CC BY
24
УДК 616.12-008.331.1-047.36:616.24-007.272-036.1 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2(part1).129515
В.А. Потабашнш, ДОБОВИЙ ПРОФ1ЛЬ I ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ
B.I. Фесемо, АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ В ПАЩСНТШ
Т1 БУртняк З АГ У ПОСДНАНН1 З ХОЗЛ
ДЗ «Днтропетровська державна медична академiя МОЗ Укра'ши» кафедра терапИ, кардюлоги та сшейног медицини ФПО (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабашнш)
пл. 30-ти рiччя Перемоги, 2, Кривий Рг Днтропетровська область, 50000 Украна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of therapy, cardiology and family medicine of FPE
30-ty richchia Peremogy, 2, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50000, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, хронiчне обструктивне захворювання легень, добовий профшь артерiального тиску
Key words: arterial hypertension, chronic obstructive pulmonary desease, daily blood pressure profile
Реферат. Суточный профиль и вариабельность артериального давления у пациентов с АГ в сочетании с ХОБЛ. Потабашний В.А., Фесенко В.И., Буртняк Т.З. На сегодняшний день, несмотря на усовершенствованный поход к ведению больных с АГ, у отдельных категорий пациентов остается неудовлетворительным контроль артериального давления. Особую актуальность эта проблема имеет при сочетании АГ и ХОБЛ в связи с особенностями течения и сложностью в их диагностике. Благодаря использованию метода суточного мониторирования возможна объективизация истинного профиля АД в течение суток и диагностика АГ на качественно новом уровне. У пациентов с сочетанием АГ и ХОБЛ существуют определенные особенности клинического течения, которые можно определить с помощью суточного мониторирования АД. Выявлена прямая зависимость между профилем АД, клиническими группами ХОБЛ, а также временем ее возникновения относительно АГ.
Abstract. Daily profile and variability of blood pressure in patients with arterial hypertension (AH) in combination with COPD. Potabashniy V.A., Fesenko V.I., Burtniak T.Z. To date, despite the improved approach to managing patients with AH, control of blood pressure remains unsatisfactory in some categories of patients. This problem is particularly topical in AH combined with COPD depending on the peculiarities of the course and difficulty in their diagnosis. Thanks to the use of 24-hour monitoring method, it is possible to objectify the true blood pressure profile during the day and diagnose AH at a qualitatively new level. In patients with a combination of AH and COPD, there are certain features of the clinical course that can be determined with the use of 24-hour BP monitoring. A direct relationship between the profile of blood pressure, the clinical groups of COPD, as well as the time of its onset regarding hypertension was revealed.
В Укра!т на хвороби системи Kp0B006iry половина пащенпв з обмеженням потоку пов^ря
страждають близько 22,3 млн ошб, що становить безсимптомш, що призводить до проблеми
52,4% усього населення [2]. Артерiальна ппер- вчасно! дiагностики. Поширенють ХОЗЛ з вшом
тензiя (АГ) - одна з найпоширешших хвороб у зростае з 3,2% у вщ 18-44 роюв до 11,7% у вщ
свт та в Укра!т (43,9% дорослого населення), 65 роюв [8].
яка часто поеднуеться з шшими захворюваннями Все часпше зyстрiчаeться поеднання АГ з
(цукровий дiабет, хрошчш нирковi захворюван- ХОЗЛ, що становить близько 35% [1]. Вперше
ня, бронхiальна астма та хрошчне обструктивне зв'язок АГ з бронхообструктивним синдромом
захворювання легень (ХОЗЛ)), як впливають на вщзначено Н.М. Мухарлямовим, який описав
вибiр антигшертензивного препарату. Поши- шдйом АТ шсля наростання явищ бронхо-
решсть АГ також зростае з вшом та дiагно- обструкци. В основу було покладено роль ri-
стуеться в бшьшо! половини людей у вщ 60-69 поксп та порушення функци легень у мета-
роюв i приблизно у три чверт вшом 70 роюв i болiзмi вазоактивних речовин [3]. Протягом
старше [2, 6]. 40 роюв ведуться дискуси щодо вщокремлення
ХОЗЛ на цей час е четвертою причиною окремо! пульмоногенно! АГ. Останшм часом смерт^ та прогнозуеться, що до 2020 року вона придшяеться увага визначенню фенотишв ХОЗЛ,
посяде 3 мюце. Бшыле 3 мшьйошв людей по- метою яких е стратифшащя пащенпв на групи
мерли вщ ХОЗЛ у 2012 рощ, що становить 6% залежно вщ прогнозу та вщповщ на терашю, що
ушх смертей у свт [8]. Однак дшсна поши- сприяе покращенню клшчного ведення решсть може бути набагато бшьшою, оскшьки
46
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
пащенпв з АГ у поеднанн з ХОЗЛ та пщходу до дiагностики та лiкування.
