CC BY
23
Клинический случай
Clinical Case
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.13-004.6:616-002 CTAAHIK С.М.
Вйськово-медичний клнчний центр Зах'дного регюну, м. Льв'ю
Д|АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ЗАПАЛЬНИХ OAKTOPiB У ПАЩвНПВ i3 КОГЫТИВНОЮ ДИСФYНKЦieЮ НА ФOНi
БРА^АРИТММ
Резюме. Метою даного до^дження було вивчення клтто^агностичного значення концентраци кла-сичного маркера запалення (С-реактивного бика) та прозапальних маркерiв (фактора некрозу пух-лини альфа й ттерлейкту-6) у пацieнтiв 1з когнтивною дисфункщею на фот рЬзних клжчних форм брадiаритмiй. Обстежено 47 пацieнтiв (середнш вк 59,7 ± 6,3 року) з рiзними ^aiтчними формами брадiаритмiй нафот шемiчноiхвороби серця. Сформовано три групи: 22пащентизатрювентрикулярною блокадою II ступеня, 14 — з атрЬвентрикулярною блокадою III ступеня, 11 — 1з синдромом слабкостi синусового вузла та 20 пацieнтiв без порушень серцевого ритму й провiдностi. У вах пацieнтiв визна-чали вмст СРБ, ФНО-а та Ш-6. За допомогою нейропсихологiчних методик були виявлет когттивт розлади в 36 пацieнтiв, у яких визначали рiвень маркерiв запалення та Хх кореляцшт зв'язки з результатами нейропсихологiчного тестування. Брадiаритмii супроводжувались тдвищенням концентраци СРБ, ФНО-а та Ш-6 порiвняно з пацieнтами без аритмш. За результатами тесту Mini-Mental State Examination (MMSE) виявили вiрогiдно меншу кшьтсть балiву пацieнтiв з атрювентрикулярною блокадою III ступеня та синдромом слабкостi синусового вузла порiвняно з контрольною групою. У пацieнтiв контрольноiгрупи вiрогiднi кореляцшт зв'язки мiж ФНО-а та Ы-6виявлет з показниками MMSE, тесту на вербальт асощаци та слухову пам'ять. За наявностi когнтивнихрозладiв ц кореляцштзв'язки змтювались. Вони виявлет мiж ФНО-а i результатами MMSE, проби Шульте. Вiрогiднi кореляцшт зв'язки снують також мiж вмктом СРБ iрезультатами тестiв Шульте i MMSE. Результати про-веденого до^дження демонструють те, що показники локального iмунного запалення можуть врахову-ватись прираннш дiагностицi когнтивнихрозладiву пацieнтiв iз брадiаритмiями. Ключовi слова: брадiаритмii, когттивтрозлади, цитокти, С-реактивниш блок.
Брадисистолiчнi порушення ритму серця (бра-дiаритмii) е широким спектром аритмш, що роз-рiзняються за етюлопею, патогенезом, мехашзмом виникнення та варiантами клтчного переб^. Ха-рактерним наслщком бшьшосп брадiаритмiй е по-силення серцевоГ недостатносп та надмiрне збшь-шення ступеня когштивноГ дисфункцп. Тривалють збереження брадiаритмii та прогресування когш-тивних розладдв (КР) — визначальний момент щодо якост життя, а також найближчого та вщдаленого прогнозу в таких пащенпв [2].
Незадоволення клшщиспв станом проблеми терапп та профшактики когттивно! дисфункцп в соматоневрологи дае шдстави активiзувати досль дження в галузi вивчення патогенезу КР. Необхщно зауважити, що вщповщш експериментальт та кль шчш дослщження привели до уявлень про еднють генезу КР на Гх раншх стадiях. Бшьше того, це дало можливють розглядати розвиток КР в одному ряду з шшими хворобами старшня — атеросклерозом, п-пертошчною хворобою, цукровим дiабетом II типу, виникнення яких тюно пов'язане з розвитком про-цеав хрошчного системного запалення (ХСЗ) [4].
Пд термшом «хрошчне системне запалення» ниш розумготь хронiчну гiперактивнiсть iмунноi системи, передусiм Г! мононуклеарноГ фагоцитарно! ланки, що продукуе надмiрну кшьюсть цитокiнiв запалення — iнтерлейкiнiв-1, -6, -8 (1Л-1, 6, 8), фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-а) та iнших про-теГшв запалення. При цьому вщмшшсть м1ж ХСЗ та традицшним гострим запаленням, що розвиваеться у вщповщь на шфекщю або травму, локально або системно, полягае в тому, що гостре запалення е, як правило, короткочасним етзодом, пiд час якого рiвень цитокiнiв пщвищуеться в десятки та сотш ра-зiв, тодi як чинник ХСЗ дiе тривало, а вмiст цитою-нш пщвищуеться в 3—4 рази [4].
