CC BY
20
К-2 16 3,80 3395 553 1313 2397 11866 319 19843 274,800 52 8,00 7,50
К-4 8 0,89 46 16 25 23 1 10 122 0,205 8 0,45 0,30
К-5 9 2,20 590 145 234 329 535 27 1859 10,410 27 3,10 2,90
К-6 4 0,53 28 11 15 1 - 1 56 0,045 4 0,20 0,25
К-9 5 2,30 534 128 85 293 477 3 1520 10,310 34 3,00 3,10
К-10 4 1,80 178 59 12 192 99 0 540 6,380 76 2,30 2,30
К-11 4 1,30 140 49 20,5 121 21 4,5 356 1,109 13 1,30 1,15
К-12 10 2,10 576,5 153 266 366 606 25 1992 5,998 15 2,00 2,00
К-13 7 1,90 379 153 123 283 490 6 1434 2,488 9 1,50 1,60
К-14 2 1,10 130 49 0 41 17 0 237 0,296 6 0,60 0,65
К-15 8 2,00 232 88 34 207 163 1 725 1,015 7 0,90 0,95
К-16 5 1,60 162 84 42 115 46 2 451 0,632 7 0,80 0,95
Р-1 12 3,00 652 123 192 438 1009 37 2451 6,460 16 2,10 2,30
Р-2 11 2,1 1060 210 322 733 1249 97 3672 5,481 8 1,90 2,10
Р-3 10 2,4 204 49 143 276 362 40 1074 1,854 8 1,40 1,80
Розподiл вдабраних модельних кущiв за вжом, висотою, дiаметром крони та надземною фиомасою представлено в табл. 2. Проан^зувавши зве-дену польову iнформацiю за 2011-2012 рр., необхiдно зробити висновок про вщносно рiвномiрний розподiл дослщних даних.
Табл. 2. Розподт модельних купив за таксацшними показниками
Параметры | Розподш за показниками
За вжом, роюв
Класи 1-3 4-6 7-9 10-12 13-15 16 та бшьше
Частоти 7 11 11 7 2 2
За висотою, м
Класи 0,50-1,00 1,01-1,50 1,51-2,00 2,01-2,50 2,51-3,00 3,01 та бшьше
Частоти 7 10 7 7 2 7
За дiаметром крони (коршь добутку довжини та ширини), м
Класи 0,00-0,50 0,51-1,00 1,01-2,00 2,01-3,00 4,00-5,00 бшьше 5,00
Частоти 9 8 7 8 4 4
За надземною фггомасою, кг
Класи 0,0500,100 0,1010,200 0,2010,500 0,5011,00 1,012,00 2,0110,0 10,150,0 50,1100,0 100,1 та бшьше
Частоти 2 6 6 2 4 10 3 3 4
Полкга матерiали, зiбранi у 2012 р., мютить оцiнку 107 стовбурщв, а також 53 зрiзи для встановлення щшьносл та вiдсотка (частки) вологи у де-ревинi i корг Також було закладено 25 дослщних площадок для встановлення видового складу та фиомаси живого надгрунтового покриву навколо дослщ-ного куща. Отримаш дослiднi данi для чагарникових верб було внесено у електрош таблиц Excel, а показники, отриманi за методикою [1], також у ре-ляцшш бази даних Access.
Пюля групування отриманих даних, було здшснено статистичний ана-лiз за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel та пакету програм Statistica. Описовi статистики значень параметрiв кущiв верби попелясгга наведено у табл. 3. Статистичний анатз вказуе на широкий дiапазон розподiлу зiбраних польових дослщних даних за основними параметрами кущiв: вiком, висотою, довжиною, шириною, кшьюстю пагонiв, загальною надземною фгто-
масою та масою 11 компонента в розрахунку до маси п'яти модельних стов-бурцiв. Основними показниками тут е мiнiмальнe та максимальне значення, яю встановлюють мeжi для побудови математичних рeгрeсiйних моделей.
