CC BY
42
УДК 614.3:798; 675.043.8
Осередчук P.C., к.с.-г.н., доцент © НаНрняк Т.Б., к.с.-г.н., доцент Шийка Х.Г., студентка III-курсу БТФ
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З.Гжицъкого
ЕКОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТ1В ПРИ ВИКОРИСТАНН1 ПОЛ1МЕРНИХ ПАКУВАЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В IТАРИ
У cmammi наголошуетъся на тому, що важливим напрямком що до посилення вимог до якост1 харчових продуктгв е еколог1чш нормы, особливо звертаютъ увагу на еколог1чну безпечшстъ пол1мерних пакувалъних матер1ал1в ям контактуютъ з харчовими продуктами.
Ключое1 слова: упаковка, тара, еколог1чна безпека, пол1мерна упаковка, пол1мери, стабтзатори, пластифшатори, наповнювач1.
Тенденци розвитку ринку харчових продукта змушують виробниюв розробляти стратегш на перспективу. Гостра конкурентна боротьба формуе попит на яюсну, вщносно недорогу i оптимальну за сво!ми експлуатацшними та функцюнальними властивостями упаковку. Пакувальш матер1али ввдграють важливу роль у формуванш асортименту товар1в, ix ¿мщжу, забезпеченш збер1гаемост1 в npoueci товаропросування [1, 6]. Сучасна ефективна, еколопчно безпечна та приваблива упаковка трансформувалась в активний ринковий шструмент. Найбшьш перспективною вважаеться гнучка пол1мерна упаковка.
Можливють використання пол1мерного матер1алу в контакт! з харчовими продуктами визначаеться в основному двома факторами: токсичшсть м1грованих у продукт речовин та i'x концентращею в продукта Вмкт HaeiTb бioлoгiчнo нeшкiдливиx речовин у продуктах харчування повинен бути 4iTKO регламентований. Хоча TaKi речовини i не mK^HBi для здоров'я, але пiдвищeний BMicT i'x може призвести до зниження харчово! цшноси продукта
[3, 8, 11].
Безпека пoлiмepниx MaTepianiß буде гарантованою в таких випадках:
• якщо вони xiMi4HO iHepTHi i не видшяють яких-небудь речовин в оточуюче середовище або в KOHTaKTi з ними оргашзми чи продукти;
• якщо кшькють видщених речовин дуже мала i не зумовлюе негативну дш на живий opraHi3M навпъ при довготривалому KOHTaKTi; водночас повинна бути виключена мoжливicть кyмyляцii цих речовин;
• речовини, що видшяються i MirpyroTb i3 пoлiмepниx Marepianiß, e практично нетоксичними i не можуть шюдливо впливати на живий оргашзм
HaßiTb При ДОВГОТрИВаЛОМу KOHTaKTi.
© Осередчук P.C., Напрняк Т.Б., Шийка Х.Г., 2013
156
Пол1мерш матер1али, яю контактують з харчовими продуктами, не повинш:
• змшювати 1х, органолептичш властивосп (стутнь прозорост1, консистенцш, кол1р, смак, запах);
• передавати в харчов1 продукти шюдлив1 або сторонш речовини (яю входять до складу пол1мерних композицш);
• видшяти в процеа довготривало! експлуатацп, а також при нагр1ванш I контакт! з миючими засобами речовини, здатш дифундувати в продукти I змшювати 1х властивостц
• вступати в х1м1чш реакци з харчовими продуктами, а також змшюватися пщ д1ею складових компонешгв продовольчих товар1в.
За ступенем придатност1 до застосування у харчовш промисловост1 компоненти пол1мерних композицш можнаумовно подшити на таю групи:
• допущен! органами Держнагляду для контакту з харчовими продуктами або обмежено допущен! для деяких вид1в харчових продукпв. Як правило, це речовини яю не володшть бюлопчною актившстю;
• не допущен! для безпосереднього контакту з харчовими продуктами внаслщок токсичности До них вщносяться речовини, присутшсть яких у пол1мерних матер1алах нав1ть при незначнш розчинност1 забороняеться;
• не допущен! для застосування у харчовш промисловост1 внаслщок, вщсутност1 або недостатньо! юлькоси даних, необхщних для 1х ппешчно! оцшки.
Чист1 пол1мери, як правило, ф1зюлопчно нешюдливг Вони практично нерозчинш у харчових продуктах I не переходять у них нав1ть при довготривалому контакт!.
Для надання певних властивостей у пол1мерш матер1али включають наповнювачк затверджувач1, пластифжатори, стабшзатори та шш допом1жш речовини. Вони, як I шш1 добавки, можуть переходити (м1грувати) з нього в контактуюче з матер1алом або виробом середовище [5, 10].
