CC BY
23
УДК 617-089: 620.3
Литвак О.О., Хабрат Б.В., Лисенко Б.М., Хабрат А.Б. ДИФЕРЕНЦ1ЙНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МАЛО1НВАЗИВНИХ МЕТОД1В Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ СУБМУКОЗНО1 М1ОМИ МАТКИ У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профiлактичноí та кл^чноТ медицини» ДУС, м. КиТв
Мета дано)' роботи - полiпшення репродуктивного здоров'я жнок репродуктивного в!ку, хворих на субмукозну мюму матки, шляхом удосконалення малонвазивно)' техмки хiрургiчного втручання. Ви-користання iндивiдуально-диференцiйного застосування малоiнвазивних метод'т хiрургiчного лку-вання у па^енток репродуктивного в!ку, а саме запропонованого комб'тованого способу г'ютерос-копи з лапароскоп1'чно)' асистен^ею та з накладанням ендоскопчних шв'в на ст'нку матки пд гюте-роскопiчним контролем в ситуа^ях, як потребують об'ективно)' о^нки спроможностi стнки матки у длянц видаленого вузла, вочевидь, сприяе зниженню iнmраоперацiйно)' крововтрати, зменшен-ню об'ему iнфузiйно'í терапи, ранньому в'дновленню рухово)' активност/ хворих (через 6 годин пюля операци), зменшенню тривалост/ перебування хворих у стацiонарi пюля оперативного л'!кування, а також дозволяе в'дновити та покращити репродуктивну функ^ю шляхом збереження вЮносно)' ю-лькост! функцюнуючих судин в мюметрй, що прискорюе ел'ш'тацю згустк'в кров! з мiкроциркулято-рного русла в зон/ альтерацИ На сьогодн/'шн/'й день проводиться оцнка стану фертильно)' функци у па^енток репродуктивного вку пюля застосування у них ком&нованого оперативного лкування мiоми матки у в1'ддаленому пер'юд! на п'дстав! морфофунк^онального та 'шуног'ютох'ш'нного ви-вчення рецепторного апарату ендометрю, його реак^ю на операц/'йний стрес в пор!внянн!' з тра-ди^йними оперативними методиками.
Ключов1 слова: мюма матки, пперплаз1я ендометр1ю, тиреоТдна дисфункц1я, репродуктивний в1к, безплщдя, пстероскогля, мюектомля, лапароскоп1я.
Вивчення стану репродуктивного здоров'я (РЗ) па^енток пюля хiрургiчного л^вання субмукозноТмюми матки проводилося в рамках комплексно)' НДР наукового вiддiлу малотвазивно)'хiрургiT «Удосконалення маломвазивних меmодiв хiрургiчного л^-вання окремих захворювань судин, внуmрiшнiх та репродуктивних оргашв, черевно)' сmiнки, носоглотки, щиmоподiбно'í та прищиmоподiбних залоз i суглобiв, зокрема iз використанням iмпланmаmiв на основi нанобюсенсорних технологй», № держ. реестрацл' 0114Ш02120.
Вступ
Одшею з найбтьш розповсюджених патоло-гш в структурi гшеколопчноТ захворюваност е доброякюш пухлиноподiбнi захворювання матки, як займають вщповщно 25-57%. За даними лн тератури, серед жшок сучасноТ популяцп, частота виявлення лейомюми матки знаходиться в коливаннях вщ 20% до 77% та у 25-35% жшок репродуктивного вку [6, 7, 8] Проблему хiрургiч-ного лкування мюми матки висв^лено у великш кшькост публкацш, над ТТ розв'язанням працюе багато наукових колективiв, проте, одним iз найактуальшших питань цього наукового напря-мку е вщдалеш наслщки перенесеного хiрургiч-ного лкування, особливо у жшок репродуктивного вку [9]. Статистичний аналiз результат ен-доскошчного лкування мюми матки, свщчить, що повторы оперативн втручання проводяться у 55% па^енток, ваптнють наступае пюля операци лише у 23,5 % хворих репродуктивного вку протягом перших 6 мюящв, протягом 1 року - в 28 %, 3 рош -14,0-%, а бтьше 3 ромв - в 7 % випадмв вщ загального числа вщновлення ре-продуктивноТ функцiТ, нормалiзацiя менструаль-ноТ функцiТ пiсля операци вщбуваеться у 65% ж1-нок. Разом iз тим, в сучаснш лiтературi недоста-тньо розробленi практичн рекомендацiТ щодо алгоритму ведення таких хворих [1, 2, 3].
