CC BY
87
УДК 616.5 - 002.1 - 053.7 Попова 1.Б.
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ, ЗАГАЛЬНОÏ ТА МICЦЕВОÏ TEPAniï АЛЕРГОДЕРМАТОЗ1В У Д1ТЕЙ ПРЕПУБЕРТАНТНОГО ТА ПУБЕРТАНТНОГО ПЕР1ОДУ
ВДНЗУ «Украш^ка медична cтоматологiчна академiя», Полтава
За даними МОЗ УкраУни у загальнй структур'1 алергiчниx заxворювань, як рееструються в УкраУы, алергодерматози складають 20%, а у структур'1 алергопатологш дитячого вку займають в'д 50 до 66,4% та представлен в основному атопчним дерматитом. Мета досл'дження: виявити частоту заxворюваностi на алергодерматози серед д/'тей, особливостi перебгу даниx дерматоз'т, о^нити ефективнсть застосування мометазона фуорату.Матер'али та методи: для лкування використовувався препарат, якй мстить синтетичний топiчний глюкокортикостеро'Уд - мометазона фуорат 1мг. («Елоком» крем 0,1%, туба 15г. Schering-Plough, Бельгия). Серед обстежено'У групи xвориx вком в'д 5-ти до 13 рок'т бтьшють xвориx були жночоУ статi та найбльшу групу складають дти вком в'д т8-ми до 10-ти рок'т, що ймовiрно пов'язано з особливстю кислотно - лужно'У мант'УУ та м'кроб'юценозом шюри; активна зовншня терапя з використанням поряд з тради^йним лкуванням протягом двоx тижн'т мометазона фуорату («Елоком») з наступним адекватним доглядом за шюрою в комплекс з в'дпов'дною системною патогенетично'У терапею здатн забезпечити як куп'1рування загострень самого заxворювання, так i профлактику його ускладнень.
Kлючовi отова: алерпя, алергодерматоз, дгги, глдлггки, мюцеве лкування
Апробовано ВДНЗУ «УкраТнська медична сmомаmологiчна академiя» в межаx НДР «Роль iмунологiчниx та псиxоемоцiйниx порушень при xронiчниx дерматозаx та заxворюванняx, що передаються статевим шляxом, та ïx корек^я в xодi наступно'1 терапИ» (номер державно)'реестрацп 0109U008800).
В останш деcятирiччя хрошчы захворювання шюри стали одыею з найбтьш актуальних проблем у зв'язку з ïx глобальною розповcюдженicтю та штен^вним зрютом [1].
За даними МОЗ УкраТни у загальнш cтруктурi алерпчних захворювань, як реecтруютьcя в УкраМ, алергодерматози акпадають 20%, а у cтруктурi алергопатологш дитячого вку займають вщ 50 до 66,4% та представлен в о^овному атошчним дерматитом.
Неблагоприемна динамка зросту ^eï групи захворювань зумовлена впливом рiзниx факторiв. До зовышых факторiв на^мперед вщнести забруднення оточуючого cередовища, о^бливо у проми^ово розвинутих районах, а також постшний контакт у побут та на пщприемствах з рiзноманiтними xiмiчними речовинами (продукти побутовоТ xiмiï, коcметичнi за^би, будiвельнi матерiали, метали, ^нтетичш матерiали одягу i взуття). Зростанню захворюванооп на алергодерматози безcумнiвно ^рияе вживання велико!' ктькооп лiкарcькиx речовин, в тому чи^ вiтамiнiв, харчових добавок, конcервiв, продук^в швидкого харчування.
За даними епiдемiологiчниx до^щжень збiльшення рiвня алергодерматозiв можливо пов'язати з зростанням кiлькоcтi людей, як мають «алергеннi» профеciï (будiвельники, xiмiки, харчовики та iн.).
Вiдомо, що значущють алергiчниx захворювань в cтруктурi cмертноcтi та iнвалiдноcтi невелика [2]. Разом з тим, порушення якостч життя, змiни життевих
cтереотипiв дитини та ïï батькiв, обмеження до^ально!' активноcтi, якi зумовленi алергiчним захворюванням, зумовлюють cуттeвий вплив на здатнють до навчання i обирання профей!' [3] а також е значним фшан^вим тягарем для родини i cуcпiльcтва в цiлому, що зумовлюе значущють алергопатологи' в дитячому вiцi [4].
