CC BY
123
ТЕОР1Я I МЕТОДИКА НАВЧАННЯ
УДК 378.046.4:37.018.43
О. М. ВОЙТОВСЬКА
ДИСТАНЦ1ЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ В СИСТЕМ1 П1СЛЯДИПЛОМНО1
ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
Зазначено, що з поширенням новттх тформацтних технологш i появою ттернету у вищих навчальних закладах (ВНЗ) склалися передумови появи й розвитку нового напряму в освiтi — дистанцшного навчання, що Трунтуеться на комп'ютерних i телекомуткацтних технологiях. Проаналiзовано стан i перспективи розвитку втчизняноi системи тслядипломноi педагогiчноi освти на основi системи вiдкритого навчання. Обтрунтовано доцыьтсть впровадження технологш дистанцшного навчання у процес пiслядипломноi освти педагогiчних пра^вниюв. Доведено, що найпрогресивтшою технологiею вiдкритоi освти ниш е технологiя дистанцшного навчання, оскыьки його принципи подiбнi до принцитв вiдкритоi освти. Зроблено висновки, що застосування дистанцiйноi форми навчання вiдкривае велит перспективи у системi пiслядипломноi тдготовки педагогiчних кадрiв.
Ключовi слова: дистан^йна форма навчання, тслядипломна педагогiчна освта, педагогiчнi
кадри.
О. М. ВОЙТОВСКАЯ
ДИСТАНЦИОННАЯ ФОРМА ОБУЧЕНИЯ В СИСТЕМЕ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Указано, что с распространением в мире новых информационных технологий и появлением интернета в высших учебных заведениях образования сложились предпосылки появления и развития нового направления в образовании - дистанционного обучения, основанного на компьютерных и телекоммуникационных технологиях. Проанализированы состояние и перспективы развития отечественной системы последипломного педагогического образования на основе системы открытого обучения. Обоснована целесообразность внедрения технологий дистанционного обучения в процесс последипломного образования педагогических работников. Доказано, что наиболее прогрессивной технологией открытого образования сегодня является технология дистанционного обучения, поскольку его принципы подобны принципам открытого образования. Сделаны выводы, что применение дистанционной формы обучения открывает большие перспективы в системе последипломной подготовки педагогических кадров.
Ключевые слова: дистанционная форма обучения, последипломное педагогическое образование, педагогические кадры.
O. M. VOITOVSKA
DISTANCE LEARNING IN THE SYSTEM OF POSTGRADUATE PEDAGOGICAL
EDUCATION
In accordance with the article, we can notice that with the dissemination of information in the world of modern information technologies and with appearance of the Internet in higher education institutions, it caused the appearance and development of the new direction in education, it is distance education. Distance education based on computer and telecommunication technologies. The analysis of the national condition and development perspective of postgraduate pedagogical education, based on the system of open education. We can admit, expediency of introduction of distance learning technologies in the process of postgraduate education of the pedagogues. Nowadays, the most advanced technology of open education it is distance education technology, because the principles of distance education are similar to the principles of open education. We can make a
conclusion, that the using of distance learning, gives us the great prospects in the system of postgraduate education for pedagogues.
Keywords: distance learning, post-graduate pedagogical education, pedagogical personnel.
Змши, що ввдбуваються в р!зних сферах життeдiяльностi у багатьох крашах, спшьшсть глобально!' проблематики, вступ в епоху iнформацiйноï цивiлiзацiï зумовили появу принципово нових питань у сферi освiти. Шдвищилася значимiсть для людини i суспiльства продовження освии протягом усього життя. З формуванням тенденцiй до демократизацiï, вiдкритостi суспшьства, впровадження новiтнiх iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) розвинулася система неперервноï педагогiчноï осв^и. Поширення вказаних технологiй, широке впровадження в навчальному процесi ВНЗ штернету зумовило появу i розвиток нового напрямку в сучаснiй освiтi - дистанцшного навчання.
Аналiз науково-педагогiчноï лиератури показав, що проблему застосування сучасних 1КТ у вищiй освiтi вивчали О. О. Андреев, Р. С. Гуревич, I. Д. Бех, О. О. Кирсанов, А. П. Кудш, В. М. Кухаренко, Б. М. Позднеев, £. С. Полат, О. В. Соловов, П. Ф. Стефаненко, С. М. Яшанов та iншi дослвдники.