Про ХСЗ у центральнш нервовш системi (ЦНС) при дементивних процесах вщомо з 80-х рокiв ми-нулого столiття. Воно традицiйно розглядалося як маркер проте'Гнопатп, як наслщок накопичення бе-та-амшоГду [21]. Але останшми роками роль ХСЗ як
© Стадшк С.М., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
важливого чинника розвитку КР, що знаходиться в патогенетичнш ланцi вище за амшощний каскад, почала особливо активно обговорюватися в лгтера-турi [10, 13]. Ниш накопичено досить багато даних, що вказують на подвшну роль ХСЗ — i як причину протешопати, i як ii наслiдок [28].
Уявлення про провщну роль ХСЗ у розвитку КР базуеться на трьох групах факпв, що були узагаль-ненi в щлому рядi оглядiв [8, 12, 15, 17, 18]. Факти першо1 групи стосуються протективно1 щодо когнитивного зниження дп нестеро1дних протизапаль-них засобiв (НСПЗ). Численнi епщемюлопчш про-спективнi дослiдження вказують на протективну роль НСПЗ при КР. Зокрема, було показано, що ус НСПЗ (астрин, iндометацин, iбупрофен тощо) мають протективнi властивостi [12], оскшьки здат-нi вибiрково знижувати продукщю бета-ам1ло'1ду-42 та впливати на мехашзм запалення, не пов'язаний iз протешопапею [23]. Хоча в рядi контрольова-них дослщжень цi данi не знайшли пiдтвердження, у деяких публжац1ях [7, 10, 17] було встановлено, що не ва НСПЗ, а тшьки iнгiбiтори ЦОГ-1 мають протективний ефект. При цьому для одержання такого ефекту НСПЗ препарати в терапевтичних дозах повинш прийматися тривало. Кр1м того, ви-явилось, що починати використовувати таю засоби треба якомога рашше, бажано в пащентш вжом до 75 рокiв. При застосуванш в пiзньому (старечому) вiцi протективний ефект вщсутнш. Були встанов-леш також [9] генотиповi вiдмiнностi афективност залежно вiд АроЕ: особи з АроЕе4-генотипом гiрше реагують на НСПЗ.
Друга група факпв, що свiдчать про роль ХСЗ у патогенезi КР, стосуеться значного тдвищен-ня рiвня маркерiв запалення в периферичнш кровi [19, 23—25]. У першу чергу це стосуеться С-реактивного бшка (СРБ). При використанш ви-сокочутливо1 методики було виявлено наявнiсть цього маркера запалення практично в уах хворих iз КР [11]. Встановлено також шдвищення вмюту 1Л-1, 1Л-6, ФНП-а та шших прозапальних цито-кiнiв при деменцiях [25]. У проспективних досль дженнях показано, що особи з тдвищеною про-дукцiею ФНП-а мають вищий ризик розвитку КР [19, 24]. Детальний аналiз результатiв цих досль джень подано в оглядi P. McGeer [17]. У цiй галузi досить переконливим е також 6-мюячне спостере-ження G.S. Watson [26], у якому було встановлено, що введення синтетичного антагошста ФНП-а у спинномозковий канал оаб iз хворобою Альцгей-мера приводить до ютотного полiпшення показни-кiв за шкалою MMSE.
Третя група факпв вказуе на роль активацп ма-крофапв ЦНС (мжроглп й астроцитiв) та гшерпро-дукцй ними прозапальних цитоюнш — 1Л-1Р, 1Л-6, фактора хемоатракци макрофагiв (MCP-1), ФНП-а у розвитку деменци [1, 22]. В1домо також, що для деменцп характерне активування мжроглп [1, 8]. 1з пщвищеною прозапальною в1дпов1ддю мжроглп на стрес пов'язаний i пiдвищений ризик КР в оаб 1з генотипом АпоЕе4.
Пiдбиваючи пiдсумки даних щодо ролi ХСЗ у розвитку КР, необхвдно видiлити два моменти. По-перше, це спiльнiсть когштивних та судинних змiн. Патофiзiологiчнi мехашзми КР на раннiх, доклтч-них стадiях виявляються загальними. При цьому конвергуючим чинником е ХСЗ, а НСПЗ i статини, що використовуються для профшактики судинних порушень, е чинниками, протективними не лише щодо КР, але й щодо атеросклерозу, що обумов-люе розвиток багатьох хвороб старшня. Так, пщви-щений рiвень прозапальних цитокiнiв е чинником ризику кардюваскулярно! патологи, мононуклеарнi макрофаги багато в чому визначають розвиток атеросклерозу та запалення в ЦНС [13, 14].