Таким чином значна розповcюдженicть алергодезматозiв, cполучнicть уражень, вплив на якють життя дитини визначають проблему алергодерматозiв не тiльки для клУчноТ практики, а й потребуе вдооконалення органiзацiï cпецiалiзованоï медичноТ допомоги для даноТ категорiï пацieнтiв [5].
В наш чаc це можливо лише при наявностч доcтовiрниx даних про розповcюдженicть алергодерматозiв. Слiд зазначити, що захворюванють по чаcтотi звернень, маючи тенденцш до повcюдного щорiчного росту, не вщбивае cправжньоï картини поширеноап алергiйноï патологiï. Про це cвiдчать данi епiдемiологiчниx доcлiджень. На погоды е загальноприйнятим, що алергодерматози являють cобою мультифакторне захворювання, яке розвиваeтьcя на тлi генетичноТ упередженоcтi, змiнаx у cтруктурi шюри, iмунологiчниx девiацiй та при учаепч ендогенних тi екзогенних тригерiв. Вже давно встановлено, що Т - лiмфоцити, i, наcамперед, Т - хелпери II типу грають домшуючу роль у розвитку алерпчного (атотчного) шкiрного запалення [6].
Шкiра - один з природних факторiв захисту органiзму вiд рiзноманiтниxого ушкоджую чого впливу зовшшнього cередовища, в тому чи^
вiрусiв й патогенних бактерш. Ця властивють шкiри визначаеться и анатомо - ^зюлопчними особливостями. Вона вкрита бюлопчно активним шаром, який являе собою водно -жирову плiвку, так звану мантш, яка мiстить молочну кислоту, низькомолекулярн ненасиченi жирнi кислоти, як забезпечують кисле середовище, пригшчуе зрiст патогенно''' флори, гальмуе внутршньокл^инне проникнення вiрусiв [7]. У ш^ виявленi антигени, якi роздiляються на власн незмiненi, власнi змiненi (як з'являються при розвитку патологи) й чужерщы (насамперед, антигени мiкробiв амбютчв). У шкiрi практично здорових оаб виявленi також антигени гiстосумiсностi HLA II класу, якi знаходяться, здебтьшого, в клiтинах Ларгенганса базального шару епщермюу. В структурних елементах шкри виявленi й антитiля, якi вщносяться до рiзних класiв iмуноглобулiнiв. Вони локалiзуються, головним чином, в дермоепщермальному сполученнi.
У дiтей захисна функ^я шкiри не досконала в силу тенд^носп епiдермiсу, морфолопчно''' незрiлостi ряду и структур, а саме еластичних i колагенових волiкон. Аморфна мiжклiтинна речовина дерми мiстить велику ктькють ферментiв, у тому числi пстамшазу i фосфолiпази, що, у сполученн з пiдвищеною активнiстю тучних штин, зумовлюе у дiтей схильнiсть до пперерпчних реакцiй. Лабiльнiсть лiмфатичних судин, рясна кашлярна сiтка з недорозвиненим ендотелiем е факторами, якi сприяють утворенню набрякiв. Усi цi особливост структурних компонентiв шкiри знаходяться у прямш залежностi вiд вiку дитини: чим менше дитина, тим у бшьшш мiрi виразнiша недосконалiсть N функцш. В клiнiчному планi пщтвердженням даного положення е той факт, що у д^ей раннього вку частiше розвиваються мiкробно - запальн i алергiчнi ураження шкiри.
Прояви алергодерматозiв у значнiй мiрi залежать вщ генетично' упередженостi, екологiчних i клiмато - географiчних факторiв в репош, супутнiх захворювань. До алергодерматозiв вiдносяться: атопiчний дерматит; гостра та рецидивуюча кропив'янка; набряк Квiнке; строфулюс; ексфолiативнi токсичнi дерматити.
В наш час розповсюдженють дитячих алергодерматозiв у ланц алергiчнихз захворювань займае друге мюце пiсля бронхiальноl астми та характеризуеться наступним чином: атотчний дерматит - 71%, гостра та рецидивуюча кропив'янка - 15%, набряк Квшке - 2%, строфулюс - 2%, ексфолiативнi гос^ токсичн дерматити - 0,5%.
