CC BY
23
Митно-тарифне регулювання впливае на характер мiграцiй не лише тих областей, що мають спiльнi кордони з iншими кра!нами, а й ycix iнших. Йдеться зокрема про насичення загальнонацюнального ринку товарами, яки-ми не спроможне задовольнити себе нацюнальне виробництво, вщсутшсть дефщиту та рiвень задоволення первинних економiчних потреб. Також адек-ватне митне регулювання створюе передумови для реашзацп транзитного по-тенцiалу окремих репошв, що також е чинником економiчного розвитку та м^рацшно! привабливость
Доволi часто соцiально-економiчнi умови, як важшь впливу на мiжна-родш мiграцiйнi процеси, погiршуються внаслiдок вщсутносл координаци заходiв мiж суб'ектами рiзних регiонiв. Тут ми стикаемося з проблемою адмь нiстративно-управлiнського чинника впливу на м^рацшш процеси. Його умовно можна подшити на кiлька складових: професiйний (рiвень пiдготовки та квашфжаци управлiнського персоналу), психологiчний (сприяння чи про-тидiя регiональнiй спiвпрацi, прагнення до покращення показникiв лише сво-го регiону тощо) та об'ективний адмшютративний (характерна специфiка ок-ремо взятих репошв).
Висновки. Принциповим моментом подолання визначено! проблеми е розроблення стратепчного циклу заходiв, що мае грунтуватись на мiцному теоретичному фундамент^ та оперативно реагувати на змши в тенденцiях свiтового та регюнального розвитку. Лише таким чином можливi гармошза-цiя та взаемоузгодження економiчного та демографiчного розвитку кра!ни.
Чайка-Петегырыч Л.Б. Социально-экономическое влияние на региональные миграционные процессы
Проанализированы региональные факторы влияния на миграционные процессы разных уровней. Определена взаимозависимость миграционных и регионально-экономических процессов. Рассмотрены предпосылки для совершенствования теоретической модели влияния на миграционные процессы как попытку повышения инвестиционной привлекательности региона.
Ключевые слова: миграционные процессы, региональная миграция, трудовые ресурсы, демографический процесс.
Chayka-Petegyrych L.B. Social economic impact on regional migration processes
The impact of regional factors on migration of different levels has been analyzed in the article. The interdependence of migration and regional economic processes is determined. Precondition for improving the theoretical model of influence on migration as an attempt of increasing the investment attractiveness of the region is considered.
Keywords: migration processes, regional migration, labor resourses, demographic process.
УДК 330.83 Здобувач 1.Р. Шевчик - Львiвська КА
ЗАХ1ДНОУКРА1НСЬК1 БАНКИ ТА КРЕДИТН1 КООПЕРАТИВИ
У 1848-1939 РОКАХ
Проанал1зовано феномен шституцшного становлення фшансово-кредитно! сфери як складово! економiчного унезалежнення захщно! гшки нацп, в умовах Австро-Угорсько! монархп та польсько! держави впродовж 1848-1939 рр. Особливий
акцент у робот зроблено на проблемах юторико-пол^ично! та соцiальио-екоиомiч-но'1 парадигми формування нацюнального фiнансово-кредитного пiдприeмництва у Захщшй Укра!ш (1848-1939 рр.), шляхiв акумуляцп нацiонального капiталу, цiнного досвiду оргашзацп нацiональних фiнансово-кредитних закладiв.
Ключовi слова: фшансово-кредитш шституцп, нацiональний господарський рух, приватне тдириемнидтво, кооперацiя, Захiдна Украша.
Вступ. 1нституцшне становления фшансово-кредитного забезпечення нацюнального господарського руху в Захщнш Украш1 впродовж 18481939 рр. в пщневшьних умовах Австро-Угорщини та м1жвоенно! польсько! держави становить одну 1з найцшшших складових юторичного досвщу вит-ворення нацюнально! модел1 ринкових вщносин. Глибока закоршешсть про-цесу творення захщноукрашських банювських та кредитних шституцш у ши-роке нацюнальне тло господарського та поличного самозбереження поляга-ла у тому, що вони стали результатом зусиль уЫх громадських кштин украш-ства краю.
Посттотал1тарш трансформацп економжи у нашш держав1 вщбува-ються в умовах 1гнорування юторичних надбань нацюнального господарського руху. Це посилюе проблему полггико-економ1чно! самощентифжацн, яка передбачае передуЫм формування ново! нацюнально! полггико-госпо-дарсько! ел1ти, виховано! на засадах украшського нацюнального пщ-приемництва та модерного свггового досв1ду ринково! трансформацп сус-пшьства. Нагальною е також потреба формування засад приватно! шщ1ативи та громадянського суспшьства, ноЫем та гарантом яких, як вщомо, е домшу-вання потужного середнього стану. Формування адекватно! до цих вимог фь нансово-кредитно! сфери неможливе без наукового осмислення досв1ду ста-новлення фшансово-кредитних шституцш нацюнального господарського руху в Захщнш Украш1 впродовж розглядуваного перюду.
У сучаснш украшськш економ1чнш наущ спостер1гаеться зростання штересу до вивчення юторичних витоюв нацюнального господарського руху в ринкових умовах. Щоразу бшьше з'являеться робгг, присвячених украшсь-кому господарському руху, як порушують проблеми як теорн, так \ реально! практики його здшснення. 1сторико-економ1чш дослщження теоретично! спадщини украшських економют1в дореволюцшно! доби, як здшснювали протягом 90-х роюв XX - на початку XXI ст. С. Злупко, Л. Горюна, П. Ле-оненко, 1.-С. Коропецький та шш1 вчеш, переконливо показали, що в1тчизня-на економ1чна наука кшця XIX - початку XX ст. вже починала використову-вати елементи шституцюнального шдходу до вивчення багатьох економ1ч-них явищ та категорш У становлення ново! економ1чно! науки - сощально! економжи - вагомий внесок зробили вггчизняш вчеш Д. Богиня, В. Еременко, Г. Задорожний, Ю. Зайцев, Г. Тарасенко, С. Тютюнникова, А. Ягщка.
