CC BY
41
УДК: 616.3:616.895-085
Л.М. Мосшчук, М.Ю. Зак, О.М. Сердюченко, Т.В. Бондаренко, Л.В. Демешкта, О. П. Пет1шко
ВПЛИВ ПРОДЕПУ (ФЛУОКСЕТИНУ) НА АФЕКТИВН1 РОЗЛАДИ У ПАЩСНТШ 13 ПАТОЛОГИЮ ВЕРХНЬОГО В1ДД1ЛУ ТРАВНОГО КАНАЛУ
1нститут гастроентерологи АМН Укра'ти
(дир.— член-кор. АМНУ, д. мед. н., проф. Ю.О. ФШппов)
м. Днтропетровськ
Ключовi слова:
гастроезофагальна рефлюксна хвороба, виразкова хвороба, депреая, тривога, флуоксетин Key words: chronic gastritis and/or gastroesophageal disease, peptic ulcer, depression, anxiety, fluoxetinum
Резюме. Цель исследования - оценить эффективность продепа (флук-сетина) в дозе 0,02 грамм/сутки в лечении аффективних расстройств у 27 пациентов (17 женщин и 10 мужчин) в возрасте от 29 до 51 года (средний возраст 42,0±4,5 года) с кислотозависимыми заболеваниями верхнего отдела пищеварительного канала. В ходе терапии продепом полное исчезновение явлений депрессии зафиксировано у 17 (68,0%) больных, что подтверждалось достоверным (р<0,05) снижением средних показателей шкалы Гамильтона с 20,70±0,68 до 11,43±0,84 балла. Кроме этого, зафиксирована положительная тенденция в уменьшении явлений тревоги, что обусловливает необходимость продолжения терапии.
Summary. The aim of this study was to investigate the efficacy of prodep (fluoxetinum) in the dose of 0,02 g/daily in the treatment of psychogenic disorders in 27patients (10 males, 17 females) aged 29-51 years (median age 42,0±4,5) with gastroesophageal disease and/or peptic ulcer, chronic gastritis. In the course of prodep treatment depression disappeared in 17 (68,0%) patients: this fact was confirmed by a reliable decrease (p<0,05) of average indices in Hamilton's test from 20,70±0,68 to 11,43±0,84. Besides, a positive tendency in the decrease of anxiety signs is noted, this causes the necessity to continue the treatment.
Останне десятатття в усьому свт озна-менувалося значним ростом непсихотичних пси-хiчних розладов (НПР) [4]. В Укра!ш у 2003 рощ абсолютна кшьюсть хворих iз щею патолопею в диспансерних i консультативних групах стано-вила 1223 на 100 тис. населення [3]. Щц НПР, до складу яких входять афективш розлади, прий-нято розумгги граничш психiчнi розлади, не по-в'язаш з оргашчними або ендогенними змшами [5,2].
Добре вщомо, що в гастроентеролопчнш практищ випадки НПР зус^чаються досить часто. Умовно таких пащеннв можна роздшити на три категорп. Перша категорiя - це хвор^ у яких тривожш й депресивш порушення е проявами псиичного захворювання, i таю пащенти потре-бують допомоги психiатра. Друга категорiя - це пащенти з оргашчними захворюваннями шлун-ково-кишкового тракту (ШКТ), а тривога й де-прешя, що виникають у них вторинно, попршу-ють переб^ основного захворювання. I, нарешн, категорiя ошб, у яких афективш порушення вщ> грають серйозну роль у виникненш й прогре-суваннi патологи оргашв травлення [4, 5].
Дослщження останнiх рокiв свiдчать про те, що у пащеннв iз патолопею гастродуоденально! зони (ГДЗ) НПР спричиняють розвиток функ-цiональних порушень, вюцерально! пперчут-ливостi та змiни моторики. Клшчно, на тлi емоцiйних особливостей, щ порушення проявля-ються болями в живон, порушенням пасажу 1ж1, диспепсiею, що, безумовно, утруднюе встано-влення дiагнозу й вибiр лшування. Особи iз НПР характеризуються змшеною поведiнкою та рiзними варiантами тривожно-депресивних роз-ладiв. Вони часто звертаються за медичною до-помогою, поринають у сво! вiдчуття, у свою хворобу, очшуючи уваги й ствчуття з боку ото-чуючих [4]. Патолопя ШКТ у хворих iз НПР вiдрiзняеться сво!м рефрактерним перебиом: зникнення симптомiв носить нетривалий i не-стiйкий характер, прояви хвороби часто рециди-вують; хворi мшяють лiкарiв, звертаються за все новими й новими обстеженнями [1,8].
