CC BY
52
Поняття "економ1чна система" у вузькому значенш розглядае економшу як вiдносно самостшну сферу суспшьно! дiяльностi. Проте не настшьки самостшну, щоб при побудовi ii моделi не можна було використати базовi поняття сусшльно-гумаштарних наук в ix системнiй штерпретаци. Долаючи найбшь-ший недолiк економiчноi науки з моменту ii вщокремлення як самостiйноi га-лузi знань - пристрасть до матерiальниx продуктов та грошей, модель описуе мехашзм економiчноi дiяльностi людини i сустльства, насамперед, як шфор-мацiйно-дуxовний процес, який в матерiальниx продуктах i грошах об'ективу-ють економiчнi суб'екти - головна рушiйна сила економiчниx процесiв.
Базова модель економiчноi системи дае змогу конкретизувати стосовно економши основш поняття, якi описують людину i суспiльство, одночасно фш-суючи головнi категори економiчноi науки в ii екогомолопчному вимiрi, а обгрунтоване нами широке i вузьке розумшня сутi iнтегруючого поняття "еко-номiчна система" в ix взаемозв'язку е, на наш погляд, парадигмальною основою перебудови всього категорiального апарату економiчноi науки на основi гума-нютичного синтезу сучасних економiчниx доктрин (неокласично!, кейнс1ансь-ко1, iнституцiональноi, соцiалiстичноi), штеграци ii у систему наук на системно-синергетичниx принципаx глобалiзацii та унiверсумiзацiii людського розвитку.
Л1тература
1. Введение в философию (ред. Фролов И.Т.). - М.: Политиздат. - 1989, ч. 2. - 639 с.
2. Гудшг Д., Леннокс Д. Свгтогляд. - К.: Наука, 2003. - 364 с.
3. Дарендофф Р. Економ1чш можливосп, громадянське суспшьство та пол1тична свобода: переосмислення суспшьного розвитку// Сощальна доктрина Церкви: Зб. статей. -Льв1в: Св1чадо, 1998. - С. 127-142.
4. Лиско Л. Економ1чш системи: Людський вим1р. - Льв1в: Панорама, 2003. - 286 с.
5. Ол1ферчук В. Основш аспекти формування еколопчного мислення/ Еколопзащя економши як шструмент сталого розвитку в умоваx конкурентного середовища: Матер. М1ж-нар. наук.-практ. конф. - Льв1в: НЛТУУ, 2005. - С. 236-242.
6. Печчеи А. Человеческие качества: Перев. с англ. - М.: Прогресс. - 1985. - 312 с.
7. Сощальна доктрина Церкви. - Льв1в: Св1чадо, 1998. - 299 с.
8. Тарасевич В. Постнекласична наука та економ1чна теор1я// Економша Украши. -2004, № 2. - С. 60-67.
9. Etzioni A. The Moral Dimension. Toward a New Economics, N.Y.: The Free Press, 1988. - 314 c.
УДК338.246:502.34 Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук;
доц. В.З. Холявка, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ЯК 1НСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЗАГРОЗ I ЗМ1ЦНЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Обгрунтовано об'ективну необxiднiсть еколопзацп суспiльного розвитку в рам-каx еколопчно'].', економiчноi, сощально'х' та дуxовноi сфер. Концепцiя еколопзацп суспшьного розвитку передбачае екологiзацiю економiчноi, сощально'х' полiтики i ду-xовного вщродження та змiцнення iнструментiв еколопчно'х' пол^ики.
Ключов1 слова: екологiзацiя, екологiчнi загрози, екологiчна безпека, еколопч-на сфера, економiчна сфера, соцiальна сфера, дуxовна сфера, iнструменти еколопчно'х' пол^ики, принципи еколопзацп.
Prof. I.M. Synyakevych; doc. V.Z. Kholyavka - NUFWT of Ukraine
Ecologization as a means of overcoming ecological threats and strengthening ecological safety
The objective necessity of social development ecologization is substantiated within the frame-work of ecological, social and spiritual spheres. The conception of social development ecologization foresees ecologization of ecological, social policies, spiritual regeneration policy and strengthening means of ecological policy.
