CC BY
46
_Каденко О.А. ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ КОМЫНАЩ ПРЕПАРАТ1В СОНАПАКС ТА КЛОВЕЙТ...
УДК 615.514:616.516.5
Досвщ застосування комбшащ? препара™ Сонапакс та Кловейт у лжуванш хрошчних, часто рецидивуючих та резистентних до лжування алергодерматозiв
Каденко О.А.
Хмельницький обласний шкгрно-венерологгчний диспансер
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ КОМБИНАЦИИ ПРЕПАРАТОВ СОНАПАКС И КЛОВЕЙТ В ЛЕЧЕНИИ ХРОНИЧЕСКИХ, ЧАСТО РЕЦИДИВИРУЮЩИХ И РЕЗИСТЕНТНЫХ К ЛЕЧЕНИЮ АЛЛЕРГОДЕРМАТОЗОВ Каденко О.А.
Приведены собственные данные о применении комбинации препаратов Сонапакс и Кловейт в лечении 47 пациентов с хроническими, часто рецидивирующими и резистентными к лечению аллергодермато-зами. Сделан вывод о высокой клинической эффективности этих лекарственных средств при лечении ал-лергодерматозов и возможности применения их в практическом здравоохранении.
EXPERIENCE ON USING A PREPARATIONS COMBINATION OF SONAPAX AND CLOVATE IN TREATING CHRONIC, FREQUENTLY RELAPSING AND TREATMENT-RESISTANT ALERGODERMATOSES Kadenko O.A.
The own data on using a preparations combination of Sonapax and Clovate in treatment of 47 patients with chronic, frequently relapsing and treatment resistant alergodermatoses have been given. The conclusion on these drugs' high clinical efficiency at treatment of alergodermatoses and capability of their application in practical public health services has been made.
На сьогодшшнш день одними з найбшьш розповсюджених захворювань шюри е алергодерматози. Стшка тенденщя до !х зро-стання збер^аеться протягом багатьох ос-таншх роюв на всш територи Укра1ни, що, в першу чергу, пов'язують з несприятливими еколопчними факторами, низькою яюстю та забрудненням питно! води та 1ж, неконтро-льованим застосуванням лшарських засобiв та токсичних засобiв побутово! хiмil тощо.
З одного боку, в основi !х розвитку лежать загальш закономiрностi алерпчного процесу. З шшого, - при кожному з клшчних проявiв алергодерматозiв мають мiсце ха-рактернi морфологiчнi особливостi уражен-ня шюри. Тому ця група захворювань актуальна як для дерматолопв, так i для алерго-лопв.
Алергодерматози становлять одну з най-важливiших проблем практично! медицини. За даними закордонних авторiв, близько 25 % хворих, що звертаються щоденно за консультативною допомогою, страждають тим чи iншим алерпчним захворюванням, що супроводжуеться проявами на шюрь Алергодерматози зустрiчаються в середньому у 20 % хворих ушма алерпчними захворюван-нями [1]. У дитячому вщ алергодерматози займають перше мiсце; на !х долю припадае 50-66 % у^х форм алерпчних захворювань, серед яких переважае атопiчний дерматит [2].
Одним з головних симптомiв алергодер-матозу е свербiж. У вiдповiдь на нього вини-кають розчоси, що посилюе пошкодження шюри та суттево тдвищуе вiрогiднiсть розвитку тодермп. Свербiж призводить до по-
рушення сну i розвитку невротичного стану. У зв'язку з тим, що свербiж значно впли-вае на ямсть життя, бiльшiсть пацieнтiв оцшюють тяжкiсть свого захворювання саме по штенсивносп цього симптому, а не вира-женостi шкiрних проявiв.
Мехашзм свербежу поки що залишаеть-ся не до кшця вивченим. 1снуе точка зору, що свербiж являе собою особливий тип суб-порогово! болi. На користь цього припущен-ня виступае та обставина, що вщчуття i свербежу, i болi передаються одним i тим же шляхом по латеральному спиноталамiчному тракту у спинному мозку. Однак стимули, що викликають свербiж, виникають в об-ластi епiдермiсу, в той час як бшь виникае при дп на нервовi закiнчення, що розташо-ванi в дермi. Iншi автори вважають, що вiдчуття свербежу зароджуеться у вшьних нервових закшченнях, що мiстять нейропеп-тиди, та передаеться субпопулящею демiе-лiнiзованих нейрошв i мае незалежнi шляхи передача Вiдомо, що деякi медiатори, таю, як нейропептиди, протеази, цитокши, прий-мають участь у розвитку свербежу або опо-середковано викликають вившьнення пста-мшу.
