CC BY
25
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-089.15:616.8-085.84:616.89-008.45 CTAAHIK С.М.
Вйськово-медичний клнчний центр Зах'дного регюну, м. Льв'ю
вплив ¡мплантацп електрокардюстимулятора на когытивну дисфункщю пац1бнпв
¡3 брад1аритм1ями
Резюме. Метою цього до^дження була ощнка впливу iMmaHma^i електрокардюстимулятора (ЕКС) на когнтивну функцт m^eHMie is брaдiaриmмiями. Обстежено 28 na^eHMie (середтй eiK 66,4 ± 4,8 року) з атровентрикуляторною блокадою II—IIIступеня й синдромом слaбкосmi синусового вузла, яким була проведена iмnлaнmaцiя електрокардостимулятора. Як контрольну групу було обстежено 14 пащ-eнmiв is брaдiaриmмiями, для корекщ яких застосовували медикаментозну терапт. Оцтку неврологiч-ного статусу й когттивно1' функци проводили до та через 1 мсяць тсля iмnлaнmaцii електрокардости-мулятора. У 89,3 % naцieнmiв iз брaдiaриmмiями мав мсце когнтивний дефщит. Через 1 мсяць тсля iмnлaнmaцii електрокардостимулятора за результатами отриманих даних при нейроnсихологiчному до^джент встановлено вiрогiдне збльшення швидкосmi активно'1' уваги, збльшення nродукmивносmi слухомовленжво!' короткочасно'1' й довгочасно'1' naм'яmi, зорово'1' короткочасно'1' naм'яmi у хворих, яким проведена iмnлaнmaцiя ЕКС. Значимо покращився емоцшний стан хворих основно'1' групи. Отримаш дан свiдчamь про позитивний вплив елекmрокaрдiосmимуляцii на увагу, мнестичн функци, що впливало на покращення працездатностi, зниження вmомлювaносmi. Анaлогiчнi до^дження в контрольнт груш встановили менш виражену позитивну динамку до^джуваних показни^в. Выявлено, що у хворих з ЕКС частота й виражетсть когнтивнихрозлaдiв корелюe зрежимом електрокардостимуляци, тяжкстю ^шчних nроявiв порушень серцевогоритму й наявтстю ускладнень ЕКС. Ц обставини диктують важ-ливсть проведення nсихологiчноi реaбiлimaцiiу хворих з ЕКС.
Ключовi слова: брaдiaриmмii, когнтивна дисфункщя, нейроnсихологiчнi тести, елекmрокaрдiосmимуляцiя.
Брадiаритмii е важливим незалежним чинником ризику розвитку цереброваскулярних захворювань, i до недавнього часу вважалося, що таю порушення ритму та провщносп е одшею з головних причин виникнення церебрального шсульту [6]. Крiм того, брадiаритмii вважають предиктором розвитку когш-тивних порушень Г, як наслщок, виникнення судин-но1 деменцп [7].
1снуе декГлька можливих механiзмiв, що сприя-ють порушенню когштивно'1 функци у пащенпв iз брадiаритмiями. Одшею з причин нейрокогнГтив-но1 дисфункцп в таких категорш хворих е мжро-тромбоемболiя церебральних артерш. Джерелом мiкроемболiв при цьому е лiве передсердя, у якому внаслщок припинення систоли виникають умови для утворення тромбiв [7]. За даними дослщжень МЮ. Егекс^г iз ствавт., «шмЬ> iнфаркти мозку у хворих iз брадiаритмiями вГдзначаються в 13—26 % випадюв. Церебральна атрофiя й ураження бГло1 ре-човини твкуль головного мозку (лейкоареоз) також часто дiагностуються у таких пащенпв [9]. У роботi М. Бге1е1ег iз спiвавт. був виявлений кореляцшний взаемозв'язок лейкоареозу та зниження когнГтив-но1 функцГi [8]. Ще одшею патогенетичною ланкою виникнення нейрокогнГтивних порушень при
брадiаритмiях е церебральна гшоперфуз1я. Справа в тому, що внаслГдок припинення систоли передсердь вщбуваеться пригнiчення серцевого викиду, що призводить до зниження рГвня об'емного кровотоку в мапстральних артерГях головного мозку. Саме зменшення серцевого викиду е основним чинни-ком, що визначае зниження церебрально1 перфузп в бгльшостГ хворих Гз брадiаритмiями [12].
