CC BY
11
УДК 378.147:53
Володимир СЕРПеНКО ДИСТАНЦ1ЙН1 МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНО1 Ф1ЗИКИ: СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ
У сучасних умовах особливо помггаий прямий i однозначний зв'язок м1ж вищою освiтою, державною мщцю й нацюнальним добробутом. Це легко простежуеться на про-стш статистищ пiдготовки фахшщв iз вищою освггою. У 90-х роках в основнш масi праце-здатного населення у вiцi 25-64 рокiв оаб iз вищою освiтою було (у %): у США — 35, Канада — 30, Швейцари — 24, Япони — 21, Ф1нлянди — 18, Шмеччит — 17, Англи — 15, Францл — 14, 1талп — 6. Щ данi не потребують коментарш. За сучасними оцiнками рiвня нацюнального благополуччя, що вщповдае свiтовим стандартам XXI столитя, досягнуть краши, працездатне населення яких буде на 40-60% складатися з осiб з вищою освтою. Таким чином, розвиток вищо! школи перестае бути проблемою освии, культури, нащот-льного престижу, штелектуального ресурсу науки тощо, а перетворюеться в суперпрюри-тетне стратепчне завдання пiдвищення державно! могутносп й нацюнального благополуччя. Поставлених цiлей можна досягти на шляху розвитку й удосконалення електронного навчального процесу й насамперед його глибоко! комп'ютеризаци.
Що ж стосуеться економiчноl ефективностi, то середня оцiнка свiтових освiтнiх систем сввдчить, що дистанцiйна освiта е на 50% дешевшою вiд традицшних методiв освiти. Досвiд недержавних центрш дистанцiйного навчання ряду кра1н европи тдт-нерджуе, що витрати на тдготовку фахiвця при цьому складають приблизно 60% вiд витрат на тдготовку з очно! форми. Ввдносно низька собiвартiсть навчання забезпечу-еться за рахунок використання бiльш концентрованого представлення й унiфiкацil змiс-ту навчального матерiалу, орiентованостi технологiй дистанщйного навчання на бiльшу к1льк1сть студенпв, а також за рахунок бшьш ефективного використання навчальних площ й техтчних засобiв, наприклад, у вихвдш днi.
Дистанцiйна освiта е одним iз методiв одержання освiти переважно за заочною формою навчання, заснованому на використант специфiчних освiтнiх технологш, що базуються на сучасних методиках навчання, техшчних засобах зв'язку й передачi iнфо-рмац}1. Пiд дистанцшною освiтою слiд розумiти комплекс освитх послуг, наданих за допомогою спецiалiзованого iнформацiйно-освiтнього середовища на будь-як1й ввдста-нi вiд освiтньоl установи. 1нформацшно-освине середовище дистанцiйного навчання е системно оргатзованою сукупнiстю засобiв передачi даних, iнформацiйних ресурсiв, протоколiв взаемод!1, апаратно-програмного й органiзацiйно-методичного забезпечен-ня, орiентованого на задоволення освiтнiх потреб користувачiв.
У теоретичному аспектi характерними рисами дистанщйного навчання повинш бути гнучюсть, модульнiсть й економiчна ефективнiсть. Шд гнучк1стю слiд розумiти те, що студент мае змогу працювати у зручний для себе час, у зручному мющ й зручному темт. Це надае велику перевагу тим, хто не може чи не хоче змшити свiй звичайний уклад життя. Кожний може учитися стшьки, ск1льки йому особисто необхiдно для освоения курсу й одержання необхiдних знань з обраних дисциплiн.
128 Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
В основу програм дисциплш дистанцшного навчання закладаеться модульний принцип. Кожна окрема дисциплша чи ряд дисциплш, навчальний курс яких освоений студентами, створюе цiлiсне уявлення про певну предметну галузь. Це дозволяе з набору незалежних навчальних курив формувати навчальний план, що в!дповвдае шдив!ду-альним чи груповим потребам. Застосування комп'ютерно! технiки дае можливють по-силити iндивiдуалiзацiю в шдхода до навчання, проводити визначення компетентност студентiв перед отриманням знань [1].
