CC BY
16
УДК 639.3.
Ковальчук О.М., н.с.®, Цьонь Н.1., н.с.
Лъвгвсъка доелгдна станщя 1нститутурибного господарства НААН Украши
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА БЮЛОГ1ЧНОГО СПОСОБУ МЕЛЮРАЦП СТАВ1В ПРИ ВИРОЩУВАНН1 РИБОПОСАДКОВОГО МАТЕР1АЛУ
КОРОПОВИХ РИБ
Представлена економ1чна ощнка вирощування коропових рыб гз застосувант трилток быого амура та клгток на кормовых мжцях. Використання такого методу сприяе зниженню витрат на комбшорм на 759 грн./га, зниженню використання людсъког прац1 - до 10 людино-дтв/га ставу, тдвищенню загалъног рибног продукцп до 1037 кг/га та отриманню - на 6165 грн./га быъше, шжу контролг.
Ключое1 слова: быии амур, бюмел1орац1я.
Постановка проблеми. Вирощування риби у пол1культур1 - один з метод1в комплексно! штенсифжаци. Разом з удобрениям став1в оргашчними та мшеральними добривами, застосуванням год1вл1 комбжормами, застосування иол1культури риб е необхщною умовою ведения ефективного рибництва [1, 2]. Використання у пол1культур1 бшого амура дае можливють боротися ¿з надм1рним заростанням став1в вищою водною рослиншстю та бшьш повно використовувати ириродну рибопродуктившеть став1в. Основним завданням застосування р1зномаштних способ1в штенсифжаци рибництва е зниження витрат I при цьому вироблення яюсно! конкурентноспроможно! продукци.
Надм1рне заростання вирощувальних став1в рослиншстю знижуе площу нагулу та попршуе гщрох1м1чний режим I пригшчуе розвиток природно! кормово! бази, що в цшому негативно впливае на ефективнють вирощування однол1ток коропа [3].
Проте при штенсивному вирощуванш коропа застосування бшого амура для зниження заростання став1в е малоефективним, оскшьки при вшьному доступ! до корм1в бший амур зменшуе актившеть вшдання рослинност1 та переходить на год1влю штучними кормами, як1 вш, як вщомо, використовуе менш ефективно, шж короп.
Запропонований спещалктами I науковцями Льв1всько! дослщно! станцп 1нституту рибного господарства метод боротьби з водною рослиншстю у вирощувальних ставах обмежуе доступ двол1ток I старших вжових груп бшого амура до штучних корм1в [4].
Мета статть Оцшити економ1чний ефект бюлопчного способу мелюраци став1в при вирощуванш цьогол1ток коропа.
Виклад основного матер1алу. Дослщ проводили у двох вирощувальних ставах дослщного господарства Льв1всько! дослщно! станци 1нституту рибного
® Ковальчук О.М., Цьона Н.1., 2012
296
господарства. Стави були зарибнеш личинками коропа, отриманими у нерестових ставах, та двол1тками бшого амура масою 80-100 г. Щшьшсть посадки двол1ток бшого амура встановили, виходячи Í3 продукци м'яко! пщводно! рослинност1 у попередш роки та запланованого приросту маси двол1ток - 500 г. Кормовий коефшдент за водною рослиншстю становив 50. Кормов! мкця у вирощувальному став1 були пщготовлеш у вщповщносп з рекомендациями [1]. В дослщному став1 на кормових мкцях додатково були встановлеш по 2-i загороджувальш реш1тки (площею по 4 м2) на 1 га пло1Щ ставу. Розм1ри в1чка у загороджувальних реш1тках були пвдбраш таким чином, щоб цьогол1тки коропа до досягнення ними максимально бажано! маси (у нашому випадку 50 г) мали вшьний доступ до корм1в, а бший амур не Mir проникати на kopmobí мюця.
Год1влю риби у ставах проводили згщно шструкцп з год1вл1 коропа [5]. Кшькють штучного корму, який задавали у стави, розраховували тшьки на однол1ток коропа, виходячи Í3 i'x маси i еколог1чного стану водойм. Оц1нку ви!дання рослинност1 проводили в1зуально. Ефективн1сть використання kopmíb i рибопродуктившсть став!в визначили п1сля ocíhhíx облов1в.
Умови вирощування у контрольному та дослщному ставах були под1бш i близьк1 до оптимальних. Обидва стави у попередн1 роки на 90% заростали рдестом (Potamogeton sp.), харою (Chara sp.), елодеею (Elodea sp.), жовтецем водяним (Ranunculus polyphyllus), кушир (Ceratophyllum sp.), водоперицею колосковою (Myriophyllum spicatum), вздовж берегово! зони смугою у 2-5 м-очеретом (Phragmites sp.), ai'poM (Acorus calamus) тарогозом (Tipha sp.). Двол1тки бшого амура у контрольному став1 мали вшьний доступ до штучних kopmíb, тому менш ¿нтенсивно по!дали водну рослинн1сть i як насл1док близько 30% водно! рослинност1 залишилось до ocíhhíx oблoвiв.