БрадГаритмп, включаючи синдром слабкостГ синусового вузла, атрювентрикулярш блокади II— III ступеня, навГть за вГдсутностГ синкопальних сташв та тривалих шлуночкових пауз (понад 3 с), повиннГ бути показанням до встановлення ендокардГально-го електрокардюстимулятора (ЕКС). Якщо виникае припущення, що брадГаритмГя мае транзиторний характер Г пов'язана з цереброгенним впливом, слГд обмежитися тимчасовою електрокардГостимуляцГею з проведенням повторного холтерГвського монГто-рування через 7—10 дшв. При повторному виявлен-нГ брадГаритмГчних епГзодГв необидно приймати рь шення про постГйну електрокардюстимулящю [6].
© Стаднiк С.М., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Протягом останшх десятилГть використання ЕКС з метою ефективно! немедикаментозно! корекцГ! порушень ритму серця набуло великого поширення у св1т1 [7]. У 1969 р. Misui описав симптомокомплекс своерГдних патолог1чних ознак i суб'ективних вГд-чутт1в, властивих хворим 3i встановленим ЕКС, — синдром кардюстимуляцп (pacemaking syndrome), клiнiчна картина якого складаеться головним чином i3 симптомiв недостатностi мозкового крово-обяу, астенiчного симптомокомплексу i сегментарной вегетативно! дисфункцГ!. Патогенез синдрому ЕКС не цГлком зрозумГлий. Пояснити його лише зниженням серцевого викиду не вдаеться, оскГльки при двокамернiй програмованш кардюстимуляцй з достатнiм хвилинним об'емом кровообГгу в багатьох хворих його прояви залишаються [6, 7]. Мабуть, па-тологiчнi вiдчуття пов'язанi з комплексом причин (клапанна регургiтацiя, ретроградне проведення, вплив передсердних i серцево-судинних рефлексiв, сегментарнi вегетативно-судиннi порушення). Синдром ЕКС спостерГгаеться у 25—65 % хворих. Слщ звернути увагу на те, що синкопальнi стани часто е пГдставою для постановки ЕКС, проте неадекватна кардiостимуляцiя сама по собГ призводить до син-копальних станiв [7]. Гострi порушення мозкового кровообГгу у хворих iз встановленим ЕКС — мало-вивчена проблема кардюневрологп. Iшемiчний ш-сульт у хворого iз встановленим ЕКС, як правило, перебГгае тяжче. Можна передбачати, що постановка ЕКС не знижуе ризику розвитку мозкового ш-сульту, але значною мiрою стабiлiзуе роботу серця i покращуе якiсть життя [6, 7].
Останшми роками завдяки збiльшенню арсеналу фiзiологiчних ЕКС та розширенню мереж1 надання квалГфжовано! медично! допомоги хворим iз по-рушеннями серцевого ритму спостерГгаеться ютот-не збiльшення числа носив ЕКС у всьому свт [4]. Комплексна ощнка ефективностi постшно! елек-трокардюстимуляцй охоплюе питання фiзичного, психолопчного, емоцiйного i соцiального функщо-нування пацiента [1, 3]. Проте в бГльшост випадкiв проводиться оцiнка клшчно! ефективностi ЕКС, що полягае в аналiзi адекватностi корекцГ! порушень серцевого ритму й недостатносп кровообяу [1, 3, 5], що не завжди вiдбиваеться на якостi життя цих хворих.
У зв'язку з цим думки фахiвцiв iз приводу при-йнято! нинi стратеги ширшого використання фГзю-лопчно! електрокардюстимуляцп розходяться [5, 14]. Показано, що однокамерна шлуночкова ЕКС у режимi VVIR i двокамерна частотно-адаптивна ЕКС (DDDR) позитивний вплив на яюсть життя чинять лише в першi декГлька мiсяцiв пiсля операцГ! i до того ж значущих вiдмiнностей у якосп життя м1ж цими режимами ЕКС при подальшому спостере-женнi не вщзначаеться [4, 14].