Мета дослщження
Полтшення репродуктивного здоров'я жшок, хворих на субмукозну мюму матки, шляхом удосконалення малошвазивноТ техшки хiрургiчного втручання.
Завдання дослщження:
1. Оптимiзувати алгоритм ведення хворих на субмукозну мюму матки шляхом шдивщуально-диференцшного застосування малоiнвазивних методiв лiкування субмукозноТ мiоми матки.
2. Дослщити стан фертильноТ функци у пащ-енток репродуктивного вiку пюля застосування у них комбшованого оперативного лкування мiоми матки з субмукозним розташуванням вузлiв у вiддаленому пер^ на пiдставi вивчення результат клiнiко-iнструментальних дослiджень.
Поставленi задачi виршувалися тим, що в х^ рурпчному лiкуваннi мiоми матки субмукозного розташування у жiнок репродуктивного вiку ви-користовуеться iндивiдуально-диференцiйний пiдбiр застосування малошвазивних методiв х^ рургiчного лiкування субмукозноТ мюми матки, в залежност вщ топографiчноТ класифкацп суб-мукозних мюматозних вузлiв (рис. 1).
Алгоритм комбшованого оперативного лкування мiоми матки з субмукозним розташуванням вузлiв у жшок репродуктивного вку.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академЫ»
Кл1н1чн1 ознаки та наявнють субмукозноТ мюми матки за результатами УЗД ОМТ
Огляд пнеколога, анест догосп1тальному етат езюлога, обстеження на ¡пдно д1ючих протоколш
Субмукозна мюма 0 та I Типу диметром до 3,0см
Пстеросокгпя д1агностична
Субмукозна MÍOMa I та II Типу диметром вщ 4 см до 5 см
Субмукозна мюма I та II типу в1д 5 см i бтьше
Г1СТЕРОСКОП1ЧНА МЮМЕКТОМ1Я
настання б/олог/чно/ недоцшьностi продоежуеати г'ютероскопЫну м'юмектом'но
ЛАПАРОСКОП1ЧНА МЮМЕКТОМ1Я
ЛАПАРОСКОП1ЧНИИ КОНТРОЛЬ
Г1СТЕРОСКОП1ЧНИИ КОНТОЛЬ
УЗ контроль стану зони ¡нтересу на 1 добу та через 1- 3 мюяц1 пюля операци
Рис. 1. Алгоритм комб1нованого оперативного лкування м'юми матки з субмукозним розташуванням вузлВ у жшок репродуктивного вку. Об'ект та обсяг досл1дження, групи пор1вняння.
Об'ект дослщження: мюма матки.
Обсяг дослщження - 160 мюмектомм, з яких 100 виконано з використанням гютероскотчноТ техыки (I група) та 60 i3 застосуванням комбЫо-ваного способу, гютероскотя з лапароскотчною асистен^ею (II група). Контрольну групу склали 40 практично здорових жнок.
Методи дослщження
Пацiентки були обстежен згiдно клiнiчних протоколiв, затверджених МОЗ УкраТни вiд 31.12.04 № 676 i вiд 27.12.06 № 905 «Про за-твердження клiнiчних протоколiв з акушерськоТ та пнеколопчноТ допомоги». Усi дослiджуванi були рандомiзованi за основними показниками стану соматичного здоров'я, за виразшстю клУ-чноТ симптоматики та переб^у екстрагенiтальноТ патологiТ. КлЫчне та лабораторно-iнструментальне спостереження жнок пiсля мь омектомii проводили протягом 3 мю з кратнiстю обстеження: при виписц зi стацiонару, через 1 мю, 3 мiс пюля операци. У разi настання ваптно-стi, спостереження продовжували протягом ваеТ вагiтностi до пологiв. Хiрургiчнi втручання у паць енток виконували на базi центру малонвазивноТ хiрургiТ ДержавноТ науковоТ установи «Науково-практичний центр профтактичноТ та клiнiчноТ медицини» ДУС. Лапароскотю виконували, за-стосовуючи обладнання «Karl Storz, Нiмеччина», набори нструмен^в фiрми «ППП-Казань» та «Karl Storz, Ымеччина». Для екстракцiТ макроп-
репарату з черевно! порожнини використовував-ся метод морцеляци (троакарний доступ, мор-целятор Штейнера (Karl Storz, Ымеччина)). На-кладання ендоскопiчних швiв виконували натв-зiгнутими голками, використовуючи Ытракорпора-льнi технiки зав'язування вузлiв. Пстерорезектос-копiю виконували за допомогою резектоскопу (Karl Storz, Нiмеччина) зовнiшнiм дiаметром 15 мм, з використанням неелектролггних низькомолекуля-рних розчинiв, що нагытались за допомогою пом-пи Hamou Endomat (Karl Storz, Нiмеччина).
