CC BY
37
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4_
Лггература
1. Географ1чна енциклопед1я Украши: В 3-х т. - К.: Укр. енцикл. ¡м.М.Бажана. - 1989, т.1; 1990, т.2; 1993, т.3
2. Ковтун В.В., Степаненко A.B. Города Украины. Экономико-географический справочник. - К.: Вища школа, 1990. - 279 с.
3. Статистичний щор1чник Украши за 1999 piK. - К.: Техшка, 2000. - 672 с.
УДК 630*165.6 Пров. н.с. О.С. Мажула, к.с.-г.н. - УкрНШГА, м. Харюв;
с.н.с. В.П. Воитюк, к.с.-г.н. - Пол1съка ЛНДС
ДИНАМ1КА УРОЖАЙНОСТ1 ПЛАНТАЦ1Й СОСНИ ЗВИЧАЙН01
Висв1тлено доцшьшсть подальшого розвитку плантацшного насшництва сосни звичайно! у напрямку популяцшних плантацш та плантацш шдвищеного генетичного р1вня. Показана мшливють врожайностс шишок i насшня залежно вщ комплексу фактор1в.
O.S. Mazhula, V.P. Vojtyuk Dynamics of productivity of cones on seed orchards of Pinus sylvestris
It was presented expedience of further development of seed orchards and seed plantation of Pinus sylvestris. Course of this development is population plantation and seed orchards of second generation. It was demonstrated variability of productivity of cones and seeds in dependence of complex of efficient.
Загальносв1това "ешдем1я", пов'язана з Teopiero плюсових дерев i насшне-вими плантащями, яка р1зною Miporo охопила краши в 60-80-Ti роки, змшилась деяким скептицизмом у юнщ 80-тих [1] i затишшям в 90-Ti.
На даний час нагромаджено значний досвщ з вщбору плюсових дерев, закладення плантацш, ощнки клошв та родин [2-5]. Узагальнюючи 6araTopi4Hi досягнення постшно! лгсонасшнево! бази л1сових порщ, ми прийшли до висновку, що для сосни звичайно! насшнев1 плантацп мають ряд незаперечних позитивних моменлв:
• можливють збору насшня з кращих насаджень та дерев, розмножених вегетатив-ним чи насшневим шляхом. На ПЛСУ сосни, яким виповнилось бшьше 30 poxiB, у генетичних резерватах i з плюсових дерев шишки практично шхто не збирае через недоступшсть та низьку врожайшсть;
• бшьшу врожайшсть шишок пор1вняно з насадженнями, а також наявшсть незнач-ного врожаю шишок навт у маловрожайш роки, яким був i 2000 piK;
• 6rnbmi, шж у насадженнях розм1ри шишок та насшня, що сприяе кращш якоси насшня та росту аянщв.
Про перспектившсть клонового насшництва сосни, модрини та шших по-рщ вказують також P.M. Яцик, П.С. Каплуновський, B.I. Ступар та iHmi [6].
Систематичне вивчення росту випробних культур сосни звичайно! свщ-чить, що у середньому по Украш 30 % ввдбраних за фенотипом плюсових дерев за ростовими показниками е ¿стотно кращими за контроль. Розмноження таких дерев - кандидапв у елпу на даний час можливе лише на клонових насшневих плантащях (КНП).
Вивчення росту вегетативних потомств плюсових дерев на плантащях дозволяв вщбрати швидкоросл1 клони. IctothI значения коефщенлв спадковосл за висотою (за нашими даними, ix значения 0,114-0,652) св1дчать про перспектив-HicTb такого выбору. Але на даний час у нашш краш немае бази для мжроклону-
вання гетерозисних дерев сосни звичайно! та розвитку клонового л1с1вництва, тому насшнев! плантацп е чи не единим методом отримання генотитв з покраще-ними спадковими якостями.
На наш погляд, перспективними е два головш напрямки подальшого розвитку ПЛНБ сосни звичайно!:
• закладення популяцшних клонових 1 родинних плантацш I порядку з 20-30 1 бшь-ше дерев, вдабраних у насадженнях, що е кандидатами у сорти-популяцп;
• закладення плантацш II порядку за загальною та специф1чною комбшацшною здатшстю.
Продовжують бути актуальними питания стабшьних високих врожа!в насшня на плантащях для повного забезпечення потреб виробництва при незначних 1х площах. На даний час виникае проблема реконструкцп плантацш та виршення питания необхщност! та перспективност! !х замши, у зв'язку з втратою сво!х осно-вних функцш.
