CC BY
19
В результате проведения инвентаризации квартала № 2 НДП "Софиевка" (2007-2012 гг.) определено, что коллекционный фонд за период 1997-2012 гг. обогащен автором на 21 вид и 31 форму декоративных растений, которые относятся к 16 родам и 12 семействам общим количеством 156 шт., в том числе - 30 % кустов и 70 % деревьев. Среди древесных пород вегетативно размноженными являются 98 % растений, в том числе: внутривидовая прививка (гомотрансплантация) - 74 %, междувидовая (гетерот-рансплантация) - 12 %, отдаленная (ксенотрансплантация) - 14 %. Из методов вегетативного размножения использованы модифицированные автором: копулировка в 95 % случаев и 5 % - окулировка; которые проводились или на штамб самосева - 84 %, или на растения, которые пересаживались - 16 %.
Ключевые слова: инвентаризация, коллекция, декоративные растения, вегетативное размножение, гомо-, гетеро-, ксенотрансплантация, копулировка, окулировка, штамб.
Sobchenko V.F. The Analysis of Decorative Plants Collections of Quarter №2 of "Sofijivka" National Dendrology Park of National Academy of Sciences of Ukraine
As a result of taking the inventory for the period of 2007-2012 it was certain that collection fund of quarter №2 of "Sofijivka" National Dendrology Park for the period from 1997 to 2012 was enriched by the author personally on 21 kinds and 31 forms and sorts of decorative plants that belong to 16 births and 12 families by a general amount 156 pieces, including the following: 30% bushes and 70% trees. Among arboreal breeds of vegetative multiplied there are 98% plants, including the following: intraspecific inoculation (homo-transplantation) - 74%, interspecific (heterotransplantation) - 12%, remote (xeno-transplantation) - 14%. From the methods of vegetative reproduction the modified was utilized by the author: copulation in 95% cases and 5% is an inoculation; those that were conducted either on barrel of self-seeding - 84%, or on plants that changed - 16%.
Keywords: inventory, collection, ornamental plants, vegetative duplication, homo-, hetero-, xeno-transplantation, copulation, budding, trunk.
УДК 630*[24+232] Ст. наук. ствроб. О.М. Тарноптьська, канд. с.-г. наук -
УкрНД1ЛГА т. Г.М. Висоцького, м. Хартв
ВПЛИВ Р1ЗНИХ РЕЖИМ1В ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ НА Р1СТ, ПРОДУКТИВШСТЬ I ТОВАРНУ СТРУКТУРУ ШТУЧНИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В 1ЗЮМСЬКОГО БОРУ
Наведено результати дослщжень щодо впливу режим]в доглядових рубань на такса-цшш показники, стшюсть, продуктившсть i товарну структуру штучних деревосташв сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) на стащонарних дослщних об'ектах 1зюмського присте-пового бору у типах люорослинних умов А1-2 та А2. Визначено оптимальш показники ш-тенсивност та повторюваност проведення доглядових рубань. Встановлено, що у штучних деревостанах сосни перевагу варто надавати проведенню штенсивних доглядових рубань, залежно вщ густоти та стану насаджень. Виявлено, що у мiру зростання штенсив-ност зрщжувань у залишених дерев гётошо збшьшуються середш висота та дiаметр, що сприяе полшшенню товарно! структури та шдвищенню стшкост соснових деревосташв до фiзичних навантажень. Поступове зростання штенсивност доглядових рубань, хоча i зумовлюе зменшення запас]в насаджень, але вони протягом певного часу сягають майже однаково! величини у варiантах, де проводили i не проводили рубки догляду.
Ключовi слова: штучш деревостани сосни звичайно!, рiзнi способи та штенсив-нiстъ доглядових рубань, таксацшш показники, товарна структура.
