CC BY
9
ного i державного дiяча. Занадто небезпечним для кра1ни виявилось i те, що комбшована комуно-кримiнальна «ел^а» складалася не iз представникiв про-мислового та аграрного виробництва, а iз казнокрадiв: мiнiстрiв, депутатiв, суддiв, прокурорiв, мiлiцiонерiв, працiвникiв служби безпеки, генералiв, крадпв у законi, яким узагалi не потрiбна економiка. Вона збагачуеться не виробництвом необхщних суспiльству благ, а розкраданням бюджетних коштiв та корупщею. Ця група монопольно володie засобами формування громадсько1 думки, придушення проявiв незадоволення, безперешкодно вивозить в офшо-ри мiльярди доларiв i мае можливють миттево зникнути за меж пограбовано1 Укра1ни. За тако1 - паразитуючо1 й гальмуючо1 - «ел^и» Укра1на не рушить з мюця у своему розвитку.
Однак самочинний отр громадянського суспiльства росiйськiй агресп, органiзований патрiотично налаштованими, iнiцiативними й безкорисними добровольцями в умовах розгубленост урядових кiл i непоодиноких випадюв зради високих посадовцiв, наочно демонструе конкретш ознаки сходження в Укрш'ш справжньо1 елiти, здатно1 вирiшити першорядш стратегiчнi завдан-ня: перетворити Украшу на економiчного «тигра», визначити загальнодер-жавну iдеологiю, об'еднати народ, забезпечити безумовне панування закону, пiднести рiвень добробуту населення на передовий мiжнародний рiвень, увiйти до числа европейських народiв тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1стор1я иол1тично1 думки : шдручник / за заг. ред. Н. М. Хоми ; [I. В. Алексеенко, Т. В. Андрущенко, О. В. Бабкша та ш.]. - Льв1в : Новий Свгг-2000, 2016. - 1000 с.
2. Полгголопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.
3. Пол1толопя : навч. енцикл. слов.-довщ. для студ. ВНЗ 1-1У р1вшв акредитацп / за наук. ред. Н. М. Хоми ; [В. М. Денисенко, О. М. Сорба, Л. Я. Угрин та ш.]. -Льв1в : Новий Свгг-2000, 2014. - 779 с.
О.М. Кгндратець, доктор полгтичних наук, професор, Запорiзький нацюнальний ушверситет
ДЕЯК1 АСПЕКТИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПОЛ1ТИЧНИХ КОНФЛ1КТ1В В УКРА1Н1
В умовах «пбридно!» вiйни, пол^ичних конфлiктiв, що вiдбуваються на рiзних рiвнях i набувають рiзноi гостроти, штенсивносп, необхiдно на прак-
тищ застосовyвати теорiю розв'язання, регyлювання конфлiктiв. Нинi в Укра-rni конфлiктологiя викладаеться y вyзах, створенi посередницькi фiрми, якi допомагають розв'язyвати конфлiкти в рiзних оргашзащях, iснyють дослщ-ницькi iнститyти, яю здiйснюють аналiз причин, наслiдкiв, особливостей конфлш^в y сyспiльствi. Однак ситуащя, яка нинi склалася, свiдчить, що практика розв'язання полiтичних конфлiктiв далека вщ теорп. Конфлiкт, спровокований дiями влади в 2013 р. (вщмова уряду Украши вiд пiдписання Угоди про асощащю з GC за тиждень до запланованого тдписання), на жаль, не привiв одразу ж ш до звернення полiтикiв до спещалю^в з розв'язання конфлiктiв, ш до об'еднання зусиль украшських конфлштолопв, пол^ехно-логiв, полiтичних психологiв, пол^олопв задля попередження небезпечного розвитку подш. Цьому може бути декiлька пояснень. По-перше, невисока довiра до представниюв «суспшьних» наук зберiгаеться ще з чаав Радянсько-го Союзу. 