CC BY
47
здаеться, що пiддають сумшву переконання та думки сво!х пращвнишв. Часто у них недостатньо умшь для самостшного прийняття рiшення та толерантность
Працедавець повинен прийняти роль откуна щодо представник1в поколiння Y, а також визначати цш й допомагати у професшному розвитку. Ефективним методом для задоволення потреб таких пращвнишв е висунення перед ними постшних вимог та створення системи мотивацп, за яко! пiсля правильного виконання дiй зразу настае винагорода.
Шдсумовуючи, варто зауважити, що, як свiдчать дослiдження, як1сть освiти пов'язана з професшною мобiльнiстю, rjnhf ybys стае необхiднiстю у пристосуваннi до послщовносп швидких змiн на ринку пращ i вiдсутнiсть яко! часто породжуе зростання структурного безробiття. Даш стосовно потреби у нових професшних компетенщях працшникш повиннi i можуть набуватися на основi вимог з боку працедавщв. Ринок працi, фiрми, працедавцi будуть джерелом потреби професшно! квалiфiкацil i компетенцп, а ринок неперервно! освiти мае реалiзовувати щ вимоги i забезпечувати вiдповiдну ефектившсть позашшльно! системи професшно! пiдготовки та вдосконалення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Gerlach R. Edukacja wobec rynku pracy:realia, - mozliwosci - perspektywy / R. Gerlach- Bydgoszcz: Wydawnictwo Akademii Bydgoskiej, 2003. - 425 s.
2. Kossowska M. Szkolenia pracownikow a rozwoj organizacji / M. Kossowska, I. Soltysinska. - Krakow: Oficyna Ekonomiczna, 2002.
3. Kwiatkowski S. Pedagogika pracy / S. Kwiatkowski, A. Bogaj, B. Baraniak. - Warszawa: Wyd. Akademickie i Profesjonalne, 2007. - 125 s.
4. Kwiatkowski S. Ksztalcenie zawodowe, rynek pracy, pracodawcy / S. Kwiatkowski. - Warszawa: Instytut Badan Edukacyjnych, 2000 - 301 s.
5. Marcinkiewicz A. Ksztalcenie zawodowe a rynek pracy / A. Marcinkiewicz // E-mentor. - Nr 2 (440) 2012.
6. Mis A. Koncepcja rozwoju kariery zawodowej w organizacji / A. Mis // H. Krol, A. Ludwiczynski (red.) Zarz^dzanie zasobami ludzkimi. - Warszawa: PWN, 2007.
7. Suchy S. Edukacja doroslych pracownikow i bezrobotnych / S. Suchy. - Warszawa: Difin SA, 2010. -212 s.
8. Wiatrowski Z. Podstawowe teorie w obszarze pedagogiki pracy, cz. III. / Z. Wiatrowski // Edukacja ustawiczna doroslych. Kwartalnik Naukowo-Metodyczny. - 2011. - Nr 1.
УДК 37.034
Р. В. СОШВНИК, I. В. СОШВНИК
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО! В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1
С1ЛЬСЬКО1 МОЛОД1
Здшснено aHani3 виховання моральноi eidnoeidanbHocmi Ыльськог Monodi у рядi крат, зокрема США, Франци, Пoльшi, Kumai, Pocii. Узагальнено iснуючий doceid та видыено основт проблеми i mруднoщi реaлiзaцii морального виховання мoлoдi, зокрема: поширення асощальних явищ (насильство, жорстоюсть, споживацтво, безвiдnoвiдaльнicmь, aлкoгoлiзм); зменшення позитивного виховного впливу ам 'i, школи та релiгii; вiдcуmнicmь рiвнiх можливостей у розвитку. Розкрито виховання морально вiдпoвiдaльнoi мoлoдi в окремих кратах, на кыькох рiвнях, зокрема загальнодержавному, регioнaльнoму, мicцевoму, локальному.
Ключовi слова: зaрубiжнuй дocвiд, молодь, стьська молодь, моральне виховання мoлoдi, вiдпoвiдaльнicmь, моральна вiдпoвiдaльнicmь, асо^альт явища.