За даними дослщження Marie Fisk et al., ХОЗЛ слщ вважати незалежним серцево-судин-ним фактором ризику, оскшьки пiдтверджено зв'язок мiж ХОЗЛ та пiдвищеною жорстюстю iнтими-медiа i швидкiстю пульсово! хвит [9].
У практичнiй дiяльностi необхiднi швидкi, простi та нешвазивш методи, якi дозволять про-гнозувати серцево-судинний ризик у пащенпв з поеднаною патологiею.
Мета роботи - встановити особливосп до-бового профшю i варiабельностi АТ у пащенпв з АГ у поеднанш з ХОЗЛ залежно вiд клiнiчних груп та часу виникнення ХОЗЛ вщносно АГ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Всього обстежено 65 хворих: I група (n=32) включала пацiентiв з АГ, яка виникала до роз-витку ХОЗЛ. До II групи (n=33) вiдповiдно ввiйшли пацiенти, в яких ХОЗЛ виникало рашше, шж АГ. АГ розподiляли залежно вщ сту-пеня пiдвищення артерiального тиску вщповщно до Наказу МОЗ Укра!ни № 384 вiд 24.05.2012 року та рекомендацiй Свропейського товариства кардюлопв та Украшсько! асощаци кардiологiв (2013) [4, 7]. За тяжюстю ХОЗЛ пащенпв роз-подiлено на клшчш групи згiдно з Керiвництвом GOLD 2017 та Наказом МОЗ Укра!ни № 555 вiд 27.06. 2013 року [5, 8]. Одшею з ключових змiн у новому документ Керiвництва GOLD 2017 [8] е вщокремлення оцiнки симптомiв вiд сшромет-рично! оцiнки. Незважаючи на те, що дослщжен-ня функци зовшшнього дихання залишаеться необхщним для постановки дiагнозу, основними цiлями при обстеженш е оцiнка симптомiв, ризику загострень, а також ступеня впливу захворювання на загальний стан здоров'я пацiентiв.
I група включала 23 чоловшв та 9 жшок, се-реднiй вк яких становив 53 [44-76] роки, трива-лiсть захворювання на АГ становила в середньо-му 11 [5-17] роюв, на ХОЗЛ вщповщно - 6 [210] роив. Систолiчний АТ становив 163 [140185] мм рт. ст., дiастолiчний АТ - 103 [96110] мм рт. ст. ЧСС - 95 [80-110] уд./хв., ЧД -22 [18-26] за хв., ОФВ1 - 52 [38-62]%, ФЖСЛ -56 [47-65]%, ОФВ1/ФЖСЛ - 0,62 [0,57-0,68].
II група включала 25 чоловшв та 8 жшок, се-реднш вiк яких становив 58 [45-80] роюв, три-валiсть захворювання на АГ становила в серед-ньому 7 [4-9] роюв, на ХОЗЛ вщповщно - 12 [717] роюв. Систолiчний АТ становив 166 [145190] мм рт. ст., дiастолiчний АТ - 105 [95115] мм рт. ст. ЧСС - 98 [82-115] за хв., ЧД - 25 [13-32] за хв., ОФВ1 - 43 [26-60]%, ФЖСЛ - 51 [39-63]%, ОФВ1/ФЖСЛ - 0,56 [0,55-0,65].