Вступ. 1нтенсивне ведения лiсового господарства i, зокрема, регулярне проведення доглядових рубань, ктотно впливае на формуваиня лкових наса-
джень, 1х ркт, стшккть, стан, товарну i сортиментну структуру. Залежно вiд ре-жимiв проведених рубок вiдбуваються значн змiни у ростi деревостанв, а саме диференщащя за таксацiйними показниками - дiаметром, висотою, приростом, запасом [4, 5, 9]. Особливосп вирощування штучних насаджень сосни 1зюмсь-кого пристепового бору головним чином зумовлеш недостатнм зволоженням грунпв, посухами, що перiодично повторюються, та низьким вмктом у грунта елементiв живлення. Тому рубки догляду значною мiрою визначають успiшне вирощування високопродуктивних, довговiчних i стiйких насаджень сосни [4].
У сучасних умовах пiд час проведення доглядових рубань, з погляду еко-номiчноí доцiльностi, потрiбно орieнтуватися на зменшення кiлькостi доглядш, одночасно шдвищуючи 1х iнтенсивнiсть i збшьшуючи перiод повторюваностi мiж ними [8]. Такий пiдхiд, насамперед, пов'язаний зi складними економiчними умовами, нерентабельнiстю доглядових рубань в молодняках, низьким попитом на тонкомiрну деревину та ввдсутшстю можливостей 11 подальшого глибокого перероблення. Завдяки фiзiологiчнiй та екологiчнiй пластичноста сосни як де-ревно1 породи, при зазначенш стратегií догляду не порушуються функцiональнi властивостi насаджень, збшьшуеться прирiст деревостану, зростае стiйкiсть до вировалш та снiголамiв, зменшуеться ймовiрнiсть ураження хворобами та пош-кодження шшдниками порiвняно з густими насадженнями [3, 12, 13].
В 1зюмському бору дослiдження щодо режимiв доглядових рубань, пе-реважно у соснових молодняках, здiйснювали науковцi УкрНД1ЛГА протягом останнiх 60 рокiв [5, 7, 8, 12, 13]. Проте вплив усього комплексу доглядових рубань на ркт, продуктившсть, стiйкiсть i товарну структуру насаджень сосни вивчено недостатньо i висвiтлено лише в окремих наукових працях [3, 10, 11].
Мета дослщження - ощнити вплив режимiв доглядових рубань в штучних деревостанах сосни звичайно!' на 1х таксацiйнi показники, продуктившсть, стшккть i товарну структуру та обфунтувати рацiональнi режими вирощування деревосташв на стацiонарних дослiдних об'ектах 1зюмського бору.
Методика та об'екти дослщження. Дослiд закладено у ДП "1зюмсь-ке ЛГ" (Червонооскiльське лкництво, кв. 26) пiд кершництвом канд. с.-г. наук 1.Б. Шинкаренко у 1965 р. у 15^чних культурах сосни за такими варiантами: секцц 1, 8 - контролi (без рубок); секщя 2 - прочищення лiнiйно-селективним способом iз суцiльним видаленням дерев у кожному другому ряду; секцп 3, 5, 6, 7 - прочищення рiзноí iнтенсивностi селективним способом. Пiд час вико-нання прочищень для подальшого росту в рiзних варiантах залишили близько 5 i 7 тис. шт.-га-1. У 32-рiчних деревостанах в уах варiантах було проведено од-не прорщжування селективним способом, а в 51 ^чних - одну прохвдну рубку. Типи лiсорослинних умов (ТЛУ) - А1-2 i А2. Культури було створено в 1950 р. з розмщенням садивних мiсць 1,5x0,66 м. Загальна площа дослiду становить 1,9 га. Рельеф площд дослщу широкохвилястий. Грунти дерново-боровi залiзис-тi, слабо- та середньорозвиненi.
