CC BY
73
K^uTlребёнка
На допомогу пед1атру / To Help the Pediatrician
УДК 616.895.4-06-053.6:616.89-008.441.44
РИМША С.В., ПИПА A.B., CBICTIAbHIK Р.В., АИСИЦЯ Ю.М.
Внницький нацюнальний медичний унверситет ¡м. M.I. Пирогова
ДЕПРЕОЯ Й ПОВ'ЯЗАНА 3 НЕЮ СУЩИДАЛЬНА ПОВЕДШКА В ДПЕЙ i П|ДЛ!ТК!В: СУЧАСН УЯВЛЕННЯ i СТАН ПРОБЛЕМИ
Частина 2
Резюме. Проведено аналтичний огляд свтовог лтератури, у якт висвтлено етдемюлогт, етюлогт, сучасш погляди на патогенез, клжку, дiагностичнi критери депресивного розладу в дтей та пдлШтв, а також пов'язану з ним сущидальну поведтку та сощальне значения цього захворювання i його на^д-шв. Розглянутi ключовi рекомендаци з лкування й профлактики депреси в дтей та пдлткв згiдно з останшми европейськими та американськими рекомендациями, що Трунтуються на позици доказовоХ медицини.
Ключовi слова: депреая, сущид, дти, лкування.
Д1агностика
Дiагностичнi критери великого депресивного розладу (ВДР) i дистимiчного розладу (ДР) в дггей, як i в дорослих, сформульоваш в Дiагностичному й статистичному керiвництвi психiчних розладiв 4-го випуску (ББМ-ГУ-ТК) [10].
Д1агностичш критери депресивного розладу за йЭМЧУ-ТР
Щонайменше 2 тижш зниженого/роздратовано-го настроюа i щонайменше 4 з таких симптомiв:
— порушення сну: безсоння або гшерсомн1я;
— вiдсутнiсть або зниження штересу до повсяк-денно! дiяльностiа;
— вщчуття провини або iншi думки iз самозвину-вачуванням чи зниженою самооцiнкою;
— швидка втомлюванiсть i зниження працездат-ностi;
— зниження концентраци уваги та можливiсть приймати ршенняа;
— зниження апетиту або втрата ваги (або вага не набираеться);
— психомоторна загальмовашстьь;
— сущидальш думки, плани або дл.
Примтка:а — е nовiдомлеиия або спостергаеться
тшими;ь — мае спостеркатися тшими.
Модифжацп в дiагностичних критерiях для ВДР i ДР, що встановленi для дорослих, залежать вщ вiку хворого. Наприклад, при ВДР або ДР дитина може бути роздратованою, а не сумною. У дiтей при ВДР втрата ваги може не спостериатися, однак вона
може не набиратися. Для дiагнозу ДР у дорослих тривалють хвороби повинна становити щонайменше 2 роки, для дггей i пiдлiткiв — лише 1 рж [10].
КритерГi дiагностики депреси зпдно з МКХ-10 включають 10 дГагностичних критерГiв: 3 основнГ й 7 додаткових [8, 28].
Критери дiагностики депреси зпдно з МКХ-10
I. Основт:
— знижений або сумний настрш;
— втрата штереав i здатностГ отримувати задо-волення;
— пГдвищена втомлюванГсть.
II. Додатковi:
— порушення концентраци уваги;
— занижена самоощнка й вщсутшсть впевненос-тГ в собГ;
— ще! вини й самоприниження;
— песимютичне бачення майбутнього;
— сущидальш думки або ди;
— порушення сну з раннiм пробудженням;
— порушення апетиту.
Зпдно з МКХ-10 ВДР за тяжшстю перебиу подь ляють на субдепресiю, або дистимГю (менше 4 симп-
Адреса для листування з авторами:
Пипа Лариса Володимирiвна E-mail: Pipa_l_v@ukr.net
© Римша С.В., Пипа Л.В., Свютшьшк Р.В.,
Лисиця Ю.М., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
TOMiB), ВДР легкого ступеня (наявнють 2 основних i 2 додаткових симптомiв), ВДР середнього ступеня (наявнють 2 основних i 3 додаткових симптомiв), ВДР тяжкого ступеня (наявнють 3 основних i > 4 додаткових симптомiв i3 психотичними симптомами й без них). Симптоми повинш бути присутшми про-тягом щонайменше 2 тижшв, i кожен симптом повинен бути присутшм протягом бгльшо! половини дня [8, 28].
