CC BY
15
Blikhar V.S., Bashuk V. V. Philosophical, Legal and Socio-cultural Dimensions of National Security Justification
Some philosophical, legal and socio-cultural dimensions of national security justification are analysed. A current dimension of international problems solutions and the tendency to strengthen the new world order are defined to pose a serious threat to the security of states, raising serious doubts as to its sovereignty and territorial integrity, causing concern in the ability to form international organizations to effectively solve the pressing problems of safe development of nations and peoples in the new environment. Conceptual approaches to the essence of the national security of the society in philosophical and legal plane are proved to be characterized by the recognition of the priority of protecting the interests of simultaneous support for the transformation of political institutions, civil society development and changes in social and individual consciousness towards the development of their sense of justice.
Key words: citizen, civil society, democratic and legal state, national security, public culture, philosophy of law.
УДК 331.56.432 Здобувач З.В. Конопельський1 -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
Д1ЯЛЬН1СТЬ УКРАШСЬКИХ Ф1НАНСОВИХ ШСТИТУЦ1Й ГАЛИЧИНИ (1921-1939 РОКИ)
Проан^зовано дшльшсть украшських фшансових шституцш, зокрема банюв Га-личини. З'ясовано, що основним джерелом швестицш в украшсью шдприемства Гали-чини була система украшських банюв. Дослщжено, що украшсью банки будували свою роботу на глибокому фаховому аналiзi, що давало змогу виявляти негативш тенденци та 1х причини ^ використовуючи весь потенщал "Союзу Украшських купщв i шд-приемщв" та його фахового часопису "Торпвля i Промисл", долати !х.
Доведено, що украшсью фiнансовi шституци Галичини, зокрема Пром-Банк, найбшъше забезпечував приватних украшських пiдприeмцiв, особливо щодо надання фiнансово-кредитних послуг та обслуговування заощаджень. Це е актуальним для су-часного розвитку регюналъних фшансових систем Украши, зокрема Галичини.
Ключовi слова: украшсью банки, гнвестици, Галичина, дiяльнiсть, особливосй, промисловiсть, розвиток, фiнансовi шституци.
Метою роботи е вивчення особливостей дкльносп украшських фшан-сових шституцш Галичини, ц приватно!' промисловосп та вплив 1нвестицш на 1хнш розвиток економжи. В УкраМ на початку ХХ1 ст. цю проблему дослщжу-вали В. Стельмах, I. Дьяконова, I. Сало, П. Сениш, Т. Соколенко, зокрема вис-вилювали д1яльнкть банк1всько1 системи УкраЫ 1 Росп початку ХХ ст. Дослщ-ники Б. Лановик, З. Матисякевияч, Р. Матейко, М. Лазарович, М. Крупка вивча-ли систему украшських банюв, однак окрем1 особливосп украшських банив з'ясоваш не повнктю.
Думка про доцшьшсть заснування украшського промислового банку прозвучала у рефератах А. Мшянича та М. Творидла на Конгрес Укра'нських 1нженер1в у Львов1 15 травня 1932 р. За реал1зацда задуманого взялася група молодих та енергшних шженер1в на чол1 з А. Мшяничем [1, с. 3]. Заснувавши шсля заюнчення вищих шкш кооперативу шженерських роб1т, вони на власно-му досввд переконалися, як важко провадити власну справу, не маючи можли-вост1 отримати випдного кредиту [2, с. 30-32].
1 Наук. кергвник-консультант: проф. М.1. Крупка, д-р екон. наук
Енергiйна дшльшсть А. Мшянича та його товаришiв на нивi творения украшського промислу мала в свош осиовi глибок iдейиi переконання. У 1935 р. А. Мшянича, котрого запiдозрили у шдшльнш дДяльностД, було заареш-товано i ув'язнено у польському концентрацiйному таборi Береза Картузька разом iз iншими членами украшського революцшного пiдпiлля. "Там, - як пише I. Витанович, - пiд час розмови iз спiвв'язнями виникла в нього думка заснува-ти модерний укра!нський банк, який мав би оргашзувати самодопомогу таким, як вони, коли будуть звiльненi з в'язниць i схочуть включитися в господарське життя, власними молодими силами творити собi мiсце працi й перетворювати укра!нське мiсто [3, с. 437, 438].