Вище вже йшлося про те, що дан процеси став-лять патогенез КР в один ряд iз патогенезом шших хрошчних захворювань людини, що розвиваються в процесi старiння. Це стосуеться в першу чергу атеросклерозу та його ускладнень [3, 5], есенщально! aртерiaльноI гшертензп, цукрового дiабету II типу, хронiчного неспецифiчного захворювання легень, хвороби Альцгеймера та старшня [6]. Вважають, що причиною розвитку тако! асоцшовано! з вiком патологи е тривала активац1я iмунноI системи [15]. Отже, можна констатувати, що, вщповщно до даних дослщжень останнк рокiв, запалення, викликане активацiею iмунноI системи мозку й усього оргашз-му, набуло визнання як один iз провiдних чинник1в раннк стадш патогенезу когнгтивно! дисфункцп.
Видаеться доцшьним встановити взаемозв'язок невролопчно! симптоматики не лише з показника-ми нейропсихолопчного тестування, але й зi змша-ми активностi маркерiв запалення, що вщграють важливу роль у патогенезi як брадiаритмiй, так i судинних когштивних розладiв.
Мета досЛдження — вивчення клшжо^агнос-тичного значення концентрацп класичного маркера запалення (С-реактивного бшка) та прозапальних маркерiв (фактора некрозу пухлини альфа й штер-лейкiну-6) у пацiентiв iз когштивною дисфункцiею на фонi рiзних клшчних форм брадiаритмiй.
Матер1али та методи досл1дження
Обстежено 47 пaцiентiв вжом вщ 40 до 75 роюв (середнiй вiк 59,7 ± 6,3 року) з рiзними клiнiчними формами брaдiaритмiй, що розвинулися на фон iшемiчноI хвороби серця. У вск обстежених не було виявлено гострих захворювань запального характеру як основно! або супутньо! патологи i тради-цiйнi лaборaторнi показники запалення були в межах нормальних значень. Критер1ями виключення були: наявшсть гострих або загострення хронiчних запальних захворювань протягом двох тижнiв до включення в дослщження; тяжка серцева недостат-нiсть (ФК III, IV за класифжащею NYHA); гострий шфаркт мiокaрдa; захворювання щитоподiбноI за-лози; цукровий дiaбет; ревматична хвороба серця.
Дослщження проводили в два етапи.
На першому етaпi провели визначення концентрацп покaзникiв запалення (СРБ, ФНП-а, Ш-6) методом твердофазного iмуноферментного aнaлiзу
з використанням стандартних тест-систем у пащенпв 1з р1зними кл1н1чними формами брад1аритмш. Першу групу становили 22 пащенти з атрювентри-кулярною (АВ) блокадою II ступеня, другу — 14 пащенпв з АВ-блокадою III ступеня, третю — 11 пащенпв 1з синдромом слабкостi синусового вуз-ла (СССВ), четверту (контрольну) — 20 пащенпв з iшемiчною хворобою серця, але без супутнього по-рушення серцевого ритму та провщносп.
На другому етапi проводили ощнку когн1тивних функц1й 1з використанням коротко! шкали оц1нки псих1чного статусу — Mini-Mental State Examination (MMSE), проби Шульте (середнiй час виконання тесту), визначення слухово! пам'ятi — за методом R. Meili (1969) i асощативно'1 пам'ятi — за В.М. Блей-хером (1976). Аналiз емоцшного фону здiйснювався за допомогою Госпгтально! шкали тривоги та депре-сГ1. Результати тестування оцiнювали в балах [5, 6]. У подальшому пащенти були розподшеш на дв1 групи: перша група — 36 пащенпв Гз КР на фон1 брад1арит-м1й, друга (контрольна) — 11 пащенпв без КР. Пащ-енти були пор1внянш за статтю, вжом. У цих групах провели визначення концентрацГ! показник1в запа-лення (СРБ, ФНП-а, IЛ-6) та вивчали кореляцшш зв'язки м1ж результатами нейропсихолог1чного тестування та показниками маркер1в запалення.