При трансвапнальному ультразвуковому до-слiдженнi (ТУЗД) па^енток з субмукозною мю-мою матки (СММ) дотримувались клнко-ультразвуковоТ класифiкацiT лейомiоми згiдно наказу МОЗ УкраТни №582 вщ 15.12.2003 р., а також топографiчноT класифiкацiT мюматозних вузлiв (за Wamsteker & DE Blok, 1995). Досль дження розмiрiв i макроструктури матки та кровотоку в маткових артерiях проводили методом ТУЗД iз застосуванням кольорового доплерiвсь-кого картування i енергетичного доплера на ультразвуковому комп'ютерному томографi ACUSON 128-ХР iз застосуванням трансвапна-льного датчика (7,5-8,0 МГц) в ранню фол^уля-рну фазу для виключення коливань кровопоста-чання внутршых статевих органiв залежно вщ фази циклу, з вивченням структури та органного кровотоку матки, шляхом реестрацп кривих швидкостей кровоплину в артерiях з кiлькiсним та якюним аналiзом доплерiвських спектрограм:
визначали максимальну сист^1^у швидкють кровоплину (МСШК) i к1нцеву швидк1сть д1астол1-чного кровоплину (КДШК), iндекс резистентностi (1Р), пульсацмний iндекс (П1), систоло-дiастолiчне вщношення (СДВ) (Стрижаков А.М. та ствавт., 1990). Повноцiннiсть репарацiT в зон рубця на матцi оцiнювали суб'ективно за термь нами зникнення характерних пперехогенних ар-тефактiв вiд синтетичного шовного матерiалу, яким ушивали ложа видалення вузлiв. Тканинну перфузiю мюметр^ вивчали за допомогою уль-тразвуковоТ методики 3D -PDA (Three-dimensional power Dopplerangiography), що входить до програми VOCAL (Virtual Organ Computer - Aided Analysis). У ручному режимi дь лянки мюметр^ вимiрювали в сагiтальних i фронтальних площинах. Для кожноТ площинi ро-били 12-20 ехозрiзiв матки. За допомогою програми VOCAL автоматично розраховували об'ем мюметрю (мл) i iндекси тривимiрного енергети-чного доплера:
- ¡ндекс васкуляризаци (VI), який вщображае
кmькiсть судин у тканини i визначаеться як вщ-соток кольорових вокселiв в обсязi (%);
- iндекс потоку (FI), котрий вщповщае серед-ньому значенню кольору (градация вiд 0 до 100) та свщчить про середню штенсивнють перфузiT;
- iндекс потоку васкуляризаци (VFI), котрий вiддзеркалюе як васкуляризацю, так i перфузiю в тканинах, i визначаеться як середне значення кольору вах вокселiв дослiджуваного об'ему (градация вiд 0 до 100).
Дослщження проводились тiльки за умови добровтьного письмовоТ згоди жiнок. Стати-стичну обробку проводили за допомогою про-грам Statistica-5, Statistica v.-8).
Результати дослiджень та Yx обговорення
Детальне вивчення анамнестичних даних пациенток основноТ та групи порiвняння було з'ясовано, що на нiбито видимоТ розбiжностi мiж дослщницьким групами визначаеться наяв-нiсть зальноТ тенденцiT порушень соматичного (СЗ) та репродуктивного здоров'я (РЗ) (рис. 2).
□ 1 група
□ 2 група ■ контроль -
П-ня МЦ Без-дя
РФ ЗСС ДЗЖКТ ДЗМЗ ЗНС
Рис. 2. Розподт порушень соматичного та репродуктивного здоров'я. Примтка: П-МЦ - порушення менструального циклу; Без-дя - безпл1ддя первинне; РФ - реал1заиц1я репродуктивнойфункиц!
(пологи); ЗСС -захворювання серцево-судинноТ системи; ДЗЖКТ - доброяк1сн1 захворювання шлунково-кишкового тракту; ДЗМЗ - доброяк1сн1 захворювання молочноТзалози; ЗНС - захворювання нервовоТ системи.
