CC BY
37
Л1тература
1. Загороднюк 1.В. Польовий визначник дрiбних ссавцiв Укра1ни / 1.В. Загороднюк // Працi Терюлопчно! школи. - К. : Вид-во 'Щбра". - 2002. - Вип. 5. - 60 с.
2. Загороднюк I. Бальш ощнки чисельностi популяцш та мiнiмальна схема облiку ссавщв // I. Загороднюк, О. Киселюк, I. Полiщук, I. Зенiна // Вюник Львiвського унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. Iвана Франка. - 2002. - Вип. 30. - С. 8-17.
3. Корнеев О.П. Визначник звiрiв УРСР / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во "Рад. шк.", 1965. - 236 с.
4. Межжерин С.В. Географическое распространение, численность и биотопическое распределение лесных мышей рода Sylvaemus (Rodentia, Muridae) на территории Украины / С.В. Межжерин, Е.И. Лашкова, Н.Н. Товпинец // Вестник зоологии. - 2002. - Вып. 36. - С. 39-49.
5. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Укра1ни (еколопя, значення, охорона) / К.А. Татаринов. - Львiв : Вид-во Львiвського ун-ту, 1973. - 258 с.
6. Angelstam P. Distribution borders of fleid mice Apodemus: the importance of seed abundance and landscape composition / P. Angelstam, L. Hansson, S. Pehrsson. - Oikos. - 1987. - Vol. 50, № 1. -Pp. 123-130.
Онищук А.С. Распространение отдельных представителей рода Sylvaemus в лесных биотопах на территории Кременецкого горбогорья
Приведены результаты исследований распространения отдельных представителей рода Sylvaemus на территории Кременецкого горбогорья. Лесные мыши в фауне Креме-нецкого горбогорья представлены двумя видами - мыша лесная (S. sylvaticus) и желтогрудая (S. tauricus). Анализ результатов исследования свидетельствует о том, что эти виды распространены как в искусственных, так и в природных лиственных и хвойно-ли-ственных лесных участках и тяготеют к синантропии. Средняя относительная численность представителей исследуемых видов на территории Кременецкого горбогорья колеблется в пределах 3,5-4,2 особей на 100 ловушко/суток. Также установлено, что в соответствии с универсальной шкалой балльных оценок численности мелких млекопитающих лесные мыши на исследуемой территории относятся к обычным видам.
Ключевые слова: мыши рода Sylvaemus, Кременецкое горбогорье, лесные группировки микромамалий.
Onischuk A.S. The Extension of Certain Members of the Genus Sylvaemus in Forest Habitats in the Kremenets Hill Ridge
The results of studies of individual distribution of the Sylvaemus genus in the Kremenets Hill Ridge are presented. Forest mice in the Kremenets Hill Ridge fauna are represented by two species - S. silvatitsus and S. tauricus. The analysis of the survey results suggests that these species are common in both artificial and natural deciduous and coniferous-deciduous forest areas and tend to Synanthropy. The average relative number of representatives of the studied species in the Kremenets Hill Ridge ranges 3,5-4,2 individuals per 100 trap / nights. Forest Mouse at investigated territory is proved to belong to the ordinary types according to universal estimation scale of small mammals.
Key words: mouse of Genus Sylvaemus, species, Kremenets Hill Ridge, forest communities of micro mammals.
УДК 630*907.11(477.83) Доц. В.Б. Левченко, канд. с.-г. наук;
доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук -Житомирський нацюнальний агроекологiчний ушверситет
ЕКОЛОГО-ПАТОЛОГ1ЧНА ТА ЕНТОМОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРОБ I ШК1ДНИК1В С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В НАСАДЖЕННЯХ Л1СОНАС1НН6ВОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ВШСЬКОВОГО Л1СГОСПУ
Наведено даш про поширення хвороб та шкщнигав на люонасшневих плантащях та постшних люонасшневих дшянках в умовах урочищ Житомирського вшськового люгоспу. Запропоновано заходи з попередження люових патологш в умовах люових на-
саджень господарства. Здiйснено екологiчний монiторинг та проведено ф^опатолопч-ну експертизу лiсонасiннeвих плантацш в умовах Корбутiвського лiсництва Жито-мирського вiйськового лiсгоспу. Оцiнено ентомолопчну ситуацiю щодо поширення ос-новних шюднигав сiянцiв сосни звичайно! в насшневих вiддiленнях пiдприeмства. Зап-ропоновано практичш заходи з недопущення поширення хвороб та шкщнигав сiянцiв сосни звичайно! в урочищах люництва.
