CC BY
10
7. Кондратюк Е.М. Дикоросту^ хвойш Укршни. - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - 120 с.
8. Кузнецов С.И., Рогузов И.А. Методические рекомендации по фенотипической оценке хвойных при интродукции на юге СССР. - Ялта: Б. и., 1976. - 20 с.
9. Правдин Л. Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция. - М.: Наука, 1964. - 190 с.
10. ТольскийА.П. Плодоношение сосновых насаждений. - М.: Новая деревня, 1922. -
40 с.
11. Щепотьев Ф.Л. Дендрология. - М.-Л.: Госбумиздат, 1949. - 345 с.
12. Ярославцев Г.Д., Кузнецов С.И. Хвойные породы. - В кн.: Деревья и кустарники для озеленения на юге СССР. Их биология и экология. - Ялта: Б. и., 1971. - Вып. 1. - С. 7-47.
УДК 630*905:[630*176.322.2] В.А. Арманаш - УкрДЛТУ
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ДИНАМ1КИ ПЛОЩ I ЗАПАС1В БУКОВИХ Л1С1В БУКОВИНИ
Проведений ретроспективний аналiз змши таксацшних ознак букових лiсiв показав тенденщю встановлення рiвномiрного сшввщношення площ та запаав букових дерево-сташв за групами вшу в люовому фондi Буковини.
V.A. Armanash - USUFWT
The Retrospective analysis of dynamics areas and growing stocks of the beech
forests of Bukovina
Carried out the retrospective analysis of exchange estimation parameters of the beech forests has showed the tendency of an establishment uniform distribution of areas and stocks of the beech stands on group of age in forest fund of Bukovina.
В умовах Буковини серед головних лкоутворюючих порвд бук лковий (Fagus sylvatica L.) вважаеться одшею з найбшьш господарсько-цшних деревних порщ. Вш визначае не тшьки географiчну назву регiону, а й ввдграе тут важливi еколопчну, лiсiвничу та економiчну роль. Буковi лiси ранiше займали бiльшу час-тку у лiсовому фондi регюну, та внаслiдок не завжди вдалого господарювання i'x площа значно зменшилась. Найбiльшого антропогенного впливу зазнавали прива-тнi буковi лiси. В результата надмiрного лiсокористування буковi деревостани часто представлен низькоповнотними, розладнаними насадженнями, що виникли в результатi нерегульованих вибiркових та суцiльних рубань. Нерегульована вируб-ка букових лiсiв призвела до значноi' змiни ix площ^ запасiв та вiковоi' структури. Протягом довгого часу Буковина була i е основним постачальником буково'' дере-вини на внутрiшнiй та зовшшш ринки. Особливо велико'' шкоди було завдано ль сам Буковини наприкшщ Х1Х i на початку ХХ столггь. Пiдвищений попит на деревину в кра'нах Заxiдноi ввропи спричинив до пiдневiльно-вибiрковиx та су-цiльниx рубань, якi проводились на великих площах. Надмiрна вирубка букових насаджень проводилась також з метою розширення площ сшьськогосподарського користування. Так, в другш половинi Х1Х столггтя Австро-Угорський уряд при-йняв ршення про розширення гiрськиx сiнокосiв i пасовищ. У 1884 р. ввдбувся з'''зд лiсiвникiв, де обговорювались питання захисту, ввдновлення та регульовано-го використання карпатських лiсiв. Але через велию потреби у буковiй деревиш обсяг заготiвлi не зменшувався, деревостани вирубували великими лiсосiками, площа яких нервдко сягала 40 га. Таю лкосжи часто не залiснювались i викорис-
Лiсове та садово-паркове господарство
43
товувались як сшьськогосподарсью угiддя протягом декiлькох роюв, а вiдтак цi площi заивали ялиною та ялицею [3]. Таким чином проводилась цшеспрямована замiна букових насаджень ялиновими.
У 1875 р. у Чершвецькому i Сторожинецькому районах було проведено облш лiсiв, в результата якого було визначено !х площу в цiлому за районами i окремо за лiсокористувачами. Загальна площа насаджень у Чернiвецькому райош становила 20,7 тис.га, з яко! 52,6 % займали державнi лки, 45,5 % - приватнi, 1,9 % - общинш. У Сторожинецькому райош загальна площа лкових насаджень становила 47,1 тис.га, з них 12,8 % - державш лки, 86,7 % - приватш i 0,5 % -общиннi. При цьому частка усiх листяних порвд у Чернiвецькому районi становила 96,0 %, Сторожинецькому - 46,7 % ввд загально! площi лгав [4, 6].
