CC BY
18
та описаш вщомими вченими-психоанал^иками. Одним iз таких механiзмiв е, наприклад, механiзм когнiтивного перетворення конфлшту. Вiн дозволяе зберегти самоповагу, виправдати порушення моральних принципiв. Справжнi мотиви поведшки, почуття, думки приховуються людиною навiть вiд само! себе. Психоанал^ики вказують на те, що рацiоналiзацiя зазвичай включае в себе цший набiр пояснень певних дiй. Сьогодш багато залучених до кон-флшту несвiдомо використовують i такий захисний мехашзм, як проекцiя -невизнання власно! провини чи негативно! риси (агресивнють, жаднiсть тощо), «проектування» !! на iнших людей. Працюючи з конфлштом, намагаючись його розв'язати, треба враховувати те, що захисш мехашзми часто викривля-ють реальнiсть.
Оскшьки конфлiкти в Укра!ш гострi, штенсивш, багатополюснi, багато-складовi, то розв'язання !х вимагае спiльних зусиль пол^июв, спецiалiстiв, якi займаються дослiдженням конфлштсв, а також громадськостi, яка може налагодити дiалог мiж учасниками конфлшту, якi сьогоднi не комунiкують мiж собою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Конфлштолопя : навч. пос1б. / Л. М. Герасша, М. П. Требш, В. Д. Водшк та ш. -Х. : Право, 2012. - 128 с.
2. Пол1толопя : навч. енцикл. слов.-довщ. для студ. ВНЗ 1-1У р1вшв акредитацп / за наук. ред. Н. М. Хоми ; [В. М. Денисенко, О. М. Сорба, Л. Я. Угрин та ш]. -Льв1в : Новий Свгг-2000, 2014. - 779 с.
3. Требш М. П. Вшни в юторп людства та !хш наслщки: уроки для Укра!ни / М. П. Требш // Вюн. Льв1в. ун-ту. Сер1я фшос.-полгшл. студн. - 2015. - Вип. 6. -С. 89-98.
Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого
ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА У СИСТЕМ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦ1ОНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
В умовах системно! кризи нацюнально! економши проблема економiчноi безпеки Укра!ни набувае особливого значення i гостроти. Економiчна безпека е найважливiшим складовим елементом структури нацюнально! безпеки дер-жави. Вона складае базис для формування i функцюнування всiх iнших !! структурних елементiв: вшськово'!, пол^ично'!, сощально'!, геопол^ично! тощо.
Вкник Нацюналтого ^верситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016
Якщо намагатися розкрити концептуальш особливосп наукового поняття «економiчна безпека», то треба виокремити певш теоретико-методологiчнi пiдходи до його аналiзу. З точки зору загальноекономiчного пiдходу еконо-мiчна безпека трактуеться як власна захищенiсть економiчних штереЫв (А. Архiпов, А. Городецький, М. Михайлов, В. Сдинак, М. Сердан, В. Сенча-гов, Е. Олейшков та iн.). Так, прибiчник ще'1 позици Е. Олейнiков пiдкреслюе, що економiчна безпека краши - це захищешсть економiчних вiдносин, що зумовлюють прогресивний розвиток економiчного потенцiалу краши, забез-печують пiдвищення рiвня добробуту вах членiв суспiльства, його окремих сощальних угруповань i формують основи обороноздатносп краши вiд не-безпеки i погроз.
Спираючись на сощально зорiентований пiдхiд, такi вченi, як В. Буторш, Е. Бухвальд, Н. Гловацька, С. Лазуренко, А. Ткаченко, С. Шитлов та ш., стверджують, що економiчна безпека традицiйно розглядаеться як найважли-вiша якiсна характеристика економiчноi системи, що зумовлюе п спромож-нiсть пiдтримувати нормальнi умови життедiяльностi населення, стiйке за-безпечення ресурсами, розвиток народного господарства, послщовну реалiзацiю нацiонально-державних iнтересiв.
Прибiчники облшово-статистичного пiдходу економiчну безпеку вважають станом економши краши, який, по-перше, за обсягами i структурними параметрами достатнш для забезпечення iснуючого статусу держави, п незалежного вщ зовнiшнього тиску полiтичного i соцiально-економiчного розвитку i, по-друге, спроможний тдтримувати рiвень легальних прибуткiв, що забез-печуе абсолютнiй бiльшостi населення добробут, який би вщповщав стандартам цившзованих краш.
Дослiдники, якi використовують функцiональний пiдхiд до визначення сутносп даного феномену, виходять iз того, що економiчна безпека постiйно вщтворюеться i забезпечуеться в результатi функщонування дано! системи, 1! реагування на зовшшш i внутрiшнi загрози, нейтралiзуючи 1'х. Вони стверджують, що безпеку економiчноi системи треба розглядати не лише в статищ, але й у динамщ, не лише як характеристику 11 взаемодп з оточуючим середо-вищем. Так, наприклад, I. Напалкова вказуе, що у визначенш економiчноi безпеки як стану захищеност в бiльшiй мiрi фшсуеться суспiльно необхiдний результат, вiн характеризуе безпеку як дещо, що вже досягло певного рiвня, а не як саме процес.
Прибiчники даного тдходу зазначають, що розумiння економiчноi безпеки з точки зору статики мае на увазi визначешсть, фiксованiсть характеристик економiчноi системи. Разом з тим будь-якш економiчнiй системi внутрiшньо притаманна невизначенiсть, оскшьки п показники формуються в результат! взаемоди багатьох суб'ектiв, якi мають достатньо широкий спектр
можливостей у виборi форм i 3aco6ÏB дiяльностi, що надае розвитку економь ки момент невизначеносп. Це потребуе розгляду eKOHOMi4HOï безпеки не тшьки як якогось визначеного стану, але i як нетривкого, рухомого стану, який знаходиться в постшнш змш якостей eкономiчноï системи. У цьому зв'язку eкономiчну безпеку можна розумiти як характеристику функщонування на-щонально'1 eкономiки, яка вщображае ïï спроможнiсть:
- забезпечувати стабшьний i стiйкий розвиток народного господарства;
- своечасно реагувати на нeсприятливi умови i фактори, що виникають;
- нeйтралiзувати небезпеки, що загрожують добробуту населення i народному господарству.