На сьогодшшнш день розглядаеться дм концепцп навчання: об'ективiстська, зп-дно яко! навчання — це процес опису i вiдображення дiйсностi та конструктивютська, згiдно з якою навчання — процес активно! штерпретацп i конструювання шдив!дуаль-них моделей представлення знань [2]. За конструктивiстською моделлю вважаеться, що процес навчання йде краще, коли iнiцiативу в навчанш виявляють не тi, хто вчить, а п, кого вчать, i коли вони самi визначають темп навчання [3]. Вiртуальне навчання бшьш ефективне саме за умови використання ще! моделi [4].
У системi дистанцiйного навчання видозмiнюеться роль викладача. На нього пок-ладаються так! функцл, як координування пiзнавального процесу, коректування змiсту навчально! дисциплши, консультування при складаннi iндивiдуального навчального плану, керiвництво навчальними проектами тощо. Як форми контролю якосп знань у системi дистанцiйного навчання використовуються дистанцшно органiзованi контроль-т заходи — екзамени, залiки, тестування.
Сама технолопя дистанщйного навчання — це сукупшсть метод!в й засоб!в взае-модп в процес! самоспйного освоення шд кер!вництвом викладача-консультанта ви-значеного масиву знань, умшь ! навичок. Змют пропонованого до освоення знання аку-мулюеться в спещальних курсах, призначених для дистанщйного навчання ! в!дповвдае освитм державним стандартам. Технолопя дистанщйного навчання мютить у соб! комплекта спещальних навчальних поибниюв у твердих котях, електронну пошту, те-леконференцп електронною поштою, електронш б!блютеки, доступ до баз знань в оперативному режим!, голосову пошту, ввдеокасети, електронш тдручники, лазерт диски й навчальш поибники в середовищ! мультимедаа, системи телекомушкацш, телебачен-ня тощо.
Телев!з!йш засоби навчання включають ввдеолекцп колективного чи !ндив!дуаль-ного використання за допомогою кабельного чи супутникового телебачення, а також телев!з!йш заняття в штерактивному режим!.
На сучасному еташ комп'ютерш засоби навчання включають електронш тдручники, мультимедшт курси, треншгов! програми з! зворотним зв'язком, навчальш задач! на профеийних програмах, операщйш !гри з роботом або мережш !гри, а також заняття з використанням мереж! 1нтернет.
Дистанщйш засоби навчання припускають використання активних метода колек-тивних занять у вигляд! дшових й операщйних !гор, а також проблемш й м!ждисципль нарш лекцл, що читаються у в!ртуальних освишх середовищах.
На сьогодшшнш день сгостериветься значне просування на шляху до практично! реа-л!защ! системи дистанщйного навчання. До числа безперечних досягнень можна вщнести
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002. 129
можливють прискореного одержання iнформацiï, доступ до мереж й баз, що працюють у ре-жимi оп-1те, можливiсть одержувати освiту особам, яю з тих чи iнших причин не мають мо-жливосп вщшдувати традицшт аудиторнi заняття. Однак у щлому дистанцшне навчання поки не стало альтернативою традицшного, що збергае сво1 позицiï в переважнш бшьшосп вищих навчальних закладв свiту. Дистанцшне навчання дотепер застосовуеться доволi об-межено — головним чином у системi переквалiфiкацiï, пiдвищення професiйного ршня фа-хшщв, що закончили традицшт ВНЗ. Для цього е кшька причин.
1. Рiзнорiднiсть методик, критерпв й цiлей комп'ютерних навчальних куршв.
2. Висока вартiсть створення таких куршв за вiдсутностi добре пророблено].', одна-ковоï, конвеерно'' технологи 'хнього складання.
3. Звичка бiльшостi студенпв й викладачiв до використання традицшних засобiв й систем навчання.
