ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНИХ
ОБРЯДОВИХ АРХЕТИП1В В ТВОРАХ СУЧАСНИХ КОМПОЗИТОР1В (НА ПРИКЛАД1 МУЗИЧНО1 СЦЕНИ «ЗУСТР1Ч ВЕСНИ» ДЛЯ ОРКЕСТРУ ТА ГУРТУ СП1ВАК1В ТЕАТРУ НАРОДНО1 МУЗИКИ УКРА1НИ «ОБЕРЕГИ»)
1 композитор, Заслужений dinn мистецтв Украти Алжнев Ю. Б., 2кандидат мистецтвознавства, Заслужений dinn мистецтв Украти Осадча В. М.
Укрална, м. Хартв, Хартвська державна академiя культури;
1 доцент кафедри народних iнструментiв;
2професор кафедри теори та icтори музики
Abstract. The search for a hypothetical Proto-Slavic pre-intonation, hidden in the melodies of ritual songs for many years, as well as author's melorythmic development of this intonation, constitute the root material of the creative laboratory of Yurii B. Alzhnev and reflect the neomythologic tendencies of his work. Thanks to the creative team of the Ukrainian folk music theater "Oberehy", the composer has the opportunity to realize his ideas in the form of not only composing, but also of performing interpretations.
In the composition "Meeting of Spring", the means of artistic reconstruction offolklore texts are used to highlight the elements of musical texture, which encode the primary basis of the subjective perception of the traditional world view. The sounding of these elements as musical ritual archetypes corresponds to the cultural codes of ethnic memory. Their manifestation and action in the dramaturgy of the musical scene is happening through direct citation and reconstruction of figurative content of the ritual text with the obligatory preservation of the rhythm structure of the chant. This activates the perception of the esotericity of ritual chants of vesniankas (Ukrainian ritual spring songs). In the process of composer's interpretation, the author systematically approaches the holistic reconstruction of folklore text based on the musical ritual archetype, and also attaches importance to the sacral symbolism of images of verbal text as the signs of Ukrainian ethnoculture. The integrity of the performance interpretation of the musical dramaturgy of the piece manifests itself in the dialogue of vocal and orchestral parties and the use of techniques of theatricalization of musical stage action.
Keywords: musical ritual archetypes, esotericity of ritual chants, Ukrainian ritual spring songs, composer's interpretation of musical folklore, Yurii B. Alzhniev, Ukrainian Folk Music Theater "Oberehy"
Вступ. Актуальтсть теми дослщження полягае у необхщносп осмислення сучасного творчого музичного процесу на приклад розгляду масштабних, знакових для творчосп митця композицш. Творчють вщомого укра!нського композитора Ю.Б.Алжнева розглядалася у музикознавчих дослщженнях як прояв неомiфологiзму у сучаснш украшськш музищ[3], оновлення у жанровш сферi хорового концерту - пошук його авторсько! концепцп Суголосся свгту. визначення структурно-семантичного iнварiанту хорового концерту [7], дослщження специфши хорового письма [5]. Творчють композитора пов'язуеться iз пошуком ново! якосп звернення до украшсько! фольклорно! спадщини, зокрема з концептами фольклорного архетипу. У музичнш сцеш «Зус^ч весни» (2017) пошуки праслов'янсько! первинно! штонацл привели автора до фшософсько-естетичного !! осмислення як активного чинника обрядово! ди, з чим пов'язаний концепт музичного обрядового архетипу, розгляду якого присвячена наступна стаття.