Поряд iз загальною терашею при лiкуваннi алергодерматозiв застосовують мюцеву або зовнiшню терапiю, котра грае важливу роль у лквщацп шкрних проявiв i покращення псiхоемоцiонального стану хворого (особливо дитини). При цьому лкарсьм речовини
потрaпляють у оргашзм крiзь кeрaтиновиИ шaр шкiри, чaстково крiзь волосянi фолiкули, сaльнi зaлози, розчиняючись у водi, жирax i пiддaючись впливу склaдниx фiзико - xiмiчниx змiн. КeрaтиновиИ шaр шкри грae роль дeпо, з якого л^рськ прeпaрaти потрaпляють глибшe, утворюючи повiльниИ тeрaпeвтичниИ eфeкт. Швидкiсть всмоктувaння лiкaрського прeпaрaту зaлeжить цiлком вщ цiлiсностi кeрaтинового шaру И, зрозумто, що при aлeргодeрмaтозax вонa можe бути знaчно пiдвищeнa. Тому для попeрeджeння нeбaжaниx бiчниx eфeктiв вщ зовнiшньоï тeрaпiï при aлeргодeрмaтозax нaдзвичaйно вaжливими e вибiр лiкaрськоï форми. В зaлeжностi вiд форми eфeктивнiсть лiкaрського прeпaрaту збiльшуeться у лaнцi: лосИон - гeль - крeм - мaзь, особливо при ви^рис^ны пiдоклюзiИноï пов'язки.
Мета дослiдження
Виявити чaстоту зaxворювaностi нa aлeргодeрмaтози сeрeд дiтeИ, особливостi пeрeбiгу дaниx дeрмaтозiв, оцiнити eфeктивнiсть зaстосувaння момeтaзонa фуорaту.
Mатерiали та методи
Для лiкувaння використовувaвся прeпaрaт, якiИ мiстить синтатичниИ топiчниИ глюкокортикостeроïд - момeтaзонa фуорaт 1мг. («Елоком» крeм 0,1%, тубa 1 бг. Schering-Plough, Бeльгия).
Результати дослщження
Пiд спостeрeжeнням знaxодилися 62 пaцieнти вiком вiд б-ти до 13 рош, якi нa чaс обстeжeння пeрeбувaли нa aмбулaторному лiкувaннi в Полтaвському облaсному шкiрно -вeнeрологiчному диспaнсeрi.
Таблиця. 1. Розподл na^eHmie за вком
В|к Кiлькiсть обстeжeниx Чaстотa зустрiчaeмостi,%
б -7рокiв 16 2б,8%
8-10 рокiв 29 46,8%
11-13 рокiв 17 27,4%
Всього 62 100%
Групa хворих вком вiд б-ти до 7-ми рош склaдaлa 25,8%, вiд 8-ми до 10-ти рош - 46%, тa в i д 11 до 12 рош - 28% (табИ.).
Таблиця.2.
Розподл пaцieнmiв за статтю
Стать Кiлькiсть обстeжeниx Чaстотa зустрiчaeмостi, %
чоловiчa 23 37,1%
«rncwa 39 62,9%
Всього 62 100%
1з зaгaльноï групи хворих 62,9% (39 оаб) склaдaли дiвчaтa тa, вiдповiдно, 37,1% (23 особи) склaдaли xлопцi (тaб.2.).
Таблиця.3.
Розподл пaцieнmiв за дiaгнозом
Дiaгноз Кiлькiсть хворих Чaстотa зустрiчaeмостi, %
aтопiчниИ дeрмaтит 29 46,8%
аллерпчний контактний дерматит 17 27,4%
простий контактний дерматит 16 25,8%
Всього 62 100%
Також i3 загально''' групи хворих 47% складали па^енти з дiагнозом атошчний дерматит, 28% xBopi з дiагнозом алергiчний контактний дерматит та 25% складала група хворих з встановленим дiагнозом простий контактний дерматит (таб.3.). При аналiзi симптомiв, якi спостер^алися у дано''' групи хворих ер^ема виявлена у 95,2% обстежених хворих, набряк спотер^ався у 43,5%, ексуда^я встановлена в 37,1% випадкiв, екскорiацiя у 43,5% хворих та лiхенiфiкацiя у 56,4% iз загально''' групи хворих, що знаходилися пщ спостереженням. Найбтьш частим суб'ективним симптомом, який в^^чали пацiенти та 'х батьки. виявлено свербiж у вогнищах ураження (53,2%) та 25% хворих в^^чали порушення сну.
