Вплив аргульозної інвазії на гематологічні та біохімічні показники крові райдужної форелі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Божик О.В., астрант © Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З. Гжицького

ВПЛИВ АРГУЛЬОЗНО1 ШВАЗП НА ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ТА Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 РАЙДУЖНО1 ФОРЕЛ1

Наведено результати до^джень гематологiчних та бiохiмiчних показниюе при ураженш аргульозьозом райдужног форелi.

Ключовi слова: агрульоз, райдужна форель, еритроцити, гемоглобт, загальний быок.

Вступ. 1нвазшна хвороба риб, що викликаеться паразитичними рачками роду Argulus i3 родини Argulidae. У ставових риб захворювання викликаеться двома видами - широко поширений Argulus foliaceus (рибна воша), i коропо!д А. japonicus. Рачки паразитують на шкiрi та зябрах переважно коропових та шших пркноводних рибах за винятком A. ^regon^ A.canadensis, якi поражають лососевих риб.

За допомогою присосок рачки прикрiпляються до тша риби, хоботком проколюють шюру i смокчуть кров, видiляючи при цьому отруйний секрет. Пошкоджуючи шюру паразит створюе ворота для проникнення шфекцш та рiзноманiтних збудникiв грибкових, бактерiальних та вiрусних хвороб риб, що робить його особливо небезпечним. Мкця проникнення аргулюЫв гiперемiйованi, на дшянках ураження виникають набряки, крововиливи, утворюються рани та дрiбнi виразки.

Мальки риб масою 1-2 г гинуть при паразитуванш на них 1-2 рачюв, а риби старших вжових груп (250-300 г) при 10-15 i бiльше паразитiв на однш особинi.

На сьогоднiшнiй день рачок Argulus, його бюлопчш та еколопчш особливостi вивченi доволi детально, проте не розроблено ефективних методiв боротьби з даним паразитом, в умовах вщкритих не спускних водойм, та водойм охолоджувачiв, де розмщуються сучаснi форелевi господарства садкового iндустрiального типу. Однiею з причин цього е незнання патолопчних змiн в органiзмi хазя!на. Тому метою наших дослщжень було провести вивчення основних фiзiолого-гематологiчних i бiохiмiчних показникiв кровi райдужно! форелi, вражено! аргульозом.

Матер1ал i методи дослщжень. Дослiдження проводили в сажалковому форелевому рибному господарствi «Байкал» рибгоспу Рудники ВАТ «Львiвський обласний виробничий рибний комбшат».

Сажалкова лiнiя розмiщена на водному дзеркалi озера на вiдстанi 15 м вщ берегово! смуги. Для проведення дослщження використовували саджалки розмiром 3 х4 м, та площею 12м2 , а глибина садюв досягала 5-7 метрiв.

© Божик О.В., 2008

32

Матерiалом для дослщження слугували однорiчки райдужно! форелi вражеш Argulus. Нами було проведено дослщження по визначенню показникiв червоно! кровi форелi. Кiлькiсть еритроцитiв визначали за допомогою гемоцитометра ГЦ МК - 3. Вмкт гемоглобiну визначали гемщанщним методом.

Загальний бiлок сироватки кровi визначали за допомогою рефрактрометра УРФ-22, фракцшний склад бiлку методом електрофорезу на пластинках з полiакриламiдного гелю i фотометри на апаратi для розшифровки фореограм.

Екологiчнi параметри середовища в сажалках визначали за загальноприйнятими у рибництвi методиками. Коофiцieнт угодованостi за Кларком. Проводили повний паразитолопчний розтин риби за методом описаним Секретарюк К.В. (2001).

Результати дослщжень. При дослщженш гiдрохiмiчних показникiв води встановлено, що вони в цiлому вiдповiдають нормi для вирощування форелi. Крiм цього, температурний фактор води сприяе розвитку личинок аргулюсу та проходження ними складного метаморфозу переходу в статевозрш стади.

Дослiдження впливу аргулюсiв на морфометричнi показники форелi проводили методом порiвняння групових середнiх довжин, маси тша та коофiцieнту вгодованостi, контрольних та швазованих риб з рiзко вираженими клiнiчними ознаками (табл. 1).

Таблиця 1

Морфометричш показники риби, та ступеш

Групи риб Маса, г Довжина, см Коефщент вгодованосп 1нтенсив-шсть швазп, екз/пар. Екстенсившсть швазп, %

Здоров1 100,14±0,8 15,14±0,26 2,91±0,14 0 0

1нвазо-ваш 98,71±1,23 14,71±0,28 3,12±0,16 4,14±0,46 100

1з таблицi 1 видно, що середня маса здорово! риби складала 100,14 ± 0,8, а у вражено! паразитами 98,71 ± 1,23 грам. Довжина 15,14 i 14,17 см вiдповiдно. Коофщент угодованостi здорових риб вiдповiдаe 2,91 та швазованих 3,12.