Одним iз важливих аспектiв реабштацй хворих з ЕКС е ощнка стану психiчного здоров'я, яке ви-значаеться не лише початковим клшчним i психо-емоцiйним статусом хворих, але й змшою способу життя пiсля операцГ! Гмплантацй ЕКС.
Мета роботи — ощнка впливу Гмплантацй ЕКС на когнГтивну функцiю пацiентiв iз брадiаритмiями.
Матер1ал i методи досодження
У дослщження включено 28 пaцiентiв (20 чоловь кiв i 8 жГнок) вiком 66,4 ± 4,8 року з брaдiaритмiями. З них у 19 (67,9 %) хворих була атрювентрикулярна (АВ) блокада II—III ступеня, у 9 (32,1 %) хворих — синдром слабкост синусового вузла (СССВ). Етю-лопчними чинниками брaдiaритмiй були: iшемiчнa хвороба серця — у 15 (53,6 %) пащенпв, вада мi-трального клапана — у 9 (32,1 %), гшертошчна хвороба — у 4 (14,3 %).
Медичними критерiями виключення пащенпв iз дослiдження були: тяжш неврологiчнi розлади (у тому чи^ iнсульт), психiчнi захворювання (вклю-чаючи наркотичну зaлежнiсть i хронiчний алкого-лiзм) в aнaмнезi, хронiчнa ниркова недостатшсть, вiк хворих, що перевищував 75 рокiв, а також тяжш супутнi захворювання, якi могли б вплинути на прояви основно! патологП.
Усiм пaцiентaм була проведена iмплaнтaцiя ЕКС. У 32,1 % хворих ЕКС функщонував у режимi VVI, у 25 % хворих — VOO, у 35,8 % хворих — AAI i в 7,1 % хворих — DDD. У 10,7 % випадюв викорис-товувалися чaстотно-aдaптивнi ЕКС: AAIR, VVIR i DDDR.
Як контрольну групу було обстежено 14 оаб вi-ком 67,8 ± 4,2 року, у яких мали мiсце брaдiaритмiI, для корекцп яких застосовували лише медикамен-тозну терaпiю.
Всiм пaцiентaм проводили ощнку неврологiчно-го статусу та когштивно! функцГ! до i через 1 мюяць пiсля iмплaнтaцiI ЕКС. Когштивну функщю оцГ-нювали, використовуючи нейропсихологiчнi тести: коротку шкалу ощнки психГчного статусу — Mini Mental State Examination (MMSE), батарею теспв на лобну дисфункщю (БТЛД), тест малювання го-динника, тест Лурп на запам'ятовування 10 слГв, до-слiдження слухомовленнево! пaм'ятi за тестом Лурп на запам'ятовування 10 слГв, зорово! пaм'ятi за Ри-баковим, активно! уваги — за таблицями Шульте. ПсихоемоцГйний стан оцГнювали за тестом тривож-ностГ СпГлбергера, шкалою Бека.
Проведення даного дослщження було схвалено етичним комГтетом ВМКЦ ЗР. У кожного пащента було отримано Гнформовану згоду на проведення дослГдження.
Статистичну обробку отриманих результатГв виконували з використанням пакета прикладних програм для статистично! обробки даних Microsoft Excel 2010 на персональному комп'ютерГ. ВГропд-нГсть розбГжностей м1ж порГвнюваними групами оцГнювали за критерГями Стьюдента. РозбГжностГ порГвнюваних величин визнавали статистично вГ-рогГдними при рГвнГ значимостГ p < 0,05.
Результати та обговорення
Результати нейропсихологГчного тестування показали, що у 89,3 % пащенпв Гз брадГаритмГями мав мюце когнГтивний дефГцит. НайчастГше виявляли
Оригинальные исследования / Ог1д1па! РеБеагсИез
легкi (43,9 %) та помiрнi (37,6 %) когнiтивнi розла-ди (КР). Крiм того, у 18,5 % хворих iз порушеннями серцевого ритму були тяжкi КР. Щ розлади пере-важно вщзначалися у хворих iз синкопальними станами i частими рецидивами аритмш.
