CC BY
24
УДК 636.082.02.
Щербатий З.С., д.с.-г.н., професор Павл1в Б.А., к.б.н, доцент Боднар П.В., асистент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ В СТАД1 УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ БУГА1В ОКРЕМИХ Л1Н1Й ГОЛШТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
Виечено стутнь прояеу е стад1 теарин украгнськог чорно-рябог молочног породи р1еня молочног продуктиеност1 г егдтеорну здаттсть кор1е-дочок бугаге окремих лтш голштинського походження. Встаноелено, що еисоким ступенем реал1зацп генетичного потенщалу щодо прояеу молочног продуктиеност1 у корге гх дочок е1дзначалися бугаг Д.Капр1с 401393 (лшя Вал1анта 1650414.73) г М.Амадейос 5325318 (л1тя Ханоеера 1629391.72). Вони мали пор1еняно з дочками тших бугаге быьш еисокий р1еень прояеу молочног продуктиеност1, дещо быьшу триеалкть сере1с- г лактацшного пергоду, а також еисокий показник гндексу оЫметння. Одержанг результати дослгджень еказують на доцгльнгсть еикористання е даному стад1 бугаге Д.Капр1са 401393 г М.Амадейоса 5325318.
Ключовi слова: порода, л1тя, генетичний потенц1ал, бугаг, молочна продуктиетсть, егдтеорнг якост1 корге.
Вступ. В умовах використання у молочному скотарствi принцитв великомасштабно! селекци вплив буга!в-плщниюв на формування генетичного потенщалу стад i порщ значно зростае. Доведено, що ощнка, додбiр i використання буга!в-плщниюв полiпшувачiв обумовлюе 94-95% загального генетичного прогресу за рiвнем зростання молочно! продуктивност корiв [1, 6].
Розведення за лмями е найбшьш досконалим методом полшшення i консолщаци порiд, який сприяе формуванню впорядковано! генеалопчно! структури породи i пiдвищення !! генетичного потенщалу. Яюсну характеристику лiнiй можна проводити за продуктивними якостями дочок буга!в-плщниюв цих лiнiй. Саме вiд племшно! цiнностi буга!в-продовжувачiв залежить ефективнiсть лшшного розведення, перспективи використання певних лшш в подальшому та формування генеалопчно! структури породи, яка вiдображае динам^ i принципи породоутворення. При виведенш i подальшому удосконаленнi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи використовувались лши голландсько!, голштинсько! та укра!нсько! чорно-рябо! молочно! порiд. Найбiльш вагомими у сучасному генофондi за чисельнiстю буга!в-плщниюв е лшп голштинського походження Елевейшна 1491007, С.Т.Рокiта 252803, Р.Соверiнга 198998 та Чiфа 1427381 [4, 7, 9].
© Щербатий З.е., Павл1в Б.А., Боднар П.В., 2011
363
Вивчення рiвня прояву молочно! продуктивност корiв рiзних генотипiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи свщчить про необхiднiсть врахування !х лшшно! належностi та частки спадковостi голштинсько! породи. Найбiльш високий рiвень молочно! продуктивностi проявлявся у корiв, якi мали 75 i 87,5% спадковост голштинсько! породи [2, 3, 10].