Таксацшну характеристику i товарну структуру деревосташв отримано за загальноприйнятими методиками лiсiвництва, лiсознавства i лiсовоí таксацií [1, 6]. Стшккть деревосташв до ушкоджень в^ом, ожеледдю й налипання
мокрого сшгу оцiнювали за значенням вiдносноí висоти насаджень - вщношен-ня середньо'1 висоти (Н, см) до середнього дiаметра (D, см) - Н/D [13].
Матерiали дослiджень оброблено за допомогою методiв математично'1 статистики [2] та прикладних програм (MS Excel, Statistica).
Результати дослщження. Зважаючи на те, що у дослiдi культури сосни вiд молодого до середнього вку вирощували у режимах рiзноí густоти, важливо коротко проаналiзувати результати дослщжень у 51-рiчних деревостанах до проведення прохiдноí рубки (рис.).
Отримаш данi свiдчать, що динамiка росту цих насаджень значною мь рою визначаеться iнтенсивнiстю зрiдження i густотою деревостану пiсля рубки. У рiзних варiантах дослiду у мiру зменшення густоти деревостанiв в умовах А1-2 вiд 4482 (секцiя 1) до 1590 шт.-га-1 (секщя 2), а в умовах А2 - вщ 4125 (сек-
1805 шт.- га-
(секцiя 2) запаси (М) змшювалися у дiапазонi 329-
цiя 8) до
275 м3-га-1 i 384-325 м3.-га-1, середт дiаметри (D) - 10,7-15,7 см i 11,9-16,0 см, середнi висоти (Н) - 14,1-16,2 м i 15,8-17,7 м, суми площ поперечних перерiзiв (G) - 40,2-30,6 м2-га-1 i 45,7-36,2 м2-га-1 вщповщно. Отже, поступове зростання штенсивносп прочищень i прорiджувань - вщ помiрноí (секцiя 6) до дуже сильно'' (секц1я 2), хоча i зумовило зменшення запасiв насаджень, але вони до 51-рiчного вiку майже вирiвнялися у варiантах, де проводили i не проводили рубки догляду. При цьому розбiжнiсть мiж ними в обох дослщжуваних типах люорос-линних умов становила у середньому 5-15 %, сягаючи максимального значення у варiантi з проведенням лiнiйно-селективних прочищень дуже сильно'' штен-сивностi з вилученням внаслщок проведення прочищень 50 % запасу деревостану (секщя 2). У мiру збiльшення iнтенсивностi зрiдження збшьшилися середн1 дiаметр i висота деревосташв.
Рис. Змта густоти i запасу 51-pi4Hux деревосташв за eapiaHmaMU nid час проведення промдног рубки у ТЛУ: а) А1-2, б) А2
Так, у зрщжених у рiзного ступеня деревостанах, порiвняно з контролями в умовах А1-2 та А2, середнш дiаметр е вищим на 15-47 % i 4-34 % вщповщ-но, а середня висота - на 8-19 % i 6-12 % вщповщно. Вирощенi в рiдкому стоян-ш культури не тiльки не поступаються густим за стiйкiстю до фiзичних наван-тажень, але й перевершують 'х, про що свiдчить величина вщносно'' висоти Н/D. Якщо на контролях (секцп 1 i 8) вона становила 132-133, то на секцп 6 з помiрним зрщженням зменшилася до 124-119, а на секцп 2 з дуже сильною ш-тенсившстю зрiдження - до 103-111.
З рис. випливае, що у 51^чному деревостанi пiсля проведення прохщ-но' рубки вiд слабко'1 до сильно'' iнтенсивностi селективним способом за низо-
вим методом залишили на частинi дослiду для подальшого росту певну кшь-ккть дерев - вiд 2,4 до 0,9 тис. шт. на 1 га.
