CC BY
22
11. Silverblatt A. and Enright Eliceiri E. M. Dictionary of Media Literacy. Westport, Connecticut /
A. Silverblatt, E. M. Enright Eliceiri. - London: Greenwood Press, 1997. - 234 p. [Електронний ресурс]
- Режим доступу : http://psyfactor.org/lib/fedorov14.htm(p.40)
12. Федоров А. В. Критический анализ медиатекста, содержащего сцены насилия, на
медиаобразовательных занятиях в студенческой аудитории (на примере фильма «Груз 200») /
А. В. Федоров // Медиообразование. - 2007. -814. - С. 24.
13. Федоров А. Медиаобразование в современной России: Основные модели / А. Федоров,
И. Челышева // Высшее образование в России. - 2004. - № 8. - С. 34-39.
14. Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн. - СПб. : Питер, 2000. - 512 с.
УДК 070.001+37.017.92
Г. П. ВАСЯНОВИЧ
ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ СМИСЛ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕД1А У ВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕС1
Розкрито суттсть i 3Micm духовно-морального смислу використання MynbmuMedia у навчально-виховному процеd. Показано, що застосування мультимедiа nid час занять залежить eid тформа^йно! i загальноЧ культури викладача, тформацшного простору. Важливим аспектом використання мультимедiа визначено аналiз ставленняучтв, студентiв до отримання iнформацii.
Ключовi слова: мультимедiа, тформацтно-комуткатитвт технологи, ставлення до тформацИ
Г. П. ВАСЯНОВИЧ
ДУХОВНО-МОРАЛЬНЫЙ СМЫСЛ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МУЛЬТИМЕДИА В УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОМ ПРОЦЕССЕ
Раскрыты сущность и содержание духовно-морального смысла использования мультимедиа в учебно-воспитательном процессе. Показано, что применение мультимедиа во время занятий зависит от информационной и общей культуры преподавателя, информационного простора. Важным аспектом использования мультимедиа определен анализ отношения учеников, студентов к получению информации.
Ключевые слова: мультимедиа, информационно-коммуникативные технологии, отношение к информации.
H. Р. VASYANOVYCH
SPIRITUAL AND MORAL SENSE OF MULTIMEDIA USAGE IN EDUCATIONAL
PROCESS
The article uncovers the essence and the content of spiritual and moral sense of multimedia usage in the educational process. The author proves that multimedia usage at the lesson depends on both informational and general culture of teacher and informational environment. The important aspect of multimedia usage is the analysis of students' attitude to information processing.
Keywords: multimedia, informational-communication technologies, attitude to information.
Сви юнуе в людиш, людина юнуе у свт. Але людина не просто юнуе у навколишньому свт - вона його тзнае або ж уникае тзнання, прикрашае, естетизуе, «окультурюе» або спотворюе, дегумашзуе. У цьому виявляеться амбiвалентнiсть людини, суперечшсть, iнодi непередбачувашсть И дш i вчинив. Впм, справжня людина завжди шукае смисл буття: свш власний та шших. Видатний теоретик психологи особистосп В. Франкл наголошував, що життя людини не може бути позбавлене смислу за будь-яких обставин; сенс життя завжди можна знайти [10, с. 40-41]. Цю вдею вчений пов'язував з шшою, а саме: «людина - це бшьше, шж психша, - це дух» [12, с. 63]. Отже, людина шукае духовного, морального смислу буття,
свое! самореалiзащl. Неможливiсть самореалiзащl призводить до фрустраци, психiчних зривiв i навiть до сущиду.