З вищенаведеного витiкае, що фармако-терапiя свербежу повинна бути комплексною, тобто впливати на рiзнi ланки центрально! та периферично! нервово! системи [3]. У зв'язку з цим стд вiдмiтити, що традицшш психофармакологiчнi засоби, що застосову-ються для усунення свербежу, не в повнш мiрi вiдповiдають цш потребi. Крiм того, пере-важна бшьшшть цих засобiв е досить про-блемними з точки зору безпечност та розвитку ряду небажаних побiчних реакцiй. Так, наприклад, досить популярш серед практи-куючих лiкарiв-дерматологiв транквтзато-ри бензадiазепiнового ряду мають цiлу низку серйозних недолшв, що значно обмежуе !х застосування:
- психомоторна загальмованiсть, сон-ливiсть, в'ялiсть;
- запаморочення;
- мюрелаксащя;
- погiршення когнiтивних функцш;
- депресогенна дiя;
- розвиток толерантност та звикання при тривалому прийомi (довше 1 мiсяця);
- синдром вщмши та iн.
Вказаш ускладнення значно частiшають з вшом, що пов'язано з порушенням фарма-кокiнетики бензодiазепiнiв при старiннi [6, 11].
Вищенаведеш фактори примушують звернути увагу на пошук адекватних засобiв терапп свербежу серед представникiв шших фармакотерапевтичних груп.
Нейролептики е однiею з груп психотроп-них засобiв, що найбшьш широко застосо-вуються не тшьки в психiатричнiй, а й у пси-хосоматичнiй практицi. В останш роки сфера !х застосування вийшла за рамки безпо-середньо психофармакологи i охоплюе над-звичайно широкий нозолопчний спектр у рамках невротичних розладiв, межових станiв та психосоматичних захворювань [7].
Як в^омо, в основi фармакологiчних ефектiв нейролептикiв лежить !х антидофа-мiнергiчна дiя, що реалiзуеться шляхом бло-кади дофамiнових рецепторiв, переважно Д 2-типу. Цi рецептори широко представлеш в рiзних дофамшерпчних системах мозку, завдяки чому опосередковуеться бшьшшть регуляторних фiзiологiчних функцiй дофа-мiна. Однак, з блокадою Д 2-рецепторiв на рiзних регiонарних рiвнях також пов'язаний розвиток бiльшостi побiчних ефектiв нейро-лептикiв:
- на рiвнi нiгрострiатно! системи - руховi екстрапiрамiднi розлади;
- на рiвнi мезенцефальних дофамшерпч-них шляхiв - порушення регуляцп судинно-го тонусу;
- на рiвнi гiпоталамо-гiпофiзарно! системи - ендокринш розлади.
У той же час безпосередньо анксюл^ич-на i вегетостабiлiзуюча дiя обумовлюеться блокадою Д 2-рецепторiв у мезолiмбiчних та мезокортикальних шляхах головного мозку.
Виходячи з цього, практично вс класичш нейролептики залишаються iнструментом фармакотерапп в рамках психiатрi! та не можуть розглядатися з точки зору !х засто-сування при психосоматичних розладах.
У пошуках оптимального з точки зору ефективност та безпечност психофармако-логiчного засобу для лшування психосома-тичного симптомокомплексу, в т. ч. свербежу, в останнш час все бiльше фахiвцiв рiзно-манiтних спецiальностей повертаеться до групи так званих „малих нейролептимв", серед яких безперечним лщером е тдгрупа
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006
Каденко О.А. ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ КОМБ1НАЦ11 ПРЕПАРАТ1В СОНАПАКС ТА КЛОВЕИТ...
похщних феноиазину: тюридазини - препа-рати, ефектившсть та безпечнiсть яких пе-ревiрена не одним поколiнням вiтчизняних лiкарiв.
На вiдмiну вiд класичних нейролептиюв, характерною особливiстю тiоридазину е ре-гiональна селективнiсть до Д 2-рецепторiв тiльки в областi мезолiмбiчно! та мезокори-кально! дофамiнергiчних систем. При цьому вш не впливае на Д 2-рецептори шгрострь атно! та гшоталамо-гiпофiзарно! системи. Внаслiдок цього збер^аеться його анксиол-iтична та вегетостабтзуюча дiя при мшь мальнш вираженостi „нейролептичних" по-бiчних ефеклв. Крiм цього, тiоридазин мае певш антагонiстичнi властивостi у вщно-шенш до альфа-адренорецепторiв, пстамшо-вих та М-холiнорецепторiв, що формуе його ушкальний клiнiко-фармакологiчний про-фiль [12].