Дистимiчний розлад, або дистимiя, описуеться як хрончний розлад настрою в дiтей пщлггкового вiку й характеризуеться тривалим пригшченням настрою, дисфорiею, заниженою самоощнкою, вщ-чуттям безнадшносп, що тривае щонайменше 1 рж, при цьому вс симптоми недостатньо тяжкi, а перь оди погiршення симптоматики недостатньо трива-лi, щоб дiагностувати рекурентну депресiю. При ДР присутнi висою показники дратiвливостi й гнiву в повсякденному життi, зустрiчаеться гiперемоцiйна реакц1я на соцiальнi проблеми. При ДР можуть до-мiнувати соматовегетативнi порушення (кардiаль-ний, гiпервентиляцiйний синдроми, абдомшалгп, гiпергiдроз), порушення сну, псевдовестибулярнi розлади. У мiру еволюцп стану зростають явища ас-тенп, iпохондричнi нашарування [8, 28].
Бiполярна депресiя може бути дiагностована, коли стан хворого вщповщае критерiям ВДР, а в анамнезi були епiзоди манй або гшоманп [36].
У дiагностицi ВДР на сучасному етапi викорис-товують рiзноманiтнi шкали й питальники, завдяки яким можна швидко визначити наявнють депресп та ll тяжкiсть, у тому чи^ в дiтей.
Найбгльш часто вживаними у свiтi дiагностич-ними методиками для виявлення депресп в до-рослих е шкала депресп Бека (Beck Depression Inventory), шкала депресп Гамгльтона (Hamilton Rating Scale for Depression) та ш. Однак невщомо, чи ефективш щ шкали для використання в дггей. Найбiльш часто в дiтей для дiагностики ВДР ви-користовують юнацьку шкалу депресп Рейнольдса (Reynolds Adolescent Depression Scale (RADS)), спе-цифiчну для пiдлiткового вiку 13—18 роюв, шкалу депресп Центру ешдемюлопчних дослiджень (Center for Epidemiological Studies — Depression Scale (CES-DS), що використовувалась у сощо-логiчних дослщженнях дорослих, а надалi почала використовуватися в тдлггюв, Колумбiйську шкалу депресп (Columbia DISC Depression Scale) для падлигав з 11 роюв. На стадп дослiдження зна-ходиться юнацька шкала депресп Кетчера (Kutcher Adolescent Depression Scale (KADS)), що демон-струе добру надшнють, багатообщяючу чутливiсть i специфiчнiсть (AUC 0.89) [23, 28].
Однак одшею з найпоширешших методик дiа-гностики депресп в пщлггюв i дiтей е шкала депресп CDI (Children Depression's Inventory (M. Kovacs). Методика CDI, розроблена M. Kovacs в 1977 рощ й опублжована в 1992 рощ, являе собою бланкову форму самоопитування для дггей i пщлигав, на-правлену на самоощнку присутносп й ступеня ви-
раженост депресивних симптомiв. Повний BapiaHT опитувальника складаеться з 27 пункпв i може використовуватися в дггей вжом 6—17 рокiв. Шкала дозволяе ощнити афективш й когштивш симптоми депресп, соматичш скарги, сощальш проблеми й проблеми поведшки. Шкала CDI також була апро-бована й рекомендована до використання як валгд-ний шструмент вивчення вираженостг депресп в ро-сшськомовних дггей та пгдлгткгв [1].
Кергвнг принципи лжування пщлгтково! депресп й невщкладно! допомоги США (GLAD-PC) реко-мендують лжарям ощнювати депресивну симптоматику на пщставг критерпв DSM-IV або МКХ 10-го перегляду (ргвень В, надшшсть рекомендацгй: дуже сильна), i вони повинш використовувати стандартизован методи для дослгдження депресп (ргвень А, надшшсть рекомендацгй: дуже сильна). Методи дослщження депресп повинш включати пряму спгв-бесщу з хворим i його сгм'ею (ргвень В, надшшсть рекомендацгй: дуже сильна), дослiдження патологп з боку шших систем оргашзму (рiвень В, нaдiйнiсть рекомендaцiй: дуже сильна) та гншг розлади з боку психжи (рiвень В, надшшсть рекомендацш: дуже сильна) [23].
