CC BY
11
бшьш значний ефект був виявлений у пащенток у вшовш категори вiд 29 до 45 роюв. Перед початком лiкування yciM пацiенткам засто-совували дiагностичний алгоритм, що вiдповiдае
клiнiчномy протоколовi МОЗ Укра!ни № 676 "Про затвердження клшчних протоколiв з аку-шерсько! та гшеколопчно! допомоги" вiд 31.12.2004р.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андреева Е.Н., Леднева Е.В. Основные аспекты этиологии и патогенеза фиброзно-кистозной болезни молочной железы // Акушерство и гинекология. -2002. - № 6. - С. 7-9.
2. Бурдина Л.М. Диагностика и лечение доброкачественных патологических изменений молочных желез // Терапевт. арх. - 1998. № 10. - С. 37.
3. Бурдина Л. М.. Волобуев А. И., Баграмян М. Л. Современные аспекты изучения гиперпластических процессов репродуктивной системы женщины. - М.: МИА, 1998. - С. 23-31.
♦
4. Ильин А.Б., Бескровный С.В. Молочная железа как орган репродуктивной системы женщины // Акушерские и женские болезни. Санкт-Питербург.-2000. - №2. - С.51-52.
5. Практическое руководство по гинекологической эндокринологии / Серов В. Н., Прилепс-кая В.Н., Пшеничникова Т. Я. и др. - М.: Русфар-мамед, 1995. - 425с.
6. Про затвердження клшчних протоколiв з аку-шерсько! та гшеколопчно! допомоги: Наказ МОЗ Украши № 676 вад 31.12.2004р. - К., 2004. - 10с.
УДК 616.24-007.272-036.1:579.86:576.8
Л.1. Конопкта ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ
ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ: ВПЛИВ STREPTOCOCCUS PNEUMONIA ТА HAEMOPHILUS INFLUENZAE НА ФОРМУВАННЯ I ПРОГРЕСУВАННЯ ПАТОЛОГ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ
Днтропетровська державна медична академiя,
кафедра факультетсько'1 терапИ та ендокринологИ
(зав. - член-кор. АМН Украши, д. мед. н., проф. Т.О.Перцева)
Ключовi слова: хромчш Резюме. С целью изучения особенностей клинического течения хрони-
обструктивш захворювання легень, ческой обструктивной болезни легких (ХОБЛ) были проанализированы
данные длительного (в течение 2-10 лет) клинико-функционального мониторинга 284 больных ХОБЛ 2 и 3 стадий. Описаны три варианта клинического течения заболевания в зависимости от анамнестических и клинико-функциональных особенностей в стабильную фазу заболевания. Изучена частота и характер инфекционной колонизации дыхательных путей в зависимости от варианта клинического течения ХОБЛ. Определена роль Streptococcus pneumonia и Haemophilus influenzae в формировании и прогрессировании патологического процесса. Summary. With the purpose to study the features of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) clinical course the data of the prolonged (during 2-10 years) clinical-functional monitoring of 284 patients with COPD, 2 and 3 stages were analysed. Three variants of clinical course of COPD were described depending on the anamnesis and clinical-functional features in the stable phase of disease. Frequency and character of infectious colonization of respiratory tract was studied depending on the variant of clinical course of COPD. There was determined the role of Streptococcus pneumonia and Haemophilus influenzae in forming and progressing ofpathological process.
Клшчний переб^ хрошчного обструктивного досить значним розмаггтям. На нього впливають захворювання легень (ХОЗЛ) характеризуемся етюлопчш чинники (тютюновий дим, пил рiз-
cmpenmoKOKU, гемоtf)im, mimKa Key words: chronic obstructive pulminary diseases, streptococci, haemophilus, clinical picture
ного складу, токсичш пари i гази) та стутнь ix навантаженостi (тривалють ди, агресивнiсть, концентрацiя), характер та виражешсть морфо-логiчниx 3MiH у дихальних шляхах (гiперсекрецiя слизу, дискришя та мукостаз, атрофiя слизово' оболонки бронxiв, бронхоектази тощо), ступiнь бронхообструкци (вiд помiрноi до значно вира-жено') та здатнiсть i'i до зворотносп, пошире-нiсть перибронxiальниx змш (пневмофiброзу, емфiземи), прояви системного хротчного запа-лення та коморбiднi захворювання, фаза патоло-гiчного процесу (стабшьна фаза, фаза шфек-цiйного чи нешфекцшного загострення), зреш-тою вш хворого i навiть стать. Нашу увагу протягом довготривалого (вщ 2 до 10 роюв) спостереження хворих на ХОЗЛ привернув той факт, що ушх пацieнтiв можна умовно подшити на 3 групи у залежност вiд наявностi так званого хрошчного локального запалення, котре проявляемся кашлем та видшенням харкотиння у стабшьну фазу захворювання: вiдсутнiсть, перю-дична наявнiсть, постiйна наявнiсть. При цьому частота iнфекцiйниx загострень захворювання значним чином залежала вщ клшчних особ-ливостей у стабiльну фазу.