Вийшовши на волю, А. Мшянич за згодою УТТ (Укра!нське Техиiчне Товариство) веде переговори iз СУКiПом (Союз украшських купцiв i промис-ловцiв) про можливiсть створення спiльного банку на основi вже кнуючо! при Товариствi скромно!' бантвсько! установи. Наслiдком цих переговорiв стала докладна перевiрка стану банку, складання спiльного балансу та вибори сильно! Управи на вже згадуваних Загальних зборах. До Управи увiйшли А. Мшя-нич, М. Ковалiв, Р. Вiтковицький, I. Федорiв i О. Стефанович, до складу Над-зорно! Ради - Я. Скопляк, В. Рижевський, О. Онисько, а до складу Контрольно!' Комки - М. Лазорко та I. Ольховий.
Створення единого банку купщв i промисловщв одразу позначилось на його статус! Як писала "Торпвля i Промисл": "Фонди банку збiльшились зразу на 3 000 зл. гопвки, число виявлених i частково оплачених удiлiв зросло майже на 200 %, та що найважливiше, буде змога притягнути до спiвпрацi в банку фа-хiвцiв, участь яких даватиме запоруку його доброго розвитку [1, с. 3]. Шдтвер-дженням останнього може бути хоча б той факт, що до складу Торговельно-Економiчноí Секцií УТТ входило 50 члешв, кожен з яких мав високу економiч-ну освиу, здобуту, здебiльшого, у вищих економiчних школах Праги та Вiдия [4, с. 128]. Новий проввд енергшно взявся за справу розбудови банку, викорис-товуючи досвiд сво'х i чужих кредитних установ та неухильно пiдвищуючи свiй фаховий рiвень. Широке розгортання компанií зi збирання ^бних ощад-ностей, яку очолили Я. Цмура та Я. Гайвас, мало свош результатом залучення до банку не тшьки укра'нських купщв, ремкниюв, промисловщв та робиниц-тва Львова, але й широкi маси ^бних i середнiх власникiв з ировiнцií.
Не будучи пiонером у пропаганда ощадносп, Пром-Банк став новатором у методах 11 проведення та, зрештою, i загалом у пiдходi до ще! важливо! спра-ви. Це новаторство полягае у тому, що вдалося докоршно змiнити ставлення широкого кола украшських власникiв до банку. За словами В. Несторовича, Пром-Банк став шонером " у насаджуванш думки, стояти дуже близько до банку" . Своею щлеспрямованою пропагандою та просвггницькою дiяльнiстю його активкти " спопуляризували спiвробiтництво з банком, особливо серед ^бних купцiв i ремiсникiв, спопуляризували разом iз тим новiтнi способи взаемин при продажу-кутвл^ способи, що донедавна були доволi примiтивнi". [5, с.1]. Внаслiдок дiяльностi "кореспондештв" вiдкрилися вiддiли Пром-Банку в Терно-полi, Станiславовi, Стрию, Сокалi та Перемишлi. Пром-Банк поширив свш вплив й на iншi мкта та мiстечка Схвдно! Галичини та Волиш. Активно впрова-джувалися новi засоби реклами, конференид з пресою та новi форми банково!
дДяльностД (безготiвковi розрахунки, перекази, операиií чеком, поточш рахунки акредитиви, дДловД векселi тощо).