4. Складнють використання дистанщйного шструментарш, обумовлена незручш-стю, зв'язаною зi стацiонарнiстю персональних комп'ютерiв, вiдносно високою варпс-тю переносних комп'ютерiв й складнiстю ïх тдключення до iнформацiйних мереж для сполуки з центральними комп'ютерами й базами даних вiдповiдних вищих навчальних закладiв (ВНЗ).
5. Опiр, хоча й неявний, викладачiв ВНЗ, особливо в крашах з великим числом навчальних закладав й гiгантським корпусом професорiв, що задовiльно забезпечують поточнi потреби вищоï школи [5].
6. Ввдсуттсть цiлiсноï факультетськоï системи електронноï освии, що замiнюеть-ся найчастiше окремими електрон1зованими навчальними дисциплiнами.
7. Потреба багатьох студенпв й викладачiв у традицшних формах спшкування, що мiнiмiзуються при переход до електронного навчання.
Таким чином, у системi педагогiчноï вищоï освiти склалася ситуащя, у якш глибиннi об'ективн1 потреби в радикальних iнновацiях щлком дозрiли, але ще не до к1нця усввдом-ленi, а тим бiльше реалiзованi. Однак це усвiдомлення постайно наростае [6-10]. Зокрема, дистанцшне навчання ще не знайшло широкого поширення на теренах Украши. У системi професшнш пiдготовки вчителя фiзики ця форма навчального процесу може бути дом^-ючою лише в заочнiй формi навчання. Адже кожний викладач педагогичного ВНЗ повинен переслiдувати мету прищеплення педагопчних якостей студентам, особисто бути взiрцем педагогiчноï дальности спрямовувати студенпв у щоденному навчанн1.
Вирiшенню проблем подальшого розвитку системи професiйноï тдготовки вчителя фiзики мае сприяти тiсна iнтеграцiя змiстового i процесуального блоков курсу за-гальноï фiзики в межах модульного навчання. Основою iндивiдуалiзацiï в модульних системах е самонавчання. Воно сприяе розвитку самоспйносп студенпв, критичного мислення тощо. Ефективна органiзацiя самонавчання може бути здшснена шляхом широкого використання нових шформащйно-телекомуткацшних технологiй.
У зв'язку з техтчними досягненнями останнього десятилiття, такими як швидке зростання емностi й потужносп апаратних засобiв, розвиток комушкацп (1нтернет, свь това Wев-служба, мобшьт комуткацп), виникають новi пiдходи до реалiзацiï навчаль-но-виховного процесу з курсу загальноï фiзики. Власне кажучи, мова йде про принци-
130 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
пово нов! навчальш технолог!!. З використанням цих технологш пов'язана ! низка проблем. Якщо обсяг даних великий, легко можуть виникнути вузьк мюця в обслугову-ванш. Водночас доступ до великих мультимед!йних об'екпв здшснюеться, як правило, передбачуваними способами. Наприклад, ввдеосервер, що доставляе лекцп на илька домашшх ввдеосистем, може виходити з припущення, що запит на послвдовний перегляд з! стандартною швидюстю буде залишатися в сил!, поки користувач не натисне кнопку «стоп». Передбачувашсть дозволяе опташзувати реал!защю запипв.
У зв'язку з мультимедшними видами навчально! шформацп виникае також проблема розробки нових засоб!в для перегляду, пошуку, в!зуал!зацп вмюту баз даних. Наприклад, курс лекщй може мютити десятки годин ввдеоматер!алу. Природно, хотшося б мати засоби швидкого перегляду, щоб вир!шити, чи е сенс замовляти весь курс, чи тшьки окремий важливий фрагмент. Потр!бш ввдпов!дш методи доступу, й тут можлив! р!зш шдходи — це можуть бути набори головних кадр!в, текстов! ¡ндекси, засоби пошуку сегменпв, що володшть заданими характеристиками.