Багатор1чш дослщження врожайност! шишок та насшня на клашшдях сосни звичайно! свщчать про !! м1нлив1сть залежно вщ щлого ряду фактор1в:
• в1ку;
• ктматичних умов;
• географ1чного розташування;
• типу л1сорослинних умов;
• набору генотитв;
• типу плантацп (родинна - клонова);
• густоти.
Д1ю кожного з цих фактор1в не можна розглядати вщособлено, вони псно взаемодтоть м1ж собою. I у певш роки, у певних умовах кожен з них виступав як бшьш виршальний, шж шший. Проведемо анал1з ди р1зних фактор1в на основ! багатор!чних досл!джень врожайност! шишок та насшня плантацш сосни в Хар-ювськш облает!, долучивши також спостереження на плантащях Волин!.
Одним з виршальних фактор!в врожайност! плантац!й е !х в!к. Динам!ка врожайност! клонових плантацш сосни звичайно! залежно вщ вжу, в основному, е вивченою. Слабким м!сцем у цих досл!дженнях е врожайн!сть плантац!й п!сля !х змикання та розгляд д!! цього фактору у взаемодп з ¿ншими елементами. У наших досл!дженнях типовою була така м!нлив!сть врожайност! шишок та насшня залежно вщ в!ку у р!зних географ!чних районах:
• перш1 одиничш врожа!' в 3-4 - р1чному вщ1;
• перш1 виробничо-значим! врожа!' в 10-11-р1чному вщ1;
• найб!льш ¡нтенсивн! врожа! плантацш, починаючи з 13-15-р1чного в1ку ! до початку повного змикання плантацш.
Наш! спостереження св!дчать: чим в!льн!ше стояния дерев на плантащях, тим до бшьш значного в!ку наростае врожайн!сть сосни.
Насшнева продуктившеть клон!в на плантац!ях залежить як вщ к!лькост! шишок, так ! в!д виходу повного нас!ння з шишки. Досл!дження показали що зв'я-зок м!ж врожаем нас!ння ! к!льк!стю шишок е дуже тасний г= 0,862 /1Г = 2,51; 1;05 = 2,03/, в!н б!льший, н!ж м!ж врожаем нас!ння та виходом насшня з шишки. Коеф!-ц!ент кореляцп у другому випадку г= 0,354 / 1Г= 2,51; 105= 2,03/. Тому для характеристики врожайност! плантацш у даному опиш ми брали показник-кшьюсть шишок на дерев!.
Розмпцення илаигаш!' обл., ДЛГ
Табл.1. Врожан шишок на плантащях сосни е ХармеськШ та Волинськш областях е 2000 р.
Тип платацн
Характеристика клон in та с ¡Мей
PiK закладення
Початкове розм]щення 1 % зш кнення на дакий час
ГУМ
Ссредня к1Лькють шишок на дерев!, шг
Кшьюсть щеп без шишок, %
1
Харювська
КПП I порядку
Клони плюс, дер. Хар. оСл.
1972
5x5/90
С2
gill
21.S
Змпкський
-U-
1976-!980
5x5 120
В2
2±5
56,6
1985
5x5/80 (видал. четв, ряд в 1998)
40+3
3,6
-11-
-II-
1986
5x5/100
21 ±2
13.4
■II-
Клони з Саратова, Полоцька, Харкова
1987
5x5/50
30±3
11,1
КПП И порядку на СКЗ геогр.ф.
1987
5x10/50
32±4
16,9
-П-
К(НП II порядку родинно-клонова
Клони плюс, дерей II вшбору
1987
41 ±3
КНП II порядку на СКЗ плюс, д.
Клони imioc.дерев. Хар к i вс ько'Г об л.: 1 - 3x2 5 -3 д
1987
56±5
КНП 1Г порядку на СКЗ геогр.ф.
Клони а В'ягкн, Бобруйська, Тамбова, Саратова
1988
5x10/40
4±2
5,2
-П-
КНП II порядку на СКЗ геогр.ф.
Клони з Полоцька, Боб руйська, Саратова, Тамбова
1988
1813
14,8
КНП II порядку на СКЗ плюс. д.
Клони плюс, дерев XapKiBCbKoY обл.