Постановка завдання. Метою дослщження е шституцшний анал1з феномена становлення фшансово-кредитно! сфери як складово! економ1чного унезалежнення захщно! гшки наци, в умовах Австро-Угорсько! монархи та польсько! держави впродовж 1848-1939 рр. Особливий акцент у дослщженш зроблено на проблемах юторико-полггично! та сощально-економ1чно! парадигми формування нацюнального фшансово-кредитного пщприемництва у Захщнш Украш1 (1848-1939 рр.), шлях1в акумуляцп нацюнального кашталу,
цiнного досвщу оргашзацп нацiональних фiнансово-кредитних закладiв та ролi у цьому процесi сощального капiталу.
Результати. Проблемi генези та еволюци фiнансово-кредитних шсти-туцiй нащонального господарського руху в Захiднiй Укршт в украшськш ю-торико-економiчнiй наущ присвячено цiлу низку дослiджень. Одним iз фунда-торiв наукового дослщження формування iнституцiйного поля нацiональних фiнансово-економiчних органiзацiй став 1ван Франко. Початок його творчо! дь яльностi припадае на створення перших украшських банюв, оскiльки цього ви-магав об'ективний процес розвитку товарно-грошових вiдносин у Галичиш. 1ван Франко серед причин банкрутства перших банюв, до дiяльностi яких були причетнi украшщ, вказуе на вщсутшсть довiри до них серед широкого украшського загалу. Вiн доклав багато зусиль, щоб збудити шщативу украшсько! громадськостi до активно! шдприемницько! дiяльностi у сферi банювсько-кре-дитних вiдносин. Майже кожна стаття на "банювську" тематику заюнчуеться висновком про необхiднiсть опановувати банювську дiяльнiсть, вчитися бан-ювсько! запопадливост у полякiв, евре1в, iнших народiв [1-3].
На окрему наукову розвщку заслуговуе проблема належного ощню-вання дослщжень кредитно! кооперацп 11 безпосередшми творцями, активни-ми та жертовними дiячами, провiдниками центральних кооперативних уста-нов, теоретиками i практиками кооперативного руху. Окрема група дослщни-юв ютори кредитно! кооперацп в Захщнш Укра!ш - це украшсью юторики дiаспори, бiльшiсть з яких були активними учасниками громадського життя та кооперативного руху, об'еднаш в ,Tовариствi украшсько! кооперацп" (те-пер Централя украшських кооператив Америки) та шших органiзацiях. У працях юториюв-кооператор1в чимало цифрового матерiалу, висвiтлено ме-хашзм дiяльностi кооперативiв, правовi, соцiальнi, полггичш умовини !хньо-го функцiонування.
Фундаментальна юторико-економ1чна праця, справжня менциклопедiя украшсько! кооперацп" належить перу Iллi Витановича. Його монографiя "1с-торiя украшського кооперативного руху" охоплюе перiод вщ половини XIX до початку 60-х роюв XX ст., у якш чимало уваги придiлено кредитнiй кооперацп [4].
Належно! уваги заслуговуе також праця "Украшсью купцi i промис-ловцi в Захiднiй Укра!ш (1920-1945)", автором яко! е щеолог i безпосереднiй учасник приватницького руху, головний редактор фахового двотижневика "Торговля i Промисл" Володимир Несторович. Автор зумiв детально розкри-ти основнi етапи дiяльностi станово! оргашзацп СУКiПу, його секцш та фiлiй, фiнансово-кредитне забезпечення розвитку украшського приватництва, систему фахового вишколу, ставлення польсько! влади й громадянства до украшсь-ких шдприемщв, взаемовiдносини iз украшською кооперацiею тощо [5].
Обсяг нашого дослiдження не дае змоги докладно проаналiзувати "студи" юторп нацiональних фiнансово-кредитних iнституцiй Захщно! Укра-!ни 1848-1939 рр., написаш радянськими вченими. Певним винятком серед цього масиву е монографiя Л. Олесневича "Кооперативш мiфи i кашталютич-на дiйснiсть. Захщноукрашська буржуазна кооперащя (1883-1939)", яка впер-ше у радянськш юторюграфп дослiджуе украшський господарський рух у
м1жвоеннш Польшд, опираючись на найширше коло джерел, переважна час-тина яких вперше вводилася у науковий об1г [6].
Очевидно, що вчений змушений був поз1рно дотримуватись т. зв. мар-ксистсько-леншсько! методологи. Незважаючи на класову оцшку цього руху, без чого монограф1я не могла у тих умовах побачити свгг, важливе значення у дослщженш вщводиться питанню фшансово-кредитного забезпечення ук-рашського пщприемництва, яке здшснювали украшсью банки, домшантне мюце серед яких посщали Центробанк та Промбанк.
Важливу роль для з'ясування щейно-економ1чних та наукових засад нацюнального пщприемництва вщ1грають пращ Степана Злупка, котрий один 1з перших у сучаснш вггчизнянш юторюграфи об'ективно анал1зуе еко-ном1чш погляди 1вана Франка, Михайла Туган-Барановського, Свгена Храп-ливого та цшо! плеяди видатних теоретиюв { оргашзатор1в цього руху [7-16]. Першою спробою науково осмислити феномен нацюнального приватного пщприемництва в умовах м1жвоенно! Польщд е монограф1я сучасно! укра-шсько! дослщнищ Оксани Вербово! "Захщноукрашське приватне пщ-приемництво м1жвоенного часу". Як стверджуе автор, захщноукрашське при-ватництво у другш половит 30-х роюв набуло безцшного досв1ду прискоре-но! акумуляцп нацюнального кашталу [17].
Попри зростання штересу до вивчення юторичних витоюв нацюнального господарського руху, в яких дослщжуються проблеми як теорн, так { реально! практики його здшснення, прогалиною у дослщженш нацюнального господарського життя у Захщнш Укра!ш в зазначений перюд залишаеться неошсти-тущальний анал1з проблеми фшансово-кредитного забезпечення приватництва та коопераци, що становили разом економ1чний фундамент украшства.
Дослщження фшансово-кредитного забезпечення приватництва та коопераци неможливе без ретельного опрацювання двох найголовшших коопе-ративних видань - "Господарсько-кооперативного часопису" та теоретичного журналу Рев1зшного союзу украшських кооператив1в (РСУК) "Кооперативно! Республжи". Допомагають з'ясувати конкретш питання нашо! теми, як стосуються анал1зу офщшно! статистики економ1чних процеЫв та нацюналь-но! пол1тики Варшави на "схщних кресах", загальнопольськ видання "Wiado-шобС в1а1ув1уе2пе" { "Sprawy narodowosciowe" та тижневик польських укра-шют1в "Вш1е1уп polsko-ukrainski".
