CC BY
19
6. Низька поiнформованiсть студентiв, викладачiв, громадськостi про завдання та розвиток Болонського процесу загалом i мюця фiзичноl культури та спорту зокрема.
7. Низька актившсть студентсько1 самоврядно1 дiяльностi у вирiшеннi проблем фiзичноl культури та спорту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Огнистий А. В. Програма з ф1зичного виховання (за вимогами кредитно-трансферно! системи навчання). — Тернотль: ТНПУ 1м. В.Гнатюка, 2006. — 54 с.
2. Основш засади розвитку вищо! освгги Украши в контекст Болонського процесу (Документи 1 матер1али 2003-2004 рр.) / За ред. В. Г. Кременя. Авт. кол.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубшко, I. I. Бабин. — Кшв-Тернотль: Вид. ТДПУ 1м. В. Гнатюка, 2004. — 147 с.
3. Ф1зичне виховання для студенпв ф1зичне виховання педагопчних спещальностей // [Електронний ресурс] http://www.tspu.edu.ua/subjects/75/iV/fiz_vih.htm
4. Ресурси ТНПУ 1м. В.Гнатюка з питань впровадження Болонсько! декларацп // [Електронний ресурс] http://www.tspu.edu.ua/php1/index.php?page=resurs/kms/index
Надш КОВАЛЬЧУК
ДИНАМ1КА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ЗД1БНОСТЕЙ СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ПЕДАГОГ1ЧНО1 ПРАКТИКИ
Розкрито професшт здiбностi необхiднi студентам Ш—1У курав тституту фьзично! культури та здоров 'я Волинського нацюнального ^верситету.
Професшну подготовку студенев до майбутньо! спортивно-педагопчно! дiяльностi розглядають як цiлiсне явище, iнтегральну ознаку, що становить формування i розвиток спецiальних здiбностей, умшь i навичок [1; 2; 3].
Формування професшних якостей студентiв досягаеться рiзними шляхами. Один з етатв фахово! освiти майбутнiх вчителiв — е педагопчна практика в загальноосвггшх закладах. Вона е продовженням навчання студенев педагогiчнiй працi й одночасно суттевою формою перевiрки роботи професорсько-викладацького складу ВНЗ, а також ступеня засвоення студентами програмного матерiалу i рiвня сформованостi у них педагопчних здiбностей.
Мета статт1 — з'ясувати ефектившсть впливу педагогiчноl практики на формування професшних здiбностей студентiв шституту фiзичноl культури та здоров'я Волинського нацюнального ушверситету iменi Лесу Укра!нки.
Дослiдження проводилось на базi ЗОШ шд час проходження педагогiчноl практики студентами спещальносп "Фiзичне виховання". В ньому взяли участь 40 ошб. Напередодш практики та пiсля И завершення проводилось анкетування. Аналiз зв^них документiв педагогiчноl практики вiдбувався по И завершены.
У зв'язку з тим, що термши педагогiчних практик коротю (4 тижнi на III i 6 тижнiв на IV курсах) у своему дослщженш ми розглядали сформовашсть у студентiв тшьки окремих компонентiв педагогiчних здiбностей: 1) педагопчна спостережливють; 2) дидактичнi здiбностi; 3) органiзаторська дiяльнiсть; 4) психомоторш здiбностi; 5) експресивнi здiбностi; 6) конструктивна дiяльнiсть; 7) гностична дiяльнiсть; 8) перцептивнi здiбностi; 9) почуттевi здiбностi; 10) особистiснi здiбностi; 11) комушкативш здiбностi; 12) мовленневi здiбностi.
Рiвень сформованостi у студента кожно1 окремо1 здiбностi визначався за 5-бальною системою. Рiвень же сформованостi кожно1 окремо1 здiбностi на курсi складався iз суми балiв усiх студенев, яка становила певний вiдсоток вщ максимуму.
Нашi спостереження на уроках фiзичноl культури та секцiйних заняттях, бесiди зi студентами та керiвниками практики показали, що така здiбнiсть, як педагогична спостережливiсть, погано розвинута у студентiв-практикантiв. За короткий термш проходження практики И неможливо сформувати. №хто з практикантiв не помiчае незначних змiн у дiяльностi учшв. Вони бачать тiльки яскраво виражеш змiни, наприклад, сильне почервонiння обличчя або порушення координацп тощо.