Р. В. СОПИВНЫК, И. В. СОПИВНЫК
ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ ВОСПИТАНИЯ НРАВСТВЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ СЕЛЬСКОЙ МОЛОДЕЖИ
В статье осуществлен анализ воспитания нравственной ответственности сельской молодежи в ряде стран, в частности США, Франции, Польши, Китае, России. Обобщен существующий опыт и выделены главные проблемы и трудности реализации нравственного воспитания молодежи, в частности: распространение асоциальных явлений (насилие, жестокость, потребительство, безответственность, алкоголизм); уменьшение положительного воспитательного воздействия семьи, школы и религии; отсутствие равных возможностей в развитии. Раскрыто воспитания нравственно ответственной молодежи в отдельных странах, на нескольких уровнях, в частности общегосударственном, региональном, местном, локальном.
Ключевые слова: зарубежный опыт, молодежь, сельская молодежь, нравственное воспитание молодежи, ответственность, моральная ответственность, асоциальные явления.
R. V. SOPIVNYK, I. V. SOPIVNYK
FOREIGN EXPERIENCE IN UPBRINGING MORAL RESPONSIBILITY OF
RURALYOUTH
The article presents the analysis of upbringing moral responsibility of rural youth in a number of countries, like as in the USA, France, Poland, China and Russia. The corresponding experience has been generalized. Major problems and difficulties in implementation of moral education of young people have been pointed out. Among those are: spread of anti-social phenomena (violence, cruelty, consumerism, irresponsibility, alcoholism); decrease in positive educational influence of a family, school and religion; absence of equal opportunities for development. Upbringing of morally responsible youth in separate countries has been shown on several different levels, as on the national, regional, district and local one.
Keywords: foreign experience, youth, rural youth, moral education of young people, responsibility, moral responsibility, anti-social phenomenon.
Кожне сустльство ввдповвдно до сво!х потреб, цшностей, норм, р1вня розвитку мае власну систему виховання тдростаючого поколшня. Ниш у кожнш кра!ш склалася своя нащональна система виховання i3 властивими !й особливостями, що визначають мету, завдання, концептуальш вде!, основш напрями, суб'екти, форми та методи виховно! взаемодп. З огляду на це важливо вивчати як вичизняний, так i зарубiжний досвiд виховно! роботи, який розкрие головт труднощi та вкаже на дiевi шляхи виршення назрiлих проблем.
Мета статп полягае в аналiзi та узагальненш зарубiжного досвiду виховання морально! ввдповвдальносп сiльсько!' молодi.
Однiею з найбшьш важливих проблем сучасних розвинутих держав свпу е морально-духовний рiвень !х громадян, який викликае стурбовашсть i занепокоення не тiльки у педагопчно! громадськосп, а й державних i полiтичних дiячiв та представнишв бiзнес елiти.
У 90-х роках XX ст. ряд американських педагопв звернули увагу суспiльства на загальну кризу моралi, що супроводжувалася такими явищами, як: девальвацiя духовних цшностей (бшьше 40% школярш готовi обманювати у важливих ситуащях, тiльки 3% готовi слухати свое сумлiння; 76% американщв вважають, що США перебувають у сташ морального падiння); насилля, передуам у сiм'! (понад 50% школярiв вважали, що фiзичне насилля чоловша до жiнки е нормою); наркомашя (у 1997 р. майже 8 млн. школярiв вживали наркотики); злочиншсть, вандалiзм (90% затриманих вандалiв - молодi люди вiком до 25 рошв); бiйки, порушення дисциплши (бiльше 50% американцiв вважають, що основною проблемою школи е ввдсутшсть дисциплiни); школа перетворилася на осередок аморальносп i злочинних дiй [1].