В умовах вшьного доступу трил1ток б1лого амура до штучних корм1в у контрольному став! його середня маса становила 740 г проти 650 г у дослщному став!, а отримана рибопродуктившсть - 200 кг/га проти 173 кг/га у дослщг
При щш штучного корму 3,5 грн./кг i зниженш його витрат на прирют коропа в досл1дному ставку на 16,2 % зменшення витрат складае 2,1 грн./кг коропа. На одержану рибопродуктивн1сть по коропу - 864 кг/га зниження витрат на комбжорм склало 759 грн./га.
Застосування способу обмеження доступу б1лого амура до штучних kopmíb дало змогу одержати загальну рибопродуктивн1сть 1037 кг/га, що на 144 кг/га б1льше, шж у контрол1. За рахунок цьогол1ток коропа одержали на 171 кг/га бшьше. Якщо в розрахунках прийняти, що ц1на 1 кг цьогол1ток коропа - 40 грн., то прибуток становить на 6840 грн./га бшьше, шж у контрол1 (табл. 1). При врахуванш ц1ни на амура 25 грн./кг, прибуток вщ одержано! рибно! продукц1! у дослщ1 склав 38885 грн./га - це на 6165 грн./га б1льше, шж у контрол1.
Застосування белого амура у вирощувальних ставах дае можливкть не проводити механ1чне викошування та видалення вищо! водно! рослинност1. У звичайних умовах викошування доводиться проводити 2-3 рази за вегетацшний сезон. В результат! з'являеться можлив1сть зекономити у розрахунку на 1 га
297
ставу не менше 10 людино-дшв, що становить 500 грн.
Таблиця 1
Результати вирощування однолггок коропа 1 дволггок бшого амура _у полжультур1 та еконошчний ефект__
Показники Виловлено У грошовому екв1валенп, грн. Р1зниця, грн.
Контроль Дослщ Контроль Дослщ
Рибо-продук-тивн1сть, кг/га Цьоголпт коропа 693 864 27720 34560 + 6840
Трил1ток бшого амура 200 173 5000 4325 - 675
Загальна рибопродуктивн1сть, кг/га 893 1037 32720 38885 + 6165
Затраты корму на прир1ст коропа, кг/кг 4,3 3,7 15,05 12,95 - 2,1
Висновки.
1. У дослщному став1 за рахунок зниження використання штучного корму на 16,2 % зменшення грошових витрат складае 2,1 грн./кг приросту коропа. На одержану рибопродуктившсть за коропом - 864 кг/га зниження витрат на комбшорм склало 759 грн./га.
2. Обмеження бшому амуру доступу до штучних корм1в дозволяе отримати вищу продукцш цьогол1ток коропа на 171 кг/га, або на 6840 грн./га в грошовому екв1валентг
3. Прибуток вщ загально! одержано! рибно! продукц1! у досл1дному став1 склав 38885 грн./га - що це на 6165 грн./га бшьше, н1ж у контрол1.
4. Зменшення людсько! прац1 на механ1чне викошування I видалення ¿з ставу рослинност1 дае можлив1сть зекономити до 10 людино-дшв у розрахунку на 1 га ставу, що становить 500 грн. економи кошт1в на гектар ставу.
298
Л1тература
1. Шерман I.M. Год1вля риб / Шерман I.M, Гринжевський М.В., Желтов Ю.О., Пилипенко Ю.В., Вол1ченко M.I., Грициняк I.I. - Кшв: Вища осв1та, 2001. - 268 с.
2. Яншович И.£. Ставова пол1культура: монограф1я / И.£. Яншович, I.I. Грициняк, М.В. Гринжевський. - Льв1в : Сполом, 2011. - 190 с.
3. Виноградов В.К., Золотова З.К. Влияние белого амура на екосистему водоемов / Виноградов В.К., Золотова З.К. // Гидробиологический журнал. -1974. - Т.10, № 2. - С. 90-96.
4. Ковальчук О.М. Cnoci6 пщвищення ефективност1 використання корм1в при вирощуванш риби / Ковальчук О.М., Тучапський Я.В., Грициняк I.I., Колпаков Ю.О., nipyc P.I., Маковецька М.П. // Декларац1йний патент на корисну модель.- UA 6852 U, 16.05.2005. Бюл. №5.
5. Боброва Ю.П. Инструкция по нормированию кормления карпа разного возраста при выращивании в хозяйствах I-III зон рыбоводства / Боброва Ю.П., БобровА.С., Баранов С.А., Федорченко В.И. - М.. 1986. - 21 с.
Summary Kovalchuk O.N., Tsion' N.I.
INSTITUTE OF FISHERIES NAAS Ukraine (Lviv branch)
ECONOMIC EVALUATION OF BIOLOGICAL METHOD OF PONDS MELIORATION FOR GROWING CARP FISHPLANTING MATERIAL
Economic evaluation of breeding carp with the use of three years old grass carp and cages in feed areas is presented. This method reduces the cost of feed to 94,8 usd/ha of the pond (759 grn./ha), reduces amount of needed human labor - to 10 man-days/ha of the pond and increasing the total fish production to 1037 kg/ha. All that provides profit 4860 usd/ha (38,885 grn./ha) - that is 771 usd/ha (6165 grn./ha) more than in control.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
299