Методи дослщження: клшчний, спiрометрiя, електрокардiографiя, ЕхоКГ, лшщи кровi, глке-мiя. Показники добового мошторування АТ ви-значалися за допомогою портативного монiтора «Кардиотехника - 4000 АД» фiрми «Инкарт», Ст-Петербург. Аналiз та статистичну обробку ма-терiалу проводили за допомогою програми «Excel» (Microsoft Office 2010), пакета статистичних програм Statistica 6.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У хворих I групи АГ 1 ступеня виявлено у 8 осiб (25,0%), 2 ступеня - у 20 (62,5%), 3 ступеня - у 4 (12,5%). Згщно з Керiвництвом GOLD 2017, проведена стратифкащя пащенпв на клшчш групи A, B, C, D, яка показала, що в I груш за по-ширешстю 1-е мюце посша кл. гр. В (n=14; 43,8%), 2-е - С (n=8; 25,0%) та 3-е - А i D (по n=5; у кожнiй по 15,6%). Частота загострень становила 1 раз на рк у 6 (18,8%) пащенпв, 2 рази на рк - у 17 (53,1%), 3-4 рази на рк - у 9 (28,1%).
Проведений кореляцшний анатз показав, що стутнь АГ мае прямий кореляцiйний зв'язок (+0,48) iз кшьюстю загострень на рiк у пащеш!в з АГ у поеднаннi з ХОЗЛ.
У пащенпв з АГ 1 ст. у поеднанш з ХОЗЛ скарги за Модифкованою шкалою задишки (мМДР) становили 1,0±0,5 бала. Тест оцшки ХОЗЛ (ТОХ) становив 6,4±1,15 бала. У пацiентiв з АГ 2 ст. у поеднанш з ХОЗЛ скарги за шкалою мМДР вщповщали 2,5±0,8 бала, а ТОХ - 18,3±3,65 бала.
У пащенпв з АГ 3 ст. у поеднанн з ХОЗЛ наявш скарги вщповщали 3,4±1,0 балiв за шкалою мМДР, ТОХ - 31,2±4,15 балiв.
Встановлено, що стушнь АГ мае прямий коре-ляцшний зв'язок (+0,50) з вираженiстю симптоматики ХОЗЛ.
При аналiзi даних хворих II групи визначено, що АГ 1 ступеня виявлено в 7 ошб (21,2%), 2 ступеня - 22 (66,7%), 3 ступеня - 4 (12,1%).
У II груш за поширенютю рейтинг ктшчних груп за GOLD 2017 показав, що на I мющ кл. гр. В (n=12; 36,4%) та D (n=11; 33,3%), на II - А (n=7; 21,2%), на III - С (n=3; 9,1%). Частота загострень становила 1 раз на рк у 7 (21,2%) пащенпв, 2 рази на рк - у 10 (30,3%), 3-4 рази на рк - у 16 (48,5%) пащенпв.
Встановлено прямий кореляцшний зв'язок (+0,62) мiж ступенем АГ та кшьюстю загострень за рк у пащенпв з АГ у поеднанш з ХОЗЛ.
У пащенпв з АГ 1 ст. у поеднанш з ХОЗЛ скарги за мМДР становили 2,0±0,7 бала. ТОХ становив 8,5±1,23 бала. У пащенпв з АГ 2 ст. у поеднанш з ХОЗЛ скарги за шкалою мМДР вщповщали 3,0±0,8 бала, а ТОХ - 24,1±5,71 бала. У пащенпв з АГ 3 ст. у поеднанш з ХОЗЛ наявш
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
47
скарги вщповщали 3,4±1,25 бала за шкалою мМДР, ТОХ - 36,2±7,41 бала.
Вщповщно, стутнь АГ мае прямий кореляцшний зв'язок (+0,61) з виражешстю симптоматики ХОЗЛ.
При аналiзi сшввщношення ступеня АГ до клшчно! групи ХОЗЛ (рис. 1) виявлено пряму залежшсть мiж ступенем АГ та ктшчними групами ХОЗЛ, оскiльки чим бшьший ступiнь АГ, тим частiша госпiталiзацiя пацiентiв.