Ключов слова: осередки коренево! губки, стушнь ураження, стовбуровi шкiдники.
Вступ. У 1990 р. в тодшньому Корбупвському вшськовому люнищга, яке адмшстративно вщносилось до 1вано-Франювського люопромислового комбшату (сьогодш це Житомирський вшськовий люгосп) почали створювати люонасшневий комплекс 1з вирощування сосни звичайно!. Цьому передувала селекцшна швентаризащя л1ив вшськового люгоспу, внаслщок яко! було видь лено особливу форму сосни звичайно! - "лопатинську". Вона в1др1зняеться гос-подарсько-щнними ознаками: високою штенсившстю росту, добрим очищен-ням стовбура вщ сучюв, стшюстю до хвороб та шюдниюв, вщносно невеликими розм1рами крони, значною щшьнютю деревини 1 високою смолопродуктив-нютю [3]. Типов1 насадження сосни звичайно! (лопатинська форма) виявлеш у кварталах 63 1 64 Бшокоровицького люництва Житомирського вшськового лю-госпу. Це - високопродуктивш соснов1 деревостани 80-р1чного в1ку, запас деревини яких сягае 500 м3/га, середня висота - 34 м, середнш д1аметр - 45 см, бош-тет - 1а. У склад1 насадження переважае сосна звичайна, зрщка як домшка трапляються стигл1 екземпляри дуба, граба, берези, ялини. У зазначених наса-дженнях з метою охорони, збереження 1 вщтворення ушкального для Центрального Полюся високопродуктивного плюсового насадження сосни звичайно!, яке мае велике наукове 1 практичне значення, було створено заповщний район, за-гальна площа якого - 109 га. На його основ! та видшених у ньому плюсових деревах 1 був створений люонасшневий комплекс. До його складу також ввшшли: постшш люонасшнев1 дшянки, клонов1 люонасшнев1 плантацп, арх1вно-маточ-на плантащя, випробувальш культури.
Анал1з останшх досл1джень та постановка завдання. Постшш люона-сшнев1 дшянки (ПЛНД) - високопродуктивш та високояюсш для цих тишв люо-рослинних умов дшянки природного люу або люових культур вщомого похо-дження, спещально оформлеш, для отримання цшного за спадковими властивос-тями насшня протягом тривалого перюду [4, 7]. ПЛНД мають вщповщати двом умовам: ранне та штенсивне плодоношения; зручнють загот1вл1 насшня. У Жито-мирському вшськовому люгосш постшш люонасшнев1 дшянки знаходяться у квартал! 21 Корбутавського люництва, урочище Висока Дч. Перша ПЛНД (видш 1) закладена в 1991 р. на площ1 6 га, схема закладки 3x4 м, склад деревостану 10С, повнота 0,6; тип люорослинних умов В2. Переведена в ПЛНД у 1995 р. Друга ПЛНД (видш 2) закладена в 1992 р. на площ1 5,7 га, схема закладки 3x4 м, склад деревостану 10С, повнота 0,6 тип люорослинних умов В2. Переведена в ПЛНД у 1996 р. Даних про загопвлю насшня на цих ПЛНД не знайдено.