Зпдно з лiтературними даними виявлення умовно-патогенних мiкроорганiзмiв у стабiльну фазу ХОЗЛ складае вщ 10 до 50 %. Проте не-високий стутнь обшменшня патологiчного мате-рiалу, вiдсутнiсть або низькi титри антитш до видiлениx бактерiй вказують на не дуже значушу роль цих мiкроорганiзмiв в етюлоги запального процесу. В той же час бактерп можуть призво-дити до прогресування обструкцп шляхом ди на цшарний апарат клiтин епiтелiю, стимулюючи тдвищену функцiю слизових залоз, видiлення медiаторiв запалення з i'x подальшою патогенною дiею.
У зв'язку з вищезазначеним перед нами досить логiчно постало питання про з'ясування ролi та участ бактерiальниx патогенiв у фор-муваннi xронiчного локального запалення при ХОЗЛ та у прогресуванш захворювання.
Вщомо, що Streptococcus pneumonia (S. pneumonia) - мiкроорганiзм, який колошзуе верxнi вiддiли дихальних шляxiв i е одним iз основних збудниюв менiнгiту, середнього отиту, синуситу, позагосттально' пневмони у дорослих i дтей, а також загострень ХОЗЛ [5, 8]. Крiм того цей патоген може приймати участь у прогресуваннi ХОЗЛ, колошзуючи диxальнi шляхи у стабiльну фазу захворювання i викли-каючи додаткову гшерреактившсть бронxiв та зниження ОФВ! [8, 17].
Некапсульованi (нетипованi) штами Haemo-
philus influenzae (H. influenzae), KOTpi втратили полiсахаридну капсулу (на вщмшу вiд кап-сульно! форми H. influenzae типу b - Hib), колонiзують верхш дихальнi шляхи майже у 75 % здорових oci6 [15]. 1з-за високо! частоти ко-лонiзацii та в результат часто! помилково! щен-тифiкацii (як Hib) роль нетиповано! H. influenzae довгий час була нез'ясованою. Але на сьогод-нiшнiй день вщомо, що цей мiкроорганiзм може персистувати внутршньокл^инно [7, 10, 12, 18, 19, 21, 24], найчастше у макрофагах [10, 19, 24], та вщгравати значну роль у розвитку ресш-раторно! iнфекцii (синуситiв, середшх отитiв, тонзилiтiв, пневмонiй, хронiчних бронхтв [2, 14, 15, 23]), яка зрештою стае хронiчною та персистуючою. У багатьох дослiдженнях було показано, що при хрошчних бронхiтах велика частка хворих мае постшну персистенщю саме цього мiкроорганiзму [4, 12, 16, 18], який демон-струе ще й високий стутнь швази до легень [12]. Крiм того, нетипована H. influenzae е найчас-тшим патогеном у хворих з бронхоектазами [6] та може викликати формування системних ш-фекцiй [13, 15].
Щодо ХОЗЛ велика кшьюсть хворих навiть у стабiльну фазу захворювання мае персистенщю нетиповано! H. influenzae [9, 11, 12, 18]. 1нфек-щйш загострення ХОЗЛ також часто спричи-няються саме нетипованою гемофiлою [17, 18, 21, 22], а хротчна колонiзацiя дихальних шляхiв цим патогеном асоцiюеться з посиленням тяж-костi iнфекцiйних загострень [20].