Особливу групу джерел становлять спогади сучасниюв та безпосеред-шх учасниюв господарського життя на захщноукрашських землях м1ж-военного часу, як опублжоваш переважно в д1аспор1.
У дослщженш задекларовано! теми вкрай важливим е застосування як методолопчно! основи шституцюнал1зму, що дае змогу з'ясувати роль соць ального кашталу у формуванш питомо нацюнальних господарських форм. Формування феномена iнституцiоналiзму в украшськш економ1чнш думщ вь добразило значною м1рою т специф1чш умовини нацюнального розвитку, що були спричинеш колошальним статусом украшських земель у склад1 чужих 1мперських держав. Довол1 рельефно окреслеш поняття, якими оперуе шсти-туцiоналiзм, у науковш спадщиш вщомого св1тов1 украшського вченого Михайла Туган-Барановського. Вчений, дослщжуючи економ1чш процеси, вико-
ристовував багатий мiждисциплiнарний методологiчний iнструментарiй 1нституц1онал1зму (соцюлогда, психологiю, iсторiю тощо). Для дослщження фшансово-кредитного сектору захщноукра!нсько! кооперацп корисним е док-ладний аналiз щеологи райфайзешвських кооперативiв та особливостей !хньо! кредитно! дiяльностi [18].
Очевидно, що теорiя i практика 1нституц1онал1зму в Укра!ш були пов,язанi з кооперативним рухом, у якому в умовах iмперських режимiв укра-!нство знаходило можливост для самореалiзацil. Одним iз фундаторiв цього напряму справедливо вважають Миколу Левитського, який вважав, що ко-операцiя е найкращим виявленням людського генiя в соцiально-економiчно-му будiвництвi. На таких засадах артшьний рух тд гаслами М. Левитського з Херсонщини поширився на Катеринославщину, Полтавщину, Чернтвщину, Кашвщину, Донеччину i навггъ на росiйськi терени. Левитський М. склав низку проек^в про органiзацiю землеробських i ремюничих артiлей, спожив-чих, кредитних i кооперативних спшок створення артiльних лавок i кас рiз-них тишв, тимчасових складiв товарiв, виставок сшьськогосподарських зна-рядь, товариств сприяння артшям тощо.
Серед визначних укра!нських економ1ст1в-кооператор1в особливе мю-це посiдае Сергш Бородаевський, який належав до перших члешв 1нституту для Кооперативних Студш, що його заснував видатний теоретик { оргашза-тор кооперацИ француз Ш. Ж1д. Велико! популярностi серед кооператорiв на-була його книжка "Збiрник про дрiбний кредит" (витримала шiсть видань за-гальним накладом 30 тис. примiрникiв), в якш розглянуто суть, закони, орга-шзацш { д1ловодство ощадно-позичкових { кредитних кас.
Пом1тне м1сце серед укра!нських 1нституц1онал1ст1в-кооператор1в по-сiдае Борис Мартос. Вчений розробив докладний статут кредитних коопера-тивiв, права { обов'язки членiв, 1нш1 статутно-органiзацiйнi питання кооперативного руху. Виразш iнституцiальнi шдходи притаманнi позицi! теоретика й оргашзатора кооперацi! Юлiана Павликовського, на формування св^огляд-них засад якого значно вплинули репрезентанти молодшо! iсторично! школи полiтично! економi!, зокрема вiденський професор К. Гофмайстр.
Домшанта морально-культурного i соцiально-психологiчного аспектiв iнституцiоналiзму в укра!нськш економiчнiй науцi, яка лежать в основi су-часно! доктрини сощального кашталу, збагачуе не тiльки нацюнальну еконо-мiчну думку i господарську практику, але й теорiю iнституцiоналiзму взагалi. Таке осмислення дае змогу не лише науково вщтворити природу феномена вщродження нацiонально! господарсько! традици у цей перiод, а й покласти !! найцiннiшi досягнення в основу модерно! щеологи суспiльно-господарсь-кого поступу новопостало! Укра!нсько! держави, як держави iз високою евро-пейською господарською культурою.
Окреслюючи соцiально-економiчну парадигму становлення захщноук-ра!нсько! кооперацi! та приватного шдприемництва в Австро-Угорськiй iмпе-рi! варто зазначити, що вона, починаючи з 60-х рокiв XIX ст., була по су^ конституцшною монархiею. На вiдмiну вiд Роси, незважаючи на вiдвертий шовiнiзм мюцево! неукра!нсько! полiтично! елiти, укра!нцi Австро-Угорщини нiколи не знали посилено! заборони укра!нсько! мови, преси, школи, могли
вивчати { популяризувати свою культуру та юторда. Серед численних украшських друкованих видань особливе мюце посщали економ1чш часописи: "Економют" (з 1904 р.), "Самопом1ч" (з 1908 р.), "Господар { промисловець" (з 1909 р.) та "Народне Богатство" (з 1904 р.).
У 1873 р. в Австро-Угорщиш було ухвалено спещальний кооператив-ний закон "Про заробково-господарськ стоваришення". Л1беральш засади закону забезпечували автономда кооперативу та забороняли втручання в його внутршш справи стороншх оЫб { державних чиновниюв. Уряд надавав ко-операци також фшансову пщтримку через и спшки та громадськ оргашзаци { фонди. Вагоме значення мали положення Доповнювального закону вщ 10 кв1тня 1903 р., який зобов'язував кооперативи Австро-Угорщини кожних два роки проводити рев1зда, для чого створювалися спещальш негосподарсь-к об'еднання - рев1зшш спшки. Щ важлив1 шституцп вщ1гравали роль щейно-оргашзацшних центр1в коопераци. Проявом консолщаци сощального кашталу стало виникнення перших громадських крамниць в Галичиш та на Буковиш, пов'язане з1 широким рухом захщноукрашсько! штел1генци на пщ-несення економ1чного добробуту селян шляхом створення самодопомогових оргашзацш. Започатковуе його так звана "акщя тверезостГ, яку розгорнула греко-католицька церква з 70-х рр. XIX столггтя. Поряд з церковними читальнями та сшьськими громадськими крамницями { касами взаемодопомоги з'яв-ляються { мюью товариства, оргашзоваш "братствами" украшських ремюни-юв та др1бних купщв: у Львов1 - "Побратим" (1872), Пщгайцях - "Пом1ч" (1874), Збараж1 - "Над1я" (1874), Поморянах - "Порука" (1875). Негативно вплинули на розгортання нацюнального господарського руху в Галичиш нев-дач1 з Крилошанським банком, заснованим у 1876 р., та з Рустикальним банком, що функцюнував ще з 1867 р. Обидв1 щ фшансов1 шституцп, сумна ю-тор1я яких стала предметом детального анал1зу 1вана Франка, збанкрутували через невмше кер1вництво { зловживання службовщв, розоривши при тому багато сво!х кшенлв-селян.
