CC BY
8
УДК 378.016:7.071.2
DOI 10.25128/2415-3605.20.1.7
1ВАН ЗАБОЛОТНИЙ
Ш ORCID https:/ 0000-0002-4876-2042 zabolotnyj@meta.ua професор
Сумський державний педагопчний ушверситет
iменi А. С. Макаренка вул. Роменська 87, м. Суми
ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВА ПЕДАГОГ1КА ЯК МИСТЕЦЬКО-ОСВГГНШ
ФЕНОМЕН
Розглянуто теоретичш основи диригентсъко-хорово'1 педагогжи як мистецъко-освгтнъого феномена. Вказано, що актуалътстъ проблеми диригентсъко-хорово'1 педагогжи посилюетъся у зв 'язку з урахуванням специфжи професшно-педагог1чно1 дгялъностг вчителя музики, а також в практичнш роботг, в якш важливе мгсце займае диригентсъко-хорова пгдготовка, що впливае на духовний свт вчителгв майбутнгх музики I учнгв. Розглянуто науковI пращ вгтчизняних досл1дник1в сучасностг з питанъ означеного феномена, в яких розкрито ролъ диригентсъко-хорово'1 педагогжи. Висвгтлено особливостI збереження I вгдродження традицш диригентсъко-хорово'1 педагогжи. Акцентовано увагу на важливостI використання сучасних наукових досл1дженъ в щй галузг. Анализ сучасних дослгдженъ означеного феномена, дае пгдстави стверджувати про внесення коректив до структурно-категор1алъного апарату, як забезпечуютъ успшну практичну реалгзацт змгсту навчалъно-виховного процесу. Наголошено, що формування професшних компетентностей майбутнъого вчителя музики у навчалъному процесг з фахово'1 дисциплти «Хорове диригування» мае проходити в ¡ндивгдуалъних та групових формах навчання. Окреслено певнг завдання диригентсъко-хорово'1 педагогжи, и змгстовного, структурного та методологгчного ргвтв майбутнъого вчителя музики. Зг1дно з завданням диригентсъко-хорово'1 педагогжи до структури навчалъного процесу визначено I охарактеризовано педагоггчш функцИ. Наголошено на потреб! використання у навчалъному процесг з дисциплти «Хорове диригування» нових методгв та прийомгв, як передбачаютъ засвоення професшних знанъ, навичок та вмтъ I перетворюютъся в неповторну духовно-творчу 1ндив1дуалън1стъ майбутнъого фахгвця, стаютъ головними константами його дгялъностг.
Ключовi слова: диригентсъко-хорова педагогжа, вчителъ музики, педагоггчш функцИ, навчалъний процес.
ИВАН ЗАБОЛОТНЫЙ
профессор
Сумский государственный педагогический университет
имени А. С. Макаренка ул. Роменская, 87, г. Сумы
ДИРИЖЕРСКО-ХОРОВАЯ ПЕДАГОГИКА КАК ХУДОЖЕСТЕННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ФЕНОМЕН
Рассмотрены теоретические основы дирижерско-хоровой педагогики как художественно-образователъного феномена. Указано, что актуалъностъ проблемы дирижерско-хоровой педагогики усиливается в связи с учетом специфики профессионалъно-педагогической деятелъности учителя музыки, а также в практической работе, в которой важное место занимает дирижерско-хоровое подготовка, влияет на духовный мир учителей будущих музыки и учеников. Рассмотрены научные труды отечественных исследователей современности по вопросам обозначенного феномена, в которых раскрыта ролъ дирижерско-хоровой педагогики. Освещены особенности сохранения и возрождения традиций дирижерско-хоровой педагогики. Акцентировано внимание на важности исполъзования современных научных исследований в этой области. Анализ современных исследований указанного феномена, дает основания утверждатъ о внесении корректив в структурно-категориалъный аппарат, который обеспечивает успешную практическую реализацию содержания учебно-воспитателъного процесса. Отмечено, что формирование профессионалъных компетенций будущего учителя музыки в учебном процессе по профессионалъной дисциплине «Хоровое дирижирование» должен проходитъ в индивидуалъных и групповых формах обучения. Определены некоторые задачи дирижерско-хоровой педагогики, ее содержателъного, структурного и методологического уровней будущего учителя музыки.