Лкування
Британським нaцiонaльним шститутом здоров'я й клшгчно1 квaлiфiкaцli (NICE) були розроблеш рекомендацп з позицп доказово! медицини щодо ведення дiтей та пщлитав, хворих на ДР i ВДР, що використовуються в 61льшост1 европейських кра-1н i подaнi нижче, вони доповненi рекомендaцiями GLAD-PC (Кер!вними принципами лiкyвaння пщ-ликово! депресп й невщкладно! допомоги США) [23, 24, 28].
Бгльшють дiтей i п1дл1тк1в 1з депреаею повинн1 л!куватися амбулаторно (рiвень С) [28].
Супутш захворювання, соцiaльнi та осв1тн1 проблеми мають бути оцiненi з подальшим вирiшенням та лiкyвaнням паралельно з лiкyвaнням депресп (рь вень В) [28].
Дистим1я. Л!кування антидепресантами не повинно використовуватися в дггей та п1дл1тк1в як по-чаткова терaпiя дистимп та депресп легкого ступеня (р!вень В) [28]. Початковим вибором л!кування дистимп та депресп легкого ступеня при збереженш симптом1в i за вщсутносп коморбщно! патологп та сущидально! поведшки п1сля 4 тижн1в спостере-ження повинна бути когнiтивно-поведiнковa тера-шя (КПТ) протягом 2—3 м1сяц1в (р!вень В) [24, 28]. Остання е ефективною в 60—70 % хворих. Омейна психотерaпiя може бути такою ж ефективною, як i антидепресанти, для лiкyвaння дистимп чи пом!р-ного депресивного розладу [16].
Елементи КПТ включають збiльшення рaдiсних подш (поведiнковa aктивaцiя), зменшення негатив-них думок (пiзнaвaльне реструктурування), форму-вання нaвикiв впевненостi й вирiшення проблем для зменшення вщчуття безнaдiйностi. КПТ для падлигав може включати процедури з батьками [24].
Мiжособистiснi проблеми можуть викликати й пщсилювати депресивну симптоматику. Мгжосо-бистiсна психотерапiя направлена на щентифжатю проблеми, вироблення навикiв для виршення таких проблем, змши структури комунжацИ [24].
Л^вання noMipHoï або тяжког депресп. Першим етапом лжування дггей та пiдлiткiв i3 помiрною або тяжкою депресieю мае бути психотератя (КПТ, мiжособистiсна психотерапя, сiмейна психотера-пгя) протягом щонайменше 3 мюящв (рiвень В) [28].
Якщо дитина або пщлгток з депреаею не вщпо-вщае на психотератю внаслiдок додаткових фак-торГв, таких як коморбiдна патологiя, збереження психосощальних факторiв ризику (сiмейнi конфлж-ти), можлива додаткова психотерапiя для батьюв чи шших членiв ам'[ або альтернативна психотерапiя для пащента (рiвень С) [28].
Якщо депресивна симптоматика в щдлгтв (12—18 роив) стшка до психотерапИ тсля 4—6 се-ансiв, необхiдно додати антидепресант i3 групи се-лективних шпбгторш зворотного захвату серотонiну (С1ЗЗС) флуоксетин (рГвень В) [28].
Вщповщну тактику використання психотерапИ рекомендуе також American Academy of Child and Adolescent Psychiatry та GLAD-PC [10, 24].
Якщо депресивна симптоматика в дггей (5—11 роив) стшка до психотерапИ тсля 4—6 сеанав, до-давання флуоксетину мае бути розглянуто, хоча його ефектившсть у данш вжовш груш не встанов-лена (рiвень С) [28].
Якщо антидепресант приписуеться дитиш або пщлгтку з помГрною або тяжкою депреаею, то це мае бути С1ЗЗС флуоксетин, оскГльки це единий антидепресант, для якого клшчш дослщження показали, що його переваги перевищують ризики (рГвень А). Стартова доза флуоксетину не повинна переви-щувати 10 мг i через тиждень може бути збГльшена до 20 мг. С невелик ознаки того, що бгльшГ дози можуть бути бГльш ефективними, але ][х використання слщ розглядати в дiтей старшого вжу [24, 28, 29].
У двох плацебо-контрольованих дослГдженнях ефективнiсть флуоксетину була значно вищою порГвняно з плацебо (56 проти 33 % i 41 проти 20 %). ПомГрш побГчш ефекти при використанш флуоксетину виникають у 10 % дггей у виглядГ порушення сну, рГдше головного болю й болю в живот^ ще рiдше може виникнути гшомашакальний стан [16].