В. Франкл, який працював у 129 ушверситетах свггу, наводить сумну статистику смертносп студентiв. За достовiрними даними, серед причин смертносп в американських студенпв друге мiсце за частотою тсля ДТП посiдають самогубства. При цьому к1льк1сть спроб самогубства (як1 не зашнчилися трагiчно) у 15 разiв бiльша. Опитування 60 студентiв ушверситету штату Айдахо пiсля подiбних спроб засвiдчило, що 85% iз них не бачили жодного сенсу життя, при цьому 93% iз них були фiзично i психiчно здоровими [10, с. 26]. Стае очевидним, що явище смисловтрат дедалi бшьше поширюеться, чому часто-густо сприяють мас-медiа, бомбардуючи нас бездуховнiстю, аморальнiстю, жорстошстю i насиллям. Людинi, особливо молодш, важко не розгубитися, встояти, не втратити смислу життя.
Дослiдження сутносп i змiсту медiаосвiти активно здшснюють сучаснi вiтчизнянi i зарубiжнi вчеш: С. Бондаренко, Н. Габор, Н. Кирилова, У. Мазепа, С. Машбиць, А. Новшова, В. Робак, Р. Собко, О. Федоров, С. Шумаева та ш. Обгрунтуванню провiдних вдей шформацшно-комунiкативних технологiй навчання присвятили сво! працi В. Биков, Р. Гуревич, I. Зязюн, М. Кадемiя, А. Коломiець, В. Кремень, А. Литвин, П. Стефаненко та ш. Стан i розвиток шформацшно1 культури науково-педагогiчного працiвника вивчають Л. Вшарис, Н. Волкова, М. Воробйов, С. Данильчук, Л. Макаренко, О. Новшов, О. Романишина, Н. Сащак, Л. Фшпова, I. Хангельдiева, Н. Ходякова, С. Чорнобай та iн.; вплив мультимедiа дослiджують М. Зверева, О. Малюк, О. Невмержицька, О. Осш, Д. Попова, С. Шандрук та ш.
Метою статтi е з'ясування наявностi духовно-морального смислу у процеа використання мультимед1а у навчально-виховному процесс
Теоретико-методологiчний аналiз окреслено! проблеми вимагае бодай короткого викладу й визначення И ключових понять: «смисл», «смисл життя», «духовно-моральний смисл», «навчально-виховний процес», «мультимедiа», «iнформацiйна культура особистосп» тощо. Словник С. Ожегова слово «смисл» тлумачить як змiст, значения чого-небудь, що тзнаються розумом; мета, розумна тдстава чогось; дiя на основi здорового глузду [7, с. 735].
«Фшософська енциклопедiя» термiн «смисл» трактуе з позицп науки логiки, лопчно! семантики i науки про мову як синошм «значення». У деяких теорiях значення (Г. Фреге, А. Черч) поняття «смисл» слугуе для характеристики мисленневого змюту, т1е1 шформацп, яка взаемопов'язана з цим мовленневим виразом, який е власним (хоча й описовим) iменем, на противагу «значення» (предмета), що називаеться виразом [9, с. 38].
Смисл життя як фшософська категорiя окреслюе проблему значення людсько1 присутносп у свт з огляду на И сшнченшсть. В юторп европейсько1 фшософп проблема смислу життя розглядаеться по^зному - залежно вiд розумiния людини i свiту. Для Сократа смисл життя полягае у безупинному пiзнаннi й самошзнант. У фшософи Платона смисл життя трактуеться як осягнення свое1 справжньо1 вдеально1 природи, прорив ввд свiту тлiнних речей до св^ безсмертних iдей.
Середньовiчна християнська фiлософiя трактуе смисл життя людини як подолання И грiховноl природи. Для фшософп Вiдроджения i Нового часу смисл життя - у творчосп, що дае безсмертя у творах i теоретичному тзнанш. В сучаснш метаантропологИ смисл життя - у можливосп пройти шлях вiд буденного життя до метаграничного.
Духовно-моральний смисл життя людини, вважав К. Ясперс, припадае на УШ-Н ст. до н. е. Саме в цей перюд формуеться сучасний антропологiчний тип у духовному, а не бюлопчному смислц людина перетворюеться на вшьну особист1сть на основi самосутнiсноl екзистенцп [11].