Т. Лiккона визначив 10 основних проявiв аморально! поведшки молодих американщв, зокрема: насилля, вандалiзм, крадiжки, обман, неповага до дорослих, групова жорстошсть, фанатизм, пусто^в'я, раннiй статевий потяг та зловживання ним, зростання его!зму, зниження громадсько! вiдповiдальностi, шкодлива для себе поведшка [1]. Тому основш завдання розвитку шкшьно! освiти в США полягають у тому, щоб школи не лише розвивали розумовi задатки
дитини, а й сприяли формуванню працьовитосп, слухняносп (самоконтроль), поваз1 до моральних (сощальних) щнностей, дисциплшь
Одним i3 прюритетних напрям1в виховання у США е становления громадянина (громадянське виховання). Американськ1 дослвдники В. Деввд Стедман i Ла Вон Г. Лью1'с [2] у пращ «Наша нестаршча конститущя» («Our Ageless Constitution») проаналiзували трансформацiïю почуття громадянсько1 вiдповiдальностi серед населення краши. Вони переконаш, що за останнi 50 роив розвиваеться тенденцiя до зростання безввдповвдальносл серед американцiв, оскiльки вони перестають вiдчувати вiдповiдальнiсть за стльну оборону, продуктивну працю, свiдомий полиичний вибiр, особисту вiдповiдальнiсть за потреби громади, чи навiть власне юнування. Дослiдники зауважують, що сучасна цившзащя пропонуе молодi велику рiзноманiтнiсть диверсш, розваг i спокус, деякi з яких е згубними. Однак сучасна цившзащя не пропонуе стимулiв для виконання обов'язшв, за винятком, можливо грошовоï виплати, але, вона, не навчить молодих людей, оскiльки справжньою нагородою за вiдповiдальну громадянську позищю е збереження вiльного суспiльства. Грош^ на переконання американських науковцiв, не можуть стимулювати громадян до пращ i самопожертви для загального блага. «Майже всi з нас постшають претендувати на пiльги, але не вс хочуть виконувати зобов 'язання. Ми стали нацiею одержимих правом, забудькуватих щодо сво!х обов'язшв», - зазначили вчеш [2]. В епоху достатку дуже багато людей легко забувають, що вс гарнi речi повиннi бути оплаченi кимось або здобуп чиеюсь важкою працею. Дослщники приходять до висновку, що як тшьки зростае загальний добробут у краш, погiршуеться почуття вiдповiдальностi у громадян i мщше iндивiдуалiзм.
З уих соцiальних iнститутiв сiм'я рашше була найактивнiшим i найуспiшним у привчанш молодi до виконання своïх обов'язшв. Але пiсля Другоï свiтовоï вiйни американська сiм'я була ослаблена i втратили сво1' важливi виховт функцiï. Яскравим прикладом е те, що колись дии несли ввдповвдальшсть за сво^х батькiв у старост!, а тепер ця функцiя повшстю перекладена на державу. В умовах зниження виховного впливу школи та рел^и формування почуття вiдповiдальностi залежить вiд вiдновления виховних повноважень амЧ.
В. Девiд Стедман i Ла Вон Г. Льюю пропонують так шляхи виховання вiдповiдальностi: 1) у им'1'; 2) засобами лiтератури; 3) реальними прикладами з юторп; 4) взяти на себе вщповщальшсть за самого себе; 5) через особисту благодшшсть i церковну громаду [2]. Сустльна потреба в посиленнi виховного впливу имЧ на формування ввдповвдальних громадян активiзувала роботу в США щодо тдготовки молодi до имейного життя шляхом реалiзацiï комплексу програм.
Французькi дослiдники загострюють увагу на таких негативних суспiльних явищах, як зростання насильства, ксенофобп, расизму, загального безкультур'я [3]. Основним проблемами, як спричинили кризу моральности на думку французьких дослiдникiв, е: поширення в суспiльствi споживання та iдеологiï прибутку, що побiчно призводить до багатьох злочишв; невпинний розвиток технологiй, яш послаблюють мислення; щоденне насильство в ЗМ1, на вулицi, в школах, у суспшьствц нетерпимiсть i релшйний фанатизм; вживання наркотикiв з ix наслiдками для молодi.
Агресивна поведiнка, насилля, безвiдповiдальнiсть батькiв призводять до «смерп моралЬ) («mort de la morale»). У Францп на необxiдностi формування морально вiдповiдальниx громадян акцентували всi мiнiстри освiти за остант роки, проте, як вiдзначають дослщники, усi декларацп були марними, осшльки навiть серйозних наукових дослiджень з проблем морального виховання молодi по суп не було. Перша з них, фундаментальна, з'явилася тшьки в 2012 р. Про важливють проблеми виховання морально ввдповвдального громадянина у Францп свiдчить увага до неï мшютра освiти В. Пейлона. Вш запропонував iдею впровадження педагогами «свiтськоï моралЬ). Будучи професором фiлософiï, вш як нixто iнший розумiе необхвдшсть виходу за межi знань навчального предмета i пропагуе необxiднiсть тдготовки молодi до спiльного життя або життя разом («bien vivre ensemble»). Запровадження куршв «свiтськоï моралЬ) для школярiв та студентiв у Францп з осет 2015 р. викликало дискусп у суспiльствi.
У Францп в 2012 р. було проведено нащональне опитування, в якому взяли участь 120 педагопв з рiзниx навчальних закладiв щодо шляxiв подолання моральноï кризи молодi.
