CC BY
22
Л1ТЕРАТУРА
1. Борман Р., Шилле Г.-Йохим. Родителям о половом воспитании: о полготовке полростков к браку и формированию семьи. —М., 1979. — C. 140.
2. Glück, Gerhard/ Hilgers, Andrea Richtlinien und Lehrpläne zur Sexualerziehung. Eine Analyse der Ziele, Inhalte, Methoden sowie Normen zur Sexualerziehung. — Köln, 1994. — S.110.
3. Hilgers, Andrea. Richtlinien und Lehrpläne zur Sexualerziehung. — Köln, 1995. — S. 112.
4. Meves, Christa. Sexualerziehung: eine Totalrevision ist überfällig // Fels. — 2002. — № 3. — S. 33-37.
5. Schmidt, Renate-Benerike/ Schetscher, Michael. Jugendsexualität und Schulalltag. — Leske und Budrich Verlag, 1998. — S.220.
6. Zimmermann, Susanne. Sexualpädagogik in der BRD und in der DDR im Vergleich. — Gießen: Psychsozial-Verl., 1999. — S.240.
7. Zipris, Anna. Sexualerziehung — modern oder schon zu spät // Partner. — 2003. — № 7. — S. 22-27.
Тетяна Л1ХНЕВСЬКА
ДШЛЬШСТЬ ОРГАН1ЗАЦ1Й ТА ЦЕНТР1В МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГРАМ З ГРОМАДЯНОЗНАВСТВА У США
На boix етапах розвитку людсько1 цившзаци загальним завданням освии була тдготовка громадян до життя в суспшьств^ формування особистосп, яка здатна устшно дiяти в межах характерно!' для певного сустльного укладу культури.
Завдання освии як сощального шституту — прищепити молодi щнносп i навички, що xарактернi для певного сустльства. Крiм цiнностей, школа покликана формувати у пiдростаючого поколiння здатнiсть вдосконалювати, розвивати, трансформувати культурну спадщину, створювати культурш програми майбутнього. Вона е единим iнститутом, за допомогою якого сустльство мае змогу здiйснювати соцiалiзацiю молодi, готувати сво1х молодих громадян до виршення стратегiчниx проблем сощального розвитку.
Громадянська освiта, вивчення сустльного та державного устрою, формування громадянських якостей особистосп традицiйно розглядаються як неввд'емна складова загально1 освiти. В1д часу свого виникнення школа завжди суттево впливала на соцiалiзацiю молодого поколшня.
Мета cmammi полягае у висвиленш досвiду дiяльнiсть основних цеш^в та органiзацiй, як1 займаються проектуванням програм з громадянознавства для шил США.
Одним iз приклад1в устшного практичного вирiшення завдань виховання "сввдомого громадянина" е соцiально-педагогiчний фонд США, де особливе значения мае практика залучення громадськостi до виховання та управлшня шк1льним процесом [4, 154].
Дослвдники в галузi освiти — педагоги, психологи, фшософи, соцiологи (Ш. Амонашвш, А. Асмолов, Б. Бiм-Бад, В. Бочарова, О. Газман, В. Караковський, I. Лернер, А. Мудрик, Ф. Кусiк, Дж. Футс, Г. Юршенбаум, Л. Кольберг, Т. Лшона, К. Рiана та iн.) вважають, що роль школи у вихованш учнiв, прищепленнi 1'м моделей поведшки свiдомого громадянина е надзвичайно важливою.
"Ми люди ... Громадяни та конститущя" (We the People... The Citizen and the Constitution) — одна з найбiльш популярних програм у США й шших крашах. Вона присвячена вивченню американського основного закону, що дае вiд 1787 р. Першi слова програми: "Ми, народ США ..."; саме так починаеться i конститущя. Вона вмiщуе 40 урошв, як1 об'еднанi в 5 основних роздшв: фiлософськi основи, iсторiя створення Конституцiï США, права людини, устрш американсько1 держави, роль громадянина. Дослвдники служби перевiрки осв^нього процесу та професор Р. Бродi iз Стенфордського унiверситету виявили, що школьна молодь, котра навчалась за щею програмою, досягла високого рiвня знань з предметiв, як1 вивчаються.