На територп ЛНП проводиться догляд шляхом викошування трави та ви-рубування другорядних порщ. З метою запобшання пожежам влаштоваш мше-рал1зоваш смуги. Арх1вно-маточна плантащя площею 4,8 га створена з вегетативного потомства плюсових дерев для вивчення та збереження цшного генофонду на випадок втрати маточних особин. Кр1м цього, плантащю можна вико-
ристовувати як джерело живцевого матер1алу для розмноження плюсових та ел1тних дерев, а також для створення клонових плантацш, оскшьки тут прость ше заготовляти живщ. Арх1вно-маточну плантащю закладали у два етапи: у 1988 р. - 2 га та в 1989 р. - 2,8 га. Створювали !! на зрубц рельеф дшянки - р1в-нинний; Грунт - дерново-середньоотдзолений. Для тдготовки Грунту було проведено культиващю тсля часткового розкорчування. Для створення планта-цп висаджували саджанщ, щеплеш в 1990 р. в теплищ люництва. Живщ взяли 1з плюсових дерев Зар1чанського, Бшокоровицького люництв Житомирського вшськового люгоспу та Корабельного люництва ДП "Житомирське ЛГ". Схема розмщення 8x8 м. Змшування клошв - рядами, зпдно з проектом 1вано-Фран-ювського фшалу УкрНД1ЛГА. Станом на 1992 р., 1з 659 посаджених щеп прижилось 502 шт. У З огляду на це було проведено доповнення. На цей час вж ар-х1вно-маточно! плантацп становить 14-15 роюв, !! територ1я огороджена, тут проводиться регулярне обкошування трав у м1жряддях.
Для перев1рки плюсових дерев на елггшсть у 1990 р. у квартал! 21 видт 1 на площ1 0,9 га було створено випробувальш культури. Шдготовку Грунту проводили частково, борознами, садшня мехашзоване, схема садшня 2,5x0,7 м, тип люу В2ДС. У 1995 р. насадження переведено в ПЛНД. Склад 10 С, повнота 0,8. Даш щодо схем садшня клошв 1 контрольних зразюв дерев вщсутш.
Об'екти та методика дослщжень. Обстеження дерев на люонасшнево-му комплекс проводили в липш - вересш 2013 р. Було обстежено ЛНП на пло-щ1 13 га, зокрема ЛНП №1 (закладена в 1991 р.), ЛНП №6 (1992 р. посадки); ЛНП №8 (1993 р.); ЛНП №9 (1994 р.). Окрш цього, обстежено наявш ПЛНД. Дослщжено також саштарний стан дерев на арх1вно-маточнш плантацп.
На першому еташ дослщжень проводили визначення таксацшних показ-ниюв. Для кожного дерева вим1рювали висоту (за допомогою висотом1ра ВКН-1), д1аметр на висот 1,3 м за допомогою м1рно! вилки, розм1ри крон з швноч1 на швдень, 1з сходу на захщ, плодоношення за шкалою Каппера. Для анал1зу саш-тарного стану насаджень визначали категор1ю саштарного стану кожного дерева за спещальною шкалою [8]. Шд час обстеження вщзначали стушнь пошко-дження крон хвоегризучими шкздниками [1]. При цьому збирали личинки, яйцекладки та 1маго для визначення видового складу потенцшних шкздниюв хво!. 1з дерев вщбирали зразки пожовтшо! та буро! хво!, гшки, уражеш некрозами та плодов! тша трутовиюв для визначення в лабораторних умовах видового складу збудниюв хвороб. Визначали збудниюв хвороб та шкздниюв за спещаль зованими визначниками [2, 5, 9]. Основш л1ивничо-таксацшш показники люо-насшневого комплексу представлено в табл. 1.
Для виявлення наявносп фггопатогенних гриб1в - збудниюв захворю-вань насшня сосни - вздбирали 300 шишок. Отримане з них насшня дослзджу-вали за стандартними методиками [4, 6]. Роботу виконали в лабораторп Полюь-кого фЫалу УкрНД1ЛГА (м. Житомир). Виявлення поверхнево! шфекцп збудниюв хвороб на насшш сосни проводили у двох повторностях, для кожно! взд-бирали по 100 насшин. Пророщування мщелто гриб1в проводили протягом 6 дтв на живильному середовищ1 (кислий картопляний агар) в чашках Петр1 за температури 25-28 °С.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйнi показники .исонасииивого комплексу
Назва дшянки Р1к закладки ТЛУ Квартал Площа дшянки Середш В1к насаджен-ня, рокш
Н, м Б, м
Клонов1 л1сов1 плантацп 1990 С? 21 3,0 11,5 25,4 27
1991 С? 21 3,0 7,6 24,1 23
1992 С2 21 3,0 7,2 25,8 22
1993 С, 21 3,0 7,5 24,9 21
1994 С, 21 3,0 7,8 23,8 20
1995 С2 21 3,0 8,0 22,8 19
Постшш л1сонасшнев1 дшянки 1990 В? 22 5,0 16,2 32,1 30
1989 В2 22 6,0 13,5 26,1 27
Арх1вно-маточна плантащя 1988-1989 С2 63 4,0 6,5 12,2 15
За цей час бшя насшин формувалися колонн грибiв, ступiнь зараження якими оцшювали за такою шкалою:
• 1 - до 5 %, поодиноке зараження;
• 2 - до 25 %, слабке зараження;
• 3 - до 50 %, середне зараження;
• 4 - бшьше 50 %, сильне зараження.