Як духовно-моральну самосутнiсть людського юнування обгрунтовували М. Бердяев, Г. Гегель, В. Зеньшвський, I. 1ль!н, I. Кант, Г. Сковорода, В. Соловйов, П. Флоренський, П. Юркевич та iншi фiлософи. Сенс людського юнування, наголошував I. Iльlн, стае справжшм тодi, коли людина невимушено, а вiльно, природно-iнстинктивно випромiнюе духовшсть i душевнiсть, добро i любов, совють i справедливiсть, дотримуеться у всьому вимог морального обов'язку i вiдповiдальностi, честi i гiдностi [2]. Отже, духовшсть передбачае пробудження душi до набуття й реалiзацil духовного досв^. З педагогiчноl позицil, духовшсть у виховнш дiяльностi - це внутрiшнiй потенцiал особистостi, а моральнють - вияв духовностi у вих
сферах i аспектах дiяльностi. Духовно-моралъний смисл використання мулътимедiа полягас в спещалъно оргатзованому, керованому й контролъованому процеС стлъно'1 творчостi, особисткно значущо'1 дiялъностi вихователiв i вихованщв, що мас за мету досягнення ними Абсолютного iдеалу. Вш вирiшуe таи завдання: залучення вихованщв до духовно-моральних цшностей (вiра, любов, свобода, вдячшсть, милосердя); пробудження i розвиток моральних почутпв (сорому, спiвчуття, душевностi, толерантносп); становления морально! волi (здатносл служшня добру i протистояння злу, готовност до подолання життевих випробувань i протистояння спокусам, прагнення до духовного самовдосконалення); спонукання до морально! поведiнки (послух, емпатiя, служшня ближньому, родинi i Батькiвщинi).
Мультимедiа використовуються безпосередньо у навчально-виховному процес i поза ним. Нас щкавить у конкретному випадку навчалъно-виховний процес як система оргашзаци дiяльностi, в основi яко! - органiчна едшсть i взаемозв'язок викладання й учшня, спрямована на досягнення цiлей навчання й виховання.
Пiд сутнiстю поняття «мулътимедiа» ми розумiемо комп'ютернi системи з штегрованою пiдтримкою звуко- i вiдеозаписiв [3, с. 129]. Незаперечним е те, що використання мультимедiа у навчально-виховному процеа залежить ввд суб'ектiв навчання, передусiм вiд ШформацшноХ кулътури особистостi педагога. Остання е не лише складовою культури викладача, а й сукупнiстю iнформацiйного свтобачення, системи знань i вмiнь, що забезпечують цiлеспрямовану самостiйну дiяльнiсть з оптимальним задоволенням особистих iнформацiйних потреб та потреб учшв, студенлв. 1нформацшна культура викладача може бути продуктивною, якщо вона знаходиться у лсному взаемозв'язку iз культурою загальною. Це не лише значно розширюе технолопчно-шструментальш можливостi навчання, а й гармошзуе внутрiшнiй свiт особистостi учня, студента. До найважливших !! складових украшсьш науковцi В. Вержиковський, М. Жалдак, Ю. Рамський, Н. Морзе, М. Близнюк та iн. вiдносять: свтоглядну, що передбачае усввдомлення вчителем впливу 1КТ на розвиток суспiльства i систему освiти; загалъноосвтню, що спрямована на оволодшня прийомами роботи з шформацшно-кумушкативними технологiями (1КТ); професшну, що передбачае накопичення досвiду використання 1КТ в педагогiчнiй дiяльностi. Iнформацiйна культура викладача - це не просто вмшня та навички з пошуку iнформацi!, !! диференцiацi! i фшьтраци, це ще й знаходження, вироблення критерi!в оцiнювания iнформацi!, усвiдомления того, як ця iнформацiя позначиться на духовно-моральному сташ вихованця. Отже, проблема формування iнформацiйно! культури педагога, як зазначае професор А. Коломiець, актуалiзуеться сьогоднi як нiколи. Вчена грунтовно розробила компоненти iнформацiйно! культури, модель та умови !! формування, а також чико визначила основнi напрями експериментальних пошук1в у пiдготовцi майбутнього вчителя [4].
