CC BY
26
7. Рудницька О. П. Педагопка: загальна та мистецька / О. П. Рудницька. — Терношль: Навчальна книга-Богдан, 2005. — 360 с.
8. Творчкть i технологи в наукових дослвдженнях неперервно! профемйно! освгги / за заг. ред. С. О. Сисоевог — К.: ЮМ, 2008.—424 с.
9. Ossowski S. U podstaw estetyki / S. Ossowski. — Warszawa, 1958.
ДК 378.014 1рина ГРИНЧУК, Галина OJIEKCIH
МЕТОДИЧН1АСПЕКТИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО 1НН0ВАЦ1ЙН01Д1ЯЛЫЮСТ1
У cmammi розкрито методичт аспекты тдготовки майбутнъого вчителя до шновацшно!' dinnmocmi на npwoiadi опанування предметгв вокально-хорового циклу.
В статье раскрыто методические аспекты подготовки будущего учителя к инновационной деятельности на примере овладения предметами вокально-хорового цикла.
The article deals with methodical aspects ofprofessional training of teachers to be for the innovation activity on basis of mastering the subjects of the vocal and choral cycle.
Сучасний процес формування готовности до шновацшно! д1яльносп, загальнокультурно! та професшно! компетентности майбутнього вчителя зумовлений новтпми тенденщями розвитку впчизняно! вищо! школи, визначив необхщшсть впровадження нових технологий, прогресивних методик навчання з широким використанням штерактивного спшкування, м\ л ьти мед i й н о го. дистанцшного навчання, глибокого оновлення змюту та форм навчання. Майбутнш учитель повинен у\пти не тпьки адаптуватися до суспшьних реалш, але й усвщомити необхвдшсть постшного самовдосконалення, розвитку ¡нтелекту i творчих якостей, тдготовки до життя у вщкритому сусшльствг самостшно! взаемоди з динам1чним ев ¡том професшно! npaui.
Важливим компонентом професшно! д1яльност1 майбутнього вчителя мистецьких дисциплш [3; 4] виступае готовшеть до оргашзацн навчально! та виховно! д1яльносп з метою прилучення учшв до р1зних вид1в музично! д1яльносп, зокрема вокально-хорово!. До проблем визначення мети i специф1ки диригентсько-хорово! тдготовки зверталися видатш музиканти-хормейстери, педагоги (А. Авд1евський, М. Колесса, М. Леонтович, О. Мархлевський, К. ГПгров. К. Стеценко, П. Чесноков та mini).
Анагпз сучасно! науково-методично! лператури з питань вокально-хорово! тдготовки [7] дозволяе констатувати, що осв1тнш процес на музично-педагопчних та мистецьких факультетах заклад1в вищо! педагопчно! осв1ти опираеться на широкий спектр музично-теоретичних дисциплш та дисциплш диригентсько-хорово! тдготовки. KpiM цього, науковими дослщженнями визначаеться об меж ен ¡сть традицшно! педагогики як предметно-центристсько! системи, на змшу якш повинна прийти особистюно ор1ентована, культуровщповщна осв1та [5].
Сучасне трактування едносп теоретико-методичних шдход1в до викладання пред мет ¡в хорового та вокального мистецтва дае шдстави класифп<увати дисциплши означеного циклу як «TBopni лабораторп». у яких ввдбуваеться навчально-шзнавальна д1яльшсть студенев. Саме в такш фор Mi забезпечуеться глибоке осягнення ними хорових i вокальних завдань щодо виконуваних твор1в. можливють удосконалення знань та вмшь у вигляд1 практичних показ1в i вправ, розробляються i використовуються ефективш методи навчання. ГПдсумком роботи у вокально-хорових класах виступае концертно-просв1тня сольна та хорова д1яльшсть студент!в. що заевщчуе набутий р1вень професшно! майстерносп майбутнього фах1вця як сол¡ста. ансамблюта чи творчого колективу загалом.
Мета cmammi — висвшгення методичних аспект ¡в формування готовносп майбутнього вчителя музики до шновацшно! д1яльносп у nponeci вокально-хорово! тдготовки.
Серед дисциплш вокально-хорового циклу (хоровий клас, хорознавство, практикум роботи з хором, диригування, постановка голосу, вокальний ансамбль) саме хорознавство виступае методично-змютовою основою практично! д1яльносп майбутнього диригента хору, вчителя музики.