Важливим центром економ1чно! консолщаци украшщв у 80-х роках була "Народна Торговля". У часопиЫ "Дшо" 1882 р. Напрний окреслив кон-цепщю створення кооперативу-гурт1вш й консолщаци навколо нього укра-шсько! торпвль Цю щею пщтримав засновник "Господарсько-промислового товариства" Апполон Ничай. 9 червня 1883 р. вщбулися установч1 збори товариства, а 21 липня у торговельному суд1 м. Львова було зареестровано його статут. У 90-х роках провщ украшського руху переходить до рук молодого поколшня свггсько! штел1генци, згуртованого у "Просвт", яка у 1891 р. ого-лосила себе просвггньо-економ1чним товариством. Разом 1з "Просвггою" справу творення украшсько! торпвл1 пщтримували товариство "Дшстер", Краевий Союз Кредитовий та шш1 украшсью шституцп й громадськ д1яч1.
"Селянська Каса", яка була оргашзацшним, рев1зшним { фшансовим центром для вЫх вид1в украшсько! коопераци на Буковиш, у 1912 р. об'едну-вала 174 кооперативи. У Закарпатл на початку XX ст. кооперативний рух ро-бив перш1 сво! кроки. Кооперативи украшщв входили до складу угорських спшок з осщком у Будапешт! - "Кредитно!" (ОНК) та споживчо! "Мурашка".
Таким чином, кшець XIX - початок XX ст. - це перюд вщчутного росту господарсько: активностi украшства. Функцiï центрально: ощадно! каси для вЫх родiв кооперативiв виконував Краевий кредитовий союз, що у 1911 р. мав 889 члешв, зокрема 412 зареестрованих кооператорiв, 53 рiзних товариств i 424 окремi особи, й видав понад 4,6 млн крон позичок. До Украшського Краевого Ревiзiйного Союзу у Львовi в 1912 р. належало 5577 ко-оперативiв, що налiчували 180 тис. члешв i мали загальний баланс 56,5 млн крон. Масовою органiзацiею напередоднi Першо: свiтовоï вшни стало това-риство мСiльський господар", дiяльнiсть якого вийшла за межi офiцiйно про-голошено: мети - шдносити рiвень сiльськогосподарського виробництва та захищати iнтереси хлiборобiв [4, с. 115-116].
Разом iз розгортанням кооперативного руху зароджуеться приватне шдприемництво, яке виростало iз кооперативних господарських форм та ста-новило разом iз ним економiчний фундамент украшства.
Якщо передвоенний перiод розвитку украшсько: кооперацп в Галичи-нi можна охарактеризувати як перюд розквггу, головним чином, кредитно: кооперацiï, то повоенний - як перюд занепаду кредитно: кооперацп i швидко-го розвитку споживчо:' кооперацп. Впродовж друго:' половини Х1Х - 30-х ро-кiв ХХ ст. вона набула величезного господарсько-шституцшного досвщу, який е основою нацюнально: ринково: традицп. Вже у першi повоеннi роки було створено широку мережу кредитних, споживчих, закушвельно-збуто-вих, виробничих кооперативiв. Вони були об'еднаш у повiтовi та крайовi то-вариства, серед яких видiлялися "Народна торговля", "Центросоюз", "Центробанк", "Маслосоюз". Очолював украшську кооперацiю Ревiзiйний союз украшських кооперативiв (РСУК).
Напередоднi Друго: свiтовоï вiйни центральнi украïнськi кооперативш установи значно вплинули на господарське життя краю. Особливо вагомим був економiчний та й громадський вплив головно: нацiональноï кооперативно: шституцп - Ревiзiйного Союзу Украшських Кооперативiв. Такий потуж-ний рiст нацiональноï кооперацп був можливий завдяки витворенню власно: нацiональноï фiнансово-кредитноï сфери, яка дiяла значною мiрою автономно в умовах чужо: держави. Краевий Союз Кредитовий "Центробанк" став центральною касою вше: украïнськоï кооперацп, фшансуючи всi тi великi збутовi операцп "Центросоюзу", "Маслосоюзу" та кооперативних союзiв. Феноменом було те, що вш спирався виключно на вклади украшського грома-дянства i кооператив та не отримував жодного кредиту з державного "Банку Польського", аш вщ iнших банкiв. Таким чином, украшське пiдприемництво (кооперативне та приватне) забезпечило ^6î сталий ринок збуту за мшмаль-них витрат на рекламу i пропаганду та безкоштовно: шфраструктури, бо цi функцп виконував Центросоюз, Кооперативш союзи та "Народна Торговля".
Сшьсью кредитш кооперативи "райфайзенки" надавали селянам деше-вi та доступш кредити. Вони вчили селян бути ощадними та шдприемливи-ми. Кредитна кооперащя активно фiнансувала iншi види сшьськогосподарсь-ко: кооперацп. "Центробанк" тюно зв'язував мiж собою рiзнi види кооперати-вiв, створював можливють вирiвнювати попит i пропозицiю каппаив i, що не
менш важливo, зв,язyвав кpедитнy кooнеpацiю з гpoшoвим pинкoм як ^o^-pацiï, так i всieï екoнoмiки деpжави.
Нацюнальне нpиватне нiднpиeмництвo, щo, за слoвами сyчасникiв, бyлo найбiльшим здoбyткoм захщшго yкpаïнства мiжвoeннoгo часy, rapo-мoглoся вистунити opганiзoванoю силoю, скoнсoлiдoванoю Сoюзoм У^а-шських Kyнцiв i Пpoмислoвцiв (CYKin), кoтpа poзнoчала нацioтвopчий ^o-цес фopмyвання на етнiчниx yкpаïнськиx землях сеpедньoгo класy власникiв, як oснoви нацioнальнoï самoвистаpчальнoстi.
