CC BY
7
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Л1ТЕРАТУРА
1. Громыко Н. В. Что такое Эпистемотека / Н. В. Громыко // Вопросы философии. - 2008. - № 7. -С. 90-105.
2. Теоретичш основи проектування шформацшних середовищ як педагопчних систем, спрямованих на тдтримку творчо! дiяльностi учшв : кол. монографiя / В. Ю. Величко, В. В. Камишин,
C. А. Комов та ш. ; за ред. В. В. Камишина i О. С. Стрижака. - К. : Iнформацiйнi системи, 2010. -188 с.
3. Технолопчш платформи тдтримки навчально-тзнавально! дiяльностi учнiв на основi сучасних шформацшних технологш : монографiя / О. С. Стрижак, В. В. Самсонов, Г. М. Востров та ш. ; за ред. В. В. Камишина, О. С. Стрижака . - К. : 1нформацшш системи, 2009. - 151 с.
4. Engestrom Y. Interobjectivity, ideality, and dialectics // Mind, Culture, and Activity, 1996. - Р. 259-265.
5. Gredler M. E. Educational games and simulations: A technology in search of a (research) paradigm. In
D. H. Jonassen (Ed.), Handbook of research for educational communications and technology / M. E. Gredler. - New York : Macmillan, 1996. - Р. 521-540.
6. Harper B. Constructivist simulations: A new design paradigm. // Journal of Educational Multimedia and Hypermedia / B. Harper, D. Squires, & A. McDougall. - 2000. - Р. 115-130.
7. Park O. Adaptive instructional systems. In D. H. Jonassen (Ed.), Handbook of research for educational communications and technology / O. Park. - New York : Macmillan, 1996. - Р. 634-664.
8. Polikhun N. Interactive Programs for the Development of Research Activity of Gifted Students / N. Polikhun // Publishes of International Conference of Education, Research and Innovation. Madrid (Spain) - 15th - 17th of November. - 2010. - Р. 003902-003907.
9. Shavinina L. V. International Handbook on Giftednes, Chapter 61, High Intellectual and Creative Educational Multimedia Technologies for the Gifted. Springer Science+Business Media B.V. - 2009, Canada. - Р. 1193-1197.
10. Чернецький I. С. Сучасш експериментальш засоби навчального середовища. Мобшьна комп'ютерна лабораторiя N0VA5000. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/ped/2012_99/Chern.pdf.
11. Учебная деятельность [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ido.rudn.ru/psychology/pedagogical_psychology/5.html.
УДК 070:37.03-053.5
М. О. СУПРУН
МЕД1АОСВ1ТА В СОЦ1АЛ1ЗУЮЧОМУ ВИМ1Р1 ОСОБИСТОСТ1 ДИТИНИ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХ1ЧНОГО РОЗВИТКУ (КАДРОВИЙ АСПЕКТ)
Розглянуто теоретичш засади тдготовки cmydeHmie психологiчних i дефектологiчних спе^альностей до peani3a^i завдань Mediaoceimu учня спе^ального навчального закладу. Запропоноване комплексне використання сучасних техтчних зaсобiв навчання у тдготовц фaхiвцiв для медiaвиховaння дтей з особливими потребами.
Ключовi слова: медiaосвiтa, дитина з особливими потребами, дефектологiя, корекщя.
Н. А. СУПРУН
МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ В СОЦИАЛИЗИРУЮЩЕМ ИЗМЕРЕНИИ ЛИЧНОСТИ РЕБЕНКА С ОСОБЕННОСТЯМИ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
(КАДРОВЫЙ АСПЕКТ)
Рассмотрены теоретические основы подготовки студентов психологических и дефектологических специальностей к реализации задач медиаобразования ученика специального учебного заведения. Предложено комплексное исследование современных технологических средцтв обучения в подготовке специалистов для медиаобразования детей с особыми потребностями.
Ключевые слова: медиаобразование, ребенок с особенными потребностями, дефектология, коррекция.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
M.O SUPRUN
MEDIA EDUCATION IN SOCIALIZATION OF THE PERSONALITY OF A
CHILD WITH SPECIAL NEEDS
The article highlights the theoretical background for education offuture psychologists and professionals in speech correction with special emphasis on their readiness for successful realization of the media educational tasks in work with children at the special schools.