1снування тодi подвшно'1' «правди» - «трибунно'1» i «кухонно'1» - не могло не позначитися на ставленш до науковщв, якi стверджували те, що заперечувало саме життя. Та й сьогодш в державi багато пол^ичних анал^и-кiв, консyльтантiв, якi обслуговують часто т групи, якi по сут реалiзyють сво'1' iнтереси за рахунок бiльшостi сyспiльства. Негативне ставлення до цих спе-цiалiстiв сформувалося через вщсутшсть належно'1' громадянсько'1' позицп у частини з них. Ця ситyацiя описана й у тдручниках з полiтичного менеджменту. По-друге, украшсью полiтологи, конфлiктологи не мають досвiдy попередження, yправлiння пол^ичними конфлiктами такого масштабу. Хоча в теорп описанi рiзнi форми поличного конфлiктy, у тому числi повстання, революцп, бунти, терористичнi акти, але в украшщв донедавна iснyвала пси-хологiчна неготовнiсть до насильства [1]. Науковщ як люди, що сформували-ся в певному культурному середовищ^ очевидно, теж не могли повiрити в те, що кривавi з^кнення можливi в нашiй державi. В Укрш'ш навiть розпад Ра-дянського Союзу й утворення незалежно'1' держави, перехщ вiд соцiалiзмy до капiталiзмy, що супроводжувався руйнуванням старо'1' i формуванням ново'1' стратифшацшно'1' структури суспшьства, поглибленням сощально'1' нерiвностi, змiною щншсно'1' системи (а це дуже конфлштогенш процеси), вiдбyлися мирно. Жорстоке побиття стyдентiв у кiнцi листопада 2013 р. у Киев^ нiчим не виправдане i не зрозумше, стало поштовхом до змiн i у свщомосп, i у по-ведшщ людей. «Оксамитовий» перiод трансформацп украшського сyспiльства завершився. Насильство в конфлiктi в бiльшостi випадкiв породжуе насиль-ство. Хоча i пiсля цих подш ще якийсь час навт ri, хто мали застосовувати силу для захисту держави вщ агресора, були до цього не готовi (вiйськовi частини, розмiщенi в Криму, на як напали росiйськi вшськовослужбовщ та цивiльнi, якi ïx тдтримували, не використовували зброю навiть у тих випад-ках, коли це було передбачено статутом). По-трете, пол^ична ел^а Украши
була не здатна в момент виникнення конфлшту послабити його гостроту через свою роз'еднашсть.
Вщомо, що попередити конфлшт проспше, шж його виршувати, особливо коли в нього втягнуто багато людей. Це пояснюеться тим, що ^м узго-дження суперечливих штереав, цiнностей, поглядiв тощо, яю призвели до конфлiкту, потрiбно ще вплинути на емоцп, почуття таким чином, щоб вони не стояли на перешкодi погодження позицш та примирення сторш. Часом конфлiктуючi вщкидають усi пропонованi способи примирення, оскшьки вже сформувався образ ворога. Ворог - це той, кого ненавидять i бажають йому найгiршого. Емоцшну сторону конфлiкту не варто недооцшювати.
Особливостi протiкання полiтичних конфлiктiв в Укра1ш значною мiрою обумовленi рiвнем пол^ично! культури. Громадяни, що живуть у розвинутих демократичних суспiльствах, мають навики вiдстоювання сво!х iнтересiв. Це повшстю не виключае виникнення гострих соцiальних, полiтичних конфлш-тiв, однак iмовiрнiсть того, що представники груп штереав зможуть вплинути на владу таким чином, що сутичок можна буде уникнути, значно бшьша, шж в тих кра1нах, де вщсутнш зворотний зв'язок мiж владою i громадянами, немае навикiв ведення переговорiв задля вирiшення суперечливих питань, широко не використовуються лобютсью практики.