Пoчатoк Дpyгoï свiтoвoï вiйни неpеpвав нoстyнальнy xoдy yкpаïнськoгo гoснoдаpськoгo pyxy. Разoм iз нpиxoдoм pадянськиx вiйськ на зах^^у^а-шських землях встанoвлюeться сталiнський тoталiтаpний pежим, який знищив Усю ушкальну iнфpастpyктypy нацioнальниx гoснoдаpськиx iнститyцiй ^аю.
Фенoмен нpискopенoï акумуляцп нацioнальнoгo кашталу в шдневшь-них yмoваx Австpo-Угopськoï iмнеpiï та автopитаpнoï Пoльщi мoжна нpoде-мoнстpyвати на нpикладi дiяльнoстi КСК, "Днiстpа", "Kаpнатiï" та меpежi Ук-pаïнбанкiв, а такoж Земельшго Банку Гiнoтечнoгo, Тopгoвельнo-Пpoмислo-вoгo Банку, Пpoм-Банкy й iншиx фiнансoвo-кpедитниx шституцш у^ашсь-кoгo нpиватництва.
Нагальна пoтpеба дешевoгo кpедитy i нoдoлання лиxваpськoгo визис-ку та невне с^иянм австpiйськoï деpжави власне кpедитoвим тoваpиствам зyмoвили нpoвiднy poль кpедитoвoï кooпеpацiï у гoснoдаpськoмy нoстyнi ук-pаïнцiв. Рoль ïï фiнансoвoгo й opганiзацiйнoгo центpy нанpикiнцi 1890-х poкiв пoсiдаe Kpайoвий Сoюз Kpедитoвий (КСК).
КСК (шзшше Центpальний Kooнеpативний Банк, скopoченo "^mpo-банк"), iнiцiатopoм заснування я^го бyлo стpаxoве тoваpиствo "Днiстеp", ^встав 1898 p. У статyтi шституцп oкpеслювалoся шиpoке нoле завдань, зoк-pема: opганiзацiя кooнеpативiв yсix видiв, кoнтpoль за ïxньoю дiяльнiстю та надання 1'м дешевих i вигiдниx кpедитiв, участь у наpцеляцiï маeткiв, с^иян-ня селянству у ^идбанш землi, а такoж гpюндеpствo (заснування шд-нpиeмств на oснoвi швестицш) [4, с. 134-13б]. 1з poзгopтанням кooнеpативнo-гo pyxy в Галичиш таю шиpoкi i piзнoманiтнi функцп, задеклаpoванi Сoюзoм, стали для moro ненoсильними i вiн oбмежився лише ^едитшю дiяльнiстю, а pешта функцш неpейшли дo нoвoyтвopениx кooнеpативниx шституцш -Kpаeвoгo Сoюзy Ревiзiйнoгo (функцп кoнтpoлю та opганiзацiï кooнеpатив), тoваpиства "Земля" (снpава наpцеляцiй) i Земельшго Банку Гiнoтечнoгo (rno-течний ^едит). Згiднo iз нoвим статyтoм 30 беpезня 1905 p. КСК надавав га-poткoтеpмiнoвi кpедити для кooпеpативiв - членiв Сoюзy, а та^ж вистунав нoсеpедникoм щoдo надання ^едиту iншими кpедитoвими yстанoвами (Kpаeвий Банк, Австpo-Угopський Банк, Gднoта чеських сшжителень тoщo). Як центpальна кpедитна кooпеpативна iнститyцiя КСК нpoдoвжyвав свoю дь яльнiсть дo кiнця 1922 p. У грудш тoгo ж po^ вiн дoнoвнюe свiй статут такими тpьoма пунктами:
• пoшиpювати кooпеpативиi ще1 у часoписаx, пoпyляpниx виданнях, лекцiяx, на кooпеpативииx кypсаx, кooпеpативииx святах, виставах, yтpимyвати чи-тальт, бiблioтеки i музе!, фундувати стипеидiï для иавчаиия кooпеpатopiв i opгаиiзoвyвати екoиoмiчиi з'тзди, анкети та кoнфеpенцiï;
• об'еднувати у Союз1 наявт кредитов1 кооперативы i засновувати нов1, давати м правову i фахову допомогу, рев1зувати 1хню д1яльтсть через шструктор1в i люстратор1в;
• захищати iнтереси сво1х членiв та iнтереси союзних кооперативiв перед ко-оперативними органiзацiями та перед владою [19].
Ця дiяльнiсть безумовно сприяла витворенню основних шдвалин сощального катталу: атмосфери довiри до украшських iнституцiй та мотивацп спiльноï нацiональноï дiï.
Загалом у розглядуваний перiод кредитна кооперацiя стала найпотуж-нiшою складовою украшського кооперативного руху в Галичиш, що дало змогу нав^ь в умовах св^ово: вiйни та визвольних змагань зберегти здобут-ки нацiонального господарського руху друго: половини Х1Х - початку ХХ ст. Досвщ формування нацюнально: фiнансово-кредитноï сфери того часу свщ-чить про те, що прогрес у цiй справi залежить передуЫм вiд iнституцiйноï розбудови пiдвалин громадянського суспiльства, в основi чого лежить сощ-альний капiтал
Особливе мюце у фiнансово-кредитному забезпеченнi нацiонального господарського руху у Захщнш Украïнi на межi Х1Х-ХХ ст. належало кооперативному убезпеченню (страхуванню). Цей цшний досвщ репрезентуе на-самперед дiяльнiсть перших нацiональних страхових товариств, вщомих пiд милозвучними топонiмiчними назвами "Дшстер" i "Карпатiя". Убезпечення як форма нацюнального господарського руху в Захщнш Украïнi заро-джуеться у 60-70-х роках Х1Х ст. До його фундаторiв вiдносять Д. Синкеви-ча, директора асекурацшного товариства "Австрiйський Фешкс" у Вiднi та головного директора "Русского Общества перестрахування" та Л. Лукашевича, керiвника репрезентацiï "Угорського товариства убезпечень" у Львовi. Продовжив цей важливий напрям нацiонального господарського руху Василь Напрний. На його прохання у 1884 р. Кость Левицький готуе перший статут власне украшського товариства убезпечень. Перше товариство страхування вщ вогню шд назвою "Дшстер" розпочало свою дiяльнiсть 29 червня 1892 р. Найвищих досягнень здобув "Дшстер" у передвоенному 1913 р. Дь яльшсть "Днiстра" охопила всю етнографiчну укра1нську територiю Галичи-ни включно iз Ряшевом та Новим Торгом. О^м убезпечення будiвель, асе-курацiйне товариство здiйснювало також убезпечення збiжжя, реманенту та посiвiв [19].