У 2004 рощ Управлшням з контролю якосп про-дукпв i лжгв США (FDA), а у 2005 рощ Свропей-ським агентством з оцшки лiкарських препаратiв (ЕМЕА) флуоксетин був схвалений для лiкування депресИ в дггей [20, 29].
КомбшацГя флуоксетину й КПТ е бГльш ефективною, нгж використання [х поодинщ, що було доведено в контрольованих дослiдженнях [16].
Якщо дитина або пщлгшк пщдаеться лiкуванню флуоксетином, лГкування повинно бути продовже-не щонайменше на 6 мюящв тсля ремюИ (визначе-на як вщсутнють симптомГв щонайменше упродовж
8 тижшв), тобто ще 6 мюящв тсля 8-тижневого пе-рюду ремiсïï (рГвень С) [28].
Лiкування депресИ в дггей та пщлигав С1ЗЗС може бути пов'язане з невеликим збГльшенням ризику сущидально[ поведшки, тому лГкування ними потребуе постшного спостереження (щотижнево), особливо протягом першого мюяця лжування (рь вень В) [28].
Флуоксетин — единий з антидепресанпв, схвалений FDA для лжування ВДР у дггей [24]. У 2004 рощ FDA, а у 2005 рощ ЕМЕА зобов'язали вироб-ниюв С1ЗЗС вказати на можливють ризику сущиду при використанш цих засобГв i необхщнють клтч-ного контролю за хворими, яю приймають щ засоби [16, 19, 28, 31].
Передумовами до цього стали декГлька досль джень. Так, в одному з дослщжень ефектившсть лГкування депресп! в пщлгтв флуоксетином у ком-бшацИ з КПТ становила 71 % проти 35 % з плацебо. Лжування антидепресантом призводило до 1—2% зростання ризику сущиду порГвняно з плацебо, однак результат не був статистично значимим [32].
МетааналГз 24 плацебо-контрольованих досль джень використання антидепресанпв серед 4400 дггей та пщлитав виявив двократне (4 проти 2 %) збГльшення ризику сущидально[ поведшки при використанш С1ЗЗС порГвняно з плацебо, завершених сущищв не спостерпалося. Однак ефектившсть використання антидепресанпв була бГльшою, нгж ри-зик виникнення сущидально[ поведшки [11].
Якщо лжування флуоксетином неефективне або не переноситься через побГчну даю, необхщно вико-ристати шший антидепресант. Як препарати друго[ лшп рекомендуються шшГ С1ЗЗС — сертралш або циталопрам (рГвень В). При ефективносп сертраль ну або циталопраму лГкування повинно бути продо-вжене щонайменше на 6 мюящв також тсля 8-тиж-невого перюду ремюп! (рГвень С) [28]. ЛГкування може бути продовжене до 12 мюящв, а деяким пи-ликам — 2 роки i бГльше для запобпання рецидиву [24, 29].
Сертралш схвалений FDA до використання в дГтей з 6 роюв для лжування обсесивно-компуль-сивного розладу. ПорГвняно з флуоксетином i флувоксамшом вш мае значно нижчий ризик вза-емодГ[ з шшими лжами [16]. КрГм того, у високих дозах вш також блокуе зворотний захват дофамшу [2]. Ефектившсть сертралшу при депресп у дггей ще не зовам вивчена. Об'еднаш даш двох досль джень порГвняння сертралшу 50—200 мг з плацебо протягом 10 тижшв при депресп! в дГтей показали ефектившсть сертралшу в 69 % дггей проти 59 % з плацебо. Те ж саме стосуеться циталопраму, хоча одне дослвдження показало його значну перевагу над плацебо [16].
С1ЗЗС пароксетин i селективний шпбгтор зворотного захвату серотоншу й норадреналшу (С1ЗЗСН) венлафаксин не повинш використовуватися для лГкування депресИ в дггей та пщлитав (рь вень А).
Примтка:а — вк, схвалений FDA для використання антидепресант1в;b — ефективний протягом 24 годин.
