CC BY
175
хiд на еколого-економiчну модель дослiдження сучасних цившзацшних про-цесiв. При такому m^^i eKOHOMiKy розглядають як складну, нелiнiйну систему, основними компонентами яко!' виступають екологiчна, соцiальна i вироб-нича пiдсистеми. Принципи функцюнування ще! системи повиннi формувати-ся на основi аналiзу розвитку окремих li пiдсистем.
Функцiонування економiки в межах глобально!' еколого-економiчноi системи повинно грунтуватись на закономiрностях розвитку природних про-цесiв [5]. Варто вщзначити, що iсторично першим з'явився термiн "еколопч-но стiйкий розвиток" i тiльки згодом почали використовувати термш "стш-кий розвиток". Аналiзуючи в цьому планi принципи ново!' парадигми розвитку, можна зробити висновок, що задоволення постшно зростаючо!' рiзнома-нiтностi матерiальних i духовних сустльних потреб людей, можливе тшьки за одше! умови - якщо одночасно буде вiдбуватися пiдвищення продуктив-ностi екосистем при забезпеченнi !х стiйкостi.
Нинi стiйкий розвиток об'еднуе екологiчнi, економiчнi, соцiальнi й ш-шi чинники. У найбiльш загальному випадку поняття стiйкого розвитку можна трактувати як розвиток, при якому не створюеться небезпека для здоров'я населення i забезпечуються вс необхiднi умови його iснування.
Основний закон юнування будь-яко!' системи - прагнення до самозбе-реження, без дотримання цього закону ii довготривале iснування неможливе. Реалiзацiя принципу самозбереження у кожно!' системи або групи систем мае сво!' механiзми. У межах еколого-економiчноi системи вирiшення проблеми збереження можливе через виршення проблеми збереження еколопчно!', ви-робничо!' i сощально!' пiдсистем. Акцентування на збереження тшьки окремо!' пiдсистеми (в тому чи^ соцiальноi) врештi-решт призведе до деградаци еко-лого-економiчноi системи в цшому.
Лiтература
1. Э. Вайцзеккер, Ловинс Л. Фактор четыре. Витрат - половина, отдача - двойная. Новый доклад Римскому клубу. - М.: Academia, 2000. - 400 c.
2. Папа 1оанн Павло П. Еколопчна криза: загальна вщповщальнють. Гумаштарний еколопчний журнал. Т.3 вип. 2. 2001. - С. 75-77.
3. Коптюг В.А. Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, июнь, 1992 г.). Информац. обозр. - Новосибирск: Изд-во САН РАН, 1992. - 62 с.
4. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2003. - 288 с.
5. Гришв Л. Еколопчно збалансована економша: проблеми теори. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 240 с. _
УДК 504:33 Acnip. К.В. CMipmea - Одеський державный
екологiчний умверситет
ДЕЯК1 НАПРЯМКИ ЕКОЛОГВАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Розглянуто необхщшсть проведення еколопзацп економ1ки Украши, проаналь зовано i запропоновано основш та першочергов1 напрямки еколопзацп, висвгглено ''хне обгрунтування.
Ключов1 слова: еколопзащя економ1ки, еколопзащя податково'! системи, еколопзащя виробництва, еколопзащя швестицш.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Doctorate K. V. Smirnova - State Ecological University of Odessa Some directions of ecologization of Ukrainian economy
Currently, the problem of ecologization is paid more and more attention both in Ukraine and worldwide. The following is examined in the article: the necessity of Ukraine's economy ecologization carrying out; the basic and primary directions of ecologization have been analyzed and proposed; their justification was presented.
Keywords: ecologization of economy, ecologization of taxes system, ecologization of production, ecologization of investments.
У сучасних умовах питання еколопзацп економжи Украши стае особливо актуальним. Насамперед, це пов'язано 3i значним виснаженням природ-них ресурЫв, с^мким зростанням техногенного навантаження на природне середовище, 3i збшьшенням питомо1 ваги природоексплуатуючих галузей, Ï3 щорiчним збшьшенням еколопчних проблем i катастроф. Так, до числа найбшьш гострих еколопчних проблем, що мають глобальний характер, на-лежить потеплшня клiмату. Вщповщно до недавнiх дослiджень, внаслiдок видшення парникових газiв, основним з яких е диоксид вуглецю, що утво-рюеться внаслiдок згоряння органiчного палива, озонова дiра у 2005 р. досяг-ла найбiльших розмiрiв за останш десятилiття, що також приводить до вис-новку - охорона навколишнього середовища мае найважливiше значення як для нишшнього, так i для майбутшх поколiнь.
Як складовi екологiзацiï економiки нашо1 краши варто видшити такi чинники як перехщ Украïни до ринковоï економiки i прагнення ввшти у европейську ствдружшсть, де екологiчнiй проблемi стали придшяти увагу значно ранiше, нiж у пострадянських краïнах. Це значно посилюе контроль над якiстю товарiв, що надходять на свiтовi ринки, з погляду ïхньоï еколопч-ностi, проведенням у державi рiзних природоохоронних заходiв, в цiлому над екологiчною обстановкою в УкраАт.