Краще сформована у студентiв, особливо IV курсу, спостережливiсть за дисциплшою в класi. Вмiти переводити погляд з одного учня на шшого найкраще вдаеться практикантам шд час пояснення i зовсiм мало уваги надають вони цьому шд час проведення загальнорозвиваючих вправ. Ця здiбнiсть теж краще розвинена у студенев IV курсу.
Спостерiгають за ходом уроку зпдно з планом 50% студенев IV курсу i 20% третьокурсникiв. Мало уваги вони звертають на типовi помилки. У 90% студенев не розвинений периферичний зiр, тому вони бачать тшьки перед собою. Однак якщо порiвняти розвиток спостережливостi мiж початком i закiнченням практики, то можна сказати, що в окремих студентiв III курсу та значно! кiлькостi четвертокурсниюв сформувалися такi компоненти спостережливостi, як вмшня помiтити помилки, переводити погляд з одного учня на шшого та стежити за дисциплшою. На IV курс таких студенев 20%, на III — 10%. Задовшьно сформована педагопчна спостережливiсть у 30% студенев IV курсу та 20% третьокурсниюв. В решти практикантiв педагопчна спостережливють вiдсутня.
Аналiз дидактичних зд1бностей показав, що 75% студенев III курсу i 45% четвертокурсникiв не володдать ними. Творчо до уроюв фiзично! культури ставляться лише 5% третьокурсниюв i 25% четвертокурсникiв. Заняття у цих студентiв цiкавi, продумаш, спричиняють великий iнтерес учнiв. Таю студенти i тi, котрi мають хорошi дидактичнi здiбностi (10-15% на кожному курс), володiють рiзними методами навчання, передбачають можливi помилки i використовують засоби для !х профшактики, володiють рацiональними способами оргашзаци вправ, враховують вiковi та iндивiдуальнi можливосп, правильно дозують навантаження в рiзних частинах уроку, використовують дидактичнi принципи навчання.
10% студентiв III курсу та 20% четвертокурсниюв мають мiзерний запас вправ, який становить усього — 6-8 рухових дш. Аналiз конспектiв урокiв свiдчить, що щ студенти шаблонно пiдходять до уроюв, не використовують пiдвiдних та спещальних вправ й уроки проводять стандартно. Очевидно, на недолши у формуванш дидактичних здiбностей студентiв вплинула не тшьки низька яюсть засвоення навчально-методичного матерiалу пiд час навчання, а й низький рiвень зацiкавленостi у набутп цих здiбностей.
За результатами анкетування, лише 10% студенев на кожному курс готувались щоденно 3 години до педагопчно! дiяльностi в школь 2 години на шдготовку витрачали 30% студентiв IV курсу i 20% третьокурсникiв. Всi iншi практиканти готувались до занять 1 годину i менше. Це свщчить, що бiльшiсть студентiв не усвщомлюе великого значення дидактичних здiбностей у сво!й майбутнiй фаховiй дiяльностi.
Щодо оргатзацШних здгбностей студентiв, то найкраще !м вдавалось органiзувати навчальну та рекреацшну дiяльнiсть дiтей. Що стосуеться оргашзаци особисто! дiяльностi, то 20% студенев IV курсу i 10% третьокурсниюв проявили на практицi себе не пунктуальними. Бiльшiсть студентiв III курсу (55%) не може вшьно викладати матерiал на уроках та виховних заходах.
Четвертокурсникам краще вдалося мобшзувати збiрнi команди з футболу та легко! атлетики на перемогу в першост мюта серед ЗОШ.
Загалом сформовашсть у студентiв органiзаторських здiбностей виглядае так: IV курс — "5" — 20%, "4" — 40%, "3" — 40%; III курс — "5" — 15%, "4" — 30%, "3" — 35%, "2" — 25%.
Психомоторт здгбностг е важливим компонентом практично! дiяльностi вчителя фiзично! культури. Важливо, щоб вони збереглися впродовж усього життя, тому перед кожним вчителем сто!ть завдання самовиховання.
Хоча вс студенти III-IV курсiв володiють техшкою вправ шкiльно! програми, проте не вс з них використовують метод показу, мотивуючи це тим, що учш вже знають щ вправи. Серед третьокурсниюв 70% i серед IV курсу 45% шд час опитування не змогли зробити повний аналiз технiки виконання пiдйому переворотом на перекладиш. Враховуючи практичну дiяльнiсть на уроках та опитування практикант, сформованiсть у них психомоторних здiбностей наступна: IV курс: "5" — 25%, "4" — 20%, "3" — 50%, "2" — 5%; III курс: "5" — 10%, "4" — 15%, "3" — 60%, "2" — 15 %.