Табл. 3. Onucoei статистики основных naparnempie дослгдних кущм верби попелястоТ
Назва параметра ■ Э к и о ^ JS Й До п Середне арифметичне Млшмальне значення Максимальне значення .3 с р С с и Д Стандартне в1дхилення ■ а а я! фр еа ов « Стандартна похибка
Вж куща, ро^ 40 7,4 2 16 16 3,9 53,1 0,6
Висота куща, м 40 1,9 0,5 4,9 1 1,1 56,0 0,2
СП х я я Э ^ t« § Листя, кг 40 0,890 0,018 5,686 2,017 1,420 159,6 0,225
Однор1чт пагони, кг 40 0,218 0,005 1,432 0,114 0,338 154,8 0,053
Тоню пагони, кг 40 0,511 0,000 4,478 1,013 1,006 196,8 0,159
Товст пагони, кг 40 3,786 0,002 34,520 62,944 7,934 209,5 1,254
S § 8 Сух1 пагони, кг 40 0,185 0,000 3,469 0,355 0,596 320,6 0,094
2 Всього, кг 40 5,590 0,057 47,447 123,431 11,110 198,7 1,757
Загальна надземна фггомаса куща, кг 40 29,78 0,045 292,4 4917 70,12 235,4 11,087
Кшьюсть пагoнiв, шт. 40 15 4 76 206 14,4 94,3 2,3
Довжина куща, м 40 1,9 0,2 8,0 3 1,8 94,2 0,3
Ширина куща, м 40 2,1 0,2 7,5 4 1,9 92,9 0,3
Висновки. Зiбранi експериментальш дат оцшювання надземно1 фгго-маси верби попелясто1 для вивчення бюпродуктивносп природних фиоцено-зiв Чeрнiгiвськoгo Полюся представлено широким дiапазoнoм значень 6i-ометричних показниюв, що дае змогу використовувати 1х у майбутньому для побудови регресшних моделей. Для розроблення математичних моделей фь томаси чагарникових верб найбшьш дoцiльнo oрiентуватися на застосування таких парамeтрiв окремих кущiв як висота, довжина та ширина, як мають найбiльшe практичне значення для розроблення нормативно-шформацшного забезпечення.
Л1тература
1. Бшоус А.М. Методичш особливосп дослщження надземно! фггомаси чагарникових верб у природних фггоценозах / А.М. Бшоус, Д.М. Голяка, О.О. Аврамчук // Бюресурси i при-родокористування. - 2012. - Т. 4, № 5-6. - С. 112-115.
2. Лакида П.1. Фггомаса лгав Укра!ни : мoнoграфiя / П.1. Лакида. - Тeрнoпiль : Вид-во "Збруч", 2001. - 256 с.
3. Логинова Л.Д. Продуктивность ивовых ценозов в Центральном Чорноземье и перспективы создания энергетических плантаций : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 03.00.16 - Экология / Людмила Александровна Логинова. - Воронеж, 2007. - 18 с.
4. Сортиментные и товарные таблицы для лесов Казахстана : нормат. документ / Утвер. Председателем Гослесхоза СССР А.И. Зверевым, приказ № 191 от 29 сентября 1986 г. / Государственный комитет СССР по лесному хозяйству - Алма-Ата : Изд-во "Кайнар", 1987. - 227 с.
5. Таблиц ходу росту i товарносп насаджень деревних порщ Укра!ни : наук. зб. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / Мшютерство люового господарства Украшсько! РСР. - К. : Вид-во "Урожай", 1969. - 110 с.
6. Фучило Я.Д. Верби Укра1ни: (бiологiя, еколопя, використ.) : монографiя / Я.Д. Фучи-ло, М.В. Сбитна. - К. : Вид-во "Логос", 2009. - 200 с.
7. Abovegroud phytomass models for major species in shrub ecosystems of western Andalusia / P. Blanco Oyonarte, R.M. Navarro Cerrillo. // Invest. Agrar.: Sist. Recur. For. - 2003. - № 12(3). -P. 47-55. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.inia.es/gcontrec/pub/047-055-%28603 %29-Aboveground_107329647676 5.pdf.
8. Environment constraints on productivity of the Mediterranean sclerophyll shrub Quercus coccifera / J.D. Tenhunen, H.P. Meister, M.M. Caldwell, O.L. Lange. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ressources.ciheam.org/om/pdf/s07/CI010836.pdf.