Дослщження, якi проведенi останшм часом свiдчать, що зростання рiвня молочно! продуктивностi племiнних стад корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вщбуваеться на основi зростання генетичного потенщалу, шляхом використання буга!в-плiдникiв з високою племiнною цiннiстю за надоем, лише при умовi полiпшення умов годiвлi та утримання. Доведено суттевий вплив на молочну продуктивнiсть корiв племшно! цiнностi !х батькiв та лшшно! належностi, що свiдчить про дощльшсть використання буга!в-полiпшувачiв окремих лiнiй голштинсько! породи при умовi постiйно! ощнки !х племiнно! цiнностi за яюстю нащадкiв та вiдповiдного пiдбору у стадах худоби [5]. Тому для прискорення консолщацп стад укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, необхщно враховувати генетичний потенщал буга!в-плiдникiв окремих лiнiй голштинського походження на основi прояву рiвня у !х дочок молочно! продуктивност i вiдтворних якостей.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проведенi у стадi корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племзаводу "Ямниця" Тисменицького району 1вано-Франкiвсько! областi. Племiнний облiк в стадi ведеться за допомогою автоматизовано! комп'ютерно! iнформацiйно! системи управлiння молочним скотарством "Орсек". Для проведення дослщження було ввдбрано групи корiв-первюток-дочок буга!в рiзних лiнiй, якi мали в своему генотит 75 i 87,5% голштинсько! породи. Зокрема, дочок буга!в Красена 13 (лiнiя Белла 1667366.74), Баритона 18, Вшмоса 16050 (лЫя Елевейшна 1491007.65), Трктана 15478, М.Бруна 5488517 (лiнiя Чiфа 1427381.62), В.П.В.Старбака 389756 (тик Старбака 352790.79), М.Амадейоса 5325318 (лiнiя Хановера 1629391.72), Д.Капрка 401393 (лiнiя Валiанта 1650414.73). У цих групах вивчали молочну продуктившсть i вiдтворну здатнiсть корiв.
Молочну продуктивнiсть корiв оцiнювали за такими показниками: надш молока за 305 дшв (не менше 240 дшв) першо! лактацi!, вмiст жиру в молощ, кiлькiсть молочного жиру. Вивчали також живу масу, вщносну молочшсть корiв (визначали шляхом дшення 4 %-ного за вмiстом жиру молока, на 100 кг живо! маси) та вищий добовий надш. При вивченш вщтворно! здатностi корiв враховували вiк першого отелення, тривалють бiологiчних перiодiв (сервiс-, сухостiйного та мiжотельного (МОП), тiльностi i лактацп), коефiцiент осiменiння (кiлькiсть осiменiнь на одне плодотворне оЫменшня), коефiцiент вщтворно! здатност (КВЗ), який вираховували за формулою:
КВЗ=
МОП
де 365 - кшьюсть днiв у рощ; МОП - середня тривалють мiжотельного перiоду, днiв.
Бiометричне опрацювання одержаних даних проведено згiдно з методикою
М.О. Плохшського [8] на персональному KOMn^Tepi з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel.
Результати дослщжень. Одержат результати дослщжень piвня молочно! пpодуктивноcтi i вщтворно! здатноcтi коpiв-дочок буга!в piзних лшш голштинського походження наводимо в таблицях 1, 2. Зокрема, у таблиц 1 наводимо даш про piвeнь молочно! пpодуктивноcтi коpiв-пepвicток дочок голштинських буга!в piзних лiнiй.
