CC BY
16
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.12-008.311:616.89-008.45:616-08-039.73 СТААН1К С.М.
Вйськово-медичний клнчний центр Зах'дного регюну, м. Льв'ю
клукочмунолопчы аспекти фармаколопчнот кардюверсп в пашвнлв 3 когытивною дисфункщвю
на фон ф1бриляцп передсердь
Резюме. Метою даного до^дження було вивчення клiнiко-iмунологiчного статусу хворихз когттивною дисфункщею на фот фiбриляцii передсердь i ефективностi амодарону в лшуванш цих хворих. Пащенти були розподиет на двi групи: I групу становили 46 nацiентiв, яким проводилась фармакологiчна кардо-верая амодароном, II групу становили 32 пащенти, яким вiдновлення синусового ритму не проводилося у зв'язку з наявтстю протипоказань. Вивчали рiвень астенп, показники тесту ММ8Е, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батаре'iтестiв для оцнкилобно'1'дисфункци, вербальнихасощацш (постш-них та категорiальних), проби на запам'ятовування 12 Ыв з безпосередшм вiдтворенням. Рiвнi проза-пальних цитокжв (1Ь-6, ТИ¥-а) i С-реактивного блка визначали методом iмуноферментного анаяЬзу. Шсля проведеного лкування в пацiентiв I групи показники нейрокогнтивних функцш були кращими, шж у пацiентiв IIгрупи. Зниженнярiвня прозапальних цитошшву пацiентiв Iгрупи було статистично значущим. Фармакологiчна кардоверая амодароном суттево впливае на корекцт нейроnсихологiчноi сфери, покращуючи стан пацiентiв з ФП i тдвищуючи яксть 1'х життя. Вiдновлення синусового ритму в nацiентiв з фiбриляцiею передсердь супроводжуеться зниженням активностi системного запалення. Ключовi слова: фiбриляцiя передсердь, когнтивна дисфункция, прозапальш цитокши, фармакологiчна кардюверая.
Демографiчнi тенденцп останшх роюв, що пов'язаш зi збшьшенням тривалост життя, ро-блять особливо актуальною проблему когштивних розладiв (КР). Поширешсть КР у рiзних популя-цiях не однакова. Крiм того, при статистичному аналiзi наводяться даш про чисельшсть пащенпв як з помiрними, так i з легкими КР. Рашше було встановлено, що серцево-судинш захворювання, зокрема порушення ритму, асоцшоваш з КР та де-менщею. Проте патогенез формування когштив-но! дисфункци у хворих з порушеннями серцевого ритму залишаеться не щлком зрозумшим. Украй важливою е проблема ранньо! дiагностики когш-тивно! дисфункци при цих станах [5, 12].
Суттеву роль у розвитку когштивного дефщиту вщграють порушення серцевого ритму. Особлива увага в лiтературi придшяеться ролi фiбриляцli передсердь (ФП). ФП дiагностують в 1 % дорос-лого населення [11]. Понад 6 мшьйошв европейщв страждають вiд ще! аритмп. Поширенiсть ФП, за попередшми оцiнками, зросте у 2 рази упродовж наступних 50 роюв. За своею медико-сощальною значимiстю ФП суттево випереджае iншi види кардiальних аритмш, що пов'язано не лише з ц по-ширенiстю, але й з тяжкiстю обумовлених нею ор-ганних ускладнень, асоцiйованих зi значними мо-
ральними та матерiальними витратами. Розвиток ХСН, збшьшення ризику раптово! серцево! смертi, емболiчнi церебральнi ускладнення, погiршення перебiгу постiнсультного перiоду, стшка шваль дизацiя, низька виживанiсть — усе перераховане е наслщком втрати синусового ритму [7]. ФП дае п'ятиразове збшьшення ризику шсульту, i один з кожних п'яти шсулкпв пов'язаний з цiею аритмь ею. Iшемiчнi iнсульти при ФП часто закшчуються смертельним наслiдком, а пащенти, що вижили, мають вищий вщсоток швалщизацп та частiше страждають вщ рецидивiв, нж пацiенти з шшими причинами iнсульту. Разом з тим сама специфжа хвороби (клiнiчнi прояви, наслщки, характер ль кування) визначае ц iстотний вплив на актуальну життеву ситуацiю, iнтелект та систему особиспс-них стосункiв хворого [1]. ФП вважаеться чинни-ком, асоцшованим iз КР, як з тими, що розвива-
Адреса для листування з автором:
Стаднiк С.М.