Отриман1 результати обробляли статистично за допомогою комп'ютерно! програми Statistica 8.0. У кожнш груп1 результати подавали у вигляд1 мед1ани (Ме) з штерквартильним розмахом (25—75-й про-центиль), а також враховували коеф1ц1ент кореляцГ! r, що обчислювався ранговим методом Спрмена. Ус1 к1льк1сн1 показники обробляли статистично з обчисленням ступеня в1ропдносп за t-критерГем Стьюдента для незалежних виб1рок. За в1рогГднГ приймалися кореляцшш зв'язки при значеннях r = 0,3-1,0 (р < 0,05).
Результати та обговорення
Проведена пор1вняльна ощнка середн1х величин р1вн1в концентрацГ! ФНП-а, СРБ, Ш-6 у пац1ент1в Гз р1зними кл1н1чними формами брад1аритм1й та в контрольнш груп1 (табл. 1).
Умют прозапальних циток1н1в в1др1знявся в р1з-них кл1н1чних групах i був найбгльшим при СССВ та АВ-блокад1 III ступеня. При вищезазначених брад1аритм1ях п1двищення р1вня IЛ-6 було в1рогГд-ним пор1вняно з контрольною групою (р < 0,005 для СССВ i АВ-блокади III ступеня). Концентрац1я
ФНП-а при СССВ i АВ-блокадi III ступеня була також вищою, нiж у контрольнш rpyni (р = 0,005 для СССВ i АВ-блокади III ступеня). При АВ-блокадi III ступеня медiана перевищувала медiанy в контрольнш грyпi в 4,4 раза, при СССВ — у 6,52 раза. При АВ-блокадi II ступеня спостерпали збшьшення концентраций ФНП-а порiвняно з контрольною групою (р = 0,035), в!ропдного збшьшення концентраций IЛ-6 не спостерiгали (р = 0,165).
Концентрац!я СРБ у вс1х обстежених не перевищувала 10,0 мг/л, що вказуе на вщсутшсть гострого запалення, загострення хрон1чного захворювання, травми тощо. При пор1внянн1 р!вня концентраций СРБ виявили, що в пащенпв основних груп (1з бра-дiаритмiями) пор1вняно з контрольною цей показ-ник в1рог1дно не вщр!знявся.
Отже, АВ-блокади та СССВ супроводжувалися збшьшенням концентраций прозапальних циток1н1в та СРБ. Ми припускаемо, що при даних видах брадь аритмiй шщюючим аритмогенним фактором е суб-клтчне запалення, що супроводжуеться синтезом прозапальних цитоюшв i призводить до утворення аритмогенного субстрату. Також можливий зрив ав-тотолерантностi при появ1 клошв В-л1мФоцит1в. Ан-титша при зв'язуванш з1 специфiчними мiокардiаль-ними антигенами можуть призводити до порушень нормального функцюнування кл1тин мiокарда.
Зм1ни дослщжуваних показникiв при АВ-блокадах вщповщали таким при СССВ, проте були менш виражеш. Можливо, це пов'язано з тим, що локальне авто!мунне запалення при АВ-блокад! охоплюе меншу дшянку мiокарда, локалiзованy в зош атрiовентрикyлярного вузла.
Нами показана участь субклшчного запалення при брадiаритмiях, розвиток яких дотепер поясню-вали виключно особливостями пров1днох системи серця. В1рог1дно, зрив автотолерантностi в даному випадку е спадково обумовленим i супроводжуеться порушенням кл1тинного метаболiзмy кардiомiоци-т1в, внаслiдок чого стае можливим проведення 1м-пульсу по додаткових шляхах.
Результати запропонованих у нейропсихологiч-ному дослщженш тестiв поданi в табл. 2.
За результатами тесту MMSE виявили в1ропдно нижчу к1льк1сть балiв у хворих з АВ-блокадою III ступеня й СССВ пор1вняно з контрольною групою. Результати виконання завдання «вербальш асоцi-ацй» контрольною групою в1рог!дно кращi, н1ж у пащенпв з АВ-блокадою III ступеня. Значення ре-
Таблиця 1. Середн величини маркер1в запалення в пац1ент1в ¡з р1зними кл1н1чними формами
брадiаритмiй та в контрольнй rpyni
Показник Група ФНП-а, пкг/мл, Ме (Qi-Q3) СРБ, мг/л, Ме (Q±-Q3) 1Л-6, пкг/мл, Ме (Q±-Q3)
1 (АВ-блокада II), n = 22 23,1* (18,94-45,09) 8,12 (3,45-16,22) 8,02 (4,20-28,06)
II (АВ-блокада III), n = 14 26,71* (21,48-37,01) 8,26 (3,52-16,71) 11,61* (6,87-29,60)
III (СССВ), n = 11 39,25* (27,04-68,59) 9,36 (4,24-18,52) 12,88* (5,09-38,55)
IV (контрольна), n = 20 6,02 (3,02-17,62) 6,11 (3,00-9,48) 4,31 (2,01-13,08)
Примтки: * — р < 0,05 поpiвняно з групою контролю; Ме — мед'ана; Q1 — 25-й процентиль; Q3- 75-й про-центиль.