Keywords: media education, a child with special needs, defectology, correction.
Сучасний стан розвитку глобалiзованого суспшьства дае тдстави вважати медiаосвiту одшею з умов досягнення устху в сощалiзащ! кожно! людини незалежно ввд !! вiку, стал й сощального становища. Дитина з особливими потребами теж не е винятком [1].
Багаторiчний досвiд автора з тдготовки психологiчних та дефектологiчних кадрiв тдтверджуе, що досягнення високо! результативностi медiаосвiти дитини з особливостями психофiзичного розвитку вимагае виваженого пiдходу до тдбору змiстових форм медiа-матерiалу, а також до форм його викладу. Варто ввдзначити, що означена проблема потребуе окремого комплексного дослiдження фахiвцями спорiднених галузей знань: дефектологи, психологи та медицини.
З огляду на те, що запорукою устху медiаосвiти дитини з особливими потребами е тдготовка майбутшх дефектологiв та психолопв, ми з групою викладачiв психологи Нащонально! академи внутрiшнiх справ (Ю. Ю. Бойко-Бузиль, С. Л. Горбенко, I. В. Кущенко та ш.) запропонували свое бачення пiдготовки зазначених фахiвцiв до здiйснення медiаосвiти учшв рiзного типу шк1л [2].
Мета статт - розглянути теоретичнi засади пiдготовки студентiв психологiчних та дефектолопчних спецiальностей до реалiзацil завдань медiаосвiти учня спецiального освiтнього закладу.
Звичайно, майбутнiй психолог i педагог поряд iз грунтовними теоретичними знаниями повинен мати широкий дiапазон практичних навичок i вмiнь у сферi використання сучасних iнформацiйних технологiй. Саме тому при вивченш методичних навчальних дисциплiн ми першочергову увагу придали практичному опануванню зазначених питань самими студентами
Попри високу загальну обiзнанiсть кожно! сучасно! молодо! людини у свт комп'ютерно! технiки, майбутнiй фахiвець-людинознавець мае ч^ко засво!ти базовi знання про техшчш можливостi забезпечення сучасного навчально-виховного процесу будь-якого типу закладу освии, а також орiентуватися в питаннях подальшо! розбудови медiаосвiти учнiв. З урахуванням цього у полi зору педагопв мають бути питання, котрi становлять певний контур знань iз вказаного питання.
Техтчт засоби навчання (ТЗН) - це предмети, створеш людиною. Основними функщями ТЗН е забезпечення iнформацiйно! насиченостi навчально-виховного процесу, усввдомленого засвоення науково-теоретичних знань. Щ засоби мають змогу: долати часовi i просторовi межi, проникати у глибинну сутиiсть явищ i процеив; показувати явища у розвитку, динамщц реалiстично вiдображати дiйснiсть; емоцiйно забарвлювати шформащю.
Iнформацiйнi засоби навчання призначет для введення навчально! iнформацi!, !! адекватно! i доступно! презентацi!. Вони забезпечують необхiдний зв'язок вербального й образного мислення, бiльш глибоке засвоення навчального матерiалу, особливо коли неможлива реальна демонстрацiя дослiджуваних об'ектiв.
1нформащйш ТЗН залежно вiд того, як органи чуття включенi для сприймання навчально! iнформацi!, подiляють на аудшоват (слух) i вiзуальнi (зiр). Найзручшшими е аудiовiзуальнi (слухозоровi), тобто за яких зображення супроводжуеться текстом, а звуковий ряд -ввдповвдними шюстращями.
До aydioei3ycmbHux 3aco6ie навчання належать дiафiльми зi звуковим супроводом, шнофшьми та кiнофрагменти.
Дiафiльми 3i звуковим супроводом поеднують два основнi засоби створення ситуацi! -зображення i слово, !м властива мобiльнiсть: звуковий супроввд можна пiдключати i
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
вiдключати, використовувати вибiрково, повторювати потрiбну частину фонограми. Цим вони вiдрiзняються вiд кiнофiльмiв, розширюючи органiзацiйно-методичнi можливосл для поеднання зорово! i слухово! наочностi.