Пiсля призначення хворим, поряд з традицшним лiкуванням, протягом двох тижыв мометазону фуорату («Елоком») в умовах нанесення на уражен дтянки шкiри один раз на добу, тонким шаром, при повторному обстеженн були отриман наступнi результати: покращення кл^чноТ картини захворювання на 4-5 добу спостер^алося у 37% хворих, покращення кл^чноТ картини захворювання на 6-7 добу шсля прийому препарату спостер^алося у 65% хворих. Скорочення строку лкування до 10-12 дiб спостерiгалося у 32% хворих iз загально''' групи хворих. Бтьшють пацiентiв вiдвiдували диспансер не бтьше 3-х разiв (79% з загально''' групи хворих), тому що за цей перюд було досягнуто значне та стшке покращення стану па^етчв , а у частини хворих повне зникнення симптомiв захворювання.
Таблица.4. Насл/дки лкування
Назва патологи' Кiлiькисть випадюв (особи) Покращення, день Зникнення симптс^в, день
Ерп"ема 59 2-4 6-8
Набряк 27 3-5 7-9
Ексуда^я 23 2-4 6-8
Екско|жи^я 27 5 12-14
Лiхенiфiкацiя 35 12 зменьшилась
Свербiж 33 2 3-5
Порушення сну 16
У па^етчв раннього вку послаблення симптомiв спостерiгалося швидше, нiж у групи хворих старшого вку. На протязi всього перюду дослiдження стан жодного з па^ен^в не вимагав додаткових лiкарських препара^в мiсцевого застосування для послаблення симптомiв захворювання.
Отриманi результати свiдчать, що застосування мометазона фуорату («Елоком»), що призначаеся у рекомендованих дозах i режимах , як правило, не призводить до
системних ефек^в. Однак коли йдеться про маленьких д^ей , не можна виключити i тако' можливостк Невипадково коло топiчних стеро'фв (ТС), дозволених для лкування дiтей до 12 рокв, вельми обмежене: це препарати, що мютять нефторованi кортикостерощи: мометазону фуроат (Елоком),
метилпреднiзолону ацепонат (Адвантан), гщрокортизону 17 - бутират (Локощ, Латiкорт). До останнього часу практично були вщсутш засоби для довготривалого контролю переб^у алергодерматозiв. У зв'язку з цим був необхщний принципово новий пщхщ до лкування цих захворюваннь, а також засоби, що дозволяють боротися iз загостренням в раннш стади' i безпечн в такiй мiрi, щоб забезпечити тривале ефективне пщтримуюче
протирецидивне лкування без розвитку побiчних ефектiв.
З метою забезпечити тривалий контроль над переб^ом захворювання , що включае зняття свербiжу , зменшення кл^чних проявiв на шкiрi, подовження перюду кл^чно' ремiсiï, застосовувався препарат «Елоком», застосування якого вже на 2 - 3-й день дозволяе досягти бажаних результат. Препарат особливо ефективний у проблемних зонах, до яких вщносять обличчя, шию, велик складки . Вш дозволений до застосування з двох рокв. Висока безпека даного засобу дае можливють застосовувати його досить тривалий час, що дозволяе здшснювати тривалий контроль над переб^ом захворювання.
Однак не слщ забувати, що для забезпечення стшкого терапевтичного ефекту необхщний повсякденний догляд за шкрою [8]. При цьому обов'язковою умовою е гщрата^я шкри , особливо пюля миття. При купанн слiд уникати гарячих ванн , а також застосування миючих засобiв, як схиляють кислотно - лежний баланс шкри в лужну сторону. Однак рацюнальний догляд за шкрою хворих на алергодерматози вимагае подальшого вивчення , а в перспективi - розробки та вдосконалення засобiв догляду за шкiрою таких па^ен^в.
Висновки
Серед обстежено''' групи хворих вком вiд 5-ти до 13 рокв, бiльшiсть хворих були жшочо'|' статi та найбiльшу групу сладають д^и вiком вiд 8-ми до 10-ти рокв, що ймовiрно пов'язано з особливютю кислотно - лужно' мантiï та мiкробiоценозом шкри. Активна зовшшня терапiя з використанням поряд з традицшним лкуванням протягом двох тижыв мометазона фуорату («Елоком») з наступним адекватним доглядом за шкрою в комплекс з вщповщною системною патогенетичноï терапiею здатнi забезпечити як кушрування загострень самого захворювання, так i профтактику його ускладнень.
Лтература
1. Акопян А.З. Клинико - эпидемиологическая характеристика больных страдающих алергодерматозами / А.З. Акопян // Врачебное дело - 1999. - № 7-8 - С. 125-128.
2. Alenius H. Epicutaneous sensitization with allergens as an atopic dermatitis model Ernst Schering / H. Alenius // Respiratory Found. Workshop. - 2005. - Vol. 50. - P. 167-174.
