CC BY
22
ФЕНОМЕН УН1ВЕРСИТЕТУ -
В КОНТЕКСТ1 СУСП1ЛЬСТВА ЗНАНЬ
УДК 378.018.43
Сергй КУРБАТОВ
ДИСТАНЦ1ЙНА ОСВ1ТА ЯК СУТН1СНА СКЛАДОВА 1ННОВАЦ1ЙНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 СУЧАСНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
Стаття присвячена дослгдженню процесу розвитку дистащтног освти в УкраШ та за кордоном в контекст1 властивт сучасшй ци-вшзацп темпоралътй оргентацп на майбут-не. Автор спираетъся на англомовш джерела, частина зяких вперше вводиться в втчизняний науковий обтг.
Ключовi слова: дистанцтна освта, освтт тновацп, тновацтна дгялъ-шстъ, сучасний утверситет
Характерною рисою сучасно! цившзаци е своерщна змша темпорального вектору, орiентацiя на майбутне як на вищу св^оглядну щншсть. Ретранслящя знань з минулого, яка була суттевою складовою системи осв^и у попереднi iсторичнi епохи, поступаеться мiсцем створення знання «тут i зараз», концеп-ци «незавершеного знання» [1], яке визначае сучасну ушверситетську мiсiю. Сьогоднi, як зазначае В. Г. Кремень, «шноваци окреслюють долi глобального свiту, вони - сутшсть постiндустрiального, iнформацiйного суспiльства, постшш змiни якого проблематизують буття людини» [2, 6]. Тож аналiзую-чи шновацп, ми вiдкриваемо один з основних механiзмiв вражаючих темпiв науково-техшчного прогресу в другiй половинi ХХ та на початку ХХ1 стол№ тя та вщповщно! змiни життя людини як на рiвнi повсякденних поведiнкових практик, так i на рiвнi фундаментальних свiтоглядних парадигм. Дещо спроще-но та узагальнено можна сказати, що iнновацiя в сучасному свт е тотальною вiдкритiстю новому - в техшчному, технологiчному, психолопчному, сощаль-ному та iнших сенсах, а екзистенщальний iмператив шновацшно! людини -орiентацiя на майбутне як фундаментальну свiтоглядну цiннiсть.
Слщ вiдзначити i революцiйну трансформащю комунiкацiйних каналiв культури та механiзмiв И трансляци. На думку Б.А. Головка, «нова шфор-мацiйна епоха означав перехщ вiд культури зi знаковою системою передачi знань засобами книгодрукування до цифрово! знаково! системи шформаци та iконографiчних зображень, яка, використовуючи iнформацiйно-комунiкативнi технологи, функцiонуe в мережi 1нтернет. Образно цей перехщ називаеться переходом вiд «галактики Гутенберга» до «галактики Маклюена» [3, 100].
Як вщомо, Маршал Маклюен виокремлюе три епохи iнформацiйного розвитку цившзацп: 1) епоха мовного спiлкування, або доба сiльського трай-балiзму; 2) епоха книгодрукування, в контекст яко! книга iз засобу спiлкування перетворюеться на товар, а людина, вщповщно, стае розщепленою особистш-тю з шизофрешчним синдромом; 3) епоха глобального села, коли аудю-, вщео-та телекомушкацп вiдтворюють трайбалiзм на глобальному рiвнi, тобто свiт стае «прозорим», таким, де нiчого не можна приховати, а всi стають вщпо-вiдальними за все [4]. «Не можна не пом^ити: сьогоднi спостер^аеться нiчим не прикрите тяжiння до вiртуального та пов'язаних з ним технологш. I, якщо вiртуальне дшсно означае зникнення реальностi, то воно, мабуть, i е поки погано усвщомленим, але смiливим специфiчним вибором самого людства: «людство вирiшило клонувати власну тiлеснiсть та власне майно в шшому, вiдмiнному вiд попереднього всесвт, воно по сутi вщважилося зникнути як людський рiд, щоб закарбувати себе у родi штучному, значно бшьш життездат-ному та ефективному» - напише вже практично в наш час французький мисли-тель Жан Бодрiяр в книзi «Паролi» [5, 31-32]. I далк «Поле вiртуального - це ш що iнше, як область цифрацп, кодування, область, де рiзноманiтнi предмети вимiрюються однiею i тiею ж мiрою, в якостi яко! постае подвшшсть, комбша-цiя нуля та одинищ» [5, 52].