З одержаних даних випливае, що за дослщжувано! штенсивност швазп, морфологiчнi показники швазованих риб майже не вiдрiзняються вщ здорових риб.

Для одержання даних про вплив аргулюсу на гемопоез райдужно! форел^ визначали в кровi риби вмют еритроцитiв, гемоглобiну та гематокриту (табл. 2).

З таблиц 2 видно, що швазована форель за кiлькiстю еритроциив та вмiсту гемоглобiну не поступалась контрольнш групi риб, але вмют гемоглобiну в них зменшувався. Спостер^али зниження також гематокритно! величини.

33

Таблиця 2

Вплив аргулюав на показники червоноУ кров1 однор1чки райдужноУ __фюре.л (M ±m; n=7)__

Групи риб Еритроцити, 1012 /л Гемоглобш, г/л Гематокрит, %

здоров1 1,18±0,04 10,1±0,8 40,9±1,9

швазоваш риби 1,11±0,07 8,5±0,4* 36,1±1,4*

Стутнь е1рог1дностг. P< 0,05 - *

Процентне сшввщношення фракцiй бшка сироватки кровi та абсолютна величина загального бiлка наведено в таблиц 3. З наведених даних видно, що концентрацiя бiлку в сироватщ кровi у контрольних та швазованих риб залишаеться без змiн.

У сироватщ кровi дослiджуваних риб найбшьшу концентрацiю займае альбумiнува фракцiя, але при аналiзi результатiв вiроriдноl рiзницi мiж неiнвазованими та iнвазованими рибами не виявлено.

Таблиця 3

Сшввщношення бшкових фракцш сироватки кровi при аргульозi

фюре.л % ( M ± m; n=7)

Группи риб ялок, % Фракцшний склад бшшв сироватки кров1 А/Г коофщент

Альбумши, % Глобулши

a ß Y

здоров1 5,3±0,1 37,8±1,4 31,7±1,1 22,1±1,1 8,4±0,7 0,61±0,07

швазоваш 4,8±0,2 40,7±1,2 29,9±1,3 22,9±1,2 6,3±0,4 0,69±0,09

Р < 0,05 > 0,1 < 0,1 > 0,1 < 0,0025 > 0,1

При аналiзi бiлкових фракцiй видно, що piBeHb a- глобулiнiв у сироватцi KpoBi iнвазованих та здорових риб залишався без вiрогiдних змш , а piBeHb у-глобулiнiв достовipно знизився на 2,1% (Р< 0,0025) поpiвняно з контролем. Вмкт ß- глобулмв контрольно! та дослщно! групи суттево не вiдpiзнявся.

Альбумiново - глобулшовий коофiцieнт залишаеться не змiнним у двох груп риб.

Висновок.Таким чином, одержат результата вказують, на те що при наведенш швази аргулюсами моpфомeтpичнi показники фоpeлi не змiнюються, лише дещо зменшуеться вмiст гeмоглобiну в еретроцитах та гематокритна величина. Зменшення концентраци y-глобулiнiв вказуе на виникнення iмунодeпpeсивного стану у швазовано! аргулюсами форели

Лiтература.

1. Васильков Г.В. Гельминтозы рыб. М.: Колос, 1983, 208 с.

2. Bauer, R.: Erkrankungen der Aquarienfishe. Verlag Paul Parey. Berlin und Hamburg, 1991.

3. Molnar, K. and Szekely, C.: Occurrence of skrjabillanid nematodes in fishes of Hungary and in the intermediate host, Argulus foliaceus L. Acta Vet. Hun., 46: 451, 1998.

34

4. Oge, S.: Chemotherapy for parasites of freshwater fish. T. Parazitol. Derg., 26: 113-118, 2002.

5. Бауер О.Н., Мусселиус В.А., Николаева В.М., Стрелков Ю.А. Ихтиопатология. М.:Легкая и пищевая промышленность, 1977, 431 с.

6. Вьюков В.Н. Роль экологической и морфофизиологической специфичности паразитов по отношению к хозяевам в эволюции паразитов // X конференция Украинского общества паразитологов (Одесса, 1986): Материалы конференции: В 2-х ч. - К.: Наукова думка, 1986. Часть 1. -С. 125.

7. Гоженко В.О., Корж О.П., Воронова Н.В., Тггова Л.М. Паразитизм як бюлопчне явище. - Запорiжжя, 2001 р.- 129 С.

8. Секретарюк К.В. Лабораторна дiагностика швазшних хвороб риб. «Универсум палишинг» Львiв 2001- С. 199.

Summary O.W. Bozhyk

Lviv National university of Veterinary Medicine and Biotechnology named

after S.Z. Gzhytskyj

The results of researches of haematological and biochemical indexes are resulted at the defeat of аргульозьозом of rainbow trout.

Стаття надшшла до редакцИ 20.08.2008

35