За визначенням окремих учених економю^в-еколопв, екологiзацiя визначаеться як об'ективно зумовлений процес перетворення вЫе1" суспшьно1" працi, спрямований на збереження i розвиток суспiльно-економiчних фун-кцш природи [1].
На думку автора, тд екологiзацiею можна розумiти такий подальший розвиток, що враховуе еколопчну складову як одну з основних у розвитку i функщонуванш будь-якого компонента економжи краши. Сюди необхщно вiднести: зниження навантаження на навколишне середовище, збереження i вiдтворення природних ресурЫв, переоснащення виробництв i впровадження маловщходних i безвiдходних технологiй, проведення рiзних природоохоронних заходiв, природоохоронна спрямовашсть iнвестицiй i багато чого шшого. Таким чином, облiк еколопчного чинника необхiдний у всiх секторах i галу-зях економiки.
На наш погляд, варто видшити деяк найбшьш важливi i першочерговi напрямки еколопзацп економжи, що потребують негайного освоення i про-фесiйного тдходу (рис. 1).
Насамперед, екологiзацiя законодавчо1' бази - це й облж екологiчних наслiдкiв для держави i населення при прийнятт того чи шшого закону в
будь-якш галузi, i орiентащя законодавчих i нормативних документiв на еко-лопчш проблеми та !хнш дозвiл. Цей пункт е вiдправним у будь-якому почи-наннi, тому що на шдставi законiв i вiдбуваеться та чи шша дiяльнiсть.
Рис. 1. Основш напрямки екологiзацu економши
Наступним у перелшу запропонованих напрямюв варто видшити еко-логiзацiю податково! системи на основi затвердженого законодавства. Необ-хiдно затвердити податки i податковi ставки таким чином, щоб будь-якому ви-робнику було максимально випдно переорiентувати свою дiяльнiсть на еколо-гiчно безпечну, нiж сплачувати штрафи. Але, водночас, варто полегшити по-датковий тягар для виробникiв еколопчно чисто! продукци, пiдприемств, якi надають природоохороннi послуги, виробляють природоохоронне устаткуван-ня, використовують ресурсозберiгаючi та безвдаодш технологи.
В умовах еколопзаци податково! системи свiтовий досвiд показуе по-зитивнi результати також вiд впровадження i використання концепци про "подвшт дивiдендим. Основною iдеею зазначено! концепци слугуе стимулю-вання охорони навколишнього середовища за рахунок збiльшення ставок еколопчних податкiв з одночасним зниженням традицшних податкiв, що ви-конують винятково фюкальну функцiю, таких як податок на прибуток, ПДВ, прибутковий податок i iн. [4]. На наш погляд, в Укра!ш такий шдхщ бiльш прийнятний у трансформаци податково! системи, нiж просте збшьшення роз-ма!тост чи тарифiв податюв.
Окремим варiантом еколопзаци податково! сфери необхщно розгляда-ти змiну податюв i податкових ставок для особливо небезпечних i екологiчно несприятливих галузей, до яких варто зарахувати нафтову, хiмiчну, вугiльну промисловiсть, атомну i теплову енергетику.
Наступним актуальним напрямком пропонуемо видшити еколопзащю виробництва. Тут важливо вiдзначити такi заходи як: упровадження маловщ-ходних i безвщходних технологiй; переоснащення виробничих потужностей на ресурсозбер^аючц створення окремих виробничих комплекшв, де крiм виробництва, здшснюеться також переробка i повторне використання вiдходiв виробництва (а також знаходяться виробничi цехи з випуску тари для вироб-лено! продукци, И збору i повторного використання), тобто юнуе повний ре-циклiнг виробництва; орiентацiя на випуск екологiчно чисто! продукци. Цей напрямок екологiзацi! економжи Укра!ни - один iз найбшьш складних i пот-ребуе значних швестицш, що пов'язано з масштабним моральним i фiзичним
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
спрацюванням устаткування на пщприемствах кра!ни. Так, виготовлення продукци на застарiлому технологiчному обладнанш неминуче призведе до: випуску продукци низько! якостi; високому ресурсоспоживанню; нагромад-женню вiдходiв виробництва; забрудненню шюдливими викидами всiх при-родних сфер; передчасному спрацюванню устаткування; зниженню продуктивности додатковим витратам на полшшення сощально! сфери i т.iн.