зультапв тесту на слухову пам'ять (р < 0,05) дозво-ляють виявити зниження ще! мнестично! модаль-HOCTi в пацieнтiв, якi страждають вщ брадiаритмiй. Середнiй час виконання проби Шульте у хворих з АВ-блокадою II ступеня та в контрольнш групi в1ро-гiдно менше порiвняно з пацieнтами з АВ-блокадою III ступеня, що вiдображаe погiршення здатносп до концентрацп уваги, порушення уах етапiв пере-робки шформацп в останшх. У групi пацieнтiв з АВ-блокадою II ступеня i СССВ в!ропдш вщмшносп пор1вняно з контрольною групою спостерiгали тшь-ки за результатами тесту на слухову пам'ять.
На особливу увагу заслуговуе своечасне вияв-лення депресп з переважанням апатичного або три-вожного стану. Аналiз даних Госштально! шкали тривоги й депресп дозволив констатувати в!ропдне наростання тривожност1 в групах пацiентiв 1з брадь аритмiями пор!вняно з контрольною групою. Проте були вщсутш верифiкованi критери наявностi депресп в ос16 1з дослщжуваних груп.
На пiдставi наявностi когштивно! дисфункци було сформовано дв1 групи пащенпв, яким прове-денi лабораторш обстеження. У групу з КР увшшли 36 пацiентiв 1з брадiаритмiями, контрольну групу становили 11 пащенпв без КР. Результати змш вмюту запальних маркерiв поданi в табл. 3.
Концентрац!я ФНП-а и Ш-6 у пaцiентiв 1з КР на фош брaдiaритмiй була в!ропдно вищою, н1ж у контрольн1й груш, вщмшносп за рiвнем СРБ не були статистично в!рогщними.
У табл. 4 i 5 подaнi результати кореляцшного aнaлiзу з використанням коефвденту r, що був об-
числений м1ж результатами, отриманими при про-веденнi нейропсихологiчних тестiв i дослiдженнi запальних змiн.
В оаб контрольно! групи виявленi вiрогiднi ко-реляцiйнi зв'язки м1ж ФНП-а i 1Л-6 з показника-ми ММББ, тесту на вербальнi асощаци та слухову пам'ять. За наявносп КР цi кореляцiйнi зв'язки змь нюються. Вони виявленi м1ж ФНП-а i результатами ММББ, проби Шульте. Звертае на себе увагу той факт, що вiрогiднi кореляцшш зв'язки юнують та-кож м1ж умiстом СРБ i результатами теспв Шульте та ММББ. Кореляцiйнi зв'язки м1ж такими показ-никами, як вербальш асощацп та слухова пам'ять, i 1Л-6 втрачаються в пащенпв iз КР, однак пщви-щуеться кореляц1я м1ж СРБ i результатами теспв на вербальнi асощацп, слухову пам'ять i ММББ.
Отриманi результати шдтверджують гiпотезу, що ушкодження головного мозку при брадiаритмiях сприяе розвитку когнiтивних порушень. Дiагности-ка пов'язаних iз вiком КР значною мiрою базуеть-ся на результатах нейропсихолопчного тестування. Порушення пам'ятi та шших когнiтивних функцiй у хворих з брадiаритмiями часто розвиваються по-ступово, у зв'язку з чим видаються актуальними дiагностика й прогнозування переб^ когнГгивног дисфункцп на раннiх стад1ях з використанням ств-вiдношень м1ж запальними маркерами, що надалi може служити основою iндивiдуалiзацli терапев-тично! тактики для ще! категори пащенпв. Оскгль-ки можливост1 лiкування та реабштацп хворих з деменцiею ниш досить обмежеш, видаеться дуже важливим вивчення додементних форм КР, коли
Таблиця 2. Показники нейропсихолопчного тестування в пац1ент1в iз р1зними кл1н1чними формами
брадiаритмiй та в контрольнй rpyni
—Тест Групи MMSE Вербальш асощацп Слухова пам'ять Тест Шульте
1 (АВ-блокада II) 27,4 ± 1,3 32,6 ± 4,6 11,2 ± 2,6* 46,4 ± 4,8
II (АВ-блокада III) 24,7 ± 2,6* 24,3 ± 4,2** 9,3 ± 3,6* 55,8 ± 6,4**
III (СССВ) 26,9±1,5* 30,2 ± 3,6 9,8 ± 1,6* 48,6 ± 5,2
IV (контрольна) 28,3 ± 1,2 35,4 ± 3,8 14,2 ± 2,4 45,2 ± 3,2
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з групою контролю; ** — р < 0,05 при порiвняннi м'ж 1-ю i 2-ю групами.