Деякими питаниями пiслядипломноï педагопчно1' освiти займалися вченi В. I. Бондар, А. I. Кузьмшський, В. Г. Онушкш, Н. Г. Протасова, Т. I. Шамова та ш Однак вивчати пiслядипломну педагогiчну освггу як цiлiсну систему науковцi почали не так давно.
Мета роботи — обгрунтувати доцшьшсть впровадження технологш дистанцiйного навчання у процес тслядипломно1' освiти педагогiчних кадрiв.
Система вищо1' освiти Украши нинi перебувае в сташ модернiзацiï, що зумовлено системними змшами в сучасному свiтi. Тож у вичизнянш системi освiти значне мюце вiдводиться впровадженню новiтнiх педагопчних технологiй, зокрема дистанцiйноï форми навчання, яка е самостшною формою оргашзаци навчального процесу.
Як стверджуе Н. Г. Ничкало, «XXI столiття цшком правомiрно називають ерою знання, шформаци та комушкаци» [7, с. 140].
У мiжнароднiй практицi iснуе термш «електронне навчання» (E-learning), яке ввдображае в загальному виглядi якiсне навчання на основi IКТ. Одним з видiв цих технологiй е дистанцшш освiтнi технологiï [13, с. 42].
На думку Б. М. Позднеева, дистанцшш освиш технологи - це освит технологи, що реалiзуються переважно iз застосуванням iнформацiйних i телекомушкацшних технологiй при опосередкованiй (на ввдстат) або частково опосередкованiй взаемодiï того, хто навчаеться, i педагопчного пращвника [8, с. 5].
£. С. Полат визначае «педагопчш технологiï дистанцшного навчання як технологи опосередкованого активного спшкування викладачiв зi слухачами з використанням телекомунiкацiйного зв'язку та методологи шдив^ально1' роботи зi структурованим навчальним матерiалом, представленим в електронному вигляди> [9, с. 32].
В. М. Кухаренко тлумачить iнформацiйнi технологiï дистанцшного навчання як «технологи створення, передачi й збереження навчальних матерiалiв, оргашзаци та супроводу навчального процесу дистанцшного навчання завдяки телекомунiкацiйному зв'язку» [4, с. 45]. В умовах дистанцшного навчання, вказуе науковець «форми взаемоди мiж викладачами та слухачами спрямоваш переважно на: 1) комплексне використання засобiв телекомунiкацiй для управлiния навчальною дiяльнiстю, надання навчально1' та науково1' iнформацiï, використання автоматизованих систем навчання та контролю знань; 2) освгтнш процес ввдбуваеться у вiдповiдному вiртуальному навчальному середовищi, основною ознакою якого е уткальшсть способу взаемодiï мiж суб'ектами та об'ектами навчання» [4, с. 67].
Одним з прюритетних напрямiв розвитку освiти, вважае С. М. Яшанов, «е впровадження сучасних шформацшно-комушкацшних технологiй, як! забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступшсть та ефектившсть освии та тдготовку майбутшх фахiвцiв до життедiяльностi в шформацшному суспшьств! за рахунок: 1) забезпечення поступово1' iнформатизацiï системи освии, спрямовано1' на задоволення освишх iнформацiйних i комушкацшних потреб учаснишв навчально-виховного процесу; 2) запровадження дистанцiйного навчання ¡з застосуванням у навчальному процесi шформацшно-комушкацшних технологш поряд з традицшними засобами; 3) розроблення iндивiдуальних модульних
навчальних програм pi3Hrn pîbhîb складностi залежно ввд конкретних потреб з наступною реалiзацiею в системi електронних навчально-методичних комплекив; 4) створення iндустрiï сучасних засобiв навчання, що вiдповiдають свiтовому науково-техшчному рiвню i е важливою передумовою реалiзацiï ефективних стратегiй досягнення цшей освии» [12, с. 12].
Ниш дистанцшне навчання в Украïнi, пише С. О Сисоева, «в основному спрямовано на професiйну пiдготовку людини та надання ш можливостi тдвищувати свою професiйну квалiфiкацiю, переквалiфiковуватися, одержувати другу освiту або п1двищувати свш освiтнiй р1вень» [11, с. 290].
Вчеш зазначають, що iснують кшька напрямк1в застосування 1КТ в дистанцшнш освiтi: кейс-технологiя, мережевi технологiï, ТВ-технолопя.