Мета проведеного нами дослщження -з'ясувати особливостi клiнiчного перебту ХОЗЛ, колонiзацii дихальних шляхiв S. pneumonia та нетипованою H. influenzae у залежносп вщ анам-нестичних та клiнiко-функцiональних особливос-тей хворих, а також ощнити роль вказаних патогетв у формуваннi хронiчного локального запалення та у прогресуванш патолопчного про-цесу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Згiдно з поставленою метою нами був роз-роблений наступний алгоритм дослщження. На першому етапi роботи був проведений ктшко-анамнестичний аналiз перебiгу захворювання 284 хворих на ХОЗЛ 2 та 3 стадш при дов-готривалому спостереженнi в умовах клшки кафедри. Усiм хворим проводився ктшко-фун-кцiональний монiторинг у стабiльну фазу захворювання. На другому еташ роботи нами було проведено бактерюлопчне та мшробюлопчне дослiдження харкотиння хворих (як у стабшьну фазу, так i у фазу шфекщйного загострення патолопчного процесу) та з'ясування ролi S.
pneumonia та нетиповано! H. influenzae у фор-муванш та прогресуванш ХОЗЛ.
Клiнiчний монiторинг хворих на ХОЗЛ про-водився протягом 2-10 рокiв у динамiцi з урахуванням скарг на задишку (за шкалою MRC [1]), кашель (за 4-бальною шкалою), наявшсть та характер харкотиння; аналiзyвались особливостi анамнезу (тривалють захворювання, вiдношення пацieнта до тютюнопалшня), а також данi об'ективного статусу та результати загально-клiнiчного обстеження хворих. Формулювання дiагнозy проводили зпдно з Наказом МОЗ Укра1ни № 499 ид 28.10.2003 року [3]. До обстеження та спостереження не залучалися хворi iз значущими захворюваннями серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, системи нирок i сечовидiлення та ш.
Дослiдження функци зовнiшнього дихання (ФЗД) з визначенням параметрiв основних брон-хообструктивних показникiв (форсована життева емшсть легень (ФЖСЛ), об'ем форсованого ви-диху за 1 хвилину (ОФВ^, iндекс ОФВ^ФЖСЛ, пiкова об'емна швидюсть видиху (ПОШвид.)) проводили методом комп'ютерно! сшрометри з вимiрюванням rarai «попк/об'ем» за допомогою апарату «Master Screen Body/Diff» («Jager», Нiмеччина). Ус параметри обчислювались у вщ-сотках до належних величин за Knudson (1983).
Мiкробiологiчне дослiдження харкотиння здшснювали вранцi натще пiсля очищення рото-
во! порожнини; проводили цитолопчне дослщ-ження з шдрахунком нейтрофшв та ештел1аль-них клггин, бактерюскошю, культуральне дослщ-ження з щентифшащею бактер1ального патогену.
Статистична обробка отриманих результат виконана за допомогою стандартного пакету функцш 'М Ехе1".
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕНЯ
На основ1 даних довготривалого спосте-реження хворих на ХОЗЛ у стабшьну фазу захворювання було визначено, що бшя половини пащотпв - це хвор1, ктшчний переб1г захворювання яких характеризуешься вщсутшстю кашлю та продукцп харкотиння у стабшьному сташ, щ симптоми з'являються тшьки при шфекцшному загостренш патолопчного процесу (хвор1 склали
1 групу спостереження); майже половина - це хвор1 з перюдичною появою кашлю та харкотиння у стабшьний перюд, проте щ симптоми суттево не впливали на загальний стан пащент1в { тому не розглядалися як маркери шфекцшного загострення патолопчного процесу (хвор1 склали
2 групу спостереження); бшя 10 % - це хвор1, котр1 практично постшно кашляють, вид1ляють харкотиння, хоч { не мають бронхоектаз1в (вони склали 3 групу спостереження). Клшшо-анам-нестичш даш обстежених хворих наведет у таблиц 1, показники !х ФЗД - у таблиц 2.