Таблиця 1. Препарати для л'1кування депреси
Клас антидепресанлв Ддоча речовина Доза (на добу) BiK" (pOKiB)
ТЦА iMinpaMiH 1-2,5 мг/кг > 18
Нортриптилш 1-2,0 мг/кг > 18
Ам^риптилш 1-2,5 мг/кг > 18
Доксепш 1-2,5 мг/кг > 12
1МАО 1зокарбоксазид 5-40 мг > 16
Фенелзин 7,5-45 мг > 16
Селегелш 6, 9 або 12 мг» > 18
С1ЗЗС Флуоксетин 5-60 мг (0,25-1 мг/кг) > 8
Флувоксамш 25-200 мг > 8
Пароксетин 5-40 мг (0,25-1 мг/кг) > 18
Сертралш 12,5-200 мг (1,5-3 мг/кг) > 6
Циталопрам 5-40 мг > 12
Есциталопрам 5-20 мг > 12
С1ЗЗСН Венлафаксин 37,5-225 мг (1-3 мг/кг) > 18
Дулоксетин 20-40 мг > 18
1нш1 Тразодон 25-300 мг (2-5 мг/кг) > 6
Нефазодон 25-300 мг > 18
Бупропюн 75-300 мг (3-6 мг/кг) > 18
Мiртазапiн 7,5-45 мг > 18
Вщмша антидепресанта тсля лжування повинна бути проведена поступово протягом 6—12 тиж-шв ^вень С) [28].
Л^вання психотичног депреш в дггей та тд-лГткГв повинно проводитися додаванням до анти-депресанту атипового нейролептика, хоча оптимальна доза та тривалють лiкування ним невiдомi фвень С) [28].
З атипових нейролептиюв при депресивному ет-зодГ перевагу слщ вщдавати оланзапiну (рiвень В), кве^ат^ (рiвень В), рисперидону ^вень С) [36].
Стацiонарного лiкування потребують дГти та пщли"ки, якГ мають високий ризик самогубства та аутоагресивних дГй, i/або коли е необхщнють штен-сивного лiкування або спостереження за хворою ди-тиною ^вень С) [28].
На пiдставi сучасних рекомендацiй щодо лГку-вання депреси був запропонований поетапний алгоритм медикаментозного лжування депреси в дггей (рис. 1) [10].
За рекомендацшми GLAD-PC, якщо покращен-ня стану дитини в процес лiкування не вщбуваеть-
Рисунок 1. Алгоритм медикаментозного л '1кування ВДР у дтей [7]
ся протягом 6—8 тижшв, дiагноз i методи лiкування слiд переглянути (piBeHb В, надiйнiсть рекоменда-цш: дуже сильна) [24].
Прогноз
Близько 10 % дггей i пщлитав i3 депресieю вилжо-вуються спонтанно протягом 3 мюящв. Протягом пер-шого року вилжовуються шшГ 40 % дггей, в останнх 50 % продовжують виявлятися депресивнi симптоми. Через 2 роки депресивна симптоматика залишаеться у 20—30 % дггей. Приблизно в 30 % випадкш виникають рецидиви протягом наступних 5 роюв, i в багатьох ¡з них депрес1я виникае в дорослому житп [28].
Список лператури
1. Адаптация русскоязычной версии опросника депрессивности детей (CDI)/Е.З. Сабирова, Ф.И. Барский, А.П. Белова, С.Б. Ма-лых//Вестник КРСУ. - 2011. - Т. 11, № 8. - C. 7-17.
2. Быков Ю.В. Депрессии и резистентность/Быков Ю.В., Бек-керРА, РезниковМ.К -М.:РИОР;ИНФРА-М, 2013. - 374с.
3. Головина А.Г. Фармакологические подходы к ведению подростков с фобическими расстройствами / А.Г. Головина // Современная терапия в психиатрии и неврологии. - 2012. -№ 3. - С. 13-17.
4. Кравченко Н.Е. Психические расстройства у девушек, экстренно госпитализированных по поводу суицидального поведения / Н.Е. Кравченко, С.А. Зикеев // Современная терапия в психиатрии и неврологии. - 2012. - № 3. - С. 5-8.
5. Кравченко Н.Е. Депрессивные расстройства настроения у наблюдающихся в ПНДдевушек-подростков/Н.Е. Кравченко// Современная терапия в психиатрии и неврологии. - 2012. -№ 1. - С. 21-24.
6. Олейчик И.В. Особенности суицидального поведения при различных типах юношеских эндогенных депрессий / И.В. Олейчик, Г.И. Копейко, П.А. Баранов// Современная терапия в психиатрии и неврологии. - 2013. - № 1. - С. 5-11.