На основi аналiзу значно! кiлькостi наукових праць i реально! педагогiчно! практики вiдзначаеться той тривожний факт, що значний ввдсоток учителiв не турбуеться не тшьки про свою iнформацiйну, а й про загальну культуру, що призводить до професiйно! деформацi!. Ознаками тако! деформацi! е:
• авторитарнiсть, яка виявляеться в централiзацi! всього навчально-виховного процесу, використаннi нав'язливого педантичного стилю педагопчного спiлкувания;
• демонстративнiсть як прагнення педагога постiйно бути на виду, навиь на шкоду взаемоди з учнями;
• педагогiчний консерватизм i догматизм, як1 розвиваються в результата частого повтору одних i тих самих професiйно-педагогiчних засад;
• педагопчна iндиферентнiсть, яка характеризуеться емоцшною сухiстю i байдужiстю до учтв;
• експансюшзм, який виявляеться у перебшьшенш значущостi предмета, що викладаеться;
• поведiнковий трансфер, який реалiзуеться у виявi рис рольово! поведшки, притаманних вихованцям [8, с. 202-207].
Викладене наводить на думку, що байдужий, здеформований викладач навиь за використання найсучаснiших мультимед1а не розкрие вихованцю духовно-моральний смисл буття, а здатний хiба що спотворити його.
Педагог, грамотно використовуючи мультимедiа у навчально-виховному процесс мае моральний обов'язок i вiдповiдальнiсть формувати тформацшно-свтоглядну, духовну-моральну культуру особистостi учня, студента.
Свиоглядна культура, крiм шформацшно1, виконуе ще й функцiю аксiологiчну. Щншсне усвiдомления всотуе в себе ставлення особистостi до процесiв, що ввдбуваються, формуе моральнi, естетичнi та iншi iдеали. Мiрою свiтогляду е справи i вчинки людини. Справжнiй педагог, викладаючи будь-який предмет з використанням мультимедiа, знайде можливiсть показати вихованцю високу цiннiсть морального вчинку т1е1 чи шшо1 особистостi. Наприклад, при викладанш курсу юторп фшософи е можливють засвiдчити вчинкову дiяльнiсть Сократа, Г. Сковороди, I. !лына, О. Лосева та багатьох шших фшософш, як1 готовi були пiти на смерть, аби не втратити смислу буття. Викладаючи курс лтаратури, можна на прикладi життя Гомера, Данте, Т. Шевченка, Лесi Укра1нки, I. Франка, В. Стуса та шших поепв i письменник1в довести вияв !х надлюдсько1 витримки перед лицем катувань, життевих негараздiв, але вистояти i не втратити людсько1 пдностг Викладаючи курси фiзики, математики, х1ми, бюлогп та iнших наук, можна розкрити науковий подвиг Архiмеда, Шфагора, М. Копернiка, Дж. Бруно, Г. Галшея, Д. Менделеева, М. Вавилова, В. Вернадського, С. Корольова та багатьох шших. Врешл, у викладанш курсу педагопки цшними для студенпв е оповiдi про творення нових педагопчних iдей видатними подвижниками ще1 науки, якими були Я. Коменський, Я. Корчак, М. Монтень, Й. Песталоцщ, А. Дютервег, М. Пирогов, К. Ушинський, А. Макаренко, Г. Ващенко, В. Сухомлинський та ш. Влм, використовуючи мультимедiйнi засоби, варто, на нашу думку, показати, за яких умов (об'ективних чи суб'ективних) людина втрачае здiбностi, талант, а разом з тим i духовно-моральний смисл життя. Iдеалiзацiя життевих ситуацш у навчально-виховному процесi не е продуктивною i може дати зворотний процес. Формуванню iнформацiйного свiтогляду сприяють такi дидактичнi досто1нства, як збшьшення iнформацiйного обсягу змiсту навчання; оволодшня учнями, студентами новим стилем мислення; засвоення тексту на електронних ноиях; позитивна мотивацiя до предмета, що вивчаеться; використання мультимедiа у навчальному процесс