Keywords: ecologization, ecological threat, ecological safety, ecological sphere, social sphere, spiritual sphere, means of ecological policy, ecologization principles.
Еколого-економ1чш проблеми подолання еколопчних загроз
Еколопчними загрозами автори вважають сукупшсть еколопчних, eKOHOMi4Hrn i сощальних чинниюв, як прямим або непрямим чином можуть призвести до дестабшзацп еколопчних систем, а вщповщно негативно впли-нути на суспшьний розвиток. За походженням еколопчш загрози бувають земного або космiчного походження. Еколопчш загрози земного походження пов'язаш з антропогенною дiяльнiстю i природними чинниками земного походження. Еколопчш загрози космiчного походження пов'язаш з природними процесами, що вщбуваються у космос (за рамками Землi та земно! бюс-фери). Впливи останшх на земну цившзащю ще недостатньо глибоко вивче-нi, але вони заслуговують уваги (особливо процеси, що пов'язаш з пульса-щею космiчних систем [1]).
Основнi еколопчш загрози, взаемозв'язки мiж ними та !х впливи на суспiльний розвиток характеризуе рис. 1.
Глобальнi еколопчш загрози антропогенного походження можна роз-дшити на двi групи, яю вiдображатимуть прямi i потенцiйнi еколопчш загрози. Прямi глобальнi еколопчш загрози безпосередньо пов'язаш з негативни-ми впливами антропогенно! дiяльностi на екосистеми Земль Потенцiйнi гло-бальш екологiчнi загрози пов'язанi з антропогенною дiяльнiстю, яка за пев-них обставин може трансформуватися у пряму глобальну екологiчну загрозу. Так, руйнащя атомних електростанцiй внаслiдок впливу антропогенних або природних чинникiв може призвести до руйнаци екосистем з негативними регюнальними, а то i глобальними (це добре проглядаеться на прикладi Чор-нобильсько! атомно! катастрофи) наслщками.
Суспiльне виробництво стае бiльш еколопчно небезпечним у зв'язку iз зростанням кшькосл об'ектiв антропогенно! дiяльностi, що становлять по-тенцiйну екологiчну загрозу. Сучасш атомнi зброя, електростанцi! та двигу-ни, а також бактерюлопчна й хiмiчна зброя стали об'ектами велико! потен-цiйно! екологiчно! загрози, оскшьки !х руйнацiя призводить до масштабних екологiчних катастроф, кiлькiсть яких динамiчно зростае. Так, якщо кшьюсть катастроф планетарного масштабу у 50-х роках двадцятого столггтя досягла 20, то у 70-х - 47, а у 90-х - 86 [2].
Потенцшш наслщки техногенних еколопчних катастроф добре прос-лщковуються на прикладi територiй, на яких проводилося випробовування атомно! збро!, Чорнобильсько! катастрофи, танкерних транспортних засобiв тощо. Тож недарма ряд промислово розвинутих кра!н з метою змiцнення еко-
лопчно! безпеки приступили до демонтажу еколопчно небезпечних об'еклв. Так, Нiмеччина приступила до закриття деяких атомних електростанцш, а США - до лшвщаци дамб [3].
Рис. 1. Екологiчнi загрози, взаемозв 'язок мж ними i Х вплив на сусптьнийрозвиток
В Укра!ш таку загрозу становлять атомш електростанци, потужностi яких нарощуються, каскад гiдроелектростанцiй на Дншр^ см^езвалища еко-логiчно небезпечних вiдходiв виробництва та багато iнших об'еклв, наяв-нiсть яких свiдчить про незадовшьний стан нащонально! еколопчно! безпеки.
Частiшими стали випадки завезення на територда Укра!ни екологiчно небез-печних вiдходiв з метою !х промислово! переробки. Все це свiдчить про об'ективну необхщшсть швентаризацп екологiчно небезпечних об'еклв.
