнi компенсувати еколопчну неоcвiченicть керiвникiв рiзного рiвня i ефективно вирiшувaти cучacнi екологiчнi проблеми. Тому постае завдання забезпечити яюсне полiпшення еколопчно! аграрно! оcвiти та виховання.
Сьогодш пiдготовкa таких фaхiвцiв можлива за умови подальшого вдосконалення вше! системи екологiчного виховання та освии завдяки вико-ристанню мiжнaродного доcвiду розвинених кра!н. Це пояснюють насампе-ред тим, що проблеми еколопчно! оcвiти i виховання вийшли за нaцiонaльнi межi та набули мiжнaродного характеру.
Анал1з останн1х публжацш i досл1джень. Проблему необхiдноcтi вдосконалення пiдходiв до надання еколопчно! освии в Укра!ш розглянуто в наукових працях таких вггчизняних учених, як: Н.Ф. Виноградова, Т.В. Вшо-ла, I.A. Дубович, Л.Г. Мельника, В.А. Михайловича, В.П. Om^iera^, С.Л. Шлемкевича та ш. Однак теоретико-методологiчнi основи еколопзацп вищо! аграрно! оcвiти не набули необхщного поширення.
Метою досл1дження е обгрунтування теоретико-методологiчних основ еколопзацп вищо! аграрно! освии для забезпечення стшкого розвитку ciльcького господарства.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Одним iз недолiкiв юну-ючо! системи еколопчно! освгга е те, що природа розглядаеться як енерге-тичний та сировинний ресурс мaтерiaльного виробництва, !! щншсть визна-чаеться, передушм як господарська. Екологiчний аспект розумшня природи як необхiдного середовища життeдiяльноcтi людини залишався на периферп еколопчно! освгга, головним критерieм яко! було рацюнальне природокорис-тування. Передбачалося, що внаслщок використання досягнень НТП застарь ла природомicткa технiкa i технологи з великим обсягом виробничих вГдходГв будуть зaмiненi менш реcурcомicткими та еколопчно безпечними, що, своею чергою, потребуе тдготовки нових cпецiaлicтiв з високим рГвжм еколопчно! освгга [3].
Умови сьогодення вимагають вщ сучасно! вищо! аграрно! освгга формування вищого рГвня еколопчно! свщомосп та еколопчного складу мислен-ня як важливо! складово! загальнолюдсько! морaлi, як мають нaйбiльший сенс на етат профеciйного становлення людини. При цьому ми погоджуемо-
ся з думкою Л.Г. Мельника, що еколопчна освиа повинна бути неперервною (мае починатися на дошкшьному рiвнi та продовжуватися на всiх етапах формально! i неформально! освiти) [3, с. 599]. Однак саме ВНЗ повинш закршити отриманi екологiчнi знання, надати новi та навчити застосовувати !х для по-дальшого розвитку особистостi та суспiльства.
На нашу думку, загальне визначення екологiчно! освии можна штер-претувати для еколопчно! аграрно! освiти як процес i результат засвоення систематизованих знань, умшь i навичок теорi! та практики рацюнального природокористування й охорони природи, формування екологiчного мислен-ня i свiтогляду з урахуванням новiтнiх досягнень в ушх галузях економiки, що базуються на принципi iндивiдуально! еколопчно! вщповщальносл за ре-зультати сшьськогосподарсько! дiяльностi з метою забезпечення стшкого розвитку економiки кра!ни та сшьського господарства.
Отож, головними iдеями еколопчно! аграрно! освии е:
• свггогляд на основ1 сучасно! еколопчно! ситуаци та його вплив на стан сшьського господарства;
• усвщомлення едност всього живого та неживого в природц
• тзнання себе як частини навколишнього свпу;
• розумшня р1зномаштносп цшностей природи (матер1альш, емоцшш, есте-тичш тощо);
• перехщ ввд антропоцентричного тдходу до вивчення природних процесш та явищ до екоцентристського та полщентристського тдходш;
• розумшня причин суперечностей (виникнення еколопчних проблем) у систем "людина - природа - суспшьство" як нев1дпов1дтсть природних [ сощаль-них закошв;
• розумшня еколопчно! кризи як кризи культури;
• розумшня внеску еколопчно! культури в загальну культуру людини;
• усвщомлення морального вибору метод1в сшьськогосподарського виробниц-тва, яю узгоджеш з еколопчними [ моральними 1мперативами;
• виховання екологчно! в1дпов1дальносл за стан навколишнього природного середовища, власне здоров'я та здоров'я шших людей, майбуттх поколшь;
• розумшня концепцп стшкого розвитку людства як коеволюци сустльства [ природи;
• розумшня необхщно! гармошзаци взаемов1дносин сустльства [ природи як сощально! проблеми [3, с. 596].
