CC BY
18
Приведены результаты исследований относительно влияния режимов рубок ухода на таксационные показатели, устойчивость, производительность и товарную структуру искусственных древостоев сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) на стационарных опытных объектах Изюмского пристепного бора в типах лесорастительных условий А1-2 и А2. Определены оптимальные показатели интенсивности и повторности проведения рубок ухода. Установлено, что в искусственных древостоях сосны предпочтение следует отдавать проведению интенсивных рубок ухода, в зависимости от густоты и состояния насаждений. Выявлено, что по мере увеличения интенсивности прореживаний в оставленных деревьях существенно увеличиваются средние высота и диаметр, что способствует улучшению товарной структуры и повышению устойчивости сосновых древостоев к физическим нагрузкам. Постепенное увеличение интенсивности рубок ухода хотя и обуславливает уменьшение запасов насаждений, но они на протяжении определённого времени достигают почти одинаковой величины в вариантах, где проводились и не проводились рубки ухода.
Ключевые слова: искусственные древостои сосны обыкновенной, различные способы и интенсивность рубок ухода, таксационные показатели, товарная структура.
Tarnopilska O.M. The Effect of different Tending Felling Regimes on Growth, Productivity and Merchantable Structure of Artificial Pine Stands in Izyum Pine Forest
The results of studies of tending felling regimes impact on inventory indices, stability, productivity, and merchantable structure of artificial Scots pine (Pinus sylvestris L.) stands are presented. The studies were carried out on stationary research objects of Izyum steppe bor (pine forest on sandy ground) in A1-2 (fresh bor) and A2 (fresh bor) forest site conditions. Optimal parameters of the felling intensity and repeatability were determined. It was found that the preference should be given to intensive tending felling in artificial pine stands, depending on the density and conditions of plantations. It was also discovered that the average height and diameter of the remained trees were significantly increased with increasing thinning intensity, improving the merchantable structure and increasing the pine stands resistance to physical stress. The gradual increase in the intensity of tending felling causes growing stock depletion, but over time the stock reaches almost the same amount in variants with tending felling carried out and without it.
Keywords: artificial Scots pine stands, different methods and intensity of tending felling, forest inventory indices, merchantable structure.
УДК 630 *232:504.73:582.632.2 Acnip. Д.Я. Фучило1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuïb
ДОБ1Р КУЛЬТИВАРШ ТОПОЛ1 ДЛЯ ПЛАНТАЦ1ЙНОГО ВИРОЩУ-ВАННЯ В УМОВАХ СВ1ЖО1 СУД1БРОВИ КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень особливостей створення i вирощування планта-цш 16 культиварiв тошш секци чорних тополь (Aigeiros Duby), зокрема: Ijzer 5, Ghoy, Dorskamp, Gelrica, Heidemij, Marilandica, Robusta, Blanc du Poitou, Serotina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, Sun Giorgio, Rochester i тошш Торопогрицького, в умовах Кшвського Полюся.
Встановлено, що в регюш дослщженъ перспективными для створення плантацш з n^rapi4nnM перюдом ротацп в умовах свiжоï сущброви е культивари: 'I-214', 'Robusta', 'Dorskamp', тополя Торопогрицького, 'Heidemij', 'Blanc du Poitou' i 'Tardif de Champagne'.
Ключовi слова: тополя, плантацшне люовирощування, культивари, живщ, живце-вi саджанцд, свiжа судiброва, укоршешсть, штенсившсть росту.