"Проект громадяни" (Project Citizen) — це програма з громадянознавства для учшв середньоï школи. Вона розроблена для розвитку в молодi штересу до полiтики, навчання навичкам компетентноï та вiдповiдальноï участi в робот! урядових структур штату Техас. Проект юнуе за тдтримки Нацiональноï ради законодавщв штату, професорiв К. Толо та Л. Джонсона (Lyndon B. Johnson), дiячiв школи сустльних взаемоввдносин при Техаському унiверситетi в Оустш.
Питання дисциплши та безпеки, проблема наркотик1в у школi та сустльстм дуже актуальнi для Америки. В зв'язку з цим, центром i3 громадянознавства за пiдтримки ввддалу з попередження делшквентно1 поведшки при департамент! юстици США розроблена програма "Молодь за справедливють". Вона покликана залучити учшв до дiй, як даватимуть позитивнi результати.
Великий штерес представляв програма для початкових i середнiх шкiл "Школи без насильства, демонстрацшна програма" (School Violence Prevention Demonstration Program), що розрахована на велик! мюьш шкiльнi райони. В нш беруть участь вчителi з високим рiвнем професiоналiзму, використовуючи спещально пiдiбранi матерiали. Програма слугуе для зниження факторiв ризику здiйснення правопорушень. Надалi передбачаеться впровадження розробок ще1 програми в навчальних планах приватних i сустльних шкш.
Нас щкавлять матерiали, розробленi для вих трьох ступешв навчання, що грунтуються на концепщях i принципах конституцшно1 демократп: влада, приватна власнiсть, вiдповiдальнiсть та юрисдикщя. Цикл програм з "Основ демократ^'" (Foundation Democracy Series) — це мультидисциплшарш навчальнi плани, розроблеш на основ! не лише пол^ично! фшософп, полиологп, юторп, а й лиератури та предмелв, пов'язаних з охороною навколишнього середовища.
Програма "Громадянознавство" (CIVITAS: A Framework for Civic Education) також заслуговуе певно! уваги. Вона побудована на мiжпредметному шдход! та рекомендуе вивчати основи демократп, демократичш щнносп, права та обов'язки громадян у нерозривному зв'язку з полиикою, яку проводить уряд щодо громадянських прав.
Центр ¡з громадянства не обмежуеться розробкою навчальних програм. Його ствробиники займаються також тдготовкою педагогiчних кадрiв. Для вчителiв уих шк1л, викладачiв коледжiв i розробнишв навчальних планiв створений курс "Професшна тдготовка" (Professional Development). Педагоги з р!зних кра!н мають право брати участь у цш програмi через систему лигах табор1в, що юнуе на територп США для вчителiв старшо!, середньо! та початково! школи. Ця штенсивна система тдвищення квалiфiкацil мае на метi ознайомити вчителiв ¡з змютом навчальних програм, методами роботи у клас для вивчення конституцп США та Бшя про права.
Завдання Центру ¡з громадянства полягае в розповсюдженш освiченостi, компетентност та громадянсько1 вiдповiдальностi. Розробники програми ведуть кампанiю в двох напрямках: перший — школи вiдповiдальнi перед сустльством за розвиток громадянсько1 позицп учшв; другий — уряди штапв i керiвництво шк1льних окрупв повинш придаляти систематичну увагу громадянському вихованню, починаючи ввд дитячого садка i зак1нчуючи дванадцятим класом. Для допомоги вчителям i можливосп подальшого розповсюдження програм Центр створив комп'ютерний веб-сайт, завдяки якому педагоги мають змогу ознайомитися з матерiалами навчальних плашв, под!ями та р!зними дослiдженнями.
1нша органiзацiя, що займаеться громадською освпою, — Колумбшський освинш центр (Columbia Education Center). Ця приватна освиня оргашзащя була заснована у Портландi (штат Орегона). Центр займаеться рiзноманiтними освишми програмами, перепiдготовкою вчителiв, розробкою плашв i проектiв для департаменту освпи США. Вш працюе над розробленням навчальних планiв для шкш у невеликих мiстах, передусiм з математики i технологи, а також з економiчного виховання.