Пром-Банк перший з усДх украшських банкДв почав практикувати Днвес-тування промислових пiдприемств (т. зв. гриндерська даяльнкть). 1нвестицп банку було вкладено у фабрику цвяхДв "Сталь" у Винниках, сшлку з обмеженою порукою "Олырня" у ЛьвовД, пiдприемство "Вапно", промисловий млин "Буг" у Новому ДворД поблизу Кристинополя, пiдприемство" Якторiвка" у Верхньому Синевидному, яке випалювало вугДлля для прасування, та у шдприемство добу-вання та оброблення чорного грашту "Каменоломи" у Сарнах. Завдяки Днвести-цДям Пром-Банку постала краева гуртДвня "Гурт", яка постачала товарами найбДльшу галузь украшсько! торпвлД - споживчу. Варто зауважити, що Днвес-тищйна дДяльнкть була доволД ризикованою для молодого банку, однак його стрДмкий злет вселяв надДю на те, що Д у щй сферД вДн здобуде усшху.
Глибокий аналДз банкДвсько! роботи та концепщя його подальшо! дДяль-ностД мДстилася у звт директора банку А. Мшянича. ВДн зазначив, що уже перший рДк дяльностД ще! установи розвДяв побоювання деяких фахДвщв про перед-часшсть оргашзацц такого типу банку та неспроможнкть здобути вДдповДдного основного кашталу. Власна концепщя А. Мшянича та його соратникДв полягала у тому, що такий банк необхДдний саме на етапД становлення рДдно! торгДвлД Д промислу, бо це, як вказував вДн, "найкращий момент, коли можна клДента вихо-вувати зоргашзувати грошево та витворити у нього вДдповДдне наставлення, що потреба шституцц, яка змобшзувала би каштали серед найширших кругДв укра-шського громадянства в краю Д на емДграцц та обертала б ц каштали на розбу-дову торпвлД Д промислу, е велика Д що нею може бути тДльки Пром-Банк, що в нашому суспшьствД, якого нДхто ще господарсько не виховував, котрому чужим е поняття планово! господарки грошем, можна найти довДр'я, що треба тДльки дд-ло почати, а каштали найдуться! - щ думки являються саме складовими тих ди-намДчних сил, якД здвигнуть сильний Пром-Банк" [6, с. 3].
Особливу увагу звертали банкДвцД на шдбДр свое! клДентелД. Вони самД знаходили собД клДентДв, а не чекали, коли тД звернуться до них. Правилом !х фа-хово! роботи стало виховання солДдного клДента, виключна праця у користь клДента та його постшна Д всебДчна обслуга. Вже з перших крокДв Пром-Банк провадив велику просвДтницьку Д консультативну роботу, був Мщатором та спДвучасником багатьох господарських проектДв та починДв украшських приват-никДв. Зменшення формальностей до мшмуму, оперативне обслуговування, об'ективна шформацДя про клДента, суворе дотримання банювсько! таемницД, запровадження модерних форм банково! сшвпраш - все це разом узяте працю-вало на високий авторитет ще! шституцп та закршлювало за ним статус лДдера серед Днших украшських банкДв. Початок 1937 р. позначився прискореними темпами зростання основних показникДв дДяльностД банку приватникДв.
Результати роботи Пром-Банку регулярно публДкувалися у фаховому пресовому оргаш. ПДдбиваючи шдсумки перших чотирьох мДсящв 1937 р., "Торговля Д Промисл" шдкреслювала "незвичайно сильний розрДст Пром-Бан-ку" впродовж першого кварталу та поширення його дДяльностД майже на всю те-риторДю СхДдно! Галичини та, частково, й ВолинД. За даними часопису у першо-му кварталД 1937 р. "... загальний оборот сягае понад 1 360 000 супроти
722 000 за цший минулий рш. Касовий оборот около 470 000 (1936 р. около 277 000), рахунки б1жуч1 около 430 000 (1936 р. 149 000). З актив1в банку сильно зросли: др1бна ощадшсть, около 40 000 (1936 р. 13 000), вкладки 67 000, удали поверх 14 000. Видатно збшьшилася 1 кредитова д1яльнкть: есконтовий кредит 145 000 (1936 р. 81 000), позички 65 000 (1936 р. 27 000), хвил1вки 30 000 (1936 р. 10 000)" [7, с. 4].