Согласно заданию дирижерско-хоровой педагогики в структуру учебного процесса определены и охарактеризованы педагогические функции. Отмечена необходимость использования в учебном процессе по дисциплине «Хоровое дирижирование» новых методов и приемов, которые предусматривают усвоение профессиональных знаний, навыков и умений и превращаются в неповторимую духовно-творческую индивидуальность будущего специалиста, становятся главными константами его деятельности.
Ключевые слова: дирижерско-хоровое педагогика, учитель музыки, педагогические функции, учебный процесс.
IVAN ZABOLOTNYI
Professor
A. S. Makarenko Sumy State Pedagogical University
87 Romenska Str., Sumy
CONDUCTING CHORAL PEDAGOGY AS AN ARTISTIC AND EDUCATIONAL
PHENOMENON
The theoretical basis of conducting choral pedagogy as an artistic and educational phenomenon have been considered in the article. It has been pointed out that the urgency of the problem of conducting choral pedagogy is exacerbated in connection with the specificity of the music teacher's professional and pedagogical activity, as well as in the practical work in which the conducting choral training, which influences the spiritual world of future music teachers and students, occupies an important place. The scientific works of national researchers of the present time on the issues of the identified phenomenon are considered, in which the role of conducting choral pedagogy as an art-educational phenomenon is revealed. The features of preserving and reviving the traditions of conducting choral pedagogy as an artistic and educational phenomenon are highlighted. Attention is paid to the importance of using modern scientific research in the field of conducting choral pedagogy. It is stated that the educational process of the future music teacher of conducting and choral disciplines influences the future specialist's spiritual outlook. The analysis of the current scientific research of the phenomenon gives grounds to argue for the introduction of adjustments to the structural and categorical apparatus, which make possible the successful practical implementation of the content of the educational process. The theor etical and practical importance of conducting and choral disciplines is noted. The prospects of formation of conducting choral knowledge and skills in the educational process of future music teachers training are especially outlined. It is emphasized that professional competencies formation of the future music teacher in the educational process in the professional discipline "Choral Conducting" should be carried out in individual and group forms of education, which is determined by the basic principles and traditions of the national music-pedagogical school. Some tasks of conducting choral pedagogy, its content, structural and methodological levels of the future music teacher are outlined. According to the tasks of conducting choral pedagogy and the educational process structure pedagogical functions are defined and characterized. The necessity of using the new methods and techniques in the process of teaching "Choral Conducting" is emphasized. This course involves the acquisition of professional knowledge, skills and abilities that transform into the unique spiritual and creative personality of the future specialist and become the main constants of his or her activity.
Keywords: conducting choral pedagogy, music teacher, pedagogical functions, educational process.
Процес модершзацп освгш нашого сустльства ставлять HOBi вимоги до якосп i рГвня тдготовки майбутшх фахiвцiв. 1нтегращя нових пiдходiв у професшнш шдготовщ майбутшх фахiвцiв дае можливють забезпечити !х спроможнють у освггаьому простора де одним i3 головних критерпв !хня професшна компетентшсть. Зважаючи на прюритетнють мистецько! освгги у навчальному заклада формування професшно! компетентносп студенпв не може вщбуватися без належно! диригентсько-хорово! педагопки. Актуальшсть проблеми посилюеться у зв'язку з урахуванням специфши професшно-педагопчно! дГяльносп вчителя музики, в практичнш робой якого важливе мюце займае диригентсько-хорова тдготовка, що впливае на духовний свгт учшв. При цьому важливим е те, що «в процес формування у вчителя готовносп до виконання завдань музично-естетичного виховання учшв музично-педагопчна дГяльнють е початковою ланкою у всьому, що мае стосунок до його професи» [8, с. 5]. Останне постае як «процес складний та довготривалий, в його основГ повинна бути закладена послщовна система виховання майбутнього педагога, яка спираеться на загальнолюдсью щнносп, досвщ свггово1 педагопчно! практики з урахуванням особливостей розвитку сучасного сустльства» [6, с. 242]. Тому важливим аспектом у вдосконаленш процесу професшно! тдготовки вчш^лГв музики е поглиблення дослщжень, присвячених актуальним питанням щодо формування диригентсько-хорових знань, навичок та вмшь.
Мистецько-освггаш феномен належить до практичного засвоення студентом знань про хорове мистецтво i культуру як духовну сферу, що в подальшому впливае на адаптащю И в культурному просторi та дае можливiсть стати суб'ектом його творення. Як зауважив Ю. Богуцький, «характер та мiра сприйняття людиною того чи iншого твору мистецтва е похщними вiд И здатностi реагувати на нього не лише як на готовий результат творчо! дiяльностi, але й як результат процесу творення» [2, с. 159].