20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
□
□ 1 ст.
□ 2 ст.
С 13 ст.
D
Рис. 1. Сшвввдношення ступеня АГ до клМчноТ групи ХОЗЛ
З'ясовано, що при бшьш тяжкому перебку ХОЗЛ зростае кардiоваскулярний ризик у па-цiентiв з АГ у поеднанш з ХОЗЛ (табл.). При АГ 1 ст. та 2 ст. у пащенпв з ктшчними групами А та В встановлюеться додатковий помiрний сер-цево-судинний ризик (ССР). При АГ 3 ст. у клш. гр. А та при АГ 1 ст. та 2 ст. у клш. груш С - додатковий високий ССР. Вщповщно при клш.
груш D та АГ 3 ст. при клш. групах В, С - додатковий дуже високий ССР. 1снуе ряд меха-нiзмiв, як пояснюють взаемовщношення АГ та ХОЗЛ, включаючи системне запалення, низьку фiзичну активнють, нейрогуморальну активащю, аритми, ендотелiальну дисфункцiю та значне падшня плеврального тиску пiд час вдиху.
Сумарний серцево-судинний ризик за кл1н1чними групами ХОЗЛ
АГ АГ 1 стутнь САТ 140-159 ДАТ 90-99 АГ 2 стутнь САТ 160-179 ДАТ 100-109 АГ 3 стутнь САТ> 180 ДАТ> 110
ХОЗЛ
А Додатковий пом1рний Додатковий пом1риий Додатковий високий
В Додатковий пом1рний Додатковий пом1рний Додатковий дуже високий
С Додатковий високий Додатковий високий Додатковий дуже високий
Б Додатковий дуже високий Додатковий дуже високий Додатковий дуже високий
48
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ
У результат дослщження виявлено, що в II виражена ropÍB^HO з I групою, що свiдчить про rpyni тяжкiсть бронхiальноï обструкцiï бiльш бшьшу тривалiсть ХОЗЛ, нiж АГ (рис. 2).
70
60
50
40
30
20
10
ОФВ1
фжел
□ I група □ II група
ОФВ1/ФЖЕЛ
0
Рис. 2. Ступшь 6poHxiaíbHo'i обструкци залежно в1д групи дослщження
ВИСНОВКИ
1. Виявлено пряму залежнiсть мiж профiлем АТ, ктшчними групами ХОЗЛ та часом ви-никнення ХОЗЛ вiдносно АГ.
2. Встановлено прямий зв'язок мiж ступенем АГ та ктшчними групами ХОЗЛ.
3. Доведено, що кардюваскулярний ризик у пащотпв з АГ у поеднант з ХОЗЛ зростае при бшьш тяжкому перебiгy ХОЗЛ.
4. Встановлено, що в пащенпв, у яких ХОЗЛ виникло ранiше, шж АГ, тяжкiсть бронхiальноï обстрyкцiï бшьш виражена.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Долгушева Ю.А. р-агонисты различной длительности действия у пациентов с сочетанием сердечно-сосудистой патологии и бронхообструктивных заболеваний / Ю.А. Долгушева, К.А. Зыков, И.Е. Чазова // Практ.пульмонология. - 2015. - № 2. - С. 41-47.
2. Коваленко В.М. Проблеми здоров'я i трива-лосп життя в сучасних умовах: поабник / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький. - Ки1в, 2017. - 24-28.
3. Мухарлямов Н.М. Системная артериальная ги-пертензия у больных с хроническими обструктив-ными заболеваниями легких / Н.М. Мухарлямов, Ж.С. Сатбеков, В.В. Сучков // Кардиология. - 1974. -№ 12. - С. 55-58.
4. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв зi стандартизаци медично! допомоги при артерiальнiй гшертензп: Наказ МОЗ Укра!ни вiд 24.05.2012 № 384.
5. Про затвердження та впровадження медико-технологiчних документiв зi стандартизаци медично!