Таблиця 1
Кл1н1ко-анамнестичн1 дан1 обстежених хворих на ХОЗЛ у стабшьну фазу захворювання
Показники Групи обстежених
- 2-а 3-я
Кшьюсть обстежених (абс./%)
Стать (абс./%):
• чолов1ча
• жшоча
В1к (роки)
Тривал1сть ХОЗЛ (роки)
Вздношення до пал1ння (абс./%):
• н1коли не палив
• екс-курець
• активний курець
1ндекс «пачка/р1к» серед екс- та активних курц1в
Клшчт ознаки захворювання
• кашель (бали)
• задишка (бали)
Характер харкотиння у хворих (абс./%):
• слизовий
• слизово-гншний
• гн1йний
Частота шфекцшних загострень протягом року
123/43,3
99/80,5 # 24/19,5 #
56,2 + 4,5
9,4 + 2,7
12/9,8 #
71/57,7 40/32,5
24,3 + 3,3 * #
0 * # 1,8 + 0,4
1,2 + 0,2 * #
133/46,8
106/79,7 л 27/20,3 л
58,7 + 6,7
9,1 + 2,8
18/13,5 л
77/57,9 38/28,6
35,1 + 4,8 *
1,5 + 0,4 * 2,2 + 0,3
52/39,1 л 57/42,9 л 24/18,0 л
2,3 + 0,4 * '
28/9,9
28/100,0 # л
0/0 # л
64,8 + 4,8 12,2 + 3,6
0/0 # л 19/67,9 9/32,1
44,6 + 3,9 # '
2.4 + 0,3 # 2,3 + 0,5
0/0 л 2/7,1 л 26/92,9 л
3.5 + 0,5 # '
Примiтка: * - вiрогiдна вiдмiннiсть показника (р < 0,05) ]шж групами 1 та 2; 1 та 3; - вiрогiдна вщмшшсть показника (р < 0,05) мшж групами 2 та 3
- вiрогiдна вщмшшсть показника (р < 0,05) мшж групами
#
Анатз клшшо-функщональних даних хворих на ХОЗЛ 2 та 3 стадш показав, що зпдно з вищезазначеним розподiлом не було статистично достовiрноï рiзницi мiж групами обстежених за вiком, тривалiстю захворювання, ступенем ви-разностi задишки; KpiM того мiж хворими 1-ï та 2-ï груп не було достовiрноï рiзницi за статтю, а також за показниками ФЖСЛ та ПОШвид. Характеристика 3-ï групи мала деяю особ-ливостi: до не1' не увшшло жодно1' жiнки, не було жодного обстеженого, який би не палив у минулому чи на момент обстеження, вiк хворих та тривалiсть захворювання мали тенденцiю до пiдвищення. Привернуло увагу те, що i^^^
«пачка/рш» та частота iнфекцiйних загострень протягом року невпинно зростали вiд хворих 1-ï до хворих 3-ï групи, а показники ОФВ1 та ОФВ^ФЖСЛ - невпинно знижувались, статистично достовiрно вiдрiзняючись при цьому вщ даних контрольноï групи, яку склали здоровi особи. Щодо ознак хронiчноï iнфекцiï, у хворих 3-ï групи кашель та видшення харкотиння були не тшьки постiйними (саме за ознакою постш-ностi були розподшеш хворi на групи), але й бшьш виразними, а характер харкотиння у аб-солютноï бiльшостi хворих - гншний, на вiдмiну вщ хворих 2-ï групи, у яких харкотиння здебiльшого було слизовим та гншно-слизовим.
Таблиця 2
Показники ФЗД у обстежених хворих на ХОЗЛ у стабшьну фазу захворювання (M±m)
Групи обстежених Показники
ОФВ1 Фжел ОФВ1/ФЖЕЛ ПОШвид.
1-а 58,7 ± 4,9 * # ° 90,5 ± 4,1 # ° 64,9 ± 4,5 * # ° 48,9 ± 2,6 # °
2-а 43,2 ± 5,0 * ° 83,2 ± 3,2 ° 51,9 ± 4,0 * ° 47,5 ± 3,1 л °
3-я 37,9 ± 3,7 # ° 76,3 ± 3,6 # ° 49,7 ± 3,6 # ° 37,5 ± 3,1 # л ° Контрольна 116,6 ± 7,3 120,5 ± 6,1 96,8 ± 6,6 99,4 + 4,7
Примака: * - вiрогiдна вiдмiннiсть показника (р < 0,05) ]шж групами 1 та 2; - вiрогiдна вщмшшсть показника (р < 0,05) ]шж групами 1 та 3; - вiрогiдна вiдмiннiсть показника (р < 0,05) мiж групами 2 та 3; ° - вiрогiдна вiдмiннiсть показника (р < 0,05) мiж групою хворих та контрольною групою
Таким чином, перший етап роботи показав, що ктшчний переб^ ХОЗЛ у стабшьну фазу захворювання може мати певш особливосп, пов'язаш з впливом як основного фактору ри-зику формування патологiï (тютюнопалшня) та його виразнiстю (показник «пачка/рш»), так i iнших факторiв, найбшьш iмовiрно - бактер> альних чинниюв.