Еколопчну загрозу становить продукщя з генетично модифжованих органiзмiв (GMS - genetically modified organisms), оскшьки ii вплив на людсь-кий органiзм недостатньо глибоко вивчений. У зв'язку з цим, законодавство багатьох кра!н передбачае суворi обмеження щодо iмпорту продукцп з GMS.
Динамiчне зростання еколопчних загроз у кiнцi двадцятого столбя пiдтверджуеться чисельними науковими працями. Вони призвели до руйнацп довкiлля, зменшення бiорiзноманiття, небажаних клiматичних змiн, сповшь-нення темпiв економiчного i сощального розвитку [2-10].
Динамiчна руйнацiя довкшля пiд впливом деструктивно!' антропогенно! дiяльностi дала пiдставу вiдомому енвайроекономiстовi Герману Дейт зроби-ти такий висновок: "Дуже ймовiрно, що ми вступаемо в еру, коли зростання збшьшуе еколопчш й соцiальнi витрати швидше, нiж воно збiльшуе блага ви-робництва. Зростання, яке нарощуе витрати бшьше, нiж воно збiльшуе блага, е неекономiчним зростанням, i його необхщно так i називати" [4, с. 180]. Ця нова ера, що характеризуеться негативними тенденщями в розвитку земно!' цивь лiзацii, св^ить про об'ективну необхiднiсть еколопзацп суспшьного життя.
Еколог1зац1я сусп1льного розвитку як об'ективна необх1дн1сть
Термiни еколопчшсть, екологiзацiя, екологiчнi загрози, екологiчна безпека не так давно використовуються в нащональнш еколого-економiчнiй лiтературi. Серед них особливо!' популярност набрав термiн еколопзащя, що не так давно був малопоширеним.
У шдручнику "Екологiчне управлшня" екологiзацiя розглядаеться як "процес проникнення щей, знань, закошв екологii, еколопчного мислення в нiшi сфери науки, виробництва, в жи"тдаяльшсть суспiльства, держави" [11, с. 240]. Це проникнення, на думку авторiв пiдручника, мае здшснюватися за допомогою системи управлшня, яка функщонуватиме "на основi еколопчного iмперативу, тобто обов'язково! вимоги збереження, вщновлення до рiвня при-родно! продуктивностi деградованих екосистем, а також формування ново! етично! системи юнування людини як частини земно! бюсистеми" [11, с. 88].
Здебiльшого у наукових роботах процес еколопзацп, головним чином, пов'язуеться з виробничо-господарською дiяльнiстю, спрямованою на оздо-ровлення довкшля. Поза увагою, як правило, залишаються iнструменти, за допомогою яких можна досягнути оздоровлення довкшля.
Варто звернути увагу на тлумачення сут процесу еколопзацп проф. В.С. Кравщвим "Ключова щея екологiзацii, - пише вш, - полягае в тому, щоб перетворити екологiчнi вироби та послуги у випдш для нацiональноi еконо-мiки товари. Вона здiйснюеться через систему оргашзацшних заходiв та ш-новацiйних процесiв, реструктуризацiю сфери попиту, технолопчну конвер-сiю, рацiоналiзацiю природокористування, трансформащю природоохоронно! дiяльностi" [12, с. 101]. Що важливо, автор вказуе на деяк iнструменти, пiд впливом яких еколопзащя економжи може розвиватися [12, с. 102]. Страте-пчними цiлями екологiчноi полiтики вiн вбачае еколопзащю виробництва, екологiзацiю свiдомостi населення та еколопзащю управлшня [12, с. 98].
У наукових роботах проф. 1.М. Синякевича проблеми еколопзацп сус-пiльного розвитку розглянуто в рамках економiчно!, еколопчно!, сощально! та духовно! сфер як процес, що забезпечуе поступ земно! цившзацп у нап-рямку до сталого екологiчно збалансованого розвитку [5].
Об'ективна необхiднiсть змiцнення еколопчно! безпеки та еколопзацп розвитку вiдобразилась у чинному законодавствi Укра!ни. Так, у Конституцп
Укра!ни (стаття 16) записано: "Забезпечення еколопчно! безпеки i тдтриман-ня еколопчно! рiвноваги на територп Укра!ни, подолання наслщюв Чорно-бильсько! катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Укра!нського народу е обов'язком держави" [13]. Тобто, Укра!на повинна провадити пол^ику, яка б сприяла оздоровленню довкiлля.