Серед архетишв укра!нсько! культури, фшософськи осмислених i дослщжених С. Кримським, М. Маерчик, А. Хитрич, В. Ятченком та ш. багато виявлених у «весняному» колi образiв-символiв обрядових наспiвiв. Основою космогошчних мiфiв, а також виявом почутпв людини був архетип вогню як основа св^отворення, пов'язаш iз ним архетипи (образи-символи) сонця, мюяця, зiрок. Архетип води трактуеться як «родове лоно», а згодом убирае в себе значення пробудження до життя, очищення, здоров'я, а також жаги (любовного «яршня»). «Укра!нщ первинне буття вбачали у едност втшеного у свпл чоловiчого та втшеного у вод1 жiночого начал» [9]. Л. М. Горошко, дослiджуючи мiфологiчнi уявлення про зв'язок образiв-символiв води i свiтового дерева у процес свiтотворення, стверджуе, що «...щ символи у
загальнш схемi св^отворчого процесу ототожнюються iз чоловiчим i жшочим началами, яю. поеднуючись, творять свгг.»[2, 42]
В уявленнях етнiчно свщомо! людини землеробського типу культури функцiонування певних звича!в та обрядiв мало бути продуктивним, таким що дае очiкуваний результат, 1 пов'язувалося зi змiною станiв природи у рiзнi вiдтинки року. Зокрема весна вважалася початком нового року, пов'язана iз пробудженням природи, перевагою сонця-св^ла над темрявою. Вiдчуваючи себе невщ'емним, «вбудованим» у одвiчне коло змш станiв природи елементом, людина землеробсько! культури пов'язуе пробудження природи iз пробудженням та оновленням почутпв, у молодi - iз стремлшням до спiлкування, вибору пари. Ц душевнi стани висловлювалися у епоху домшування фольклору як способу культурного вщбиття свiту в колективних, громадських дiях. Для втiлення цих емоцшних станiв, реалiзацri !х функци у сшьськш громадi використовувались обрядовi роди поези, И драматичнi родовi ознаки. Веснянки пов'язанi iз рухом - прами, рухами i драматичними елементами обрядових танюв. Основний сюжетний мотив у веснянках--перегуках очiкування зустрiчi, спiлкування, що музично виражено посшвками закличного змiсту.
Цим зумовленi як поетичш, так i музичнi образи обрядових дш: закличок весни, танюв. пiсень-перегукiв. Символiка цих текстiв грунтуеться насамперед на узагальнених образах. Це архетипи свггла i води у !х потязi до еднання, архетип св^ового дерева як структури св^отворення, Свiт мае оновитися у свщомост через ствердження певних почуттiв, уявлень, насамперед виражених через усталенi ди у звичаевостi, обрядовостi.
Творчi пошуки Ю. Б. Алжнева, якi, за думкою сучасних дослiдникiв, знаходяться в пол1 музичного неомiфологiзму, спiвзвучнi хоровш творчостi видатних сучасних укра!нських майс^в. Композитори звертаються до мiфологем, архетишв, архетипних образiв, ритуально-магiчних форм у сенс фiлософських категорiй осмислення св^у, сакральностi буття, прагнуть реконструювати глибинш шари укра1нсько1 обрядово! культури.
Осмислення праштонаци укра1нсько1 музично! творчоси, впливi музичних, фольклорних архетипiв на закони музичного мислення, вираженi у синкретичнш едност наспiву, вербального виразу, руху та пластики обрядового танка, що !х об'еднуе обрядова першооснова - уявлення про И втшення у мiфологiчних образах-символах, визначаються сучасними вченими, як прояви музичного неомiфологiзму. У музичнш сценi «Зус^ч весни» в цшому проявленi творчi тдходи до музичних традицiй як «до проблеми сприйняття «пра-культури», оновлеш творчi методи, продовжений пошук особливостей поеднання музичного й драматичного начал у вщтворенш образно! сфери.
Ц та iншi аспекти композиторсько! штерпретаци були дослiдженi укра!нськими вченими Н. Гречухою, О. Заверухою, В. Осипенко, та ш. як прояви музичного мислення композитора, зокрема оргашзаци тематизму вокально-хорових творiв на вiдчуттi «праштонаци», баченш концепту музично! драматургi!. «Аналiз фiлософсько-естетичних поглядiв, особливостей мiфопоетичного свггосприйняття композитора, дае пiдстави стверджувати про неомiфологiчнi тенденцi! в його творчости» [3, 4] «Праiнтонацi!» тiсно пов'язаш з лейттембрами, що також мають художньо-смислове значения i трактуються композитором як своерщш знаки-символи»[3, 18].