Компетентне використання мультимедiа у навчально-виховному процес з метою формування духовно-морального смислу життя потребуе аналiзу ставлення учнiв i студентiв до отримано1 шформацп. Цiлком природно, що шформащя, яка надаеться учневi, студентов^ викликае потребу в И шзнанш, запам'ятовуваннi, осмисленнi. В уявленнi про дшсшсть переважають емпiричнi, почуттевi i навiть шту1тивш данi, на основi яких у свiдомостi вихованця формуеться певна картина свiту, у тому чи^ свiт добра i зла, любовi й ненавистi, честi, пдносп i безчестя, справедливостi й несправедливой тощо. Ця картина може бути як цшсною, так i фрагментарною залежно ввд якосп отримано1 шформацп. Прагнення цiлiсного розумiння духовно-моральних процеив i явищ зумовлюе велику кшьшсть питань, що розкривають !х тд рiзним кутом зору. З одного боку, педагог мае бути компетентним у сферi культури, науки етики й естетики, мистецтва, щоб дати змютовну вiдповiдь на поставленi запитання, може викликати певнi аберацп картин духовного свггу, як1 виявлятимуться в порушеннях причинно-наслiдкових, зовнiшньо-внутрiшнiх зв'язк1в. З другого боку, характеристикою як учшв, так i студентiв е творчють, яка спонукае приймати нестандартнi ршення, апробувати рiзнi варiанти поведiнки.
Творчий цшсний погляд на свiт духовности моральностi спонукае вихованця до освоення його рiзними способами, i не лише шд час навчально-виховного процесу, а й самостiйно у вшьний час. Адже вiн володае комп'ютером, мобшьним телефоном та iншими техшчними пристроями, готовий до освоення новишх технологiй, нових джерел iнформацil, одним iз яких е комп'ютернi шри. Вони певною мiрою вирiшують проблему розвитку допитливосп i виховання позитивного ставлення до шформацп, яка педагопчно оброблена й структурована вiдповiдно до цшей навчання. Сучаснi iнформацiйнi технологи включають усi канали сприймання через графiчнi (як статичнi, так i динамiчнi) образи, колiр i звук. Крiм виконання функцil ознайомлення учня, студента з шформащею, вони дають змогу досягти й емоцiйноl належносп, цiлiсного переживання змiсту комп'ютерно1 гри. У цiй ситуацil вiдбуваеться активне розширення смислових полiв тих понять, яю введенi в гру, осюльки мiж ними
встановлюються neBHi зв'язки, залежноси, розглядаються ïx hobî властивост1 Важливо, на нашу думку, дотримувати мiри застосування як комп'ютерних irop, так i мультимедiа загалом.
Cnoco6iB сприйняття, кодування й декодування iнфopмацiï, ставлення до не1 безлiч. Втiм, у сучаснш педагoгiчнiй лiтеpатуpi акцент робиться на таких найбшьш загальних: негативне ставлення до будь-якoï нoвoï iнфopмацiï; вибipкoве ставлення, зумовлене iнтеpесами, цiннoстями i смислами вихованця; дoвipливе, потребове ставлення до шформацп; критичне ставлення; цiннiснo-opieнтoване ставлення [5, с. 46-47].
Негативне ставлення до будъ-якоХ ново'1 Шформацп може бути викликане piзними причинами, наприклад, налаштoванiстю вихованця пiддавати все сумшву (за Р. Декартом). Такий суб'ект з недoвipoю ставиться до безкорисливих вчинив людей. Недoстатнiсть знань, компетентносп для того, щоб правильно оцшити те чи iнше духовне явище. Наприклад, дуже незначна шльшсть учнiв, студентiв poзумiють мистецтво опери, балету, скульптури чи аpxiтектуpи, в яких втшеш людська краса i розум. Для них справжнш смисл духовних твopiнь е незpoзумiлим, отже, стае «ввдсутшм», осшльки бракуе необхвдних знань iз цiеï царини людського духу.