1 Наук. кергвник: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук
106
Збiрник науково-техшчних праць
Вирощуванню топол^ найбiльш швидкорослiй деревнiй породi n0MÍpH0-го клшату, здавна придшяють значну увагу. Важливiсть тополевих насаджень як джерела деревини та шших корисностей, властивих лiсовим насадженням, спонукала Оргашзацда Об'еднаних Нацiй у 1947 р. до створення при ФАО ООН спещально!' Мiжнародноí тополево!' комiсií [6]. Питания дослiдження та вико-ристання тополь не втрачають актуальносп i нинi, на початку XXI ст. Зокрема, у 2003 р. у Рим шд егiдою ФАО було оргашзовано "Першу Мiжнародну конфе-ренцiю щодо майбутнього культури тополь" [5], проведено кшька iнших мiжна-родних форумiв, найбшьш значущими з яких були XXII Сесiя МТК у Сантьяго (ЧилО у 2004 р. [8] i XXIII Сеск МТК у ПекЫ в 2008 р. [7].
Надзвичайна швидкорослiсть, здатшсть рiзних видiв тополь утворювати мiжвидовi гiбриди й успiшно розмножуватися вегетативно сприяли утворенню i поширенню рiзних íхнiх гiбридiв i форм, що створюе значнi трудношд у з'ясу-ваннi фiлогенетичних вiдносин у родi Тополя. Однi вченi вважають, що цей рвд налiчуe 27 видiв [3], iншi - близько 110 [2]. Бшьшкть сучасних дослiдникiв вважають, що без врахування видш секцп туранга, яку деякi автори видшили в ок-ремий рад родини вербових, рiд тополя налiчуe близько 36 видiв [1]. Серед тополь, що культивуються з метою отримання деревно! сировини, для озеленен-ня, мелiорацií тощо переважають види i форми секцп чорних тополь (Aigeiros Duby). За оценками деяких дослiдникiв [4], бiльше 90 % тополь, що культивуються у всьому свт, е видами i пбридами саме цieí секцп.
Мета дослщження - вивчення особливостей росту i розвитку насаджень низки клошв секцп чорних тополь у швденнш частинi Киíвського Полiсся в умовах свiжоí судiброви та ощнювання доцiльностi 1х використання для план-тацiйного лiсовирошувания.
Матер1али та методика дослвдження. Дослiджениями було охоплено 16 форм i пбридш, отриманих на основi секцií чорних тополь, зокрема: Ijzer 5, Ghoy, Dorskamp, Gelrica, Heidemij, Marilandica, Robusta, Blanc du Poitou, Serótina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, Sun Giorgio, Rochester i тополя Торопогрицького. Шд час виконання польових i камеральних науково-дос-лщних роби використано традицiйнi лiсiвничi, лiсотаксацiйнi та статистичш методики дослiджень.
Результати дослвдження. З метою визначення доцiльностi вирощування рiзних видiв i сорив тополь в умовах свiжоí судiброви, навесш 2008 р. на дос-лщному розсаднику кафедри лiсовiдновлення та лкорозведення НУБiП Украши на суцшьно обробленiй площд було створено випробш культури. Схема са-дiния - 1,5x0,4 м. Садивним матерiалом слугували однорiчнi неукорiненi живцi 16-ти означених вище культиварiв тополi завдовжки 25 см, отримаш з колек-цiйно-маточноí плантацií ВП НУБiП Украши "Боярська ЛДС".
Навеснi 2012 р., з метою розрщження насаджень та дослщження впливу висоти зрiзания дерев на штенсивнкть íх пагоноутворення, частина рослин рш-номiрно по площд була зрiзана на висотi 1,3 м i на ршш з поверхнею грунту. Пiсля завершення вегетацшного перiоду 2012 р. проведено облш з визначенням середнього дiаметра та середньоí висоти незрiзаних екземплярiв та оцшено ш-тенсивнiсть пагоноутворення зрiзаних дерев. Окрiм цього, визначено ввдсоток
1. Лiсове та садово-паркове господарство
107
дерев, уражених збудниками ракових хвороб кори та пошкоджених стовбурови-ми шкiдниками (табл.).