Таблиця 1
Молочна продуктившсть кор1в i жива маса кор1в-перв1сток украУнськоУ
чорно-рябоУ молочноУ породи дочок бугаУв окремих лiнiй __голштинського походження (Х ± тх) __
Кличка i номер бугая Лш1я n Надш молока, кг Вм1ст жиру в молощ, % Юль-шсть молочного жиру, кг Жива маса, кг В1дно- сна молоч-нють, кг Вищий добови й надш,к г
Красен 13 Белла 1667366.74 75 4759,0 ±118,05 3,72 ±0,008 177,0 ±4,36 478,3 ±4,87 924,3 ±20,02 20,8 ±0,55
Баритон 18 Елевейшна 1491007.65 80 4965,3 ±97,30 3,72 ±0,012 184,8 ±3,68 489,0 ±4,11 946,1 ±18,14 21,4 ±0,42
Вшмос 16050 26 5652,2 ±223,92 3,64 ±0,021 206,3 ±8,74 503,7 ±11,02 1025,7 ±39,23 23,7 ±0,81
Трютан 15478 Ч1фа 1427381.62 18 5842,4 ±300,15 3,52 ±0,023 205,6 ±10,39 539,7 ±10,44 950,6 43,52± 23,9 ±1,21
М.Бруно 5488517 107 5008,0 ±109,80 3,79 ±0,007 189,9 ±4,27 488,6 ±5,35 972,9 ±19,80 22,3 ±0,49
В.П.В.Стар- бак 389756 Старбака 352790.79 119 5568,5 ±92,39 3,82 ±0,006 212,2 ±3,41 519,7 ±4,06 1025,9 ±17,44 23,7 ±0,34
М.Амадейос 5325318 Хановера 1629391.72 74 6845,7 ±84,96 3,76 ±0,008 257,6 ±3,19 575,3 ±6,20 1129,0 ±18,33 28,3 ±0,37
Д.Капpic 401393 Вал1анта 1650414.73 41 7332,0 ±432,38 3,67 ±0,019 269,6 ±16,20 587,9 ±6,46 1147,0 ±68,29 31,9 ±1,91
В середньому по вс1х групах 540 5596,9 ±62,34 3,75 ±0,005 209,6 ±2,33 516,2 ±2,52 1013,3 9,49± 23,9 ±0,26
Наведет в таблищ 1 даш свщчать про piзний стутнь прояву piвня молочно! пpодуктивноcтi у коpiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи дочок окремих буга!в piзних лшш голштинського походження. В середньому по вах групах надiй молока за 305 дшв першо! лактацi! складав 5596,9 кг з вмютом жиру 3,75 % i кiлькicтю молочного жиру 209,6 кг. Жива маса коpiв тсля першого отелення становила 516,2 кг, вiдноcна молочнicть складала 1013,3 кг, вищий добовий надш - 23,9 кг молока.
Аналiз даних про piвeнь молочно! продуктивност коpiв-пepвicток дочок окремих буга!в свщчить, що найбiльш високопродуктивними у cтадi племзаводу "Ямниця" були дочки буга!в М.Амадейоса 5325318 i Д.Капpicа 401393, яю вiдноcятьcя до лiнiй Хановера 1629391.72 i Валiанта 1650414.73. Надш молока
дочок вказаних бугшв становив, вщповщно, 6845,7 i 7332,0 кг, bmîct жиру - 3,76 i 3,67% i кшькютю молочного жиру 257,6 i 269,6 кг. Жива маса KopiB тсля першого отелення складала у дочок бугая М.Амадейоса 5325318 - 575,3 кг, Д.Капрюа 401393 - 587,9 кг, вщносна молочнiсть вiдповiдно 1129,0 i 1147,0 кг, вищий добовий надш - 28,3 i 31,9 кг молока. Дочки бугшв Д.Капрка 401393 i М.Амадейоса 5325318 за показниками молочно! продуктивное^ i живо! маси перевищували середнi показники дочок шших бугшв за надоем молока на 1735,1 i 1248,8 кг, живою масою - 71,7 i 58,8 кг, вщносною молочшстю - 133,7 i 115,7 кг, вищим добовим надоем - 8 i 5 кг вщповщно.
Нижчими показниками молочно! продуктивност характеризувались корови дочки буга!в Красена 13 (лмя Белла 1667366.74), Баритона 18 (лмя Елевейшна 1491007.65) i М.Бруна 5488517 (лЫя Чiфа 1427381.62). Надiй молока корiв-дочок вказаних буга!в коливався в межах вщповщно 4759,0 - 5008,0 кг, вмют жиру -3,72-3,79 %, кшьюстю молочного жиру - 177,0-189,9 кг. Жива маса тсля першого отелення коливалась в межах - 478,3-489,0 кг, вщносна молочшсть корiв - 924,3972,9 кг, вищий добовий надш - 20,8-22,3 кг молока.
Поряд з рiвнем молочно! продуктивност корiв, вивчались деякi показники вщтворш здатностi дочок буга!в рiзних лiнiй голштинського походження. Одержанi результати дослщжень наводимо в таблицi 2.