Основними пропозищями були наступш: впровадження курив i програм з етики на засадах демократп; розробка та реалiзацiя концепцiй, в основi яких лежить виховання взаемно! поваги, охорони природи та дотримання соцiальних норм i правил; акцент на ненасильницькому спшкувант та поваги до моральних принцитв, необхiдних для спiльного життя; навчальш заклади повиннi розвивати свiтську духовтсть без посилання на релiгiю, формувати гуманiстичнi цiнностi за умов миру i терпимостi, ненасильства та солвдарносп [5].
Стратегiя виховання у Франци спрямована на виховання громадянина. При цьому значна увага придшяеться необхвдносп виховання тако! особиспсно! якостi, як вщповщальшсть. Бути громадянином - це не тшьки мати права, а й обов'язки та вiдповiдальнiсть. У кра!ш реалiзуються ряд програм, яш спрямованi на виховання вiдповiдальностi у молодих людей, зокрема: «Виховання ввдповвдальносп в умовах ризику», «Давайте дiяти, «Освiта для ввдповвдальносп» та ш.
Проведенi дослiдження польською дослiдницею М. Повалкою [6] серед представниюв рiзних iнститутiв, як1 працюють iз молоддю (мери, священики, директори шкiл, педагоги, представники громадських органiзацiй, лiкарi, полщейсьш) свiдчать, що основними проблемами сшьсько! молодi в Польщi е: безробитя, алкоголiзм, вiдсутнiсть робочих мiсць, ввдсутшсть перспектив, вiдсутнiсть вiльного часу, крах авторитепв, вiдсутнiсть зразкiв для на^дування, зростання розлучень, недостатня к1льк1сть культурно-дозвшлевих закладiв, збиткове сiльське господарство i труднощi продажу сiльськогосподарськоi' продукци, злидш та iн. Також до важливих освiтнiх проблем для учнiв сшьських шк1л вiдносять !х низьку самоощнку i вiдсутнiсть соцiальних навичок, в передуем комунiкативних. У мiстi, де багато незнайомих людей, учш постшно спiлкуються, знайомляться з iншими, а в сел^ як правило, визначене коло людей, тому навички комушкацп i самопрезентацi! менш розвиненi. Навчання молодих людей для роботи в групах, вмiння представити себе, вирiшувати проблеми, наприклад, шляхом реалiзацi! мюцевих проектiв та iнiцiатив, пiдвищення почуттям гордостi за мiсце проживання i впевненостi в собi - це завдання, як1 вирiшуються в межах загальнонащонально! програми «Рiвнi можливостЬ» У виховному, культурному i соцiальному житп села основну роль вiдiграе школа, яку називають «серцем села» («szkola jest sercem wsi»). Саме в школi i нiде iнде бшьше в селi не святкуються свята «Бабус й дiдусi», «День матерЬ), «День захисту дiтей», «Рiздво» та iншi освiтнi проекти [7].
М. Лртис [8] вiдзначае, що вже ввд народження сiльська молодь в Польщi перебувае в гiршому становищ^ шж однолiтки в мiстi. с1м'я дуже часто не може сформувати в юнашв i дiвчат у селi вмiння пристосовуватися до змшних соцiально-економiчних умов, а тому важливою е державна пiдтримка молодих людей. Один iз шляхiв тако! тдтримки -впровадження спецiальних програм в сшьських громадах для активiзацi!' молод^ пiдтримка прагнень отримати як1сну освггу, пiдвищити соцiальнi навички, сприяти взаемодп та адаптацi! в умовах, що змiнюються. Сiльська молодь, яка вирiшуе продовжувати навчання у вищих навчальних закладах, часто виявляеться неготовою до проживання у великому мюп, внаслвдок чого вiдбуваеться розчарування, стреси, невпевнетсть, дезадаптивнiсть. Тому учням старших клаив сiльських шк1л пропонують ряд позаурочних заходiв, тренiнгiв. Так, тренiнги на тему «Я чи хто», «Повiр у себе», «Будьте асертивними» використовуються для допомоги молодим людям пробудити вiру в себе i навчитися впевнено досягати поставлених цшей, навиь за вiдсутностi пiдтримки з боку оточуючих. За допомогою таких треншгових занять «Як спiлкуватися з шшими людьми», «Легше разом» пiдвищують навички взаемоди з iншими. Тренiнг «Легше разом» передбачае вправи для розвитоку вiдповiдальностi за iнших людей, партнеров. Тема «Пропозищя працi» озброюе сшьську молодь вмiнням зорiентуватися на ринку пращ i вiднайти роботу, яка вiдповiдае власним iнтересам i нахилам. Серед старшокласник1в сiльських шк1л реал!зуються також сценарi!' «Ефективне навчання», «Боротьба з1 стресом» тощо.
