CC BY
9
УДК 616.36 - 002.31 - 08.:612.017
ДО ПИТАННЯ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ 3 ПОРУШЕННЯМИ 1МУН0Л0Г1ЧН01 РЕАКТИВН0СТ1 ПРИ АБСЦЕСАХ ПЕЧ1НКИ Котлубай В.В., Мгшура 3.1.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я"
У статтг розглянуте питания лтування хворих з порушенням гмунолог{чног реактивностг при абсцесах печтки. Зроблений висновок, що печткова недостаттстъ, яка розвиваетъся на фот абсцеЫв печтки, погiршуe тяжкжтъ клтгчного перебку основного захворювання. Ключов1 слова: абсцес печЫки, печшкова недостатнють
Актуальшсть теми
Проблема лкування хворих з асцесами печш-ки залишаеться одшею ¡з складних задач абдо-мшальноТ х1рурги. Актуальнють проблеми зумо-влена тим, що тактика \ методи х1рурпчного лку-вання абсцеав печшки в основному залежать вщ сучасних технологш д1агностики, особливо з ускладненими формами захворювання на фош гепатохоледохеального синдрому [1,7,8,9]. На-явнють ознак ¡нтоксикаци за рахунок запального процесу в тканиш печшки з розповсюдженютю на протоки, наростання функцюнальноТ недо-статносп печшки, жовчних протоюв, стазу жовч1 з явищами б^арноТ ппертензп \ розвитком ме-хаычноТ жовтяниц1, призводить до прогресуван-ня гепатохоледохеального синдрому [2,3,4,5,6,10].
Мета дослвдження
Метою роботи е вивчення ефективносп та удосконалення метод1в лкування абсцеав печн нки, як1 спрямоваш на виб1р оптимальних строев \ об'ему оперативного втручання в зв'язку з розвитком полюрганноТ недостатност1, адекватне ведения перед- \ пюляоперацшного перюду, зниження ктькосп ускладнень, летальное^, скорочення строев перебування хворих у стацн онарк
Матер1али 1 методи досл1дження
За перюд з 1995 по 2007р.р. в кпшщ1 знаходи-лось на лкуванш 81 хворий з р1зними формами абсцеав печшки. Вк хворих коливався вщ 24 до 72 рош. Переважна бтьшють пащент1в була похилого та старечого вку 61-76 (66,8%).
На пщстав1 клшко-лабораторних, допом1жних метод1в дослщження та ¡нтраоперацшних знахн док ми роздтили ва абсцеси печшки за патоге-нетичними типом на: холангюгены, криптогенш, пюлятравматичш, метастатичы та ¡нш1 причини виникнення патолопчного процесу.
Клш1чш ознаки абсцеав печшки не виражеш, особливо на раных етапах розвитку даноТ патологи. Пзыше характерними симптомами е вира-жена ¡нтоксикац1я з лихоманкою, високою гекти-чною температурою (39 С0 \ вище), Що супрово-джувалось рясним штншням, загальна слабость, виражений бть у правому пщребер'Т, поява жов-тяниц1, сверб1ж шк1ри, вщчуття розпинання в правому пщребер'Т, збтьшення печшки, високий р1вень загального та прямого бт1рубшу.
Результати досл1джень та 1х обговорення
В результат! анал1зу клУчних спостережень у 81 хворих, як1 знаходились на стацюнарному л1-куванш, функцюнальна недостатнють печшки вщм1чена у 49 хворих, що складае 51,1% . Вра-ховуючи роль печшки в ¡мунолопчних реакц1ях, и безпосередню участь у продукци ряду фактор1в ¡муытету, особливу роль в регуляци ¡мунних вщ-повщей, ¡ндукування ¡мунолопчноТ толерантности що е загальновщомим, ми провели дослн дження змш ¡нтенсивнооп синтезу бтка в кров1 з урахуванням появи альбумш1в та глобулш1в з1 змшеними ¡мунолопчними властивостями.
У зв'язку з тим, що ¡мунолопчш процеси орга-шзму реал1зуються за допомогою утворення ан-титт, як1 скпадаються з бткових структур, то для оцшки системи ¡муытету у хворих з абсце-сами печшки на фош печшковоТ недостатнооп, ми вважаемо важливим вивчення у першу чергу бтковоутворюючоТ функцп печшки.
Оцшку стану ¡мунолопчноТ реактивноол визна-чали по загальн1й к1лькост1 ИВ л1мфоцит1в за тестом розеткоутворення та к1льк1сть активних фракц1й. Кр1м того, поряд з виявленим вмютом ¡мунокомпетентних кл1тин \ оц1нки Тх функц1она-льноТ активност1, визначали також ступ1нь ендо-токсикозу, одним з критерпв якого е лейкоцитар-ний ¡ндекс ¡нтоксикацй'.