7. Смулевич А.Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях/А.Б. Смулевич. - М.: Медицинское информационное агентство, 2003. - 432 с.
8. Справочник по формулированию клинического диагноза болезней нервной системы/ Под ред. В.Н. Штока, О.С. Левина. -М.: Медицинское информационное агентство, 2006. - 520 с.
9. Burroughs S. Depression and anxiety: Role of mitochondria / S. Burroughsa, D. French // Current Anaesthesia & Critical Care. — 2007. — Vol. 18. — P. 34-41.
10. Calles J.L. Depression in Children and Adolescents / J.L. Calles // Prim. Care Clin. Office Pract. — 2007. — Vol. 34. — P. 243-258.
11. Clinical response and risk for reported suicidal ideation and suicide attempts in pediatric antidepressant treatment: a meta-analysis of randomized controlled trials / J.A. Bridge, S. Iyengar, C.B. Salary [et al.]// JAMA. — 2007. — Vol. 297(15). — P. 1683-1696.
12. Cox G.R., Callahan P., Churchill R. [et al.]. Psychological therapies versus antidepressant medication, alone and in combination for depression in children and adolescents // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2012. — Issue 11: CD008324.
13. Cowen P.J. Serotonin and depression: pathophysiological mechanism or marketing myth?/ P.J. Cowen // Trends in Pharmacological Sciences. — 2008. — Vol. 29, № 9. — P 433-436.
14. Depression pathogenesis and treatment: what can we learn from blood mRNA expression?/N. Hepgul, A. Cattaneo, P.A. Zun-szain, C.M. Pariante//BMC Medicine. — 2013. — Vol. 11, № 28. — P. 13.
15. Depression research: where are we now? / S. Lee, J. Jeong, Y. Kwak, S. Ki Park//MolecularBrain. — 2010. — Vol. 3, № 8. — P. 10.
16. Dopheide J.A. Recognizing and treating depression in children and adolescents / J.A. Dopheide // Am. J. Health-Syst. Pharm. — 2006. — Vol. 63. — P. 233-243.
17. Dunlop B.W. The Role of Dopamine in the Pathophysiology of Depression / B.W. Dunlop, C.B. Nemeroff // Arch. Gen. Psychiatry. — 2007. — Vol. 64. — P. 327-337.
18. Egger H.L. Common emotional and behavioral disorders in preschool children: presentation, nosology, and epidemiology / H.L. Egger, A.J. Angold // Child. Psychol. Psychiatry. — 2006. — Vol. 47. — P. 313-337.
19. European Medicines Agency. European Medicines Agency finalises review of antidepressants in children and adolescents. — London: EMEA European Medicines Agency Press office, 2005 [citado 19 jun 2008]. http: // www. emea. europa. eu/pdfs/ human/ press/ pr/12891805en.pdf
20. European Medicines Agency. European Medicines Agency adopts a positive opinion for the use of Prozac in the treatment of children and adolescents suffering from depression. — London: EMEA European Medicines Agency Press office, 2006 [citado 18 jun 2008]. http://www.emea.europa.eu/pdfs/human/press/pr/20255406en.pdf
21. Garber J. Depression in Children and Adolescents Linking Risk Research and Prevention / J. Garber // Am. J. Prev. Med. — 2006. — Vol. 31. — P. 104-125.
22. Ge X. Trajectories of depressive symptoms and stressful life events among male and female adolescents in divorced and nondi-vorced families // X. Ge, M.N. Natsuaki, R.D. Conger // Dev. Psy-chopathol. — 2006. — Vol. 18. — P. 253-273.
Рымша C.B., Пыпа A.B., Свистильник Р.В., Лисица Ю.Н. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ДЕПРЕССИЯ И СВЯЗАННОЕ С НЕЙ СУИЦИДАЛЬНОЕ ПОВЕДЕНИЕ У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ: СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ И СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ Часть 2
Резюме. Проведен аналитический обзор мировой литературы, в которой освещены эпидемиология, этиология, современные взгляды на патогенез, клинику, диагностические критерии депрессивного расстройства у детей и подростков, а также связанное с ним суицидальное поведение и социальное значение этого заболевания и его последствий. Рассмотрены ключевые рекомендации по лечению и профилактике депрессии у детей и подростков согласно последним европейским и американским рекомендациям, основанным на позиции доказательной медицины.