Серед галузей знань важливе мiсце займае програма з вивчення конституцп США. Центр надае перевагу робот з невеликою шльшстю програм i проектiв, до яких залучаеться дек1лька шк1л. У конференщях, як1 вш проводить, бере участь не бшьше 100 учаснишв. Сшвробиники центру вважають, що завдяки невеликш шлькосп учасник1в вони мають змогу тдтримувати почуття ентузiазму, яке втрачаеться при масовостi. Це також стосуеться iндивiдуалiзацil, що дозволяе вiдчувати i враховувати потреби школи. Фiлософiею центру е р!вшсть освпгах можливостей уих учасник1в проекту.
Найвiдомiшим проектом з громадянознавства е "Електронна модель Конгресу" (The Electronic Model Congress). Можливють iснування ще1 програми зумовлена отриманням грантiв вщ департаменту освпи США. Програма сконцентрована на громадянствi i вивченнi телекомунiкацiйних зв'язк1в. Протягом трьох роив (така тривалють курсу) педагоги-учасники працюють над розвитком "громадянсько1 грамотностi", активiзацiею навичок полпично1
залученосп i розвитком навичок лвдерства y4HiB шк1л невеликих mîct. Програма вiдповiдаe нацiональним освiтнiм щлям з пiдготовки молодi до сввдомого громадянства, включаючи вмiння користуватися прикладними технологiями свiтовоï економiки. Школи, що беруть участь в проекп, отримують програму з його проведения разом з навчальними планами.
Наступна установа, яка займаеться питаннями громадянськостi, — це Оргашзащя конституцшних прав (Constitutional Rights Foundation) [2, 4-7]. Вона е суспшьною некомерцшною структурою, що намагаеться донести до американськоï молодi важливiсть yчастi в громадянському житп сyспiльства пiд керiвництвом ради директорш (це юристи, бiзнесмени, полiтики, мшстри, педагоги, представники засобiв масово1 шформацп, громадськi дiячi). Органiзацiя розробляе програми з вивчення законодавства та урядово1 дiяльностi, а також матерiали, як концентрують увагу на взаемодiï з рiзними закладами, окремими людьми, групами осiб та органами yправлiния. Програми пропонують розробки щодо практичного використання навичок активного громадянства. 1х основною метою, на вiдмiнy вiд шших проектiв, е дослiджения сyспiльноï думки i потреб суспшьства [3, 20-31]. Використовуються тексти iз спецiальними завданнями для вивчення конститyцiï США, адаптоваш до всiх вiкових категорiй учшв, яш дозволяють вiдповiдно до ïx рiвия пiдготовки вивчати документи шляхом ^рово1' дiяльностi i проблемних ситуацш. Окрiм пiдрyчникiв для yчнiв пропонуються пiдрyчники для вчителiв з детальними рекомендациями, а також робочi зошити i вiдеокасети. Для втiления в життя державних стандартiв з громадянознавства розроблена програма для учшв, що складаеться iз 72 текстiв, яш мiстять необxiднi знання. Заслуговуе на увагу й програма з ознайомлення учшв iз законами краши, судовими процесами, ^дчими справами, системами покарань i перевиховання засуджених.
Програми тд назвою "Громадянська освiта для американських шкш" (America's School for Citizenship Education) створен Органiзацiею свобод. Кожного року майже 3000 yчнiв зайняп в них. Вчителi з 300 початкових i середшх шкiл вда^ють семiнари та конференцiï з навчання громадянознавства. Спiвробiтники займаються не лише розробленням програм, а й налагодженням системи освiти для дорослих i перетдготовкою вчителiв. Органiзацiя втшюе в життя програми, яш допомагають краще зрозyмiти сенс громадянства, що формуе розвиток позитивних рис характеру, мютять iнформацiю про нацiональнy спадщину США, дозволяють учням дiзнатися про основш принципи роботи iнститyтiв влади, виховують повагу до громадян.