У Законi Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середови-ща" (стаття 3) серед основних принцишв охорони навколишнього природного середовища розглядаеться принцип еколопзацп матерiального виробництва [14]. На основi аналiзу наукових робгг з проблеми дослiдження [2-12, 15-17] ми розробили концепцш еколопзацп суспшьного розвитку (рис. 2, 3).
Рис. 3. Концепця екологiчноï полтики як протидiя викликам XXI ст.
Пропонована в цш робот концепщя еколопзацп суспшьного розвитку базуеться на таких постулатах:
• духовний розвиток повинен превалювати над виробництвом матер1альних благ [5];
• еколопзащя суспшьного розвитку повинна охоплювати вс1 сфери людсько! д1яльност1 (економ1чну, еколопчну, сощальну, духовну);
• еколопзащя сустльного розвитку повинна здшснюватися в рамках еколопчно! пол1тики, яка базуеться на принципах, що показано на рис. 3 та реаль зуеться за допомогою ефективно! системи шструменпв [5, 6];
• еколопзащя сустльного розвитку повинна привести до трансформацп еко-ном1чних шструменпв в шструменти еколопчно! полггики [6] ;
• екологiзацiя суспiльного розвитку, яка буде розвиватися тд впливом ефек-тивних iнструментiв екологiчноï полiтики, повинна усунути глобальнi еколо-ri4Hi загрози i змщнити екологiчну безпеку та привести до духовного оздоровления земно! цившзацп;
• екологiзацiя сусп1льного розвитку повинна передбачати обмеження щодо: обся-гш шкщливих викидав у довкшля; добування корисних копалин; вiдтвореиня i використання тварииних i рослииних ресурсш; користуваиня об'ектами приро-ди; виробництва i споживання матерiальиих благ; створення об'екпв, що ста-новлять потеицшиу екологiчиу загрозу; чисельносп населения. КрДм того, вона повинна передбачати заборону науково! даяльносп, яка може призвести до зростання екологiчиих загроз та попршення екологiчиоï безпеки. Не менш важ-ливим е обмежеиня д1яльност1, яка призводить до деградаци духовно! сфери [6].
Умовш позначення:
1 - принцип "забрудник платить";
2 - принцип трансформування зовтштх негативних екологiчних ефектiв в
екологiчнi витрати;
3 - принцип еколопчно! передбачливостц
4 - принцип прiоритетностi еколопчно! безпеки;
5 - принцип гарантування екологiчно безпечного середовища для проживания;
6 - принцип еколопчно! ввдповвдальностц
7 - принцип Хартвiка;
8 - принцип дотримания стандартiв з навколишнього середовища проживания;
9 - принцип субординацп (децентралiзацiï);
10 - принцип стимулювання продукування позитивиих зовиших еколопчиих ефект1в;
11 - принцип збереження бюлопчного та генетичного рiзноманiття;
12 - принцип збережения цшсностД глобальноï бiосистеми;
13 - принцип спшьно!', але диференцiйованоï вiдповiдальностi;
14 - принцип використания тшьки економiчно доступних природних ресурсiв;
15 - принцип однаково справедливо!" екологiчноï полДтики щодо вiдтворения i використания поновлюваних природних ресурсiв рДзних форм власностц
16 - принцип прозорост екологiчноï полДтики;
17 - принцип збережения екологiчноï культурноï спадщини.
Висновок
1. Еколопзащя суспшьного розвитку - це диюмДчний процес, спрямований на комплексне оздоровления еколопчно!', економiчноï, соцiальноï i духовно! сфер суспiльно!' дДяльностД.
2. Еколопзащя суспшьного розвитку повинна привести до зменшения антропогенного навантажеиия на еколопчиу сферу. Вона буде розвиватися тд впливом ефективних тструмепив екологiчноï полДтики. Це пов'язана з об-межениям виробництва i споживания матерiальних благ. G iнструментом втшения в життя концепцп, яка передбачае прюритет духовного розвитку над виробництвом матерiальних благ.