За ступенем ще! х1м1чш речовини подшяють на чотири класи безпеки: 1 клас речовини надзвичайно небезпечш; 2 клас — високонебезпечш; 3 клас — пом1рнонебезпечш; 4 клас — малонебезпечш.
У пол1мерну сировину для виготовлення вироб1в, що контактують ¿з харчовими продуктами, допускаеться введения речовин — добавок (стабшзатор1в, антиоксидашгв, пластиф1катор1в, наповнювач1в тощо), яю вщносяться лише до четвертого або до третього клаЫв безпеки, тобто нетоксичш речовини [7, 9].
Сучасна упаковка, кр1м функцюнальних естетичних I економ1чних вимог, повинна враховувати еколопчш аспекти самого матер1алу.
3 метою дотримання вщповщних вимог на пщприемствах пакувально! ¿ндустри впроваджують систему НАССР, яка забезпечуе безпеку продовольчим товарам, сприяе проведению державного контролю 1 нагляду за дотриманням обов'язкових вимог стандарту в процеЫ виробництва. Система НАССР
157
ураховуеться багатьма страховыми компашями при страхуванш вщповщальност11 вважаеться новим ступенем у менеджмент! якост1 [11].
Важливим напрямом посилення вимог до якост1 продукцп, що допускаеться на ринок £С, е еколопчш норми. Останшми роками в цих крашах р1зко пщвищилися еколопчш вимоги до упаковки продовольчих I непродовольчих товар1в як1 поступово стають обов'язковими.
Обов'язковими вимогами для кра1н-члешв £С, яю пропонуеться ввести,
е:
• об'ем I маса упаковки мають бути мш1мально необхщними для забезпечення збереженост1 товару I безпеки споживача;
• до складу упаковки можуть входити тшьки мшмальш концентрацп шюдливих речовин;
• за сво1ми ф1зичними властивостями I дизайном упаковка повинна бути придатна для багаторазового використання, а теля закшчення термшу служби -для добування з не! цшно! сировини або окремих компонент.
Передбачено, що протягом десяти роюв з моменту вступу директиви (Деректива 94/62/ЕС) в силу, утил1защя становитиме 90% використано! упаковки за масою I 60% сировинних матер1ал1в, яю входять до И складу.
Еколопчне маркування повинно шформувати споживач1в про еколопчш особливост1 товару. Маркування вироб1в, яю наносять найменшу шкоду навколишньому середовищу, здшснюеться «зеленим знаком £С», що зображуе кв1тку з 12 пелюстками-з1рочками та л1терою £ всередиш. Такий знак присвоюеться компетентними органами кра1н-члешв, виходячи ¿з еколопчних норм £С. Не застосовуеться цей знак для маркування продовольчих, фармацевтичних I шкщливих х1м1чних речовин. Еколопчний знак £С не вщмшяе застосування нацюнальних знаюв. На упаковщ шмецьких товар1в може також ставитися знак «Зелена крапка», який пщтверджуе, що виробництво даного товару е еколопчно чистим I тара шдлягае переробщ [11].
Особливо жорстю едиш правила дшть у £С щодо етикетування I маркування продукци, споживання яко! шюдливе для здоров'я споживач1в.
Вимоги до пол1мерно! тари I пакувальних матер1ал1в умовно подшяють
на:
експлуатацтт — передбачають захист упакованих товар1в вщ мехашчного та ф1зико-х1м1чного впливу.
технолог1чт — зумовлюють найбшьш рацюнальне, з мш1мальними затратами виготовлення, збер1гання та транспортування тари з упакованим товаром.
споживч1 — забезпечують збут товару та його рацюнальне використання.
еколог1чт — зумовлюють застосування дешевих, еколопчно чистих доступних пакувальних матер1ал1в, високопродуктивного обладнання, досконалих способ1в збер1гання та транспортування.
спещалът вимоги — зумовлеш властивостями товар1в, яю упакован! в тару, 1х ф1зичним станом, д1ею навколишнього середовища (температура,
158
волога, св1тло тощо), а шод1 потребою повно! ¿золяци товару вщ зовшшнього середовища.
саттарно-гшетчт еимоги — передбачають нешкщливкть тари та матер1ал1в, ¿з яких вона виготовляеться.
Ппешчну оцшку пол1мерно! тари здшснюють за органолептичними дослщженнями, встановлюючи видшення речовин ¿з пластмас у середовище, а також речовин, яю можуть бути виявлеш за допомогою оргашв вщчуття (за п'ятибальною шкалою). Саштарно-х1м1чш дослщження передбачають визначення факту та кшькост1 видшення ¿з пластмаси у середовище низькомолекулярних речовин за допомогою шструментальних метод1в [2, 9].
Основш методи контролю якост1 пол1мерних матер1ал1в передбачають щентифжацш пол1мер1в, а також визначення ф1зико-мехашчних, ф1зико-х1м1чних, ф1зичних, техшчних та технолопчних властивостей.