Окремий пiдпункт третього роздшу присвячений дiяльностi кооперативного банку "Дшстер". Надзiрна Рада товариства "Дшстер" 12 липня 1894 р., на пiдставi закону 1873 р., ухвалила утворити Товариство взаемного кредиту шд однойменною назвою. У тридця^ роки ХХ ст. кооперативний банк "Дшстер" був лщером серед украшських кооперативiв за обсягом касо-вих операцш. Його грошовi ресурси становили тодi 26,3 % вiд усiх кош^в, якi були в розпорядженнi 280 закладiв украïнськоï кредитно: кооперацiï, тоб-то майже два з половиною мшьйошв злотих.
Таким чином, на основi тiсного переплетення iнтересiв, а також живо: спiвпрацi двох провщних фiнансових iнституцiй - страхового товариства та банку - виник перший украшський фшансовий концерн, як один iз небагатьох
прототишв тих, яю лише тепер поширюються на свгговому ринку, отримавши сучасну назву "All finanz", тобто "Загальнi фшанси", що передбачае тiсне взаемопереплетення страхового i банювського секторiв головно у сферi страху-вання фiнансових ризиюв. Доречно зазначити, що найстаршою страховою ком-панiею у Gвропi, яка працюе в режимi "All finanz", фахiвцi вважають нiмецьку страхову компанш "Ваurische Ruck", хоча ïï було засновано лише у 1911 р. На-mi ж кооперативнi шституци на цьому шляху були першими у Сврош.
Заслуговуе уваги той факт, що на рубежi Х1Х-ХХ ст. у Галичинi заро-джуеться украшська термiнологiя для означення суб'еклв i об,ектiв страхо-вих вщносин. Ця термiнологiя вiдповiдала правилам украшсько: семантики та дiлового мовлення. Таю термши, як "страхувальник" - "убезпечуючий", "застрахований" - "убезпечений", а особа, на користь яко: укладено договiр страхування - "обдарований", глибше i змютовшше передають характер стра-хово: дiяльностi, оскiльки несуть "безпеку", а не "страх", позитивнi, а не нега-тивнi емоцiï [20].
Чимало прислужилася украшським приватникам й кооператорам одна iз найстарiших украшських фшансово-кредитних iнституцiй, единий укра-"нський банк акцiйного типу - Земельний Банк Ппотечний (1910 р.). Украшським банюрам вдалося добре налагодити справу короткотермiнового i довготермiнового шотечного кредиту та у той споЫб позбавляти украïнцiв залежностi вiд чужоземних лихварiв та примножувати ïхнiй добробут. Нап-рикiнцi 1908 р. засновники у спещальнш вiдозвi закликали украшщв до пе-редплати основного кашталу в сумi одного мiльйона i купiвлi акцiй, яких було випущено 2500 штук. Поява на мiжнародному грошовому ринку украшських акцш означала вихщ украшського шдприемництва не европейський фь нансовий рiвень. Економiчна криза 1929-1933 рр. значно обмежила кредитну дiяльнiсть банку. Особливо негативно позначилося на його сташ банкрутство вщенського банку "Остеррайхiше Кредгганштальт", з яким був тiсно пов'яза-ний Варшавський Дисконтовий Банк. Кризовий стан економжи призвiв до змши спецiалiзацiï банку. Вiн припинив надавати позики окремим особам, зокрема селянам, тобто втратив функцп, властивi для шотечного банку. За цих умов можна було вижити лише за рахунок короткотермшових кредш!в, яю надавалися переважно торговельним пiдприемствам, як кооперативним, так i приватним [5, с.79-83].
Украшсью банки, яю обслуговували переважно кооперацш, були пов,язанi бiльше iз селом i, вiдповiдно, мало щкавилися можливостями кре-дитово: пiдтримки наших купщв, промисловцiв та ремiсникiв. В оргашзацп системи кредитування приватництва центральне мюце належало Торговель-но-Промисловому Банку, який юнував при СУКу з листопада 1926 р. Проблема полягала лише в тому, щоб оживити дiяльнiсть ще: iнституцiï шляхом за-цiкавлення ним укра1нського купецтва i промисловщв. Вiдродження банку розпочалося з його Загальних Зборiв, що вщбулися 15 березня 1936 р., яю об-рали новий провщ, до складу якого увiйшли представники Украшського Тех-нiчного Товариства. За реалiзацiю задуманого взялася група молодих та енер-гiйних iнженерiв на чолi з А. Мiляничем. Налагоджуючи систему кредиту-
вання, СУКШ oднoчаснo занoчаткoвye у 193б p. шву важливу акцiю ствopен-ня "Фoндy Безвiдсoткoвиx Пoзичoк" [5, с.153-158].
Ця акцiя мала натpioтичний xаpактеp, тoмy щo вкладники зoбoв,язyва-лись не заб^ати свoгo внеску iз фoндy нpoтягoм двox poкiв та не oтpимyвати вiд ньoгo вщштюв. Не будучи нioнеpoм у пpoпагандi oщаднoстi, Пpoмбанк вистунив нoватopoм у методах, фopмаx та кoнценцiï ïï нpoведення внаслiдoк чoгo вдалoся дoкopiннo змiнити ставлення багатьox yкpаïнськиx власниюв дo банку. Внаслiдoк дiяльнoстi "кopеспoндентiв" вiдкpилися Вiддiли Пpoмбанкy в Теpнoпoлi, Станiславoвi, Стpию, Сoкалi та Пеpемишлi. Пpoмбанк нoшиpив свiй внлив й на iншi мiста та мютечка Сxiднoï Галичини та Вoлинi. Актива занpoваджyвалися нoвi засoби pеклами, кoнфеpенцiï з нpесoю та нoвi фopми банкoвoï дiяльнoстi (безгoтiвкoвi poзpаxyнки, пеpекази, oнеpацiï чекoм, бiжy-чi pаxyнки, акpедитиви, дiлoвi векселi тoщo).