Bu6ipKoee ставлення, зумовлене Штересами, цтностями i смислами вихованця. Залежно вщ того, якими життевими смислами керуеться учень, студент, яким цшностям вiддае перевагу, вiдбуваеться вибip шформацп. Дитина, смислом яко1' е добро, любов, милосердя, буде цiкавитись цими духовно-моральними феноменами. I навпаки, сощально й духовно запущена дитина буде шукати в iнфopмацiï потворне, непдне.
Довiрливe, потребове ставлення до шформацп. Значною мipoю це залежить ввд джерела iнфopмацiï. Педагог мае постаратися, щоб суб'екти навчання з дoвipoю ставилися до тих чи шших духовно-моральних подш, розвивали в сoбi потребу в oтpиманнi корисно1' шформацп, яка стае справжшм знанням про духовний свiт людини i сустльства. Важливо, щоб здобут знання перетворювалися на переконання i вiдпoвiднi дп, вчинки. «Мертве знання» нiчoгo не варте: можна знати, що таке добро в моральному сени, i не чинити добра; можна знати, що таке справедливють, i чинити несправедливо.
Критичне ставлення. Воно е необхвдною умовою виховання дoвipи до шформацп. Лише завдяки розумнш критищ формуються пoзитивнi, негативнi або нейтральш oцiнки явищ свiту. Причому таке ставлення виробляеться завдяки певним нормам, правилам, цшностям, стандартам та еталонам. Здатшсть критичного ставлення до шформацп е надзвичайно важливою в шформацшному суспiльствi.
Цiннiсноорicнтованe ставлення poзумiють як осмислення значущосп iнфopмацiï для власного життя. Ушкальшсть кожно1' дитини, ïï життева пoзицiя визначаються унiкальнiстю цштсних opiентацiй. Результати до^дження, здiйсненoгo О. Невмержицькою, засвiдчують так! уподобання i цштсш opiентацiï пiдлiткiв щодо розважальних програм телебачення: найбiльшу популяршсть мають музичш (52,7% опитаних), спортивш (30, 86%) програми, телевiзiйнi !гри (27,7%), ток-шоу (25%). Менш популярними е реальне телебачення (18,36%) i телевiзiйнi конкурси (10,2%) [6, с. 98].
Ще одним, на нашу думку, важливим аспектом окреслено1' проблеми е удосконалення тформацшно-комуткативних технологш (ШТ), як! сьогодш е складовою навчально-виховного процесу. В освт 1КТ, як правило, застосовуються у двох напрямах. при6!чники першого намагаються використовувати сучаснi шформацшш i телекoмунiкацiйнi теxнoлoгiï для включення в систему дистанцiйнoï осв!ти тих оиб, для яких !нший споаб навчання е взагалi недоступним. Така форма навчання поширена у багатьох розвинених крашах св!ту, але вона заперечуеться тими вченими, освиянами, яш вважають, що майбутнi студенти можуть бути пoзбавленi багатьох умов, яю е неoбxiдними для отримання яшсно1' осв!ти, тобто роботи в лабopатopiяx, наукових бiблioтекаx, спiлкування з викладачами i студентами на семiнаpаx i в неофщшнш oбстанoвцi.
Представники другого напряму намагаються використати iнфopмацiйнi технологи для уточнения i змши того, чого навчати i як навчати. Маеться на увазi освоення mioM)/ навчалъного маmeрiалу й оволодтня способами навчання в рамках традицшного денного навчання. Але при цьому виникае одна важлива проблема, пов'язана з тим, що впровадження нових технологш часто-густо створюе дoдаткoвi переваги тим, хто добре навчаеться, активним
i здiбним студентам, але не впливае на piBeHb пiдготовки бшьшосп тих, хто навчаеться. 1накше кажучи, використання iнформацiйних технологiй, безумовно, сприяе доступност здобуття освiти, пiдвищуе ïï як1сть.