Метою статп: проаналiзувати сучасш дослiдження, присвяченi диригентсько-хоровiй педагогiцi як мистецько-освггаього феномена, розкрити значення диригентсько-хорово! педагопки у музично! освiтi майбутшх фахiвцiв, визначити й охарактеризувати педагопчш функцп у навчальному процесi з дисциплши «Хорове диригування».
Зацiкавленiсть професшного вчителя музики звертае увагу дослщниюв i практикiв на використання сучасних наукових джерел у навчально-виховному процес з дисциплiни «Хорове диригування», узагальнення наукових праць з тдготовки майбутшх учителiв музики до фахового самовдосконалення при вивченш диригентсько-хорових дисциплш (А. Авдiевський, О. Бенч-Шокало, М. Канерштейн, Т. Мартинюк, В. Рожка, С. Савчук та ш.), розробки методик диригентсько-хорового навчання майбутшх фахiвцiв (А. Болгарський, Д. Бондаренко, П. Ковалик, А. Козир, О. Коренюк, А. Лащенко, А. Мартинюк, Т. Смирнова, та ш.) Аналiз дослiджень тдтверджуе, що диригентсько-хорова педагогiка поширюе художнш свiтогляд та музично-хорову виконавську естетику у майбутшх вчителiв музики. Разом з тим питання диригентсько-хорово! педагопки у навчальному процес тдготовки майбутшх вчителiв музики мае уточнення в науковш та навчально-методичнш лiтературi.
В сучасних умовах проблема диригентсько-хорово! педагопки полягае в тому, щоб допомогти майбутньому вчителю музики засво!ти мехашзм практично! реалiзацп змiсту навчального процесу з урахуванням штереив та музичних здiбностей учнiв, особисто! творчо! шдивщуальносп. Т. Смирнова у зв'язку з цим стверджуе: «Значною мiрою сощально-психологiчний клiмат колективу визначають неформальш контакти на репетицiях, концертах i поза ними, спiвробiтництво i взаемодопомога сшваюв та диригента хору. На сощально-психологiчний клiмат колективу значно впливае стиль керiвництва, який переважно застосовуе диригент хору» [10, с. 96].
Важливе мюце у шдготовщ майбутнього вчителя посщае самоствердження його як освiчено!, духовно багато!, штелектуально-морально!, шщативно!, вщповщально! особистостi, здатно! розвивати шновацшш процеси та ще!, необхщнють серйозного перегляду !! змiсту. Новi методи та прийоми диригентсько-хорово! педагопки повинш зайняти лiдируючу позицiю у навчальному процесс
Загальновiдомо, що важливим аспектом диригентсько-хорово! педагопки як мистецько-освггнього феномена е формування духовного св^огляду студенев навчальних закладiв, де здшснюють пiдготовку майбутнiх фахiвцiв за спещальними педагогiчними дисциплiнами, а саме: «Хорове диригування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та iн. Саме духовнiсть набувае штегрального багатомiрного характеру, передбачае оргашчну еднiсть iнтелектуальних, моральних, естетичних i професiйних компонентiв i традицiй. Гуманютичш принципи навчання i виховання дають пiдставу розглядати майбутнього фахiвця як неповторну цшюну особистiсть, котра здатна робити свщомий та вiдповiдальний вибiр у рiзноманiтних життевих ситуацiях. Як засвщчуе сучасна хорова практика, новгтш творчi пошуки композиторiв у галузi композиторсько! технiки i засобiв !х вiдтворення народжуються пiд впливом традицшного виконавства, внаслiдок серйозного його переосмислення. Так, хоровi твори, зробленi видатним диригентом А. Авдiевським на вiршi укра!нських поетiв, становлять цiкаву i органiчну частку сучасного композиторського доробку, до яких звертаються професшш i аматорськi колективи, оскiльки вiдчувають в них народження нацюнальних музичних традицш, засади художнього мислення. «Моя практика диригента безумовно впливае на творчий процесс..., збереження вщповщних особливостей нацюнальних традицш в сшвь.. Укра!нська народна тсня являе собою таке нацюнальне багатство, довершений мистецький рiвень., щоб вщтоворити багатство пiсенного поля, зберк-аючи його колорит, нацiональнi особливостi.» [1, с. 4] - писав А. Авдiевський.