Надзвичайш Збори Пром-Банку, як1 вщбулися 12 вересня 1937 р. конста-тували, що за в1с1м м1сяц1в власш фонди зросли на 135 %, оборотш - на 280 %, а загалом фонди зросли на 253 %. Загальш обороти на цей час зросли з 722 000 у 1936 р. до 4,4 млн, тобто у 9,5 раза. Характерним було й зростання ка-сового обороту, який за серпень 1937 р. дор1внював щлор1чному оборотов! за
1936 р. [7, с. 2]. Вже на Загальних Зборах Пром-Банку наприкшщ лютого
1937 р. його директор А. Мшянич ввдзначив як тенденщю "незвичайно сильний об1г грошей" в його шституцп, що забезпечувало високу продуктивнкть бан-ювського кашталу. Ця тенденция виявилася стшкою, про що св1дчить швидккть обороту кашталу банку, яка протягом двох квартал1в цього року становила у се-редньому 2,9 раза на мкяць. Зростання штенсивносп у робоп банку, що супро-воджувалося стр1мким збшьшенням юлькосп банювських операцш, призвело до необх1дност1 розширення банк1вського персоналу. 1хня кшьккть зросла ут-рич1 1 становила у вересш цього року вже 15 чол. [7, а 2].
Одним 1з найголовшших питань, винесених на розгляд Надзвичайних Збор1в, було питання кредитно! политики. Образно писав про це А. Шлянич: "... кредитов! шституцп - це серце народного господарства. Вони збирають в себе, а вдаак розповсюджують по цшому народному оргашзм1 грош1 - кров, яка оживляе, кормить та вирошуе поодиною господарсью клггини". Але для нормального функцюнування цього оргашзму, зазначае автор, "не можна стави-ти вимог тальки до серця - банку. Клггини мають теж обов'язки. Вони повинш кожночасний, хвилевий запас крови - гроша негайно вщпроваджувати до банку для перер1бки й очищення - зужиття, бо шакше господарський мехашзм "лов-лять корчГ й вш стае незд1бний до пращ" [8, с. 2].
Упродовж 1937 р. банк надав сво'м кшентам 3 484 000 зл. короткотермь нових кредитав. Варто зауважити, що кредит був доступний кожному кл1ентов1, який мав у банку вщкритий поточний рахунок 1 регулярно здшснював ус сво! грошов1 операцп за допомогою Пром-Банку. Така умова виставлялася для того, щоби банк мав змогу ощнити надшнкть 1 сол1дшсть кшента та фшансову спро-можнкть його шдприемства. На цих умовах кредит надавався без зайвих зволь кань та формальностей.
Окр1м цього, з поточного рахунку було видшено ще понад Щвмшьйона довготермшових кредитав. Вони були розподшеш таким чином: 350 000 ескон-тового кредиту (кушвля купецьких вексел1в, римес, фактур тощо), 36 000 акре-дитив1в (фшансування закушвель великих партай сировини та товар1в), 4 300 позичок за рахунок др1бних ощадностей та 198 000 звичайного векселево-го кредиту, здебшьшого швестицшного характеру [7, с. 2].
Варто ввдзначити також й ефективнкть принципового ввдбору кшентав, що здшснювався Пром-Банком. Доказом цього може бути той факт, що 1з швто-ра мшьйона наданих кредитав тальки 523,35 зл. були оскаржеш в суд1. Анал1з сощального складу кшентури Пром-Банку вказуе на те, що вш повнктю вип-
равдовував мету свого створення, тобто обслуговував переважно приватникДв-купцДв, промисловцДв та ремДсникДв.