Мiмiка, жест, пантомiмiка — це невербальш засоби, яю е складовими експресивних здгбностей. Як свiдчать спостереження, шд час практики студенти майже не використовують
цих 3aco6iB. Обмежено застосовують лише жестикуляцiю на уроках та шд час суддiвства спортивних irop; в цьому разi ïxhî рухи He4iTKi, а деколи й незрозумш.
В окремих пpактикантiв пiд час уроюв взагалi вiдсутнi на обличчi будь-якi емоцiï. Частина студентiв не знае, куди подiти руки, а тому найчаспше тримае ïx у кишенях або за спиною. 20% студенев III-IV куpсiв у навчальнш i виховнiй pоботi не стримують своïх стоpоннiх жестiв. Отже, експресивш здiбностi у 25% студентiв IV курсу сформоваш на доброму piвнi, у 20% — на задовшьному i в 55% — на незадовшьному.
Конструктивна дгяльшсть пов'язана з вщбором, проектуванням навчально-виховного матеpiалу. Студенти-практиканти в цiй дiяльностi спирались на вже розроблеш навчальнi програми i методичш розробки.
Аналiз отриманих даних показав, що практично всi студенти III курсу мають тpуднощi при складанш семестрових планiв, iндивiдуального плану роботи на перюд практики та плашв-конспектiв. На III курс 30% i на IV курс 10% студенев не вмдать спланувати завдання уроку i пiдiбpати до них засоби. Не вмдать дозувати навантаження 15% студентiв III курсу i 10% четвертокурсниюв. Аналiз документ планування засвiдчив, що конструктивними здiбностями володiють на "вщмшно" вiдповiдно 5% i 15%, на "добре" — 20% i 25%, на "задовшьно" — 40 % i 35 %, на "незадовшьно" — 35% i 5% студенев.
Дослщження тдтвердили, що педагопчна практика суттево впливае на формування гностичних здгбностей. Пщ час першого анкетування 100% студенев III курсу не змогли визначити, яю здiбностi у них розвинуп найкраще та найгipше. Пiсля практики вони змогли дати аналiз свош дiяльностi i визначили, що найкраще у них розвинеш почуттевi, психомоторш та оpганiзатоpськi здiбностi, а найпрше — експpесивнi, мовленневi та комушкативш.
Пpоаналiзувавши свою дiяльнiсть, студенти IV курсу виявили, що найкраще у них розвинеш комушкативш, конструктивш й оргашзаторсью здiбностi, а найгipше — мовленневi та педагогiчна спостеpежливiсть. Нашi об'ективнi данi спiвпадають iз суб'ективною самооцiнкою студентiв цього курсу. Це говорить про те, що ïxm гностичш здiбностi pозвинутi краще, шж студентiв III курсу.
Третьокурсники ще не здатш в повному обсязi пpоаналiзувати позитивнi та негативнi сторони практики, 55% iз них вщповши, що все було важко, а в 15% взагалi нiякиx тpуднощiв не виникло. Додаткове опитування дало змогу переконатись, що це не так. Отже, у студенев III курсу недостатньо сформоваш гностичш умшня.
Перцептивш здгбностг студенев оцшювались на основi аналiзу складених ними психолого-педагопчних характеристик на учня (III курс) та на клас (IV курс). Цшеспрямовашсть установки сприяла тому, що 40% студенпв-третьокурсниюв i 30% четвертокурсниюв справилися iз цим завданням на "вщмшно". Незадовiльнi пеpцептивнi здiбностi виявилися у 10% студенев III курсу та 5% четвертокурсниюв.
Як показало опитування, не вс студенти можуть назвати компоненти почуттевих здгбностей. На запитання анкети "Чи любите ви дггей?" ствердно вщповши 100% студенев IV курсу i 85% третьокурсниюв. Спостереження пiд час уpокiв та в позаурочний час за практикантами фактично тдтвердили щ показники. Однак були випадки, коли майбутш вчителi грубо ставилися до дiтей; найчастше це спостеpiгалось пiд час практики студенев IV курсу. Почуттевi здiбностi тiсно пов'язанi з особистiсними. Висока загальна культура, вpiвноваженiсть, вiдсутнiсть емоцшного напруження властиве 10% студентiв III курсу i 15% четвертокурсниюв.