Наведеш у табл. 1 даш свщчать, що середнi дiаме_гри в усiх ТЛУ в наса-дженнях без рубок е ктотно меншими, нiж у варiантах з рубками (/факт0,05=-3,08--7,02, /ие0р.0,05=1,97). При цьому середнiй дiаметр закономiрно та ктотно збшь-шуеться зi зменшенням густоти деревостану. Вiрогiднiсть рiзницi середшх да-аметрш майже в уах варiантах пiдтверджено на 5 %-му рiвнi ймовiрностi (^факт.0,05=-2,70—6,86, гтеор_ =1,98), окрш секцш 5 i 2 в ТЛУ А1-2, де розбiжнkть виявилася неiстотною (/факт.0,05=-1,57, /теор.= 1,98). В обох дослвджених ТЛУ се-редня висота на контролях (секцц 1 i 8) е ктотно меншою, порiвняно з варiанта-ми, де проводили рубки (/факт.0,05=-4,10—3,08, /теор=2,02). Проте цей показник у деревостанах з проведениям рубок у дiапазонi густоти 2,3-0,9 тис. шт.-га-1 ктотно не вiдрiзняеться мiж варiантами дослiду (/факт.0,05=-0,66—1,23, /теор=2,02). 1с-тотно бiльшою виявилася середня висота у варiаигi, де було проведено прочи-щення лМйно-селективним способом з вилученням кожного другого ряду в умовах А1-2 (секщя 2), порiвияно з iншжми деревостанами з проведенням рубок
(?факт.0,05=-2,80, ¿теор=2,03).
Табл. 1. Таксацшт показники 59^чних насаджень сосни залежно вiд ТЛУ
та режимiв доглядових рубань
'и « ч> о % 1нтенсивтсть рубок, % Абсолютт значення / вщсоток вщ контролю, %
прочищен-ня прорщжу-вання прохщна рубка 'й ^ • . н в середт ИЮ 'й клас боттету 'й [-4 СЛ*
за кшь-кiстю дерев за за-пасом за кшь-кютю дерев за за-пасом за юль-юстю дерев за за-пасом § К § о т С)
Тип люорослинних умов - А1-2
1 20,4 11 20,2 5,7 0 0 3641 15 100 12,1 124 41,4 1,04 III 347,9
100 100 100 100
6 32,5 23 31,4 13,3 22,1 8,3 2274 17,9 14,3 125 36,6 0,85 II 345,3
62 119 118 88 99
3 39,4 36 35,9 19,1 36 18,1 1806 18,2 15,4 118 33,6 0,78 II 319,6
50 121 127 81 92
7 42,5 38 46,5 25,3 44,1 25,9 1137 17,9 17,4 103 27,0 0,63 II 245,1
31 119 144 65 70
5 57,6 42 35,4 17,6 53,6 33,6 947 17,9 19 157 94 26,8 0,62 II 248,2
26 119 65 71
2 55,7 50 41,3 18,1 45 21,7 874 19,0 10 95 27,5 0,63 II 256,3
24 127 66 74
Тип люорослинних умов - А 2
8 20,4 11 20,2 5,7 0 0 2819 16,7 14,0 119 43,3 1,03 II 377,9
100 100 100 100 100
6 32,5 23 31,4 13,3 37,2 13,8 2166 18,3 15,6 117 41,3 0,96 II 395,1
77 110 111 95 105
3 39,4 36 35,9 19,1 43,3 23,5 1503 53 18,8 113 17,2 123 109 34,7 80 0,79 II 334 88
2 55,7 50 41,3 18,1 36,8 19,1 1116 19,0 19,9 95 34,6 0,79 II 321,9
40 114 142 80 85
В умовах як А1-2, так i Ä2 найвищим середнiм дiаметром характеризують-ся деревостани з густотою близько 1 тис. шт.- га-1, в яких було проведено прочищения сильно!' або дуже сильно!' тенсивносп (36-50 %) у поeднаннi з прорь джуванням i прохвдною рубкою помiрноí iнтенсивностi (секцй' 7, 5, 2 в Ä1-2 i секцiя 2 в А2). Розбiжнiсть мiж середнiми дiаметрами в цих варiантах i на контролях у вiдповiдних ТЛУ сягае у середньому 54 %. З даних табл. 1 видно, що iитенсивнiшi рубки догляду посилюють стiйкiсть насаджень до фiзичних наван-тажень, оскiльки величина ввдносно! висоти (Н/D) i в Ä1-2, i в А2 зменшуеться зi зменшенням густоти деревостанiв, перевищуючи критичну величину 110 на контролях (секцй' 1 i 8) i у варiантах з густотою деревосташв 1,8-2,3 тис. шт.- га-1 (секщя 6 в Ä1-2 i Ä2 та секцiя 3 в А1-2).