В результат проведених гормонально-метаболiчних дослщжень в обох дослщжуваних групах, в порiвняннi з отриманими даними помiж собою та з результатами контролю, виявили па-толопчш зсуви гормонального профтю, характеры для ановуляторних порушень менструаль-но-овартьного циклу та ппергонадних змЫ по естрогеновш гiпоталамо-гiпофiзарно-яечниковоT регуляторшй системк
Аналiз даних, отриманих пщ час оперативного лiкування, продемонстрував, що в 1-й основнш груш (n=100), дiаметр одиночноТ мiоми матки в середньому складав 25,6+1,2 мм. Середня три-валiсть операцiT - 25,3+1,9 хв. Загальна кровов-трата в середньому склала 50,3+3,9 мл.
При пстероскопп технiчнi труднощi виникали при розмiрах II типу субмукозного вузла бтьше
30 мм, з УЗ ознаками його посиленого кровопос-тачання та вщсутност вiзуалiзацiT чiтких меж псевдокапсули. При резекцп субмукозних мюма-тозних вузлiв з середнiм дiаметром 40,3+0,8 мм переходили до виконання лапароскотчноТ мю-мектомiT в тому випадку, коли неможливо було видалити субмукозний мюматозний вузол протя-гом 30-40 хв. Накладання ендоскотчних швiв пiд контролем пстероскопа проводилося, якщо пiд час лапароскотчноТ мюмектомп не було проник-нення в порожнину матки. Тривалють оперативного втручання коливалася вщ 35,0 до 55,0 хви-лин i в середньому склала 47,9±5,7 хвилин, об'ем крововтрати ось 30,0 до 150,0 мл, в середньому 45,2±5,3мл. Середня тривалють гостта-лiзацiT склала 2,5±1,4 дшв
В 11-й групi порiвняння (n=60), виконували гю-
В1СНИК ВДНЗУ «УкраИнська медична стоматологгчна академЫ»
терорезекцш субмукозних мюматозних вузлiв з середшм дiаметром 30,3+0,8 мм. Комбшований спосiб, гiстероскопiя з лапароскошчноТ асистен-цieю, застосовувався при наявностi субмукозних мюматозних вузлiв 11-го типу з середшм дiамет-ром 32,3+0,5мм. ПЩ час гютероскошчноТ мюмек-томи, у разi просвiчування працюючоТ резекто-пе™ крiзь стiнку матки з боку черевноТ порож-нини (лапароскопiчний контроль цшюносп стiнки матки), виконувалося ушивання стiнок матки в дiлянцi дефекту пщ гiстероскопiчним контролем. Серед па^енток 11-1 групи порiвняння у 15 %, бу-ло проведено накладання ендоскошчних швiв на дiлянку матки в зв'язку з високим ризиком не-спроможност стiнки матки у дтянц видаленого вузла.
Перехiд з гютероскопи на лапароскопiю в II груш вiдмiчався в 5% клiнiчних випадш. Серед-ня тривалiсть операци склала 26,3+4,9 хв. Зага-
Показники швидко^ кровоплину в маткових артI
льна середня крововтрата с1шала в середньому 25,2±5,3 мл. Раннш пiсляоперацiйний перiод протiкав без ускладнень у па^енток обох груп, з метою знеболення призначалися ненаркотичш анальгетики. Застосування наркотичних аналь-гетикiв не знадобилося, осктьки больовий синдром не був вираженим.
У в II груш вивчення кровоплину в маткових артерiях демонструвало практично однакову динамку показнимв в правш i лiвiй маткових арте-рiях i не вiдрiзнялися вiд показникiв здорових ж^ нок групи контролю вже через 1 мюяць пiсля операци, тодi як у I-й груш показники кровоплину в маткових артерiях нормалiзувалися тiльки на 3-му пюляоперацшному мiсяцi (табл. 1). Це свщ-чить про структурно-морфологiчну еднiсть мак-роциркуляторного русла в судинному басейш матки пацiенток II-! групи.
Таблиця 1
в дослiджуваних групах пюля мюмектомп через 1 мю (М ± т)
Групи
показники I-ша (п=100) И-га (60) | Контроль (п=40)
МСШК см/с 34,6±0,95* 25,4±0,99 25,6±0,95
Права КШДК см/с 4,73±0,19* 3,56+0,19 3,33±0,19
маткова артерiя 1Р 0,93±0,02* 0,75 ±0,02 0,65±0,02
ПI 3,54±0,33* 2,41 ±0,32 2,46±0,33
МСШК см/с 36,56±0,33* 28,1±0,93 27,2±0,33
Лiва КШДК см/с 3,95±0,22* 3,77±0,19 3,75±0,22
маткова артерiя 1Р 0,91±0,22* 0,65 ±0,02 0,65±0,02
ПI 3,43±0,31* 2,41 ±0,33 2,41 ±0,33
Примiтка: *- р<0,05 (рвень достовiрностi рiзниui м 'ж 1-ю та 11-ю групами).