Науковщ-методисти [7], опираючись на характерш ознаки хорового виконавства, першочерговим завданням визначають здобуття майбутшм фах1вцем власного виконавського досввду та досввду роботи з хоровим колективом. Тому вокально-хорова шдготовка майбутшх учител1в музики мае базуватися не тшьки на штеграцн спещальних дисциплш, а й на едносп методичних пвдход!в до викладання пред мет ¡в вокально-хорового циклу.
Зазначимо, що сучасш передов! методики, зокрема апробоваш нами, ор!ентоваш на адапташю загальнопедагопчних штерактивних метод!в. пошук засоб1в штеграпп мистецтв. Останш включають, наприклад, метод пор1вняння у процес формування установки на сприйняття твор1в рпних жанр ¡в мистецтв, метод демонстрацп одного твору на заняттях з рпних тем, аналтжо-синтетичний метод, що об'еднуе художньо-творчу д!яльшсть студекпв.
Як доводить Т. Рейзенюнд, формування творчо! о со б ист осп на основ1 штеграпп мистецтв мае грунтуватися на синтез! метод1в та прийохпв екстраполяцп. вшьного варшвання мистецькою шформашею. використання символ1чно! аналоги, що передбачае реалпашю поетичних моделей з метою утворення гшотез та нових оригшальних продукт!в творчосп, й водночас визначення ознак, домшантних для кожного п вид1в мистецтва, що в комплекс! формуе таку якють особистосп. як творча штелектуальна актившсть [6].
У пвдготовщ майбутнього фах1вця до роботи з хором саме лекцшний курс хорознавства штегруе у структуруванш модул ¡в змютово-практичш складов! як вокальних, хорових, диригентсько-хорових предмет! в. так 1 загальномузичних дисциплш, пред мет ¡в культуролого-свпотлядно! спрямованостг Кредитно-модульна система навчання дае можливють оцшювати знания студент ¡в за допомогою виконання ввдповвдних творчо-пошукових завдань до кожного п модул ¡в. зразюв творчо! виконавсько! д1яльносп, самостшно! науково-дослвдно! роботи.
Впровадження системи кредитно-модульного навчання у процес оволодшня предметами вокально-хорового циклу [2] передбачае також необхвдшсть пошуку ввдповвдно! шформацм в 1нтернеп, електронних пособниках. у м1жособистюному спшкуванш у процес1 д1алогу (полшогу) щодо аналпу й оцшювання мистецьких твор1в, виконавських штерпретацш. Отже, едшсть та ефектившсть вокально-хорово! пвдготовки студенев у контексп формування професшних знань, умшь { навичок роботи з хором неможлив1 без ор1ентапп на штегративний пвдхвд до становления художньо-педагопчно! освпп, без пошуку шлях1в синтезу наукового-педагопчних та художньо-мистецьких здобутюв.
Наступним компонентом професшно! пвдготовки вчителя, зокрема музичного мистецтва, е оволодшня комплексом сучасних технолопй, яю забезпечують можливють ефективно! оргашзацн проектного, проблемного, групового, шдиввдуального, парного навчання школяр1в. Формування шновацшно! готовносп майбутнього вчителя музики зумовлене усввдомленням сутносп едносп процесу ¡нтеграцп рпноманпних форм 1 засоб1в шзнання.
1нтегращя теоретичних та методичних засад сучасно! професшно! мистецько! освпи з практикою пвдготовки фах1вщв дютае ввдповвдну адаптацш 1 у процеа викладання навчального курсу «Постановка голосу». Процес формування вокал ьно-техшчних. професшно-творчих умшь студенев передбачае насамперед актив1защю студентсько! пращ, тобто перенесения центру ваги на самостшну навчально-шзнавальну д1яльшсть: ввд розв'язання низки усввдомлених репродуктивних 1 творчих завдань — до умшь об'ективно! самооцшки результате д1яльносп й оперативно! 1х корекцп. У цьому контексп викладач повинен переор1ентуватися на створення умов для творчо! д1яльносп студент!в. спрямовано! на саморозвиток особистосп та II професшну самореалпашю. актуалпашю сформованих вмшь застосовувати теоретичш знания та практичний виконавський досввд.