Через 8 рокш пiсля проведення ирохвдно! рубки наявний запас у цих ва-рiантах в умовах А1-2 на 26-30 %, а в умовах А2 на 15 % е меншим, порiвияно з контрольними деревостанами, але сортиментна структура при цьому е значно кращою. Так, частка дшово! деревини середньо! категорй' крупностi становить 61 % ввд усiеí далово!, тодi як у контрольних деревостанах цей показник становить лише 37 % внаслвдок 'х загущеностi (табл. 2).
Табл. 2. Товарна структура 59-pi4Hux культур сосни
№
ци
N,
Запас деревини, м / %
дшова деревина (шсоматер!али кругш) груба | середня | др!бна | разом
дрова
Л1КВ1Д
в1д-ходи
всьо-го
Частка дь лово! де-ревини, %
ТЛУ А1-2
3641
-/-
46,9/29,7
111/70,3
157,9/100
159,3
317,3
30,6
347,9
45,4
2274
69,6/37,7
115,1/62,3
184,7/100
127,9
312,6
32,7
345,3
53,5
1806
85,2/44,4
106,5/55,6
191,7/100
94,5
286,2
33,4
319,6
60
1137
84,2/52,7
75,6/47,3
159,8/100
52,7
212,5
32,6
245,1
65,2
947
89,8/59,4
61,5/40,6
151,3/100
63,8
215,3
32,9
248,2
61
874
1,3/0,8
114,8/67,6
53,7/31,6
169,8/100
50,7
221,4
34,9
256,3
66,3
ТЛУ А2
2819
1,1/0,6
86,8/43,5
111,5/55,9
199,4/100
138,2
338
39,9
377,9
52,8
2166
-/-
108,3/48
117,2/52
225,5/100
128,1
353,6
41,5
395,1
57,1
1503
-/-
94,7/51,1
90,6/48,9
185,3/100
115,9
301,2
32,8
334
55,5
1116
1,9/1,3
96,4/65,6
48,6/33,1
147/100
139,2
287,1
34,8
321,9
45,7
-1
шт.-га
1
6
3
7
5
2
8
6
3
2
В обох ТЛУ деревостани з густотою близько 2,2 тис. шт.-га-1, у яких проводили ирохвдш рубки слабко! штенсивносп (секщя 6), нагромадили майже такий запас, як 1 насадження на контролях (секцй 1 1 8). Проте за сортиментною структурою вони значно поступаються деревостанам, пройденим штенсившши-ми рубками догляду. Так, частка середньо! далово! деревини становить у середньому 44 % в1д загально! далово!. Цей показник на 17 % е меншим, шж у ва-р1антах з проведениям ирохвдних рубок пом1рно! та сильно! штенсивносп, 1 лише на 7 % перевищуе в1дпов1дний показник контрольного деревостану.
Висновки. За вщсутносп попиту на хворост 1 хмиз осв1тлення у чистих культурах сосни в умовах А1 та А2 у деревостанах П-Ш клас1в боштету можна не проводити. Дощльним як з економ1чного, так 1 з л1с1вничого поглядав, е про-ведення у молодняках одного селективного або лшшно-селективного прочи-щення (за ширини м1жрядь 2 м 1 менше) сильно! або дуже сильно! штенсивносп
(50 % за запасом), а також одного прорщжування noMipHoi або сильно!' штен-сивносп, що створюе спpиятливi умови для шдивщуального росту та розвитку залишених дерев та формування здорового i стiйкoгo насадження.