Практично у 82% па^енток М-оТ групи пюля операци на доплерограмi кровоплину в матковш артери вiдзначали конверсю нульового i ревер-сного дiастолiчного компоненту швидкостi кровоплину, що переважали до початку лкування, на позитивний високоампл^удний дiастолiчний тип кровоплину, який характерний для судинних систем з низькою резистентнЮтю i хорошим кро-
вопостачанням органiв.
Про полтшення кровопостачання у пацiенток в зон операцiйноТ альтераци матки свiдчили до-стовiрно вищi показники перфузи на межi мюме-трiй/ендометрiй (iндекси васкуляризаци (VI), ш-тенсивностi кровоплину (Р1) та перфузii (VFI) (р < 0,05)), у па^енлв II-! групи, шж у I-й групi (табл. 2).
Таблиця 2
Характер перфузи на межi мюметрш/ендометрш в пюляоперацшний перод через 1 мю (М ±г)
групи I-ша(n=100) И-га(60)
VI 34,6±0,95* 9,12±0,16
Р1 4,73±0,19* 26,4±0,6
VFI 0,93±0,02* 5,32±0,16
Примiтка: *- р<0,05 (рвень достовiрностiрiзниui мiжгрупами).
Аналiз вщновлення репродуктивноТ функцп серед па^енток обох дослщжуваних груп пюля мюмектомп показав, що в I груш ваптнЮть мала мЮце в 37,5% випадках, в II груш заваптнти 46,9%. Пологи через природш пологовi шляхи пройшли в 38% випадках у па^енток I групи, та у 60% II групи. Решта випадш пологiв у жiнок обох дослщжуваних груп замнчились кесарським розтином.
Висновки
Використання шдивщуально-диференцшного застосування малошвазивних методiв хiрургiч-ного лiкування у па^енток репродуктивного вiку, а саме - запропонованого комбшованого способу гЮтероскопи з лапароскопiчною асистенцiею
та з накладанням ендоскошчних швiв на стшку матки пiд гiстероскопiчним контролем в ситуац^ ях, якi потребують об'ективноТ оцiнки спромож-ностi стшки матки у дiлянцi видаленого вузла, вочевидь сприяе зниженню iнтраоперацiйноТ крововтрати, зменшенню об'ему iнфузiйноТ те-рапи, ранньому вiдновленню руховоТ активностi хворих (через 6 годин шсля операци), зменшенню тривалост перебування хворих у стацiонарi пiсля оперативного лкування, а, також, дозво-ляе вщновити та покращити репродуктивну фун-кцш шляхом збереженням вiдносноТ кiлькостi функцюнуючих судин в мюметрп, що прискорюе елiмiнацiю згорткiв кровi з мiкроциркуляторного русла в зонi альтераци.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться проведення оцiнки стану фертильноТ функцп у па^енток репродуктивного вiку пюля застосування у них комбшова-ного оперативного лкування мiоми матки будь-якого розташування у вiддаленому перад на пн дставi морфофункцiонального та iмуногiстохiмi-чного вивчення рецепторного апарату ендомет-рiю, його реакцiю на операцшний стрес у порiв-нянн з традицiйними оперативними методиками.
Лпература
1. Базанов П.А. Миома матки и нарушения репродуктивной функции / П.А. Базанов, Н.И. Волков // Проблемы репродукции. -2002. - № 4. - С. 16-18
2. Бурлев В.А. Локальный и системный ангиогенез у больных с миомой матки / В.А. Бурлев // Пробл. репродукции. - 2007. - Т. 13, № 1. - С. 26-33.
Давыдов А.И. Возможности 3D трансвагинальной эхографии в диагностике доброкачественных заболеваний матки и ее придатков / А.И. Давыдов, М.А. Стрижаков, С.В. Вороной // Вопр. гинекологии, акушерства и перинатологии. -2006. -№ 1.- С. 4752.
Каменецкий Б. Допплерометрия кровотока в сосудах матки как прогностический фактор при лечении бесплодия методами вспомогательной репродукции / Б. Каменецкий // Пробл. репродукции. - 2001. - № 4. - С. 4-17.