E-mail: [email protected]
© Стадшк С.М., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
ються у результатi перенесеного шсульту, так i з не пов'язаними з гострими порушеннями мозкового кровообпу [3, 13, 14].
У даний час не викликае сумнiвiв наявнiсть зв'язку м1ж ФП та актившстю системного запал ення [9]. Показано, наприклад, що рiвень С-реактивного бшка (СРБ) у хворих з персистую-чою ФП вищий, н1ж у хворих з пароксизмальною формою аритмп, i в обох групах вищий, н1ж у пащ-енпв iз синусовим ритмом (СР) [8]. Однак питан-ня про причини розвитку системного запалення у хворих iз ФП залишаеться вiдкритим. Не ясно, чи системне запалення е наслщком ФП, чи наслщком захворювання, що призвело до розвитку аритмп.
Прозапальнi цитокши е маркерами не тiльки ФП, але й ризику розвитку хрошчно! шемп мозку. 1стотне значення в патогенезi когнiтивних розла-дiв мають iмунологiчнi механiзми. Провiдну роль у розвитку когштивного дефiциту вiдiграють ло-кальне запалення, мiкроциркуляторнi порушен -ня, пошкодження гематоенцефалiчного бар'ера й автоiмунна агресiя. Остання супроводжуеться втратою iмунноl толерантностi, активацiею кль тинного й гуморального iмунiтету, що призводить до утворення й збшьшення кiлькостi як органо-специфiчних антитiл (антитiла до основного бшка мiелiну й фактора росту нервiв), так i органоне-специфiчних антитiл [4]. Велику роль у формуван-нi когштивно! дисфункцп вiдiграють прозапальнi цитокiни (TNF, 1Ь-6), 1х вплив призводить до за-гибелi нейронiв i глп, а також до набряку мозково! тканини, посилюючи при цьому клiнiчну картину. Запуск i розгортання вщстрочено! загибелi нейро-нiв iндукуються активованою мiкроглiею, шо по-чинае секретувати прозапальш цитокiни. Останнi впливають на ендотелш судин i запускають мпра-щю лейкоцитiв iз судинного русла в iшемiзовану тканину мозку [4].
Розумшня механiзмiв розвитку КР та деменцп у хворих з ФП е вкрай важливим, оскiльки без знан-ня таких механiзмiв, мабуть, не можна ефективно запобпати !х розвитку. Серед найбшьш вiрогiдних патофiзiологiчних механiзмiв взаемозв'язку ФП i деменцп видшяють «шмЬ> тромбоемболiчнi цере-бральнi шемп, а також церебральну гiпоперфузiю в результат коливання серцевого викиду. Можна припустити i деякi iншi мехашзми [10, 17]. Зокре-ма, на розвиток КР у хворих з ФП впливають таю чинники, як варiабельнiсть скорочення шлуночюв та знижений хвилинний об'ем серця, що обумов-люють гшоперфузш головного мозку. Ще один механiзм може бути пов'язаний з тдвищеним рiв-нем запалення, який визначаеться у хворих з ФП, а також ушкодженням перивентрикулярно! бшо! речовини головного мозку. Вiдмiчено, що КР зни-жують прихильнiсть до антикоагулянтно! терапп, що, у свою чергу, за мехашзмом порочного кола збiльшуе вiрогiднiсть тромбоемболiчних усклад-нень та подальшого когнiтивного зниження [16].