Першу прохщну рубку, навiть сильно!' iнтенсивнoстi (34 % за запасом) у таких насадженнях можна проводити в 50-55 ротв iз залишенням для подаль-шого росту в середньому 900 кращих дерев на 1 га.
Шд час проведения доглядових рубань iз зазначеними показниками ш-тенсивносп та пoвтopюванoстi у залишених дерев ктотно збiльшуються серед-нi показники висоти та дiаметpа, що сприяе пoлiпшенню товарно! структури та стшкосп соснових деревосташв до фiзичних навантажень. Поступове зростан-ня iнтенсивнoстi доглядових рубань, хоча i зумовлюе зменшення запасов наса-джень, але вони протягом певного часу сягають майже однаково! величини у ваpiаитах, де проводили i не проводили рубки догляду.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Атраментова Л.А. Статистические методы в биологии : учебник [для студ. ВУЗов] / Л.А. Атраментова, О.М. Утевская. - Горловка : Вид-во "Жхтар", 2008. - 248 с.
3. Манойло В.О. Вплив рiзних способ1в прохiдних рубань на стан i продуктивнiсть соснових культур у Швшчному Степу / В.О. Манойло, 1.Б. Шинкаренко, О.М. Тарнопшьська, В.А. Лук'янець // Жовниптво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкiв : Вид-во УкрНД1Л-ГА. - 2004. - Вип. 107. - С. 79-84.
4. Георгиевский Н.П. Рубки ухода в Бузулукском бору / Н.П. Георгиевский // Бузулукский бор. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат". - 1950. - Т. 2. - 418 с.
5. Изюмский Ш.Ш. Рубки промежуточного пользования в равнинных лесах / Ш.Ш. Изюм-ский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 152 с.
6. Жсотаксацшний довщник / за ред. С.М. Кашпора, А.А. Строчинського. - К. : Вид. дш "Вшшченко", 2013. - 496 с.
7. Шинкаренко 1.Б. Методичш рекомендацл щодо густоти посадки, iнтенсивностi та спо-соб1в зрiдження культур сосни в Шристепових борах УРСР / 1.Б. Шинкаренко, Т.Т. Говорова, Ш.Т. Жукова та ш. - Харкв, 1980. - 27 с.
8. Ткач В.Ш. Рекомендаци щодо режимв вирощування штучних соснових лiсiв 1зюмського бору / В.Ш. Ткач, 1.Б. Шинкаренко, О.М. Тарнопшьська та ш. - Х., 2010. - 7 с.
9. Сеннов С.Н. Рубки ухода за лесом / С.Н. Сеннов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 160 с.
10. Тарнопшьська О.М. Вплив прохщних рубок на рiст, продуктившсть i товаршсть культур сосни звичайно! в 1зюмському бору / О.М. Тарнопшьська, С.1. 1льченко // Живництво i агролюо-мелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2011. - Вип. 118. - С. 105-110.
11. Ткач В.Ш. Вплив доглядових рубань на таксацшш показники та яюсш ознаки компонент фтомаси стовбура штучних соснових деревостанiв 1зюмського пристепового бору / В.Ш. Ткач, О.М. Тарнопшьська, С.В. 1льченко // Жовниптво i агролюомелюрацк : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2014. - Вип. 124. - С. 55-66.
12. Шинкаренко И.Б. Разработка и внедрение системы мероприятий по выращиванию культур сосны обыкновенной в Изюмском лесхоззаге / И.Б. Шинкаренко, В.К. Цыхоцкий // Экспресс-информация, лесоразведение и лесомелиорация : сб. науч. тр. - М., 1979. - Вып. 6. - 24 с.