9. Soil respiration and net primary productivity in perennial grass and desert shrub ecosystems at the Ordos Plateau of Inner Mongolia, China / Z. Jin, Y.S. Dong, Y.C. Qi, Z.S. An. // Journal of Arid Environments. - 2010. - N 74. - P. 1248-1256. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.sourcedb.igsnrr.cas.cn/zw/lw/201012/P020101210332124640001.pdf.
10. The arctic transitions in the land-atmosphere system (ATLAS) // The Alaska Geobotany. -April, 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.geobotany.uaf.edu/atlas /atlas_sum-mary_conclusions.html.
Голяка Д.Н., Белоус А.М., Аврамчук АА. Экспериментальная база данных оценки надземной фитомассы ивы серой (Salix cinerea L.) в естественных фитоценозах Черниговского Полесья
Представлены результаты полевых исследований надземной фитомассы ивы серой (Salix cinerea L.) в естественных фитоценозах. Определена структура биометрических параметров кустов ивы серой. Сформирован массив экспериментальных данных оценки надземной фитомассы ивы серой и осуществлено первичный аналитический и статистический анализ полученных данных.
Ключевые слова: фитомасса, ива серая (Salix cinerea L.), Черниговское Полесье, возраст, высота, диаметр.
Golyaka D.M., Bilous A.M., Avramchuk A.A. Experimental database evaluation of above-ground phytomass of grey willow (Salix cinerea L.) in natural phytocenosis of Chernihiv Polissya
There are brought up the results of field research of above-ground phytomass of grey willow (Salix cinerea L.) in natural phytocenosis. Identified the structure of biometric parameters of the bushes of grey willow. Experimental data array of above-ground phyto-mass of grey willow is formed and also implemented primary analytical and statistical analyses of the data.
Keywords: phytomass, grey willow (Salix cinerea L.), Chernihiv Polissya, age, height, diameter.
УДК 630*165.3 Астр. В.М. Гудима1; ст. наук. cniepo6. Р.М. Яцик1,
канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Ю.1. Гайда2, д-р с.-г. наук
НАС1ННА ПРОДУКТИВН1СТЬ РАМЕТ НА КЛОНОВ1Й НАС1НН1Й ПЛАНТАЦН ЯЛИНИ £ВРОПЕЙСЬКО1 (PICEA ABIES (L.) KARSTEN)
В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено матерiали вивчення особливостей цвтння та насшненошення рамет ялини европейсько! на клоновш насшнш плантацп в Передкарпатп. Здшснено симу-лятивне дослщження (моделювання) наслщгав застосування рiзних господарських заходiв на КНП (клонова насшна плантащя) - формування партп насшня i3 однако-
1 Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника;
2 Украшський НД1 прського л1с1вництва ¡м. П. С. Пастернака, м. Твано-Франгавськ
во! юлькосп шишок кожного клону та вилучення iз плантаци трьох клoнiв iз найменш iнтeнсивним жiнoчим цвiтiнням. Розраховано показники мшливост фер-тильнoстi клошв i очжувано! генетично! мiнливoстi насшня КНП на oснoвi багато-рiчних бальних oцiнoк цвiтiння мiкрo- i макрoстрoбiлiв у рослин на плантаци. Зазна-чено, що у 2012 р. можлива кiлькiсть плантацiйнoгo насшня ялини европейсько! на КНП становила 75,0 кг/га, але у зв'язку iз iстoтним пошкодженням його ентомошкщ-никами (понад 24 %) - зiбранo лише 57,2 кг/га насшня.
Ключовг слова: ялина европейська, клонова насшна плантащя, цвiтiння, мж-ростробши, макрoстрoбiли, генетична мiнливiсть, симулятивне дослщження, на-сiнненoшeння.
