суспшьних процесiв та явищ [2]. Так i виникне важливий тзнавальний мотив вивчення фiзики.
Не можна вилучати iз системи мотивш вивчення предмета i тi, що пов'язаш з роз-витком дiалектичного мислення учнiв, iз саморозвитком особистосл взагалг I вчитель, i учень повинш усвiдомлювати, що один iз результапв вивчення фiзики — бiльш висо-кий рiвень розумових здiбностей, здатносп до аналiзу, розумiння взаемозв'язку та вза-емообумовленост явищ тощо.
Яким чином вказанi проблеми повиннi ввдображатися в шк1льних п1дручниках та поибниках? На нашу думку, по-перше, не слад вiдмовлятися вiд глибоко продуманого методологiчного вступу до кожного тдручника. Проте сама наявнiсть такого вступу автоматично не може розв'язати уи методологiчнi та мотивацiйнi проблеми. По зашн-ченнi теми, роздiлу по^бно включати стислий методологiчний аналiз, у якому вже на конкретних прикладах акцентувати увагу на те, якими методами було здобуто т чи ш-шi закономiрностi, що це знання дасть особисто кожному — не тшьки i не скшьки з по-лиехшчно! точки зору, але й для переходу на бшьш вищу сходинку в розумшт навко-лишнiх явищ, у розвитку власного мислення.
По-друге, елементи такого тдходу потрiбно перенести i на завдання тематичних залiкiв та Державно! атестацл з фiзики. З нашо! точки зору, е певне протирiччя мiж за-декларованою метою курсу фiзики i тим, що «на вихода» перевiряеться. Вважаемо, що поибники з такими завданнями повиннi мютити не тшьки задачi та формули, але й пе-внi питання методологiчного характеру. Це спрацьовуватиме не тшьки на перевiрку до-сягнень учшв у знаннях так званого фактичного матерiалу, але й сприятиме бiльш чи-к1й реалiзацil гумаштарного, свiтоглядного потенциалу фiзики безпосередньо в самому навчальному процесi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Теория и методика обучения физике в школе /Под ред. С. Е. Каменецкого, Н. С. Пурышевой — М.: Акаде]шя, 2000. — 368 с.
2. Стенгерс И., Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. — М.: Прогресс, 1986. — 431 с.
УДК 378.147:53
Анатолш КАСПЕРСЬКИЙ, Олександр КУЧМЕНКО ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТ1В ДИСТАНЦ1ЙНО1 ОСВ1ТИ У П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В З Ф1ЗИКИ
Осмислення, розумiння, вивчення i засвоення курсiв фiзико-технiчних дисциплш в цiлому неможливе без практично! даяльносп студентiв у комплексi з систематичним i цiлеспрямованим вивченням теоретичного матерiалу.
Навчально-виховний процес iз фiзико-технiчних дисциплiн на заочному вiддiлен-т педвузiв в умовах незначно! юлькосп годин, вид1лених навчальними планами для проведення аудиторних занять, передбачае не тшьки лекщйш, практично-семiнарськi
90
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
та лабораторш заняття пiд керiвництвом викладача, але й наполегливу систематичну самостшну роботу студенпв.
Тому з метою найбшьш ефективно! пiдготовки студенпв-заочнишв ми пропонуе-мо таку систему навчання, яка орган1чно поеднуе можливосл та переваги як денно! фо-рми навчання, так i дистанщйно! освiти.
Пiд час настановчо! сеси, по-перше, необхiдно ознайомити студенпв iз формами та методами самостшно! роботи, задачами та програмою даного курсу. А, по-друге, довести до !х вiдома, де i яким чином, використовуючи можливостi комп'ютерно! техш-ки, вони можуть ознайомитися з такими матерiалами:
• програмами курив фiзико-технiчних дисциплш;
• темою, планом i текстом (опорним конспектом) кожно! лекцп;
• темами i протоколами лабораторних робiт; темами i завданнями практичних i семiнарських занять;
• перелшом рекомендовано! лiтератури.
Таким чином, студенти, не вiдвiдуючи регулярних занять у виглядi лекцiй, семь нарiв i деякою мiрою практичних занять, можуть вивчати теоретичний матерiал даного курсу в зручний для себе час, у зручному мiсцi та темт, витрачаючи на навчання стшь-ки часу, ск1льки необхiдно кожному з них для засвоення даного обсягу навчального ма-терiалу [1].
Тодi лекцi!, як1 проводяться безпосередньо у ВНЗ пiд час сесш повиннi мати уза-гальнюючий характер i сприяти упорядкуванню та систематизацп знань студенпв iз те-ори даного курсу.
Але засвоення теори неможливе без виконання комплексу лабораторно-практичних занять, органiчно пов'язаних iз теоретичним курсом дано! дисциплiни.
Осюльки здiйснення тако! дiяльностi за межами ВНЗу пов'язане з певними труд-нощами, тому значну частину аудиторного часу необхiдно видiлити для проведення ла-бораторно-практичних занять. Лекдi! також повинт супроводжуватись виконанням комплексу рацюнально дабраних демонстрадiйних експериментiв.
Запропонована нами система сприяе досягненню високого рiвня володiння iнфо-рмадiею, розширенню i поглибленню знань студентiв iз фiзики. Оск1льки лише ознайо-млення з рiзними пiдходами до пояснения одного i того ж за змютом програмового питания, зiставляння цих пiдходiв, сприятиме його розумiнию, розкриттю його сутi [2].
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев А. А. Введение в дистанционное обучение: Учебно-методическое пособие. — М.: ВУ, 1997. — 85 с.
2. Бугайов О. I. Методика викладання ф1зики в середнш школ1: Теоретичн1 основи: Навч. пось бник для студент1в пед. ш-т1в по ф1з.-мат. спец. — М: Просвещение, 1981. — 288 с.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
91