Можна навести й iншi приклади, але за своею суттю вони схож^ тому що вс вони характеризують рiзноманiтнi аспекти eкономiчноï безпеки держави. 1нтегруючи вищесказане, можна стверджувати, що eкономiчна безпека держави - стан стшко'1 динамiчноï рiвноваги нащонально'1 eкономiки, що мае мехашзми, яю гарантують рeгeнeрацiю й утримання в заданих межах ключо-вих парамeтрiв функцiонування eкономiки в умовах передбачуваних або ви-падкових дестабшзуючих iмпульсiв та ризикiв з метою забезпечення задо-волення суспшьних потреб як на нацiональному, так i на мiжнародному рiвнях.
Сучасна наука розглядае показники eкономiчноï безпеки, яю виступають як iнструмeнт ощнки стану eкономiки з точки зору важливих процeсiв, що вiдображають сутшсть eкономiчноï безпеки. Серед показникiв eкономiчноï безпеки виокремлюються такi:
1) eкономiчнe зростання, що включае показники валового внутршнього продукту (ВВП), валового нащонального продукту (ВНП), чистого нащональ-ного продукту (ЧНП), нацiонального прибутку (НП), обсягiв i тeмпiв про-мислового виробництва, галузево'1 структури господарства та динам^ окре-мих галузей, катталовкладення тощо;
2) показники, що характеризують стан природоресурсного, виробничого i науково-техшчного потенщалу кра'1'ни;
3) показники, яю вiдображають динамiчнiсть i адаптивнiсть господарсько-го мeханiзму, а також його залежнють вiд зовнiшнiх факторiв ^вень iнфляцiï, дeфiцит консолiдованого бюджету, дiя зовнiшньоeкономiчних факторiв, ста-бiльнiсть нащонально'1 валюти, внутрiшня i зовнiшня заборговашсть);
4) якiсть життя (ВВП на душу населення, рiвeнь дифeрeнцiацiï прибутюв, забeзпeчeнiсть основних груп населення матeрiальними благами i послугами, працeздатнiсть населення, стан оточуючого середовища тощо).
Пороговi рiвнi зниження eкономiчноï безпеки характеризують:
1) гранично припустимий рiвeнь зниження eкономiчноï активностi, об-сягiв виробництва, швестування i фiнансування, за межами якого неможливий самостiйний eкономiчний розвиток краши на тeхнiчно сучасному, конкурен-
BicHUK Нацюнального yHieepcumemy «Юридична академiя Украши iMeHi Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016
тоспроможному базиа, збер^ання демократичних основ суспшьного устрою, тдтримання оборонного, науково-технiчного, iнновацiйного, iнвестицiйного й осв^нього потенцiалiв;
2) гранично припустиме зниження рiвня i якостi життя основно'1 маси населення, за межами якого виникае загроза неконтрольованих сощальних, трудових, мiжнацiональних та шших конфлiктiв, створюеться загроза втрати найпродуктившшо'1' частини нацiонального «людського катталу» i нацп як оргашчно'1' частки цившзацшно!' спiльноти;
3) гранично припустимий рiвень зниження витрат на пiдтримання i вщ-творення природно-екологiчного потенцiалу, за межами якого виникае загроза незворотно'1' руйнацп елементiв природно'1' сфери, втрати життево важливих ресурсних джерел економiчного росту, а також значних територш мешкання, розташування виробництва i рекреаци, нанесення непоправно'1' шкоди здоров'ю теперiшнього i майбутнього поколiнь тощо.
Економiчна безпека держави реалiзуеться завдяки мехашзму забезпечення економiчноï безпеки, який виступае як система засобiв iз запобiгання еконо-мiчним загрозам. У стратепчному планi економiчну безпеку гарантуе лише конкурентоспроможна економiка. Звiдси, основне завдання держави в контекст забезпечення економiчноï безпеки - створення такого економiчного, по-лiтичного та правового середовища й шсталяцшно'1' шфраструктури, якi б стимулювали найбiльш життездатш пiдприемства, iнвестицiйнi процеси, виробництво перспективних конкурентоспроможних товарiв.
В. В. Кривошет, доктор полггичних наук, професор, Дншропетровський нацiональний унiверситет iменi Олеся Гончара
ДЕВЕЛОПМЕНТАЛ1ЗМ ЯК ПОСТСИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ДО АНАЛ1ЗУ МАКРОПОЛ1ТИЧНИХ ПРОЦЕС1В
На рубеж 80-90-х рр. ХХ ст. для опису макропол^ичних процесiв фор-муються мiждисциплiнарнi теори, якi або використовували системну методо-логiю як окремий технолопчний прийом разом iз шшими, або пропонували альтернативнi щй пояснення впорядковуючого принципу. Так, у ру^ досль джень процесiв модершзацп для розкриття властивостей емерджентносп (англ. emergence - виникнення, поява нового; тут - емерджентшсть (або «системний ефект») характеризуе наявнiсть у будь-яко'1' системи особливих властивостей, яю не притаманш ïï окремим пiдсистемам чи блокам) сформу-валися теори, що описують макрополiтичнi процеси в умовах не стабшьних, а перехiдних суспiльств.