Культуротворчу специфшу форм музично! дiяльностi, пов'язану iз зверненням до традицiйно! музично! образно! сфери, Г. М. Бреславець визначае як мистецьку реконструкщю фольклорного тексту, що проявляеться у формах композиторсько! та виконавсько! реконструкци. «В семантично-культуролопчному аспектi художня концепщя композиторсько! реконструкцi! фольклорного тексту зумовлена оргашчним поеднанням власно! авторсько! картини св^у митця з семантикою давшх сакральних образiв-архетипiв (в образно-смисловому, змютовному та структурному значеннях)». [1, 29].
Попри визначення учених про умовшсть реконструкцi! первинного змiсту архетипних образiв-символiв, мiфологiчно! картини свiту в зв'язку iз великим ступенем втрати первинного тексту та нашарувань на нього шзшших, насамперед християнських образiв-символiв, музична - мовно-штонацшна складова пiсенного тексту е бшьш сталою, На внутршню якiсть обрядових наспiвiв та !х роль у збереженнi сакрально! основи озвучення обряду звертае увагу А. 1ваницький у грунтовнiй працi «1сторичний синтаксис фольклору»: «Форма та ршмчш моделi наспiвiв утримують типологiчнi ознаки вщ землеробського неолiту й до сьогодення... у виглядi пiсенних тишв через тисячолiття несуть iнiцiальну знаковють i сакральний смисл» [6, 350]. «На вщмшу вiд текстiв насшви, !х ритмоструктура зберегли насамперед неол^ичш. закодованi у формi ознаки !! магiчно-сакрального призначення» [6, 344]. А. 1ваницький
формулюе положення про високу езотеричнють штонацшного змюту текстiв обрядових пiсень Г доводить його на матерiалi укра!нського обрядового фольклору.
Але поруч iз тим вербальний текст, що зафiксований шд час живого виконання прадавньо! обрядово! шсш, завдяки едностi вiдчуття форми шсенно! строфи, якост цензурування, артикуляцп пiсенного тексту дозволяе вченому вщчути у реальному теперiшньому часi звучання тi продуктивнi архетиповi пiдоснови, що пов'язаш iз первинним автохтонним музичним мисленням, охопленням через пiсеннi образи уособлення архетипних уявлень.
1з них у текстах веснянок видшяються архетипи свггла та води (уособлення свГтотворчого чоловГчого та життедайного жшочого начал); архетип свГтового дерева та ш..
Сакральна символiка вербального тексту народнотсенних творГв е вагомою складовою обрядового музичного архетипу. У межах твору-символу Ю. Алжнев надае значення не тшьки iнтонацiйно-ритмiчним виразам музичного архетипу, а й мистецькш реконструкцп символГчних значень образiв «верби», «саду», «мюяця та зГрочок», «кладки» та ш. МГфолопчш уявлення про щ образи-символи узагальнив В. Жайворонок у словнику--довщнику «Знаки украшсько! етнокультури»: «.Верба в укра!нськш етнокультурГ займае значне мюце - як окраса укра!нського села, найперший свщок людсько! дГяльносп Г стосунюв... цш рослиш надаеться сакральне значення весняного дерева» [4, 72].
«Кладка дошка або колодка, переважно вербова, прокладена через рГчку, струмок. Як мюток, символГзуе стзнання, еднання, парування молодих, !хне кохання, щастя» [4, 288]. «Сад, садок - окраса обшстя укра!нця, невщ'емна частина укра!нського нацюнального пейзажу.з легко! руки Т.Шевченка садок вишневий став образом щшп, зеленого раю, укра!нського едему....у народних тснях сад, що цвГте - дГвчина, що виходить замГж; гуляти в саду -кохатися; мюяць Г вечорова зоря - це молодий Г молода» [4, 369].
Результати дослщження. Ритмоштонацшне втшення «праштонаци» у пов'язано у композитора Гз специфГчним, цшеспрямованим вщчуттям озвученого свГту, серед якого -мистецьке осягнення живого автентичного виконання народних пюень. Вш дослухаеться !! у природних звуках та сполученнях - пташиному ствГ, «гулшш» голубГв, у народнш сшвочш традицп - втшних наствних хвилях колисанок та забавлянок, драматично вразливш рецитацп укра!нсько! ешки, але насамперед - у ритмобудовГ та варГативносп звуковисотного контуру обрядових насшвГв.