Однак чимало проблем навчального електронного процесу лсно пов'язаш !з зага-льними шформащйними проблемами, на виршення яких спрямована вся мщь шфор-мащйно! шдустрп, що на сучасному еташ розвитку сусшльства е одшею з найбшьш динам!чних сфер свиово! економ!ки. До цих проблем належать:
1) обробка й пересилання великих об'ем!в даних !з високою швидюстю;
2) захист штелектуально! власностц
3) оргашзащя величезних об'ем!в шформацп й забезпечення доступу до них;
4) вироблення ефективних мехашзм!в перегляду ! пошуку шформацп;
5) тдтримка багатьох тисяч споживач!в шформацп з величезною штенсивтстю й об'емом запипв, як! можуть мати як довшьний, так ! регламентований характер.
Отже, розвиток й удосконалення сучасних шформацшних технологш тшьки сприятиме становлению й швидшому впровадженню електронного навчального процесу. Впровадження цих технологш у систем! профеийно! шдготовки вчител!в ф!зики зробить значний позитивний вплив на яюсть шдготовки фах!вщв.
Сьогодш навряд чи хто заперечуватиме, що сучасний етап розвитку сусшльства характеризуеться зростаючою роллю його шформащйно! шфраструктури. Безумовно, що визначальний вплив на щ шформащйш тенденцп зробив й продовжуе робити комп'ютер. Протягом п'ятдесяти роив спостер^аеться експонентне зростання основ-них параметр!в обчислювальних засоб!в. Кожний !з перел!чених нижче параметр!в за десятитття полшшуеться в десять й бшьше раз!в:
1) юльшсть машинних команд, що виконуються за секунду;
2) варпсть одинищ вторинно! пам'ятц
3) варпсть одинищ оперативно! пам'ят!
Завдяки швидкому полшшенню сшвв!дношення щна/продуктившсть для най-бшьш критичних компоненпв, кожш калька роив з'являються можливосп для розв'язку нових клаив задач, створення принципово нових шформащйних технологш, що колись перебували за межами реального.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
131
Оч^еться, що щ тенденцiï посилюватимуться. Бiльш того, в останнi роки вар-тiсть пересилання одного биа iнформацiï значно зменшилась й зросло число бщ що пересилаються за секунду. Таким чином, сьогодш ми маемо шформащйне середовище, де можна реалiзувати найскладнiшi iнформацiйнi технологiï з машпулюванням гiгабай-тами даних.
По-перше, очевидною е тенденщя до ускладнення структур навчальноï шформа-цп. Прост види шформацл, що подаеться у формi чисел й текстових рядив, не утративши своеï значимости доповнюються сьогодш численними мультимедiйними документами, графiчними образами, хронологiчними рядами й безлiччю iнших складних шфо-рмацiйних форм.
По-друге, одержують широке поширення дешевi високопродуктивнi компоненти, так1 як мультипроцесори на основi недорогих й швидких мiкропроцесорiв. Щорiчно спостерiгаеться також зростання емносл й зниження вартосл доступних й зручних у експлуатацiï дискових пристро1в й нових видав масовоï пам'ятi. Кардинальн1 змiни сто-суються не тшьки обчислювальноï iнфраструктури. Подiбну ж револющю переживае сьогоди1 й ствтовариство користувачiв. Взаемодая людей стала не мислимою без комп'ютерноï обробки iнформацiï. Свiт пронизаний «нервовими волокнами» рiзних комунiкацiй. У самiй сферi оргатзацп iнформацiï й способiв ïï використання спостерь гаються доволi значш змiни. Архiтектура клiент-сервер за останш роки поширилася iз середовища файлових систем на чимало iнформацiйних додатшв. Очiкуеться. що про-грес у цьому напрямку продовжуватиметься й вiддалений мережний доступ до шформацл на серверах стане загальноприйнятим.