Пpoмбанк неpший з yсix yкpаïнськиx банюв нoчав нpактикyвати ш-вестування пpoмислoвиx нiднpиeмств (т. зв. гpюндеpська дiяльнiсть). 1нвес-тици банку були вкладеш у нiднpиeмства "Сталь", "Олiяpня", "Ванта", "Буг", "Яктopiвка", "Kаменoлoми". Завдяки швестищям Пpoм-Банкy нoстала кpаeва гypтiвня 'Typ^', яка нoстачала тoваpами найбiльшy галузь yкpаïнськoï тopгiв-лi - стаживчу [5, с. 159]. Висoкoфаxoвий piвень poбoти нpиватницькoгo банку базувався на вм^му викopистаннi мoдеpнoгo eвpoпейськoгo дoсвiдy маp-кетингoвиx дoслiджень. Аналiз сoцiальнoгo складу клieнтypи Пpoмбанкy св^ить нpo те, щo вiн пoвнiстю винpавдoвyвав мету свoгo ствopення, тобто oбслyгoвyвав неpеважнo нpиватникiв - у^а^ських кyнцiв, нpoмислoвцiв та pемiсникiв.
Однieю iз визначальних фyнкцiй, щo oкpеслюють сyтнiсть pинкoвoгo кpедитy, e с^иянм екoнoмiï витpат oбiгy шляxoм викopистання безго^^-вих pаxyнкiв та замши го^вки кpедитними гpiшми. Пpoмбанк oдним iз ^p-ших у тогочаснш Пoльщi нoчав активнo poзвивати цей пеpспективний нан-pям кpедитнoï сфеpи. Цiкавoю була нoвацiя, яка пoлягалo в тoмy, щo для шд-нpиeмцiв-клieнтiв банку надавалися такoж кoнсалтингoвi нoслyги.
Загpoза нoвoï свiтoвoï вшни не мoгла не нoзначитися на загальнш ега-нoмiчнiй ситyацiï пoльськoï деpжави. На цьoмy тлi фiнансoвo-кpедитнi шституцп yкpаïнцiв виявляла велику живучють, незважаючи на вкpай нес^^тли-ву кoн,юнктypy нoльськoгo pинкy. ^яснен^ цьoгo фенoмена дoцiльнo шу-кати у тому, шр нpiopитетoм у^аш^^го нiднpиeмництва, згypтoванoгo СУ-KiПoм, був гoспoдаpський сoлiдаpизм, який в цих yмoваx вiдiгpавав бiльшy poль, шж йoгo матеpiальна снpoмoжнiсть.
Сеpед шших фiнансoвиx iнститyцiй, oкpiм Пpoмбанкy, найбшьше за-безнечував нoтpеби yкpаïнськиx ^татних нiднpиeмцiв Мiшанський Сoюз Kpедитoвий. Найбiльшoю нoнyляpнiстю сеpед дpiбниx власникiв кopистyва-лoся, занoчаткoване МСК, бyдiвельне щадництвo, метoю якoгo бyлo надати 1'м мoжливiсть oтpимати у нpиватнy власнiсть бyдинoк iз yсiма зpyчнoстями та земельну дшянку для oбpoбiткy. Бyдiвельне шадництвo бyлo yнopмoване oкpемим ^авильнигам, згiднo iз яким бyдiвельнi тазики величинoю вiд 2000 дo 30000 зл. видшялися на такi цш:
1) будiвництво нового дому; 2) будiвництво i ремонт господарських будiвель; 3) добудова i ремонт житлового будинку; 4) кушвля житлового бу-динку; 5) кутвля земельно! площi пiд забудову [5, с. 161].
У передвоент роки у Перемишлi розгорнула активну дiяльнiсть перша на наших землях Укра!нська Католицька Безвiдсоткова Каса "Самопомiч", до заснування яко! значною мiрою спричинилося нацiональне духовенство. Членами Каси були священики, купцi, ремюники, робiтники, приватнi служ-бовцi, правники. Значну моральну та й матерiальну пiдтримку "Самопомiч" отримувала вiд СУКШу та Пром-Банку. Для Безвiдсотковоi Каси "Самопо-мiч", дiяльнiсть яко! мала регюнальний характер, був властивий порiвняно високий рiвень обiгiв.
Вiддiленi вщ Галичини штучним "сокальським кордоном", украшсью приватш пiдприемцi Волинi органiзовують у 1938 р. Волинський Торговель-ний Банк "Стир". Вiн виник на базi невелико! однойменно! кредитно! кооперативу яка iснувала у Луцьку.
Висновки. Вивчення та порiвняльний аналiз архiвних джерел i доку-менлв, праць украшських вiтчизняних та дiаспорних учених, iдеологiв i про-вщниюв нацiонального господарського руху, мемуарно! лггератури та великого обсягу шформаци, що мiстилася на сторiнках фахово! кооперативно! i приватницько! преси й шших украшських та польських перюдичних видань дослiджуваного перiоду, дали змогу сформулювати такi висновки.
Окупацiя Австро-Угорщиною та мiжвоенною Польською державою переважно! частини захщноукрашських земель, яка супроводжувалася коло-нiзацiйною полiтикою, спричинила нагальну потребу пошуку шляхiв нащ-онального самозбереження, чiльне мiсце серед яких посша органiзацiя украшського фшансово-кредитного пiдприемництва, що будувалося на евро-пейських економiчних традицiях та своерщнш моделi украшського сощаль-ного кашталу.
Аналiз важкого соцiально-полiтичного та економiчного становища ук-ра!нських теренiв, яю вiдiйшли спочатку до Австро-Угорщини, а по^м до Польщi, утвердив у середовишд нацiональноi елiти переконання у необхщ-ностi опанування укра!нцями вкрай важливих фшансово-кредитних сфер гос-подарсько! дiяльностi, без чого неможливо було б говорити у перспективi про нацюнально-державну самоiдентифiкацiю украiнцiв.
Самоорганiзацiя укра!нсько! фiнансово-кредитноi сфери мiжвоенноi Польщi мала у сво!й основi той важливий досвiд нацiонально-економiчноi са-моiдентифiкацii, який виробили нацюнальш сили ще в умовах Австро-Угор-щини, що проявилося в економiчнiй науцi, чiльним репрезентантом яко! був 1ван Франко.