Професшна майстернють майбутнiх вчителiв музики у процесi вивчення диригентсько-хорових дисциплш базуеться на всебiчному розвитку музичних здiбностей. Складовими поняття «музичнi здiбностi» е: музичний слух, бездоганне почуття ритму, хорошi голосовi данi, музична пам'ять, слухове сприйняття, творча уява та спостережливють, здiбнiсть до
штерпретаци. Це дае змогу свiдомо шдвищити вiдповiдальнiсть як за розвиток творчо1 особистостi, що постiйно вдосконалюеться, так i музично1 освiти загалом. Стосовно цього, А.Козир зазначае, що «з боку вчителя передбачае його певну активнють, тобто: розробку засобiв навдавання для впливу на хористiв, з метою створення яскравого художньо-музичного образу виконуваного твору; шдготовку для створення деякого, бажано позитивного, враження про себе в шкшьному хоровому колектив^ самопрезентування в процес педагопчно1 взаемодп» [4, с. 100].
Теоретичним шдгрунтям для розробки нових навчальних куршв в галузi диригентсько-хорово1 педагопки е науковi дослiдження В. Рожка. На думку вченого, основними складовими юторичного аспекту диригентсько-хорового педагопки i навчально1 дисциплши «Хорове диригування» е розвиток теори i методики диригування; еволющя диригентського виконавства; становлення i функцюнування системи диригентсько-хорово1 освiти [9, с. 63-74].
Важливий аспект щодо юторичного розвитку диригентсько-хорово1 педагогiки висловлюе А. Лащенко. Дослiдник сучасного хорового мистецтва зазначае, що навчальна дисциплша «Хорове диригування» мае охоплювати глобальш iсторичнi, теоретичнi й методичнi проблеми диригентсько-хорово1 педагогiки, iнтегрувати вiдомостi з музично1 психологiï, акустики, лiтературознавства [5, с. 18-31].
Дисциплши диригентсько-хорового циклу е фундаментальними в шдготовщ учителя музики у використанш певних завдань, а саме: 1) вплив на формування знань, вмшь та навичок, яю забезпечують можливiсть реалiзацiï професшно педагогiчноï дiяльностi; 2) пiдготовка майбутшх учителiв музики до важливого виду дитячоï творчостi (наприклад, спiвоча дiяльнiсть, що е особливим менталiтетом для Украши) та найбiльш поширеною в умовах загальноосвiтньоï школи; 3) формування сприятливих умов для тдготовки фахiвцiв до роботи з хоровим колективом.
Цi завдання виршуються взаемними зусиллями при викладанш всiх дисциплiн диригентсько-хорового циклу, котрi взаемодiють з такими, як методика постановки голосу, методика викладання диригування, методика роботи зi шкшьним хоровим колективом, методика музичного виховання.
Доречно вщзначити, що навчальна дисциплша «Хорове диригування» е основою у навчальному процес тдготовки майбутшх вчителiв музики на мистецьких факультетах, предметом вивчення яко1' е теоретичне i практичне засвоення комплексу питань:
• оволодшня навичками та вмшнями техшки диригування;
• розвиток вокально-хорового слуху;
• методика диригентсько-хорово1' роботи над штонащею, звукоутворенням, дикщею тощо;
• засвоення методики репетицшного процесу;
• оволодшня навичками психолопчного впливу на колектив та ш
Доведено, що формування професшних компетентностей майбутнього вчителя музичного мистецтва у навчальному процес з фахово1' дисциплши «Хорове диригування» мае здшснюватись у формi практичних шдивщуальних i групових занять, що зумовлено основними принципами i традищями вггчизняно1' музично-педагогiчноï школи.
Важливу роль на першому етапi навчання в галузi диригентсько1' педагогiки, як зауважують вiдомi педагоги-диригенти, е набування навичок з техшки диригування: вщпрацювання пластичних, цiленаправлених диригентських жестiв на осжш координацй' рух1в плеча, передплiччя, кисп, розвитку мiмiки лиця; вмiти оптимально координувати емоцюнальш i рацiональнi фактори у розкриттi художнiх образiв та розвинути асощацп як необхiдний компонент для художнього виконання твору та встановлення контакту з уявним хором. Стосовно цього М. Канерштейн вказував, що засоби та прийоми, яю входять у поняття «технiка диригування», взаемопов'язаш, перебувають у певнiй едностi на груш! глибокого розумiння музичного тексту [3, с. 68]. Метою цього перюду е особистюна готовнiсть диригента до репетицш з хоровим колективом.