Ми дотримуемося другого напряму, оск1льки вважаемо, що 3Micm навчального Mamepiany мае бути визначальним. На жаль, ще й дос у змюп предмета переважають старi тдходи, iдеï, положення. Особливо це небезпечно для сощально-гумаштарних дисциплiн, як1 мають дуже швидко реагувати на процеси, пов'язанi з розвитком особистостi i суспшьства. До прикладу, використання мультимедiа, 1КТ у навчальному процесi значно тдвищило б духовно-моральний смисл буття особистосп, як подоби Божоï, через змют предмета «Християнська етика». Украша бiльше 20 рокш е незалежною, певнi здобутки у цьому напрямi е, але вони все ще залишаються фрагментарними i не ввдповвдають тим духовним змiнам, як1 сталися i в суспiльствi, i в особистосп. Отже, ще раз наголошуемо, що використання мультимедiа у навчально-виховному процеа мае сприяти утвердженню моральности людського Духу.
... Щоб дух повоям став i хлiбом Людського, пдного життя, I ти не був у ньому свiдок, А жив, боровсь без каяття.
Щоб силу Божоï любовi У собi й людях пiзнавав I все осягнене Христовi I людям щиро вiддавав.
Молочнi рiки вб'е посуха,
Суетне зникне, наче дим.
Лиш те життя, що прагне Духа,
Стае i вiчним, i святим! [1, с. 61]
На основi викладеного можна зробити так1 висновки:
1. Використання мультимедiа у навчально-виховному процеа мае спрямовуватися не лише на те, щоб суб'екти навчання вмши оволодшати iнформацiею, а передуем на набуття духовностт, моральностi, культури.
2. Грамотне застосування мультимедiа тд час занять залежить вiд шформаци i загально1' культури педагога, яшсного опанування ним сучасних IKT.
3. Важливою складовою процесу використання мультимедiа е аналiз ставлення учнiв, студенпв до отримано1' iнформацiï.
Проблемами, як потребують подальшого дослiдження, ми вважаемо: стан шформацшного забезпечення методично1' тдготовки студентiв педагогiчних навчальних закладiв; удосконалення системи тестування учнiв i студентгв при використаннi мультимедiа у навчально-виховному процесц як1сть навчання i вдосконалення IKT тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Васянович Г. П. Бiблiйнi мотиви: ж^я / Г. П. Васянович. — Л., 2012. — 120 с.
2. Ильин И. А. Путь к очевидности / И. А. Ильин. — М. : Республика, 1993. — 431 с.
3. Каде]шя М. Ю. Шформацшно-комушкацшш технологи навчання : термшол. словник / Майя Юхи]швна Кадемшя. — Л. : Сполом, 2009. — 260 с.
4. Коломшець А. М. Шформацшна культура вчителя початкових клаив : монографiя / Алла Микола1вна Коломшець. — Вшниця : Дшо, 2008. — 379 с.
5. Куликовская И. Э. Воспитание отношения к информации в системе предшкольного образования / И. Э. Куликовская, А. Е. Куликовский // Педагогика. — 2009. — № 9. — С. 44—51.
6. Невмержицька О. В. Розважальш програми центральних каналiв телебачення Украши як чинник морального виховання шдлггюв : дис... канд. пед. наук зi спец. 13.00.07 : / Олена Василiвна Невмержицька. - Дрогобич, 2006. — 248 с.
7. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70 000 слов / С. И. Ожегов; под ред. Н. Ю. Шведовой. — 22-е изд., стер. — М. : Рус. яз., 1990. — С. 735.
8. Сыманюк Э. Э. Профессионально обусловленные деструкции педагогов / Э. Э. Сыманюк // Мир психологии. — 2004. — № 3. — С. 202—207.