При кейс-технологiï, вказуе О. В. Майборода, «навчально-методичш матерiали комплектуються в спещальний набiр - кейс (спещально шдготовлеш та пiдiбранi навчально-методичш матерiали на паперових носiях або лазерних дисках) i передаються або пересилаються слухачу для самостшного вивчення» [6, с. 5]. Науковець зауважуе, що «перюдично слухач отримуе консультаци у призначеного тьютора» [6, с. 5].
Як зазначае Г. А. Добровольський, до мережних технологий ввдносяться штернет-технологiя i технологiï, що використовують можливосп локальних i глобальних обчислювальних мереж. iнтернет-технологiя «World Wide Web» («WWW») застосовуеться для забезпечення передання навчально-методичного матерiалу тая штерактивного спiлкування з викладачем. Вона е шформацшним сервiсом штернету для доступу до шформаци (ресурав), розмiшеноï на WWW-серверах, або «всесвiтня павутина». «WWW» грунтуеться на гiпертекстовiй технологiï, яка використовуе гшертекстову мову запису файлiв HTML (Нурег Тех1 Магкир Languagе) [3, с. 15].
Розвиток системи дистанцшного навчання зумовлений певними його перевагами над традицшною формою навчання. Насамперед це бшьш доступнi гнучк пiдходи в отриманнi пiслядипломноï освии слухачами, якi через географiчну ввддалешсть вiд ВНЗ або iндивiдуальних особливостей i потреб не можуть особисто вдавдувати заняття. Дистанцiйне навчання також задовольняе потреби осiб, якi бажають отримати додатковi освiтнi послуги.
В. Ю. Биков та В. М. Кухаренко ввдстоюють думку, згiдно з якою «дистанцшне навчання е одшею з форм отримання неперервно1' освии, покликано1' реалiзувати права людини на освиу; вона iснуе й юнуватиме поряд з традицiйними формами освии» [2, с. 94]. Вченi зазначають, що «дистанцшне навчання - це утверсальна, синтетична, штегральна, гуманiстична форма навчання, яка створюе умови та адаптована до базового рiвня знань i конкретно!' мети для тих, хто навчаеться» [2, с. 95].
На сучасному етат розвитку пiслядипломноï освiти i пiдготовки й перетдготовки педагогiчних працiвникiв у рамках европейськоï педагогiчноï освiти, що набувае ознак новоï освiтньоï парадигми, оптимальною е система ввдкршш освiти. Для детальшшого дослiдження проблеми конкретизуемо основнi дефшцл вiдкритоï освiти.
Для визначення мюця дистанцiйного навчання в системi ввдкритого навчання конкретизуемо поняття «вiдкрита освиа». В. М. Кухаренко [4, с. 123] i G. С. Полат [9, с. 89] вважають, що ввдкрите навчання - це сучасна форма навчання, яка базуеться на мережi «ввдкритих ушверситепв». Метою такоï форми навчання е «отримання яшсних i рiзнобiчних знань, що дозволяють формувати гармонiйно розвинену особистiсть; у ввдкритому навчаннi бiльше уваги придшяеться самостiйнiй роботi слухача, i воно базуеться на свобода вибору: мюця, часу, форми навчання».
Ввдкрита освиа, зазначае Б. М. Позднеев, - це збiрний термiн, що позначае рiзнi види освiтньоï дiяльностi, в яких знання, iдеï i важливi аспекти методики та органiзацiï навчання i викладання вiльно поширюються i використовуються за допомогою 1КТ [8, с. 5].
На думку Г. У. Матушанського, ввдкрипсть освiти припускае можливiсть ïï отримання без перевiрки початкового рiвня знань, свободу вибору iндивiдуальноï освiтньоï дiяльностi, власне складання програми навчання з модульних блошв, вибiр викладачiв вiдповiдно до потреб тих, хто навчаеться, термшв i темпу навчання. Науковець зазначае, що система в^кротет освии орiентована на масовють та загальнодоступнiсть, не залежить ввд соцiального статусу тих, хто навчаеться, 1х мiсця розташування; вона забезпечуе широкий доступ свiтових i
нацюнальних ocbîthîx pecypciB та дозволяе людинi здшснювати професiйну тдготовку, перетдготовку й подальше тдвищення квалiфiкацiï [5, с. 23].