допомоги при хрошчному обструктивному захворю-вант легень: Наказ МОЗ Укра!ни ввд 27.06.2013 № 555.
6. Chandy Dipak. Current perspectives on treatment of hypertensive patients with chronic obstructive pulmonary disease / Dipak Chandy, Wilbert S. Aronow, Ma-ciej Banach // Integrated Blood Pressure Control. - 2013. -N 6. - P. 101-109.
7. ESH/ESC Guidelines For The Management Of Arterial Hypertension. - 2013.
8. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, management and prevention of chronic obstructive pulmonary disease // Medical Communications Resources. - 2017.
9. Surrogate Markers of Cardiovascular Risk and Chronic Obstructive Pulmonary Disease. A Large Case-Controlled Study / Fisk Marie, McEniery Carmel M., Gale Nichola // Hypertension. - 2018. - 71. - 499-506.
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
49
REFERENCES
1. Dolhusheva Yu.A. [p-agonists of different duration of action in patients with combination of cardiovascular pathology and broncho-obstructive illnesses]. Prakt. pulmonolohyia. 2015;2:41-47. Russian.
2. Kovalenko VM, Kornatskyi VM. [Problems of health and life expectancy in modern conditions]. Po-sibnyk. 2017;24-28. Ukrainian.
3. Mukharliamov NM, Satbekov ZhS, Suchkov VV. [Systemic arterial hypertension in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Kardiologiya. 1974;12:55-58. Russian.
4. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated May 24, 2012 No. 384 "On Approval and Implementation of Medical-Technological Documents for the Standardization of Medical Assistance in Arterial Hypertension"]. Kyiv; 2012. Ukrainian.
5. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 27, 2013 № 555 "On Approval and Implementation
of Medical-Technological Documents for the Standardization of Medical Assistance in Chronic Obstructive Pulmonary Disease"]. Kyiv; 2013. Ukrainian.
6. Chandy Dipak, Aronow S Wilbert, Banach Ma-ciej. Current perspectives on treatment of hypertensive patients with chronic obstructive pulmonary disease. Integrated Blood Pressure Control. 2013;6:101-9.
7. ESH/ESC Guidelines For The Management Of Arterial Hypertension; 2013.
8. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, management and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Medical Communications Resources; 2017.
9. Marie Fisk, Carmel M. McEniery, Nichola Gale. Surrogate Markers of Cardiovascular Risk and Chronic Obstructive Pulmonary Disease. A Large Case-Controlled Study. Hypertension. 2018;71:499-506.
♦
УДК 612.1:577.15:616.24.-002.17 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2(part1).129516
В.В. Родюнова, ВИКОРИСТАННЯ ПОКАЗНИКА
О В КаРасьова ТРИПСИНОПОД1БНО1 АКТИВНОСТ1 КРОВ1
ЯК МАРКЕРА ТЯЖКОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ЛЕГЕНЕВОГО Ф1БРОЗУ
ЗД «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра професшних хвороб та Knmi4H0i iмунологii
(зав. - д. мед. н., доц. К.Ю. Гашинова)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Occupational Diseases and Clinical Immunology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: легеневий фiброз, бiомаркери, трипсиноподiбна активнкть кровi Key words: pulmonary fibrosis (PF), biomarkers, trypsin-like activity of blood
Реферат. Использование показателя трипсиноподобной активности крови как маркера тяжести течения легочного фиброза. Родионова В.В., Карасева О.В. Цель - определить изменения показателя трипсиноподобной активности крови и его взаимосвязь с острофазовыми показателями воспаления у больных с легочным фиброзом как маркера тяжести течения и прогноза заболевания. Материалы и методы: в исследование было включено 18 пациентов: 15 (83%) женщин и 3 (17%) мужчин, средний возраст - 53±2,5 года. В контрольную группу вошли 15 практически здоровых лиц. Все обследованные пациенты (n=18) были разделены на две группы: с легким или умеренно тяжелым течением легочного фиброза (ЛФ) - 8 (44,4%) пациентов (I группа),
50
МЕДИЧШ ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