У школах також реал!зуеться програма «м1с1я природи» («Misja Przyroda»), яка е циклом природничих занять для учн1в. I! метою е тдвищення екологiчно!' об!знаност! серед с1льсько! молод1 та виховання почуття вiдповiдальностi за навколишне природне середовище свого регiону i кра!ни. окр1м занять, програма передбачае екскурсшш тури до нацiональних парков, розвиваюч! 1гри, проекти, що сприяють вивченню природних багатств свого регiону, методичну п1дготовку вчителiв та викладацького складу нащональних парков, конкурси з привабливими
призами та ш. [9]. З метою виховання ввдповщального ставлення до им'! у польських школах реалiзуeться курс «Шдготовка молодi до життя в им'!».
Однieю з дieвих форм роботи iз сшьською молоддю у Польщ1 е залучення И до роботи в молодажних громадських органiзацiях. Союз сшьсько! молодi е однiею з найбiльш активних молодажних органiзацiй, що дiють у кра!ш Це дiева мультиустанова, яка бере свш початок у 1928 р., допомагае молодим людям реалiзувати сво! можливостi, бореться з проблемами сучасно! сшьсько! молодi та ставить за мету формування в не! почуття вiдповiдальностi у за землю, сшьськогосподарську працю, долю села та батьшвщини загалом.
Мiнiстерство освiти Китаю мае два спешальш управлiння, що ввдповвдають за моральне виховання. Одне з них дiе в системi загально! освiти i вiдповiдае за початкову i середню освiту, а друге - в системi вищо! освiти, i охоплюе всi коледжi та унiверситети. У 27 провшщях i 3 мушципальних радах освии iснують спецiальнi вiддiли, якi називаються департаментами морального виховання. Майже в кожнш школi е офiс який позначаеться як офiс морального виховання.
Нишпроблеми морального виховання пiдростаючого поколшня викликають зростаючу стурбованiсть у китайському суспiльствi. Причому китайськ1 фахiвцi висловлюють готовшсть об'еднувати зусилля фахiвцiв в галузi морального виховання, як у сво!й кра!ш, так i в свиовому спiвтовариствi та прагнуть до зростання духовно-культурних вiдносин i сшвпращ. Сучасна концепцiя морального виховання у Кита! базуеться на вде! засвоення молодими людьми моральних норм, що регулюють особиспсну, соцiальну i еколопчну взаемодiю та вiдповiдальнiсть. Змiни у стратеги морального виховання виникли як ввдповшь на соцiальнi та економiчнi реформи, пов'язанi з переходом Китаю ввд планово! економiки до ринково!. Тому метою виховання молодих людей е шдготовка до вiдповiдального вибору власного життевого шляху, особистого розвитку, допомога у визначенш та уточненш особистих потреб i !х узгодження iз колективними.
Китайськ науковцi окреслюють два основнi джерела майбутнього розвитку морального виховання: iсторiя культури та психолопя i теорiя духовностi (психiчне здоров'я стало невiд'емною частиною системи морального виховання, що тюно пов'язано з розвитком практично! психологи). Важлива роль вводить конфуцiанству. В його межах важливими чеснотами, якi необхвдно формувати у процесi морального виховання, е таш: доброзичливють. правильнiсть, коректшсть, лояльнiсть, взаемнiсть, достовiрнiсть, шанобливiсть, благоговшня. мудрiсть, мужнiсть, синiвське благочестя, братерська любов, рiшучiсть, наполегливють. простота, стримашсть, терпимiсть, щедрiсть, працьовитiсть, доброта, м'яшсть, ощадливiсть, ввiчливiсть, терпiння, миролюбнiсть, чесшсть, прагнення до навчання, готовнiсть до виправлення помилок, скромнiсть i почуття сорому. Основш так1 з них - доброзичливють (найважливiша), правильнiсть (доброчесна людина знае, що добре; дабна людина знае, що це випдно), доречнiсть (дотримання норм, обрядiв, традицш, ритуалiв), мудрiсть (без не! люди не можуть зрозум^и, як дiяти морально), надiйнiсть («Я не знаю, як людина, що втратила довiру. може продовжувати функцiонувати як людина»).