Часто саме вщсутшсть належно! пол^ично! культури робить багатьох об'ектом маншуляцш. Не розумiючи того, що насправдi вiдбуваеться, кому це вигiдно, яю полiтичнi сили стоять за провокащями, люди втягуються в кон-фл^ i стають його жертвами. Серед учасниюв конфлiкту прийнято видiляти: безпосередшх учасниюв конфлiкту (1х часто називають суб'ектами конфлiкту), органiзаторiв, пiдбурювачiв конфлiкту, спiвчуваючих i засуджуючих конфлiк-туючу сторону (одну або всi), випадково втягнутих у конфлшт усупереч сво-1й волi (це тi, яю опинилися в зонi конфлiкту, були затягну^ у «воронку» конфлiкту), посередниюв.
Серед тих людей, якi сьогодш проживають на непiдконтрольнiй Украiнi територп, е всi перерахованi типи учасниюв конфлiкту. Мало хто з мирних жшешв бажав чи бажае вшни. Бiльшiсть iз них е заручниками ситуацп. У по-дiбних конфл^ах найбiльше страждають саме мирнi люди [3]. Однак варто враховувати цшеспрямований вплив на свщомють, настро! тих, хто хоче мати 1х союзником. Дослщники конфлiкту придiляють велику увагу його емоцiйнiй складовiй. Негативнi емоцп дуже стшю, а крiм того, вони здатш посилюва-тися. Спершу людина в конфлiктi може вщчувати роздратування, злiсть, а по-^м ненависть.
Ускладнюють вирiшення конфлiктiв i механiзми психологiчного захисту. Людина не може тривалий час жити в сташ страху чи тривоги. Убер^ають 11 вщ неврозiв, психiчних розладiв численнi механiзми захисту, якi дослщжеш
та описаш вщомими вченими-психоанал^иками. Одним iз таких механiзмiв е, наприклад, механiзм когнiтивного перетворення конфлшту. Вiн дозволяе зберегти самоповагу, виправдати порушення моральних принципiв. Справжнi мотиви поведшки, почуття, думки приховуються людиною навiть вiд само! себе. Психоанал^ики вказують на те, що рацiоналiзацiя зазвичай включае в себе цший набiр пояснень певних дiй. Сьогодш багато залучених до кон-флшту несвiдомо використовують i такий захисний мехашзм, як проекцiя -невизнання власно! провини чи негативно! риси (агресивнють, жаднiсть тощо), «проектування» !! на iнших людей. Працюючи з конфлштом, намагаючись його розв'язати, треба враховувати те, що захисш мехашзми часто викривля-ють реальнiсть.
Оскшьки конфлiкти в Укра!ш гострi, штенсивш, багатополюснi, багато-складовi, то розв'язання !х вимагае спiльних зусиль пол^июв, спецiалiстiв, якi займаються дослiдженням конфлштсв, а також громадськостi, яка може налагодити дiалог мiж учасниками конфлшту, якi сьогоднi не комунiкують мiж собою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Конфлштолопя : навч. пос1б. / Л. М. Герасша, М. П. Требш, В. Д. Водшк та ш. -Х. : Право, 2012. - 128 с.
2. Пол1толопя : навч. енцикл. слов.-довщ. для студ. ВНЗ 1-1У р1вшв акредитацп / за наук. ред. Н. М. Хоми ; [В. М. Денисенко, О. М. Сорба, Л. Я. Угрин та ш]. -Льв1в : Новий Свгг-2000, 2014. - 779 с.
3. Требш М. П. Вшни в юторп людства та !хш наслщки: уроки для Укра!ни / М. П. Требш // Вюн. Льв1в. ун-ту. Сер1я фшос.-полгшл. студн. - 2015. - Вип. 6. -С. 89-98.
Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого
ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА У СИСТЕМ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦ1ОНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
В умовах системно! кризи нацюнально! економши проблема економiчноi безпеки Укра!ни набувае особливого значення i гостроти. Економiчна безпека е найважливiшим складовим елементом структури нацюнально'! безпеки держави. Вона складае базис для формування i функцюнування всiх iнших !! структурних елементiв: вшськово'!, пол^ично'!, сощально'!, геопол^ично! тощо.