Зрозумiло, з якими сутшсними викликами стикаеться сьогодш освiта як соцiальний iнститут та головний мехашзм ретрансляцп знань. Якщо рашше И головним завданням була переважно транслящя знання з минулого за посе-редництвом професорiв (оаб, «посвячених» у знання, з вщповщним сакраль-ним статусом) та друкованих книг, то зараз це переважно формування умов для оптимального оволодiння сучасними технолопями та створення нових технологш та знань, при яких викладач - не бiльш нiж медiатор, посередник, iнструктор, консультант. Звичайно, включення цих iнформацiйних та комунi-кацшних технологiй в процес навчання - це запорука адекватностi останнього вимогам сучасноси, або, якщо переходити в суто прагматичну площину, вимо-гам ринку пращ. I дистанцшне навчання тут, безперечно, знаходиться в аван-гардi вiдповiдних трансформацiйних процесiв в осв^нш галузi, незалежно вiд того, як його розглядати - чи то як специфiчну форму навчання, чи то як осв№ ню технологш (шноващю) [6, 139].
Стосовно визначення осв^шх iнновацiй в сучаснiй захвднш лiтературi iснують рiзнi пiдходи. Так, на думку Рона Глаттера та його колег, осв^ньою iнновацiею може вважатися нововведення, яке: 1) веде до значних змш освiтнiх процеав, системи !х забезпечення та оргашзаци з метою бiльш ефективного досягнення юнуючих освiтнiх цiлей або ж постановки нових цшей; 2) вчить робити рiзнi речi iншим шляхом задля того, щоб робити !х краще; 3) дозво-ляе ефективно використовувати новi ще! [21, 384]. Ненс Альберс-Мiллер та колеги, формулюючи робочу дефiнiцiю освiтнiх iнновацiй, вщштовхуються вiд визначення Геберта Фiлiпса, який ще в 1981 роцi визначив осв^ню шнова-цiю як «практику, яка варта на^дування, але поки що не використовуеться значною бшьшютю коледжiв». Як зазначають данi автори, осв^ня iнновацiя, таким чином, е функщею, похвдно! вiд бажаностi засво!ти дану практику та И поширеност в освiтньому середовищi. При цьому перша характеристика позитивно впливае на шновацшний потенцiал вщповщно! практики, а друга - негативно» [22, 250 ]. СесЫя Якобс вважае, що термш «осв^ня шнова-щя» може застосовуватися до будь-яко! осв^ньо! практики, яка «е новою або ж недостатньо поширеною в певному академiчному контекстi, та мае на мет його розвиток, вдосконалення, бшьшу вiдповiднiсть потребам навчальних програм, процесам викладання та навчання» [23, 262 ].
Англшський дослiдник Гарольд Силвер тдкреслюе, що: «розумiння шно-вацп залежить вiд того, де i чому вона вiдбуваеться в шститущях, оргашза-цiях та системах. У вищш освiтi iнноватором може бути особа, команда або ж ком^ет, урядовий департамент або ж донорська агенщя. Iсторiя iнновацiй пiсля Друго! св^ово! вiйни включае в себе використання освiтнiх технологiй, iндивiдуальне експериментаторство, шновацшш навчальнi програми, рефор-ми, пов'язаш зi змiною кiлькостi студенев, структурою освiти та механiзмами И фшансування, змiною стратегiй навчання» [24, 145 ].
