CC BY
11
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.7
4. Кузнецов С.И., Клименко Ю.А. Об актуальных биоэкологических проблемах зеленого строительства // Бюлетень державного Нштського саду. - 1999. - Вип. 81. - С. 50-55.
5. Липа О.Л. Визначш сади i парки Украши та ix охорона. - К. : Вид-во Кшвського унту, 1960. - 176 с.
6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1979. -
183 с.
7. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К. : Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.
8. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи: дис. ... канд. биол. наук: спец. O3.00.05. -К., 1985. - 199 л. _
УДК 581.526.42 (477. 85) Доц. В.Д. Солодкий, канд. бюл. наук; Г.Д. Шутак -Державнеуправлтня охорони навколишнього природного середовища в Чертвецькш област1; доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. iïbeie
ДО ПИТАНИЯ ПРИРОДНОГО ЗАЛ1СЕННЯ ЛУК I ПОЛОНИН
Визначено hobï тдходи до залюення Буковинських Карпат та Передкарпаття в умовах економiчноï кризи. Для розширення територш люових насаджень запропоно-вано збереження яюсного природного залюення лук i полонин.
Ключов1 слова: Буковинсью Карпати, залюення, еколого-економiчний ефект, збалансований розвиток, Карпатська конвенщя.
Assoc. prof. V.D. Solodky; G.D. Chutak - State administration of natural
environment protection in Cherniveckiy area; assoc. prof. V.Ya. Zayachuk -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Regarding the issue of the afforestration of meadows and mountain valleys
New approaches concerning the afforestration of Bukovinian Carpathians and Pre-Carpathians are defined under the conditions of the economic crisis. The natural afforestration of meadows and mountain valleys of high quality is to be the optimal way for expanding the territories of forest stands.
Keywords: Bukovinian Carpathians, afforestration, eco-economic effect, balanced development, Carpathian convention.
Складношд еколого-економiчних проблем i масштаб завдань збереження бiорiзноманiття Буковинських Карпат та Передкарпаття потребують гармошзаци секторальних зусиль щодо вдосконалення природокористування i збереження природного довкшля [8]. Тривалий час традицшна форма вщ-новлення лiсiв мала прюритет у розвитку люового господарства, водночас значно менше уваги придшяли використанню чинника природного залюення, зокрема, лук i полонин. Врахування i практична реалiзацiя цього аспекту ста-новить важливу ланку збалансованого розвитку в люокористуванш та опти-мiзацiï природокористування [1, 2].
Новий тдхщ до залюення Буковинських Карпат та Передкарпаття -використання фактору яюсного природного залюення лук та полонин - пев-ною мiрою змшюе традицшш напрямки люовщновлення. Поряд з тим е одним з чинниюв виршення питання паритету еколопчних та економiчних ас-пекпв природокористування, на що наголошено в Стратеги виконання Рам-ковоï конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат, сприяе створенню
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
економiчних, техшчних i органiзацiйних передумов для еколопчно збалансо-ваного господарського розвитку в регюш, збереження бiологiчного та ландшафтного pÍ3HOMaHÍTM, вирiшення питання мюцевого розвитку i плануван-ня територш тощо [4, 6].
Об'екти та методи дослвдження. Луки та полонини Буковинських Карпат i Передкарпаття займають близько 8,5 тис. га на територи лiсового фонду ДП "Путильське лiсове господарство", ДП "Сторожинецьке люове господарство", ДП "Берегометське люомисливське господарство", Карпатського та Вижницького держспецшсгосшв АПК, земель запасу селищних рад Пу-тильського, Вижницького та Сторожинецького райошв. На сьогоднi понад 50 % 1хньо! територiй вкритi природним сaмосiвом основних люоутворю-вальних порщ [5].
Кiлькiснi та якiснi показники природного вщновлення на луках та по-лонинах дослiджувaли на пробних площах розмiрaми 1x1 м (для шдросту вь ком до 5 роюв) i 10x10 (для тдросту старше 10 рокiв) за вшовими категорь ями. Оцiнювaння природного вщновлення здiйснювaли за шкалою Нестерова [7]. Яюсну оцiнку пiдросту виконували за шкалою Успенського [7].
Отримаш експериментальш дaнi на пробних площах опрацьовували вaрiaцiйно-стaтистичними методами з використанням табличного редактора EXEL з пакету MS OFFICE 2003.
Результати дослiджень та 1хне обговорення. Луки та полонини ви-никли на мiсцi знищених у минулому лiсiв. Вони досить рiзномaнiтнi за ви-довим складом. У розподш рослинного покриву видшяють вертикальну зо-нaльнiсть.