Традицшт шформацшт структури доповнюються сьогоднi рiзноманiтними видами мультимедайних даних. Саме ця тенденцiя стае наразi домiнуючою. Розробка навчального процесу через мережу 1нтернет ставить низку складних проблем, що повинш бути виршет в майбутнiх навчальних iнформацiйних системах. Найбшьш важливими для реалiзацiï нового тдходу до навчального процесу з курсу загальноï фiзики е таи завдання:
1. Розробка концепцп й архиектури.
2. Проблеми включения мультимедайних об'екпв у навчальну iнформацiю.
3. Створення нових парадигм збереження навчальноï шформацл.
4. Розробка нових моделей пошуку навчальноï iнформацiï.
5. Забезпечення простоти iнтерфейсу взаемодiï користувача з навчальними системами й уиiфiкацiя цих iнтерфейсiв.
Для збереження мультимедiйиих об'екпв необхiднi величезнi об'еми зовнiшньоï пам'ят! Для електронних бiблiотек характерн1 об'еми даних порядку петабайт. Незва-жаючи на експонентне зростання емносп дискових пристро1в, для розмiщения под1б-них об'емiв даних навряд чи можна обштися в найближчому майбутньому тшьки маг-нiтними чи магн1тооптичними дисками. У результат! постае проблема ефективного уп-равлiиия новим рiвнем iерархiï носйв пам'ят1, що називаеться третинною пам'яттю. На третинному рiвнi використовують носiï бiльш повiльнi, нiж на вторинному, проте й бiльш мютш. По сутi доступ до третинноï пам'ятi зд1йснюеться шляхом буферизацiï
132 Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
обраних елементiв даних на вторинних ноиях, подiбно до того, як доступ до вторинно1' пам'яп здшснюеться шляхом буферизацп дискових блоков в оперативнш пам'ят! Але об'еми й пропорцп даних iншi, й шдходи до оптишзацд обмiнiв мiж вторинним й тре-тинним рiвнями ютотно вiдрiзняються вiд метода оптимiзацiï обмшв мiж вторинною й оперативною пам'яттю..
Використання в навчальному процесi електронних публiкацiй, книг передбачае наявнiсть розподiленоï системи, причому з доволi низьким рiвнем довiри м1ж клiентом й сервером. Хоча до^дники дуже штенсивно займаються питаннями розподiлених баз даних, i плоди цих зусиль знаходять втшення в комерцiйних продуктах, проте нове се-редовище, що виникло в рамках WWW, змушуе переосмислити чимало концепцiй у га-лузi розподiлу iнформацiï.
Джерела iнформацiï, зв'язаш з мережею, найчастiше належать рiзним власникам. Автономнiсть учасник1в розподiленоï системи створюе безлiч специфiчних проблем в оргашзаци навчально1' iнформацiï. У розподшенш системi необхiдно передбачити ситу-ацл, коли окремi партнери вiдкидають запити на шдключення. При цьому партнери можуть використовувати системи з рiзними можливостями. Як забезпечити дотримання необхiдних умов, якщо окремi учасники не мають чи не хочуть використовувати у сво-1'х системах мехашзм активних правил? Вiдзначимо також, що навчальш шформацшш системи повиннi ввдповвдати вимогам стовiдсотковоï доступностi (7 дшв у тиждень й 24 години на добу).
Навчальн1 комп'ютерн1 системи мають на увазi взаемодаю шформащйних ресур-сiв, в основi яких лежать рiзнi формати й моделi подання даних. Очевидно, подiбнi системи повинш мати як центральну ланку деяку iнтегруючу модель й ввдповвдш нотацп. Кожне джерело даних повинне бути занурене у спещальний компонент, що транслюе дан1 м1ж частковим i глобальним поданням, прийнятим у даному середовищi. На основi цих занурених джерел полм можуть створюватися прикладнi продукти бiльш високого рiвня. З проблемою перетворення й штеграци даних пов'язана безлiч питань.
1. Якою повинна бути штегруюча модель?
2. Який iнструментарiй необхiдний, для того щоб зробити використання довшь-них джерел даних простим i зрозумшим?