Вщповщно до Концепцi! екологiчно! освiти Укра!ни, вища екологiчна освiта мае бути диференцшованою, рiзноплановою, охоплювати всi рiвнi професiйно! пiдготовки з урахуванням потреб особистосп, регiонiв i держави [4]. Невщкладними завданням розвитку вищо! еколопчно! освгги е розроб-лення програм навчальних курсiв з екологi! зпдно з вимогами часу, мiжна-родними принципами, можливостями ВНЗ, потребами регюшв i вщповщни-ми стандартами. Чинна в Укра!ш система екологiчно! освгга потребуе вдос-коналення у напрямi пiдвищення ефективностi та iнтегрованостi на основi глибинного фiлософського i психолого-педагопчного осмислення проблеми з урахуванням сощально-культурних функцiй екологi! у суспiльствi, цшюно! структури екологiчних знань, сучасного рiвня розвитку екологiчно! науки, традицiй, звича!в та iсторичного досвiду укра!нського народу в цш сферi, а
також особливостей еколопчно! та економiчно! ситуаци у кра!ш. Ключовим принципом взаемоди людського суспiльства i природи мають бути не спожи-вацтво i насильство, а ствюнування.
З огляду на це, набувае актуальностi пiдготовка в аграрних ВНЗ фахiв-цiв нового типу - людей з гуманютичною спрямованютю, професiоналiв iз на-явнютю високого рiвня еколопчно! культури. Водночас необхщно зазначити, що дотепер у природничих та аграрних ВНЗ домшуе предметна система нав-чання, яка створюе фрагментарнiсть знань студенпв, не сформовашсть моти-вiв професшно! дiяльностi у галузi еколопчно! практики, освгга та виховання. Водночас аналiз стану еколопчно! освгга у професiйно-технiчних та вищих аграрних навчальних закладах свщчить, що в цiй галузi юнують значнi вади, зокрема: у бшьшосп з них акцентують увагу на освиньо-шформацшних аспектах i не докладають належних зусиль для перетворення знань у конкретш переконання та вчинки; недостатньо використовуються можливостi еколопзаци предмелв загальноосвiтнього i професшно-техшчного циклiв; екологiчнi знання учнiв мають недостатню професшну спрямовашсть, що призводить до розриву мiж вивченням теоретичного матерiалу та практикою [5].
Для усунення зазначених вад еколопзащя аграрно! вищо! освгга повинна передбачати (рис.):
1) змши методолопчних тдход1в до формулювання основно! проблеми економжи, яю безпосередньо впливають на формування еколопчно! культури та на весь процес еколопзаци освгга;
2) введення спещального роздлу з охорони навколишнього природного се-редовища та ращонального природокористування у дипломш (квал1ф1ка-цшш) роботи (проекти) випускниюв аграрних напрям1в тдготовки;
3) залучення студенлв до виконання науково-дослщних робгт з еколопчно! тематики, до участ в еколопчних гуртках, ол1мшадах [ конференщях;
4) введення прикладних еколопчних [ професшно ор1ентованих дисциплш для загальних [ спещал1зованих напрям1в тдготовки вщповщно.
На нашу думку, пiдготовка висококвалiфiкованих кадрiв в аграрному секторi економжи необхiдна для рацiонального використання природних ре-сурсiв, збiльшення ефективностi пращ, забезпечення стшкого розвитку всiе! економжи тощо. Це пов'язано з тим, що аграрний сектор залишаеться базо-вим в економiцi кра!ни, тобто утворюючим, в якому вiдбуваеться створення додатково! вартоста, та виробничий потенщал якого дае змогу виробляти у десять разiв бiльше, нiж було витрачено, що особливо актуально в умовах свиово! продовольчо! кризи.