Як видно з наведених даних, серед незрiзаних дерев найвишд показники росту за висотою характернi для клошв I-214 (10,1±0,43 м), Dorskamp (8,9±0,52 м), Robusta (9,0a0,44 м) i тополя Торопогрицького (8,5±0,57 м), а найнижчi - для Ghoy (6,5±0,35 м), I-45/51 (6,2a0,52 м) i Marilandica (б,1±0,55 м). Дерева iнших клонiв займали промiжне становище. Щодо середнього дiамеIра, то встановлено практично аналопчну залежнiсть, як i у випадку з середшми висотами: найвишд показники мають дерева трьох клонiв, шо характеризуются найбiльшими висотами (вiдповiдно: 8,8±0,80 см, 8,6±1,00 см та 6,2±0,92 см), а найменшi середнi дiаметри виявлено у культиварiв 1-45/51 (4,2a0,64 см), Serotina (4,4a0,28 см), Rochester (4,4±0,64 см) i Vereecken (4,0a0,35 см).
Аналiз матерiалiв, отриманих шд час дослiдження iнтенсивностi утво-рення та росту пагонiв пiсля весняного зрiзання надземно! частини дерев, свщ-чить про те, шо високе зрiзання (на висотi 1,3 м) забезпечило отримання значно бшьшо! кшькосп пагонiв i бiльшi 1хш лшшш розмiри, поргвняно з екземпляра-ми, зрiзаними на рiвнi з поверхнею грунту. Основною причиною цього, очевидно, було те, шо пагони, як в^остали зi зрiзiв на висоп 1,3 м, мали значно сприятливiшi умови освiтлення, нiж зрiзанi на рiвнi з поверхнею грунту, оскшь-ки на плошi зростала значна кiлькiсть рiвномiрно розташованих дерев, ят зать няли пагони, шо вщростали на зрiзаних стовбурах.
Табл. Морфометричш показники п 'яmupÍ4Hux живцевих саджанщв тополь в умовах свiжоï cydi6poeu
№ з/п Назва культивару Середт показники незрiзaних дерев Характеристика порослi на зрiзaних деревах, шт./Н мах., м Ураже-шсть дерев, %
зрiзaнi на висотi 1,3 м зрiзaнi на рiвнi грунту
D, см H, м
1 Ijzer 5 5 4±0,71 6 2±U,62 - - -
2 Ghoy 4 5±U,M 6,5±Q,35 14,2/1,59 - 88,8
3 Dorskamp 8,6±1,uu 8,9±q,52 11,4/2,06 3,0/1,34 10,0
4 Gelrica 5,Q±u,65 6 2±u,61 6,6/1,49 2,6/1,56 -
5 Heidemij 5,Q±u,52 6,1±Q,4' 5,2/1,40 4,6/1,06 50,0
6 Marilandica 4,6±Q,41 6,1±и,55 5,2/1,20 3,9/1,18 9,1
6 Robusta 5 9±u,69 9 Q^44 8,5/1,82 3,6/1,32 -
8 Blanc du Poitou 5 v±U,41 8,Q±U,25 8,3/2,00 3,8/1,88 -
9 Serotina 4 4±0,28 6 Q±U,2U 8,5/2,02 4,2/1,84 16,8
1Q Tardif de Champagne 5,4±u,36 8,Q±Q,22 5,8/1,16 3,8/1,24 21,4
11 I-45/51 4 2±U,64 6,2±q,52 - - -
12 I-214 4,8±и,8и 1U,1±Q,43 8,3/2,02 4,2/1,84 10,0
13 Vereecken 4,Q±U,35 6 5±u,3 ' 6,3/1,60 4,0/1,56 20,0
14 Sun Giorgio 5,Q±q,25 6,8±q,25 9,2/1,63 5,5/1,42 -
15 Rochester 4 4±U,M 6,6±Q,5' 3,0/1,82 - 50,0
16 Тополя Торопогрицького 6,2±q,92 8,5±q,5' 8,5/2,16 3,6/1,22 -
У дослiджyвaниx yмовax ш^ищу здaтнiсть до пaгоноyтворення шсля зрiзaння нaдземноï чaстини мaють клони Ghoy, Dorskamp, Sun Giorgio i тополя
1Q8
Зб1рник HayKoBo-техшчних праць
Торопогрицького. Найнижчу стiйкiсть до шкiдникiв та збуднитв хвороб мають рослини культиварiв Ghoy, Heidemij та Rochester, а найвищу - Ijzer 5, Gelrica, Robusta, Blanc du Poitou, I-45/51, Sun Giorgio та тополя Торопогрицького. Висновки:
1. Пд час вибору тотеш для вирощування в конкретних лкорослинних умо-вах необхiдно враховувати цшьове призначення насаджень, бiологiчнi та еколопчш властивостi клонiв, а також режим зволоженост та родючостi Грунту.