Вiдновлення синусового ритму при ФП можна досягти за допомогою лтв або електричних
розрядiв. Фармаколопчна кардiоверсiя бшьш популярна, н1ж електрична, оскшьки ii простiше ви-конати. Першою лiнieю у лiкуваннi хворих з ФП залишаеться антиари^чна терапiя (ААТ). Реци-дивування ФП на xni тдтримуючо! ААТ становить до 60—70 % за рж. Вiдомо, що ймовiрнiсть вщнов-лення СР та його утримання залежать вщ трива-лостi аритмп, вiку пацiентiв, розмiру лiвого перед-сердя.
В Укра!ш вибiр антиаритмiкiв для кардюверсп обмежуеться в основному амюдароном (внутрш-ньовенно та всередину). Амюдарон за основними електрофiзiологiчними властивостями належить до антиари^чних препаратiв III класу, загальною властивютю яких е здатнiсть iнактивувати калiевi канали в мембранi кардiомiоцитiв i таким чином подовжувати трансмембранний потенщал дп. Дiа-пазон електрофiзiологiчних ефекпв амiодарону набагато ширший, н1ж у «чистих», або селектив-них, ААП III класу. При внутршньовенному вве-деннi амiодарон вiдновлюе синусовий ритм при-близно в 60—70 % хворих iз ФП.
У науковш лiтературi практично не зустрiча-ються роботи, присвяченi дослiдженню динамiки когштивних розладiв та активностi системного запалення у пащенпв з ФП в результат проведення фармаколопчно! кардюверсп. Це послужило тд-ставою для проведення нашого дослiдження.
Метою дослвдження було вивчення клшжо^му-нологiчного статусу хворих з когштивною дис-функщею на тлi ФП та ефективност амiодарону в лiкуваннi цих хворих.
Матер1ал i методи досл1дження
У дослщження були включенi 78 хворих з ФП, яю перебували в кардюлопчнш клiнiцi Вшсько-во-медичного клжчного центру Захiдного ре-гiону, м. Львiв. Серед них 56 (71,8 %) чоловтв i 22 (28,2 %) жшки, середнiй вiк яких становив 64,3 ± 3,7 року. Клжчне дослiдження проводили вiдповiдно до принцитв Гельсшсько! декларацп (останнього перегляду) i вимог Яюсно! клшчно! практики. У вах пацiентiв перед включенням у дослiдження була отримана шформована згода. У дослiдження не включали пащенпв iз наявнiстю тяжко! соматично! патологи, мнестико-штелек-туальних порушень за MMSE менше н1ж 24 бали, психiчних розладiв, наявнiстю наркотично! або алкогольно! залежносп, протипоказаннями до прийому амюдарону та алергiчними реакцiями на препарат. Протокол дослщження включав перюд «вимивання» — за 14 дшв до включення вщмшя-лись ноотропш, судиннi препарати. На момент дослщження пацiенти отримували терапiю, що включала за показаннями антигшертензивш й ан-титромботичнi препарати.
Пацiенти були роздшеш на двi групи: I групу становили 46 пащенпв, яким проводилася фармаколопчна кардюверая амiодароном (доза 300 мг на 200,0 мл 0,9% фiзiологiчного розчину внутрш-ньовенно до вщновлення синусового ритму), у
подальшому пащенти отримували пiдтримуючу тератю амiодароном (по 200 мг 3 рази на добу); II група — 32 хвор^ яким вщновлення синусового ритму не проводилось у зв'язку i3 наявшстю про-типоказань. Щ пацiенти отримували лише базис-ну терапiю, направлену на досягнення нормосис-толп.