КР найчастше мали мюце у хворих з АВ-блокадою III ступеня. Це пояснюеться тим, що ця аритмiя за рахунок низько! частоти серцевих скорочень викли-кала рiзке погiршення самопочуття хворих та могла ускладнитися гострою серцевою недостатнiстю,
тромбоемболiями i синдромом Моргань! — Адам-са — Стокса. Порiвняння балiв, що характеризують вираженiсть КР, виявило найменший рiвень у хворих з АВ-блокадою III ступеня. Вираженють КР у хворих з АВ-блокадою II ступеня i СССВ ютотно не вщрiзнялася, але середнiй бал у них вiрогiдно пере-вищував такий при АВ-блокадi III (р < 0,01).
Проведена об'ективна оцшка динамiки КР за нейропсихологiчними тестами тсля iмплантацii ЕКС (табл. 1).
Таблиця 1. Динам1ка показниюв когнтивних функц1й у пац1ент1в _до та через 1 мсяць тсля '¡мплантацП' ЕКС_
Показники шкал Групи До лшування Через 1 мгс. Р
Шкала ММБЕ (загальний бал) Основна 26,53 ± 0,34 28,70 ± 0,42 < 0,001
Контрольна 26,50 ± 0,30 27,50 ± 0,38 < 0,05
Орieнтування в час Основна 4,86 ± 0,12 5,0 ± 0,0 > 0,05
Контрольна 4,83 ± 0,11 4,94 ± 0,06 > 0,05
Орieнтування в мющ Основна 4,83 ± 0,11 5,0 ± 0,0 > 0,05
Контрольна 4,8 ± 0,10 4,94 ± 0,06 > 0,05
Запам'ятовування Основна 2,86 ± 0,12 3,0 ± 0,0 > 0,05
Контрольна 2,88 ± 0,1 2,94 ± 0,06 > 0,05
Увага та рахування Основна 3,78 ± 0,22 4,54 ± 0,26 < 0,05
Контрольна 3,80 ± 0,26 4,10 ± 0,23 > 0,05
Згадування Основна 1,76 ± 0,16 2,42 ± 0,18 < 0,01
Контрольна 1,79 ± 0,22 2,00 ± 0,16 > 0,05
Мовлення та праксис Основна 8,44 ± 0,16 8,74 ± 0,18 > 0,05
Контрольна 8,40 ± 0,14 8,58 ± 0,16 > 0,05
БТЛД (загальний бал) Основна 15,79 ± 0,52 17,38 ± 0,62 < 0,01
Контрольна 15,84 ± 0,60 16,44 ± 0,53 > 0,05
Концептуалiзацiя Основна 2,76 ± 0,12 2,92 ± 0,06 > 0,05
Контрольна 2,78 ± 0,13 2,84 ± 0,09 > 0,05
Швидшсть мовлення Основна 2,74 ± 0,09 2,96 ± 0,04 > 0,05
Контрольна 2,76 ± 0,12 2,82 ± 0,14 > 0,05
Динамiчний праксис Основна 2,48 ± 0,13 2,86 ± 0,08 < 0,05
Контрольна 2,48 ± 0,22 2,64 ± 0,12 > 0,05
Проста реак^я вибору Основна 2,65 ± 0,12 2,92 ± 0,08 > 0,05
Контрольна 2,62 ± 0,10 2,70 ± 0,14 > 0,05
Ускладнена реак^я вибору Основна 2,30 ± 0,18 2,76 ± 0,18 < 0,05
Контрольна 2,32 ± 0,20 2,54 ± 0,16 > 0,05
Дослщження хватальних рефлешв Основна 2,86 ± 0,08 2,96 ± 0,04 > 0,05
Контрольна 2,88 ± 0,12 2,9 ± 0,1 > 0,05
Швидкiсть мовлення (шльшсть слiв за 1 хвилину) Основна 11,82 ± 0,38 14,27 ± 0,58 < 0,05
Контрольна 11,88 ± 0,42 12,54 ± 0,46 > 0,05
ТестЛурИна запам'ятовування 10 слiв. Безпосередне вдтворення Основна 4,64 ± 0,18 5,78 ± 0,22 < 0,01
Контрольна 4,62 ± 0,16 5,02 ± 0,18 < 0,05
Вщстрочене вщтворення Основна 6,26 ± 0,24 7,38 ± 0,22 > 0,01
Контрольна 6,20 ± 0,20 6,84 ± 0,16 < 0,05
Зорова пам'ять (за Рибаковим) Безпосередне вдтворення Основна 7,22 ± 0,18 8,34 ± 0,28 < 0,01
Контрольна 7,25 ± 0,22 7,92 ± 0,20 > 0,05