Нaйбiльшi плошд лук з домiнувaнням мiтлицi тонко! (Agrostis tenuis Sibth), кострищ червоно!' (Festuca rubra L.), пахучо!' трави (Anthoxanthum odo-ratum L.). Флористична композицiя складаеться здебiльшого iз видiв, типових для лук Укра'ни, проте е багато лучних видiв, специфiчних саме для карпатсь-ких лук: нечуйвггер оранжево-червоний (Hieracium aurantiacum L.), чебрець aльпiйський (Thymus alpestris Tausch), вiвсюнець знебарвлений (Helictotrichon praeustum (Riechenb.) Tzvel.). У травосто!' природних сшожатей i пасовищ лук у прсько-люовому поясi, передир'! Буковинських Карпат та Передкарпаття нaйпоширенiшi злaковi трави - вони становлять 60-70 % вщ усього травостою. Дослщження лук i пасовищ Буковинських Карпат та Передкарпаття зас-вщчило, що лукопасовищне господарство тут перебувае на низькому рiвнi. Розформування сiльськогосподaрських господарств, зменшення поголiв,я ху-доби, невчасне розчищення лук i полонин призвело до поиршення стану земель для випасу худоби. Тут значш площд лук вкритi чагарниками, кaмiнням i купинами, зaсмiченi грубостеблими бур'янами, малопродуктивш i потребують полiпшення. Практично на всш територи земель запасу сшьських рад та фер-мерських господарств, пайових земель Путильського, Вижницького та Сторо-жинецького райошв не здшснюють окультурення травосто!в ирських лук i пасовищ та 1'хне поверхневе полiпшення - вaжливi заходи шдвищення 1'хньо! продуктивностi. На таких уиддях трaвостiй бiдний i представлений здебшь-шого мaлоцiнним рiзнотрaв,ям. Все це сприяе природному залюенню.
38
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий iticiiiiK НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.7
Для визначення кшькост та якост природного тдросту ми здiйснили aнaлiз та облж природного поновлення на луках та полонинах, що прилягають до територи люового фонду Шепiтського та Черемошського лiсництв ДП "Пу-тильське люове господарство", Мигiвського, Вашювецького, Прсько-Кутсько-го люництв ДП "Берегометське лiсомисливське господарство", Лаурського i Красношьського лiсництв ДП "Сторожинецьке люове господарство". Досль дження здшснено у насадженнях рiзних тишв лiсу та складу деревостану.
Виконаш дослiдження облiку природного поновлення на луках, що прилягають до вологого ялинника (Шештське лiсництво ДП "Путильське ль сове господарство") свiдчaть, що природний шдрют всiх вiкових груп ялини звичайно!' (Picea abies Karst.) - головно!' люоутворювально! породи, як найбшьш пристосовано!' до даних умов мюцезростання [3], становить 11700-18300 шт./га. За шкалою Нестерова [7], таке природне поновлення ощ-нюеться як добре. Кaтегорiя яюсно! оцiнки природного поновлення за шкалою Успенського [7] визначена як благонадшна.
На територи Мипвського та Прсько-Кутського люництв ДП "Берегометське люомисливське господарство" облж природного поновлення здiйснювaли на луках, що прилягають до вологого ялинового яличника на площах вщповщно 4,5 та 3,4 га. Тут загальна кшьюсть природного пiдросту ялини звичайно! (Picea abies Karst.) та ялищ бшо! (Abies alba Mill.) становить 13400-17600 шт./га. За Нестеровим [7], ощнюеться як добре. Природний шд-рют головних лiсоутворювaльних порщ достатньою кiлькiстю для люовщ-новлення рiвномiрно розмiщений по всiй площь Якiснa оцiнкa природного поновлення - благонадшна.
На луках, що прилягають до вологого ялинового суяличника Красношьського люництва ДП "Сторожинецьке люове господарство", зaфiксовaно рiвномiрно розмiщений по всш площi (2,5 га) природний шдрют ялини зви-чайно! (Picea abies Karst.) та ялищ бшо! (Abies alba Mill.) юльюстю 12800 шт./га, який за шкалою Нестерова ощнюеться як добрий. Кaтегорiя яюсно! ощнки природного поновлення за шкалою Успенського визначена як благонадшна.