Вступ. Ялинов1 люи Укра1нських Карпат найбшьше поширеш у верхньопрськш частит на висот вщ 900-1000 до 1300-1450 м н.р.м. Основш масиви 1х зосереджеш у схщнш частит Укра1нських Карпат, де формуеться верхня межа люу. Проблема ведення люового господарства в ялинових люах взагал1 i люокультурно! справи зокрема, особливо гостро постала останшм часом, тсля виникнення катастроф1чних стихшних явищ у Карпатах. Насам-перед це стосуеться високопрних та приполонинних фггоценоз1в, захисна роль яких загальновщома. На жаль, у дослщжуваному регюш дом1нуючими були монокультури ялини, як створювали 1з привозного насшня без ураху-вання люонасшного районування. Це стало чи не основною причиною низь-ко! бюлопчно! стшкосп i незадовшьного стану сучасних ялинових л1шв [35]. Масове всихання ялини европейсько!, яке спостер1гаеться в останш роки, особливо !! похвдних насаджень, ставить на порядок денний питання збере-ження !! генофонду та рацюнальне використання його в селекцшних i насш-ницьких програмах [2, 8, 9]. Це дуже важливо, адже для запоб1гання негатив-ним наслщкам всихання потр1бно розробити i впровадити цшу систему захо-д1в з ведення люового господарства у ялинниках, яка ураховувала б досяг-нення генетики, селекцп, бюекологп, фггопатологп, ентомологп, природного й штучного люовщновлення тощо [3-5].
У минулому проведено Грунтовш дослщження бюлого-еколопчних, л1с1вничих властивостей ялини, !! внутршньовидово! мшливосл, м1грацшних шлях1в у тсляльодовиковий перюд тощо. Однак i дос залишаються актуаль-ними окрем1 питання генетично! екологп виду, принципи вщбору, структур-но-просторово! оргашзацп й ведення господарства на об'ектах цшного генофонду in situ та ex situ i стратеги подальшо! генетико-селекцшно! роботи 1з ними. Завдання лшвниюв полягае у створенш i вирощуванш на переважнш частит люокультурного фонду ялиново! формацп мшаних деревосташв на типолопчнш основ! 1з покращеного селекцшного насшня 1з генетичними задатками. Науковцями доведена перспектившсть розвитку плюсово! селекцп i плантацшного люового насшництва (насамперед клонового) для ялини европейсько!. У цьому плат важливим е вивчення бюеколопчних особливостей рослин на юнуючих клонових насшних плантащях, розроблення заход1в з1 створення плантацш тдвищеного генетичного р1вня (II порядку), ефективно-го використання плантацшного насшня для цшьового вирощування покращеного садивного матер1алу та створення л1с1в р1зного цшьового призначення [8-10].
Метою дослщження було оцiнювання сучасного стану клоново! на-сшно! плантацп (КНП) ялини европейсько! в Передкарпатп, насшно! продук-тивностi трансплантантiв на нш, кшьюсних параметрiв генетичного рiзнома-нiття та якост плантацiйного насiння.
Методика та об'екти досл1дження. Дослiдження проводили на КНП ялини европейсько! (1986 р. закладення, площа 5,7 га), яка розташована на висотi 250 м н.р.м. у насшному господарствi "Велика Кам'янка" Шепарiвсь-кого лiсництва державного тдприемства Коломийське лiсове господарство (Передкарпаття). Облж чоловiчого i жiночого цвтння та насiнненошення у клонiв проводився за модельними гшками на постшних облiкових раметах, якi ростуть в одних i тих самих мошторингових рядах.
Пiд час вивчення бюеколопчних особливостей цвiтiння рамет на плантацп ми використовували методики провiдних люових генетикiв i селек-цiонерiв [11-14]. Визначали такi кiлькiснi генетичнi показники: (щ) - сiбсовий коефщент; (0) - коефiцiент групово! спорiдненостi (показник груп спiльного походження); (Ыр) - ефективна чисельшсть батьюв; (Ыг) - вщносна ефективна чисельнiсть батькiв; - очiкуваний коефiцiент iнбридингу; (ОБ) - показник вщносно! генетично! мшливосп прогнозованого врожаю насiння.