1989
5x10/0
9±2
14,9
-II-
КПП I порядку
1990
5x5/100
9±1
11,6
Родинна НП
Cim i плюс дер.Хар.сиэл.
1992
5x5/0
1±0
81
КНП 1 порядку
Клони плюс, дер. Хар. обл.
1992
3±0
48,5
Волинська
-П-
Клони плюс. дср.Вол. обл.
1974
8x8/100
СЗ
125±23
-И-
1974-1975
В2
Е5±9
Волинська
3EipiBCbKin"i
8x8 / 60 (видал. третШ ряд)
С2-Д2
99±1
-11-
1976
8x8/100
6714
Ковельсък.
-П-
-II-
1982
1983 1984-85
8x8/0 8x8/0
-II-
_В2_
-II--II-
97±7 64±7 75±7
5,1 4,8
Обл1ки шишок на плантащях, яю в1др1зняються щлим рядом фактор1в, в останнш рж дослщжень (2000 р.) в Харювськш та Волинськш областях показали, що кл!матичш умови роюв закладення та розвитку шишок у першш з областей були пршими, шж у другш. Хоча [ на Волиш цей рж був вщносно маловрожай-ним для бшьшосп клошв на плантащях. Середнш врожай на 15-р1чних плантащях в Харювськш обл. становив 40 шишок на одну щепу, у Волинськш - 75 (табл. 1). У такому ж в1щ в шш1 бшьш врожайш роки цей показник у р1зних географ1чних районах досягав - 200-400 шт. Винятком були деяю щепи: окремих клошв, врожайшсть яких у Харювськш обл. досягала 204-280 шишок, у Волинськш - 414-453.
1стотно вщр1знялася врожайшсть бшьш старших 20-28-р1чних плантацш -в Харювськш облает та 24-26-р1чних - на Волиш. I причина тут не тшьки у географ1чному розташуванш [ набор! клошв. Значно густше початкове розмщен-ня щеп на плантащях Харювщини (5x5 м, на Волиш - 8x8 м) та вщеутшеть свое-часних догляд1в викликали швидке з1мкнення плантацш [ майже повну в1дсут-шеть шишок, як у 1999, так [ в 2000 р. (середня врожайшсть в1дповщно: 10-20 та 2-8 шт. шишок; у 2000 р. 21,8-56,6 % щеп шишки були повшетю в1дсутш). На плантащях такого ж вжу у Волинськш обл. врожайшсть становила 67-125 шишок на 1 щепу, вш щеплеш дерева на плантащях були з шишками. I найстарш! план-тацп 25-26-р!чш у цьому репот мали врожай шишок не нижчий, шж 15-20-р!чш.
Кр1м динамжи загально! врожайносп щеп на плантащях, ми вщзначаемо також мшливють жшочого та чолов1чого "цвтння" [7], яка приводить до змши розмщення жшочого ярусу у клошв та доступноста збору шишок. Як вщомо, першими на щепах сосни з'являються жшоч! стробши. Чолов1че "цвтння" з'явля-еться дещо шзшше [ пов'язане з1 стадшним "старшням" гшок у нижньому ярусг Починаючись шзшше його штенсившсть у бшьшосп клошв наростае швидше, шж жшочого. Це призводить до швидкого перемщення жшочого ярусу на бшьшу висоту.
Таким чином, при створенш плантацш 1-р1чними щепами з закритою коре-невою системою та регулярними обр1зками крони до 10-13-р1чного в1ку бшьшгсть шишок розмщет на висот! 0.5-2 метри [ легко доступш для збору з землг У старшому вод нижня границя жшочого ярусу перем1щуеться на бшьш значну висоту [ в 20-24-р1чному вод опиняеться на висои 4-6 метр1в, у 26-28-р1чному вщ! - 5-7 мет-р1в [ стае недоступною для швидкого збору шишок (табл. 2). Як вказано вище, таке "старшня" плантацш проходить значно штенсившше при !х перегущеносп. У Харювськш обл. на загущених плантащях 20-28 - р1чного в1ку вщбулось не тшьки перемщення жшочого ярусу на висоту 6-7 метр1в, але [ в1дмирання гшок до 4 метр1в.