У композици «Ой над нашим же садом», яка отримала у Ю. Алжнева жанрове Гм'я «музично! сцени для оркестру та гурту сшваюв» щ пошуки призвели композитора до фшософсько-естетичного осягнення темброво-динамГчно! свГтлотГш «знакових» для весняно! обрядовост укра!нщв насшвГв-символГв. Це веснянка-закличка «Вийди, вийди 1ванку» опоетизована П.1.Чайковським у фшалГ Першого Фортетанного концерту, Г ниш фГксуеться у збГрках музичного фольклору в регюнальних варГантах тсенного тексту. Наством «Покладу я кладку та через муравку вербову» традицшно завершувалося весняне обрядове спшкування молодГ, у композици використаний подшьський варГант розсшву. На харювському варГанп парувального танка «Ой над нашим же садом» Гз збГрки О.1.Стеблянка [8, 7] побудований вступ Г фшальна частини музично! сцени. Стшка ритмоструктура наствГв веснянок витримуе тиск штонацшних перетворень музичного розвитку.
У процес композиторсько! штерпретацп архетипних образГв-символГв весняного оновлення св1ту центром тяжшня е образ «саду», пов'язаний у вербальному тс кет ¡:
- Гз «Мюяцем» та «зГроньками» - хлопцями та дГвчатами, яких присшвують одне одному («Ой над нашим же садом»);
- з архетипом сонця та його шлюбним символом - «вшочком» «Вийди, вийди, 1ванку»; а також з архетипом води та свГтового дерева (тут - верби), уособленого в сюжетному мотивГ переходу через воду, що також дорГвнюе весшлю, побажанню парування «Покладу я кладку та через муравку вербову».«Кладка Вербова» символГзуе дГю обряду переходу; «сад» -мюце, де здшснюеться зустрГч закоханих, вщбуваеться парування.
У текст концертно! програми композитор визначае рГвень власного авторства як пояснення до реконструкцп фольклорних текспв, а себе як коментатора, тлумача музично-драматично! поди: «Музична версГя Г. Колядника» (мистецький псевдошм Ю. Алжнева).
У вступнш побудовГ музичш архетипи виражеш ритмо-тембровими комплексами -«уламками» веснянкових ритмотитв, як з'еднуе у цшьну музичну картину основна тема «Ой над нашим же садом». У проведенш флейтою ще! теми вщчуваеться грайлива ститзащя шд барокко Гз трелями на продовжених тривалостях Г прозорим тембровим колоритом оркестрового супроводу. Фшософськи спокшна, споглядальна тема «Ой над нашим же садом»
BigTBoproe cnoKiHHuH KpoK o6pagoBoro TaHKa - napyBaHHa. BuronomeHHa Bep6anbHoro TeKCTy ^el BecHaHKH He BxoguTb y 3aragKoBuH 3agyM K0Mn03HT0pa. HaTOMicTb BOHa b aKocTi ^onbKnopHoro TeKCTy BxoguTb y KoH^n^ro koh^pthoi nporpaMH, aK eKcno3u^a o6pa3y-cuMBony Ta pe3ynbTaT imoHa^HHoro Ta CTpyKTypHoro po3BHTKy.
CepeguHa TBopy no6ygoBaHa Ha nocTynoBiH gpaMaTH3a^l My3HHHoro MaTepiany. Y cynacHoMy 3ByKoBoMy KoHTeKCTi, cepeg puTMoKoMnneKciB y myMoBHx iHCTpyMeHTiB, eKcnpecHBHHx aKopgoBux nocnigoBHocTeH cTpuBo^eHo 3BynHTb Menogia BecHaHoi 3aKnuHKH «BuHgu, BuHgu, iBaHKy», aKa cniBCTaBnaeTbca 3 BecHaHKoBoro «noKnagy a KnagKy Ta nepe3 MypaBKy Bep6oBy». Bpa^ae ToHKe po3yMiHHa aBTopoM eHepreTHKH puTMinHoro nynbcy o6pagoBux niceHb, ^o 3a rocTpoToro H BHyTpimHboro eKcnpecuBHicTro cniB3ByHHi cynacHHM My3HHHHM pHTMaM. ^K^o nepe3 Ha6nn^eHHa go npaiHTOHa^l mh 3gaTHi npo6ygHTH po3yMiHHa neBHHx 3MicTiB, 3aKogoBaHux y My3HHHHx (^onbKnopHHx) apxeTunax, to aKicTb puTMinHoi opram3a^l HacniBiB 3BepTaeTbca HacaMnepeg go noHyrriB, aKi nogi6Hi go eMo^HHoro CBiTy cynacHoro rnagana.