Результати дослщження. Ми вже вивчали особливост цвтння i на-сiнненошення рамет на клоновш насiннiй плантацп ялини европейсько! в Пе-редкарпаттi у 2010 р. [7]. У той час спостер^алося слабке цвтння й на-сшненошення рослин. Значну мшливють жшочо! фертильностi клонiв на КНП у 2010 р. шюстрував шбсовий коефiцiент, який становив 3,175 (табл. 1). Для чоловiчих гамет вш був значно меншим - 1,222, що ще раз пiдтверджуе бшьшу рiвномiрнiсть формування мiкростробiл серед клошв ялини европейсько!. Загальний шбсовий коефiцiент становив 1,599.
Табл. 1. Деят кiлькiснi генетичш параметри рамет на КНП ялини европейськог
в Передкарпапши у 2010 та 2012 рр.
Показник 2010рк 2012 рж
9 6 (9+6) 9 6 (9+6)
¥ 3,175 1,222 1,599 1,316 1,181 1,124
0 0,084 0,032 0,042 0,035 0,031 0,030
N 6,0 15,5 11,9 14,4 16,1 16,9
N 0,315 0,818 0,625 0,760 0,847 0,890
^ 0,042 0,030
ОБ 0,916 0,968 0,958 0,965 0,969 0,970
Коефщент групово! спорщненосп, цшком лопчно, також був бшь-шим для жiночих гамет (0,084 до 0,032). Значна нерiвномiрнiсть жiночого цвтння на КНП ялини европейсько! у 2010 р. зумовила невисоку ефективну кшьюсть клонiв, якi беруть участь у формуванш насiння як материнсью осо-бини - лише 6 (або 31,5 % вщ !х загально! кiлькостi). Ефективними донорами чоловiчих гамет пiд час формування урожаю насшня виступали 16 клонiв (81,8 %). Коефiцiент iнбридингу, який оч^еться в потомствi з насiння поточного року, невисокий - 0,042. Незначна ефективна кшьюсть клошв як ма-теринських особин могла стати причиною певного зниження генетично! мш-
ливост в потомст з урожаю 2010 року. Про це свщчить значне вщхилення показника генетичноï мiнливостi для жшочих гамет вiд одиницi (AGDf = -0,084). Менша мiнливiсть чоловiчоï фертильностi клонiв дещо пiдвищуe очь кувану генетичну мiнливiсть у майбутньому потомствi КНП ялини евро-пейсь^ (AGD = - 0,042).
Вища iнтенсивнiсть цвiтiння на КНП ялини европейсь^ у 2012 р., особливо жшочого, стала причиною iстотного зниження мшливосп фертиль-ностi ïï клошв. Так, сiбсовий коефiцiент для жшочих гамет становив 1,316, а для чоловiчих - 1,181. Загальний шбсовий коефiцiент знизився до рiвня 1,124. Значно збшьшилася ефективна кiлькiсть клошв як материнських осо-бин (14,4 проти 6,0), i менше - як батьювських (16,1 проти 15,5). Прогнозова-на втрата генетичноï мшливосп в насiннi урожаю 2012 р. оч!кувалася на р!в-нi 0,030. Це ютотно менше, нiж у неврожайному 2010 р.
Вже опублжовано цiлу низку результатiв дослiджень мшливосп фер-тильностi на насiнних дшянках та клонових насiнних плантацiях багатьох шпилькових видiв - Pinus brutia, Pinus nigra, Pinus sylvestris, Pinus koraiensis, Pinus densiflora, Pinus thunbergii, Pinus radiata та Pinus pinaster. Доцшьнють проведення таких робгг зумовлена тим, що попередшми дослiдженнями було встановлено значний вплив кшькосп жшочих i чоловiчих стробiл на генетичну структуру потомства плантаци та ютотну генетичну обумовлешсть штен-сивност цвiтiння клонiв [11-14].
На КНП ялини европейсько^ незважаючи на ïï значний вж (26 рокiв), спостер^аеться досить висока мiнливiсть жiночоï фертильност! Бiльша м!ж-клонова варiабельнiсть кшькосп макростробiл у попереднiх дослiдженнях спостережено лише у Pinus koraiensis [11]. М!нливють чоловiчоï фертильностi у ялини европейськоï е найнижчою серед шших наведених видiв. Однак висока варiацiя iнтенсивностi ïï жiночого цвiтiння зумовила один iз найвищих показ-ниюв загальноï мiнливостi клонiв. Вiдносно висок! значення абсових коефь цiентiв у ялини пояснюють незначну ефективну чисельнють клошв на КНП.