У перюд максимально! продуктивное^ плантацш найбшьше значения для врожайносп мають генотип клошв та л1сорослинш умови плантацп. Ми провели дослщження врожайност! трьох р1зних за сексуал!защею клошв, щепи яких представлен! на плантащях з р!зними л!сорослинними умовами (В2 та С2). Двофакто-рний дисперс!йний анал!з показав, що ¿стотний вплив на юльюсть шишок мали клонова належшеть, тобто генотип клону, еколог!чн! умови плантацп, а також взаемод!я клошв з л!сорослинними умовами (табл. 3). Проведений анал!з евщ-чить, що максимально вплинув на врожайн!сть генотип клону - 61,9 %; 13,1 % -вплив р!знищ м!ж д!лянками; вплив взаемодп клон!в та люорослинними умовами - 8 %. Частка випадково! м!нливост! - 17 %.
Табл. 2. Высота и^еп та жшочого^русу у кяошв на КНПI порядку
Розмшення плантацм обл., ДЛГ Р1К закладки Початкове розмщення 1 % зткнення на данин час ТУМ Висота щеп, м Висота до перших шишок, м Висота до живо! плки
середня М±ш Мтах/ Мш1П
серсдня М±т М шах / М тт середня М±гп М шах / М тт
Волинська Ковельський кв.25 1974 8x8/100 СЗ 10,2±0,3 7,9/11,6 5,8±0,4 2,0/7,5 - -
-//-кв.5] 1974-1975 -//- В2 8,6±0,4 6,6/10,6 4,4±0,4 2,0/6,4 - -
Волинська Зв1р]вський кв.50 -//- 8x8160 (видалено кожний третНй ряд) С2-Д2 11,3±0,3 6,7/15,4 5,б±0,2 1,5/8,1 - -
-//- кв.57 1976 8x8/100 -//- 10,4±0,1 7,5/13,7 4,б±0,1 2,5/7,2 - -
Харгавська 1972 5x5 / 90 С2 12,0±0,3 9,3/15,5 7,0±03 4,3/12,5 4,2±-0,3 1,7/6,5
ЗмИВСЪКИЙ -и- 1976-1980 5x5/120 В2 11,6 ¿0,2 10,5/13,5 6,1±0,5 3,2/10,0 4,3±0,4 1,7/9,7
Таб.т. 3. Результата двофакторного дисперЫйного аналЬу кшькоспи шишоку рйних клон ¡в на плантациях
Вар1ашя Ступеш свободи Дсвшти Дисперсл Рф Рт
5% 1 %
По фактору А /плантацГь/ 1 395850,74 395850,74 23,09 4,17 7,56
По фактору В /клони/ 9 1874432,2 937216,1 54,99 3,32 5,39
Взаемод1я АВ 2 244847,36 122423,68 7,14 3,32 5,39
Залишкова 30 514400,4 17146,68 - - -
Загальна 35 3029530,7 - - - -
Наскшьки ж стабшьним с генотишчний фактор залежно в1д вшу? Вжову стабшьшсть врожайноста клошв ми ощнювали за величиною коефшденлв кореляцп IX значень у р1зш роки. Коефщенти кореляцп кшькосл шишок у клошв у р1зш роки на 28-р1чнш КНП у Харювськш обл. вартовали вщ г = 0,113 до г = 0,724. Р1зш значения цих показниюв пов'язаш з р1зною вжовою стабшьшстю окремих клошв.
Вжову стабшьшсть клошв, р1зних за врожайшстю за середшми багатор1ч-ними даними, можна простежити за графжами рангових положень цих клошв (рис. 1). Анал1з графтв мшливосп ранпв св1дчить, що ранги клошв, яю за бага-тор1чними даними е високоврожайними та середньо-врожайними, значно варж>-ють у р1зш роки (в межах 20-25 ранпв), хоча основна кшьюсть значень знахо-диться у межах перших чи середшх ранпв. Найбшьшу вжову стабшьшсть вро-жайноста мають низьковрожайш клони (в межах 10 ранпв). Стабшьшсть рангового положения цих клошв, ймов1рно, пов'язана з !х ростовим типом, тому змша
а)
9
В1к,
Рис. 1. Ранги клошв у ргзному вщ1, як1 за середнгм багатор1чним врожаем шишок були:
а — високоврожайними; б — середньо-врожайними; в — низьковрожайними
I ще один з1 згаданих вище фактор1в, який впливае на врожайшсть планта-цш - це тип плантацп: родинна-клонова. Л1сов1 селекщонери передбачали, що
Науковий bîchhk, 2000, вип. 10.4
створення насшневих плантацш методом щеплення живщв, взятих з пристигаю-чих i стиглих дерев на молод1 сшнщ, дасть змогу одержати бшьш ранш та штен-chbhî врожа! насшня, шж на родинних плантащях. Як вказано вище, систематичш спостереження за "цвтнням" на клонових плантащях хвойних пор1д св1дчать, що до 10-р1чного в1ку врожай шишок i насшня на даних плантащях незначний.