Y noganbmoMy po3ropTaHHi My3HHHo! TKaHHHH gia My3HHHo! cцeнн guHaMi3yeTbca. PuTMinHa ocHoBa npagaBHix BecHaHoK «po3xmyeTbca» aBTopcbKoro TeMoro, no6ygoBaHoro Ha KompacTmö puTMinmH ocHoBi, aKa Big6uBae noHyira oco6ucTocTi, cynacHo! nroguHH. napTia opKecTpy cTae ronocoM ABTopa. BiH nocnimae - nepexogu Mm npoBegeHHaM TeM BecHaHoK Ha6yBaroTb puc puTMinHol cTpyKTypoBaHocri, niTKocri, ToHanbHol BH3HaneHocTi. Цe naKomnrn no6ygoBH-nepexogu Big ogHol ^onbKnopHo! TeMH go iHmol, aKi yTBoproroTb Tpu-n'aTHHacTHHHy ^opMy. HaH6inbmol iHTOHa^HHo-pHTMinHol po3po6KH Ta TeM6poBol BapiaTHBHocTi nignarae Bep6anbHo-iHTOHa^HHHH KoMnneKc nicHi «noKnagy a KnagKy», Ha aKuH HaKnagaeTbca oco6ucTicHa TeMa ronocy aBTopa, i bohh KoHTpanyHKTyroTb gocuTb cniB3BynHo i puTMinHo y3rog^eHo. nicna KynbMrna^HHoro npoBegeHHa TeMH «BuHgu, BuHgu, IBaHKy» HecnogiBaHo 3BynaHHa nepepuBaeTbca. HyHae KpacHoMoBHa цeзypa - (HixTo He BuHmoB?) i mh 3hob nopuHaeMo y BigHoBneHy My3HHHy KapTHHy nonaTKoBoro cBaTKyBaHHa.
3aKnronHa nacTHHa no6ygoBaHa Ha penpu3HoMy noBTopi MaTepiany. CnornaganbHa 3a xapaKTepoM TeMa y ^neHra 3 6apoKoBoro Meni3MaraKoro «Oh Hag HamuM ^e cagoM» npu noBTopi y 3aKnronmH nacTHHi cnpaBnae Bpa^eHHa нeoцнтyвaннa y KoHTeKcTi HeoMi$onori3My. Ane, 3aBgaKH My3HHHoMy po3BHTKoBi - aKTHBHHM My3HHHHM nogiaM Ta KoHTpacTaM ochobhoi, cepeguHHol nacTHHH KoMno3u^l pHTMinm ynaMKH BecHaHoK B^e cKnagaroTbca, Hi6u na3nu, y Hai3HoB BigTBopeHuH y HoBoMy nacoBoMy BigTHHKy rapMomHHuH BcecBiT, ^o cae 3ipKoBHM 6nucKoM ^acTa y egHaHHi gym, y napyBaHHi. To BecHa cnpaBgunaca, CBiT BigHoBneHuH, i My3HKa TaHe y rinoTeTHHHoMy MaH6yTri, yMoBHo KagaHcyronu y Tumi, BignyHHi цboгo 3BynaHHa.
ToHKe BignyTTa rnu6uHH BHyTpimHboro 3MicTy, 3aKogoBaHoro y KnacuHHux ^onbKnopHux HacniBax i Bpa^aronoro BigTonemcTro My3HHHo! $opMH, Hi6u He go3Bonae KoMno3HTopoBi 3MiHroBaTH ix. Bohh TpaKTyroTbca aK cy6'eKTH cBiTna, BnopagKoBaHocTi cBiTy, Horo цinicнoгo cnpuHHaTTa, aKe Mo^nuBe nume npu Mi^onorinHoMy Horo ocMucneHHi, npuHHarri.