У навчальному процеш з дисциплши «Хорове диригування» педагогу необхщно розкрити творчу шдивщуальнють студента. Так, професор Харювського державного унiверситету мистецтв iменi I. П. Котляревського А. Мiрошникова вказуе на важливiсть iндивiдуального шдходу до розвитку кожного студента, що вимагае, на ïï думку, врахування особистюних якостей майбутнiх виконавцiв i педагопв, уникнення стандартизацiï в процеш диригентсько-хорово!' освiти [7, с. 7]. З метою розвитку художнього мислення майбутшх фахiвцiв педагог
залишае можливють для iндивiдуального трактування музичних творiв, для придбання виконавських якостей, яю необхiднi диригентовi для ефективного впливу на хоровий колектив, що викликають яскравi емоцшш переживання у виконавщв, збагачують !х духовний свггогляд.
Узагальнюючи вищесказане, у навчальному процес диригентсько-хорово! педагогiки можемо окреслити певш завдання:
1) поширення знань, вмшь та навичок в галузi диригентсько-хорово! педагопки;
2) засвоення стильових напрямюв свггового та вiтчизняного диригентсько-хорового мистецтва;
3) виявлення специфiчних особливостей iндивiдуальних композиторських стилiв в щодо взаемодп традицш i новаторства;
4) збагачення досвщу сприйняття i поглиблення розумiння процешв музичного мистецтва.
Спираючись на систему загальних функцш мистецтва i функцiй художньо-музичного навчання, вважаемо, що функци означеного феномена полягають у забезпеченш вщповщносп конкретнiй метi навчального процесу:
• тзнавальна функцiя передбачае диригентсько-хорову педагопку в iсторичному аспектi. Диригентсько-хорове мистецтво е засобом навчання, навичок мислення, узагальнення системи поглядiв;
• компенсаторна функщя розглядаеться нами як мистецтво релаксацп, що дае змогу людиш в процесi сприймання художнього твору пережити т почуття, яких вона була позбавлена в реальному житп, та вижити у найважчих умовах. За допомогою диригентсько-хорового мистецтва людина може звшьнитися вщ негативного стану i прийти вщ стресових переживань до своерiдного вившьнення й гармони самопочуття. Саме тому диригентсько-хорове мистецтво здатне виконувати релаксацшну мiсiю;
• iнновацiйно-креативну функщю пов'язуемо з творчим перетворенням дшсносп. Така функцiя вiдповiдного просторового утворення виявляеться у безпосередньому створенш нових знань, технологш i технiки та !хньому поширеннi. Сучасний педагог повинен знати тенденци шформатизацп освiти: 1) розкрити психолого-педагопчш умови використання шформацшно-комунiкацiйних технологiй у роботi зi студентами; 2) вмiти користуватися новими освгтшми технологiями, застосовувати педагогiчнi можливост iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у сво!й професшнш дiяльностi; 3) сприяти формуванню основ шформатичних компетентностей та шформацшно! етики у майбутшх вчителiв музики;
• сугестивна функщя полягае у емоцшному впливi диригентсько-хорового мистецтва. Емоцiйний вплив означеного феномена дiе на почуття особистостi, вдосконалюючи чи руйнуючи !!;
• гедонютична функцiя передбачае сферу свободи й майстерносп диригентсько-хорового мистецтва, якi несуть естетичну насолоду. Джерелом естетично! насолоди е художня форма, яка перебувае у гармоншнш едносп зi змютом;
• виконавська функцiя диригентсько-хорового мистецтва здшснюеться на засадах володiння фахiвця професiйними навичками, умiннями iнтерпретувати та вщтворювати художньо-образний змiст твору в процеш донесення його до слухача.
Таким чином, проведений огляд сучасних дослщжень диригентсько-хорово! педагопки дае тдстави стверджувати, що вони повинш використовуватися у навчальному процеш з дисциплши «Хорове диригування», дають змогу окреслити певш завдання цш педагопки та виокремити педагопчш функци до навчального процесу з означено! дисциплши.
Перспективою подальшого розгортання дослщжувано! проблеми е визначення шновацшних методiв i прийомiв у викладаннi дисциплiни «Хорове диригування».
Л1ТЕРАТУРА
1. Авд1евський А. У русл1 нац1онально-культурних традиц1й /А. Авдаевський // Мистецтво 1 осв1та. -
2001. - № 2. - С. 24-25.
2. Богуцький Ю. Самооргашзащя культури: онтолог1я, динам1ка, перспективи: монограф1я / Ю.