Означений комплекс завдань опираеться на застосування пояснювально-
¡люстративних. репродуктивних («фонетичних»), частково-пошукових метод1в, методик «навчання у сгпвпраш» та «метод проекпв», тобто на практику особистюно ор1ентованого навчання у процесс конкретно! д!яльносп студента на основ! його вшьного вибору з урахуванням власних шзнавальних 1 творчих защкавлень. Так, застосування «методу проекпв» передбачае розв'язання студентом актуально! професшно! проблеми, яка включае, з одного боку, використання р!зномаштних спещальних метод!в, засоб!в навчання, а з шшого — !нтегрування знань та вмшь з! спор!днених галузей мистецько! творчост!.
Аналопчно методики «навчання у сшвпращ» забезпечують не лише оволодшня студентом в!дпов!дними спец!альними знаниями, вмшнями ! навичками, досв!дом творчо! виконавсько! д!яльност! на р!вн! !ндив!дуального розвитку, але й впливають на розвиток комушкативних зд!бностей як важливо! професшно-творчо! якост! майбутнього вчителя музики.
У процес! реал!зац!! творчих та пошуково-дослвдних метод!в навчання перед викладачем постае завдання переор!ентац!! навчально-виховно! роботи ! д!яльност! студент!в на р!зн! види самостшно! роботи, на пр!оритет д!яльносп пошукового, творчого характеру.
Важливим технолопчним елементом, який доцшьно впровадити у процес формування фахових ум!нь студекпв-вокалюив, е р!знор!вневе навчання, врахування вимог диференцшованого навчання, що сприяе впровадженню проблемно-д!яльн!сного типу орган!зац!! навчально-п!знавально! д!яльносп студент!в.
Розвиток творчо! особистост! майбутнього фах!вця мае пролягати через формування його як суб'екта навчально! д!яльносп. Тому процес навчання як взаемод!я викладача ! студент!в зор!ентований на суб'ект-суб'ектш гармон!йн! стосунки сп!вроб!тництва, д!алогу, сп!втворчост!; спрямований на орган!зац!ю активних творчих форм набуття студентами професшних знань, ум!нь, навичок, веде до розвитку особистост! в !! мотивацшнш, аксюлопчнш, !нтелектуальн!й, емоц!йно-вольов!й, предметно-практичн!й (технолопчнш), рефлексивн!й сферах; е шляхом, на якому формуеться готовн!сть студента до шновацшно! творчо! музично-педагопчно! д!яльност!.
Реал!защя процесу навчання у класах вокально-хорових дисципл!н як процесу сп!втворчост!, сшвробпництва, взаемод!! студенев ! педагопв виршуе таю основн! завдання:
- формування у майбутшх фах!вц!в прагнення до творчост! шляхом демонстрування приклад!в творчо! поведшки педагопв та кращих студекпв, створення творчого середовища, психолопчно сприятливого юимату для формування та вияву зразюв творчо! повед!нки;
- оргашзащю ефективно! навчально! д!яльност! студенев шляхом розвитку ситуативно-формуючо! духовно-творчо! мотивац!! (шзнавально!, комун!кативно!, профес!йно!, потреби в самовираженш, саморозвитку) та використання активних форм набуття знань! вм!нь;
- визначення особиспсного сенсу профес!йно! д!яльност! (мотивац!йна готовн!сть), актуал!зац!я загальних та спещальних зд!бностей особистост! студента щодо вимог творчо! професшно! д!яльносп (креативна готовшсть), досв!ду орган!зац!! творчо! навчально! д!яльносп учн!в (технолопчна готовн!сть), переосмислення набутого теоретико-методичного багажу, досвщу практично! д!яльносп, самовизначення в освпньому простор! (рефлексивна готовшсть) [1].
Коротко зупинимося на прикладах формування технолопчно! готовносп майбутнього вчителя музики до оргашзаци ансамблевого музикування як найб!льш мобшьно!! поширено! форми, що надае можливють безпосереднього творчого контакту м!ж учасниками, який виражаеться в актах комушкацн, перцепц!! та !нтеракц!! — умовно самостшних структурах сп!льно! музично-виконавсько! взаемод!! ансамбл!ст!в.
1нтеракц!я в контекст! музично-шзнавально! та виконавсько! д!яльност! спрямована на сприйняття, анал!з, опанування й штерпретацш виконуваного твору шляхом гармоншного поеднання його зм!стових ! формотворчих фактурних елемент!в, лог!чност! побудови музичних !нтонац!й та розгортання форми твору в цшому. Зм!стовий ! технолопчний аспекти
штеракцм передбачають також прагнення до ¡дентифпшцп та узгодженосп в1ртуозно-техшчних прийохпв. до в и важен о cri штонашйно'!. артикуляцшно!, темпоритхпчно!' сфер виконання.