Вщстрочене вщтворення Основна 8,12 ± 0,20 8,72 ± 0,26 > 0,05
Контрольна 8,15 ± 0,32 8,44 ± 0,18 > 0,05
Таблиц Шульте (середня швидшсть сенсомоторних реакцш) Основна 50,24 ± 2,68 38,20 ± 2,26 < 0,001
Контрольна 50,30 ± 2,76 45,78 ± 2,42 < 0,05
Тест малювання годинника Основна 8,32 ± 0,17 9,42 ± 0,24 < 0,05
Контрольна 8,28 ± 0,12 8,76 ± 0,18 > 0,05
АналГз результата за шкалою ММБЕ показав, що статистично вГрогГдне полшшення когнГтивних функцГй (за загальним балом) порГвняно з почат-ковими даними бГльшою мГрою вГдмГчали у хво-рих основно! групи (р < 0,001), нГж контрольно! (р < 0,05). СпостерГгали вГрогГдне полГпшення по-казникГв уваги та рахування (р < 0,05) Г згадування (р < 0,01) у пащенпв основно! групи.
За результатами БТЛД спостерГгали вГрогГдне полГпшення когнГтивних функцГй за сумарним балом у хворих основно! групи (р < 0,05). Пд впливом ЕКС у цих пащенпв вГрогГдно полГпшилися дина-мГчний праксис (р < 0,05) та ускладнена реакц1я ви-бору (р < 0,05).
Зареестроваш позитивнГ змши слухомовленне-во! пам'ятГ як у хворих, яким проведена Гмплантацш ЕКС, так Г в пащенпв Гз медикаментозною корекщ-ею брадГаритмГй. Однак бГльш вираженГ змГни спостерГгали в пащенпв основно! групи. ВГрогГдне полГпшення короткочасно! зорово! пам'ятГ вщмГчено лише у хворих на фон ГмплантацГ! ЕКС (р < 0,01). Через 1 мюяць вщмГчали полГпшення активно! уваги, збГльшилась швидкГсть сенсомоторних реакцГй у хворих обох груп, але бГльш вираженГ змши також спостерГгались пГсля ГмплантацГ! ЕКС.
ВГрогГдно покращилися показники тесту малю-вання годинника тГльки у пащенпв основно! групи (р < 0,05).
ВщмГчено позитивний вплив ¡мплантацп ЕКС на емоцГйний стан хворих Гз брадГаритм1ями (табл. 2). ВГрогГдно зменшився як рГвень ситуативно! тривож-ностГ (СТ) у хворих основно! групи на 22,7 %, так Г рГвень особиспсно! тривожностГ (ОТ) на 24,3 % за тестом тривожностГ СпГлбергера. Регресували де-пресивнГ симптоми у 38 % хворих основно! групи з наявними депресивними розладами до початку лГ-кування. Загальний бал за шкалою Бека у цих пацГ-ентГв вГрогГдно зменшився на 32,1 %. Однак психо-емоцГйний стан хворих контрольно! групи суттево не змГнився.
За результатами отриманих даних при нейро-психологГчному дослГдженнГ виявлено вГрогГдне збГльшення швидкостГ активно! уваги, пГдвищення продуктивностГ слухомовленнево! короткочасно! та довгочасно! пам'ятГ, зорово! короткочасно! пам'ятГ у хворих, яким проведена ГмплантацГя ЕКС. Значно покращився емоцГйний стан хворих основно! гру-пи. ОтриманГ данГ свГдчать про позитивний вплив
електрокардГостимуляцГ! на увагу, мнестичнГ функ-цГ!, що впливало на полГпшення працездатностГ, зниження втомлюваностГ. АналогГчнГ дослГдження в контрольнш груш виявили менш виражену пози-тивну динамГку дослГджуваних показникГв.