У 1937 р. було започатковано сшвпрацю Пром-Банку з украшським ре-мДсництвом. Вже перший досвДд тако! спДвпрацД довДв, що украхнських ремДсни-кДв у мДстах СхДдно! Галичини та ВолинД налДчуеться значно бДльше, шж це подавала тогочасна статистика. Справа полягала у тому, що вони, не маючи фД-нансово! шдтримки з боку украхнських шституцш та обслуговуючи чужу клДентуру, часто зараховувалися до чужоземцДв. Основною формою х^ньо! спДв-працД з банком було кредитування закушвель сировини та матерДалДв. Це знач-ною мДрою покращувало умови íхиьоí пращ та !хню конкурентоспроможшсть.
ОсновнД положення концепцп кредитно! политики Пром-Банку було чДт-ко окреслено у реферата одного з його провДдникДв В. Яцишина, який був виго-лошений на Надзвичайних Зборах. ДоповДдач наголосив на тому, що банк про-тегуе та форми кредиту, якД найбДльше сприяють розвоевД рДдно! торпвлД та про-мислу та вДдповДдно до того визначае вДдсотковД ставки. Так, найдорожчим кредитом був позичковий кредит (10 %), а найдешевшим - ексконтовий кредит (вДд 8,5 до 10 %). Короткотермтовий кредит поточного рахунку видДлявся шд 9-10 %, а позички тд заставу дрДбно! ощадностД - 8-9 %.
Одним з основних завдань Пром-Банку, на думку В. Яцишина, була як-найбДльша розбудова, а вДдповДдно, Д здешевлення кредитав з поточного рахунку. Чим бДльше украшських приватникДв провадило сво! фДнансовД операцп способом безготавково! розплати з поточного рахунку, тим дешевшими ставали вДдсотковД ставки цього рахунку, а оплата банкДвських машпуляцш зводилась до мшмуму. ПДдсумовуючи стан кредитно! полДтики Пром-Банку, В. Яцишин вДдзначив, що "наш господарський свДт не привик ще до модерних форм спДв-працД з банком. Але постайний розрДст клДентелД нашого банку й загальне задо-волення зД сшвпращ з ними е найкращими доказами, що ми знайшли правиль-ний шлях Д що в короткому часД шдуть ним у своему власному Д сшльному Днте-ресД всД нашД купцД Д промисловщ [7, с. 2].
Значний прогрес у розбудовД украшського приватного шдприемництва у другДй половинД 30-х рокДв актуалДзував проблему короткотермДнових банкових кредитав. У цей перДод, за словами Я. Гайваса, попит на короткотермДновий кредит у середовищД украшських приватникДв був "такий великий, що при тепе-рДшнш кашталовш оргашзацп шяк його заспокогги не можна". Це значною мД-рою сприяло утриманню високого вДдсоткового рДвня кредиту, який коливався мДж 9 Д 10 %, а Днколи сягав навиъ 12 %. Це був дуже високий рДвень, особливо якщо взяти до уваги той факт, що при 8 % кредита в тогочасних економДчних умовах починався процес гальмування росту конкурентноздатноста пересДчного шдприемництва, а при 12 % кредита рентабельнкть навиъ зразкового шд-приемництва була дуже проблематичною. [8, с. 7]. ЗрозумДло, що такий високий вДдсотковий рДвень кредитав Пром-Банку диктувався труднощами ставлення украшського приватництва та його банково! установи. Попри надмДрний попит, серед причин такого стану можна вДдокремити й високий рДчний вДдсоток вкла-дДв та вДдсутнкть великих кашталовкладень. ДрДбнД вкладники отримували нап-рикДнцД року 5-5,5 % дивДдендДв. Коли ж додати до цього високу вартДсть бан-кДвських операцш, то стае зрозумДлим, звДдки брався такий дорогий кредит. Ви-
сока варткть внутрштх банкових операций була зумовлена недостатньою кшь-кктю вкладниюв.