Виконання другого етапу роботи з прове-денням бактерiологiчного та мшробюлопчного дослiджень харкотиння показав, що у хворих 2-ï та 3-ï груп у стабшьну фазу захворювання досить часто щентифшуються бактерiальнi патогени,
причому якщо у хворих 2-ï групи - у кожному четвертому випадку, то у хворих 3-ï групи -практично завжди. Щодо S. pneumonia та не-типованоï H. influenzae, у стабшьну фазу захворювання вони виявляються практично з однаковою частотою. Стосовно груп обстежених хворих вказаш патогени часпше колошзували дихальнi шляхи ошб, що увiйшли до 2-ï групи, а у ошб 3-ï групи часпше висiвались iншi бактерiальнi збудники (Klebsiella pneumonia, Enterobacter spp., Esherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus) та ix асоцiацiï (табл. 3).
Таблиця 3
Показники щентифшацн бактер1альних патоген1в у харкотинш хворих на ХОЗЛ у
стаб1льн1й фаз1 захворювання
Показники
Групи обстежених
2-а
3-я
Юльюсть хворих, обстежених на наявтсть бактер1альних патоген1в (абс./%) Юльюсть хворих з 1дентиф1кованими бактер1альними патогенами (абс./%) К1льк1сть хворих з здентифшованою S. pneumonia (абс./%) К1льк1сть хворих з здентифшованою H. influenzae (абс./%)
К1льк1сть хворих з 1дентиф1кованими ¡ишими бактер1альними патогенами (абс./%)
133/100,0 34/25,6 л 4/11,8 л 5/14,7 л 25/73,5 л
28/100,0 27/96,4 л 1/3,7 л 0/0 л 27/100 л
Примака: - вiрогiдна вiдмiннiсть показника (р < 0,05) мiж групами 2 та 3
У фазу загострення ХОЗЛ було обстежено 30 хворих: 20 з них - хвор^ яю увшшли до 2-! групи, та 10 - що увiйшли до 3-i групи спосте-реження. Серед хворих 2-! групи бактерiальнi збудники були щентифшоваш у 70 % випадюв, тодi як серед хворих 3-i групи - у 100 %. Причому, якщо основними збудниками шфек-цiйних загострень у хворих 2-! групи були так
зваш патогени «першо! лши» - S. pneumonia та нетипована H. influenzae, то у хворих 3-i групи часпше щентифшувались iншi патогени (табл. 4), що було пов'язано з шдвищенням мшробно! навантаженостi та активацiею у фазу загострення саме тих мiкроорганiзмiв, яю колонiзували дихальнi шляхи у стабшьну фазу захворювання.
Таблиця 4
Показники щентифжацй' бактерiальних патогешв у харкотинт хворих на ХОЗЛ у фазу
загострення пaтoлoгiчнoгo процесу
Показники Групи обстежених
2-а 3-я
К1льк1сть хворих, обстежених на наявн1сть бактер1альних патоген1в (абс./%) 20/15,0
К1льк1сть хворих з 1дентиф1кованими бактер1альними патогенами (абс./%) 14/70,0 л
К1льк1сть хворих з 1дентиф1кованою S. pneumonia (абс./%) 4/28,6
К1льк1сть хворих з 1дентиф1кованою H. influenzae (абс./%) 5/35,7
К1льк1сть хворих з 1дентиф1кованими 1ншими патогенами (абс./%) 5/35,7
10/35,7 10/100,0 ' 2/20,0 2/20,0 " 6/60,0 л
Примiтка: - вiрогiдна вiдмiннiсть показника (р < 0,05) ]шж групами 2 та 3
1ндивщуальний аналiз показав, що бшьш тяжкими за клiнiчними ознаками були шфекцшш загострення ХОЗЛ, викликаш H. influenzae, анiж S. pneumonia - у хворих були бшьш виражеш ознаки штоксикацп, посилювались задишка та кашель, погiршувались показники ФЗД.
Рiзний спектр бактерiальних збудникiв у фазу загострення патолопчного процесу у порiвняннi iз стабiльною фазою захворювання, особливо у хворих 3-i групи, може свщчити про певну дда факторiв патогенностi S. pneumonia та H. influenzae на дихальш шляхи, а також синерпзм участi !х у патогенетичних механiзмах ХОЗЛ, котрi можуть призводити до ушкодження му-коцiлiарного клiренсу та сприяти тривалому торпiдному перебiгу локального запального процесу iз колонiзацiею дихальних шляхiв уже iншими бактерiальними патогенами.