1ндшський професор Раджив Шарма, теж констатуючи, що значна кшь-кiсть сучасних дослiджень шновацш зосереджена в бiзнесовому та iндустрi-альному секторi, намагаеться iдентифiкувати специф^ освiтнiх iнновацiй на основi наступних характеристик: «По-перше, будь якi шноваци в школi, незалежно вiд того, розумшться вони як продукт, чи як процес, здшсню-ються переважно через штеракцш вчителя та учшв. По-друге, аналiз впливу iнновацiй на шкшьне життя потребуе значного часу. По-трете, на вiдмiну вiд сфери бiзнесу та шдустри, головною рушшною силою запровадження шнова-цiй в школi у бiльшостi випадкiв не е мотив отримання прибутку чи боротьби з конкурентами на ринку» [25, 57].
В контекст розвитку дистанцшно! осв^и як шновацшно! осв^ньо! технологи особливий iнтерес викликае проблема стввщношення запровадження технiчних новацш з метою оптимiзацil процесу навчання з одного боку, та
змши ментальностi людей внаслiдок стрiмких темпiв технiко-технологiчного розвитку та врахування тих змiн в процесi навчання - з iншого. Змiни осв^ньо-го середовища внаслiдок запровадження в процес навчання сучасно! технiки та технологш були предметом дослiдження Джона Кшна [7], Алена Купетца [8], Джешфера Кларка [9] та шших авторiв. Глобальнi свiтогляднi змiни людини в умовах стрiмкого розвитку шформацшних та iнших технологiй в наш час активно осмислюються Мануелем Кастельсом [10] та Рiчардом Флорiдою [11]. Сенс даних дослiджень можна сформулювати наступним чином: сучасна цив> лiзацiя сто!ть на порозi фундаментальних змш, що радикально трансформують як рутинш практики повсякденностi, так i визначальш свiтогляднi парадигми. Саме тому, одним з найголовшших завдань системи осв^и стае iмплементацiя вiдповiдних iнновацiй в процес навчання з метою зробити його адекватним сучасност i за змктом, i за формою.
Обгрунтовуючи авангардне положення дистанцшно! освiти в системi iнновацiйних трансформацiй сучасного вищого навчального закладу, директор з питань вищо! освiти компани Майкрософт Дiана Облiнгер [12] констатуе наступне: дистанцiйна освiта е радикальним каталiзатором змiн, що вщбува-ються як у самш системi освiти, так i за И межами. Вона надае можливостi залучити до навчання новi групи людей, змiнюе традицшну систему трансляцп знання, виводить конкуренцш в сферi продажу освiтнiх послуг на принципо-во новi рiвнi. Спираючись на дослiдження, проведенi в Ушверситет Швшчно! Каролiни, Дiана Облшгер iдентифiкуе наступнi групи споживачiв осв^шх послуг:
1. «Тi, хто любить навчатися» - це люди, яким, незалежно вiд вiку, подобаеться сам процес навчання. Для них навчання стае рiзновидом хоб^ необидною складовою повсякденного життя.
2. Корпоративнi ^енти - спiвробiтники пiдприемств, якi проходять необ-хiднi, з точки зору адмшютраци, дистанцiйнi курси з метою тдвищення квалiфiкацil.
3. Iндивiдуальнi ^енти, якi купують тi курси, яю вважають корисними для подальшо! кар'ери.
4. Доро^ «пошукувачi дипломiв» - люди, яю внаслiдок рiзноманiтних обставин не отримали диплома в молодi роки, i тому сумiщають цей процес з роботою та амейним життям.
5. «Традицшш студенти» - молодi люди в вiцi 18-24 роюв, якi бажають бути «як ва», але з певних причин не можуть бути залученими до традицшних форм навчання.
6. Студенти шкшьного вiку, якi заздалегiдь купують бакалаврсью програ-ми задля того, щоб у подальшому навчаннi показати себе бшьш здiбни-ми студентами.
7. Особи, яю купують дистанцiйнi курси задля cамоcтшноi пiдготовки до проходження професшних iспитiв та теств.
Таким чином, дистанцшна осв^а, з одного боку, забезпечуе доступ до навчання груп, яю обмeжeнi у викориcтаннi традицшних оcвiтнiх форм, а з шшого - надае бeзпоceрeднiй контакт з сучасними шформацшними технолоп-ями, трансформуе процес комушкацп з викладачем та колегами, формуе творче вiдношeння до моделювання вiртуальноi рeальноcтi. Тобто постае мапчним квитком в iнформацiйно-комунiкацiйний св^ сьогодення.