Результати досл1джень та 1х анал1з. Розподiл дерев на територн люона-сiнневих плантацiй i дшянок за категорiями санiтарного стану наведено в табл. 2.
Табл. 2. Розподт дерев за категорiями саттарного стану
Категорн саттарного стану дшянок
Назва дшянки
и
о р
о
д
%
л б а л
%
%
и
Ига
%
«
о
у
%
« й
8 ^ ° й. Э СР
Разом
%
%
ПЛНД, кв.21. вид. 1
56
56
39
39
100
100
ПЛНД, кв.21. вид.2
79
79
18
18
100
100
Арх1вно-маточна плантащя
247
66,8
112
27,3
16
3,9
1,2
0,3
0,5
410
100
ЛНП №1, 1990 р.
126
66,3
49
25,8
14
7,4
100
100
ЛНП №5, 1991 р.
162
80,2
33
16,3
3,5
202
100
ЛНП №6, 1992 р.
82
63,1
41
31,5
4,6
0,8
130
100
ЛНП №7, 1993 р.
77
64,2
35
29,2
4,2
1,7
07
120
100
ЛНП №8, 1994 р.
36
29,3
2,4
123
100
ЛНП №9, 1995 р.
106
73,6
34
23,6
2,8
144
100
Разом
1046
397
26,1
63
4,2
0,5
0,1
0,2
1519
100
5
5
3
3
5
1
2
7
6
1
5
2
1
3
3
4
9
8
2
3
Загалом на територп люонасшневого комплексу дослщжено 1519 дерев. Найбшьша кшьюсть дерев облжована на архiвно-маточнiй плантацп - 27,0 % вщ загально! кшькосп, найменша - на ПЛНД у кв.21, вид.1 i ПЛНД у кв.21, вид.2 - кшьюсть дерев, включених в облж на кожнiй з цих дшянок, становили 6,6 % вщ загально! кшькосп обстежених дерев.
Здорових дерев (перша категорiя саштарного стану) на територп комплексу виявлено 68,9 % вщ загальноï юлькосп. Дерева другоï категорiï саштар-ного стану становлять 26,1 %. На люонасшневих плантацiях частка ослаблених, сильно ослаблених та всихаючих дерев е вищою, що, на нашу думку, е наслщ-ком дiï низовоï пожежi, яка сталася в 1992 р. На територп люонасшневих план-тацiй i дiлянок проводиться постшний догляд за складом деревостану, тд час якого свiжий сухостiй вибираеться 3i складу насадження, тому юльюсть сухос-тiйних дерев е невисокою.
Окрiм загальноï оцiнки стану дерев, важливе значения мае наявнiсть шюдниюв та збудникiв хвороб, якi можуть iстотно погiршити стан насаджень. На люонасшневих плантацiях i дiлянках ми видшили двi екологiчнi групи збуд-никiв хвороб та потенцiйних шюдниюв:
1) живляться рiзними частинами дерев, можуть бути причиною попршення загального фiзiологiчного стану, зниження урожайиостi та продуктивност насаджень;
2) спецiалiзоваиi хвороби й шюдники плодiв та насшня.
До комах, котрi можуть завдавати шкоди дослiджуваним насадженням лiсонасiнневого комплексу, вщнесено представникiв груп хвоегризучих та стов-бурових шкiдникiв.