1мунний статус вивчали у 81 хворого з абсце-сами печ1нки \ р1зними формами печшковоТ не-достатност1. Контрольну групу склали 30 здоро-вих оаб. Першу групу склали 18 хворих, у яких явища печ1нково1 недостатносп проявлялися функц1ональними зм1нами з емоцюнальними явищами. Другу групу склали 49 хворих, у яких поряд з функцюнальними змшами, емоц1ональ-но-псих1чними розладами приеднувались та не-вролог1чн1 порушення з енцефалопатичними проявами. Третю групу скпали 14 пащетчв з тяжкою формою печшковоТ недостатносп з явищами прекоматозного стану.
У вах хворих, що спостер1галися, виявлено пригн1чення кп1тинного та гуморального ¡муыте-ту. Тяжке пригн1чення ¡мун1тету з1 значним зни-женням фактор1в ¡мунолопчноТ' реактивносп бу-ло характерним для другоТ \ особливо третьоТ групи хворих. Високий ступ1нь достов1рност1 0,001) пригн1чення функц1ональноТ активност1 ¡мунноТ системи (Т \ В) вщм1чено як у хворих 2-Т групи, так \ у груш з особливо тяжким ступенем печ1нковоТ недостатносп (3 група). Ц1 дан1 наведен! в таблиц! 1.
Том 8, Выпуск 4
35
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
Таблиця 1.
Показники ¡MyHimeme ma лецкоцитарного iндексу у хворих з абсцесами печшки та гострою печшковою недостатн/стю.
Показники Контроль група n = 30 Групи хворих
1 група n = 18 II група n = 89 III група n = 14
М + m M + m P1 M + m P2 M + m P3
Л1мфоцити,% Абс. ктьк. х 109/л 31,0+6,1 24+0,4 18,0+1,0 17,6+0,9 <0,001 12,0+0,9 12,7+1,6 <0,001 8,0+0,6 7,9+1,3 <0,01
Т-л1мфоцити:
Т-активш л-ти,% 33,3+1,0 14,9+0,7 <0,001 11,9+0,4 <0,001 8,2+0,3 <0,05
Абсолютне число 825,3+22,1 274,0+18,6 <0,001 132,0+12,0 <0,001 112+10,9 <0,05
Т-тотальш,% 54,7+1,2 26,6+1,1 <0,001 22,6+1,0 <0,001 18,7+0,7 <0,05
Абсолютне число 348,0+18,5 475,0+41,0 <0,001 248,0+24,0 <0,001 196,0+21,6 <0,05
В-л1мфоцити:
ВРс,% 8,9+0,4 3,9+0,3 <0,001 3,6+0,9 <0,001 2,9+0,8 <0,05
абсолютне число 224,8+9,8 76,2+6,6 <0,001 60,1+14,2 <0,001 41,0+12,1 <0,05
ВС,% 18,4+1,7 11,2+0,9 <0,001 8,1+1,2 <0,001 5,0+1,1 <0,05
абсолютне число 436,2+11,3 216,0+22,1 <0,001 212,0+18,3 <0,001 168,9+16,3 <0,05
1муноглобулини
1дМ, г/л 1,0+0,04 2,8+0,4 <0,05 4,5+1,3 <0,05 4,1+1,1 <0,05
!дС, г/л 13,0+0,3 11,0+0,2 <0,05 12,1+1,3 <0,05 10,0+1,2 <0,05
1дА, г/л 1,7+0,04 3,2+0,4 <0,05 4,3+0,8 <0,05 4,1+0,8 <0,05
Лейкоцитарний ¡ндекс ¡нтоксикац1| 1,3+0,6 2,4+0,07 <0,01 7,1+0,6 <0,001 5,1+0,4 <0,001
Примака: р12,з- достов1рнють даних м1ж трупами хворих \ конт| Клш1чний переб1г абсцес1в печшки, ускладне-них печшковою недостатнютю, проявля^я над-звичайно тяжким ступенем ендогенноТ ¡нтокси-кацп зм1шаного генезу. Даш таблиц! вказують, що лейкоцитарний ¡ндекс ¡нтоксикаци вище у хворих 11-1 \ особливо 111-1 групи у пор1внянш з контрольною групою.