13. Шинкаренко 1.Б. Дослщження показникв потенщйно! стшкокп соснових насаджень до налипання мокрого снiгу та ожеледi i вплив на них доглядових рубань / 1.Б. Шинкаренко, М.Ф. Головащенко // Лiсiвництво i агролiсомелiоращiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДЩГА. - 1991. - Вип. 82. - С. 3-8.
Тарнопильская О.М. Влияние различных режимов рубок ухода на рост, производительность и товарную структуру искусственных сосновых древостоев Изюмского бора
Приведены результаты исследований относительно влияния режимов рубок ухода на таксационные показатели, устойчивость, производительность и товарную структуру искусственных древостоев сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) на стационарных опытных объектах Изюмского пристепного бора в типах лесорастительных условий А1-2 и А2. Определены оптимальные показатели интенсивности и повторности проведения рубок ухода. Установлено, что в искусственных древостоях сосны предпочтение следует отдавать проведению интенсивных рубок ухода, в зависимости от густоты и состояния насаждений. Выявлено, что по мере увеличения интенсивности прореживаний в оставленных деревьях существенно увеличиваются средние высота и диаметр, что способствует улучшению товарной структуры и повышению устойчивости сосновых древостоев к физическим нагрузкам. Постепенное увеличение интенсивности рубок ухода хотя и обуславливает уменьшение запасов насаждений, но они на протяжении определённого времени достигают почти одинаковой величины в вариантах, где проводились и не проводились рубки ухода.
Ключевые слова: искусственные древостои сосны обыкновенной, различные способы и интенсивность рубок ухода, таксационные показатели, товарная структура.
Tarnopilska O.M. The Effect of different Tending Felling Regimes on Growth, Productivity and Merchantable Structure of Artificial Pine Stands in Izyum Pine Forest
The results of studies of tending felling regimes impact on inventory indices, stability, productivity, and merchantable structure of artificial Scots pine (Pinus sylvestris L.) stands are presented. The studies were carried out on stationary research objects of Izyum steppe bor (pine forest on sandy ground) in A1-2 (fresh bor) and A2 (fresh bor) forest site conditions. Optimal parameters of the felling intensity and repeatability were determined. It was found that the preference should be given to intensive tending felling in artificial pine stands, depending on the density and conditions of plantations. It was also discovered that the average height and diameter of the remained trees were significantly increased with increasing thinning intensity, improving the merchantable structure and increasing the pine stands resistance to physical stress. The gradual increase in the intensity of tending felling causes growing stock depletion, but over time the stock reaches almost the same amount in variants with tending felling carried out and without it.
Keywords: artificial Scots pine stands, different methods and intensity of tending felling, forest inventory indices, merchantable structure.
УДК 630 *232:504.73:582.632.2 Acnip. Д.Я. Фучило1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuïb
ДОБ1Р КУЛЬТИВАРШ ТОПОЛ1 ДЛЯ ПЛАНТАЦ1ЙНОГО ВИРОЩУ-ВАННЯ В УМОВАХ СВ1ЖО1 СУД1БРОВИ КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень особливостей створення i вирощування планта-цш 16 культиварiв тошш секци чорних тополь (Aigeiros Duby), зокрема: Ijzer 5, Ghoy, Dorskamp, Gelrica, Heidemij, Marilandica, Robusta, Blanc du Poitou, Serotina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, Sun Giorgio, Rochester i тошш Торопогрицького, в умовах Кшвського Полюся.
Встановлено, що в репош дослщженъ перспективными для створення плантацш з n^rapi4nnM перюдом ротацп в умовах свiжоï сущброви е культивари: 'I-214', 'Robusta', 'Dorskamp', тополя Торопогрицького, 'Heidemij', 'Blanc du Poitou' i 'Tardif de Champagne'.
Ключовi слова: тополя, плантацшне люовирощування, культивари, живщ, живце-вi саджанцд, свiжа сущброва, укоршешсть, штенсившсть росту.
1 Наук. кергвник: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук
