CC BY
23
УДК 636.09:616.99:636.4
Данко М.М., астрант © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ДИНАМ1КА МОРФОЛОЛОГ1ЧНИХ ТА Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИКШ КРОВ1 ПОРОСЯТ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО 1ЗОСПОРОЗУ
У статтi наведено динамжу морфологiчних та бiохiмiчних показниюе периферичног' кроеi поросят за експериментального iзоспорозу. Найбыьш значш змти спостерйали епродоеж 7-14-ог' доби теазп - у перюд масоеого розмноження iзоспор у ентероцитах: зростання K^^^i лейкоцитiе, лiмфоцитiе, еозинофше; зменшення K^^^i еритроцитiе, нейтрофше, моноцитiе, зниженням емiсту гемоглобту, загального быка та альбумШе.
Ключовi слова: Isospora suis, iзоспороз, гематологiчнi показники, бтки сироеатки кровi, поросята.
Вступ. Дiареï у новонароджених поросят е одшею з основних причин низького приросту маси тша, вщставання у рост та втрат серед молодняку, що, в свою чергу, призводить до значних економiчних збитюв свинарським господарствам. Одним iз основних патогенних чинниюв, що спричиняють виникнення дiареï у поросят-сисушв, е кокциди виду Isospora suis [1-4]. За останш десятил^тя iзоспороз став одшею з найбшьших проблем в крашах з штенсивним розвитком свинарства [5; 6].
На сьогодшшнш день окремi питання патогенезу iзоспорозу висв^лено недостатньо, тому метою наших дослщжень було вивчення динамiки деяких гематолопчних та бiохiмiчних показникiв поросят, експериментально iнвазованих ооцистами I. suis.
Матер1ал i методи. Дослiди проведено у ТзОВ «Угришв» Сокальського району Львiвськоï областi на поросятах-сисунах. За два тижш до опоросу ваптш свиноматки, вiд яких мали отримати поросят для моделювання експериментального iзоспорозу, були обстеженi копроскопiчно з метою виключення кишкових iнвазiй та забезпечеш стандартним рацiоном без антибiотикiв та кокцидюстатиюв. Станки для опоросу були очищеш та пiдданi дезiнвазiï.
Для проведення експериментальних дослiджень було ввдбрано по 8 поросят триденного в^ з двох приплодiв, з яких було сформовано, вщповщно до загальних правил за принципом аналогiв, одну дослщну та одну контрольну групу. Накопичення, споруляцiю та визначення iнвазiйноï дози проводили за методикою Long et al. (1976) з деякими модифжащями [7]. Поросят дослщнох' групи заражали суспензiею iнвазiйних ооцист I. suis у кшькост 50 000 на тварину.
© Науковий кер1вник д.вет.н., професор Стибель В.В. Данко М.М., 2011
Кров для гематолопчних та бiохiмiчних дослщжень вщбирали з вушно! вени поросят до та на 7, 14, 21, 28 доби тсля зараження. У KpoBi визначали: кшьюсть еритроцитiв i лейкоциив пiдрахунком на сiтцi лiчильноl камери Горяева; диференцiйний пiдрахунок лейкоцитiв - мжроскотчним дослiдженням мазкiв кровi; концентрацш гемоглобiну - гемоглобiнцiанiдним методом (з ацетон-щангщрином) [8].
У сироватцi кровi поросят визначали загальний бiлок - за бiуретовою реакцiею [9]. Фракцшний склад бiлкiв - шляхом електрофорезу на пластинках iз полiакриламiдного гелю i фотометрi на апаратi розшифрування фореграм АРФ-1 [10].
Результати дослщження. При вивченнi патогенно! ди I. suis на органiзм експериментально швазованих поросят нами встановлено, що найбшьш значнi змiни вiдбувалися у кровi на 7-14 доби. За iзоспорозу поросят кiлькiсть еритроцитiв була меншою, порiвняно до контролю, на 7-му добу на 42,5%, на 14-ту - 28,8% (Р <0,05). На 21-шу та 28-му доби кшьюсть еритроциив у кровi iнвазованих поросят не вiдрiзнялася вiд контролю.
Поряд iз зниженням кiлькостi еритроцитiв встановлено зменшення вмiсту гемоглобiна кровi поросят, експериментально швазованих I. suis. На 7-му добу пiсля швази вмiст гемоглобiну в кровi становив 4,9±0,75, проти 8,2±0,67 г% (Р<0,01) у контролi. На 14-ту добу дослщу вмiст його зменшувався на 44,9% (Р<0,01). 1з розвитком швази вмют гемоглобiну дещо знижувався i на 21-шу добу був на 17,1% нижчим, шж у кровi контрольних тварин. На 28-му добу в кровi експериментально iнвазованих поросят вмют гемоглобiну не вiдрiзнявся ввд контролю (табл. 1).
Таблиця 1.
Динамика гематолопчних показникчв поросят, експериментально
iнвазованих I. suis (M±m, n=8)
Показники До швази Шсля швазування
7 доба 14 доба 21 доба 28 доба
К 7,9± 8,2± 9,8± 9,4± 10,7±
Гемоглобш, 1,31 0,67 1,02 0,74 1,12
г% Д 7,8± 4,9± 5,4± 7,8± 10,2±
1,23 0,75** 0,42** 0,78 1,22
К 4,5± 4,7± 5,2± 5,4± 5,7±
Еритроцити, 0,92 0,49 0,53 0,48 0,76
млн/мкл Д 4,6± 2,7± 3,7± 5,1± 5,5±
0,68 0,73* 0,31* 1,21 0,74
К 9,7± 12,8± 13,7± 14,2± 14,7±
Лейкоцити, 0,97 0,62 0,67 1,12 0,47
т/мкл Д 9,5± 15,1± 14,7± 14,1± 14,6±
1,04 0,35** 0,82 0,98 0,89
Примггки: * - Р <0,05; ** - Р <0,01;
К - контрольна, Д - дослвдна група тварин
Незначш змши бшо! кровi за швази iзоспорами проявлялися пщвищенням кiлькостi лейкоцитiв. За ураження тварин максимальну кiлькiсть
лейкоциив у KpoBi встановлено на 7-му i 14-ту доби, вщповщно, вище до контролю на 15,2 % (Р<0,01) i 6,8%.
Водночас i3 збiльшенням загально! кiлькостi лейкоцитiв змiнювалося спiввiдношення мiж клiтинами бшо! кровi (табл. 2). За швази поросят iзоспорами виявлеш змiни кiлькостi лiмфоцитiв, кiлькiсть яких, залежно вiд доби швазп, зростала. Вiрогiдне збiльшення лiмфоцитiв до показника контрольно! групи виявлено у кровi поросят, починаючи з 7-1 доби iзоспорозноl швазп. У поросят, швазованих I. suis, на 7-му добу тсля ураження кiлькiсть лiмфоцитiв зросла на 9,8% (Р<0,05), на 14 i 21 доби, вiдповiдно на 16,5% (Р<0,05) i 11,9%.
Таблиця 2.
Лейкограма поросят, експериментально швазованих I. suis
(M±m, n=8)
Показники, До швази Шсля швазування
% 7 доба 14 доба 21 доба 28 доба
К 56,4± 53,4± 41,9± 48,3± 54,4±
Л1мфоцити 4,21 2,12 1,23 2,64 4,02
Д 56,8± 59,2± 50,2± 54,8± 53,2±
3,83 1,22* 2,71* 2,98 3,98
К 40,2± 43,5± 56,3± 50,2± 33,8±
Нейтрофши 2,46 2,08 2,34 2,31 2,64
Д 41,1± 37,2± 46,2± 42,7± 34,7±
2,71 1,10* 2,04** 1,98* 3,01
К 0,26± 0,42± 0,45± 0,31± 0,12±
Моноцити 0,02 0,22 0,15 0,12 0,08
Д 0,32± 0,96± 0,82± 0,54± 0,29±
0,07 0,11* 0,17 0,18 0,18
К 0,14± 0,23± 1,61± 1,10± 0,43±
Еозиноф1ли 0,01 0,04 0,11 0,34 0,07
Д 0,16± 0,44± 1,84± 1,32± 0,98±
0,03 0,06* 0,21 0,63 0,11
Примгтки: * - Р <0,05; ** - Р <0,01;
К - контрольна, Д - дослвдна група тварин
У дослщних поросят встановлено вiрогiдне зменшення вмiсту нейтрофiлiв на 7-му, 14-ту i 21-шу доби, вiдповiдно, на 14,5% (Р<0,05), 17,9% (Р<0,01), i 14,9 % (Р<0,05). За ураження iзоспорами кiлькiсть моноцитiв на 7-му, 14-ту, 21-шу i 28-му доби зростала на 56,2% (Р<0,05), 45,1%, 42,6%, i 58,6%, вiдповiдно.
У iнвазованих поросят нами виявлено вiрогiдне зростання кiлькостi еозинофiлiв на 7-му добу тсля швазування у 1,9 раза (Р<0,05). Пiдвищення вiдсотка еозинофшьних лейкоцитiв на 14-ту добу швази перевищувало контрольнi показники у 1,1 раза. На 21-шу i 28-му доби кшьюсть еозинофiлiв зросла у 1,2 i 2,3 раза, вщповщно, порiвняно з показниками тварин контрольно! групи.
Фiзiологiчний стан тварин та ïx резистентшсть до захворювань значною мiрою характеризуються вмiстом загального бiлка i спiввiдношенням окремих його фракцш.
Результати дослiджень вмiсту загального бшка у сироватцi кровi свщчать, що його рiвень знижувався, залежно вiд розвитку захворювання. Встановлено значне зменшення вмiсту загального бiлка на 7-у, 14-у, 21-у та 28-у доби за iзоспорозу, вщповщно, на 12,9% (Р<0,01), 13,4% (Р<0,05), 10,9% i 3,6% (табл. 3)
Як свiдчать наведенi данi, вплив швазп I. suis е специфiчним щодо синтезу окремих фракцiй бшюв. На це вказуе вiрогiдно нижчий вмют альбумiнiв на 7-у - на 21,7% (Р<0,05), 14-у - 22,6% (Р<0,05) та 21-у добу -13,2%, порiвняно з тваринами контрольноï групи. Зростання глобулiновиx фракцш до показниюв контрольноï групи виявлено у кровi поросят на 7-у та 14-у доби. Встановлено, що у цей перюд вони е вищими до контролю, вщповщно, на 9,0% (Р<0,05) та 10,6%.
1з даних таблицi випливае, що у кровi iнвазованиx поросят не спостер^али значноï рiзницi у фракцшному спiввiдношеннi глобулiнiв, проте вiдмiчали незначне збшьшення кiлькостi глобулiновиx фракцiй. Зокрема, реестрували незначне збiльшення альфа-глобулiнiв. Пщвищення вiдсотку бета-глобулiнiв продовжувалося на 7-му добу швазп та перевищувало контрольш показники на 14,4% (Р<0,01). На 14-ту добу вiдсоток бета-глобулмв зрiс на 8,6%, порiвняно з тваринами контрольноï групи. Також вiдмiчали незначне вiрогiдне пiдвищення гама-глобулiнiв на 14-ту добу (Р<0,05). Альбумiново-глобулiновий коефщент у сироватцi кровi поросят, експериментально iнвазованиx I. suis, на 7-му та 14-ту доби знижувався i становив 0,8-0,9, тодi як у сироватщ кровi поросят контрольно!' групи вш знаходився в межах 1,0-1,1.
Аналiз результатiв наших дослiджень дае змогу зробити висновок, що iнвазiя I. suis призводить до змши деяких гематолопчних та бiоxiмiчниx показниюв кровi поросят.
Найбiльш значнi змши вщбуваються впродовж 7-14-оï доби швазп - у перюд масового розмноження iзоспор в органiзмi тварин, коли значно руйнуеться епiтелiй ворсинок переважно голодноï та клубовоï кишок, спостер^аеться ïx атрофiя, метаплазiя ентероцитiв, а також гiперплазiя крипт. Цi змши призводять до порушення всмоктування поживних речовин, розвитку синдрому мальабсорбцп. Практично не засвоюються макро- та мшроелементи, необxiднi для процесу кровотворення, що призводить до зменшення юлькост еритроциив та вмiсту гемоглобiну. Виражений лейкоцитоз свщчить про посилення лейкопоетичноï фукнцп кiсткового мозку, лiмфатичниx вузлiв, селезшки, спричиненого продуктами життедiяльностi iзоспор. У сироватщ кровi поросят, експериментально швазованих I. suis, спостерiгали незначнi змши вмюту загального бiлка, а також бшкових фракцiй, що супроводжувалося зниженням вмюту альбумiнiв та пiдвищенням глобулшових фракцiй.
Таблиця 3.