Звуковий супровiд - це своерщний еталон, орiентуючись на який студенти коригують свою вимову. Водночас вiн е своерщним ключем, контрольним текстом, з яким можна спiввiднести вiдповiдь. Цю функцш реалiзують фрагменти, що мiстять завдання, пов'язанi iз зоровим рядом, малюнками. Читання субтитрiв доручають студентам з високою устшшстю, розподiливши мiж ними роль Це допомагае тренувати !х у виразному читаннi, в оцiнюваннi читання.
Юнофшьми i ктофрагменти забезпечують динамiку зображення, синхронну подання зображення i звуку, доповнюють мовленневий ряд музичним супроводом. Розрiзняють кiлька титв навчальних кiноплiвок: цшст фшьми, яю складаються з к1лькох частин, i ктофрагменти (3-5 хвилин). Кiнофiльми забезпечують звуковий коментар, поеднують зорове сприйняття зi слуховим. Методика роботи з ними передбачае уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулюе студенпв до пошуку нових мовних засобiв, як1 доповнюють мовний ряд шнофшьму.
За комплексного використання аудiовiзуальних засобiв навчання на заняттях слiд враховувати тзнавальш закономiрностi навчально! дiяльностi студенпв, !х пiдготовленiсть до сприймання i засвоення навчального змiсту аудiовiзуальними засобами.
При тдготовщ i проведеннi заняття будь-яко! форми з використанням ТЗН необидно: детально проаналiзувати змiст i мету заняття, змiст i лопку навчального матерiалу; визначити обсяг та особливоси знань, як1 мають засво!ти студенти (уявлення, факти, закони, гшотези), необхiднiсть демонстрування предмета, явища або !х зображення; вiдiбрати i проаналiзувати аудiовiзуальнi та iншi дидактичнi засоби, визначити !х вiдповiднiсть змiсту i мет заняття, можливе дидактичне призначення; з'ясувати, на якому попередньому тзнавальному досвiдi вiдбуватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи i прийоми для активно! пiзнавально! дальноста студентш, досягнення ними усвiдомленого засвоення знань, умшь i навичок.
Вiдеоапаратуру варто використати для демонстраци навчальних фiльмiв або !хнiх фрагменпв, процесу консультування (вiдомих психотерапевтiв, студентських спроб, рiзних технiк консультування), проявiв психiчних явищ (типiв темпераменпв, акцентуацiй характеру, емоцшних станiв).
З використанням вiдеоапаратури можна оргашзовувати вiдеотренiнги, аналiз професiйно! поведшки, методичний розбiр прочитаних студентами лекцш, а також забезпечувати дистанцiйне навчання.
Комп 'ютер та тформацШт технологи у сферi освгга використовують як зааб навчання, як складову системи управлшня освiтою та як елемент методики наукових до^джень. Використання комп 'ютерiв у навчальному процес вiдбуваcться за багатьма напрямами:
• як засобу iндивiдуалiзацi! навчання. За допомогою завдань та щдивщуально! роботи студенти з комп'ютером досягають значних успiхiв у засвоенш матерiалу. Адже комп'ютер фiксуе всi етапи його роботи, оцшюе !!. Викладач мае змогу будь-коли проаналiзувати його ди;
• як джерела iнформацi!. Через комп'ютер можна отримувати величезну кшьшсть iнформацi!, яку викладач може використовувати в навчальному процесс Але комп'ютерна шформащя не повинна замiнювати тдручник, книги, iншi джерела знань;
• як засобу ощнювання, облiку та реестраци знань. Для цього використовують програми з контрольними та екзаменацшними питаннями, вiдповiдями на них та нормативами ощнювання кожно! вiдповiдi. Комп'ютер не тшьки оцiнюе вiдповiдi, а й дае рекомендацп щодо виправлення помилок;
• як засобу творчо! дiяльностi студента. Сучасне програмне забезпечення комп'ютерiв дае змогу творчо працювати студентам;
• як текстового редактора - замшюе друкарську машинку, маючи значно бiльше функцiй (вибiр шрифту, його розмiру, кольору, розмiщення друкованого тексту, корекщя написаного, замiна блок1в тексту);
• як графiчного редактора - сприяе розвитку художнiх навичок, допомагае в кресленш, проектуваннi;
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
• як засобу заохочення до навчання в irpoBrn формi. Робота на комп'ютерi стимулюе успiшне виконання навчального завдання як дослвдницького пошуку, типу мислення; забезпечуе тренiнr у певному видi дiяльностi.