3. Ben-Gashir M. Predictors of atopic dermatitis severity over time / M. Ben-Gashir, P. Seed, R. Hay // J. Am. Acad. Dermatol. - 2011. -Vol. 50. - P. 349-356.
4. Чучалин А.Г. Влияние сопутствующих заболеваний и патологических состояний на качество жизни детей с бронхиальной астмой / А.Г. Чучалин, А.С. Белевский, Н.А. Смирнов // Аллергология. - 2009. - № 4. - С. 3-10.
5. Геппе Н.А. Эффективность лечения методом интервальной гипоксической тренировки детей с бронхиальной астмой / Н.А. Геппе // VIX Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Мат.конф. - Т. 4. - Москва, 2005 - С. 290292.
6. Кочергин Н.Г. Наружная терашя стероидочувствительных дерматозов: врачебный выбор. / Н.Г. Кочерпн, Новоселов B.C. // Врач. - 2007. - № 2. - С. 42-45.
7. Kaila M. Allergy from infancy to adolescence. A population-based 18-year follow-up cohort // M. Kaila, P. Rautava, D. Holmberg-Marttila [et al.] // BMC Pediatrics. - 2009 - № 9:46 - Р. 1471-1477.
8. Humphries A.D. Subcutaneous and Sublingual Immunotherapy to Treat Allergic Rhinitis / A.D. Humphries, C. Suarez-Cuervo // Rhinoconjunctivitis and Asthma. - 2013 - № 4. - Р. 186-191.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ, ОБЩЕЙ И МЕСТНОЙ ТЕРАПИИ АЛЛЕРГОДЕРМАТОЗОВ У ДЕТЕЙ ПРЕПУБЕРТАНТНОГО И ПУБЕРТАНТНОГО ПЕРИОДА . Попова И.Б.
Ключевые слова: аллергия, аллергодерматоз,дети, подростки, местное лечение
По данным Минздрава Украины в общей структуре аллергических заболеваний, регистрируемых в Украине, аллергодерматозы составляют 20 %, а в структуре алергопатологий детского возраста занимают от 50 до 66,4 % и представлены в основном атопическим дерматитом. Цель исследования: выявить частоту заболеваемости аллергодерматозами среди детей , особенности течения данных дерматозов , оценить эффективность применения мометазона фуорату. Материалы и методы: для лечения использовался препарат , который содержит синтетический топический глюкокортикостероид - мометазона фуорат 1мг. (« Элоком » крем 0,1 % , туба 15г. Schering - Plough , Бельгия). Среди обследованной группы больных в возрасте от 5 - ти до 13 лет большинство больных были женского пола и самую большую группу составили дети от 8 -ми до 10- ти лет, что, возможно, связано с особенностью кислотно - щелочной мантии и микробиоценозом кожи; активная внешняя терапия с использованием наряду с традиционным лечением в течении двух недель мометазона фуората ( « Элоком » ) с последующим адекватным уходом за кожей в комплексе с соответствующей системной патогенетической терапией способны обеспечить как купирование обострений самого заболевания, так и профилактику его осложнений.
Summary
PECULIARITIES OF CLINICAL COURSE, GENERAL AND LOCAL THERAPY OF ALLERGIC DERMATOSES IN CHILDREN OF PUBERTY AND PREPUBERTY AGE Popova I.B.
Key words: allergic dermatosis, mometasone furoate, children, local therapy.
According to the information of the Ministry of Health Care of Ukraine allergic dermatoses make up 20% in the overall structure of allergic diseases recorded in Ukraine and from 50 to 66.4% in the structure of childhood allergic diseases, and are mainly represented wit atopic dermatitis. This study is aimed to identify the incidence rate of allergic dermatoses among children, their clinical course, to assess the therapeutic effectiveness of Mometasone furoate. Materials and methods: we used a drug containing a synthetic topical glucocorticosteroid mometasone furoate 1mg. ("Elokom" cream 0.1%, 15g tube; Schering - Plough, Belgium). Among the observation group of patients aged 5 - 13 years, the most patients were females and the largest group consisted of the children from 8 to 10 years, that might be caused by the peculiarities of the acid - base mantle and skin microbiocenosis; active local therapy using mometasone furoate ("Elokom") along with standard treatment within two weeks with following adequate skin care in conjunction with the relevant system of pathogenetic therapy can provide relief an exacerbations of the disease and prevention of its complications as well.