Змши показниюв бшюв у сироватщ кровi поросят, експериментально _ швазованих I. suis (M±m, n=8)_
Показники До швазп Шсля швазування
7 доба 14 доба 21 доба 28 доба
К 55,2± 59,8± 62,1± 62,4± 64,2±
Загальний 4,18 2,31 2,48 3,02 3,24
бшок, г/л Д 56,3± 52,1± 53,8± 55,6± 61,7±
3,82 1,03** 1,92* 2,94 2,89
К 26,2± 29,5± 32,8± 34,2± 35,6±
Альбумши, 1,64 2,31 1,77 3,11 2,17
г/л Д 27,4± 23,1± 25,4± 29,7± 33,7±
2,02 1,22* 2,05* 2,87 2,56
К 47,5± 49,3± 52,8± 54,8± 55,5±
Альбумши, % 2,44 1,13 1,32 3,43 3,06
Д 48,7± 44,3± 47,2± 53,4± 54,6±
3,01 1,94* 1,87* 2,38 2,92
К 52,5± 50,7± 47,2± 45,2± 44,5±
Глобулши, % 2,77 1,23 1,94 2,91 2,66
Д 51,3± 55,7± 52,8± 46,6± 45,4±
3,17 1,16* 1,97 2,38 2,15
Альфа- глобулши, % К 17,2± 1,03 16,4± 0,98 15,2± 0,82 15,4± 1,38 14,1± 1,67
Д 18,1± 17,8± 16,3± 16,7± 15,3±
1,76 1,01 1,31 1,56 1,82
Бета- глобулши, % К 14,6± 14,2± 13,9± 12,3± 11,8±
1,54 0,62 0,62 1,12 1,54
Д 13,2± 16,4± 15,2± 13,4± 10,7±
1,42 0,37** 0,47 1,32 0,68
Гама- глобулши, % К 20,7± 20,1± 18,1± 17,5± 18,6±
1,78 1,47 0,32 1,46 1,30
Д 20,0± 21,5± 21,3± 16,5± 19,4±
1,92 1,02 1,19* 1,31 1,53
Коефщент К 0,9 1,0 1,1 1,2 1,2
А/Г Д 0,9 0,8 0,9 1,1 1,2
Примгтки: * - Р <0,05; ** - Р <0,01;
К - контрольна, Д - дослщна група тварин Таким чином, змши бюх1м1чного складу кров1 поросят за експериментального 1зоспорозу вщображають розвиток патолопчних та 1мунних процеав \ свщчать про стресовий стан оргашзму, що дозволяе достатньо об'активно ощнити вплив р1зномаштних фактор1в на оргашзм швазованих тварин.
Висновки: 1. За експериментального 1зоспорозу поросят вщм1чали змши морфолопчних та бюх1м1чних показниюв кров1, що супроводжувалися еритроцитопешею, зниженим вмютом гемоглоб1ну, лейкоцитозом, л1мфоцитозом, еозинофшею, нейтропешею, моноцитопешею,
гшопроте!нем1ею.
2. Найбшьш значш змши спостер^али впродовж 7-14-о! доби швазп - у перiод масового розмноження i30cnop в оргашзмь
Лггература
1.Biehl L.G. Diagnosis, treatment and prevention in diarrhea in 7-14-day-old pigs // J. Am. Vet. Assoc.- 1986.- Vol. 188.- P. 1144-1146.
2.Driesen S.J., Carland P.G., Fahy V.A. Studies on preweaning piglet diarrhoea // Aust. Vet. J.- 1993.- Vol. 70.- P. 259-262.
3.Wieler L.H., Ilieff A., Herbst W. et all. Prevalence of enteropathogens in suckling and weaned piglets with diarrhoea in southern Germany // J. Vet. Med. B-2001.- Vol.48.- P. 151-159.
4.Gualdi V., Vezzoli F., Luini M., Nisoli L. The role of Isospora suis in the ethiology of diarrhoea in suckling piglets // J. Parasit. Res.- 2003.- Vol. 90.- Suppl. 3.- P. 163-165.
5.Torres A. Prevalence survey of Isospora suis in twelve Europe countries // Proc. 18th IPVS Congr.- 2004.- Vol. 1.- Р. 243.
6.Mundt H.C., Cohnen A., Daugschies A., Joachim A., Prosl H., Schmaschke R., Westphal B. Occurrence of Isospora suis in Germany, Switzerland and Austria // J. Vet. Med. B. Infect Dis. Vet. Public Health.- 2005.- Vol. 52.- No. 2.- Р. 93-97.
7.Long PL, Joyner PL, Millard BJ, Norton CC 1976. A guide to laboratory techniques in the study and diagnosis of avian coccidiosis// Fol. Vet. Lat.- Vol. 6.- Р. 201-207.
8.Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г., Архипов А.В., Белов А.Д. - М.: Агропромиздат, 1985. - 287 с.
9.Колб В.Г., Камишников В.С. Справочник по клинической химии. Минск: Беларусь, 1982. - 382 с.
10. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др.; Под ред. В.В. Меньшикова - М.: Медицина, 1987. - 368 с.
Summary
The article presents the dynamics of morphological and biochemical parameters in peripheral pigs blood by experimental infection of Isospora suis. The most significant change was observed in the 7-14th day of invasion - the period of isospora reproduction in the enterocytes: growth of the number of leukocytes, lymphocytes, eosinophils; reducing the number of red blood cells, neutrophils, monocytes, decrease of hemoglobin, total protein and albumin.
Key words: Isospora suis, isosporosis, hematological parameters, blood serum proteins, piglets.
Стаття надшшла до редакцИ 2.04.2011