Для введення комп'ютера в навчання створюються Hae4crnbHi комп'ютерт програми (НКП), яю керують тзнавальною дiяльнiстю студента.
Програма - це система команд для машини, за якими остання виконуе запроектованi дiï. 1снуе пряма залежшсть мiж як1стю програми i ефектившстю комп'ютерного навчання: що досконалша програма, то повнiше в нш врахованi закономiрностi пiзнавальноï дiяльностi, то швидше i легше досягаються намiченi результати. Тому створення КНП е складною, але перспективною справою для психолопв, програмюпв, галузевих учених.
Основт види КНП:
• комп'ютерний тдручник - програмно-методичний комплекс, що забезпечуе можливють самостшно засвоïти навчальний курс або його роздал. Поеднуе в œ6i особливоси пiдручника, довiдника, задачника та лабораторного практикуму;
• контролюючi програми - програмш засоби, призначеш для перевiрки та оцiнювання знань, умшь i навичок;
• тренажери - засоби формування та закршлення навичок, перевiрки досягнутих результатiв;
• iгровi програми - забезпечують додатковi до навчальних програм дидактичнi можливосп. Найефективнiшими е дiловi irри, орiентованi на розв'язання складних однотипних задач групами студентiв;
• предметноорiентованi середовища - програми, як1 моделюють мшро- та макросвiти, об'екти певного середовища, ïx властивосл, спiввiдношення мiж об'ектами, операцп з ними. Навчальне моделювання сприяе унаочненню навчання, а вивчення процесiв у ïx динамiцi -бшьш глибокому та свiдомому засвоенню навчального матерiалу.
Нове поколiння комп'ютерiв, застосування оптоволоконного зв'язку зумовили появу та розвиток електронних систем навчання: бази даних, бази знань (мультимедiа, riпермедiа, iнтермедiа та мережевих технологш).
Бази даних мютять рiзноманiтну статистичну, текстову, rрафiчну та iлюстративну шформащю в необмежених обсягах з обов'язковою ïï форматизацiею. 1х використовують для оперативного пошуку необxiдноï iнформацiï, я^' немае в пiдручникаx, посiбникаx.
Бази знань вмiщують певний обсяг шформаци з конкретноï теми, структурованоï так, що в кожному ïï елеменп е посилання на iншi лопчно пов'язанi з ним елементи. Це дае змогу студенту отримувати шформащю у потрiбнiй йому послiдовностi. Програмш продукти, що мiстять бази знань, належать до класу гinермедiа (надсередовище).
Гiпермедiа-технологiï дають можливiсть працювати з текстами через видшення ключових об'екпв (слш, фраз, малюнк1в), орrанiзацiю перехресних посилань мiж ними.
Мультимедiа-технологiï (багатоварiантне середовище) пов'язанi зi створенням мультимедiа-продуктiв: електронних книг, мультимедiа-енциклопедiй, комп'ютерних фiльмiв, баз даних. Вони поеднують ашмащю, текстову, rрафiчну, аудiо- та ввдеошформащю, обсяг якоï становить сотнi мегабайт. Комп'ютер дае змогу студентам, не виходячи з аудитори (з дому), бути присутшми на лекщях учених, педагопв, стати свiдками iсторичниx подш минулого i сучасносл, вiдвiдувати музеï' та культурнi центри свiту.
За допомогою мультимедiа-теxнолоriй створено «електронну книгу» (електронну енциклопедiю) - навчальний зашб, озвученi сторiнки якого вiдображаються на екраш дисплея; комп'ютернi дидактичнi та розвиваючi irри, як1 сприяють розширенню свiтоrляду, стимулюють пiзнавальний iнтерес, формують необхвдш вмiння та навички.
Мережевi технологи. Робота в комп'ютерних мережах сприяе тдвищенню грамотносп, розвитку мови, штересу до навчання. Завдяки доступу до професшних банков i баз даних студенти отримують iнформацiю про виршення наукових проблем, беруть участь у дiяльностi дослiдницькиx колективiв.