Ми провели симулятивне дослiдження (моделювання) наслiдкiв засто-сування р!зних господарських заходiв на КНП ялини европейськоï в Перед-карпаттi. Ми оцiнювали наслiдки формування партiï насiння !з однаковоï юлькосп шишок кожного клону та видалення !з плантацiï трьох !з них з найменш iнтенсивним жшочим цвтнням (.№ 20, 23, 47). Кандидата на видалення виз-начено на основ! багаторiчних спостережень за цвтнням клошв. Данi табл. 2 свщчать, що на КНП як у 2010 р., так i в 2012 р. формування партп насшня !з р!вном!рним представництвом кожного клону сприяло б тдвищенню оч!куваного р!вня генетичноï мшливосп в майбутньому потомст цiеï плантаци. Для ялини европейськоï це зростання бшьш помггне у 2010 р. (з 0,958 до 0,972). За такого способу формування партп насшня для ялини прогнозуемо досить ютотне зниження шбридингу у потомства У 2012 р., коли штенсив-шсть цвтння була значно вищою, такий захщ також сприятиме шдвищенню генетичноï мшливосп насшня з плантацш, але вже меншою м!рою.
Видалення !з плантацiï маловрожайних клошв ялини европейсь^ за-галом може призвести не тшьки до зниження мшливосп фертильносп кло-
шв, але й, одночасно, - до зниження чисельност ефективних батькiвських особин (юлькосп клошв, якi зробили iстотний внесок у формування урожаю насiння на плантацп). Тому унаслiдок такого генетичного зрщжування плантацп варто оч^вати пiдвищення коефiцiента iнбридингу та певного зниження показника генетичного рiзноманiття насшня плантацп.
Табл. 2. Вплив господарських заходiв (вар 'шнт 'к; менеджменту) на генетичну мiнливiсть плантацшного насшного матерiалу на КНПялини европейськог (чисельник - 2010 р., знаменник - 2012 р.)
Господарський зах1д Кшьюсш параметри мшливост фертильност клонш та генетично! мшливост насшного матер1алу
до проведення заход1в тсля проведення заход1в
¥ N N ОБ ¥ N ОБ
"Заготшля однако-во! кшькосп насш-ня з кожного клону" 1.599 11,9 0,625 0,042 0,958 1,056 18,0 0,947 0,028 0,972
1,045 18,2 0,957 0,028 0,972
.1,124 16,9 0,890 0,030 0,970
"Генетичне зрвджу-вання плантацп" 1,478 10,8 0,676 0,046 0,954
1,092 14,6 0,916 0,034 0,966
З погляду генетики, в межах одного клону не повинно би бути значно! варiацil у цвтнш окремих рамет, адже репродукщя !х генетично зумовлена та й вплив зовшшнього природного середовища на них практично однаковий. Але збiр шишок показав, що навиь у межах одного клону врожайшсть рамет рiзна. Це свiдчить про те, що тут можуть проявлятися вплив рiзних запилюва-чiв (схема змiшання клошв розсiяно-збалансована i бiля рослин одного клону кожен раз розтщеш iншi клони), напрямки ди переважаючих вг^в пiд час запилення тощо. Очевидно, що в майбутньому варто ощнити довготермiнову внутрiшньоклонову мiнливiсть (!! багаторiчну динамiку) фертильностi окремих рамет, визначити т з них, як не з генетичних причин е маловрожайними, а потiм дослiджувати наслщки видалення iз плантацiй не ушх рослин деяких клонiв, а лише окремих рамет з низькою насшною продуктивнiстю.