Усiм хворим проводили клшжо-невролопчне та iмунологiчне обстеження, електрокардюгра-фiю. Вираженiсть астенiчного синдрому вимiрю-вали за шкалою оцiнки рiвня астешзацп. Оцiнку стану когнiтивних функцш проводили з викорис-танням Mini-Mental State Examination (MMSE), тесту малювання годинника (ТМГ), батареï тес-пв для оцiнки лобноï дисфункцп (БТЛД), проби Шульте, вербальних асоцiацiй (лггеральних i кате-горiальних), проби на запам'ятовування 12 ^в iз безпосередшм вiдтворенням [2].
Рiвень прозапальних цитоюшв (IL-6, TNF-a) та концентрацiю СРБ визначали методом iмуно-ферментного аналiзу з використанням стандарт-них тест-систем. Дослщжували сироватку кровi, яку в кшькосп 5,0 мл брали вранщ натще з кубь тальноï вени.
До кардюверсИ й через 30 дшв пiсля ввдновлен-ня синусового ритму вам пащентам проводили повторне дослщження когнiтивних функцiй та ви-значення в плазмi кровi рiвня IL-6, TNF-a, СРБ.
Отриманi результати обробляли статистич-но з використанням пакепв прикладних програм Statistica 5.5 for Windows, Microsoft Office Excel 2010. Статистичну значимють вiдмiнностей мгж середнiми значеннями показникiв у групах ощню-вали за допомогою t-критерш Стьюдента.
Результати та ïx обговорення
Клiнiчну картину ФП становили суб'ективнi та об'ективнi симптоми. Суб'ективнi симптоми ха-рактеризувалися астенiчним синдромом: загальна слабюсть, пiдвищена втомлюванiсть, зниження
працездатносп, емоцiйна лабiльнiсть, тривож-нiсть, порушення концентрацп уваги. Часто вияв-лявся цефалпчний синдром, причому головнi болi мали характер напруження (стискаючi, за типом «тюного головного убору») або iшемiчно-гiпок-сичний характер (вiдчуття «тяжко! голови» i не-можливiсть зосередитися).
Об'ективш симптоми характеризувалися верх-ньостовбуровою симптоматикою (анiзокорiя, порушення акту конвергенцп, симптоми шрамщно! недостатностi) i вестибулоатаксичним синдромом у виглядi запаморочення, нестшкост при ходьбi, порушення при виконанш проб на координацiю. Зазначеш прояви поеднувалися з розладами когш-тивних функцiй: порушенням пам'ятi, уваги, упо-вiльненням мислення.
Основними суб'ективними клжчними проява-ми в обстежених хворих були головний бгль, запаморочення, порушення в емоцшнш сфер^ попр-шення пам'ятi й здатност до навчання, зниження працездатностi, що поступово призводять до дез-адаптацп (табл. 1).
При дослiдженнi рiвня астенп на 30-й день ль кування виявили динамiку показникiв, що дорiв-нювала 19,2 % в I груш та 9,6 % у II груш (р < 0,05). Ысля устшно! фармаколопчно! кардюверсп спостерiгали вiрогiдне покращення когнiтивних функцш за даними ММБЕ i БТЛД у пащенпв з ФП (табл. 2).
Порiвняння динамiки показникiв загально-го сумарного бала за шкалою ММБЕ i субтестiв «Серiйний рахунок» i «Пам'ять» на тлi лжування (рис. 1) виявило, що позитивна динамжа показ-никiв у хворих I групи статистично вiрогiдно вщ-рiзняеться вiд аналогiчних показникiв II групи (р < 0,05). Вщзначали покращення концентрацп уваги й рахунку (4,9 ± 0,2 i 4,4 ± 0,5 вiдповiдно, р < 0,05), пам'ят (2,5 ± 0,5 i 2,1 ± 0,7 ввдповщно, р < 0,05), мовних функцш (9 ± 0 i 8,6 ± 0,8 вщпо-вiдно, р < 0,05).