Гайвас Я. вважав одним 1з чинниюв цього явища й те, що "зиск позич-ковця у нас спещально великий. Спричинене воно у першш м1р1 загальногоспо-дарським станом: браком господарсько!' устабшзованосп, малою поемнктю та рухливктю нашого ринку, ще й атакованого конкуренщею чужих, старих, роз-будованих 1 багатих ф1рм". До цього долучалася також низька фшансова в1дпо-ввдальнкть позичковця, який здебшьшого рекрутувався з малозаможних верств укра'нського мщанства або 1з селянства. Брак фахового знания й досвщу, як1 нер1дко характеризували молодого шдприемця, не давали впевненосп у тому, що вш умшо використае позичеш грош! Це було фактично перше поколшня укра'нського приватного шдприемництва, в середовищд якого ще тшьки форму-валися фахова етика, традицп та дисциплша [8, с. 7]. Все це, безумовно, мало безпосередшй вплив на умови кредиту, що надавався Пром-Банком та шшими украшськими банками та змушувало !х обережно ставитися до позичковц1в 1 високими вщсотковими ставками страхувати себе в1д банкрутства.
Пром-Банк будував свою роботу на глибокому фаховому анал1з1, що давало змогу виявляти негативш тенденцп та !х причини 1, використовуючи весь потенщал СУЮПу та його фахового часопису, долати !'х. Так вщзначаючи пос-т1йний ркт вкладов, що становив впродовж друго!' половини 1937 р. 78 %, ек-сперти банку звертали увагу на те, що др1бноощадностев1 вклади становили на 45 % бшьше, шж звичайш. З цього робився висновок: "з розпорошених сотиюв незащкавлених нав1ть безпосередньо у розвитков1 банку людей зискав банк бшьше оборотних фондав, шж в1д тих, для яких працюе 1 яким запевнюе безпо-середню користь". Про це промовисто свщчила загальна сума кредитав з поточного рахунку, яка сягнула у 1937 р. понад 2 мл. зл. [9, с. 3]. Як справедливо заз-начав украшський часопис "Новий час", у своему анал1з1 д1яльност1 банку нап-рикшид 1937 р. "кредитування е короткоречинцеве 1 дуже рухливе".
Пром-Банк вир1знявся серед шших Украшбанкш 1нтенсивною швести-цшною пол1тикою, яка утверджувала його як повноцшну банювську установу европейського вз1рця [10, с. 7]. Швидкий ркт Пром-Банку вселяв надда на те, що приватники усшшно подолають труднощд початкового етапу 1 поставлять свою банкову установу нар1вш з найсильшшими банками тогочасно!' Польщ! Невтомна та цшеспрямована робота, метою яко1 було залучення до банку як-найбшьшого числа вкладниюв, дала вагом1 результати.
Це переконливо показали Надзвичайн Загальн Збори банку, як1 ввдбу-лися 20 листопада 1938 р. Потреба скликання таких збор1в була викликана "сильним чисельним зростом члешв, який йшов р1вноб1жно 1з поширенням пра-ц банку на р1зш осередки", що й вимагало реоргашзацп кнього представниц-тва у банку. Якщо наприюнщ 1937 р. кшьккть вкладниюв банку становила 815 чол. 1з вкладеним катталом 46 163,05 зл., то на 31 жовтня 1938 р. число вкладниюв зросло до 1 554 чол. 1з кашталом 126 950,85 зл. 1ншими словами, кшьккть вкладниюв майже подвошася, а сума вкладених катталш зросла втри-ч1 [11, с. 2]. Отже, для лептимносп Загальних Збор1в потр1бно було дообрати 10 % повноправних члешв. Ще донедавна бшьшкть члешв Пром-Банку становили львш'яни та вже на кшець 1938 р. представники з1 Львова становили всьо-
го тДльки третину вДд загалу члешв, а, власне, 511 чол. Решту члешв становили вихвдш з Днших регюшв. Для задоволення !хшх потреб було вДдкрито 7 вДддДлДв банку та цДлу низку кореспондентур у таких торговельно-промислових осеред-ках: БориславД (81 чол.), ПеремишлД (112 чол.), СамборД (68 чол.), СокалД (108 чол.), СташславовД (97 чол.), Стрию (88 чол.) та ТернополД (182 чол.). Знач-на частина вкладникДв (317 чол.) була розкидана по всДй територц ПольщД. Над-звичайнД Збори шсля тривало! дискуси ухвалили проект, який запропонував директор Пром-Банку А. МДлянич, згДдно Дз яким 10 члешв ще! шституцп делегу-вали свое право голосу одному представниковД [11, с. 2].