У минулi роки на КНП ялини европейсько! в Передкарпатп проводили регулярш спостереження за чоловiчим i жiночим цвiтiнням клошв, яке об-лiковували за бальною шкалою. Зрозумiло, що бальна ощнка цвiтiння клону, яку здiйснюються на основi облiку стробiлiв на модельнш гiлцi, не повною мiрою може вщобразити абсолютну фертильнiсть рамети на плантацп. Од-нак, для визначення мшливосп фертильностi мiж клонами таю бальш оцiнки з певним наближенням може бути використано. Тому ми розрахували показ-ники мiнливостi фертильносп клонiв i очжувано! генетично! мшливосп на-сiння КНП для 2001-2009 рр. на осжга бального ощнювання цвiтiння на плантацп (табл. 3). Отримаш данi свiдчать про те, що на КНП ялини европейсько! спостер^алася бшьш-менш стабiльна мiжклонова мiнливiсть штен-сивностi утворення стробЫв.
Протягом майже усього перiоду спостереження, за винятком невро-жайних 2001 та 2009 роюв, очiкувана генетична мшливють у потомствi з насшня плантацп ялини европейсько! е стабшьною i досить високою. Якщо по-рiвняти урожайнi (2003, 2008) та менш урожайнi роки, то тдтверджуеться вь дома iз спещально! лiтератури закономiрнiсть - генетична мшливють насiння
урожайних роюв е вищою, нiж в неврожайш. Особливо рельефно це помггно для ялини европейсько! з !! контрастшстю та перiодичнiстю плодоношення (ОБур. = 0,938-0,947; ОБнеур. = 0,676-0,934).
Табл. 3. Динамжа ктьшсних генетичних naparnempie у рамет на КНПялини европейсько1 в Передкарпатий
3 ^ 2001 р. 2003 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.
о g ? в (?+в; ? в (?+в: ? в (?+в: ? в (?+в: ? в (?+в
¥ 3,173 1,292 1,616 1,696 1,022 1,179 1,965 1,076 1,260 1,011 1,000 1,002 5,301 2,539 2,460
в 0,083 0,034 0,043 0,045 0,027 0,031 0,052 0,028 0,033 0,027 0,026 0,026 0,140 0,067 0,065
Np 6,0 14,7 11,8 11,205 18,591 16,110 9,672 17,656 15,077 18,789 19,000 18,947 3,584 7,483 7,723
Nr 0,315 0,774 0,619 0,590 0,978 0,848 0,509 0,929 0,794 0,989 1,000 0,997 0,189 0,394 0,406
F - - 0,043 - - 0,031 - - 0,033 - - 0,026 - - 0,065
GD 0,833 0,932 0,915 0,911 0,946 0,938 0,897 0,943 0,934 0,947 0,947 0,947 0,721 0,866 0,871
Дослщження показали, що абсолютш значення коефщенлв мiжклоно-во! варiацп цiлком прогнозовано е нижчими, шж коефiцiенти варiацп юлькос-тi стробiлiв, осюльки оцiнка цвтння за бальною шкалою явно занижуе роз-мах варiацп за рахунок найнижчого та найвищого балiв. Однак отримана ди-намiка оцiнок цвтння клошв демонструе тенденцiю не дуже високо! мшли-востi iнтенсивностi цвтння клошв як мiж роками, так i в межах одного року.
Матерiали вивчення насiнненошення рамет на КНП ялини европейсько! в 2012 р. свщчать, що цей рж виявився для не! досить устшним (хоча i не рекордним). Практично уся кшьюсть макростробiл зав'язалася (табл. 4). Се-редня кшьюсть шишок на одне дерево клону досить рiзноманiтна i становить вщ 29 до 298 шт.(тобто крайш варiанти рiзняться в 10 разiв). Але не усi вони е здоровими. Збереженють становить 52,8-97,8 %. I лише в одного клону (№20) цей показник дорiвнюе 100 %. Найбiльшу кiлькiсть шишок (понад 200 шт) дали клони 46, 18, 25, 22, 24 i 29 ч. Найбшьшою масою насшня ха-рактеризуються трансплантанти клонiв 25 i 26 (див. табл. 4.).