Таблиця 1. Суб'ективн:' симптоми в обстежених хворих, n (%)
Суб'ективш симптоми I група (n = 46) II група (n = 32)
Головний бть 38 (81,4) 29 (95,2)
Головокружшня 27 (67,8) 36 (92,1)
Порушення сну 36 (83,1) 27 (57,1)
Шум у вухах 24 (33,9) 31 (74,6)
Втомлюванють 40 (88,1) 24 (60,3)
Зниження працездатност 47 (91,5) 28 (66,7)
Зниження пам'ят 29 (71,2) 29 (90,5)
Зниження уваги 38 (82,6) 28 (87,5)
Таблиця 2. Стан когнтивних функц1й у пац1ент1в на тл'1 проводимоï терапи
Групи MMSE (М ± m) БТЛД (М ± m)
n04aTK0Bi Через 30 дшв n04aTK0Bi Через 30 дшв
I група (n = 46) 27,2 ± 1,8 28,4 ± 0,6* 12,00 ± 2,46 14,00 ± 1,39*
II група (n = 32) 27,2 ± 1,6 27,5 ± 1,4 11,90 ± 2,41 12,20 ± 1,94
Примтка: М — середне значення, m — стандартне вдхилення, * — p < 0,05.
Шсля проведено! терапп аналiз темпу сенсомо-торних реакцiй та уваги за таблицями Шульте показав зменшення середнього витраченого часу на 9,2 % (з 195 до 177 с) у I груш (р < 0,01) i лише на 1 % у II груш (з 238,7 до 236 с). Порiвняння результат на ™ л^вання мiж дослiджуваними група-ми встановило, що динамiка показникiв ефектив-ностi роботи, ступеня впрацьованостi, психiчноl стiйкостi у хворих I групи вiрогiдно вiдрiзняeться вiд динамiки цих показниюв у II групi (р < 0,05), що подано на рис. 2.
Зменшувалась вираженiсть лобно! дисфункцп за даними БТЛД в пробах на концептуалiзацiю (2,4 ± 0,6 i 3,0 ± 0,0 вщповщно, р < 0,05), поб1ж-нiсть мовлення (2,4 ± 0,6 i 2,7 ± 0,5 ввдповщно, р < 0,05), динамiчний праксис (2,5 ± 0,6 i 2,9 ± 0,4 вiдповiдно, р < 0,05), просту й ускладнену реакщю вибору (2,5 ± 0,6 i 2,8 ± 0,4; 1,8 ± 0,6 и 2,4 ± 0,5 вщ-повiдно, р < 0,05). Встановлено збшьшення об'ему лiтеральних i категорiальних асоцiацiй (9,1 ± 2,7 i 10,8 ± 2,4; 12,3 ± 3,3 i 14,9 ± 2,9 вiдповiдно, р < 0,05), покращувалась пам'ять за даними проби
Рисунок 1. Зставлення показниюв шкали ММЭЕ на тл'1 лкування у хворих обох груп: А) загальний сумарний бал; Б) 1 — «Серйний рахунок»; 2 — «Пам'ять» Примтка: ус вщмшност м'ж групами в1рогщн1 (р < 0,05).
Рисунок 2. Динам1ка показниюв тесту Шульте на тл'1 л'1кування в обох групах: А) «Ефектившсть роботи»;
Б) 1 — «Псих'мна стШюсть»; 2 — «Ступнь впрацьованост» Примака: удослджуваних групах вщмшност в1рогщн1 (р < 0,05).
Таблиця 3. Показники прозапальнихциtokîhîb (IL-6, TNF-a) та СРБ
Група TNF-a, пг/мл IL-6, пг/мл СРБ, мг/л
До лжування Шсля лжування До лжування Шсля лжування До лжування Шсля лшування
1 (n = 46) 12,0 ± 0,8 8,8 ± 0,3** 14,3 ± 0,9 12,0 ± 0,6* 10,0 ± 0,8 6,8 ± 0,3**
II (n = 32) 11,8 ± 0,7 10,2 ± 0,6 14,5 ± 0,7 13,2 ± 0,6 9,2 ± 0,7 8,2 ± 0,6
Примтка: р1зниця з вихдними значеннями статистично значуща: * — p < 0,05, ** — p < 0,01.