Вибори представникДв вДдбулися згодом на зборах львДвсько! централД й провДнцшних вДддДлДв та кореспондентур. На цих зборах мДсцевих осередкДв уповноважеш вДд львДвсько! централД пошформували украУнських приватникДв про тогочасний стан та перспективи дДяльностД банкДвсько! установи. Цей жи-вий зв'язок управи Дз загалом члешв спричинився до пожвавлення роботи на мДсцях та оитимiзаиií роботи вДддДлДв та кореспондентур. Висновки:
1. Високу оцшку дiяльностi Пром-банку дав дослщник украУнського кооперативного руху I. Витанович: "Давнше заснований Кооперативний Банк "Днiстер" i молодий, рухливий та амбгтний Пром-Банк - щ двi значнi фь нансовi установи Львова, з категорГУ УкраУнбаныв, поширили свою дiяль-нiсть поза мкто i повiт, на увесь край та мали амбiцiю стати також цен-тральними кредитовими оргашзащями". Величезна заслуга у цьому А. Мь лянича та його колег, про яких той же автор писав: "Колишш шдшльники (деяы й дальше активнi) взялися "робити революцiю" в господарському життi".
2. Серед шших фiнансових шституцш, окрiм Пром-Банку, найбiльше забезпе-чував потреби украУнських приватних пiдприeмцiв Мщанський Союз Кре-дитовий, який мктився в будинку СтавропшУ по вул. Руськш, 3 у Львовi. Перебуваючи тривалий перiод у станi занепаду, Союз вщроджуеться у 1938 р., обслуговуючи щораз бiльше ремiсникiв, а також купщв та промис-ловщв. До перелiку його фiнансово-кредитних послуг входило надання ко-роткотермiнових кредиив у формi векселевих позичок, есконтування ри-мес, видiлення т. зв. "хвиивок" (максимально короткотермiнових позичок), дрiбна ощаднiсть (у 1938 р. 27100 зл.) тощо.
3. Таким чином укра'Унсьы фiнансовi швестицГУ Галичини, зокрема Промбанку, найбшьше забезпечували приватних украУнських пiдприeмцiв, особливо щодо надання фшансово-кредитних послуг та обслуговування заощаджень. Це е актуальним щодо сучасного розвитку регДональних фДнансових систем Укра!ни, зокрема Галичини.
Лггература
1. Наладнана Справа: Загальнi збори Торговельно-Промислового Банку "Торговля i Про-мисл". - 1936. - Ч. 7. - С. 3.
2. Мшянич А. Дещо про кооперативи прац "Кооперативна Республика" / А. Мщянич. -1932. - Ч. 1. -С. 30-32.
3. 1сторш украинского кооперативного руху. - Нью-Йорк : Вид-во ТУК, 1964. - 624 с.
4. Несторович В. Украшсью купц i промисловцi в Захщнш Украiнi 1920-1945 / В. Несторович. - Торонто-Чжаго : Вид. Клюб Украшських Професiоналiстiв i Пшпригмтв, 1977. - 342 с.