На територп ПЛНД-1 та ПЛНД-2 виявлено таких потенцшно небезпеч-них хвоегризучих комах: пильщики (звичайний сосновий (Diprion pini L.)), ру-дий сосновий (Neodiprion sertifer Geoffr.), чорно-жовтий (Diprion similis Hrtg.). На ПЛНД-2, окрiм цього, виявлено сосновий бражник (Sphix pinasti L.) та шов-копряд-черниця (Lymantria monacha L.). На цей час щ комахи не завдають ю-тотноï шкоди насадженням - поодиною виводки личинок пошкоджують одну-двi гiлки на деревах. Поряд iз тим, у розрiджених насадженнях люонасшневого комплексу створюються оптимальнi умови для масового розвитку хвоегризучих комах, як за умов настання сприятливих погодних умов можуть становити заг-розу функцюнуванню цього цiнного об'екта.
Враховуючи те, що на територiï люонасшневого комплексу перiодично вирубують сухостiйнi дерева, тут вщсутня кормова база для масового розвитку стовбурових шюдниюв. Поодиною заселення дерев стовбуровими шкодниками вщзначеш на територiï постiйних лiсонасiнневих дшянок та постiйних лiсона-сiнневих плантацш. Першими ослабленi та вiдмираючi сосни заселяють великий та малий сосновi лубоïди (Tomicus piniperda (L.)) та T. minor (Hrtg.), шести-зубий корощ (Ips sexdentatus (Boern.)), вершинний короïд (Ips acuminatus (Gyll.)). Заселенню дерев малим сосновим лубощом та вершинним короïдом сприяе те, що на постшних лiсонасiнневих дшянках багато дерев мають пошко-джеш снiгом гiлки. Окрiм цього, серед комах-ксилофапв на територiï дiлянки виявлеш синя соснова златка (Phaenops cyanea (Fabr.)), ирий довговусий вусач (Acanthocinus aedilis (L.)), чорний сосновий вусач (Monochamus galloprovincialis (Oliv.)), коротковусий вусач (Spondylis buprestoides (L.)), вусач бурий комлевий (Arhopalus rusticus (L.)), рагш ребристий (Rhagium inquisitor (L.)). На сухих гш-ках розвиваються гриби-деструктори. По всш площi трапляеться пiдрiст дуба звичайного, який з'явився з жолудiв, що ïх розносили сойки. Листки цих моло-
дих ^6iB пошкодженi борошнистою росою (Microsphaera alphitoides Griff. et Maubl). На обох постшних люонасшневих дiлянках виявлено шишки, пошко-дженi сосновим шишковим смолюхом (Pissodes validirostris Sahlb.). На час об-стеження заселеними були 10-15 % шишок. Поодиною шишки заселяли гусени-цi шишково! листовiйки (Dioryctria abietella (Fabr.)).
Дерева на архiвно-маточнiй плантацп е досить молодими - !х вiк 1015 роюв. Вони розташованi рядами, крони !х не зiмкнутi. Все це створюе умови для розвитку тут специфiчноl групи комах-фiтофагiв. Зокрема, на гшках у кронах сосни виявлет гали пагонов'юна-смолiвщика (Evetria resinella L.) та пош-кодження молодих паготв лiтнiм пагонов'юном (Rhyacionia duplana (Hbn.)) та зимуючим пагонов'юном (Rhyacionia buoliana (Den. et. Schiff.)). На одно- i дво-рiчному тдросп сосни виявлено пошкодження, завданi личинками пильщика -ткача поодинокого (Acantholyda erythrocephala (L.)). На одному з дерев знайде-но самку антично! хвилiвки (Orgyia antiqua L.) та !! яйцекладку.
О^м цього, на дшянщ виявлено велику кiлькiсть дерев, пошкоджених сосновим вертуном - збудник хвороби Melampsora pinitorgua Rostr. Практично кожне дерево сосни мае жовту хвою (стутнь пошкодження змшюеться вщ 5 до 25 %). Причиною вщмирання хво! е звичайне шютте сосни (збудник - Lopho-dermium pinastri Chev.).