Таблиця 3. Показники маркерiв запалення у хворих iз КР та в контрольнiй rpyni
' ———^^^^ Показник Групи ———_____ ФНП-а СРБ 1Л-6
I (па^енти з КР), n = 36 28,4 ± 1,8* 9,1 ± 5,2 12,2 ± 2,6*
II (контрольна група — без КР), n = 11 14,8 ± 0,6 7,6 ± 4,4 6,7 ± 1,3
Показники в пацieнтiв без КР Коефщieнт кореляцп r
ФНП-а СРБ 1Л-6
MMSE 0,56* 0,38 -0,22
Вербальш асощаци 0,30 0,24 0,51*
Слухова пам'ять -0,40 0,32 0,74*
Тест Шульте 0,50 0,26 0,18
Примтка: * — вipогiднiсть кореляцИ, р < 0,05.
Примтка: * — вiрогiднiсть в'щм'шностей iз групою контролю, р < 0,05.
Таблиця 4. Кореляц1йн1 зв'язки м'жрезультатами нейропсихолопчного тестування та маркерами запалення в па^енлв без КР
Таблиця 5. Кореляц1Йн1 зв'язки м'жрезультатами нейропсихолопчного тестування та маркерами запалення у хворих iз КР
Показники у пафенлв з КР Коефщieнт кореляци r
ФНП-а СРБ 1Л-6
MMSE 0,78* 0,64* -0,50
Вербальш асо^аци 0,56 0,36 0,26
Слухова пам'ять -0,48 0,38 0,20
Тест Шульте 0,64* 0,40* -0,48
Примтка: * — вiрогiднiсть кореляци, р < 0,05.
терапевтичш заходи можуть бути найбгльш ефек-тивними.
Висновки
1. Наявшсть КР у пащенпв з брад1аритм1ями без гострих цереброваскулярних еп1зод1в в анамнез1 асоц1йована з бГльш високим ум1стом прозапаль-них маркер1в — фактора некрозу пухлини альфа, Гнтерлейк1ну-6 та класичного маркера запалення — С-реактивного бГлка пор1вняно з пац1ентами без КР. Це демонструе участь запальних реакцш у патогенез! когштивно! дисфункцГ! на фон брад1а-ритм1й.
2. Пщвищення вм1сту маркер1в запалення — не-залежний предиктор виникнення КР у пащенпв Гз брад1аритм1ями. К1льк1сн1 характеристики маркер1в запалення мають прямий кореляцшний зв'язок Гз наявн1стю брад1аритм1й. У дослщженш встановлено наростання кореляц1йних взаемозв'язюв м1ж показ-никами КР i р1внем маркер1в запалення.
3. У комплекс клш1ко-дГагностичного обсте-ження пащенпв Гз когн1тивною дисфункц1ею на фош брад1аритмш необх1дно включати визначен-ня р1вня прозапальних циток1н1в (ФНП-а та Ш-6) та СРБ для прогностично! оц1нки розвитку КР, що мае вир1шальне значення для вибору шдивщуально! терапевтично! тактики. Отриман1 дан1 можуть бути основою для доповнення схем медикаментозно! терапГ! когнггивно! дисфункцГ! на фош порушень серцевого ритму л1кувальними засобами, що мають протизапальну та Гмунотропну д1ю.
Список л1тератури
1. Абрамов А.Ю. Абета активирует синтез оксида азота в астроцитах гиппокампа и гибель нейронов / А.Ю. Абрамов, В.А. Касымов, В.П. Зинченко // Биологические мембраны. — 2008. — Т. 25, № 1.-C. 11-17.
2. Ардашев В.Н., Ардашев А.В., Стеклов В.И. Лечение нарушений сердечного ритма / В.Н. Ардашев, А.В. Ардашев, В.И. Стеклов. — М.: Медпрактика, 2005. — С. 35-42.
3. Гаврилова С. Болезнь Альцгеймера: диагностика и лечение / С. Гаврилова //Врач. — 2004. — № 6. — C. 22-26.
4. Расин А.М. Пероксисом пролифератор-активирующие рецепторы: их роль в патологии кровообращения / А.М. Расин, И.П. Кайдашев, М.С. Расин // Кровообк i гемостаз. — 2006. — № 1. — С. 11-18.