О. О. Андреев вказуе, що одтею з технологш ввдкршга освии, як1 розвиваються сьогоднi, е дистанцшне навчання. Його принципи перегукуються з принципами вiдкритоï освiти: iнтерактивнiсть, iндивiдyалiзацiя, стартовi знання, iдентифiкацiя, регламент навчальних технологш, педагопчна доцiльнiсть застосування засобiв нових iнформацiйних технологiй, забезпечення ввдкритосп та гнyчкостi навчання, комплекснiсть, доступшсть, модyльнiсть. Вчений вказуе, що щ принципи забезпечують методичну пiдтримкy осв^нього процесу у глобальнiй мережi штернету [1, с. 78].
Принцип штерактивносп вiдображае закономiрнiсть не тiльки контакпв слyхачiв з викладачами, опосередкованих засобами новггшх 1КТ, а й слyхачiв мiж собою.
Принцип стартових знань. Щоб ефективно навчатися, використовуючи ввдкриту освiтy iз застосуванням сучасних 1КТ, необхiднi певнi стартовi знання й апаратно-техшчне забезпечення. Наприклад, при навчанш з використанням дистанцiйних технологiй потрiбно не тiльки мати комп'ютер iз виходом в iнтернет, а й володии мiнiмальними навичками роботи в мережг Отже, для ефективного навчання необхiдна попередня пiдготовка.
Принцип iндивiдyалiзацiï - це проведення вхiдного та поточного контролю для коректування шдив^ального плану навчання з метою доповнення знань, тих, хто навчаеться, якщо це необхiдно.
Принцип iдентифiкацiï полягае в необхвдносп контролю самостiйностi навчання, оскшьки при використаннi технологiй дистанцшного навчання з'являеться бiльше можливостей для фальсифшацп навчання. Контроль самостiйностi виконання тестiв, рефератiв та iнших контрольних завдань може здiйснюватися, крiм очного контакту, ще за допомогою рiзних технiчних засобiв (наприклад, вiдеоконференцзв'язок).
Принцип педагогiчноï доцiльностi застосування засобiв 1КТ реалiзyеться оптимальним спiввiдношенням рiзних засобiв навчання - таких, як друковаш матерiали, навчальнi матерiали на WWW-серверах, комп'ютерний вiдеоконференцзв'язок та iн. Це забезпечуе рацiональнiсть використання новiтнiх 1КТ.
Принцип забезпечення вiдкритостi i гнучкосп навчання виражаеться в лояльностi до обмежень за вшом, початковим рiвнем знань. Важливим показником такоï гнучкосп е некритичнiсть процесу навчання до ввдсташ, часового графiка реалiзацiï навчального процесу та конкретно!' освиньо1' установи. При цьому необхвдно дотримуватися ушфшаци програми навчання, яка забезпечуе можливють переходу з одного ВНЗ до шшого на навчання за спорвдненими або iншими напрямами.
На нишшньому етапi соцiально-економiчного розвитку Украши тслядипломна освиа стае все бiльш вагомою. Основними завданнями пiслядипломноï освiти е забезпечення ïï реальноï неперервносл, ввдкритосп, розмаггтя освiтнiх послуг високоï якосп. Однак недостатнi можливостi навчальних закладiв пiслядипломноï педагогiчноï освiти (штати, фшанситощо) не дають змоги сповна й у коротк строки перетворити тслядипломну педагогiчнy освiтy в освiтню систему ввдкритого типу.
Н. Г. Протасова вказуе, що «система пiслядипломноï осв^и педагогiв - це полiфyнкцiональне, полютруктурне утворення; до структурних елементiв системи пiслядипломноï освiти педкадрiв можна ввднести: пiдвищення квалiфiкацiï педагогiчних працшникш, перетдготовку, пiдготовкy, аспiрантyрy i докторантуру, самоосв^» [10, с. 161].
За останш 25 рокш iснyюча вiтчизняна тслядипломна освга педагогiчних кадрш не зазнала значних змiн i за такими основними показниками як достyпнiсть, неперервтсть, вiдкритiсть, сyчаснiсть, особиспсна орiентованiсть, економiчнiсть, дидактичне i методичне забезпечення навчального процесу не задовольняе вимог, яю ставляться до вiдкритих систем освии.