Станом на 28 червня 1940 року площа лгав Буковини становила 229,6 тис.га. Облш лкового фонду проводився у трьох районах (Чершвецькому, Сторожинецькому i Хотинському) залежно ввд форми власность Найбшьшими власниками лiсiв на цей перюд були держава, мiсцева держадмiнiстрацiя, церква та еврейська община. Площа державних лгав становила 57,6 тис.га (25,1 %), держадмшстраци - 45,6 тис.га (19,9 %), церковних - 91, 9 тис.га (40,0 %), еврей-сько! общини - 34,5 тис.га (15,0 %) [1]. Таким чином, у довоенний перюд найбь льша частка лiсiв належала державi та церквь У 1942 роцi лки, якими володiла еврейська община, румунськими властями були передан у державне тдпорядку-вання. Пiсля вiйни, зi встановленням Радянсько! влади, всi приватш i церковнi ль си Буковини були нацiоналiзованi.
З метою кшьюсно! та яюсно! оцiнки наявних лкових ресурсiв, а також ор-гатзаци комплексного ведення лiсового господарства було проведено перше тс-лявоенне лшовпорядкування, в результатi якого всi лши були роздiленi на двi гру-пи. Станом на 1 ичня 1958 р. площа лiсiв I групи становила 30,3 тис.га, II групи -150,2 тис.га, а за даними облшу станом на 1996 рш лiси I групи займали 66,1 тис.га, а II групи - до 170,7 тис.га. Ввдповвдно по буковому господарству площа лгав I групи у 1996 рощ складала - 21,5 тис.га, а II групи - 35,9 тис.га [2, 7]. Збь льшення площi лгав I та II групи за вказаний перюд ввдбулося за рахунок залш-нення земель непридатних для сшьськогосподарського користування i не вкритих лшовою рослиншстю земель. Оцшку динамiки букових лiсiв за вище згаданий перюд наведено в табл. 1.
Загальна площа букових лгав у 1996 р. збшьшилась у порiвняннi з 1959 р. на 2,1 тис.га або на 4,9 %. Таке збшьшення отримане за рахунок створення штуч-них насаджень на непридатних для сшьськогосподарського користування землях. Однак розподш площ букових лгав за лкокористувачами характеризуеться знач-ною мшливктю значень (табл. 1). Так, зменшення площi букових насаджень у Бе-регометському та Путильському держлгаоспах зумовлене замшою бука хвойни-ми породами, а також можливим частковим пониженням його верхньо! межi по-ширення [5]. Запас букових деревостанiв за аналопчний перiод збiльшився на 7151,2 тис.м3 або на 58,8 %. Збiльшення запасу букових насаджень за дослвджу-ваний перiод отримано за рахунок розширення площi букових лгав, переходу значно! частини середньовiкових насаджень у категорта стиглих, що супрово-джувалось пiдвищенням !х середнього рiчного приросту. Середнiй рiчний прирiст за запасом у букових деревостанах в цшому по обласл станом на 1959 рж стано-
44
Зб1рник науково-техн1чних праць
вив - 109,2 тис.м , а за даними облжу на 1996 рж - 179,0 тис.м , тобто вш зрiс по-рiвняно з 1959 р. на 69,8 тис.м3.
В результата аналiзу розподшу площ i запасiв букових лгав за групами вiку виявлено зростання середнього вшу насаджень за дослщжуваний перюд приблиз-но на один клас (табл. 3).
Назва люокористу-вачiв Вкритi лiсовою рослиннютю землi, тис.га Загальний запас деревосташв, тис.м3
1959 1996 Рiзниця 1959 1996 Рiзниця
тис.га % тис.м3 %
Берегометський* (Вижницький) 11,4 8,7 -2,7 -24,0 1252,5 2578,1 +1325,6 +51,4
Путильський 1,1 0,5 -0,6 -54,4 306,1 181,4 -124,7 -40,7
Сторожинецький (Сторожинецький +Чудейський) 12,5 14,1 +1,6 +10,9 1469,3 3957,4 +2488,1 +62,9
Хотинський (Хотинський + Сокирянський) 2,6 4,1 +1,5 +36,1 359,8 1106,9 +747,1 +67,5
Чершвецький 13,2 15,7 +2,5 +15,8 1633,1 4348,2 +2715,1 +62,4
Всього 40,8 43,1 +2,3 +4,9 5020,8 12172,0 +7151,2 +58,8
Примггка: В табл. 1, 3 - подаш назви лiсокористувачiв - сучасш, а в дужках назва люоко-ристувачiв станом на 1959 рж.
Змiна середнього вiку букових насаджень за вище вказаний перiод вщбу-лась за рахунок зменшення обсяпв рубань головного користування у тслявоен-ний перiод, а також завдяки збшьшенню питомо! ваги площ середньовшових, пристигаючих i стиглих насаджень у лковому фондi Буковини.