5. Расин М.С. Рецепторы, активирующие пролиферацию пероксисом: их роль в атерогенезе и развитии артериальной гипер-тензии/М.С. Расин, И.П. Кайдашев, А.М. Расин//Укратський кардiологiчний журнал. — 2006. — № 4. — С. 106-112.
6. Расин С.М. С-реактивный белок и С-пептид как маркеры развития сенильной деменции / С.М. Расин // Психиатрия. — 2010. — № 4(43). — С. 41-45.
7. Яхно Н.Н. Болезнь Альцгеймера: патогенез, клиника, лечение /Н.Н. Яхно, И.С. Преображенская//РМЖ. — 2002. — Т. 10, № 25. — С. 1143-1146.
8. Akiyama H. Inflammation and Alzheimer's disease / Н. Aki-yama, S. Barger, S. Barnum // Neurobiology of Aging. — 2000. — Vol. 21, № 3. — Р. 383-421.
9. Bernando А. FFAR-y agonists as regulators of microglial activation and brain inflammation / А. Bernando, L. Minghetti // Current. Pharmaceutical. Design. — 2006. — Vol. 12, № 1. — Р. 93-109.
10. Brian B. Inflammation and anti-inflammatory strategies for Alzheimer's Disease — a moni-review / B. Brian, А. McNaull, S. Todd //Gerontology. — 2010. — Vol. 56. — P. 3-14.
11. Chalimoniuk M. Arachidonic acid increases choline acetyltrans-ferase activity in spinal cord neurons through a protein kinase C-mediat-ed mechanism / М. Chalimoniuk, K. King-Pospisil, W.A. PeDersen // Journal ofNeurochemistry. — 2004. — Vol. 3(90). — Р. 629-636.
12. Desvergne B. Peroxisome proliferator-activated receptors: nuclear control of metabolism / B. Desvergne, W. Wahli // Endocr. Rev. — 1999. — Vol. 20. — P. 649-688.
13. Finch C.E. Developmental origins of aging in brain and blood vessels: an overview / C.E. Finch // Neurobiol. Aging. — 2005. — Vol. 3(26). — Р. 281-91.
14. Finch C.E. Systemic inflammation, infection, ApoE alleles, and Alzheimer disease: a position paper/ C.E. Finch, T.E. Morgan // Curr. Alzheimer Res. — 2007. — Vol. 4(2).-Р. 185-190.
15. Heneka M.T. Role of peroxisome proliferator-activated receptor-y in Alzheimer's Disease / М.Т. Heneka, G.E. LanDreth, D.L. Feinstein//Annals of Neurology. — 2001. — Vol. 2(49). — 276р.
16. McGeer P.L. Inflammation, autotoxicity and Alzheimer disease /P.L. McGeer, E.G. McGeer// Neurobiol. Aging. — 2001. — Vol. 22. — P. 799-809.
17. Rozemuller J.M. Role of microglia in plaque formation in senile dementia of the Alzheimer type. An immunohistochemical study / J.M. Rozemuller, Р. Eikelenboom, F.C. Stam // Virchows Arch. B. Cell. Pathol. Incl. Mol. Pathl. — 1986. — Vol. 51. — P. 247-254.
18. Straub R..H. The process of aging changes the interplay of the immune, endocrine and nervous systems/R..H. Straub, М. Cutolo, B. Zietz,, J. Scholmerich//Mech. Ageing. Dev. — 2001. — Vol. 122. — P. 1591-611.
19. Szekely C.A.. NSAID use and dementia risk in the Cardiovascular Health Study: role of APOE and NSAID type/ С.А.. Szekely, J.C. Breit-ner, A.L. Fitzpatrick//Neurology. — 2008. — Vol. 1(70). — P. 17-24.
20. Szekely C.A. No advantage of Абета42-lowering NSAIDs for prevention of Alzheimer dementia in six pooled cohort studies / C.A. Szekely, R..C. Green, J.C.S. Breitner // Neurology. — 2008. — Vol. 70. — P. 2291-2298.
21. Tarkowski E. Intrathecal inflammation precedes development of Alzheimer's disease/Е. Tarkowski, N. Andreasen, А. Tarkowski, K. Blennow// J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.— 2003. — Vol. 74. — Р. 1200-1205.
22. Teunissen C.E. Inflammation markers in relation to cognition in a healthy aging population / C.E. Teunissen, М. Р. van Boxtel, Н. Bosma // J. Neuroimmunol. — 2003. — Vol. 134. — P. 142-50.