Одним iз важливих показникiв вщтворно! здатностi тварин е вiк при першому отеленнi. Як видно з таблиц 2, у корiв-дочок окремих буга!в, вiк першого отелення становив всередньому по всiх групах 28,9 мшящв, тривалiсть сервiс-перiоду - вщповщно 151,2 дшв, сухостiйного - 58,7 дшв, мiжотельного -433,5 дшв, лактаци - 374,7 днiв, тшьносп - 282,2 днiв. В бшьш ранньому вiцi спостерiгалось отелення у корiв-дочок буга!в Трштана 15478, Д.Капрка 401393 i Вшмоса 16050. Зокрема, вж першого отелення в них коливався в межах 26,5-27,37 мюящв.
Сервш-перюд е найбiльш важливим показником при ощнщ вiдтворноï здатностi корiв. У всiх дослiджуваних групах корiв тривалiсть сервiс-перiоду була значною i коливалась в межах 101,4-189,2 дшв та мае взаемозв'язок з рiвнем молочноï продуктивности Так, у дочок бугаïв М.Амадейоса 5325318 i Д.Капрша 401393, якi вiдзначились високою молочною продуктивнiстю, сервiс-перiод становив 177,7 i 161,2 дш. У вказаних корiв-дочок цих бугаïв спостерiгались гiршi показники вiдтворноï здатностi, зокрема такi як тривалшть мiжотельного перiоду, тривалiсть лактаци та вщповщно низьким показник вщтворно!' здатност (0,83 i 0,87) i високий шдекс оаменшня (2,41 i 2,51).
Кращими показниками вiдтворноï здатност характеризувались дочки бугая М.Бруна 5488517 з лши Чiфа 1427381.62. У дочок цього бугая тривалкть сервк-перiоду була найнижчою - 101,4 дш, вiдповiдно i нижчi таю показники як тривалють мiжотельного перюду, лактаци, iндексу осiменiння та високий коефщент вiдтворноï здатностi.
Щодо тривалост тшьносп, який е найбшьш стабшьним бiологiчним перiодом, у KopiB дослщжуваних групах KopiB вона коливалась в межах 277,7286,5 днiв та супроводжуеться зменшенням його тривалостi i3 пiдвищенням надою молока. Однак, як вщомо, це видова ознака, яка не вщноситься до категори селекцшних.
Висновки.
1.Встановлено, що найбiльш високопродуктивними у стадi племзаводу "Ямниця" були корови-дочки буга!в М.Амадейоса 5325318 i Д.Капрка 401393, якi вiдносяться до лшш Хановера 1629391.72 i Валiанта 1650414.73. Надш молока за першу лактащю корiв-дочок вказаних буга!в становить вщповщно 6845,7 i 7332,0 кг, вмшт жиру - 3,76 i 3,67% i кшьюсть молочного жиру 257,6 i 269,6 кг.
2.Нижчими показниками молочно! продуктивност характеризувались корови дочки буга!в Красена 13 (лЫя Белла 1667366.74), Баритона 18 (лЫя Елевейшна 1491007.65) i М.Бруна 5488517 (лЫя Чiфа 1427381.62).
3.Показники вщтворно! здатностi були кращими у корiв-дочок бугая М.Бруна 5488517 з лшп Чiфа 1427381.62. У цих корiв тривалiсть сервiс-перiоду була найнижчою - 101,4 дш, вiдповiдно i нижчi такi показники як тривалiсть мiжотельного перiоду, лактаци, iндексу осiменiння та високий коефщент вiдтворноï здатностi.
4. Одержат результати дослщжень вказують на доцшьшсть використання в даному стадi бугаïв голштинського походження М.Амадейоса 5325318 i Д.Капрюа 401393 з лiнiй Хановера 1629391.72 i Валiанта 1650414.73.
Л1тература.