Ключевые слова: депрессия, суицид, дети, лечение.
23. Guidelines for Adolescent Depression in Primary Care (GLAD-PC): I. Identification, Assessment, and Initial Management/ R.A. Zuckerbrot, A.H. Cheung, P.S. Jensen [et al.]// Pediatrics. — 2007. — Vol. 120(5). — P. 1299-1312.
24. Guidelines for Adolescent Depression in Primary Care (GLAD-PC): II. Treatment and Ongoing Management / A.H. Cheung, R.A. Zuckerbrot, P.S. Jensen [et al.] // Pediatrics. — 2007. — Vol. 120(5). — P. 1313-1326.
25. Hasler G. Pathophysiology ofdepression: do we have any solid evidence of interest to clinicians? / G. Hasler // World Psychiatry. — 2010. — Vol. 9. — P. 155-161.
26. Krishnan V. The molecular neurobiology ofdepression/V. Krish-nan, E. J. Nestler//Nature. — 2008. — Vol. 4555. — P. 894-902.
27. Meghan N. 1 in 12 teens have attempted suicide: report//New York Daily News. — 2012. — June 9. http://www.nydailynews.co. D0I1.1092622
28. National Institute for Health and Care Excellence (NICE) Depression in children and young people: identification and management in primary, community and secondary care. Clinical guideline 28. — London, UK: NICE, the British Psychological Society, Royal College of Psychiatrists, 2005. — P. 233.
29. Practice Parameter for the Assessment and Treatment of Children and Adolescents With Depressive Disorders / B. Birmaher,
D.A. Brent and AACAP Work Group on Quality Issues// J. Am. Acad. Child Adolesc. Psychiatry. — 2007. — Vol. 46. — P. 1503-1526.
30. Raison C.L. Cytokines sing the blues: inflammation and the pathogenesis of depression C.L. Raison, L. Capuron, A.H. Miller // TRENDS in Immunology. — 2006. — Vol. 27, № 1. — P. 24-31.
31. Screening for Child and Adolescent Depression in Primary Care Settings: A Systematic Evidence Review for the US Preventive Services Task Force/S.B. Williams, E.A. O'Connor, M. Eder,
E.P. Whitlock//Pediatrics. — 2009. — Vol. 123. — P. 716-735.
32. Screening and Treatment for Major Depressive Disorder in Children and Adolescents: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement//Pediatrics. — 2009. — Vol. 123. — P. 1223-1228.
33. Su K-P. Inflammation inpsychopathology ofdepression: Clinical, biological, and therapeutic implications / K-P. Su // Biomedi-cine. — 2012. — Vol. 2. — P. 68-74.
34. Substance use and depression. Comparative course in adolescents / L. Chinet, B. Plancherel, M. Bolognini [et al.]// Eur. Child. Adolesc. Psychiatry. — 2006. — Vol. 15. — P. 149-155.
35. The cyclooxygenase-2 inhibitor celecoxib has therapeutic effects inmajor depression: results of a double-blind, randomized, placebo controlled, add-on pilot study to reboxetine / N. Muller, M.J. Schwarz,, S. Dehning[et al.]//Mol. Psychiatry. — 2006. — Vol. 11. — P. 680-684.
36. Treatment Guidelines for Children and Adolescents With Bipolar Disorder: Child Psychiatric Workgroup on Bipolar Disorder / R.A. Kowatch, M. Fristad, B. Birmaher [et al.] // J. Am. Acad. Child Adolesc. Psychiatry. — 2005. — Vol. 44(3). — P. 213-235.
OTpuMaHO 13.05.14 ■
Rymsha S.V., Pypa L.V., SvistilnikR.V., Lisitsa Yu.N. Vinnitsa National Medical University named after M.I. Pyrogov, Ukraine
DEPRESSION AND ASSOCIATED SUICIDAL BEHAVIOUR IN CHILDREN AND ADOLESCENTS: CURRENT VIEWS AND THE PROBLEM STATE Part 2
Summary. There has been performed the analytical analysis of the world literature dedicated to the epidemiology, etiology, current approaches to the pathogenesis, clinical picture and diagnosis criteria for the depressive disorders in children and adolescents as well as the associated suicidal behavior and the social significance of this disease with its consequences. Key recommendations on the treatment and prophylaxis of depression in children and adolescents according to the last evidence-base European and American guidelines are considered.
Key words: depression, suicide, children, treatment.