Згщно з викладеним вище, наступним напрямком еколопзацп еконо-мiки вбачаеться еколопзащя швестицш. Зрозумшо, що у наш час будь-яке пщприемство Укра!ни по сут не мае вiльних фшансових ресурсiв, що гостро порушуе питання пошуку iнвестицiй. За перiод 1990 - 2000 рр. обсяг швестицш в основний каштал на охорону довкшля i рацiональне використання при-родних ресурсiв скоротився майже у 3,5 раза. Це ще раз свщчить про необхщшсть пошуку фшанЫв. Однак складно залучити iнвесторiв такими проектами як будiвництво очисних споруд, створення заповщних територiй, i при-родоохоронних, вщновлення земель i т.iн. Але сьогодш життя i здоров'я насе-лення прямо залежить вiд навколишнього природного середовища (якостi води, повггря), на що варто робити основний наголос при залученш iнвесторiв. 1нвесторами у вирiшеннi природоохоронних проблем окремого шдприемства, регiону, кра!ни в цшому можуть виступати як сама держава, так i окремi внутрiшнi й шоземт компани. В умовах обмеженост фiнансових ресурсiв виникае вибiр при швестуванш тих чи iнших проек^в за окремими критерь ями i тодi у пiдприемств з'являеться стимул до розроблення найбiльш ефек-тивного й еколопчно вигiдного проекту. Однак тут постае ще одне питання: що найбшьше вигщно - проводити прямi природоохороннi заходи, спрямова-т на лiквiдацiю уже виниклих негативних еколопчних наслiдкiв чи швесту-вати проекти щодо запобiгання екологiчно несприятливим ситуащям? Вщпо-вiдь очевидна - у сформованш ситуацп, насамперед, засоби необхщно спря-мовувати на виршення екологiчних проблем, не забуваючи про необхщшсть уже сьогодш фшансувати природоохоронш проекти, що надалi дадуть макси-мальну користь для людства i навколишнього природного середовища.
Останнiм з напрямюв, який хотiлося також особливо вщзначити, на наш погляд, е еколопчне виховання й освiта. Уже зараз варто шклуватися про майбутш поколiння, й одним зi способiв е введення вже зi шкшьно! лави предметiв, якi слугують основою для усвщомлення важливостi природи в житл людини i необхiдностi збершати i рацiонально використовувати наявнi природш блага, з подальшим продовженням еколопчно! осв^и у вищих нав-чальних закладах. Також необхiдно забезпечити доступшсть еколопчно! ш-формаци для населення [3]. Люди повинш мати змогу одержувати необхщну iнформацiю про природоохоронш заходи, що вживаються; про еколопчну си-туацiю в регiонi, крашц про iснуючi екологiчнi оргашзацп та !хню дiяльнiсть; брати участь у рiзних дискусiях, пропонувати сво! способи виршення ^е! чи шшо! еколопчно! проблеми. Особливо хочеться вщзначити той факт, що населення також мае право i повинно одержувати достовiрну шформащю про яюсть споживано! продукцi!, яку необхiдно вказувати на упаковщ товарiв.
Звичайно ж, це далеко не вс напрямки, про як варто вести пере-орiентацiю держави на еколопчно спрямовану пол^ику в економiчнiй, при-родоохороннiй, полiтичнiй, соцiальнiй сферах, однак варто починати саме з цього сьогодш, i тодi майбутне кра!ни буде захищено.
Л1тература
1. Кислий В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. - Суми: ВТД "Университетская книга", 2002. - 232 с.
2. Синякевич 1.М., Олшник О.1. Методи еколопзаци податково! системи// Фшанси Укра!ни. - 2002, № 1. - С. 28-33.
3. Синякевич И. Еколопзащя розвитку: об'ективна необхщнють, методи, прюрите-ти// Економка Укра!ни. - 2004, № 1. - С. 57-63.
4. Экологический менеджмент/ Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.
5. Экология и экономика природопользования: Учебн. для вузов/ Под ред. проф. Э.В. Гирусова, проф. В.Н. Лопатина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Единство, 2002. - 519 с. _
УДК 504:339.92 Доц. 1.А. Дубович, канд. геогр. наук -НЛТУ Украти
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ТРАНСКОРДОННИХ В1ДНОСИН: ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
Звернено вашу увагу на глобальш еколопчш проблеми. Розглянуто важливють i актуальшсть транскордонно! еколопзаци економши. Проаналiзовано проблеми еколопзаци у прикордонних репонах. Описано теоретико-методичш аспекти дослщ-ження прикордонних територш сумiжних держав.
Ключов1 слова: еколопзащя економши, сталий розвиток, транскордонна еколопзащя економши, еколопчш проблеми, еколопчна безпека, еколопчне виховання, транскордоннi вiдносини, транскордонна географiя, прикордоннi територи.
Doc. I.A. Dubovych - NUFWT of Ukraine
Transformation of Ukrainian transboundary relations towards the needs of ecological imperative: theory and practice
Paper deals with global environmental problems. Importance and urgency of international relations transforming towards environmentally sound relations are considered. Special emphasis is put on of international relations transformation in boundary regions. Theoretical and methodological aspects of relevant international relations transformation in boundary regions of adjacent countries are described.
Keywords: economic transformation towards ecological imperative, environmental problems, environmental security, environmental education, sustainable development, transboundary relations, transboundary geography, boundary regions, and transboundary collabouration.
У наш час чинник еколопзаци стае дедал1 актуальшшим i одним is найпрюритетшших у м1жнародних вщносинах. Це пояснюеться штенсивним зростанням масштаб1в забруднення грунту, повггря, води тощо. У багатьох кра!нах деградащя бюсфери призвела до великомасштабних бюлопчних катастроф, до попршання якост життя та здоров'я населення.
Необхщно зазначити, що формування сталого розвитку i забезпечення нацюнально! еколопчно! безпеки в будь-якш державi чи репош неможливе