Добpi особист1ст зд1бност1 проявляються у 45% студенев III i IV курсв. Не завжди тактовно ведуть себе 45% третьокурсниюв i 40% четвертокурсниюв. Мабуть, це пов'язано з тим, що 30% студенев III i 20% IV курсв не збираються працювати в майбутньому за спещальшстю; можливим це вважають 45% третьокурсниюв i 35% четвеpтокуpсникiв; не знають "так" чи "нi" 45% студенев III i 35% IV курсв i лише 25% третьокурсниюв i 35% четвертокурсниюв мають намip працювати вчителями. При цьому шсля проходження практики на 10% зменшилась кiлькiсть студентiв 3 курсу, яю бажали працювати в школi з дтми, а на IV курс кшьюсть таких студентiв зросла на 5%.
Доброзичливий стан, радють спшкування з дiтьми, високий piвень комуткативних умгнь з педагопчним колективом шкш проявило 30% студентiв III курсу та 45% IV курсу.
Невизначенiсть i невпевнешсть у сво'й поведiнцi, напруженiсть у спшкуванш з керiвництвом проявили 15% студенпв III курсу i 20% четвертокурсниюв. Напруженiсть у спiлкуваннi з дпьми, керiвництвом школи виявлено у 55% студенпв III курсу i 30% четвертокурсниюв. Один студент IV курсу (5%) проявив нетерпляче ставлення до дггей, уникав спшкування з колегами та педагопчним колективом.
Дослiдженнями виявлено, що переважна бiльшiсть студентiв-практикантiв (III курс — 55%, IV курс — 40%) часто порушують норми усного та писемного мовлення, роблять орфографiчнi, стилютичш та термшолопчш помилки. Вони спшкуються "суржиком", використовують слова ненормативно! лексики та слова-паразити: "тша", "кароче", "знаеш", "цево" i т. д. Показ iз розповiддю краще поеднують четвертокурсники. Загалом мовленнева культура студенев III i IV куршв знаходиться на достатньому рiвнi.
Рiвень сформованостi педагогiчних здiбностей студентiв III i IV курсiв представлено на рис. 1.
%
□ 3 курс □ 4 курс
Рис. 1. Ргвень сформованостг педагоггчних здгбностей у студентгв III i IV курсив тсля завершения mdaeoei4HOi практики.
В результат дослщження було виявлено, що серед усiх форм загальнопедагопчно! тдготовки майбутшх учителiв особлива роль належить педагопчнш практицi. За своею суттю вона е аналогом професшно! дiяльностi. Ii' оргашзащя створюе ситуацiю заглиблення студента в реальний педагопчний процес, що допомагае глибокому усвщомленню специфiки педагопчно! освiти, створюе природнi умови для перевiрки свое! готовностi.
Педагогiчна практика е активною формою набуття i вдосконалення педагогiчних здiбностей. Студенти-практиканти мають рiзний рiвень сформованостi провiдних та допомiжних педагогiчних здiбностей. У студенев IV курсу цi здiбностi сформоваш краще, що е результатом впливу двох педагопчних практик.
Формування педагопчних здiбностей пiд час педагопчно! практики ефектившше вiдбуваеться в тих студенев, якi в майбутньому сподiваються працювати за спецiальнiстю.
Високий особистий рейтинг у навчанш прямо пропорцiйний високому рiвню сформованостi педагогiчних здiбностей.
Подальше наше дослщження буде спрямоване на вивчення формування педагопчних здiбностей залежно вiд типiв нервово! системи студенев.
Л1ТЕРАТУРА
1. Н1фака О. Впровадження професшно! тдготовки майбутшх учител1в ф1зично! культури на основ1 штегрованого тдходу // Ф1зичне виховання, спорт i культура здоров'я у сучасному суспшьствг Зб. наук. праць. — Луцьк, 2002. — С.86-88.
2. Шфака О., Яловик В. Iнтегративний шдхвд до професшно! подготовки вчителя ф1зично! культури // Проблеми педагопчних технологш. — Луцьк, 2000. — Вип. 4. — С.104-108.
3. Сущенко Л. Зм1ст професшно! тдготовки майбутшх фах1вщв ф1зичного виховання i спорту // Проблеми педагопчних технологш. — Луцьк, 2000. — Вип. 4. — С. 130-136.