3. Як розширити iдею словника даних, щоб забезпечити коректне використання термшологп в середовищ^ що складаеться з iнтегрованих гетерогенних джерел?
Один з п1дход1в до проблеми комбiнування рiзнорiдних джерел шформацп поля-гае в застосуванн1 медiаторiв — компонентiв, як1 можуть робити штеграцш з додатко-вою фшьтращею й обробкою. За своею роллю вони аналогiчнi агентам у задачах штучного штелекту.
Природно припустити, що усе бiльше iнформацiï циркулюватиме каналами системи WWW, що являе собою безлiч неформально зв'язаних ресурсiв 1нтернет. Нефор-мальн1сть i розподшений характер керування в середовищi WWW е контрастом порiв-няно зi структурован1стю й керован1стю, характерними для сучасних розпод1лених баз даних. Таке середовище ще раз шдтверджуе важливу роль iнструментiв для штеграцп гетерогенних iнформацiйних ресурсiв.
Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002. 133
У силу ненадшносп механ1зм1в введення шформаци завжди юнувала проблема правильное!! И змюту. У додатках нов1 типи шформаци часто генеруються шляхом комб1нування зведень i3 р1зних джерел, стутнь над1йност1 яких р1зна. Отже, необх1дно застосовувати методи для ощнки вiрогiдностi отримано! в такий споиб шформаци. По-трiбнi також засоби для ощнки вiрогiдностi або походження (опису джерела або джерел) даних. В iдеалi поняття вiрогiдностi й походження повиннi стати базовими для нових мов запипв.
У навчальному комп'ютерному процесi присутш кроки, де е потреба у втручант людини. Наприклад, реестрацiя студента й погодження його електронного тдпису. Крiм того, робота з паперовими документами вимагае людського втручання: скануван-ня, оптичного розпiзнавання тексту, перевiрки й виправлення помилок, реестраци об-робленого документа. Необхiдm спецiальнi шструменти для конструювання й ство-рення потоюв робiт, а також керування ними.
Отже, впровадження в навчальний процес розроблених iнформацiйних технологiй для мережi 1нтернет уже зараз здатне зробити його реально дшчим й бшьш ефектив-ним. Обчислювальне середовище в усьому свiтi змiнюеться дуже швидко, водночас ро-зширюються нашi уявлення про сфери застосовностi комп'ютерiв. Зростаючi потреби суспiльства в галузi освiти чiтко виявляють обмеження юнуючих способiв одержання вищо! освiти. Одним iз найбiльш економiчних способiв задовольнити зростаючi освiтнi потреби е розробка й використання комп'ютерного навчального процесу. Однак при розв'язанш ще! проблеми потрiбно перебороти чимало перешкод. Важливо також тдк-реслити, що шформацшт технологи, створен для 1нтернет, можуть успiшно викорис-товуватися й у локальних мережах iз протоколом TCP/IP. Тому методи навчання через мережу 1нтернет добре сполучаються з традищйними комп'ютерними методами. З ш-шого боку, бiльшiсть педагогiчних напрацювань: конспекти лекцш, практичних занять, методичне забезпечення лабораторних занять i самоспйно! роботи студенпв можуть бути конвертоваш у вiдповiдний формат для наступного використання в мереж1 1нтер-нет.
Л1ТЕРАТУРА
1. The Benefits of a Competency-Based System /Western Governors Ишуегейу [nline: http://www.wgu.edu/wgu/academics/comp_benefits.html].
2. Jonassen D. Objectivism versus Constructivism: Do We Need a New Philosophical Paradigm, Educational Technology, Research and Development (39:3), 1991. PP. 5-14.
3. Norris D. Transforming Higher Education Unleashing the Power of Perpetual Learners //Proceedings of «The Virtual University?» Symposium. — The University of Melbourne, 1996.
4. Ahmad R., Piccoli G., Ives B. Effectiveness of virtual learning environments in basic skills business education: a field study in progress //Proceedings of 19th International Conference on Information Systems. — Helsinki, 1996.