Ушкальшсть формування фiнансово-кредитних iнституцiй укра!нсь-ко! кооперацii, приватно! торгiвлi та промислу дослщжуваного перiоду поля-гала у тому, що виршальну роль у цьому процеЫ вiдiграла iнтелiгенцiя, яка у тих умовах була позбавлена доступу до характерних для не! сфер суспшьно! та державно! дiяльностi.
Поеднання господарських та патрютичних мотивiв, як необхщна умо-ва нацюнального самозахисту, висунуло на роль органiзаторiв та iдеологiв
фшансово-кредитного руху найзд1бшших фах1вщв, як розглядали розбудову украшсько! приватно! торпвл1 та промислу, як одне 1з вкрай необхщних нащ-ональних завдань.
Надзвичайно важливим видаеться нам досвщ мобшзаци патрютичних сил на розбудову украшських фшансово-кредитних шституцш, як нав1ть в умовах польсько! окупацп нерщко витюняли чужинщв 1з рщних терешв.
Анал1з шлях1в та метод1в внутршньо!" акумуляцп нацюнального каш-талу через др1бну ощадшсть, яка мала всеоохопний характер, та оргашзаци банювських { кредитних шституцш, як обслуговували кооперащю { приват-ництво, становить неабияку цшшсть для сучасно! украшсько! економжи, що переживае етап ринкових трансформацш.
Л1тература
1. Франко 1.Я. Банк крайовий : зб. творiв. - у 50 т. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. -Т. 44, Кн. 1. - С. 163-180.
2. Франко 1.Я. Реоргашзащя банку Крайового : зб. творiв. - у 50 т. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - Т. 44, Кн. 1. - С. 273-280.
3. Франко 1.Я. Проект 200 000 позички Бродам : зб. творiв. - у 50 т. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - Т. 44, Кн. 1. - С. 283-285.
4. Витанович I. Iсторiя украшського кооперативного руху. - Нью-Йорк : Вид-во ТУК, 1964. - 624 с.
5. Несторович В. Украшсью купщ i промисловщ в Захщнш УкраЫ 1920-1945. - То-ронто-Чшаго : Вид-во Клюб Украшських Професюналют1в i Пщприемщв, 1977. - 342 с.
6. Олесневич Л. Кооперативш мiфи i катталютична дшснють. Захщноукрашська буржуазна кооперащя (1883-1939). - К. : Вид-во "Наук. думка", 1974. - 167 с.
7. Злупко С.М. 1ван Франко - економют. - Льв1в : МП "Слово", 1992. - 206 с.
8. Злупко С.М. Михайло Туган-Барановський - украшський економют св^ово! слави / Степан Миколайович Злупко. - Львiв, 1993. - 207 с.
9. Проф. Михайло Туган-Барановський. Основи пол^ично! економи / наук. ред., автор передмови С.М. Злупко. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2003. - 628 с.
10. УкраТнська економiчна думка: Хрестоматия / упоряд. С. Злупко. - К. : Вид-во "Знан-ня", 1998. - 448 с.
11. Злупко С. Екоиомiчиа iсторiя Украши : тексти лекцiй / Степан Злупко. - Львiв : Вид-во ЛДУ, 1995.
12. Злупко С. Економiчна думка в Захiдиiй Укра!т кшця XVIII - першо! половини XIX ст. : текст лекцш / Степан Злупко. - Львiв : Вид-во ЛДУ, 1994.
13. Злупко С. Володимир Навроцький / Степан Злупко // Украшсью кооператори (юто-ричш нариси). - Львiв, 2001. - С. 43-51.
14. Злупко С. Внесок украшських економютив у розвиток теори грошей, грошового обь гу i фiиаисiв / Степан Злупко // Фшанси Украши. - 2001. - № 8. - С. 39-49.
15. Злупко С.М. На чатах рщно! землк Свген Храпливий - учений, оргашзатор, патрют / Степан Злупко. - ЛьвЬ : ЛНУ iм. !вана Франка, 1999. - 283 с.
16. Шимонович Йоаникш. Екоиомiчиа украшша : иауковi працi / упорядник, автор передмови i вступно! статтi, д-р екон. наук, проф., заслужений дiяч науки i техшки Украши С.М. Злупко. - Львiв, 2001. - 430 с.
17. Вербова О. Захiдиоукраiиське приватне пiдприемиицтво м1жвоенного часу / Оксана Вербова. - Львiв : ЛА "Пiрамiда", 2002. - 187 с.
18. Витанович I. Соцiяльио-екоиомiчиi ще! у змаганнях галицьких украшщв на перело-мi XIX i XX вшв // Науковi Записки Украшського Техшчно-Господарського Iи-ту. - Нью-Йорк : Вид-во УТЛ, 1970. - Т. 21. - С. 65-73.
19. Вербовий М.В. Крайовий Союз Кредитовий як феномен нацюнального господарського руху в Галичиш на меж ХЕХ-ХХ ст. / Микола Васильович Вербовий // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.1. - С. 127-130.
20. Вербовий Микола. Нацюнальна традицiя кооперативного убезпечення як евро-пейський феномен / Микола Вербовий // Перехщш екоиомiчиi системи : зб. наук. праць. -Львiв : Вид-во Львiвськоi КА, 2003. - Вип. 6. - С. 331-333.
Шевчик И.Р. Западноукраинские банки и кредитные кооперативы в 1848-1939 годах
Проанализирован феномен институционного становления финансово-кредитной сферы как составляющей экономической независимости западной ветви нации, в условиях Австро-венгерской монархии и польского государства на протяжении 1848-1939 гг. Особенный акцент в работе сделан на проблемах историко-политичес-кой и социально-экономической парадигмы формирования национального финансово-кредитного предпринимательства в Западной Украине (1848-1939 гг.), путей аккумуляции национального капитала, ценного опыта организации национальных финансово-кредитных заведений.
Ключевые слова: финансово-кредитные институции, национальное хозяйственное движение, частное предпринимательство, кооперация, Западная Украина.
Schevchyk I.R. Westukrainian banks and credit cooperatives in 18481939 years
The article are contains phenomena of institutional forming the financial credit sphere as component of economical atomization the Western branch nation, in the conditiones Austro-Hungary monarchy and polish state during 1848-1939 years. Special accent in the work did at the problems of historical political and social economical paradigm forming the national financial credit business in the Western Ukraine (1848-1939), ways of accumulation the national capital, valuable experience of organization the national financial credit institutions,
Keywords: financial credit institutions, national economical movement, private business, cooperation, Western Ukraine.