ПГсля проведення ГмплантацГ! ЕКС (режими УОО Г УУ1Я) рГвень КР виявився вГрогГдно нижчим, н1ж при збереженш АВ-провГдностГ (режим УУ1) (р < 0,05). Також встановлено, що в ще! категорп хворих ГмплантацГя ЕКС значно покращувала якГсть життя Г вГддалений прогноз.
ОцГнка впливу початкового клГнГчного стану на рГвень КР пГсля ЕКС показала, що в групах хворих Гз режимами АА1 Г ААЖ вГдзначалися найменшГ по-чатковГ показники. Це пояснюеться у першу чергу початковим сприятливим психоемоцГйним фоном хворих, для яких характерна досить висока частота власного ритму Г менш виражена клГнГчна симптоматика до операцГ!, а також переважання епГзодГв власного ритму на фонГ ЕКС. Вищий початковий рГвень КР вГдмГчений у хворих, яким проводилася УОО-стимулящя. ЙмовГрно, це обумовлено тим, що цю групу становили хворГ з АВ-блокадою П—Ш ступеня, ускладненою застГйною серцевою недо-статнГстю Г синкопальними станами.
СлГд вГдмГтити, що через 1 мГсяць пГсля Гмплан-тацГ! ЕКС незалежно вщ режиму спостерГгалося вГ-рогГдне зниження рГвня КР. Особливо виражена позитивна динамка вщзначалася у хворих з ЕКС, якГ мають у початковому станГ бГльш високий рГ-вень КР. Так, при УОО-стимуляцГ! зниження рГвня КР становило в середньому 17,9 % (р < 0,05), УУШ-стимуляцГ! — 15 % (р < 0,05) Г DDDR-стимуляцii — 17,9 % (р < 0,01).
Ыдивщуальний аналГз рГвня КР до Г пГсля ЕКС показав, що упродовж першого ЕКС 75 % хворих спостерГгали позитивнГ зрушення. Це характерно для хворих, якГ мали до ГмплантацГ! ЕКС неодно-разовГ синкопальнГ стани Г частГ (щотижня) паро-ксизми брадГаритмГй. Проте у 25 % хворих у зв'язку з Гмплантащею ЕКС когштивний стан, навпаки, дещо попршувався, що пов'язано з появою вперше пГсля ЕКС надмГрного занепокоення хворих за роботу ЕКС та деяким обмеженням звичного способу !х життя, а також шсляоперацшними ускладнення-ми, що нерГдко потребували повторно! операцГ!.
До 1-го мюяця ЕКС вщзначали помГтне зни-ження рГвня КР незалежно вГд режиму ЕКС. Цьому
Групи хворих Тест Сптбергера Шкала Бека
СТ ОТ
Основна До лтування 43,17 ± 1,63 46,78 ± 1,72 13,62 ± 1,34
Через 1 Mic. 36,58 ± 1,32 38,62 ± 1,48 9,78 ± 0,82
< 0,05 < 0,05 < 0,05
Контрольна До лтування 42,80 ± 1,56 46,62 ± 1,68 13,48 ± 1,42
Через 1 Mic. 40,46 ± 1,34 43,54 ± 1,54 12,32 ± 1,24
> 0,05 > 0,05 > 0,05
Таблиця 2. Показники емо^йного стану за тестом Сплбергера та шкалою Бека (бали) у пац1ент1в
до та через 1 мсяць псля ¡мплантацИ ЕКС
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
сприяла поступова адаптац1я хворих i пом'якшення психоемоцшно! реакцп, а також перепрограмуван-ня параметрiв ЕКС, що викликало зниження рiвня КР i соматовегетативних симптомiв. При режимах АА1, УОО, УУ1 i DDDR зниження рiвня КР вияви-лося вiрогiдним.
Таким чином, у хворих iз брадiаритмiями пiсля операцп ЕКС виявляли зменшення частоти та ви-раженостi когттивно! дисфункцГ!. Аналiз нейро-психологiчного тестування показав, що значущи-ми предикторами КР е клтчш прояви порушення серцевого ритму, давшсть (перiоди) i режим ЕКС, а також розвиток ускладнень ЕКС.