на запам'ятовування 12 oniB (7,5 ± 2,1 i 9,9 ± 1,4 ввдповщно, р < 0,05). Когттивт функцИ пащенпв II групи Bipor^HO не змшювались.
PiBeHb основного прозапального цитою-ну IL-6 у пащенпв I групи до лжування до-piвнював 14,3 ± 0,9 пг/мл, пiсля лжування — 12,0 ± 0,6 пг/мл (р < 0,05). У хворих групи II piвень IL-6 до лжування становив 14,5 ± 0,7 пг/мл, а тсля лiкування — 13,2 ± 0,6 пг/мл, тобто вщмшносп були статистично незначимi. Pi-вень TNF-a в пеpифеpичнiй кpoвi у хворих I групи до л^вання дopiвнював 12,0 ± 0,8 пг/мл, а тсля лжування — 8,8 ± 0,3 пг/мл (р < 0,01).
У II грут до л^вання piвень TNF-a становив 11,8 ± 0,7 пг/мл, тсля лжування — 10,2 ± 0,6 пг/мл (табл. 3).
У I грут вщзначали статистично значуще зни-ження piвня прозапальних цитoкiнiв, що свiдчить про важливють вiднoвлення синусового ритму. Вщношення IL-6/TNF-a у хворих I групи до л^-вання становило 1,19, а тсля лжування — 1,36; у II грут — 1,23 та 1,29 вщповщно.
При використант амюдарону як антиарит-мiчнoгo препарату отримали добрий клжчний ефект, що поеднувалася 3i статистично значущим зниженням вироблення прозапальних цитoкiнiв (TNF-a, IL-6) та СРБ. Вщновлення синусового ритму призводило до зниження piвня прозапальних цитоютв, що вказуе на зменшення активнoстi iмуннoгo запалення.
Зменшення пpoявiв серцево'1 недостатнос-тi тсля ввдновлення синусового ритму у хворих на ФП супроводжувалося зниженням СРБ на 2,40 ± 0,37 мг/л (46 %), TNF-a — на 2,06 ± 0,43 пг/мл (34 %), IL-6 — на 2,15 ± 0,48 пг/мл (35 %).
Вивчення piвнiв цитоютв при когттивнш дис-функцИ на фoнi ФП дае шформащю про функщо-нальну активтсть piзних типiв iмунoкoмпетентних клггин, що дозволяе oцiнити динамiку iмунoпатo-лoгiчнoгo процесу та пеpебiг захворювання.
Отже, важливу роль у патoгенезi кoгнiтивнoï дисфункцИ при ФП вщграють iмунoлoгiчнi та ней-poтpoфiчнi мехатзми, зокрема локальне запалення, мжроциркуляторт порушення, пошкодження гематoенцефалiчнoгo бар'еру й автoiмунна агpесiя. Автoiмунний процес посилюе кoгнiтивну дисфунк-цiю та сприяе прогресуванню кoгнiтивних poзладiв.
Висновки
Проведений клшжоЧмунолопчний пopiвняль-ний аналiз показав, що фармаколопчна кардювер-
сiя амюдароном е ефективною в пацieнтiв з когт-тивною дисфункцiею на xni ФП. Фармакологiчна кардiоверсiя îctotho впливае на корекщю нейроп-сиxолоriчноï сфери, покращуючи стан хворих з ФП i тдвищуючи якiсть ïx життя.
Позитивна клiнiчна динамiка у процес фар-маколоriчноï кардюверсИ при ФП поеднуеться i3 статистично значущим зниженням вмюту прозапальних циток1н1в (TNF-a, IL-6) i СРБ. У проце-с1 лiкування отримана 61льш виражена позитивна динамжа р1вн1в ус1х дослвджуваних прозапальних циток1н1в у хворих, яким проводилася фармаколопчна кардюверая, пор!вняно з групою пацiентiв без такоь
Продемонстрованi у даному дослiдженнi спри-ятлив1 ефекти амiодарону на когттивт функцИ в пацiентiв з ФП дозволяють розцiнювати даний препарат не тшьки як ефективний антиарш^ч-ний зааб, але й як зааб, що в п1дсумку дозволяе зменшити прогресування когн1тивних розладiв та ризик розвитку деменцИ у цих пащенпв.