На територп клонових люонастневих плантацiй виявлено пошкодження гшок сосни пагонов'юнами. Трапляеться звичайне шютте сосни; сосновий вертун. Шишки заселен сосновим шишковим смолюхом (Pissodes validirostris Gyll.). Тут також вщзначено значну кiлькiсть сухостiйних дерев, яю були пош-кодженi пожежею, багато живих дерев у прикореневш частит обвуглет. На ль сонасiнневих дшянках виявлено менше шкiдникiв i хвороб, тж на плантацiях. Це пов'язано з тим, що плантацп е бшьш розрiдженими i краще про^ваються сонцем, що створюе умови для масового розвитку як шюдниюв хво!, так i шюд-никiв шишок та настня.
Випробувальнi культури нит е дуже густими. Це сприяе поширенню ко-реневих гнилей - тд час обстеження виявлено ураження сосни опеньком ост-нiм (Armillaria mellea s.l.). Поряд iз тим, тут юнують умови для масового ураження дерев кореневою губкою. У нижнш частит вщмираючих та мертвих дерев живляться личинки коротковусого вусача (Spondylis buprestoides L.), бурого комелевого вусача (Arhopalus rusticus (L.)). Ослаблен дерева заселяють личинки малого соснового довгоносика (Pissodes notatus Fabr.).
Результати вивчення грибних колонш та складу грибiв, яю формують поверхневу iнфекцiю, наведенi в табл. 3.
Табл. 3. Облж колонш грибiв на пробах настня
Родова назва гриб1в Колони грибш на пробних дшянках
проба 1 проба 2
кшьюсть, шт. бал ураження кшьюсть, шт. бал ураження
Mucor 81 4 66 4
Rhizopus 4 1 9 2
Penicillium 15 2 25 3
Разом 100 - 100 -
Як видно з табл. 3, на поверхш насшня не виявлено найбшьш небезпеч-них грибiв - збудниюв хвороб з родiв Fusarium, Alternaria, Phytophthora та ш-ших, ^Tpi в розсадниках можуть бути причиною вилягання сшнщв. На насiннi виявлеш спори грибiв - сапрофiтiв з родiв Mucor, Rhizopus, Penicillium, яю в сприятливих умовах розвиваються як факультативш паразити. Для грибiв з роду Mucor характерний сильний стушнь ураження насшня. Вони е причиною сь роï головчастоï плюеш, уражають переважно живi тканини плодiв та насiння, але, зазвичай, внаслщок неправильного зберiгання. Гриби з роду Rhizopus трап-ляються на багатих цукром та крохмалем плодах та насшш. Можуть бути причиною зниження схожосп насiння та школи призводять до загибелi зародку. В умовах заказника ураження цими грибами характеризуеться як поодиноке та слабке. Внаслщок розвитку грибiв з роду Penicillium утворюються яскравi зеле-нуватi чiтко вiдмежованi плями, яю поступово зливаються мiж собою. Грибни-ця швидко проникае в середину насшня, яке набувае бурого кольору та втрачае схожють. За результатами аналiзiв, рiвень ураження цими грибами можна вва-жати слабким або середшм. Загалом, як видно з результапв аналiзу, насiння сосни, заготовлене на територп лiсонасiнневого комплексу заказника Жито-мирського вiйськового лiсгоспу, придатне до висiвання без попереднiх обробок. Висновки та практичш рекомендаци:
1. Сьогодш не спостерiгаемо ютотного погiршення санiтарного стану дерев на клонових та архiвно-маточних плантацiях, постшних лiсонасiнневих дшян-ках i випробувальних культурах лiсонасiнневого комплексу в умовах Жи-томирського вiйськового лiсгоспу внаслщок розвитку хвоегризучих та стовбурових комах.
2. Поряд iз тим, наявнiсть у насадженнях досить небезпечних комах - фггофа-гiв (звичайного та рудого соснових пильщикiв, шовкопряда-черницi) -створюе потенцшну загрозу деревостанам.
3. Бiльшоï шкоди завдае масовий розвиток комах - карпофапв, якi пошкоджу-ють насшня сосни, зокрема соснового шишкового смолюха та шишковоï листовiйки. Без проведення заходiв боротьби iз цiею групою комах, втрати насiння можуть сягати значних розмiрiв.