Висновки
1. У хворих iз брадiаритмiями у 89,3 % випадкiв виявляються КР, найчастiше легкi (43,9 %) та по-мiрнi (37,6 %).
2. Через 1 мюяць тсля iмплантацГi ЕКС у хворих iз брадiаритмiями вiдбуваеться покращення нейро-когттивно! функцп: слухомовленнево! та зорово! пам'яп, абстрактного мислення, уваги та швидкост сенсомоторних реакцiй.
3. Вiдмiчено позитивний вплив iмплантацii ЕКС на емоцшний стан хворих iз брадiаритмiями. Вiро-гiдно зменшився рiвень ситуативно!, особистюно! тривожностi та депресивних розладiв.
4. Предикторами КР у хворих з ЕКС е порушен-ня серцевого ритму, що асоцiюються з синкопаль-ними станами, виникненням ускладнень ЕКС i не-адекватним режимом функцюнування ЕКС.
Список л1тератури
1. Искендеров Б.Г. Некоторые аспекты лечебной реабилитации больных с искусственным водителем ритма сердца / Б.Г. Искендеров, И.П. Татарченко//Терапевтический архив. — 1998. — № 8. — С. 60-63.
2. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга / А.Р. Лурия. — М, 1969. — 504 с.
3. Никитин Ю.П. Социальный и профессиональный аспекты реабилитации больных с постоянными водителями ритма серд-
ца / Ю.П. Никитин, О.Н. Миллер, З.Г. Бондарева // Кардиология. — 1994. — № 9. — С. 9-12.
4. Нужный В.П. Качество жизни пациентов с имплантированными кардиостимуляционными системами / В.П. Нужный, Д.Н. Шмаков, Я.Э. Азаров //Анналы аритмологии. — 2008. — № 1. — С. 75-82.
5. Ревишвили А.Ш. Клиническая оценка различных режимов физиологической электрокардиостимуляции / А.Ш. Ревишвили, В.М. Кмаров, О.М. Кадыров // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. — 1994. — № 6. — С. 14-17.
6. Симоненко В.Б. Основы кардионеврологии/В.Б. Симонен-ко, Е.А. Широков. — Москва: Медицина, 2001. — 240 с.
7. Суслина З.А. Практическая кардионеврология / З.А. Суслина, А.В. Фонякин, Л.А. Гераскина, В.Вл. Машин, Е.С. Трунова, В.В. Машин, М.В. Глебов. — Москва: ИМА-ПРЕСС, 2010. — С. 22-24, 81-88, 199-207.
8. Breteler M. Cerebral white matter lesions, vascular risk factors, and cognitive function in a population-based study: the Rotterdam Study / М. Breteler, J. Swieten, M. Bots // Neurology. — 1994. — Vol. 44 — Р. 1246-1252.
9. Cacciatore F. Congestive heart failure and cognitive impairment in an older population: Osservatorio Geriatrico Campano Study Group/F. Cacciatore, P. Abete, N. Ferrara// J. Am. Geriatr. Soc. — 1998. — Vol. 46. — Р. 1343-1348.
10. Elias M. Framingham stroke risk profile and lowered cognitive performance / М. Elias, L. Sullivan, R. D 'Agostino // Stroke. — 2004. — Vol. 35. — P. 404-409.
11. Grimm M. Neurocognitive deficit following mitral valve surgery/ М. Grimm, D. Zimpfer, М. Czerny //Eur. J. Cardiothorac. Surg. — 2003. — Vol. 23. — P. 265-271.
12. Hagendorff A. Cardiac pacemaker therapy for optimizing brain circulation. A possible prevention for cerebrovascular diseases?/
A. Hagendorff, С. Dettmers, W. Jung// Dtsch. Med. Wochenschr. — 2000. — Vol. 125(10). — Р. 286-289.
13. Jabourian A.P. Cognitive functions, EEG and gait disorders in cardiac arrhythmias, one day before and eight days after pacemacer implantation / А.Р. Jabourian //Ann. Med. Psychol. (Paris). — 1995. — Vol. 153. — № 2. — P. 89-105.
14. O 'Brien B.J. Cost-effectiveness ofphysiological pacing: results of the Canadian Health Economic Assesment of physiologic pacing /
B.J. O'Brien, G. Blackhouse, R. Geree // Heart Rhythm. — 2005. — Vol. 3. — P. 270-275.