Першочерговють змш методологiчних пiдходiв до формулювання основно! проблеми економжи пояснюють тим, що традицшно цi проблеми фор-мулюють таким чином: обмежешсть ресурсiв не дае змоги задовольнити не-обмеженi потреби людини та вимагае здшснити вибiр, який мае економiчне обгрунтування вiдносно того, що i як саме виробляти i хто буде споживати (як розподшити) вироблене. При цьому наголошуеться на обмеженосл ресур-сiв (працi, земл^ капiталу, пiдприемницьких здiбностей) стосовно !х залучення у процес виробництва, не звертаючи уваги на "еколопчну мютюсть" бь ологiчного середовища, в межах якого вщбуваеться процес виробництва. Од-
нак, такий шдхщ бшьше притаманний перiоду вщносно невелико! економiч-но!' активностi людства (наприклад, у перiод розвитку середньовiчних мiст або первинного нагромадження катталу), коли збiльшення обсягiв вироб-ництва було неможливим через нестачу знарядь пращ або робочо! сили.
Рис. Напрями екологiзацii вищо'1 аграрное освти (розвинено iдею [6])
Сьогодш обмежетсть природних ресурЫв стае головною тд час фор-мулювання основно! проблеми економжи та пошуку шляхiв прийняття раць ональних економiчних рiшень. При цьому така обмежетсть природних ресурЫв набувае подвiйного характеру:
1) обмежетсть самих ресурЫв природи, залучених у виробництво, оскшьки збшьшення використання призведе до !х виснаження або зникнення, що порушить еколопчну р1вновагу;
2) обмежетсть "еколопчно! мюткостГ' бюлопчного середовища, в межах якого людство юнуе { необгрунтоване збшьшення яко! сьогодн призвели до виникнення ютотних еколопчних загроз юнуванню людства.
Ми погоджуемося з думкою М.Д. Руденка, що змши методолопчного пiдходу до формулювання основно! проблеми економiки повинт грунтувати-ся на засадах фiзичноl економи, яка враховуе енергетичнi принципи, на яких
базуегься життя народiв [6]. Принципово нове розумшня головноï проблеми економiки на 6a3i фiзичноï економiï означагиме, що наголос переходить з об-меженосгi ресуршв, сгворених людиною (кашгал, засоби виробництва) га з обмеженост людського ресурсу (праця, шдприемницью здiбносгi) на обмежешсть природних ресуршв га обмежешсть мюгкосп "екологiчного огочен-ня", здагного переробиги, утилiзувати резульгаги виробництва без шкоди для iснуючоï бiологiчноï сисгеми [7].
Бшьш поглиблений шдхщ до проблеми обмеженосгi на основi засад фiзичноï економiï передбачае анатз обмеженосгi з позицiй фотосинтезу:
• минулих епох (поклади нафти, газу, вугшля тощо) - проблема абсолютно! обмеженоста через !х активне витрачання;
• сучасного - обмежешсть ресурсш е проблемою в1дносно! обмеженосп, ос-кшьки створюеться абсолютна додана варттсть (використання фотосинтезу у процес виробництва дае змогу збшьшити вкладеш кошти вдв1ч1 або втрич1). Огже, змша мегодологiчного пiдходу до формулювання проблеми об-
меженосгi ресурсiв з урахуванням засад фiзичноï економiï магиме ютотне значення для розвитку економiчноï науки загалом, допоможе приймаги ефек-тивш обrрунгованi рiшення щодо виробництва з позицш екологiï га економь ки. Така змша не означае вщмову вщ визнання проблеми обмеженосгi як го-ловноï проблеми "економiки", а шше розгашування прiоригегiв пiд час виз-начення обмеженосгi ресурсiв (природних ресуршв) га врахування впливу на характер та^ обмеженосгi фотосинтезу сучасного i фотосинтезу минулих перiодiв. Ц мегодологiчнi змiни дадугь змогу по-шшому пiдiйги до науково-го обгрунтування шляхiв виходу Украïни з економiчноï кризи - через сгво-рення абсолютноï доданоï варгосгi в сшьському господарсгвi, за допомогою сучасного фотосинтезу.