Дослщжуючи структуру музично-виконавсько! взаемодм. О. Стурзеску [8] виокремлюе таю компоненты: когштивний (шзнавальний), емоцшний (афективний), конативний (поведшковий). Когштивний компонент передбачае вироблення едино! думки у npoueci обговорення й узгодження виконавських HaviipiB партнер1в. Цей компонент сприяе лопчному розподшу фактурних елемекпв, ïx розм1рносп та сполученосп у bcîx р1зновидах ансамблевого звучания. Емоцшний компонент музично-виконавсько! взаемоди хпстить у co6i емпапю (сшвпереживання), емоцшне узгодження псих1чних стан ¡в партнер1в, взаемний вплив ïxhîx почуттевих сфер.
О. Стурзеску розглядае штеракцш як базовий компонент, який детермшуе особливосп комушкативного та перцептивного компонекпв. Таким чином, технолопчна готовшсть до оргашзацп ансамблево! д1яльносп забезпечуеться комплексом спещальних музичних та професшно-педагопчних якостей (емпатшшсть, артистизм, ко му н i кат и в н i ст ь. креатившсть, здатшсть до розвинуто! саморефлексп тощо).
Важливим компонентом готов но cri виступае також об1знашсть студента з штерактивними технолопями, досвщ ïx практичного застосування. Так, у npoueci читання курсу «Практика роботи з хором» нами було розроблено та апробовано ряд щкавих методичних прийо\пв. наприклад, дшова гра «Склади мозапсу», яка закршлювала знания студент!в про структуру та компонування учасниюв хору. Для ïï проведения учасники отримували роздатков1 картки, що характеризували pericrpoBi особливосп сшвацьких голосов на ochobî естетично! синестезм (едносп вщповвдного тону кольору та звукового забарвлення). Проводячи гру, ми обговорювали 3i студентами також iHini в ар ¡ант и заповнення карток, можливосп використання «звукових вжторин» тощо.
У npoueci спшьного музикування у партнер1в виникають мгжособиспсш стосунки, яю утворюються на засад i предметно визначених функцюнально-рольових взаемодш, що згодом набувають вщносно самостшного характеру. Активне спшкування у npoueci сшльно! д1яльносп сприяе розвитку навичок ефективно! взаемодм з учасниками комушкативного процесу, полегшуе мгжособиспсш контакта в р1зних видах д1яльносп, сприяе формуванню та вдосконаленню професшно важливих особистюних якостей муз и кант ¡в — виконавщв i педагопв. Спшьна музично-виконавська д1яльшсть забезпечуе в комплекс! функцюнальну спещал1защю та узгоджену координашю. Як ситуащя спшьного виршення сенсомоторних та ¡нтелектуальних завдань, вона суб'ективно переживаеться i спричиняе прямий вплив на формування в учасниюв штерактивних стосунюв [8], готовности до продуктивно! та творчо! взаемодм. штегративних професшно-творчих умшь.
3 огляду на сказане констатуемо, що оволодшня предметами вокально-хорового циклу е не лише невщ'емним компонентом фахово!' шдготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, а й виступае своерщною творчою лаборатор1ею формування ¡нтегративних професшно-творчих умшь; сприяе шдвищенню якосп самостийно! творчо! д1яльности студент!в. трансляцм творчого музично-педагопчного досвщу викладача та створенню студентами на цш ochobî власного творчого продукту — досвщу органпацм навчально-виховно!' д1яльности школяр1в, формуванню готовности студента до майбутньо! шновацшно! педагопчно! д1яльносп загалом. Зазначена проблема потребуе розробки вщповщного навчально-методичного забезпечення.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1вагценко С. Формування готовносп майбутшх вчитетв до музично-педагопчно1 творчосп / С. Г. 1вагценко / Мистецька осв1та в контекста европейсько! iHrerpanjï: Теоретнчш та методичш засади розвитку: тези ]уижнародно1 науково! конференци (30 червня — 2 липня). — К.-Суми: СумДПУ îm. А. С. Макаренка, 2004. — С. 107-108.