Табл. 2. РозподЫ площ 1запас1в букових насаджень за групами ей
Групи вшу Даш облжу за 1959 рк Даш облку за 1996 рк Рiзниця
тис.га/тис.м3 %
Вкрит люовою рослиннютю землi усього, тис.га 40,9 43,0 +2,1 +4,9
Молодняюв 21,3 5,8 -15,5 -72,6
у тому чи^ I - класу 10,4 1,6 -8,8 -84,8
II - класу 10,9 4,2 -6,7 -61,0
Середньовжових 13,5 23,0 +9,5 +41,2
Достигаючих 2,2 8,4 +6,2 +73,7
Стиглих i перестшних 3,8 5,7 +1,9 +32,8
Загальний запас усього, тис.м3 5020,8 12172,0 +7151,2 +58,8
Молодняюв 1305,5 618,0 -687,5 -52,7
у тому чи^ I - класу 388,1 40,6 -347,4 -89,5
II - класу 917,4 577,3 -340,1 -37,1
Середньовжових 2545,2 6539,8 +3994,6 +61,1
Достигаючих 515,8 2982,7 +2466,9 +82,7
Стиглих i перестшних 654,3 2031,5 +1377,2 +67,8
Так, дат облшу букових насаджень 1959 року наочно показують перева-жання молодняюв i середньовiкових насаджень у лковому фондi регiону. З отри-маних результатав за 1996 рiк видно, що спiввiдношення площ молодняюв, стиглих i достигаючих насаджень вирiвнюються (табл. 2).
Л1сове та садово-паркове господарство
45
Порiвняльний анатз даних облiку букових деревостанiв указуе на тенден-цiю встановлення рiвномiрного спiввiдношення площi молоднякiв, середньовжо-вих, достигаючих i стиглих насаджень у лковому фондi Буковини. При цьому об-сяг щорiчного розмiру заготiвлi деревини в порядку проведення рубань головного користування у буковому господарст станом на 2000 рш в цшому по Чершвець-кiй обласл не зменшився, а зрiс на 27,7 % порiвняно з 1951 роком (табл. 3).
Табл. 3. Змта середнього вту та об'eмiв щорiчноl заготiвлi деревини у порядку головного користування у букових насадженнях
Назва люокористува-чш Середнш вк насаджень Обсяги щорiчноl заготiвлi деревини по рубаннях головного користування, тис. м3 Рiзниця
1959 рк 1996 рк Даш облку за 1951 рк Даш облку за 2000 рк тис. м3 %
Берегометський (Вижницький) 51 70 16,6 14,3 -2,3 13,8
Путильський 60 82 - 2,3 +2,3 100,0
Сторожинецький (Сторожинецький +Чудейський) 47 65 31,1 25,0 -6,1 19,6
Хотинський (Хотинський +Сокирянський) 38 65 5,4 6,5 +1,1 16,9
Чершвецький 39 69 2,7 29,1 +26,4 90,7
Всього 46 68 55,8 77,2 +21,4 27,7
Обсяг щорiчноl заготiвлi деревини у порядку головного користування станом на 2000 рж становив - 77,2 тис.м3, а середнш рiчний прирiст за запасом ста-новив 179,0 тис.м3. Таким чином, встановлений щорiчний об'ем заготiвлi деревини вiд рубань головного користування в букових лшах не перевищуе середнього рiчного приросту за запасом.
Таким чином, збереження, ввдновлення i рацiональне використання букових насаджень е першочерговим завданням сьогодення, оскшьки буковi лiси на Буковиш е не тiльки джерелом сировини для деревообробно! промисловостi, а й складовою частиною Буковинського ландшафту.
Лггература
1. Диаграмма о площади государственных и частных лесов на территории Черновицкого, Сторожинецкого и Хотинского уездов по состоянию на 28 июня 1940 - 1942 г.// ЦГИА в г. Черновцы Р-307, Оп. №1, Ед. хр. № 3804.
2. Державний люовий кадастр Чершвецько! област за станом на 1 ачня 1996 року. - 1р-шнь: Мшютерство лiсового господарства Украши, 1997. - 265 с.
3. Горохова З.Н., Солодкова Т.1. Люи Радянсько! Буковини. - Львiв: Видавництво Львiвського ушверситету, 1970. - 210 с.
4. О состоянии лесного хозяйства на Буковине// ЦГИА в г. Черновцы Ф. №3, Оп. №2, Ед. хр. 10408, 1875 г.
5. Смаглюк К. К. Буковые леса Северной Буковины и основы хозяйства в них : Авто-реф.дисс. канд. с.-х. наук. - Киев, 1964. - 17 с.
6. Статистические сведения о размере лесных участков и пастбищ и доходов с них// ЦГИА в г. Черновцы Ф. №3, Оп. №2, Ед. хр.№10424, 1876 г.
7. Учёт лесного фонда по тресту по состоянию на 1 января 1960г.// ЦГИА в г. Черновцы Ф. Р-29, Оп. №3, 1959 - 1972. - 81 с. _
46
Зб1рник науково-техшчних праць