Список л1тератури
1. Алехин А.Н. Психологические проблемы в аритмологии (на модели фибрилляции предсердий) / А.Н. Алехин, Е.А. Трифонова, Д.С. Лебедев//Вестник аритмологии. — 2011. — № 63. — С. 45-54.
2. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии/А.Н. Белова. — М, 2004. — 432 с.
3. Гусев Е.И. Ишемия головного мозга / Е.И. Гусев, В.И. Скворцова. — М.: Медицина, 2001. — 328 с.
4. Кетлинский С.А., Симбирцев А.С. Цитокины/ С.А. Кетлинский, А.С. Симбирцев. — СПб.: ООО «Издательство Фолиант», 2008. — 552 с.
5. Крятова Т.В. Особенности обследования и лечения больных с фибрилляцией предсердий, страдающих нозогениями: Ав-тореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.05 — «Кардиология» / Т.В. Крятова. — СПб., 2010. — 20с.
6. Скворцова В.И. Участие аутоиммунных механизмов в развитии ишемического повреждения головного мозга/В.И. Скворцова // Журн. неврологии и психиатрии. — 2005. — Т. 105, № 8. — С. 36-40.
7. Суслина З. А. Практическая кардионеврология / З.А. Суслина, А.В. Фонякин, Л.А. Гераскина, В.Вл. Машин, Е.С. Трунова, В.В. Машин, М.В. Глебов. — Москва:ИМА-ПРЕСС, 2010. — С. 205-207.
8. Anderson J.L. Frequency of elevation of C-reactive protein in atrial fibrillation / J.L. Anderson, C.A. Maycock, D. Lappe // Am. J. Cardiol. — 2004. — Vol. 94. — Р. 1255-1259.
9. Aviles R.J., Martin D.O., Apperson-Hansen C. Infiammation as a rick factor for atrial fibrillation / R.J. Aviles, D. O. Martin, С. Ap-person-Hansen// Circulation. — 2003. — Vol. 108 (24). — Р. 30063010.
10. Kalantarian S. Cognitive Impairment Associated With Atrial Fibrillation: A Meta-analysis/S. Kalantarian, Т.А. Stern, М. Man-sour, J.N. Ruskin // Ann. Intern. Med. — 2013. — Vol. 158. — Р. 338-346.
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
11. Kannel W.B. Prevalence, incidence, prognosis and predisposing conditions for atrial fibrillation: population-based estimates / W.B. Kannel, P.A.. Wolf E.J. Benjamin //Am. J. Cardiol. — 1998. — Vol. 82 (8A). — P. 2-9.
12. O'Brien J.T. Vascular cognitive impairment/ J.T. O'Brien, T. Erkinjuntti, B. Reisberg//Lancet Neurology. — 2003. — Vol. 2. — P. 89-98.
13. Ott A. Atrial fibrillation and dementia in a population-based study. The Rotterdam Study/A. Ott, M.M. Breteler, M.C. de Bruyne, F. van Harskamp, D.E. Grobbee, A. Hofman // Stroke. — 1997. — Vol. 28 (2). — P. 316-321.
14. Sabatini T. Regarding atrial fibrillation and cognitive function in older people / T. Sabatini, G.B. Frisoni, P. Barbisoni, G. Bel-
lelli, R. Rozzini, M. Trabucchi // J. Am. Geriatr. Soc. — 2000. — Vol. 48. — P. 387-390.
15. Schmidtke K. Cerebral small vessel disease: how does it progress? / K. Schmidtke, M. Hull // J. Neurol. Sci. — 2005. — Vol. 229/230. — P. 13-20.