4. 1з хвороб у насадженнях насшневого комплексу значну негативну роль вь дiграе звичайне шютте сосни. За сприятливих умов ця хвороба сягае розмь ру ешфгготп та може iстотно попршити стан насаджень. У перспективi до-цiльно провести фiтопатологiчнi дослiдження з вивчення комплексу збудниюв хвороб на описаних вище насадженнях.
Л1тература
1. Воронцов А.И. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Экология", 1991. - 304 с.
2. Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников / В.И. Гусев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 472 с.
3. Данькевич С.М. Стан i шляхи збереження генофонду плюсового насадження сосни звичайжй / С.М. Данькевич, Г.Т. Криницький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лгавницьга дослщження в Украш1 (1Х-т Погребняювсьга читання). - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 22-27.
4. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Лымв : Вид-во "Свгт", 1998. - 432 с.
5. Журавлев И.И. Определитель грибных болезней деревьев и кустарников : справочник / И.И. Журавлев, Т.Н. Селиванова, Н.А. Черемисинов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 247 с.
6. Защита леса от вредителей и болезней : справочник. - М. : Агропромиздат. 1988. - 414 с.
7. Молотков П.И. Селекция лесных пород / П.И. Молотков, И.Н. Патлай, Н.И. Давыдова и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 224 с.
8. Саштарш правила в люах Укра1ни. - К. : Вид-во "Либщь", 1995. - 12 с.
9. Kolk A. Atlas szkodliwych owadyw lesnych / A. Kolk, J.R. Starzyk, S. Kinelski, R. Dzwonkowski. - Warszawa : Wyd-wo Multico O.W, 1996. - 705 s.
Левченко В.Б., Власюк В.П. Эколого-патологическая и энтомологическая характеристика заболеваний и вредителей сеянцев сосны обыкновенной в насаждениях лесосеменного комплекса в условиях Житомирского военного лесхоза
Представлены результаты исследований о распространении заболеваний и вредителей на лесосеменных плантациях, а также на постоянных лесосеменных участках в условиях урочищ Житомирского военного лесхоза. Проведен экологический мониторинг и выполнена фитопатологическая экспертиза лесосеменных плантаций лесных насаждений Корбутовского лесничества Житомирского военного лесхоза. Оценена энтомологическая ситуация по распространению основных вредителей сеянцев сосны обыкновенной в семенных отделениях предприятия. Рекомендованы практические мероприятия по предотвращению распространения болезней и вредителей сеянцев сосны обыкновенной в условиях лесничества.
Ключевые слова: очаги корневой губки, степень поражаемости, стволовые вредители.
Levchenko V.B., Vlasyuk V.P. The Ecological, Pathological and Entomological Characteristics of Diseases and Pests of Common Pine Seedlings in the Plantations of Forest Seed Complex under the Conditions of Zhytomyr Military Forestry
The paper covers the results of the investigations into the extension of diseases and pests in forest seed plantations, as well as on stationary forest seed plots under the conditions of Zhytomyr military forestry stows. The authors suggest measures for preventing forest pathologies under the conditions of Zhytomyr military forestry plantations. The particular aspects of a problem of search and estimation of rare forest associations are reflected. The expedience of use of the special analysis of forest fund structure on the previous stage of their search is stressed. Along with the role of forest vegetation formations in the preservation of forest ecocenosis biodiversity, the problem of preserving rare forest plant for motions has become the most topical in the first half of the 19-th century. Moreover, the solution of the problem is impossible without the preservation of rare and vanishing species. Numerous investigations into rare forest plant formations can be observed both in Ukraine and all over the world. Thy can serve the basis for the theoretical principles related to the above formations conservation and protection. When assessing rare plant formations and determining the efficiency of their protection, one can observe the tendency of enhancing the role of quantitative methods. One of them suggested by J. Loidi Yoho defines rarity as a function of medium distance between plots covered with the formations of one association. The conjugation analysis of geographic ranges of these groups will help clarify the nature of their rarity. For example, groups sporadically presented within a limited area of research in a small area and formed by edificatory, geographic area that coincides with the territory, it is necessary to evaluate the rarity worldwide. If edificatory geographical area is broader (e.g. extends within the entire continent), these groups need to classify regionally rare and so on. A similar approach should be used to identify and assess the value of old-growth stands (by the analysis of the age spectrum stands), with occasional groups (by analysis of plants) and others. For the final assessment of the nature rarity forest communities represented in the study area in a small area, it is obligatory to establish their spatial location in Maps forests in Ukraine are available for each forest management, the implementation of field studies to identify their vintage components (plants and animals listed in the Red Book of Ukraine, the European Red List (1991), the regional lists of species to be
protected, etc.) as well as the involvement of other additional features. The ultimate assessment of rarity of plant formations presented in the region of investigation is required. The use of database technology enables you to select true rare communities according to various criteria (sporadically distributed plantations, which occupy a small area). The assessment of the nature of their rarity advisable to perform the further additional studies is done.