Внаслщок облшу природного поновлення основних люоутворюваль-них порiд лук i полонин на 54 пробних площах, що розташоваш бшя наса-джень рiзних типiв лiсу, складу деревостану, встановлено: природний шдрют тут блaгонaдiйний i може забезпечити створення продуктивних люонаса-джень. Таким чином встановлено, що внаслщок природного залюнення лук i полонин отримуеться нaдiйний пiдрiст i формуються коршш деревостани. Тут наявна достатня кшьюсть шдросту у вЫх вiкових кaтегорiях, що зумов-люе формування одновжових насаджень з горизонтально зiмкненими кронами. Визначено також оптимальш лiнiйнi показники природного залюення лук та полонин, що становлять 1,0-1,5 км залежно вiд висоти н.р.м., крутизни схилу, та складу трав'яного покриву.
Висновки. Змiни соцiaльно-економiчних умов, що сталися впродовж останшх десятилiть у Буковинських Карпатах та Передкарпатт призвели до частково! трансформаци довкiлля, зокрема, природного зaлiсення лук i полонин. В умовах економiчноl кризи це потребуе перегляду стратеги люовщнов-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
лення у напрямi досягнення балансу соцiально-економiчних та лiсiвничих щ-лей дiяльностi. Досвщ показуе, що вузьковiдомчi пiдходи до цих питань е не-ефективнi. Для еколого-економiчного узгодження розвитку секторiв економь ки з урахуванням вимог щодо охорони довкiлля потрiбно створити належш науково-методичнi, законодавчо-нормативнi та оргашзацшш умови щодо пе-реведення до люового фонду залiсених дiлянок лук та полонин, що перебува-ють у межах земель запасу сшьських рад, пайових земель. Доцiльно створити прийнятну для власниюв схему замши цих д^нок на не залюеш дiлянки ль сового фонду, зокрема свiжi зруби, що знаходяться навколо населених пун-ктiв та можуть бути придатш для пасовищ та забудови. Це вписуеться в коло основних завдань Рамково1 конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат щодо розроблення i здшснення основних заходiв екологiчно збалансованого управлiння та просторового планування в Карпатському регют.
Лггература
1. Голубець М.А. Концептуальт засади сталого розвитку прського регюну. - Львiв : Вид-во "Полш", 2007. - 288 с.
2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно'1 екологи : пiдручник. - К. : Вид-во "Либвдь", 1993. - 224 с.
3. Заячук В.Я. Дендрология : пiдручник. - Львiв : Вид-во "АпрюрГ1, 2008. - 656 с.
4. Концепщя збереження бюлопчного рiзноманiття Украши / Затв. Постановою КМУ № 439 вiд 12.05.1997 р. - К., 1997. - 28 с.
5. Солодкий В.Д. Екосистемний тдхщ у люокористуванш. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2003. - 56 с.
6. Стратепя виконання РамковоУ конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат. Розпорядження Кабшету Мтс^в Украши вщ 16 сiчня 2007 р. № 11-р.
7. Термена Б.К. Лсознавсгво з основами лiсiвниuтва. - Чершвщ : Книги ХХХ1, 2005. - 160 с.
8. Фурдичко О.1., Лавров В.В., Солодкий В.Д., Програма сталого розвитку Буковини // Агроеколопчний журнал. - К., 2007. - № 2. - С. 16-24.
УДК 630*232 (477.43) Ст. викл. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук -
Хмельницький НУ
ШТЕНСИВШСТЬ ТРАНСШРАЦП ЛИСТЯМ КАРАГАНИ ДЕРЕВОПОДIБНОÏ (CARAGANA ARBORESCENS LAM.) У ПРИДОРОЖН1Х ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ
ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОД1ЛЛЯ
Дослiджено iнтенсивнiсть транстраци листям карагани деревоподiбноï у при-дорожнiх захисних люових насадженнях Центрального Подiлля. Встановлено, що карагана у другш половиш вегетацiйного перiоду значно знижуе ïï ефективнiсть.
Ключов1 слова: карагана деревоподiбна, лiсовi насадження, волога, штенсив-шсть транстраци.
Senior lecturer S.M. Shevchenko - Khmelnytsky National University
Siberian acaciain (Caragana Arborescens Lam.) leaves Transpirration intensity in the wayside protective forest planting of Central Podolie
Is investigated intensity transpiration leaves of siberian acaciain the wayside protective forest planting of Central Podolie. It is set that siberian acacia in the second half of vegetation period considerably reduces its efficiency.
Keywords: Siberian acacia, forest planting, moisture, intensity transpiration.
40
Збiрник науково-техшчних праць