Аналiзyючи загальносвiтовi тенденцiï реформування нацюнальних систем осв^и з метою надання 1м характеристик вiдкритоï системи, можна зробити висновок, що одним з найефектившших способiв вирiшення цього завдання е впровадження в процес пiслядипломноï освiти дистанцiйноï форми навчання, що базуеться на сучасних досягненнях комп'ютерних i телекомyнiкацiйних технологiй. Завдяки цьому забезпечуеться неперервнiсть освiти, з'являеться можливють у мiжкyрсовий i мiжсесiйний перюд задовольняти iнтереси та запити
педагопчних пращвнишв у змiстовнiй шформаци, використовуючи модул^ освiтянськi шеЪ-сайти та оперативно шформувати 1х про новi розробки та передовий педагопчний досвiд тощо.
Таким чином, активiзуeться процес шформатизаци традицiйного навчання, пiдвищуeться р1вень та яшсть наочностi лекцiй, семiнарiв, практичних занять за рахунок уведення в них елеменпв дистанцiйного навчання. Посилюеться творча складова традицiйного навчання завдяки використанню слухачами телекомунiкацiйних мереж, у тому чи^ iнтернету, для пошуку та добору професшно! шформаци, 11 аналiзу та зiставлення, можливостi розмщення на шеЪ-сайтах власних розробок та ш На основi оргашзовано! у системi шслядипломно! педагопчно! освiти електронно! пошти, телекомунiкацiйних мереж посилюються комушкацшш зв'язки мiж регiональними iнститутами шслядипломно! педагоriчно! освiти та слухачами, як навчаються за дистанцiйною формою, забезпечуеться оперативний зворотнiй зв'язок, з'являються реальш можливосл контролю, надання квалiфiкацшно! допомоги слухачам.
Широке впровадження технологiй дистанцшного навчання (кейс-технологiй, мережевих, змiшаних) у перешдготовщ та пiдвищеннi квалiфiкацil педагопчних пращвнишв здатне забезпечити новий, бшьш високий рiвень шслядипломно! педагоriчно! освпи.
Отже, на основi аналiзу науково-педагопчно! лiтератури можна зробити висновок, що одним з перспективних напрямiв розвитку 1КТ вважаеться запровадження в Укра1ш на початку XXI ст. дистанцшного навчання. Воно е найпрогресившшою технолопею ввдкрито! освiти, оскiльки принципи дистанцшного навчання подiбнi до принципiв ввдкрито! освiти, а саме: iнтерактивнiсть, iндивiдуалiзацiя, стартовi знання, iдентифiкацiя, регламент навчання, педагопчна доцiльнiсть застосування засоб1в новпшх 1КТ, забезпечення вiдкритостi й гнучкосп навчання, комплекснiсть, доступнiсть, модульнiсть. Незаперечним е те, що застосування дистанцшного навчання у ввдкритш освт ввдкривае велик! перспективи перед цим способом неперервно! пiдготовки та перепiдготовки педагопчних кадрш у системi шслядипломно! освпи.
У подальшому вважаемо за доцшьне вирiшення питання розвитку дистанцшного навчання в втизнянш системi перепiдготовки та тдвищення квалiфiкацil педагогiчних прац1внишв через створення i впровадження нових технологш, що вiдповiдають телекомунiкацiйному середовищу спшкування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев А. А. Дидактические основы дистанционного обучения в высших учебных заведениях: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.08 / А. А. Андреев. - М., 1999. - 473 с.
2. Биков В. Ю. Дистанцшний навчальний процес: навч. поибник / В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко. -К.: Мшетум, 2005. - 292 с.
3. Добровольский Г. А. Основы работы в Интернете: учеб. пособие к факультативному курсу / Г. А. Добровольский. - Запорожье: ЗГУ, 2001. - 36 с.
4. Кухаренко В. М. Дистанцшне навчання: умови застосування. Дистанцшний курс: навч. поибник. -2-е вид., доп. / В. М. Кухаренко. - X. : НТУ «ХП1», «Торсшг», 2001. - 320 с.
5. Матушанський Г. У. Открытое и дистанционное образование / Г. У. Матушанський, А. В. Юсупова // Специалист. - 2001. - № 11. - С. 23-24.
6. Методичш рекомендацп для викладачiв з розробки електронного навчального курсу / Уклад. О. В. Майборода. - К.: Вид-во Ушверситету «Украша», 2011. - 19 с.
7. Ничкало Н. Г. Проблема формування сучасного виробничого персоналу в Украш: стратепя i перспективи наукових пошуюв / Н. Г. Ничкало; // Педагопка i психолопя профе^к^ освгти: результати дослвджень i перспективи: зб. наук. праць за ред. I. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. - К., 2003. - С. 139-152.