2. 1з 16 дослiджуваних форм чорних тополь у регiонi досладжень найпридат-нiшими для створення плантацш з п'ятирiчним перiодом ротацп в умовах свiжоl судiброви е: 'I-214', 'Robusta', 'Dorskamp', тополя Торопогрицького, 'Heidemij', 'Blanc du Poitou' i 'Tardif de Champagne'.
3. Найвищу здатшстю до пагоноутворення пiсля зрiзання надземно! частини чотирирiчних дерев мають клони Ghoy, Dorskamp, Sun Giorgio i тополя То-ропогрицького.
4. Найнижчу стшккть до шыдниыв i збудник1в хвороб мають рослини куль-тиварiв Ghoy, Heidemij та Rochester, а найвищу - Ijzer 5, Gelrica, Robusta, Blanc du Poitou, I-45/51, Sun Giorgio та тополя Торопогрицького.
5. Пдвищення ефективност вирощування плантацш тошш можливе шляхом проведення ретельного обробггку Грунту та агротехшчних доглядев, застосу-вання суперабсорбентiв, добрив та вчасного проведення лкозахисних заходiв.
Лiтература
1. Редько Г.И. Биология и культура тополей / Г.И. Редько. - Л. : Изд-во Ленинградского унта, 1975. - 175 с.
2. Царев А.П. Сортоведение тополя / А.П. Царев. - Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1985. - 152 с.
3. Kohan S. Hodnotenie rozlicnych klonov topolov v oblasti Latoricena Vychodo-sloveskej nisine / S. Kohan // Zpr. Les. vyzk. - 1993. - Vol. 38, № 4. - S. 9-12.
4. Matyas C. Effect of age on selected wood quality traits of poplar clones / C. Matyas, I. Peszlen // Silvaegenet. - 1997. - Vol. 46, № 2-3. - Pp. 64-72.
5. First International Conferenceon the future of poplar culture. Rome, 13-15 November, 2003 : FAO headquarters - Report and Round Table, 2003. - 114 p.
6. Poplars in forestry and land use. - Forestry and forest products studies. - Rome : FAO. - 1958. - 511 p.
7. Poplars, Willows. 23-rd Session of International Poplar Commission Beijing, China, 27-30 October, 2008 / Poplars, Willows and People's Wellbeing // Abstract and Submitted Papers. - Rome : FAO, Working Paper IPC/5. - 2008. - 259 p.
8. The contribution of poplars and willows to sustainable forestry and rural development. 22nd Session of International Poplar Commission, Santiago, Chile, 29 November - 2 December 2004. Abstract and Submitted Papers. Rome : FAO, Working Paper IPC/2, 2004. - 194 p.
Фучило Д.Я. Подбор культиваров тополя для плантационного выращивания в условиях свежей судубравы Киевского Полесья
Приведены результаты исследований особенностей создания и выращивания 16 культиваров тополя секции Aigeiros Duby, в частности: Ijzer 5, Ghoy, Dorskamp, Gelrica, Heidemij, Marilandica, Robusta, Blanc du Poitou, Serotina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, Sun Giorgio, Rochester и тополя Торопогрицкого в условиях свежей судубравы Киевского Полесья. Установлено, что в регионе исследований наиболее перспективными для создания плантаций с пятилетним периодом ротации в условиях свежей судубравы являются культивары: 'I-214', 'Robusta', 'Dorskamp', тополь Торопогрицкого, 'Heidemij', 'Blanc du Poitou^ 'Tardif de Champagne'.