2. Мартьянова Г. Вокально-хорова шдготовка студента до роботи з хором в систем! кредитно-модульного навчання / Г. Мартьянова // Педагопка вищо! та середньо! школи: зб. наук, праць (Спец. випуск: Мистецько-педагопчна осв1та) / ред. кол.: В. К. Буряк та ш. — Кривий Pir: Видавничий д1м, 2007. — № 18. — Ч. 1. —
С. 267-271.
3. Олексюк О. М. Музично-педагопчний процес у випцй шкот / О. М. Олексюк, М. М. Ткач. — К.: Знания Украши, 2009. — 123 с.
4. Падалка Г. М. Музична педагопка: Курс лекщй / Г. М. Падалка. — К.-Херсон, 1995. - 104 с.
5. Рудницька О. Педагопка: загальна та мистецька: навч. пос. / О. П. Рудницька. — Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2005. — 360 с.
6. Рейзенкшд Т. Категорп штеграцп у професшнш шдготовщ вчителя музики / Т. Рейзенкшд // Рвдна школа. — 2001,— №3,-С. 29-33.
7. Смирнова Т. Вигца диригентська хорова освпа в Укра1ш: минуле та сучасшсть / Т. Смирнова. — Харюв: Константа, 2002. - 256 с.
8. Стурзеску О. 1нтеракщя як самостшна структура музично-виконавсько! взаемодп ансамбл1спв / О. В. Стурзеску / Мистецька осв1та в контекст европейсько! ¿нтеграцп: Теоретичш та методичш засади розвигку: тези м1жнародно! науково! конференцп (30 червня — 2 липня). — К.-Суми: СумДПУ ш. А С. Макаренка, 2004. — С. 183-185.
УДК 378.014 1рина ГРИНЧУК, Олена ГОРБАЧ
П1ДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО 1НН0ВАЦ1ЙН01Д1ЯЛЫЮСТ1:
КУЛЬТУРОЛОПЧНИЙ АСПЕКТ
У cmammi euceimneno методичш аспекты формування культурологгчног компетентностг майбутнъого вчителя на приклаЫ розробленого авторсъкого курсу.
В статье рассмотрены методические аспекты формирования культурологической компетентности будущего учителя на примере разработанного авторского курса.
The article deals with methodical aspects offormation of cultural competence of the teacher to be on the basis of the course preparation by the authors.
Сучасна суспшьна та педагопчна реалыпсть вимагають якюних змш у npoueci шдготовки майбутнього вчителя. Вщповщаючи на запити практики, у педагопчних наукових дискурсах шдшмаються проблеми шновацшно! готовносп майбутнього фах1вця, його загально! та фахово! компетентност1. Так, викристалповуеться категор1я «профес1йно-педагопчна компетентн1сть» (I. Зязюн), яка визначае сформовану в npoueci учшня й розвинену в ход1 професойно! д1яльност1 ¡нтегративну яюсть педагога, утворену системою ключових, загальних i спец1альних компетенц1й, що е сукупшстю професойно значущих властивостей i забезпечують ycniniHy реал1зац1ю педагопчно! д1яльносп [6]. II структура охоплюе ряд компонекпв: акс1олопчний, культуротворчий, життетворчий, морально-естетичний, громадянський.
Зупинимося на acneicri культуролопчно! компетентност1 як чинника майбутньо! професойно-педагопчно! д1яльност1.
Метою cmammi е висвплення методичних аспект! в формування культуролопчно! компетентност! майбутнього вчителя, зокрема на приклад! розробленого курсу «Мистецьке краезнавство», покликаного формувати iHTepec до явищ icTopii та культури, мистецьких традиц!й народу, досвщ !х осмислення у загальноевропейському цившзацшному контекст!.
Курс «Мистецьке краезнавство» спрямований на виршення завдань формування у студекпв фахово! компетентност!, зокрема и акс!олопчного, культуротворчого компоненив, яю забезпечують здатшсть майбутнього педагога критично оцшювати загальнолюдськ!, нац!онально-культурн! ц!нност!, привласнювати !х як складову власного духовного свпу i формувати на цш основ! духовний свп майбутшх вихованщв [3]. Наведемо тематику курсу, яка охоплюе таю блоки:
- «Мистецьке краезнавство» в комплекс! краезнавчих дисциплш. Мистецтво Украши (вокально-хорова культура та шструментальне виконавство. Образотворче мистецтво та архпектура. Театральна культура та юномистецтво);