Головною особлив^тю тiоридазину е виключна широта дозозалежних клшко-фар-макологiчних ефекпв. Так, у малих дозах (20-30 мг на добу) для нього характерна ан-тидепресивна, психостимулююча та вегето-стаб^зуюча дiя. З шдвищенням дози до 50-75 мг на добу зростае вегетостабтзу-юча дiя, з'являеться антифобiчна та анксю-лiтична дiя. У подальшому при нарощуванш дози до 100 мг i вище виникае седативна, а в дозах 300 мг i вище - антипсихотична дiя, яю також дозозалежно збiльшуються. Таким чином, тюридазин мае подвiйний, „розведе-ний" по двом полюсам основних ефекпв дiа-пазон доз:
- 20-75 мг на добу - виключно психости-мулюючий, вегетостабiлiзуючий, антиде-пресивний, антифобiчний та анксiолiтичний ефекти;
- 300-600 мг на добу - антипсихотична дiя.
Цей факт е визначальним у можливост застосування тшридазину в клiнiцi внут-рiшнiх, у тому числi - дерматолопчних хвороб без ризику розвитку психiчних ефектiв i пов'язаних з ними побiчних дiй, характерних для класичних нейролептиюв.
Основними показами до застосування тю-ридазину в клшщ хвороб шкiри е:
- свербiж, що супроводжуе рiзноманiтнi дерматози, в тому числi iдiоматичний ста-речий свербiж;
- тривожнi та тривожно-фобiчнi стани не-вротично! природи;
- порушення поведшки, особливо - у людей похилого вшу (агресившсть, шохонд-ричнi явища, депресивнi розлади непсихотич-ного регiстру та iн.)
- хрошчш психогеннi больовi синдроми;
- порушення сну, особливо якщо вони по-еднуються з шчними фобiчними розладами.
Окрiм свербежу, в клшчнш картинi алер-годерматозiв присутнi рiзного ступеню ви-раженостi запальнi змши шкiри, особливо в перiод загострення захворювання. У вогни-щах ураження спостер^аеться значний набряк, яскрава гiперемiя, мiкро- та макрове-зикулящя, мокнуття з наступним утворен-ням юрок. Хоча дана група захворювань не загрожуе життю, однак сильний свербiж та iншi суб'ективш вщчуття, а також сам ви-гляд висипу можуть викликати значний фiзичний та психологiчний дискомфорт i спричинити значш страждання пацiентам, порушуючи !х звичний образ життя. При хро-нiчному рецидивуючому перебiгу алерго-дерматозiв стiйкi клiнiчнi симптоми можуть призвести до сощально! iзоляцi!, зниженню повсякденно! активностi, втрати працездат-ностi й суттево попршують якiсть життя хворих. Саме щ фактори спонукають фахiвцiв-дерматологiв до пошуку нових, сучасних методiв терапi! алергодерматозiв.
Зовнiшня тератя е однiею з найбiльш важ-ливих складових комплексного лiкування хворих на алергодерматози. Шкiра цих хворих зазнае низку значних змш: порушуеться бар'ерна функщя за рахунок етдермально! гiперплазi! рогового шару, що призводить до пiдвищення трансепiдермально! втрати во-логи [9]. При алергодерматозах також спо-стерiгаеться порушення функцп потових за-лоз (у виглядi псевдогiдратозу, накопичен-ня поту тд роговим шаром) та порушення функцп сальних залоз, що призводить до явищ себостазу. Порушуеться мшроцирку-лящя, що характеризуеться парадоксальною судинною реакщею: звуженням дрiбних су-дин та перфузiею капiлярiв сосочкового шару дерми [10]. Тому при алергодерматозах необхщно проводити зовшшню терапiю з урахуванням ушх цих патологiчних змш.
В основi розвитку рiзних форм алергодер-матозiв лежать рiзнi етюлопчш та патоге-
нетичш мехашзми, тому й терапевтичш пiдходи при кожнш з них мають сво! особли-востi [5]. Серед найбшьш розповсюджених алергодерматозiв можна видiлити:
- алерпчний, себорейний та атопiчний дерматит;
- гостру та хрошчну кропив'янку.