Таким чином, з метою еколопзаци вищоï аграрноï освiги необхiдно:
1. Розробити та запровадити комплексш програми безперервного навчання та виховання студенлв у галузi рацiонального природогосподарювання з урахуванням ушх аспектiв екологл, ресурсозбереження, екологiзацiï культури.
2. Розробити навчальш програми, пiдручники та навчальнi помбники з проблем екологiï та здшснювати ïх реалiзацiю у навчальному процем.
3. Удосконалити методики викладання еколопчного права (основ еколопч-ного права) та спецкуршв з еколого-правових дисциплш у сучасних умовах.
4. Створити новi та реорганiзувати джш науковi, зокрема еколого-експер-тнi, центри, дiяльнiсть яких спрямована на дослщження та оцiнення рiз-номанiтних проблем охорони довкшля, використання природних ресур-сiв, дотримання принципiв екологiчноï безпеки.
5. Визначити прюритетш напрями наукових дослiджень у галузi використання природних ресуршв, охорони довкiлля, створення засад еколопч-ноï безпеки.
6. Оргашзувати дослiдження та експерименти з виршення проблем охорони природного середовища, рацюнального природогосподарювання, зап-ровадження маловiдходних та енергозберiгаючих технологiй в агропро-мисловому секторi.
7. Включити прюритетш теми природоохоронно! проблематики у дипломт роботи спещал1ст1в та мапстр1в.
8. Пщтримати проведення науково-практичних семтар1в, конференцш з еколопчно! тематики для студентав [3, с. 604].
Реформування екологiчно! освiти в аграрних ВНЗ повинне здшснюва-тися з урахуванням екологiчних законiв, закономiрностей, наукових принци-пiв, технiчних та технологiчних нововведень, що комплексно дтоть в бюло-гiчнiй, технологiчнiй, економiчнiй i сощальнш сферах. При цьому збалансо-ваний, еколопчно безпечний (гармонiйний) розвиток повинен бути базис-ною, вихiдною щесю, методологiчною основою екологiчно! освiти зпдно з мiжнародними вимогами.
Висновки 1 перспективи подальших досл1джень. Найближчим часом еколопчна освiта повинна стати необхщною складовою гармонiйного, екобезпечного розвитку суспiльства. Пiдготовка фахiвцiв в аграрному секторi економiки мае забезпечувати високий рiвень екологiчних знань, екологiчно! свщомосп та культури як складово! системи нацюнального i громадського виховання на основi нових критерi!в оцiнювання взаемовщносин людського суспiльства i природи через гармоншне спiвiснування з нею. Еколопзащя ви-що! аграрно! освiти повинна здшснюватися вiдповiдно до мiжнародно! стратеги у галузi освiти з проблем навколишнього середовища, грунтуватися на нацюнальних здобутках, традицiях, культурi та враховувати загальнолюдсью цiнностi, iде! гуматзму, демократi!, вдосконалення само! людини.
Поставлен завдання можуть бути вирiшенi за умови комплексного тдходу до тдготовки фахiвцiв в аграрних ВНЗ шляхом удосконалення та на-повнення навчальних планiв освiтньо-професiйних програм з тдготовки ба-калаврiв, спецiалiстiв та мапс^в вiдповiдними професiйно орiентованими дисциплiнами. Саме питання методологи розроблення та впровадження у навчальний процес аграрних ВНЗ потребують подальших поглиблених досль джень.
Л1тература
1. Контакт: Бюлетень ЮНЕСКО-ООН з освгга в галуз1 навколишнього середовища. -1991. - Т. XVI, № 4. - 1992. - Т. XVII, № 1-2.
2. Державна цшьова програма розвитку укра!нського села на перюд до 2015 року, зат-верджена Постановок) Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 19.09.2007 р., № 1158. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minagro.gov.ua/page/73800.
3. Основи стшкого розвитку : навч. пошбн. / за заг. ред. д-р екон. наук, проф. Л.Г. Мельника. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2005. - 654 с.