Телекомуткаци. Доступ до мереж телекомушкацш тдвищуе iнформацiйну озброенiсть викладачiв, дае змогу стлкуватися зi своïми колегами, проводити спiльну навчальну,
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
методичну та наукову роботу. Телекомушкацшний доступ до баз даних здшснюеться через всесвiтню мережу - 1нтернет.
Проте впровадження комп'ютерiв як важливого засобу навчання пов'язане з багатьма проблемами - матерiальними i психологiчними. 1снують також ушверсальш проблеми, пов'язанi зi створенням програм навчання на комп'ютерi, визначенням меж мiж комп'ютером-iграшкою та комп'ютером - шструментом пiзнання.
Iнформатизацiя навчання потребуе вiд викладачiв та студенпв комп 'ютерноХ грамотностi, тобто знання основних понять iнформатики та комп'ютерно! технiки, сучасних операцiйних систем та !х основних команд, сучасних операщйних середовищ загального призначення та !х функцiй (Norton Commander, Windows), а також умшня працювати хоча б в одному текстовому редактора опанування алгоритмiв, мов, пакетiв програмування; використання прикладних програм утилiтарного призначення.
Робота студенпв з комп'ютерною технiкою: 1) тдвищуе iнтерес i загальну мотивацш до навчання завдяки новим формам роботи; 2) iндивiдуалiзуе навчання (кожен працюе в режимi, який його задовольняе); 3) забезпечуе об'ективнiсть контролю; 4) активiзуе навчання завдяки використанню привабливих i швидкозмiнних форм подачi шформацп, змаганню студенпв з машиною та iз собою, прагненню отримати вишу оцiнку; 5) формуе вмшня i навички для рiзноманiтноl творчо! дальноси; 6) виховуе iнформацiйну культуру; 7) допомагае набути навичок оперативного прийняття ршень у складнiй ситуацп.
Однак потрiбно пам'ятати про можливi негативнi наслiдки, пов'язанi з активним вторгненням у природний внутрiшнiй сви людини штучних, iлюзорних вражень ввд екранних вiртуальних сюжетiв та взаемоди з ними. Небезпека може полягати i в навмисному манiпулюваннi сввдомютю молодо! людини, нехтуваннi допустимими нормами безпечних режим1в роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростае актуальтсть дослiджень психолого-педагопчного впливу та медичних наслiдкiв застосування шформащйт технологй' для фiзичного та псимчного розвитку студенпв. Цi технологй' не розвивають здатносп студенпв чiтко й образно висловлювати сво1' думки, ютотно обмежують можливосп усного мовлення, формуючи логiку мислення за рахунок емощйно! сфери. Комп'ютеризащя призводить до формування его!стичних нахилiв у людини, iндивiдуалiзму, приглушуе почуття колективiзму, взаемодопомоги.
До ТЗН ввдносять також аудюапаратуру (магнтофони), яку можна використовувати для демонстрацп слухових вiдчуттiв у курсi загально! психологи, основи бюлогп та генетики людини. Доцшьно на заняттях iз сощально! психологи, психотерапи прослуховувати записи фрагменпв мовлення, аналiзуючи темп, штонацш, тембр та iншi його характеристики. Прослуховування мовлення консультанта при встановленш контакту з клiентом допомагае студентов^ майбутньому психологу, з'ясувати недолiки i позитивнi риси професiйного мовлення та вчасно його коригувати.
До проекцшноЧ апаратури, яку використовують для проектування на екран рiзних друкованих матерiалiв, належать ептроектори (для демонстрацй' схем, графЫв, таблиць, портрет1в учених, рiзних зображень) та кодоскопи. Через кодоскоп можна проектувати на екран записи, виконаш на прозорiй плiвцi. Бажано у психолопчнш лаборатор^' мати апаратуру для демонстрацй' класичних експеримент1в. Це можуть бути окуляри, що спотворюють сприйняття, полiграф. Корисно мати пристро! для вироблення рiзних навичок: апарат Руппа для вироблення рухових навичок, пристрш для вироблення реакц^' на свило.