З 1978 р. в Кита! здшснювалася полиика однiе! дитини в им'!. На сьогоднi виросло уже поколшня молодих людей одинаков, як мають сво! труднощi. Китайськ1 дослвдники вказують на так1 негативнi аспекти поколшня одше! дитини.
1. Егоцентризм: в сiм'! з дитиною, як правило, поводяться як з принцом або принцесою i тому вона поводить себе его!стично. «4 +2 +1» имейна структура (4 бабуи й дiдусi + 2 батьшв + 1 дитина) е основною причиною для тако! поведшки. У 1999 р. було проведено опитування серед 272 учшв середнiх шил в Шанха! з наступними результатами: «Чи знають батьки Ваш день народження?» - 100% вiдповiли «Так»; «Чи знаете Ви, дш народження ваших батькiв?» -31% «Так»; «Чи знають батьки, яю продукти Вам найбiльше подобаються? - 89%» «Так»; «Чи знаете Ви, яш продукти люблять вашi батьки?» - 23% «Так».
2. Глибош почуття самотностц почуття неповноцiнностi i безпорадносп пiд час виникнення труднощ1в. У мюьких районах Китаю сьогоднi обое батьшв бшьшосп сiмей працюють, тому дии перебувають пiсля школи самi у закритих квартирах, виконуючи домашш завдання, дивляться телевiзор i ввдчувають брак спiлкування. Опитування, проведене в 1998 р.
серед 2834 учшв середньо! школи в Шанхай показало, що у 15,43% ïx були певш емоцiйнi проблеми через погану адаптащю i низьку стресостiйкiсть.
3. Слабка здатшсть вирiшувати повсякденнi побутовi проблеми i слабш навички соцiальноï взаемоди: невелика частина дiтей допомагае батькам у господарствi (iнодi дiти не знають, як зняти шкарлупу з яйця). Опитування, проведене серед 179 студенпв вищих навчальних закладiв, показало, що 87% молодих людей хотши б дружити з особами протилежноï статi, але 44% iз них висловили сумнiви щодо того, як розпочати дружбу.
4) Проблеми поведшки, пов'язаш з вiдсутнiстю самоконтролю i самообмеження; слабка самодисциплiна, поган1 манери, небажання працювати або вчитися, слабка сила воль
Позитивш аспекти поколшня однiеï дитини: бiльш високий ршень освiти; сильнiше почуття демократiï; науково-творче ставлення (це поколiння мае велику цiкавiсть до наукових дослiджень (85%) i творчосп (80%)).
Значна увага в Китш придiляеться вихованню вщповщального ставлення до: себе, в тому чи^ власного здоров'я; батьк1в, шших членiв сiм'ï та родичiв; вчителш, однокласник1в i школи; сусiдiв, громади, краши; людей у всьому свт; природного середовища Землi.
У 1988 р. мшстерство освiти Китаю затвердило шструкщю «Двадцять норм поведiнки для дпей школьного вiку та сорок норм поведшки для студенпв». У нш визначенi стандарти добро1' поведшки для вихованщв у сiм'ï, навчальному закладi i суспiльствi.
Методологiя морального виховання у Китш базуеться на таких положениях: ставлення до вихованщв крiзь призму 1'х iнтересiв, можливостей, рiвия розвитку; самостiйний пошук i ввдкриття iстиии, цiнностi та морал^ де роль наставника полягае в супроводi вихованця до пошуку ним самим ютини, яка стае частиною його самого; емпатiя, спiвчуття до вихованщв, а це передбачае, що педагог повинен вщкласти на бш сво1' цiнностi, свiй свiтогляд, сво1' переконання, сво1' потреби i мае ставитися до кожного вихованця крiзь призму його ушкального свiту [10].
Результати аналiзу соцiально-демографiчного становища в Росшськш Федерацiï доктора соцiологiчниx наук, професора Р. Сiмоиян [11] дозволяють назвати основш проблеми росiйського суспшьства, як1 впливають на рiвень морально!' ввдповвдальносп молодих людей.
Низький рiвень вiдповiдального батьк1вства. Росiя переживае третю пiсля громадянськоï та Другоï свiтовоï воен хвилю «бездоглядносп», оскiльки у нш понад 800 тис. дтай-сирп, 2 млн. неграмотних пiдлiткiв, бшьше 6 млн. дiтей перебувають у сощально несприятливих умовах, майже 4 млн. шдттив вживають наркотики.