4. Концепщя еколопчно! освгга Укра!ни, затверджена Ршенням Колеги МОН Укра-!ни вщ 20.12.01 р., № 13/6-19 // Мшютерство осв1ти та науки Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.osvita.irpin.com/viddil/v5/d33.htm.
5. Онопр1енко В.П. Система еколопчно! освгга в пщготовщ спещатспв сшьського гос-подарства / В.П. Онопр1енко // Вюник Сумського нацюнального аграрного ушверситету : на-ук.-метод. журнал. - 2010. - № 4 (19). - С. 50.
6. Руденко Н. Глобализация и Украина // Зеркало недели. - 2002. - № 26 (13-19 июля 2002). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.zn.kiev.ua/2000/2241/35403.
7. Лелюк Ю.М. Необхщшсть змши методолопчних шдход1в до формулювання основно! проблеми економжи з позицш ф1зично! економжи / Ю.М. Лелюк // Ф1зична економ1я: методо-лопя дослщження та глобальна мгая Укра!ни : зб. матер. М1жнар. наук. конф., 8-10 квп\ 2009 р., м. Ки!в. - К. : Вид-во КНЕУ, 2009. - С. 372.
Чайка ТА. Теоретико-методологические основы экологизации высшего аграрного образования в Украине
Исследована сущность и актуальность экологизации высшего аграрного образования в сегодняшних условиях. Дано определение "экологическая аграрное образование" с учетом ее особенностей. Проанализировано состояние экологического образования в профессионально-технических и высших аграрных учебных заведениях, определены ее недостатки и предложены направления их устранения с учетом международного опыта и национальных традиций. Обоснована необходимость формулирования основной проблемы экономики через принципы физической экономии.
Ключевые слова: устойчивое развитие, экологическое образование, аграрное образование, экологическое сознание, экологическая культура, экологическое аграрное образование, гуманизм, физическая экономия.
Chayka T.O. Theoretical and methodological bases of ecologization of higher agrarian education in Ukraine
The essence and urgency of ecologization of higher agrarian education in today's conditions is researched. The definition of "ecological agricultural education" taking into account its particular characteristics. The state of environmental education in vocational and higher agricultural educational establishments is analyzed. Its weaknesses are identified, and directions for their removal applying international experience and national traditions is proposed. The necessity of formulating the basic economic problem through the principles of physical economy is substantiated.
Keywords: sustainable development, ecological education, agrarian science, ecological consciousness, ecological culture, ecological agrarian education, humanism, physical economy.
УДК 37.014.5 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ЗНАЧЕНИЯ ДИСЦИПЛ1НИ "ЕКОНОМ1КА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ" У РЕАЛ1ЗАЦП ПРОЦЕСУ "ОСВГГА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ" У ВИЩ1Й ШКОЛ1
Узагальнено досвщ викладання дисциплши "Економжа природокористування" та !! роль у контекст еколопзаци вищо! освпи, реалiзацi! процесу "Освгга для стало-го розвитку" i Нащонально! стратеги розвитку освгти. Проаналiзовано завдання фор-мування освп'тх результа™ вивчення ще! дисциплши з точки зору компетентшсно-го шдходу.
Ключовг слова: вища школа, сталий розвиток, еколопзащя освпи, економжа природокористування, компетентшсний шдхщ, компетенщя, методи навчання.
Постановка проблеми. Еколопзащя освгга як процес проникнення в не! природоохоронних щей ! принцитв сьогодш еволюцюнував у процес "Ос-в1та для сталого розвитку". Завданнями останнього е змщнення не лише, хоча й передуам, еколопчних, але також ! сощальних щнностей у формуванш людсь-кого ! сощального катталу. На сьогодш в освгтянському середовищ1 тривають дискусн щодо вибору шлях1в практично! реал1зацн цих щей, оптим1зацн змюту ! метод1в навчання, а також бачення юнцевих результата навчання.
Анал1з останн1х дослвджень 1 публ1кац1й. Тод1 як початок еколопзаци досить важко встановити, хронолопя процесу " Осв1та для сталого розвит-