Таким чином, iснуючi певнi особливостi кл> нiчного перебiгу ХОЗЛ дозволили нам окреслити три варiанти перебiгу захворювання у стабшьну фазу: 1) з превалюванням ознак бронхообструк-цп (найбiльш вiрогiдно, зумовлених ураженням дистальних вiддiлiв бронхiального дерева та розвитком хронiчноi емфiземи) за вiдсутностi явних ознак ураження проксимальних вiддiлiв дихальних шляхiв з колошзащею !х бакте-рiальними патогенами; 2) з помiрним ураженням проксимальних вщдшв з непостiйною та/або помiрно вираженою колонiзацiею дихальних шляхiв бактерiальними патогенами (найбiльш вiрогiдно пов'язаною з порушенням муко-
цiлiарного ктренсу) на тлi ураження дистальних дихальних шляхiв з формуванням хронiчноi емфiземи та бронхообструкцii; 3) iз значним ураженням проксимальних вщдшв дихально! системи з постшною та вираженою колошзащею бактерiальними патогенами, з вираженими ознаками хрошчного локального запалення на rai значних морфологiчних змiн у дистальних дихальних шляхах (бронхообструкщя, хрошчна емфiзема). Iнфекцiйнi збудники загострень «першо! лши» S. pneumonia та H. influenzae можуть розглядатися у якосп пускових факторiв форму-вання локального iмунодефiциту, що на перших етапах зумовлюе приеднання вторинно! шфекци, згодом формуе постiйну колошзащю дихальних шлях1в бактерiальними патогенами (Klebsiella pneumonia, Enterobacter spp., Esherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus та !х асощащями), а при повторних iнвазiях ще й додатково забезпечуе активащю колонiзованих патогенiв, !х персистенщю, продукцiю цитокiнiв i токсинiв, що в сукупносп призводить до появи бшьш значущих морфологiчних змiн у дихальних шляхах хворих з подальшим прогресу-ванням патологiчного процесу та з ктшчно окресленими частими i тривалими iнфекцiйними загостреннями ХОЗЛ.
ВИСНОВКИ
1. У залежност вiд характеру та ступеня мшробно! навантаженостi, а також особливостей ураження проксимальних i дистальних вщдшв
дихально! системи можна видшити три ктшчш варiанти перебiгy ХОЗЛ, якi слщ враховувати при спостереженнi хворих та формуванш шди-вiдyальних програм лшування у стабiльнy фазу.
2. У програми обстеження хворих на ХОЗЛ за наявностi у них у стабшьну фазу захворювання постiйних або перiодичних ознак хрошчно! ш-фекци (кашель, видiлення харкотиння) доцшьно включати бактерiологiчне та мшробюлопчне дослiдження харкотиння з метою щентифшаци можливого патогенного збудника.
3. Прояви хрошчно! шфекци у стабiльнy фазу ХОЗЛ можуть бути зумовленими тривалою
персистенцiею у дихальних шляхах хворих S. pneumonia та нетиповано! H. influenzae. Сукуп-нiсть факторiв патогенност цих двох бактерiй, синергiзм участ !х у патогенетичних механiзмах можуть сприяти тривалому торпiдномy перебiгy локального запального процесу.
4. У хворих на ХОЗЛ S. pneumoniae та нетипована H. influenzae, беручи сумюну участь у формуванш хрошчного запального процесу у дихальних шляхах, можуть впливати на актившсть iнфекцiйних загострень захворювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авдеев С.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких (в таблицах и схемах). - М.: Атмосфера, 2003. - 24 с.
2. Перцева Т.А., Плеханова О.В., Дмитриченко В.В. Клинически значимые возбудители инфекций дыхательных путей. Конспект врача-клинициста и микробиолога. Часть 3. Гемофила. Моракселла // Клшч. 1мунолопя. Алерголог1я. 1нфектолопя. - 2007. - № 1 (6). - С. 15-20.
3. Про затвердження шструкцш щодо надання допомоги хворим на туберкульоз i неспециф1чш захворювання легень: Наказ МОЗ Укра!ни № 499 ввд 28.10.2003р.