Часте рецидивування, хрошчний перебiг
та резистентшсть до лiкування спонукае фахiвцiв-дерматологiв до пошуку нових сучасних методiв терапп алергодерматозiв, серед яких одне з чшьних мiсць займають засоби для мюцевого застосування - тотчш кортикостеро!ди. Правильно пiдiбраний препарат, його лшарська форма та схема застосування дозволяють пiдвищити ефек-тивнiсть та безпечнiсть терапп, скоротити 11 строки, продовжити перiод ремюи
В якостi препарату для усунення свербежу та рiзноманiтних психосоматичних i не-вротичних нашарувань, нами дослщжува-лась терапевтична ефективнiсть, пере-носнiсть та безпечнiсть дп препарату Сона-пакс виробництва Фармацевтичного заводу «Сльфа» АТ (Польща).
Д^чою речовиною препарату Сонапакс е тюридазину гiдрохлорид. Випускаеться у формi драже по 10, 25 i 100 мг, N 60. Тюридазину гщрохлорид взноситься до групи так званих „малих нейролептиюв", тперидино-вих похщних фенотiазину. Даний препарат мае таю, досить позитивш фармакокiнетичнi характеристики:
- максимальна концентращя в кровi до-сягаеться вже через 2-4 години тсля прийо-му;
- дозозалежна фармакокшетика;
- перiод напiввиведення становить 10 годин, що обумовлюе достатню керовашсть дп препарату;
- нирковий клiренс становить усього 5-17 % введено! дози, що дозволяе застосо-вувати цей препарат при патологи нирок.
Клжчний досвщ застосування Сонапак-су, в тому чи^ й в^чизняний, включае всi сфери застосування тюридазину; саме тому цей препарат е найбшьш вивченим з точки зору широти клшчного застосування та про-гнозованост результатiв лiкування [4, 8].
В якост препарату для зовшшньо! терапi! застосовувався крем Кловейт того ж вироб-ника. Дiючою речовиною препарату Кло-
вейт е клобетазолу протонат (0,5 мг у 1 г); випускаеться у формi крему i Ma3i (туби по 25 г).
Клобетазолу пропюнат е найсильшшим синтетичним топiчним кортикостеро!дом, що мае дуже сильну протизапальну, протисвер-бiжну, протиалергiчну та судинозвужуючу дiю. Виводиться з оргашзму в незмiненому виглядi iз сечею i в меншш кiлькостi - з жов-чю.
Матерiали та методи дослiдження. У на-
шому дослiдженнi, що тривало протягом травня-липня 2006 р., брали участь 47 хворих (17 чоловшв та 30 жшок) у вщ вщ 19 до 63 роюв.
Критерi! включення в дослщження:
- наявнiсть алергiчного дерматиту (МКХ. 10. L 23 - L 24), обмеженого або роз-повсюдженого, з легким або середньо! важ-костi перебiгом;
- неефективнiсть попереднього лшування та погiршення клiнiчно! картини протягом першого тижня терапi!.
Критерп виключення:
- глюкокортикостеро!дна терапiя в будь-якiй формi протягом одного мюяця до про-ведення дослщження;
- наявшсть грибково!, бактерiально! та вiрусно! шфекцп;
- вагiтнiсть та перюд лактацi!.
Серед хворих, що знаходились тд нашим спостереженням, 33 мали розповсюджену, 14 - обмежену форму алергодерматозу. Давнiсть захворювання коливалась вiд 4 тижнiв до 9 мюящв. Ранiше (бiльш як за мюяць до дослiдження) нашi пацiенти викорис-товували:
- топiчнi КС - 25 (53,2 %) пащеш!в;
- гiпосенсибiлiзуючi препарати - 22 (46,8 %);
- заспокiйливi засоби та/або транквшзатори - 34 (72 %) пащенпв.
Сонапакс призначався пащентам з першого дня встановлення дiагнозу у формi драже 10 мг 3 рази на добу. При недостатност терапевтичного ефекту дозу нарощували на четверту та восьму добу до 50-75 мг (20-25 мг 2-3 рази на добу).
Кловейт у формi крему призначався пащентам з першого дня встановлення дiагнозу 2 рази на день без застосування оклюзивно! пов'язки.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006
Каденко О.А. ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ КОМЫНАЩ ПРЕПАРАТ1В СОНАПАКС ТА КЛОВЕЙТ...
Уш пащенти отримували антипстамшш пре-парати (Кетотифен, Лоратадин, Тавегiл) та iнше обов'язкове л^вання вiдповiдно «Стандартам дiагностики та лшування хвороб, що передають-ся статевим шляхом, та хвороб шюри», затверд-женим наказом МОЗ Укра!ни вiд 07.06.2004 р. № 286.