Дослщження показали, що велику шкоду люовому господарству при-носять ентомошюдники. Пошкоджуючи насiння основних лiсотвiрних порщ на 70-90 %, вони утруднюють вiдновлення лiсiв. Через це люосжи часто пус-тують i заболочуються, а зiбране лiсiвниками насiння значною мiрою непри-датне. Дуже велика кшьюсть насшня (iнодi навiть до 100 %) пошкоджуеться у неврожайш роки, зокрема на насшних плантащях, де створюеться сприят-ливий мжроктмат для !х розвитку [1, 6]. У зв'язку iз значним пошкодженням ентомошюдниками шишок ялини на дослщжуванш КНП (бiльшою мiрою шишковою вогшвкою - Dioryctria abietella Schiff., меншою - ялиновою шиш-ковою листовшкою - Laspeyresia strobilella L.), нами вирахувана як можлива (бюлопчна) урожайшсть, так i наявна (експлуатацiйна). Виявилось, що у 2012 р. можлива кшьюсть плантацшного насшня на КНП становить 427,2 кг (75,0 кг/га), а наявна - 325,8 кг (57,2 кг/га). Отже, якщо не проводити бороть-бу iз шюдниками i хворобами шишок ялини европейсько!, насамперед з шишковою вогшвкою, то можна недорахуватися майже четверто! частини урожаю щнного покращеного плантацшного насшня.
Табл. 4. Кшыаст показники шишок i нас'тняурамет ялини свропейськоИпа клоповш насттй плаптаци в ПереЬкарпатт1 _(обтк 2012 р.)_
Номер клопу К-сть обл1-кових дерев, шт. Кшьисть макростроб Liiß на облкових деревах, шт. Кшьюсть шишок на облшових деревах, шт. Середня кшыасть на одне дерево клону, шт. Серед, маса на-С1ння в ОДН1И ШИШЦ1 клопу, г Середня маса насшня одного дерева клону на КНП, г K-KicTb дерев клону на КНП, шг. Маса насшня клону на КНП, кг
макро-стробь Л1В шишок
ycix здорових збереже-шсть %
усього здорових можттива наявна можлива наявна
18 3 859 859 717 286 286 239 83,6 1,9 534,4 454,10 26 14,144 11,807
19 6 1065 1065 563 178 178 94 52,8 1,6 284,8 150,13 42 11,928 6,306
20 6 171 171 171 29 29 29 100,0 3,7 107,3 105,45 42 4,429 4,429
21 4 123 123 119 31 31 30 96,8 3,0 93,0 89,25 42 3,874 3,749
22 7 1623 1623 1091 232 232 156 67,2 3,0 696,0 467,57 32 22,258 14,962
23 6 605 605 562 101 101 94 93,1 4,2 424,2 393,40 32 13,551 12,589
24 7 1560 1560 1158 223 223 165 74,0 3,6 802,8 595,54 37 29,685 22,035
25 8 2070 2070 1125 259 259 141 54,4 5,1 1320,9 717,19 42 55,424 30,122
26 8 1595 1595 1308 199 199 164 82,4 5,3 1054,7 866,55 47 49,664 40,728
43 8 1121 1121 868 140 140 109 77,9 6,1 854,0 661,85 42 35,900 27,798
44 9 1180 1180 1062 131 131 118 90,1 3,5 458,5 413,00 47 21,568 19,411
45 8 1413 1413 928 177 177 116 65,5 3,7 654,9 429,20 38 24,833 16,310
46 10 2982 2982 2287 298 298 229 76,8 2,7 804,6 617,49 47 37,841 29,022
50 9 1796 1796 1434 200 200 159 79,5 1,9 380,0 302,73 47 17,820 14,228
51 5 473 473 384 95 95 77 81,1 2,0 190,0 153,60 28 5,298 4,301
52 9 829 829 811 92 92 90 97,8 3,8 349,6 342,42 39 13,651 13,354
28 ч 7 797 797 750 114 114 107 93,9 2,4 273,6 257,14 47 12,843 12,086
29 ч 7 1490 1490 998 213 213 143 67,1 2,7 575,1 384,94 42 24,138 16,168
47 ч 7 589 589 568 84 84 81 96,4 3,4 285,6 275,89 42 12,015 11,587
48 ч 7 1007 1007 915 144 144 131 91,0 2,7 388,8 352,93 42 16,313 14,823
Разом 141 803 427,177 325,815