Ситуацiя в cфeрi дистанцшно! осв^и в Украiнi, на думку В. Кухарен-ка та В. Петрук, виглядае наступним чином: «Бшьшють навчальних закладiв Укра!ни мають мшмум комп'ютерного та комунiкацiйного забезпечення для подальшого розвитку диcтанцiйного навчання, що дозволяе побудувати ефективний навчальний процес. Дистанцшна осв^а в Украiнi, незважаючи на об'ективнi та cуб'ективнi причини, вже е досить розвинутою формою навчання у ВНЗ. Проблемою е кшьюсть шформацшних рecурciв та кадрове забезпечення. Всього у навчальних закладах розроблено i використовуеться в навчаль-ному процeci бiльшe 4000 курав. Понад 10000 викладачiв Укра!ни пройшли пiдвищeння квалiфiкацii з використання диcтанцiйного навчання, що складае 9 чоловш на тисячу студентв» [6, 141].
Та все ж конкретш осв^ш iнновацii, що використовуються сучасною диcтанцiйною оcвiтою, варто розглянути на прикладi провiдних навчальних закладiв, що надають подiбнi оcвiтнi послуги. Так, у США одним з лiдeрiв на ринку дистанцшно! осв^и е створений в 1976 рощ Джоном Сперлшгом (John Sperling) [13] Ушверситет Фешксу (University of Phoenix) [14]. Ушвер-ситет отримав акрeдитацiю в 1978 рощ ввд Комicii з вищо! оcвiти Центрально! пiвнiчноi асощацп колeджiв та шкiл (North Central Associations of Schools and Colleges) [15]. Нагадаемо, що в США вщсутня система державное' акрeдитацii ушверситетв, i дану роботу проводять вщповщш рeгiональнi аcоцiацii.
Зараз в Ушверситет Фешксу, що починав роботу з 8 студентв, навчаеться 420700 студентв та 78000 астрантв [16]. Середнш вiк cтудeнтiв коливаеться мiж 33 та 36 роками. Значна частина з них мае афроамериканське (25%) та латиноамериканське (13%) походження. Викладають в Ушверситет Фешксу 1500 постшних викладачiв та бшьше 20000 сумюниюв. Нeобхiдна вимога до викладача - наявшсть магicтeрcького або докторського ступеню. Пiдроздiли унiвeрcитeту, розташованi в 204 мшцях, надають можливоcтi вивчати бшьше 100 рiзноманiтних програм на рiвнi бакалаврату, магicтратури та аcпiрантури. Також передбачеш cпeцiальнi курси для шоземних cтудeнтiв. Пeршi програми навчання он-лайн були запропоноваш унiвeрcитeтом в 1989 рощ. Станом на березень 2010 року дипломи Ушверситету Фешксу отримали 538000 випускниюв.
консерватизм, цей компонент стае все бшьш важливим та впливовим як у про-вiдних гравцiв на полi св^ово1 ушверситетсько1 освiти, так i в тих, хто хоче на них орiентуватися.
Л1тература:
1. Курбатов С.В. Трансформащя природи знання впродовж юторичного розвитку европейсько1 цившзаци // Вища освiта Украши N° 1. 2010. Додаток 1. Тематич-ний випуск «Наука i вища освгга: технологи взаемодп». - С. 124-132.
2. Феномен шновацш: освга, суспiльство, культура: монографiя / за ред. В.Г.Кременя. - К.: Педагопчна думка, 2008. - 472 с.
3. Головко, Б. Змша статусу освгги i дозвiлля в шформацшному суспiльствi // Соцiологiчнi дослiдження культури: концепци та практики. Колективна моно-графiя. К.: 1нститут культурологи НАМ Украши, 2010. - С. 98-114.
4. Маклюэн, М. Галактика Гуттенберга. Становление человека печатающего. М.: Академический проект, 2005. - 496 с.
5. Бодрияр Ж. Пароли. От фрагмента к фрагменту. Екатеринбург: У-Фактория, 2006. - 200 с.