8. Позднеев Б. М. Разработка национальных и международных стандартов в области электронного обучения / Б. М. Позднеев // Информатизация образования и науки. - 2009. - № 2. - С. 4-12.
9. Полат Е. С. Теория и практика дистанционного обучения: учеб. пособие / Е. С. Полат. - М.: Академия, 2004. - 416 с.
10. Протасова Н. Г. Шслядипломна педагопчна освгга: сутшсть i сучасне розумшня / Н. Г. Протасова,
B. I Пуцов // Неперервна профеийна освгта: теорiя i практика: наук.-метод. Журнал. - 2002. - Вип. 2. - С. 160-165.
11. Сисоева С. О. Оргашзащя неперервноl професiйноl осв^и на б^ Штернет-технологш /
C. О. Сисоева / Педагопчний процес: теорiя i практика: зб. наук. праць - К.: Екмо, 2006. - Вип. 3. -С. 286-294.
12. Яшанов С. М. Система шформатично! тдготовки майбутшх учител1в трудового навчання:
монограф1я; за наук. ред. М. I. Жалдака. / С. М. Яшанов. - К: Вид-во НПУ iM. М. П. Драгоманова,
2010. - 486 с.
13. The Why and How of Open Education. - The Netherlands: United Nations University / UNUMERIT /
CCG / 2011. - 188 р.
УДК 378.091.322: [37.016:91]
С. Г. КОБЕРН1К
ОРГАН1ЗАЦ1Я САМОСТ1ЙНО1 П1ЗНАВАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФЫ У КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ ВИЩО1
ШКОЛИ В УКРА1Н1
Проаналiзовано значення i визначено сучасний стан самостiйноi роботи студентiв з методики навчання географи в умовах реформування вищоi освти в Украiнi. Запропоновано сучасну класиф^ацж форм i завдань для оргатзаци самостiйноi пiзнавальноi дiяльностi майбуттх учителiв географи за змiстом нормативноi методичноi дисциплти. Охарактеризовано основт види завдань самостiйноi дiяльностi студентiв з методики навчання географи в межах аудиторних занять i позааудиторноi роботи. Розроблено методичт рекомендацп для я^сного й ра^онального виконання студентами елементiв самостiйноiроботи з дисциплiни та оцтювання iiрезультатiв.
Ключовi слова: самостшна робота студентiв, тзнавальна навчальна дiяльнiсть, форми i види самостiйноi роботи, завдання для самостiйноi роботи, методика навчання географи, методичн рекомендаци, вища педагогiчна освта.
С. Г. КОБЕРНИК
ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ ПО МЕТОДИКЕ ОБУЧЕНИЯ ГЕОГРАФИИ В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ В УКРАИНЕ
Проанализированы значение и современное состояние самостоятельной роботы студентов по методике обучения географии в условиях реформирования высшего образования в Украине. Предложена современная классификация форм и заданий для организации самостоятельной познавательной деятельности будущих учителей географии в соответствии с содержанием нормативной методической дисциплины. Дана характеристика основных видов заданий самостоятельной деятельности студентов по методике обучения географии для аудиторных занятий и внеаудиторной роботы. Разработаны методические рекомендации для качественного и рационального выполнения студентами элементов самостоятельной роботы по данной дисциплине и оценивания ее результатов.
Ключевые слова: самостоятельная робота студентов, познавательная учебная деятельность, формы и виды самостоятельной роботы, задания для самостоятельной роботы, методика обучения географии, методические рекомендации, высшее педагогическое образование.
S. G. KOBERNIK
ORGANIZATION OF SELF STUDY COGNITIVE LEARNING OF STUDENTS ON THE METHODOLOGY OF TEACHING GEOGRAPHY IN THE CONTEXT OF HIGHER EDUCATION DEVELOPMENT IN UKRAINE
The article analyzes the importance and defines the current state of students' self study learning on the methodology of teaching geography in terms of reforming higher education in Ukraine. A modern classification offorms and tasks for the organization of self study learning offuture teachers of geography within the meaning of normative methodical discipline is suggested. The basic types of tasks for students' self study learning on the methodology of teaching geography within the classroom training and extracurricular work are described. The appropriate methodical recommendations for students' qualitative and efficient accomplishment of the elements of self study learning on the discipline and its results assessment are developed.