Враховуючи вище наведене, можна з впевне-нютю сказати, що печшкова недостатнють, яка розвиваеться на фош абсцеав печшки, значно попршуе важкють клш1чного переб1гу основного захворювання та сприяе ще бтьш вираженому пригшченню ¡мунного захисту, яке й обумовлюе розвиток тяжких вторинних ускладнень, що нерн дко е причиною небажаних результате.
Висновки
1. У хворих з абсцесами печшки на фош печшковоТ недостатност1 розвиваеться виражена ¡мунодепреая з пригшченням кл1тинно!'та гуморальноТ'ланок ¡муштету.
2. У зв'язку з розвитком печшковоТ' недо-статносп у хворих з абсцесами печшки збтьшуеться синдром ендогенноТ ¡нтоксикаци, тим самим ще бтьше пригшчу-ються фактори ¡мунолопчноТ' реактивно-ст1.
3. В програму комплексно! терапИ' хворих з абсцесами печ1нки та вираженою печшковою недостатнютю повинна бути включена ¡мунокоригуюча терап1я.
ою групою.
Л1тература
1. Овчинников В.А., Соловьев В.А., Маров А.А., Боровков Н.Н. Дифференциальный подход к лечению бактериальных абсцессов печени // Анналы хирургической гепато-логии. - 2003. - Т.8.-№2-С.234.
2. Гусейнов И.П., Власенко М.А., Велигоцкий Н.Н. Ультразвуковая диагностика абсцессов печени // Науковий Bic-ник Ужгородського ун1верситету. - Вип.10 - 1999. - С. 5758.
3. Люлько И.В., Косульников С.О., Симонова Е.В., Люлько
B.И., Карпенко С.И. Пункционное дренирование абсцессов печени//Науковий вюник Ужгородського ун1верситету. - Вип. 10. - 1999. - С.173-174.
4. Акимов Х.А., Ваккасов М.Х., Икрамов А.И., Каххаров А.А.,Исламова Х.Д. Ультразвуковая диапедевтика абсцессов печени // Анналы хирургической гепатологии. -2002. - T.7.-№1 .-С.272-273.
5. Сипливый В.А., Петренко Т.Д., Дуденко Г.И., Гузь А.Г., Петюнин А.Г., Гринченко С.В. Хирургическое лечение больных острым холециститом с гепатохоледохеальным синдромом на фоне механической желтухи // Науковий вюник Ужгородського уншерситету. - Вип. 10. - 1999. -
C.173-174.
6. Пархисенко Ю.А., Глухов А.А., Новомлинский В.В., Мо-шуров И.П. Диагностика и лечение абсцессов печени // Хирургия. - 2000. - №8.-С. 35-37.
7. Павловский М.П., Шахова T.I., Баб'як Т.С., Довгань Ю.П. Пункц1онноасп1рац1йне л1кування як метод вибору при абсцесах печ1нки // Науковий в1сник Ужгородського yHi-верситету. - Вип. 10. - 1999. - С.142-143.
8. Ярешко В.Г., Живица С.Г., Рязанов Д.Ю. Диагностика и лечение печеночных и околопеченочных абсцессов // Харк1вська xipypri4Ha школа. - 2005. - №1 (15). - С. 148150.
9. Chu K.M., Fan S.T., Lai E.C.S., Lo C.M., Wong J. Pyogenic Liver Abscess. An Audit of Experience Over the past Decade // Arch. Surg. - 1996. - N 131. - P. 148-152.
10. Huang C.J., Pitt H.A., Lipsett P.A. Piogenic hepatic Changing trends over 42 years // Annals of surgeri. - 1996.-Vol 223. - N5.- P. 600-607.
Реферат
К ВОПРОСУЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С НАРУШЕНИЕМ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКТИВНОСТИ ПРИ АБЦЕССАХ ПЕЧЕНИ. Котлубай В.В., Мишура З.И.
Ключевые слова: абсцесс печени, печеночная недостаточность
В статье рассмотрен вопросе лечения больных с нарушением иммунологической реактивности при абсцессах печени. Сделан вывод, что печеночная недостаточность развивающаяся на фоне абсцессов печени ухудшает тяжесть клинического течения основного заболевания
Summary
SOME ASPECTS OF THE THERAPY OF PATIENTS WITH DISTURBANCES OF IMMUNE RESPONSIVENESS UNDER HEPATIC ABSCESS
Kotlubay V.V., Mishura Z.I.
Key words: hepatic abscess, liver impairment.
The paper focuses on the approach in therapy of patients with immune responsiveness under hepatic abscess. It has been concluded the liver impairment developing against hepatic abscess aggravates the severity of clinical course of the underlying disease.