1нтенсившсть репродуктивних процешв у р1зних насшневих потомствах вивчена мало, не встановлено, чи е зв'язок м1ж динамжою та штенсившстю цвь тшня у родинних i клонових нащадюв одних i тих самих дерев. Для значения ге-нотишчного фактора у репродуктивних особливостях вегетативних i насшневих нащадюв у 1992 р. в Змпвському ДЛГ Харювсько! облает одним з автор1в допису були закладеш клонова i родинна плантацп сосни звичайно!, на яких представлен! потомства одних i тих самих плюсових дерев.
Облж чолов1чого i жшочого цвтння в 1996 р. показав, що в 5-р1чному вщ1 воно е дуже незначним на обох плантащях. Водночас клонов1 потомства мають дещо штенсившше жшоче "цвтння" (у 64 % дерев), шж насшнев1 потомства цих же дерев (у 18 % дерев). Чолов1ч1 стробши у даному в1щ вщсутш, як на клоновш, так i на родиннш плантащях. Врожайшсть шишок у 8-р1чному в1щ також була дещо вища на клоновш плантацп (табл. 1). Вщсоток дерев з шишками на цш плантацп - 51,5; на родиннш - 19 %. Ictothoto зв'язку м1ж врожайшстю клошв i родин одних i тих самих генотитв у в1щ до 8-ми роюв не встановлено.
Таким чином, на даний час насшнев1 плантацп сосни звичайно1 (клонов1 чи родинш) е перспективними методами отримання генотитв, з покращеними спад-ковими якостями. Головш напрямки подальшого розвитку ПЛНБ ще! породи: закладення популяцшних клонових i родинних плантацш на 6a3i насаджень, що е кандидатами у сорти-популяцп та закладення плантацш II порядку за загальною та специф1чною комбшацшною здатшстю.
Врожа! шишок i насшня на плантащях залежать як вщ суб'ективних i об'-ективних фактор1в, так i вщ ïx взаемодп. До фактор1в, яю можна тдбирати чи ре-гулювати, належать: тип плантацп, географ1чне розмщення, густота, тип л1сорос-линних умов i Ha6ip генотитв. Шдб1р оптимальних значень цих фактор1в дозволить отримати стабшьш висою врожа! насшня на плантащях.
Л1тература
1. Giertych M. Seed orchards in crisis// Forest Ecol. Manag. - 1987. - P. 1-7.
2. Мажула O.C. PicT i насшнева продуктившсть клошв сосни звичайно!' на люонаанневих плантащях в Л1вобережному люостепу: Автореф. дис.канд. с.-г. наук. - Харгав, 1993. - 24 с.
3. Kurm M., Tamm Y. Seed orchards of Scots pine and the possibilities for the improvement of seed production in Estonia// Scots pine breeding and genetics/ Proceeding of the IUFRO S. 5. 02.1994 -Kaunas/ Girionis, 1994. - P. 180-183.
4. Baumanis I., Birgelis J., Gailis A. Tree breeding of Scots pine in Latvia// Scots pine breeding and genetics/ Proceeding of the IUFRO S. 02.1994 - Kaunas/ Girionis, 1994. - P. 169-172.
5. Ефимов Ю.П. Семенные плантации в лесной селекции и семеноводстве: Автореф. дисс. доктора с.-х наук. - Йошкар-Ола, 1997. - 45 с.
6. Яцик P.M., Каплуновський П.С., Ступар B.I. та шшь Оцшка розвитку плантацшного та популяцшного люового насшництва в Карпатському periorn Укра1'ш// Тези м1жнар. Наук.-практ. конф. "Проблеми розвитку та перспективи лгавничо!' ocbîth, науки та виробництва". - Льв1в: Укр-ДЛТУ, 1999. - С. 137-138.
7. Мажула О.С. Динамжа сексуал1зацп та пилкова продуктившсть клошв сосни звичайно!// Лтавництво i агролюомелюрашя. - 1999, вип. 96. - С. 43-46.