5. На шляхах нашого дозрiвання "Торговля i Промисл". - 1938. - Ч. 5. - С. 1.
6. Росте сильна фшансова установа "Торговля i Промисл". - 1937. - Ч. 6. - С. 3-4.
7. Пром-Банк у свiтлi його пращ "Торговля i Промисл". - 1937. - Ч. 19. - С. 2.
8. Гайвас Я. Банювський кредит на нашому ринку "Торговля i Промисл" / Я. Гайвас. -1937. - Ч. 24. - С. 7.
9. Удши, обороти i кредит у Пром-Банку "Торговля i Промисл". - 1938. - Ч. 2. - С. 3.
10. Загальш збори Пром-Банку "Новий час". - 1938. - Ч. 37. - С. 7".
11. З дiяльностi Пром-Банку Надзвичайш Загальш Збори "Торговля i Промисл". - 1938. -Ч. 23. - С. 2-3.
Конопельский З.В. Деятельность Украинских финансовых институций Галичины (1921-1939 гг.)
Проанализировано деятельность украинских финансовых институций, особенно банков Галичины. Выяснено, что основным источником инвестиций в украинские предприятия Галичины была система украинских банков. Исследовано, что украинские банки строили свою работу на глубоком профессиональном анализе, что давало возможность увидеть негативные тенденции и их причины, используя весь потенциал "Союза Украинских Купцов и предпринимателей" и его профессионального издания "Торговля и Промысл ", и преодолевать их. Доказано, что украинские финансовые институции Галичины, особенно Пром-Банк, больше всех обеспечивал частных украинских предпринимателей, особенно что касается обеспечения финансово-кредитных услуг и обслуживания сбережений. Это актуально в данное время современного развития региональных финансовых систем Украины, особенно Галичины.
Ключевые слова: украинские банки, инвестиции, Галичина, деятельность, особенности, промышленность, развитие, финансовые институции.
Konopelskyi Z. V. The Activity of Ukrainian Financial Institutions of Galicia (1921-1939)
The analysis of the activity of Ukrainian financial institutions (banks in particular) was made. This analysis has cleared up that the main source of investments into Ukrainian enterprises in Galicia was the system of Ukrainian banks. It was investigated that Ukrainian banks had been building their work on deep professional analysis, which allowed revealing negative tendencies with their reasons and overcoming them using the whole potential of the Union of Ukrainian Merchants and Entrepreneurs and its professional periodical "Trade and Business". Ukrainian financial institutions of Galicia, especially Prom-Bank were proved to be supplied mostly by private Ukrainian entrepreneurs with financial and credit services and attendance of savings. This is actual nowadays for the modern development of Ukraine's regional financial systems, especially of Galicia.
Key words: Ukrainian banks, investments, Galicia, activity, peculiarities, industry, development, financial institutions.
УДК 658.3:005.95 Асист. 1.М. Дорош - НУ "Львiвська полтехтка "
ВПЛИВ ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕНЕДЖМЕНТУ ШДПРИЕМСТВА НА Р1ВЕНЬ СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1 ЙОГО ПЕРСОНАЛУ
Визначено критерп системи менеджменту шдприемства, яю дають змогу конструктивно виршувати стресовi ситуацп, а також забезпечувати високий ргвень стресостшкост персоналу. Видшено конкретш стресовi ситуацп, як у процес управ-лшсько! дiяльностi можуть мати як конструктивне, так i деструктивне виршення. Зап-ропоновано характеристики системи менеджменту шдприемства, яю позитивно вплива-ють на процес регулювання стресових ситуаций. Серед таких характеристик: цшсшсть оргашзацп, споиб створення ценностей для споживачгв, сощальний вплив оргашзацп, "креативна руйнацш" тощо. Надано пропозицп щодо подальших дослщженъ процесу регулювання стресових ситуацш на шдприемствах.
Ключовi слова: стрес, стресостшюсть, системний менеджмент, конструктивне виршення.