16. Van Deelen B.A. Cognitive impairment as determinant for sub-optimal control of oral anticoagulation treatment in elderly patients with atrial fibrillation / B.A. Van Deelen, P.M. van den Bemt, T.C. Egberts // Drugs Aging. — 2005. — Vol. 22, № 4. — P. 353-360.
17. Zito M. Silent lacunar infarcts in erderly with chronic nonval-vular atrial fibrillation/M. Zito, A. Muscari, E. Marini//Aging. Clin. Exp. Res. — 1996. — Vol. 8. — P. 341-346.
OTpuMaHO 27.02.15 ■
Стадник С.Н.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
КЛИНИКО-ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОЙ КАРДИОВЕРСИИ У ПАЦИЕНТОВ
С КОГНИТИВНОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ НА ФОНЕ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ
Резюме. Целью настоящего исследования было изучение клинико-иммунологического статуса больных с когнитивной дисфункцией на фоне фибрилляции предсердий и эффективности амиодарона в лечении этих больных. Пациенты были разделены на две группы: I группу составили 46 пациентов, которым проводилась фармакологическая кардиоверсия амиодароном, II группу составили 32 пациента, которым восстановление синусового ритма не проводилось в связи с наличием противопоказаний. Изучали уровень астении, показатели теста ММЗЕ, таблиц Шуль-те, теста рисования часов, батареи тестов для оценки лобной дисфункции, вербальных ассоциаций (постоянных и категориальных), пробы на запоминание 12 слов с непосредственным воспроизведением. Уровни провоспали-тельных цитокинов (1Ь-6, TNF-a) и С-реактивного белка определяли методом иммуноферментного анализа. После проведенного лечения у пациентов I группы показатели нейрокогнитивных функций были лучше, чем у пациентов II группы. Снижение уровня провоспалительных цитокинов у пациентов I группы было статистически значимо. Фармакологическая кардиоверсия амиодароном существенно влияет на коррекцию нейропсихологической сферы, улучшая состояние пациентов с ФП и повышая качество их жизни. Восстановление синусового ритма у пациентов с фибрилляцией предсердий сопровождается снижением активности системного воспаления.
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, когнитивная дисфункция, провоспалительные цитокины, фармакологическая кардиоверсия.
Stadnik S.M.
Military Medical clinical Center of Western Region, Lviv, Ukraine
CLINICAL AND IMMUNOLOGICAL ASPECTS
OF PHARMACOLOGICAL CARDIOVERSION IN PATIENTS WITH COGNITIVE DYSFUNCTION UNDER ATRIAL FIBRILLATION
Summary. The purpose of this study was to investigate the clinical and immunological status of the patients with cognitive dysfunction under atrial fibrillation and efficacy of treatment with amiodarone in those patients. The patients were divided into two groups: the I group consisted of 46 patients who were undegone pharmacological cardioversion with amiodarone; the II group included 32 patients in whom sinus rhythm was not restored due to the presence of contraindications. There were studied the level of fatigue, results of MMSE test, Schulte tables, clock-drawing test, the battery of tests to assess frontal lobe dysfunction, verbal associations (regular and categorical), samples memorizing 12 words with direct reproduction. The levels of proinflammatory cytokines (IL-6, TNF-a) and CRP were determined by enzyme-linked immunosorbent assay. After treatment the patients of the I group had better neurocognitive functions compared with the patients of the II group. Reduced levels of proinflammatory cytokines in patients of I group was statistically significant. Pharmacological cardioversion with amiodarone significantly effect the neuropsychological parameters, improving the condition of the patients with atrial fibrillation and their quality of life. Restoration of sinus rhythm in the patients with atrial fibrillation is accompanied by decreased activity of systemic inflammation.
Key words: atrial fibrillation, cognitive dysfunction, proin-flammatory cytokines, pharmacological cardioversion.