Y My3HHHiH cцeнi «3ycTpin BecHH» цe Kono o6pa3iB BigTBoproe rypT cniBaKiB i mupme -BoKanbHe Hanano BignyBaeTbca aK «Bigronoc Tpagu^l». iHcTpyMeHTanbHe Hanano, napTia opKecTpy - ^ «ronoc ABTopa». Cy6'eKTaMH nepBHHHoro xaocy - «HeBnopagKoBaHocTi» BucTynaroTb Horo pнтмo-iнтoнaцiHнi «KoMeHTapi» - pHTMinm, тeм6po-iнтoнaцiHнi KoMnneKcu Ha ochobi ^yHK^oHanbHoro KBagpaTy STDT 3 cuHKonoBaHoro Menogiero - cuMBonoM «^aru», oco6ucToro nonyTTa KoxaHHa. aKi npoTucToaTb a6o KoHTpanyHKTyroTb HacniBaM BecHaHoK.
3MiHa мiзaнcцeн Ta 3ByKoBi e^eKTH y BHKoHaHHi rypTy cniBaKiB TeaTpy «06eperu» (Bigronoc Tpagu^l) Ta BnynHi TeM6poBo-^aKTypHi peMapKH opKecTpy HapogHux iHcTpyMeHTiB (ronoc ABTopa) cKnagaroTb cMucnoBy Mi^onoeTHHHy ocHoBy BHKoHaBcbKol iHTepnpeTa^l. nigKpecnroroTb цinicнicтb flianory b My3HHHiH gpaMaTypril TBopy.
Bhchobkh. HeoMi^onori3M My3HHHo! cцeнн «3ycTpin BecHH» npoaBnaeTbca b ToMy, ^o yoco6neHHa Mi^onorinHoro cBiTornagy, 3oKpeMa mothbh nepBHHHoro xaocy i BigHoBneHHa cBiTo6ygoBH opraHinHo BnneTeHi b cynacHy My3HHHy TKaHHHy i giroTb gpaMaTyprinHo, a TaKo^ aK cKnagoBa KoMno3HTopcbKoro cTunro. Y цboмy B6anaeTbca cuna xygo^Hboro Bpa^eHHa Big KynbTypHux KogiB, aKi rpyHTyroTbca Ha cBiTornagi nroguHH тpagнцiHнol KynbTypu.
flpaMaTypria My3HHHo! cцeнн «3ycTpin BecHH» no6ygoBaHa Ha Mam^ecTa^l H gil o6pa3iB-cuMBoniB, npogyKoBaHux My3HHHHMu o6pagoBHMH apxeTunaMH. KoMno3HTopcbKa peкoнcтpyкцia ^onbKnopHoro TeKcTy Big6yBaeTbca mnaxoM цнтyвaннa o6pagoBux HacniBiB i3 36epe^eHHaM ix puTMocTpyKTypu, a TaKo^ 3aco6aMH nepeiHToHyBaHHa Ta TeM6poBoro no^ap6yBaHHa phtmo-iнтoнaцiHннх 3BopoTiB (Ha piBHi nocniBoK, niceHHux pagKiB BHKopucTaHHa neHTTeM6piB), cniBcTaBneHHa HacniBiB y My3HHHiH ^opMi TBopy. KornpacTHHMu TeMaTUHHUMH Ta ^aKTypHHMH
елементами виступають авторсью музичнi теми-KOMeHTapi в парти оркестру, зокрема нагромадження ритмоелементiв веснянок у вступнш й фшальнш побудовах твору (арочний ефект), барокове озвучення у дерев'яних духових основно! теми «Ой над нашим же садом», музичних ремарках у основнш частит форми (три-п'ятичастинно! будови). При цьому використовуються полiфонiчнi прийоми розвитку, зокрема авторська тема контрапунктуе i3 гуртовим спiвом «Покладу я кладку».