Рух за народну освiтy (Division for Public Education) розробив проекти, що пов'язаш з вивченням законiв. Вони широко розповсюджеш на територiï США. На вiдмiнy вiд iншиx, ця оргашзащя мае постшний штат спiвробiтникiв. Iï програми iснyють при пiдтримцi ввддалу з захисту молодi вiд делшквентно1' поведiнки департаменту юстицiï США й шших юридичних органiзацiй. Найвiдомiша з них — "Молодь за справедливють" (Youth for Justice). Програми циклу складаються з велико1' шлькосп заxодiв — це конференцiï, змагання серед учшв iз проведення судових засвдань, "крут столи", рольовi iгри тощо.
Розповсюдження громадянсько1' грамотностi е основною метою Наукового Калiфорнiйського центру. Програми розроблеш для сприяння розвитку полпично1' грамотностi i можливостей активно!' учасп громадян у полiтичномy життi. Вони стимулюють готовнiсть молодих людей до дискусш з питань полiтики, яку проводить уряд штату Калiфорнiя. Також завданням центру е навчання yчнiвськоï молодi iсторiï краши та штату. Центр реалiзовyе дослiджения з питань громадянського виховання Калiфорнiйського yнiверситетy, адже знаходиться в його головному корпуса В цьому полягае yнiкальнiсть центру.
Одним з найбшьш яскравих проекпв е "Лепскул" (LegiSchool Project). Вш був започаткований у 1994 р. як освпне об'еднання Калiфорнiйського ушверситету i Законодавчоï ради штату Калiфорнiя з метою розвитку у випускникв шкiл навичок участт в полиичних процесах i розyмiння сyспiльниx завдань. Учнi повиннi навчитися критично мислити, висловлювати власнi судження та поважати громадян шших кран. Для досягнення резyльтатiв створена вiдеотека, що складаеться з запи^ на вiдеокасетаx уах засiдань. Крiм цього, проводяться спшьш конференцiï-зyстрiчi членiв уряду штату й учнв для обговорення рiзниx питань.
Центр Джеймса Ф. Аккермана тд назвою "За демократичне громадянство" (The James F. Ackerman Centre for Democratic Citizenship) поставив собi за мету виховати пдне молоде поколшня Америки. Вiн займаеться тдтримкою проектiв, органiзацiй i дослiджень для
створення найкращих програм з громадянознавства. Програма "Громадяни", що була розроблена Калiфорнiйським центром з громадянського виховання, пiдтримуeться фондом Аккермана в штат Iндiана.
Робота на користь сустльству можлива на кожному етат навчання, проте американськ1 дослiдники зикнулися з проблемою участi школярiв у вищеназваних програмах. Чим це зумовлено? По-перше, батьки не звертають надежно! уваги сустльним завданням, придiляючи багато уваги сiмейним завданням; по-друге, сучасш шкодярi мають недостатню к1льк1сть часу, що пов'язано iз загальним освггшм навантаженням; по-трете, багато маленьких i молодих американцiв не розумiють сво!х обов'язшв перед суспiльством, не забуваючи при цьому про сво! права; по-четверте, школярi не до кшця розумiють громадянське значения свое! учасп в полiтичному життi суспiльства з метою його змши на краще [1, 150].
Таким чином, нами показано, що в США юнуе велика шлькють програм i центрш з формування громадянських знань i навичок, виховання громадянсько! позицi!' шкшьно! молодi. Це, безперечно, пов'язано з !х необхiднiстю, тому вони постшно розробляються i вдосконалюються. Програми, створеш рiзними органiзацiями, передбачають активне залучення учнiвсько! молодi в суспiльну дiяльнiсть, пiдвищения квадiфiкацi! вчителiв, проведення зустрiчей, конференцiй та багатьох iнших заходiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Balli S. J. Family diversity and nature of parental involvement // The education forum. — 1996. — Vol. 60. — № 2. — P. 149-155.
2. Clinton B. President Clinton's call to action // The education digest. — 1999. — Vol. 62. — № 8. — P. 4-7.
3. Education for democratic life // Education leadership. — 1997. — Vol. 54. — P. 6-37.
4. Lewis A. C. An Overview of the standards movement // Phi Delta Kappan. — 1995. — Vol. 76. — № 10. — P. 774-750.