УДК 616.411-089.87-05
ФАГОЦИТАРНА АКТИВН1СТЬ НЕЙТРОФШЬНИХ ГРАНУЛ0ЦИТ1В У Д1ТЕЙ, ЯК1 ПЕРЕНЕСЛИ СПЛЕНЕКТ0М1Ю I ТРАВМУ
СЕЛЕ31НКИ.
Ксьонз I.B.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я"
У дтей, якг перенесли спленектомлю, виявлет diazHocmuuni i прогностичш , docmoeipni змти показникгв фагоцитарног функцИ нейтрофшъних гpaнyлoцumiв (ФФНГ), a також анамнестичт встановлена лабшътстъ до гострог рестраторно вipycнoг тфекцп (ГРВ1). У дimeй, у яких травма селезтки пролтована консервативно, або nid час операцгг селезтка була збережена, показники (ФФНГ) не вiдpiзнялucя вiд показнитв контролъног групи.
Ключов1 слова : д1ти, спленектомт, нейтрофтьна активнють.
Для розумшня процеав, як1 проходять в селе-зшц1, необхщно акцентувати увагу на будов1 та функц1ях селезшки. Еволюц1я ¡мунолопчноТ' i ге-матолопчноТ функцп селезшки залежить вщ розвитку судинноТ с1тки, впливу ретикулярних кл1тин на формування фтьтруючоТ функци органу i Bifl впливу кл1тин тимусу i KiCTKOBOrO мозку на формування зртоТ селезшки i зртють засе-лених в нш популяцш кттин.
Своерщна будова забезпечуе гематолопчну, ¡мунолопчну i фтьтруючу функцш селезшки [3].
Окрем1 бактер1Т, антигени i стороны тта усу-ваються з кровооб1гу з допомогою ендотел1аль-них кл1тин селезшки. Бактер1альний кл1ренс (очищения, видтення, усунення) знижуеться ni-сля спленектомп. Shulkindi з ствавторами довели участь селезшки i печшки в знищены пневмо-кок1в в кров1. Однак селезшка е бтьш ефектив-ним органом для знищення багатьох бактерш, незважаючи на и незначну масу в пор1вняны з печшкою. Ця р1зниця кл1ренсу м1ж печшкою i се-лезшкою стае бтьш значною при вщсутносп ¡мунноТ BiflnoBifli. Дослщники приходять до ви-сновку, що здатнють селезшки в знищенш бактерш набувае суттевого значения при вщсутнос-Ti специф1чних антитт. В бтьшосп функци селезшки так1 ж, як i в ¡нших л1мфатичних тканин в opraHi3Mi. Виробництво ¡мунолопчно активного бтку селезшкою, також дуже важливе для захи-сту оргашзму.
Вперше в 1950 роц1 Rowley показав значне
зниження р1вня антитт в вщповщь на внутр1ш-ньовенне введения антигену у oci6 позбавлених селезшки, хоч вщзначаеться нормальне антитн лоутворення в вщповщь на введения антитт пщшмрно або ¡нтраоперацшно.
Пюля повторного внутр1шньовенного ведения антитта, антитта продуктуються менше, жж JgM, пюля вторинноТ ¡мужзацп, зниження р1вня сироваткового JgM ще раз показуе порушення гуморального ¡мужтету пюля спленектоми.
В 1970 poqi Najjar i Nishioka описали циркулю-ючий полтептид, стимулюючий фагоцитоз шляхом прямот активацп лейкоцит1в. Цей протеТн, тетрапептид носив назву tuftsin ( Tufts University), тетропептид tuftsin виробляеться в селезшцк Xeopi, як1 перенесли спленектомш втрачають «tuftsina». 1мунолопчна функщя селезшки залежить вщ вку. В дитинств1 Hi фагоцитоз, Hi антиттоутворення не розвинут1 остаточ-но. В вщ1 5-ти рок1в функц1я селезшки така ж, як i дорослого. Судячи з усього, це залежить вщ ряду послщовних чинниш: з народження селезшка пстолопчно незрта i ттьки пюля першого року життя наближаеться до гютологи «дорослоТ селезшки». Р1вень антитт досягае дорослоТ норми ттьки в 4-5 рок1в життя.
В1962 роц1 Horan та Colebatch проанал1зува-ли ¡CTopiT хвороби 142 дп"ей, як1 перенесли спле-нектомш - у 17 з них виникли ¡нфекцшж ускпад-нення i 5 дп"ей померли. Ц1 факти пщтверджу-ються даними Erokhi та ¡нших, ям вивчили ¡стори
Том 8, Випуск 4
37