Композитор надае значення не тiльки штонацшно-ршмчним виразам музичного обрядового архетипу, а й сакральнш символiцi вербального тексту. На художнш результат працюють уявлення про значення архетипних образiв поетичного тексту веснянок: «верби» (Свiтового Дерева), «саду» (Вирда), «вшочка» (Сонця), «мюяця та зiрочок», «кладки» та ш як знакiв укра!нсько! етнокультури, Змша мiзансцен та звуковi ефекти у виконанш групи спiвакiв театру «Обереги», також доповнюе цiлiснiсть музично! драматурги шд час виконавсько! iнтерпретацi! твору.
Звернення до вiдтворених веснянок зумовлено !х могутнiм енергетичним потенщалом, ршмчною «вибуховiстю». I! ледь стримують музичш тенета оркестрово! фактури, контраст мiж оркестровою тканиною та звучанням прадавшх наспiвiв вiдображае амбiвалентнiсть музичного обрядового архетипу, його св^лу (спiв) та затшену сторони (шумовi, ритмiчнi сполучення, виплески суб'ективностi у оркестровiй парти).
Якiсть композиторського задуму (твору-образу) зумовлюе ефект «над цитування», так як вш проявляеться на iнтонацiйно-ритмiчному, видовому, тембро-фактурному та драматичному рiвнях, динамiзуе музичну драматургiю твору. Музичнi обрядовi архетипи стають чинником музично! драматурги внаслщок того, що характеризують внутршнш змiст фольклорних творiв через ефект ютинного бачення (наближеного до ютини) шляхом iнту!тивного прозрiння. Збагачення функци цитування iнiцiюе процеси сприйняття та дiе на рiвнях: очiкувати прозршня ^ вiдпустити уяву ^ й прийняти прозрiння, вiдновити етнiчну пам'ять; не тшьки вслухатись, але й вдивлятися у сцешчш рухи, ототожнити власне вщчуття iз сценiчним образом, переданим внутршшм змiстом фольклорного тексту. Це фактично механiзм реконструкцi! фольклорного тексту в композиторськш iнтерпретацi!. Виконавська штерпретащя посилюе дiю музично! драматурги твору, додае йому динамiчностi, створюе часопростiр для здiйснення основно! ще! - Зустрiчi весни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бреславець Г. М. Мистецьке втшення культурних кодiв фольклорного тексту в музичних композищях I. Гайденка / Open Access Peer-reviewed Journal - Science Review - 7(7), December 2017 - Vol.3 - P. 27 - 30 // вшно електрон. доступу: https://ws-conference.com/
2. Горощко Л. М. Символи води i Св^ового Дерева як компоненти свгготворення. / Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : Символ дерева у свгговш культурi та художнiй творчостi. -Львiв : НЛТУ Укра!ни. - 2006. Вип. 16.4. - С. 42 - 46.
3. Гречуха Н. Г. Неомiфлогiчнi тенденци в хоровому мистещи Укра!ни 80-90-х роюв ХХ столiття - автореф. ... кандид. мистецтвознавства - К., 2007 - 19 с.
4. Жайворонок В. В. Знаки укра!нсько! етнокультурк Словник-довщник. - К.: Довiра. 2006. - 703 с.
5. Заверуха О. Л. Специфша хорового письма Ю. Алжнева (на прикладi лiричного суголосся «Рiдне Около»). - Тавршсью студi!. Мистецтвознавство № 4. Омферополь, 2013. - С. 97 - 102.
6. 1ваницький А. I. 1сторичний синтаксис фольклору. Проблеми походження, хронологiзацi! та декодування народно! музики. - Вшниця: НОВА КНИГА, 2009. - 404 с.
7. Осипенко В. В. Структурно-семантичний iнварiант хорового концерту (на матерiалi хорово! творчосп Ю. Алжнева) - автореф. ... кандид. мистецтвознавства - Харюв, 2005. - 20 с.
8. Укра!нсью народш пiснi / Упоряд. О. I. Стеблянко. К.: Муз. Укра!на, 1965. - 157 с.
9. Хитрич Анна Архетипи укра!нсько! культури Блог Анни Хитрич, вiкно електрон. доступу: http://anculture.blogspot.com/2013/03/blog-post_7598.html