9.Басовский Н.З. Популяционная генетика в селекции молочного скота / Н.З. Басовский. — М.: Колос, 1983. — 256 с.
10. Боднар П. В. Молочна продуктившсть корiв украшсь^' чорно-рябоï молочноï породи рiзних лiнiй голштинського походження / Боднар П. В., Щербатий З. £., Павлiв Б. А. // Науковий вкник Львiвськоï НАВМ iм. С. З. Гжицького. - Львiв, 2006. - Т. 8 (№ 2), Ч. 3. - С. 17-22.
11. Вплив генотипу корiв-первiсток рiзних лшш украшськох' чорно-рябох' молочно1' породи на ix вiдтворну здатнiсть та молочну продуктивнiсть / Боднар П. В., Щербатий З. £., Павлiв Б. А., Кропивка Ю. Г. // Науковий вшник Львiвського НУВМтаБТ iм. С. З. Гжицького. - Львiв, 2007. - Т. 9, № 3 (34). Ч 3. -С. 13-19.
12. Йовенко I. До питання про необхщшсть консолщаци новостворених порщ шляхом використання високощнних бугаïв-полiпшувачiв / 1.Йовенко // Тваринництво Украши. - 2004. - № 8. - С. 11-13.
13. Олешко В. П. Ефектившсть використання бугаïв-плiдникiв у племiнниx стадах молочноï худоби / В. П. Олешко // Розведення i генетика тварин : М!жвщомчий тематичний науковий збiрник / НААНУ, 1нститут розведення i генетики тварин. - К. : "Аграрна наука", 2010. - Вип. 44. - С. 135-139.
14. Пелехатий М.С. Породоутворювальш процеси в молочному скотарствi Украши / М.С. Пелехатий // Вкник аграрноï науки. - 1994. - № 11. - С. 58-64.
15. Пелехатий М. С. Поpiвняльна ощнка голштинських буга!в-плщниюв за показниками перших трьох лактацш !х дочок / Пелехатий М. С., Пщдубна Л. М., Федоренко Т. В. // Агропромислове виробництво Полюся : Збipник наукових праць / 1нститут сшьського господарства Полшся НААН Укра!ни. - Житомир, 2009. -№ 2. - С. 61-64.
16. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А.Плохинский. - М. : Колос, 1969. - 256 с.
17. Ставецька Р.В. Сучасний стан генофонду укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи / Р.В. Ставецька, 1.А. Рудик // Збipник наукових праць Подшьського державного аграрно-техшчного ушверситету. Сepiя «Технолопя виробництва i переробки пpодукцi! тваринництва». Кам'янeць-Подiльcький, 2011. - Вип. 19. - С. 164-167.
18. Ящук Т.С., Кисшь Т.С. Вплив використання буга!в-плщниюв piзних лiнiй на формування молочно! пpодуктивноcтi i вiдтвоpних якостей первшток укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи // Сшьський господар. - Львiв, 2005. - № 3-4. - С. 13-16.
Summary
Shcherbatyj Z.Y., Pavliv B.A., Bodnar P.V.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
EFFICIENCY IN STUD UKRAINIAN BLACK SPOTTED HOLSTEIN BULL BREAST BREED BREED
Studied the degree of manifestation of herd animals Ukrainian black spotted dairy breed level milk production and reproductive capacity of cows, daughters of Holstein bulls of different breed lines. Found that a high degree of genetic potential for milk production in the manifestation of their daughters were marked cows bulls D.Kapris 401393 (line Valianta 1650414.73) and M.Amadeyos 5325318 (line Hanovera 1629391.72). They were compared with cows, daughters of Holstein bulls shorter duration of service and the lactation period, as well as a better indicator index insemination. Obtained research results indicate the feasibility of using in this herd bulls D.Kaprisa 401393 and M. Amadeyosa 5325318.
Key words: breed, genetic potential of bulls, milk productivity, reproductivity
cows.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С.Г.