9. Философская энциклопедия : в 5-т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. - Т. 5. Сигнальные системы -
Яшты. — М. : Сов. энциклопедия, 1970. — С. 38.
10. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник : пер. с англ. и нем. / В. Франкл ; общ. ред.
Л. Я. Гозмана и Д. А. Леонтьева; вст. ст. Д. А. Леонтьева. - М. : Прогресс, 1990. — 368 с.
11. Ясперс К. Смысл и назначение истории : пер. с нем. / Карл Ясперс. - М. : Политиздат, 1991. — 527 с.
12. Frankl V. E. Psychotherapy and existentialism / V. E. Frankl. — N. Y. : Simon and Schuster, 1967. — P. 63.
УДК 378+7:070
В. О. КРАВЧУК
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МИСТЕЦТВОЗНАВЧО1 ПЕР1ОДИКИ У НАВЧАНН1 СТУДЕНТ1В ТВОРЧИХ ВИШ1В
Розглянуто медiаосвiтнiй потенщал nерiодичних видань про образотворче мистецтво. Проаналiзовано затребуватсть знань про функ^онування ЗМ1 для випускнитв творчих вишiв. Вказано на варiанти запровадження nерiодичних видань з мистецтвознавства. Запропоновано ввести для майбуттх фахiвцiв сnецiалiзованi заняття й курс з медiаосвiти iз використанням сnецiалiзованоi преси.
Ключовi слова: медiаосвiта, nерiодичнi видання про мистецтво, вища освта.
В. А. КРАВЧУК
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИСКУССТВОВЕДЧЕСКОЙ ПЕРИОДИКИ В ОБУЧЕНИИ СТУДЕНТОВ ТВОРЧЕСКИХ ВУЗОВ
Рассмотрен медиаобразовательный потенциал периодических изданий об изобразительном искусстве. Проанализирована востребованность знаний о функционировании СМИ для выпускников творческих вузов. Указаны варианты внедрения медиаобразовательной науки с помощью периодических изданий по исскуствовединию Предложено ввести специализированные занятия и курс по медиаобразованию с использованием специализированной прессы.
Ключевые слова: медиаобразование, периодические издания об искусстве, высшее образование.
V. O. KRAVCHUK
THE PERSPECTIVES OF THE USE OF THE PERIODICALS ON THE STUDIES OF ART FOR EDUCATION OF STUDENTS OF THE ARTS UNIVERSITIES
The paper analyses the educational potential of the periodicals on the studies of art. The article uncovers the demand for knowledge on mass-media and their functions for the students of the art universities. The author proposes an introductory course on media-education, which uses also the specialized press on the art studies.
Keywords: media education, periodicals on fine art, high education.
Медiаосвiта як «процес творения й розвитку особистосп за допомогою i на матерiалах засобiв масово! комушкаци (медiа) з метою формування культури спшкування з медiа, творчих, комушкативних здiбностей, критичного мислення, умшь штерпретаци, аналiзу й оцшки медiатексту...» [8, с. 208] стае неввд'емним складником будь-якого нежурналютського фаху. Доведеною е потреба в медiаосвiтi для студенпв техшчних спещальностей (I. Сахневич [2]), документознавщв (О. Янишин [5]), учителiв (Ю. Козаков [1]) тощо. Вважаемо видання про мистецтво важливим доповненням професшно! художньо!, мистецтвознавчо!, культуролопчно! освии. Адже за !х допомогою реалiзуеться аспект медiаосвiти, що ввдповвдае за передавання шформаци, а головне - професшних знань студентам за допомогою медiа. Тому перелiченi вмшня необхiднi i для студенпв творчих ВНЗ.
Мета стати: довести доцшьшсть запровадження спецiалiзованого курсу з медiаосвiти для студенпв творчих вишiв або штегрування медааосв^шх практик в iснуючi загальноосвiтнi курси (культурологiя, iсторiя мистецтва тощо).