6. Кухаренко, В. та Петрук, В. Аналiз законодавства про дистанцшну освггу в Укра1ш // Украшознавство, 2009, № 4. - С. 139-142.
7. Quiggin J. Blogs, wikis and creative innovation // International Journal of Cultural Studies. 2006; 9. - Р. 481-496.
8. Kupetz А. Is the Paperless Classroom Possible? // BizEd. 2008. 1. - P. 36-40.
9. Jennifer Clark Power Point and Pedagogy //College Teaching. 2008. Vol. 56.
- Р. 39-44.
10. Castells M. The Internet Galaxy: Reflections on the Internet, Business, and Society. Oxford University Press, 2001. - 304 p.
11. Florida R. The Flight of the Creative Class: The New Global Competition for Talent. Harper Business, 2005. - 320 p.
12. Oblinger D.G. The Nature and Purpose of Distance Education. [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: http://technologysource.org/article/ nature_and_purpose_of_distance_education/.
13. Sperling, John -Wikipedia, the free encyclopedia. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/John_Sperling.
14. Online College Degree Programs - Online School - University of Phoenix. [Електронний ресурс]. - http://www.phoenix.edu/.
15. North Central Associations of Schools and Colleges. [Електронний ресурс].
- http://www.northcentralassociation.org/.
16. University of Phoenix - Wikipedia, the free encyclopedia. [Електронний ресурс].
- http://en.wikipedia.org/wiki/University_of_Phoenix.
17. Technology in the Classroom - University of Phoenix. [Електронний ресурс].
- http://www.phoenix.edu/about_us/about_university_of_phoenix/technology_in_ the_classroom.html.
18. University Learning Goals - University of Phoenix [Електронний ресурс]. -http:// www.phoenix.edu/about_us/about_university_of_phoenix/university_learning_ goals.html.
19. Weingart P., Maasen S. Elite Through Ranking - the Emergence of the Enterprising University // The Changing Governance of the Sciences. Springer, 2007. - Р. 75-99.
20. Engwall L. Universities, the State and the Market: Changing Patterns of University Governance in Sweden and Beyond // Higher Education Management and Policy. Vol. 19. № 3, 2007. - Р. 87-104.
21. Glatter R. , Castle F. , Cooper D. , Evans J. and Woods P. What's New? Identifying Innovation Arising from School Collaboration Initiatives// Educational Management Administration & Leadership 33 (4), 2005. - Р. 381-399.
22. Albers-Miller N. , Straughan R. and Prenshaw P. Exploring Innovative Teaching among Marketing Educators: Perception of Innovative Activities and Existing Reward and Support Programs// Journal of Marketing Education 2001; 23.
- Р. 249-259.
23. Jacobs C. The Evaluation of Educational Innovation// Evaluation. 2000; 6.
- Р. 261-280.
24. Silver H. Managing to Innovate in Higher Education // British Journal of Educational Studies, vol. 47, June, 1999. - Р. 145-156.
25. Sharma R. Identifying a Framework for Initiating, Sustaining and Managing Innovations in Schools // Psychology and Developing Societies. 2005. vol. 17.
- Р. 51-80.
26. Ашин Г.К. Мировое элитное образование. М.: Анкил, 2008. - 360 с.
Сергей Курбатов. Дистанционное образование как сущностная составляющая инновационной деятельности современного университета.
Статья посвящена исследованию процесса развития дистанционного образования в Украине и за рубежом в контексте темпоральной ориентации на будущее, присущей современной цивилизации. Автор использует ряд англоязычных источников, которые вводятся в отечественный научный оборот впервые.
Ключевые слова: дистанционное образование, образовательные инновации, инновационная деятельность, современный университет.
Sergiy Kurbatov. Distance Education as an Essential Part of Innovative
Activities of Contemporary University.
The article is devoted to the investigation of the process of development of distance education in Ukraine and other countries in the context of temporal orientation on future, which is typical for modern civilization. The author uses numerous English sources, some of which are quoted in Ukrainian scientific literature for the first time.
Keywords: distance education, educational innovations, innovative activities, contemporary University.