3. Сучасна енвайроекономiчна наука робить тшьки першi кроки щодо удоско-наления методiв еколопзацп економiчноï дДяльностД. Основна мета цього процесу - зробити економiчну дДяльнДсть екологiчно безпечною.
Л1тература
1. Радьо Т.В. Динамка Земл та глобальш еколопчи проблеми. - К. : Основа, 2003. - 256 с.
2. Стан свпу 2002/ Пер. з англ. К. Флавш, Г. Френч, Г. Гарднер та ш. - К.: 1нтелсфе-ра, 2002. - 289 с.
3. Васюта О.А. Проблеми еколопчно'1 стратеги Украши в контекст глобального розвитку. - Тернопшь: Гал-Друк, 2001. - 600 с.
4. Герман Дейль Поза зростанням. Економ1чна теор1я сталого розвитку. - К.: 1нтел-сфера, 2002. - 312 с.
5. Синякевич I. Еколопзащя розвитку: об'ективна необхщнють, методи, прюритети// Економка Украши. - 2004, № 1. - С. 57-63.
6. Синякевич I. 1нструменти екополтики: теор1я i практика. - Льв1в: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
7. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економiка: проблеми теорп. - Львiв: ЛНУ iм. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
8. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика). - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономических исследований НАН Украины, 2005. - 280 с.
9. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования: Учебник. Второе издание. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 454 с.
10. Стратепя еколопчно!' безпеки (репональний контекст)/ Пщ ред. М.1. Долшньо-го, В.С. Кравщва. - Львiв: 1н-т регионально!' економши НАН Украши, 1999. - 243 с.
11. Еколопчне управлшня. - К.: Либщь, 2004. - 430 с.
12. Кравщв В.С., Фурдичко O.I. Регiональна екологiчна полiтика в умовах перехщ-ного перiоду: досвiд Львiвськоï областi// Регiональна полiтика: методологiя, методи, практика. - Львiв: 1РД НАН Украïни, 2001. - С. 103-116.
13. Конститущя Украши. Прийнято на п'ятiй сесп Верховноï Ради Украши 28 червня 1996 р. - К.: Украшська правнича фундащя, 1996. - 63 с.
14. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища"// Довщ-ник з питань економiки та фшансування природокористування i природоохоронноï дiяльнос-■ri. - К.: Вид-во "Геопринт", 2000. - С. 33-38.
15. I. Синякевич, Олшник О. Методи еколопзацп податковоï системи// Фiнанси Украши. - 2002, № 1. - С. 28-33.
16. Масловська Л.Ц. Еколопзащя сустльних вщносин та вдосконалення управлшня сталим регiональним розвитком// Регiональна економка. - 2003, № 1. - С. 62-68.
17. Иманов Н.М. Экологизация экономических категорий// Вестник МГУ: Серия экономическая. - 1989, № 6. - С. 5-14.
УДК 504.03.38.53 Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто загальнонауковий контекст еволюцп eK0H0Mi4H0i теорп та пород-жеш цieю еволюцieю змiни теорп' та методологи економiчноi науки, яю знайшли свiй вияв у парадигмi екологiчноi економiки. Сформульовано предмет i об'ект еколо-пчно'' економiки, окреслено прюритетш напрямки ii наукових дослщжень.
Ключов1 слова: екологiчна економiка, постнекласична парадигма, людинороз-мiрна система, синергетика.
Doc. L.D. Zahvoyska - NUFWT of Ukraine
Recent trends of ecological economics investigations department
of ecological economics
Paper deals with shift of economic paradigm. General scientific background of dominant economic theory and its methodology evolution is considered. Ecological economics as a reaction on a challenge sent by postnonclassical scientific paradigm is presented as a more robust and fruitful approach, which provides us with a sharp insight into nature of uneconomic growth and following environmental problems. Scope, methodology, basic model and priority tasks of ecological economics are highlighted.
Keywords: ecological economics, postnonclassical paradigm, human measured system, synergy.