Низький рiвень валеологiчноï вiдповiдальностi (щороку населення Росiï зменшуеться на 520-550 тис. оаб; смертнiсть найвища у Сврош; тривалiсть життя найнижча у Сврош (у свiтi 134 мiсце); щороку помирае близько 50 тис. оиб вiд алкогольного отруення; к1льк1сть захворювання сифiлiсом серед дiвчат до 14 рошв тшьки з 1992 по 1997 роки збшьшилося у 174 рази, виникло нове масове явище - дитяча проститущя; у 2007 р. краша зайняла 1-е мюце у свiтi за сущидами серед школярiв (3019); у 2008 р. вона вийшла на 1-е мюце у свiтi за вживанням герошу; погiршення якостi харчування; к1льк1сть здорових дошшльнят при 1х вступi до школи не перевищуе 10%; порiвняно низьк1 витрати на охорону здоров'я: Рошя за загальноï чисельностi населення майже 140 млн. оиб вид^е 298 млн. доларiв, тодi як Естошя чисельнiстю 1,3 млн. оиб - 461 млн. долар1в).
Зниження рiвня моральностi населення. За даними ООН, у 2004 р. Роия була за людським духовно-моральний потенщалом на 15-му мiсцi у свт, в 2008 р. - на 54-му, в 2011 р. - на 66-му, а у 2013 р. - на 72-му.
Активну роботу iз молоддю селащодо формування ввдповвдального ставлення до сшьських територш та пращ в агропромисловому комплекс здiйснюе Росiйський союз сiльськоï молодь Це неполпична органiзацiя, яка спрямовуе свою дiяльнiсть на вирiшення найбшьш гострих проблем сiльськоï молодi та агропромислового комплексу. Позитивним е досввд роботи союзу в сферi надання консультацiйниx послуг щодо можливостей молодих людей самореалiзуватися в умовах сiльськоï мiсцевостi.
На мiжнародному рiвнi значну роботу iз навчання i виховання вiдповiдальноï молодi iз сiльськоï мюцевосп здiйснюе мiжнародна органiзацiя ФАО (Food and Agriculture Organization of the United Nations - продовольча i сшьськогосподарська оргашзащя ООН). За останш 40
рошв накопичений багатий практичный досввд роботи з сшьською молоддю, яка повинна вдагравати активну роль у забезпеченш сталого сшьського господарства та розвитку сшьських територш, здшснювати внесок у загальний прогрес сво!х краш. Мгая ФАО стосовно сшьсько! молод1 полягае у змщненш та розширенш можливостей, знань i навичок молодих людей за допомогою навчання i тдготовки кадрiв, щоб вони могли стати повноцшними, активними членами сво!х мiсцевих громад. За останш калька рокiв було проведено серш з 10 нацiональних сiльських молодажних семiнарiв в Азiï, Африцi та Латинськш Америцi, акцентуючи увагу на важливш ролi, яку молодi люди можуть вiдiграти i вiдiграють в забезпеченш продовольчоï безпеки i сталого розвитку [12].
Федеральне мiнiстерство продовольства i сiльського господарства Нiмеччини оргашзовуе раз у два роки мiжнародний семiнар для лiдерiв сiльськоï молод^ який проводиться протягом останнiх 50 рошв в Хершiнг-ам-Аммерзее. Останнiй, 26-й семшар проходив з 15 липня до 1 серпня 2013 р. Вш складався iз к1лькох частин. Друга частина семшару присвячена практищ набуття лiдерських навичок i урошв взаемодiï. У цiй частинi придмлася увага аналiзу iснуючих проблем у робот з сiльською молоддю, визначалися шляхи тдвищення персональноï вiдповiдальностi молодих людей, що живуть у сшьсьшй мiсцевостi. Окремим заняттям було визначення стратегiï розробки конкретних планiв роботи з реалiзацiï особисто1' вiдповiдальностi сшьсько1' молодi: плани, iндивiдуальнi проекти, основш квалiфiкацiï, презентацiï, практики [13].