23. Tobinick E.L. Rapid cognitive improvement in Alzheimer's disese folloving perispinal etanercept administration / E.L. Tobinick, Н. Gross// J. Neuroinflammation. — 2008. — Vol. 5. — 2р.
24. Zhao X. Peroxisome-proliferator-activated receptor-gamma (PPARy) activation protects neurons from NMD A excitotoxicity / X. Zhao, Z. Ou, J.C. Grotta//Brain Research. — 2006. — Vol. 10731074. — P. 460-469.
Отримано 14.12.13 □
Стадник С.Н.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ФАКТОРОВ У ПАЦИЕНТОВ С КОГНИТИВНОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ НА ФОНЕ БРАДИАРИТМИЙ
Резюме. Целью настоящего исследования было изучение клинико-диагностического значения концентрации классического маркера воспаления (С-реактивного белка) и провоспалительных маркеров (фактора некроза опухоли альфа и интерлейкина-6) у пациентов с когнитивной дисфункцией на фоне разных клинических форм брадиаритмий. Обследовано 47 пациентов (средний возраст 59,7 ± 6,3 года) с разными клиническими формами брадиаритмий на фоне ишемической болезни сердца. Сформировано три группы: 22 пациента с атриовентрику-лярной блокадой II степени, 14 — с атриовентрикулярной блокадой III степени, 11 — с синдромом слабости синусового узла и 20 пациентов без нарушений сердечного ритма и проводимости. У всех пациентов определяли содержание СРБ, ФНО-а и ИЛ-6. С помощью нейропсихологиче-ских методик были выявлены когнитивные расстройства у 36 пациентов, у которых определяли уровень маркеров воспаления и их корреляционные связи с результатами нейропсихологического тестирования. Брадиаритмии сопровождались повышением концентрации ФНО-а, СРБ и ИЛ-6, по сравнению с пациентами без аритмий. По результатам теста Mini-Mental State Examination (MMSE) выявили достоверно меньшее количество баллов у пациентов с атриовентрикулярной блокадой III степени и синдромом слабости синусового узла по сравнению с контрольной группой. У пациентов контрольной группы достоверные корреляционные связи между ФНО-а и ИЛ-6 выявлены с показателями MMSE, теста на вербальные ассоциации и слуховую память. При наличии когнитивных расстройств эти корреляционные связи изменялись. Они выявлены между ФНО-а и результатами MMSE, пробы Шульте. Достоверные корреляционные связи существуют также между содержанием СРБ и результатами тестов Шульте и MMSE. Результаты проведенного исследования демонстрируют то, что показатели локального иммунного воспаления могут учитываться при ранней диагностике когнитивных расстройств у пациентов с брадиаритмиями.
Ключевые слова: брадиаритмии, когнитивные расстройства, цитокины, С-реактивный белок.
Stadnik S.M.
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine
DIAGNOSTIC VALUE OF INFLAMMATORY FACTORS IN PATIENTS WITH COGNITIVE DYSFUNCTION AGAINST BRADYARRHYTHMIAS
Summary. The purpose of this study was to investigate the clinical and diagnostic value of concentrations of classic inflammatory marker (C-reactive protein) and pro-inflammatory markers (tumor necrosis factor alpha and interleukin-6) in patients with cognitive dysfunction on the background of different clinical forms of bradyarrhythmias. We examined 47 patients (mean age 59.7 ± 6.3 years) with different clinical forms of bradyarrhythmias against ischemic heart disease. There were formed three groups: 22 patients with II degree atrioventricular block, 14 — with III degree atrioventricular block, 11 — with sick sinus syndrome and 20 patients without disorders of cardiac rhythm and conduction. In all patients we determined content of CRP, TNF-a and IL-6. Using neuropsychological techniques we detected cognitive disorders in 36 patients, in whom we determined the level of inflammatory markers and their correlation with the results of neuropsychological testing. Bradyarrhythmias were associated with increased concentrations of TNF-a, CRP and IL-6, compared with patients without arrhythmias. According to the results of Mini-Mental State Examination (MMSE) we revealed significantly fewer points in patients with III degree atrioventricular block and sick sinus syndrome compared with the control group. In patients of the control group we revealed significant correlations between TNF-a and IL-6 and MMSE indicators, test on verbal associations and aural memory. In the presence of cognitive impairment, these correlations changed. They found between TNF-a and the results of MMSE, Schulte tables. Significant correlations also exist between CRP content and Schulte and MMSE test results. The results of this study demonstrate that the performance of the local immune inflammation may be considered in the early diagnosis of cognitive impairment in patients with bradyarrhythmias.
Key words: bradyarrhythmias, cognitive disorders, cytokines, C-reactive protein.