15. Yonecura Y. SPECTwith 99m-Tc-d, l-hexamethylpropylene amine oxime (HM-PAO) compared with regional cerebral blood flow measured by PET. Effects oflinearization/ Y. Yonecura, S. Nishizawa, T. Mukai // J. Cerebral. Blood Flow & Metab. — 1988. — Vol. 8. — Р. 82-89.
Отримано 20.06.14 ■
Стадник С.Н.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
ВЛИЯНИЕ ИМПЛАНТАЦИИ ЭЛЕКТРОКАРДИОСТИМУЛЯТОРА НА КОГНИТИВНУЮ ДИСФУНКЦИЮ ПАЦИЕНТОВ
С БРАДИАРИТМИЯМИ
Резюме. Целью настоящего исследования была оценка влияния имплантации электрокардиостимулятора (ЭКС) на когнитивную функцию пациентов с брадиаритмиями. Обследовано 28 пациентов (средний возраст 66,4 ± 4,8 года) с атриовентрикуляторной блокадой II—III степени и синдромом слабости синусового узла, которым была проведена имплантации электрокардиостимулятора. В качестве контрольной группы было обследовано 14 пациентов с брадиаритмиями, для коррекции которых применяли медикаментозную терапию. Оценку неврологического статуса и когнитивной функции проводили до и через 1 месяц после имплантации электрокардиостимулятора. У 89,3 % пациентов с брадиаритмиями имел место когнитив-
ный дефицит. Через 1 месяц после имплантации электрокардиостимулятора по результатам полученных данных при нейропсихологическом исследовании установлено достоверное увеличение скорости активного внимания, увеличение продуктивности слухоречевой кратковременной и долговременной памяти, зрительной кратковременной памяти у больных, которым проведена имплантация ЭКС. Значительно улучшилось эмоциональное состояние больных основной группы. Полученные данные свидетельствуют о положительном влиянии электрокардиостимуляции на внимание, мнестические функции, что влияло на улучшение трудоспособности, снижение утомляемости. Аналогичные исследования в контрольной группе
установили менее выраженную положительную динамику исследованных показателей. Выявлено, что у больных с ЭКС частота и выраженность когнитивных расстройств коррелируют с режимом электрокардиостимуляции, тяжестью клинических проявлений нарушений сердечного
ритма и наличием осложнений ЭКС. Эти обстоятельства диктуют важность проведения психологической реабилитации у больных с ЭКС.
Ключевые слова: брадиаритмии, когнитивная дисфункция, нейропсихологические тесты, электрокардиостимуляция.
Stadnik S.M.
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine
EFFECT OF PACEMAKER IMPLANTATION ON COGNITIVE DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH BRADYARRHYTHMIAS
Summary. The aim of this study was to evaluate the influence of pacemaker implantation on cognitive function of patients with bradyarrhythmias. We have examined 28 patients (mean age 66.4 ± 4.8 years) with atrioventricular block of II—Ill degree and sick sinus syndrome, who underwent pacemaker implantation. As the control group we surveyed 14 patients with bradyarrhythmias, for their correction we used the drug therapy. Assessment of neurological status and cognitive function was performed before and 3 months after pacemaker implantation. In 89.3 % of patients with bradyarrhythmias we detected cognitive deficiency. One month after pacemaker implantation, according to the data obtained in neuropsychological study, there was found a significant increase in the rate of active attention, increase productivity of audioverbal short-term and long-term memory, visual short-term memory in patients
who underwent pacemaker implantation. The emotional state of patients from the study group has significantly improved. The findings indicate the positive effect of pacing on the attention, mnemonic functions that had an impact on improvement in ability to work, reduced fatigue. Similar studies in the control group have established a less significant positive dynamics of the investigated parameters. It is revealed that in patients with pacemaker the incidence and severity of cognitive impairment correlated with the pacing regimen, the severity of clinical manifestations of heart rhythm disorders and the presence of complications of pacemaker. These circumstances dictate the importance of psychological rehabilitation of patients with pacemaker.
Key words: bradyarrhythmias, cognitive dysfunction, neuro-psychological tests, pacing.