Key words: forest pathologies, vanishing species, pocket of root sponge, degree of staggered, barrel wreckers.
УДК504.73:581.526.42:574.3+58.03 Мол. наук. спкроб. У.М. Соколенко1,
канд. бюл. наук; проф., чл.-кор. НАН Украгни Я.П. Дгдух1;
вчений секретар В.В. Расевич2, канд. бюл. наук; зав. вгддглом С.О. Гаврилов3, канд. с.-г. наук
СЕЗОННА ДИНАМ1КА Л1СОВО1 ПЩСТИЛКИ ТА 11 ЗВ'ЯЗОК З ПОКАЗНИКАМИ КЛ1МАТИЧНИХ ФАКТОР1В (НА ПРИКЛАД1 ЗАКАЗНИКА "Л1СНИКИ", КИ1В)
Подано результата дослщження щодо визначення маси тдстилки, l! сезонно! ди-намжи та зв'язку з показниками ^матичних фактс^в (температура й опади) у двох типах люових екосистем. Пщстилка мае два шки накопичення - навесш i восени. Запаси детриту в пщстилщ мжмальш вл™у, коли вш активно розкладаеться через шдвищен-ня температури. Однак одночасне шдвищення температури i зменшення опадiв спричи-няе сповшьнення розпаду детриту, що призводить до погiршення трансформацп шдстилки та уповшьнення кругообiгу речовин у люових екосистемах.
Ключовг слова: пщстилка, сезонна динамжа, вплив ^матичних фактс^в.
Вступ. Пiдстилка - динамiчне депо оргатчно! речовини та вуглецю в ль сових екосистемах. Оскшьки шар пiдстилки забезпечуе трансформацiю та коло-обiг бiогенних речовин, цю компоненту екосистеми можна вважати одним iз ключових елементiв, який забезпечуе сукцесшний розвиток та стiйкiсть екосистеми. Накопичення та розкладання тдстилки залежить передусiм вiд типу люо-во! екосистеми та !! структурно-функцюнальних особливостей. Потужнiсть тд-стилки зростае у люах iз полiвидовим деревним ярусом, корелюе iз збшьшен-ням вдексу листово! поверхнi, показниками зiмкненостi або повноти деревос-тану [15, 17]. Також з'ясовано, що у фрагментованих дшянках люу (1 га) спосте-рiгають заповiльнене розкладання тдстилки у 2-3 рази, порiвняно з суцшьними дiлянками (100 га), та у 13 разiв, порiвняно з люовими масивами 100 га i бiльше [13]. Швидкiсть розкладання тдстилки та показники !! накопичення в люових екосистемах зростають тд час сукцесп [5, 9, 10], що впливае на зниження кис-лотносп Грунту [16]. " Орiентуючись на фракцшний розподiл та динамiку тдстилки у природних екосистемах, можна прогнозувати зрушення, викликат змтою ктматичних умов або тиском антропогенних факторiв" [9].
Метою досл1дження е визначення маси тдстилки, !! сезонно! динамжи i зв'язку з показниками ктматичних факторiв (температура й опади) у двох типах люових екосистем.
1 1нститут боташки iM. М.Г. Холодного НАН Украши, вiддiл геоботашки та екологп, м. Киïв;
2 ДП ДГ "Черкаське" ННЦ "1нститут землеробства НААН", Черкаська обл., Смшянський р-н, с. Холоднянське;
3 ННЦ "1нститут землеробства" НААН, Киïвська обл., смт Чабани