5. Gilbert Alan D. The Virtual and the Real in the Idea of a University //Proceedings of «The Virtual University?» Symposium. — The University of Melbourne, 1996.
6. Чернова Н. М. Использование новых информационных технологий при изучении физики в вузе //V конференция стран Содружества «Современный физический практикум», г. Новороссийск, 1998. — С. 215-216.
134
Науковi записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
7. Лагунов I., Гордiенко Т, Сиротюк В. Порiвняльна характеристика лабораторного i комп'ютерного практикушв //Педагогiчнi науки. Збiрник наукових праць. — Херсон: Ай-лант, ХДПУ, 2000. Випуск 15. — С. 198-203.
8. Головань М. С., Яценко В. В. Проблеми дистанщйного навчання //Науковi записки. — Се-рiя: Педагопчш науки. — Засоби реалiзацiï сучасних технологiй навчання. — Випуск 34. — Кровоград: РВЦ КДПУ ш. В. Винниченка. — 2001. — С. 123-126.
9. Дистанционное обучение: Учебное пособие /Под ред. Е. С. Полат. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. — 192 с.
10.Гуралюк А., Серпечко В. Сучасш вимоги до контролю i ощнювання досягнень учнiв та сту-дентiв з фiзики //Педагопчт науки. Збiрник наукових праць. — Херсон: Айлант, ХДПУ, 2001. Випуск 24. — С. 95-101.
УДК 378.147:53
Володимир СЕРПСНКО СТАН I ПРОБЛЕМИ ФАХОВОÏ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В Ф1ЗИКИ
Центральною фiгурою навчально-виховного процесу у середнш школi був i зали-шаеться учитель. Його фахова шдготовка повинна базуватись на сучасних вимогах сусшльства до школи i положениях, як визначають важливi напрямки вдосконалення школьно!' освiти: демократизация, гуманiзацiя процесу навчання, гуманiтаризацiя та еколо-гiзацiя природничо-математичних курсiв.
В умовах тдвищених вимог до навчання i виховання молодого поколiння важли-вого значення набувае вдосконалення спецiальноï фаховоï п1дготовки вчителя фiзики: вш повинен бути наставником, лектором, демонстратором, фахiвцем iз використання у навчанш всього спектру технiчних засобiв навчання (у тому чи^ i ПЕОМ), оргашзато-ром позакласноï роботи, науковим керiвником учн1в пiд час виконання ними науково-дослiдних робiт МАН Украши та 1х участi в олiмпiадах з фiзики тощо. Чи ввдповвдае цим вимогам учитель фiзики сучасноï школи? Вивчення рiзних лпературних джерел, присвячених аналiзовi п1дготовки молодих учителiв фiзики за останиiх 5-10 роив, бе-свди з учителями загальноосвпшх установ рiзного профiлю дають змогу зробити таю узагальнення: теоретичним матерiалом школьного курсу фiзики молодi вчителi в цiлому володiють; загальш питання методики навчання усввдомлюе i вплюе у практику лише половина з них (найтиповiшi недолiки: однотипшсть уроков, малоефективне використання навчального часу, слабкий демонстрацiйний i лабораторний експеримент тощо); володають конкретними сучасними методиками близько 43%; успiшно навчають розв'язуванню задач близько 30%.
Головна причина дидактичних утруднень молодих учителiв фiзики, як свдчить аналiз теорп та практики ix професiйноï шдготовки, — вихована у бшьшосп студенпв звичка до безсистемного запам'ятовування матерiалу, невмiння використовувати здо-бутi знання на практицi. Це пов'язано в першу чергу з виконанням стереотипних навчальних завдань.
Отже, як шдтверджуе проведений нами констатуючий експеримент, використання лише традищйних дидактичних засобiв i метода не забезпечуе активного оволодшня знаннями, iнтенсивного розвитку самостiйноï пiзнавальноï дiяльностi та iндивiдуальниx
Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002.
135