4. Airway inflammation in nonobstructive and obstructive chronic bronchitis with chronic Haemophilus influenzae airway infection: comparison with noninfected patients with chronic obstructive pulmonary disease / Bresser P., Out T.A., van Alphen L. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2000. - Vol. 162. - P. 947-952.
5. Bacterial infection in chronic obstructive pulmonary disease. A study of stable and exacerbated outpatients using the protected specimen brush / Monso E., Ruiz J., Rosell A. et al // Am. J. Resp. Crit. Care Med. -1995. - Vol. 152. - P. 1316-1320.
6. Barker A.F. Bronchiectasis // N. Engl. J. Med. -2002. - Vol. 346. - P. 1383-1393.
7. Binding of the non-typeable Haemophilus influenzae lipooligosaccharide to the PAF receptor initiates host cell signaling / Swords W.E., Ketterer M.R., Shao J. et al. // Cell Microbiol. - 2001. - Vol. 3. - P. 525-536.
8. Bronchial microbial patterns in severe exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) requiring mechanical ventilation / Soler N., Torres A., Ewig S. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 1998. -Vol. 157. - P. 1498-1505.
9. Constant S.L., Bottomly K. Induction of Th1 and Th2 CD4+ T cell responses: the alternative approaches // Ann. Rev. Immunol. - 1997. - Vol. 15. - P. 297-322.
10. Craig J.E., Nobbs A., High N.J. The extracy-toplasmic sigma factor, final sigma(E), is required for intracellular survival of nontypeable Haemophilus influenzae in J774 macrophages // Infect. Immunol. - 2002. - Vol. 70. - P. 708-715.
11. Grewal I.S., Flavell R.A. CD40 and CD154 in cell-mediated immunity // Annu Rev. Immunol. - 1998. -Vol. 16. - P. 111-135.
12. Haemophilus influenzae in lung explants of pa-
tients with end-stage pulmonary disease / Moller L.V., Timens W., van der Bij W. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 1998. - Vol. 157. - P. 950-956.
13. Invasive Haemophilus influenzae disease in adults / Sarangi J., Cartwright K., Stuart J. et al. // Epidemiol. Infect. - 2000. - Vol. 124. - P. 441-447.
14. Lindroos R. Bacteriology of the tonsil core in recurrent tonsillitis and tonsillar hyperplasia: a short review // Acta Otolaryngol. - 2000. - Vol. 543, Suppl. - P. 206-208.
15. Murphy T.F. Haemophilus infections // Braunwald F., Fauci A.S., Kaspar D.L. et al. Harrisons principles of internal medicine. - 15th ed. - New York: McGraw Hill, 2001. - P. 939-942.
16. Murphy T.F. Haemophilus influenzae in chronic bronchitis // Semin. Respir. Infect. - 2000. - Vol. 15. - P. 41-51.
17. New strains of bacteria and exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease / Sethi S., Evans N., Grant B.J., Murphy T.F. // N. Engl. J. Med. - 2002. -Vol. 347. - P. 465-471.
18. Nontypeable Haemophilus influenzae in the lower respiratory tract of patients with chronic bronchitis / Bandi V., Apicella M.A., Mason E. et al. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2001. - Vol. 164. - P. 2114-2119.
19. Protein D expression promotes the adherence and internalization of non-typeable Haemophilus influenzae into human monocytic cells / Ahren I.L., Janson H., Forsgren A., Riesbeck K. // Microbiol. Pathol. - 2001. -Vol. 31. - P. 151-158.
20. Relationship between bacterial colonisation and the frequency, character, and severity of COPD exacerbations / Patel I.S., Seemungal T.A., Wilks M. et al. // Thorax. - 2002. - Vol. 57. - P. 759-764.
21. Sethi S. Infectious etiology of acute exacerbations of chronic bronchitis // Chest. - 2000. - Vol. 117. - P. 380-385.
22. Sethi S., Murphy T.F. Chronic obstructive pulmonary disease. // N. Engl. J. Med. - 2000. - Vol. 343. - P. 1969-1970.
23. St Geme J.W III. Insights into the mechanism of respiratory tract colonization by nontypable Haemophilus influenzae // Pediatr. Infect. Dis. J. - 1997. - Vol. 16. - P. 931-935.
24. Survival of nontypeable Haemophilus influenzae in macrophages / Craig J.E., Cliffe A., Garnett K., High N.J. // FEMS Microbiol. Lett. - 2001. - Vol. 203. - P. 55-61.
♦