Сучасними видами проекцшно! апаратури е мультимедшний проектор, що забезпечуе виввд (проектування) на великий екран ввдеошформаци, що надходить ввд одного або декшькох зовнiшнiх джерел - комп'ютера, ввдеомагштофона, DVD-плеера, вiдеокамери, телевiзiйного тюнера, та ттерактивна дошка - сучасний ефективний iнструмент для проведения презентацш, семiнарiв та навчальних занять. Вони не тшьки поеднують у собi переваги великого екрана для проектора та маркерно! дошки, але й дають змогу збертати ви змiни, як1 вiдбуваються пiд час обговорення певно! теми.
Контролюючi пристроХ - навчальш машини для програмованого навчання, тренажери для тдготовки до залМв i iспитiв, а також пристро! для дiагностики пiзнавальних процеив i властивостей особистостi (комп'ютернi дiагностичнi методики).
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
При використанш ТЗН варто враховувати закони сприйняття людиною pi3HOÏ iнформацiï. Так, оптимальна експозищя цих засобiв становить близько 20-25 хвилин на годину разом i3 пояснениями. Величезний дидактичний потенцiал використання шформацшних технологiй навчання може бути розкритий лише за умов, якщо провiдна роль у навчально-виховному процес належатиме викладачевi. Саме вiн визначае i забезпечуе тi умови, за яких цей потенщал дiйсно реалiзуеться [2].
Обов'язковою умовою при вивченш зазначених питань було проведення тдсумкового заняття, що включало в себе виконання певних завдань i пошук вiдповiдей на питання для самотдготовки та контролю:
1) визначте змют i структуру засобiв навчання;
2) охарактеризуйте види та умови ефективного використання друкованих методичних засобiв;
3) опишиь види та умови використання наочних засобiв навчання;
4) розкрийте сутнiсть технiчних засобiв навчання;
5) охарактеризуйте шляхи запровадження медiаосвiти в спещальш школи.
Розкриття означених питань тдготовки студентiв до здiйснения медiаосвiти дiтей iз особливими потребами дае тдстави наголосити на важливостi цього компонента професiйноï пiдготовки фахiвцiв у галузi психологiï та дефектологiï. Вивчення цих питань - велiния швидкоплинного часу, оскiльки розвиток медiаосвiти в ïï обох площинах - професшнш i популярнiй е дiевим чинником досягнення високого рiвия результативност соцiалiзацiï випускника спецiального освiтнього закладу.
Перспективою нашого наукового пошуку е розробка методолопчних i практичних засад медiаосвiти учнiв спецiальних закладiв освiти, ïхнiх батьк1в та педагогiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Супрун М. О. Корекцшне навчання учшв допомiжних закладiв освiти: витоки, становлення та
розвиток (друга половина XIX - перша половина XX ст.): монографiя. / М. О. Супрун. - К.: Вид-во
КЮ1 МВС Паливода А. В., 2005. - 326 с.
2. Методика викладання психологи у вищш школi : навч. посiбник / Ю. Ю. Бойко-Бузиль,
С. Л. Горбенко, М. О. Супрун та ш. - К. : Атжа, 2012. - 272 с.
УДК 004:373.3-056.23
О. В. ЧЕБОТАРЬОВА
ВИКОРИСТАННЯ ШФОРМАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАНН1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В З ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО
АПАРАТУ
Розкрито особливостi застосування шформацшних технологiй в процеci навчання молодших школярiв з порушеннями опорно-рухового апарату у спе^альних навчальних закладах. Визначено корекцшну спрямоватсть комп 'ютерних навчально-розвивальних програм для тзнавального розвитку учтв iз особливими потребами.
Ключовi слова: школярi iз порушеннями опорно-рухового апарату, сучасш тформацшш технологи, комп'ютерш корекцшно-розвивальш програми.
Е. В. ЧЕБОТАРЕВА
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ОБУЧЕНИИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ С НАРУШЕНИЕМ ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНОГО
АППАРАТА
Раскрыты особенности применение современных информационных технологий в процессе обучения младших школьников с нарушениями опорно-двигательного аппарата в специальных учебных заведениях. Определена коррекционная направленность компьютерных учебно-развивающих программ для познавательного развития учеников с особыми потребностями.