Богуцький. - К.: Веселка, 2008. - 199 с.
3. Канерштейн М. Вопросы дирижирования / М. М. Канерштейн. - М.: Музыка, 1972. - 255 с.
4. Козир А. Професшна майстершсть учител1в музики: теор1я 1 практика формування в систем!
багатор1внево! осв1ти: монограф1я /А.В.Козир. - К.: НПУ 1мен1 М. П. Драгоманова, 2008. - 378 с.
5. Лащенко А. Украшське хорове мистецтво XX ст. / А. Лащенко // Науковий вюник Нацiональноï музично1 академiï Украïни ÎMeHÎ П. I. Чайковського. Вип. 14: Музичне виконавство. Кн. 6. - К., 1999. - С. 18-31.
6. Микитюк I. Роль вчителя як суб'екта педагогiчноï культури / I. А. Микитюк // Педагопка вищоï та середньоï школи: зб. наук. праць / гол. ред. проф. В. К. Буряк. - Кривий Pir: КДПУ, 2009. - Вип. 26: Мистецька освгга в Украïнi (теорiя, методи, технологiï). - С. 242-245.
7. Мирошникова А. Воспитание профессиональных качеств дирижера-хормейстера в классе хорового дирижирования / А. Мирошникова. - К., 1993. - 16 с.
8. 8. Освгга: Украша XXI столитя. Державна нащональна програма: Збiрник нормативно-правових актiв з питань загально1' середньо1' освгш. - К., 2010. - Т. 1. - С. 3-5.
9. . Рожок В. Диригентське мистецтво Украши / В. Рожок // Музика i сучасшсть: Монографiчнi дослщження. Науково-популярш, критичш та публщистичш твори. - К.: Книга пам'яп Украши, 2003. - С. 63-74.
10. . Смирнова Т. Вища диригентсько-хорова освiта в Укрш'ш: минуле та сучаснiсть: монографiя / Т. А. Смирнова. - Харшв: Константа, 2002. - 256 с.
REFERENCES
1. Avdiyevsky A. U rusli natsionalno-kultumykh tradytsii. [In line with national and cultural traditions]. Arts and Education, 2001, vol. 2, pp. 24-25.
2. Bogutskyi Y. Samoorhanizatsia kultury: ontolohia, dynamika, perspektyvy. [Self-organization of culture. Ontology, dynamics, perspectives]. Kyiv, Veselka, 2008, 199 p.
3. Kanerstein M. Voprosy dyryzhyrovania [Questions of conducting]. Moscow, Music, 1972, 255 p.
4. Kozyr A. Profesiina maisternist uchyteliv muzyky: teoria i praktyka formuvannia v systemi bahatorivnevoi osvity. [Professional skill of music teachers: theory and practice of formation in the system of multilevel education]. NPU imeni M. Drahomanova. Kyiv, 2008, 378 р.
5. Lashchenko А. Ukrainske khorove mystetstvo XX st. [Ukrainian choral art of the XX century]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho. Kyiv, 1999, vol. 14, pp. 1831. (in Ukraine).
6. Mykytiuk I. Rol vchytelia yak subiekta pedahohichnoi kulturyю [The role of the teacher as a subject of pedagogical culture]. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly. Kryvyi Rih, KSPU, 2009, vol. 26, pp. 242245.
7. Miroshnikovа А. Vospitanie professionalnykh kachestv dirizhera-khormeystera v klasse khorovoho dirizhirovannia. [Upbringing of professional qualities of a choir conductor in the class of choral conducting]. Kyiv, 1993, 16 p.
8. Osvita. Ukraina XXI stolittia. Derzhavna natsionalna prohrama [Education. Ukraine of the XXI century. State National Program]. Zbirnyk normatyvno-pravovykh aktiv z pytan zahalnoi serednoi osvity. Kyiv, 2010, vol. 1, pp. 3-5. (in Ukraine).
9. Rozhok V. Dyryhentske mystetstvo Ukrainy. Muzyka i suchasnist: Monohrafichni doslidzhennia. Naukovo-populiarni, krytychni ta publitsystychni tvory. [Conducting Art of Ukraine]. Kyiv, Knyha Pamiati Ukrainy, 2003, pp. 63 - 74.
10. Smirnova T. Vyshcha dyryhentsko-khorova osvita v Ukraini: mynule ta suchasnist [Higher conductor-choir education in Ukraine]. Kharkiv, Constant, 2002. 256 p.