Методи визначення якост1 пол1мерно! упаковки можна подшити на дв1 групи: визначення властивостей упаковки в процеЫ виготовлення \ при И розробщ. За допомогою метод1в першо! групи контролюють зовшшнш вигляд, масу, мютккть, геометричш розм1ри, шершавють поверхш, герметичшсть \ стшккть до дш навантажень у р1зних умовах, мщшсть зварних шв1в упаковки. За допомогою метод1в друго! групи визначають х1м1чну стшккть, формостшккть, проникшсть, в1бростшккть, стшюсть до навантажень пщ час транспортування (рис.).
Саштарно-ппешчне законодавство придшяе особливу увагу пол1мерним I комбшованим матер1алам, оскшьки вони за природою I технолопею можуть мати у своему склад1 низькомолекулярш включения, мономери, стабшзатори,
159
пластифжатори, модифжатори, тгменти, наповнювач1 тощо (яю можуть м1грувати при певних умовах у продукт, змшювати його яюсть i попршувати стан здоров'я людей) [3, 7, 11].
Стутнь контамшацп харчових продукт1в поб1чними сполуками i3 пол1мер1в залежить вщ ix розчинноси, технолог!! синтезу пол1мер1в, умов i'x eкcплyaтaцii. Наприклад, важливе мкце займае KpaTHicTb використання, температура, термши збер^ання пoлiмepниx MaTepianiß, тривалкть контакту мaтepiaлy з продовольчими товарами, дiя сонячного cвiтлa, CTyniHb arpecHBHOCTi середовищ, з якими контактують пoлiмepнi мaтepiaли i тара [5, 8].
До основних 3axofliß, якi дають змогу знизити ризик контамшацп продукив компонентами пoлiмepiв, вiднocять:
• удосконалення тexнoлoгiчнoгo процесу i'x виробництва;
• випуск пoлiмepниx мaтepiaлiв i тари вщповщно до ririeHi4HHx вимог, що ставляться до них;
• експлуатащя i збepiгaння ßnpoöiB згщно з призначенням, тeмпepaтypнo-вoлoгicними режимами та шшими умовами i'x використання;
• посилення державного caHiTapHoro нагляду i виробничого контролю за випуском та експлуатащею пoлiмepниx мaтepiaлiв i тари, яю контактують з харчовими продуктами.
Згщно ¿з законом «Про якicть та безпеку харчових npoflyKTiB та продовольчо! сировини» передбачено обов'язкову державну реестрацш пoлiмepниx мaтepiaлiв, що е важливою умовою для ix peaлiзaцii'.
Л1тература
1. Загородня В.М., Сирохман I.B., Демкевич Л.1. Тара i упакування продовольчих TOBapie: Навчальний nociÖHHK. - HbBiB: Видавництво ЛКА, 2001. - 256 с.
2. Загородня В.М., Сирохман I.B. Товарознавство пакувальних Marepianiß: Навчальний nociÖHHK. - HbBiB: Видавництво nbBiBCbKoi' KOMepuiftHoi' aKafleMÜ, 2004. - 200c.
3. Кацнельсон М.Ю., Балаев Г.А. Полимерные материалы. Свойства и применения: Справочник. - Л.: Химия, 1982. - 232 с.
4. Гуль В.Е. Полимеры сохраняют продукты. - М.: Знание, 1985. - 128 с.
5. Асептические пленочные материалы для упаковки / А.Г. Снежко, Л.С.Кузнецов, Г.В. Кулаева и др.//Мяс. Индустрия. - 1999. - №6. - С. 36 - 38.
6. Балашова Е.Е., Юлкин М.А. Современные тенденции развития рынка тары и упаковки в России и в мире. Архангельск: - ЦЭИ, 2000. - 40 с.
7. Биологически активная упаковка - путь к улучшению качества продуктов / A.B. Федотова, Ю.А. Филинская, А.Г. Снежко // 5 Междунар. симп. «Экол. Человека: пищ. технол. и продукты на пороге XXI в.»
8. Замотаев П.В. Тенденция развития упаковочных полимерных пленок //Упаковка. - 1998. - №3. - С. 12 - 13.
9. Кузнецова Л. Новые технологии защиты продуктов от микробов // Тара и упаковка. - №3. - 2001. - С. 50 - 52.
160
10. Розанцев Э.Г., Иванова Т.В. Защитные материалы для пищевой продукции / ( МГУ прикладной биотехнологии). Пищевая пром-сть (Москва). -2000. - №12. - С. 40 - 41.
11. Сирохман I.B., Загородня В.М. Товарознавство пакувалних MaTepianiB i тари: Пщручник.-К.:ЦНЛ,2005.-614с.
Summary
The article points out that an important direction to strengthen the requirements for the quality of food products is environmental regulations, especially pay attention to the ecological safety of polymer packaging materials in contact with food.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
161