1. Лкове та садово-паркове господарство
109
Ключевые слова: тополь, плантационное лесовыращивание, культивары, черенки, черенковые саженцы, свежая судубрава, интенсивность роста.
Fuchylo D. Ya. The Selection of Poplar Cultivars for Forest Plantations in the Fresh Fairly Infertile Site Type Conditions in Kyiv Polissya
Some results of researches of features of creation of forest plantations of 16 poplar clones of Black poplar (Aigeiros Duby) section are provided. They are the following: Ijzer 5, Ghoy, Dorskamp, Gelrica, Heidemij, Marilandica, Robusta, Blanc du Poitou, Serotina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, Sun Giorgio, Rochester and Toropohritskyy poplar in the fresh fairly infertile site type conditions of Kyiv Polissya. It is set that for the 5-yeaer-old period of rotation of the plantation growing in the region of researches the most expedient is to utilize such clones as 'I-214', Robusta', 'Dorskamp', Toropohritskyy poplar, 'Heidemij', 'Blanc du Poitou' and 'Tardif de Champagne'.
Keywords: poplar, forest plantations, cultivars, cuttings, cutting plants, fresh fairly infertile site type conditions, growth intensity.
УДК 630 *181:635 Здобувач 1.Я. Тимочко;
доц. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВМ1СТУ МАКРО- ТА М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У ALLIUM URSINUM L. У Р1ЗНИХ ТИПАХ Л1СУ
У рослинах на пробних площах виявлено свинець i так мжроелементи: мщь, цинк, кобальт, марганець, кадмш, а також таю макроелементи: фосфор, калш, натрш, кальцш та азот. Простежено збшьшення вмiсту та частки певних елеменпв у листках, кв^коносному стеблi та генеративних органах з одночасним зменшенням вмiсту та частки цих елеменпв у цибулинах. Також встановлено, що у цибулинах е вищий вмiст мж-роелементiв, пор1вняно iз листками. З'ясовано, що вмiст кобальту на вах пробних площах для уих органiв рослини спадае i на кiнець вегетацiйного перюду дослiджуваного виду вiдсутнiй взагалi. Частка золи е найвищою у цибулинах, а найнижчою - у кв^ко-носних стеблах та генеративних органах. Одночасно найвищi значения часток макро-елементiв характеры для квiтконосних стебел i генеративних орган1в, а найнижчi - для цибулин.
Ключовi слова: Allium ursinum L., вмiст, макроелементи, мжроелементи.
Вступ. Живленням рослин називають поглинання мiнеральних речовин, що мiстяться у грунп, кореневою системою i подальше засвоення !х самою рос-линою. Для нормального перебiгу процесгв поглинання мшеральних елементш рослинi необхiднi дихання коренево! системи, якiй пiдходять температура нав-колишнього середовища, кислотнiсть грунту, концентрация i склад поживних розчишв. Найважливтими елементами для живлення рослин е: фосфор, калш, азот, зал1зо, кальцш, магнш, i бор. Ус елементи, що входять до складу рослин, виконують певш функцп. Роль мшеральних речовин у процес росту рослин ду-же р1зноман1тна. Окрш кисню, вуглецю i водню (органогешв), вам рослинам потр1бн1 фосфор, срка, азот, магнiй, кальцiй i залiзо. Окрiм залiза, засвоювано-го рослиною, !й потрiбнi також мiдь, цинк, бор, кобальт, марганець i молiбден. Усi названi вище елементи, ят мiстяться у поживних розчинах, за характером споживання подiлено на три групи:
1) ультрамгкроелементи - срiбло, радiй, ртуть, кадмiй i т. ш. (1000000 частки
вщсотка);
110
Збiрник науково-техшчних праць