Результати дослщження та 1х обговорен-
ня. Оцiнювалась динамiка регресу об'ектив-них та суб'ективних симптомiв захворюван-ня, зокрема - iнтенсивностi свербежу, гше-ремi!, iнфiльтрацi! шкiри, елеменив висипу. Огляд пацiентiв з оцшкою ЮЛ проводився на 4-й, 8-й та 11-й дни Отриманi результати:
- при ощнщ ЮЛ вiдмiчалось зниження балiв з 3,9 до 1,2 (середнш бал - 1,4);
- на 4-й день терапи вщбувався регрес суб'ективних симптомiв (вщсутшсть свербежу - у 59 % пащенпв; 35,4 % вiдмiчали не-значний свербiж, решта - помiрний);
- до 11 -го дня терапи висипання розрши-лись у бшьшосл (88 %) пащенив, свербiж був вiдсутнiй у в^х пацiентiв;
- у 5 пащенпв, що мали iнсомнiчнi порушення, нормалiзувався сон;
- переноснiсть препарапв була доброю, побiчних явищ у жодного пащента не вщ-мiчалось.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ильина Н.И., Феденко Е.С. Кожные проявления аллергии // Физиология и патология иммунной системы. - 2004. - № 2. -С. 125-134.
2. Балаболкин И.И. Современная концепция патогенеза и терапии атопического дерматита у детей / Современные проблемы аллергологии, клинической иммунологии и иммунофармакологии. - М.: Медицина, 1998. - С. 113-119.
3. Бурчинський С.Г. Новi аспекти фармако-терапп психосоматично! патологи // Лки. - 2004. - № 5-6. - С. 28-32.
4. Карвасарский Б.Д. Неврозы. - М.: Медицина, 1980. - 385 с.
5. Кожные и венерические болезни: Руковод. для врачей / Под ред. Ю.К. Скрипкина, В.Н. Мордовцева: - В 2 т. - М.: Медицина, 1999. - Т. 1. - С. 67.
6. Куликов А.Ю., Овчинников Е.А., Поливанов В.А. Пожилой возраст: нежелательные последствия применения транквилизаторов и снотворных препаратов - производ-
Висновки
1. Препарат Сонапакс (тюридазину гщро-хлорид) виробництва Фармацевтичного заводу «Сльфа» АТ (Польща) е високоефек-тивним засобом для лшування свербежу, а також шших психосоматичних та невротич-них симптомiв, що супроводжують алерго-дерматози.
2. На вщмшу вщ шших психотропних за-собiв, Сонапакс вiдрiзняеться високою ефек-тившстю, широким дiапазоном психотропних ефекпв, керованою дозозалежною дiею, доброю переноснiстю.
3. Препарат Кловейт (клобетазолу про-пiонат) виробництва Фармацевтичного заводу «Сльфа» АТ (Польща) е високоефек-тивним засобом для зовшшньо! терапи алер-годерматозiв (алергiчного дерматиту).
4. Кловейт в^^зняеться доброю перенос-нiстю, не дае побiчних ефектiв, не викликае загострювання захворювань
5. Враховуючи високу фармакотерапев-тичну i фармакоекономiчну ефективнiсть та безпечнiсть, препарати Сонапакс i Кловейт можуть бути рекомендованими як препарат першо! лши при лiкуваннi хронiчних, часто рецидивуючих та резистентних до лшуван-ня алергодерматозiв.
ных бензодиазепинов // Клин. геронтол. -2005. - № 9. - С. 38.
7. Сергеев И.И. Психофармакотерапия невротических расстройств // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2003. - Т. 5, № 6. - С. 1-14.
8. Сиряченко Т.М., Михайлова Н.М. Сонапакс в клинической практике // Рус. мед. журн. - 2004. - Т. 12, № 10. - С. 1-11.
9. Скрипкин Ю.К., Машкиллейсон А.Л., Шарапова Г.Я. Кожные и венерические болезни. - М.: Медицина, 1995. - С. 35.
10. Современная наружная терапия дерматозов / Под ред. Н.Г. Короткого.-Тверь: Губернская медицина, 2001.-С. 5-10,85-99.
11. Krasucki C., Howard R., Mann A. Anxiety and its treatment in the elderly // Int. Psychogeriat. - 1999. - Vol. 11. - P. 25-46.
12. Sedvall G., Pauli S., Farde L. et al. Recent developments in PET scan imaging of neuroreceptors in schizophrenia // Isr. J. Psychiat. Relat. Sci. - 1995. - Vol. 32. -P. 22-29.