Капушева Л.М. Оперативная гистероскопия / Л.М. Каппушева // Акушерство и гинекология. - 2000. - № 1. - С. 53-59. Самойлова Т.Е. Оптимизация лечения лейомиомы матки у женщин репродуктивного возраста : автореф. дис. на соискание научной степени доктора мед. наук : спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / Т.Е. Самойлова. - М., 2006. - 38 с. Тихомиров А.Л. Миома матки / А.Л. Тихомиров, Д.М. Лубнин. -М. : МИА, 2006. - 174 с.
Стрижаков А.Н. Миома матки: патогенез, диагностика, лечение / А.Н. Стрижаков, А.И. Давыдов, В.А. Лебедев [и др.] // Вопр. гинекологии, акушерства и перинатологии. - 2008. - № 4. - С. 718.
Dubuisson J.B. Laparoscopic myomectomy fertility results / J.B. Dubuisson, C. Chapron, A. Jaucormier, K. Babaki-Fard // Ann. NY. Acad. Sci. - 2001. - № 943. - P. 269-275
Реферат
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЕ ПРИМЕНЕНИЕ МАЛОИНВАЗИВНЫХ МЕТОДОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ СУБМУКОЗНОЙ МИОМЫ МАТКИ У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА Литвак Е.О., Хабрат Б.В., Лысенко Б.М., Хабрат А.Б.
Ключевые слова: миома матки, гиперплазия эндометрия, тиреоидная дисфункция, репродуктивный возраст, бесплодие, гистероскопия, миоэктомия, лапароскопия.
Цель данной работы - улучшение репродуктивного здоровья женщин репродуктивного возраста с субмукозной миомой матки путем усовершенствования малоинвазивной техники хирургического вмешательства. Использование индивидуально-дифференцированного применения малоинвазивных методов хирургического лечения у пациенток репродуктивного возраста, а именно предложенного комбинированного способа гистероскопии с лапароскопической ассистенцией и с наложением эндоскопических швов на стенку матки под гистероскопическим контролем в ситуациях, требующих объективной оценки способности стенки матки в области удаленного узла, очевидно, способствует снижению интраоперационной кровопотери, уменьшению объема инфузионной терапии, раннему восстановлению двигательной активности больных (через 6 часов после операции), уменьшению длительности пребывания больных в стационаре после оперативного лечения, а также позволяет восстановить и улучшить репродуктивную функцию путем сохранения относительного количества функционирующих сосудов в миометрии, что ускоряет элиминацию сгустков крови из микроциркуляторного русла в зоне альтерации. На сегодняшний день проводится оценка состояния фертильной функции у пациенток репродуктивного возраста после применения у них комбинированного оперативного лечения миомы матки в отдаленном периоде на основании морфофункционального и иммуногистохимического изучения рецепторного аппарата эндометрия, его реакцию на операционный стресс по сравнению с традиционными оперативными методиками.
Summary
DIFFERENTIATED APPLYING OF MINI-INVASIVE SURGICAL TECHNIQUES IN TREATMENT OF UTERINE SUBMUCOUS MYOMA
in CHILDBEARING-AGED WOMEN
Lytvak Ye.O., Khabrat B.V., Lysenko B.M., Khabrat A.B.
Key words: uterine fibroids, endometrial hyperplasia, thyroid dysfunction, child-bearing age, infertility, hysteroscopy, myoectomy, laparoscopy.
The purpose of this work is to improve the reproductive health of childbearing-aged women with uterine submucous myoma by improving mini-invasive surgery techniques. Patient-centered approach enables to choose proper mini-invasive surgical techniques for the patients, and namely the combined method of hysteroscopy with laparoscopic assistance and putting endoscopic sutures onto the uterine wall under hys-teroscopic guidance, e.g. in cases requiring an objective assessment of the capacity of the uterine wall in the area of difficult of access fibroids. This approach considerably reduces intraoperative blood loss, and in turn, the necessity in infusion therapy, promotes early restoration of motor activity of patients (6 hours after surgery), reduced length of hospital stay, and improves reproductive function by preserving the functioning vessels in the myometrium that accelerates elimination of blood clots from microvasculature bed in the site of alteration. The assessment of childbearing function in patients who underwent through combined surgical treatment of uterine fibroids in the remote period is based on morphofunctional and immunohistochemical study of endometrial receptor system and its operational response to stress compared to traditional operative techniques.
3
4
5
6
7
8
9