Отже, аналiз досвiду виховання морально ввдповвдально1' особистосл свiдчить, що в розвинутих крашах у сферi морального виховання молодi iснуе чимало проблем, зокрема: насилля ^зичне, психологiчне, сексуальне, економiчне), наркоманiя (з усiма ïï наслшками), споживацький спосiб життя, его1'зм, безввдповвдальшсть, руйнування цiнностi шлюбу та им% нiвелювання моральних цiнностей (зокрема добра, поваги до шших, емпати, безкорисливосп та iн.), низький рiвень дисциплши алкоголiзм. Основними причинами, як1 зумовили падшня зального морального рiвня молодi у свiтi, на думку дослвднишв рiзних краш, е зменшення позитивного виховного впливу сiм'ï, школи та релт", а також зростання економiчного добробуту, який призвiв до формування споживацького суспiльства з усiма його наслвдками (вiдсутнiсть бажання працювати, але розвинута необхiднiсть у задоволеннi «нижчих» потреб). Сiльська молодь у бшьшосл краш свiту не мае рiвних можливостей у своему розвитку (штелектуальному, соцiальному, культурному, економiчному) порiвняно з ровесниками з мюта. Найбiльш гострими проблемами сiльськоï молодi у свт е бiднiсть, зменшення доступу до власних природних ресурсiв через поширення впливу потужних транснацiональних аграрних компанш у рiзних регiонах, менше можливостей для професшного зростання та самореалiзацiï, недостатнiй розвиток культурно-дозвiллевоï та спортивно!' шфраструктури. Громадськ1сть окремих кра1н та представники рiзноманiтних мiжнародних органiзацiï висловлюють стурбованiсть i розумiння iснуючоï проблеми падiння р1вня моральностi (та ввдповвдальносп, як однiеï iз найважливiших ïï складових) серед населення загалом i молодi зокрема, тому розробляють i впроваджують рiзнi програми для подолання цього негативного явища. Особлива увага звертаеться на виховання сiмейноï i батькiвськоï вiдповiдальностi; з цiею метою реалiзуються певнi програми пiдготовки молодi до сiмейного життя та усввдомленого батьк1вства. Важливими напрямами виховання молодих людей, яш першочергово необхiдно реалiзувати i на чому наголошують фахiвцi як iз зарубiжних краïн, так i Украши е формування ввдповвдальносп за людину, екологiчноï' та соцiальноï вiдповiдальностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Жуковський В. М. Морально-етичне виховання у школах США наприюнщ XX столггтя / В. М. Жуковський. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://naub.org.ua/?p=598
2. Our Ageless Constitution, W. David Stedman & La Vaughn G. Lewis, Editors (Asheboro, NC, W. David Stedman Associates, 1987) Part VII: ISBN 0-937047-01-5
3. Pigno-Richard Caroline. Peut-On encore enseigner la morale en france? réflexions à partir de l'exemple de la belgique [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. inrp.fr/biennale/8biennale/contrib/longue/188.pdf.
4. Lheureux Guy. Le problème de l'Education Morale en France au XXè siècle dans l'enseignement primaire, 2012. - 510 р.
ЗА РУБEЖEМ
5. France: l'enseignement de la morale laïque à l'école pour mieux «vivre ensemble». рлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rfi.fr/france/20120902-france-enseignement-morale-laique-ecole-mieux-vivre-ensemble/#./?&_suid= 139б8б13 9б73408014424б 1бЗ58З49.
6. Powalka M. Wybrane aspekty zycia mlodziezy wiejskiej w swietle opinii osób znacz^cych. [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pedkat.pl/images/czasopisma/pkб/art22.pdf.
7. Mazurczak-Kaczmaryk Monika. szkola moze bye mala, albo duza, ale najwazniejsze, zeby byla jakas -zeby miala pomysl na edukacjç. [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://ww.org.pl/strona.php?p=1891&c=10849
S. Lotys M. Wspieranie aktywnosci mlodziezy wiejskiej. Fundacja Wspomagania Wsi, 2005. - 5б s.
9. Misja Przyroda рлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.efrwp.pl/edukacja/misja-przyroda/o-programie-misja-przyroda.
10. Zhang Zhigang. The Development of Moral Education in China рлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cgie.org/blog/resources/papers-publications/development-moral-education-china/.
11. Симонян Р. Х. О некоторых социально-демографических результатах экономических реформ 1990-х годов в России / Р. Х. Симонян. рлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.civisbook.ru/files/File/Simonyan_O_nekotorih_soc.pdf. -
12. Rural Youth. рлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fao.org/sd/erp/ERPruralyouth_en.htm.
13. Programme. [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.international-herrsching-seminar.de/fr/priorites-themes/.