1снуе точка зору про дощльшсть у пащенпв iз рефрактерним, часто рецидивним перебiгом зах-ворювань органiв травлення проводити тесту-вання на предмет депреси [1,6]. Важливо вiдзна-
чити, що нерщко депресивнi стани проявляються у виглядi рiзних симптомiв з боку внутршшх органiв, що е однieю з ознак соматогенно!, при-ховано! депресп. Найпоширенiшим i доступним у використанш методом дiагностики депресп е шкала Гамiльтона [2,4].
У лшуванш зазначеного контингенту пащен-тiв важливим для лiкаря е вмшня заспоко!ти хворого, налагодити з ним контакт, викликати довiру, спробувати роз'яснити незрозумш мо-менти, що стосуються причин i симптомiв хво-роби. При НПР доцiльно надання психотера-певтично! допомоги, можливостi яко! сьогодш досить великi: це релаксуючий треншг, зворот-нiй зв'язок, аутогенне тренування, медитацiя то-що. Медикаментозне лшування пацiентiв iз зах-ворюванням ГДЗ на тлi НПР складаеться з базисно! терапп (антисекреторнi препарати, ан-тигелiкобактернi засоби, прокiнетики, антациди та ш.) i психотропних засобiв (транквшзатори, нейролептики й антидепресанти). Необхiдно вщ-значити, що психомодулюючий ефект у хворих iз функцiональною патологiею вщзначаетъся при використаннi бiльш низьких доз психотропних препара^в, нiж тi, яю застосовуються в лiкуваннi несоматизованих варiантiв депресiй [1,7]. Пiсля одержання ефекту дозу психотропного препарату потрiбно коректувати шдивщуально.
Ефективнiсть використання антидепресантiв у лшуванш функцiональних захворювань органiв травлення продемонстрована в рядi дослiджень [9,12,13,14]. Найбшьш широко застосовуеться при данш патологи трициклiчний антидепресант (ТЦА) амгтриптилш у невеликих дозах (12,5-25,0 мг/добу). Однак його застосування супроводжу-еться рядом побiчних ефектiв, у першу чергу, пов'язаних iз холiнолiтичними особливостями ще! групи препаратiв. Вiдомо, що при використанш ТЦА при гастроезофагальнш рефлексий хворобi i виразковiй хворобi у пацiентiв з'яв-ляються скарги на почуття слабост^ запамо-рочення, вiдчуття внутрiшнього тремтшня, су-хостi у ротi, головш болi [10]. Розвиток зазна-чених побiчних ефектiв обмежуе використання ТЦА при патологи верхнього вщдшу травного каналу.
Сучасний психотропний препарат, що вико-ристовуеться для корекцп НПР у соматичних хворих, повинен вщповщати наступним вимо-гам: з одного боку - ефективно кушрувати афе-ктивнi (депресивнi) та iпохондричнi розлади, а з шшого боку - виражешсть седативних ефектiв (сонливiсть у денний час, порушення уваги) повинна бути мшмальною.
В останш роки засобами першого ряду в лшу-ванш НПР е антидепресанти нового поколшня -селективнi iнгiбiтори зворотного захвату серо-тонiну (С1ЗЗС), яю мають наступнi переваги над ТЦА:
- володдать бiльшою селективнiстю, кращою переноснiстю та безпечнiстю;
- щ препарати мiнiмально взаемодiють з ш-шими лiкарськими засобами, у тому чи^ тими, якi застосовуються для лшування гастроенте-рологiчних хворих [3,11].
Антидепресанти С1ЗЗС знижують депресiю, тривогу та лiквiдують явища соматизацiï. Вони ддать як нейромодулятори й володдать аналге-тичним ефектом, в основному через полшшення сну i у меншому ступенi через зниження порогу больовоï чутливостi [1,6,11]. Одним iз нових препаратiв цiеï групи е продеп (флуоксетин, ком-панiï SUN Pharma). Його перевагами е висока ефектившсть при будь-яких варiантах депресив-них розладiв, збалансованiсть дiï. Вш може застосовуватися при тужливих, тривожних, апа-то-адинамiчних типах депресiй. Завдяки вщсут-ностi кардiотоксичноï та ортостатично1' дiй, яка властива ТЦА, а також високому терапевтич-ному iндексу цей препарат особливо показаний соматично ослабленим пащентам i людям похи-лого вiку. Крiм антидепресивного та антитри-вожного ефектiв, продеп володiе анксиолiтичною та активуючою дiею. Вплив продепу на дофа-мiновi, адренерпчш, гiстамiновi, опiатнi й бензо-дiазепiновi рецептори виражений мiнiмально, внаслiдок чого його побiчнi ефекти незначнi, у т.ч. i на органи ШКТ; ^м того, препарат не пригшчуе когнiтивнi функцiï й не взаемодiе з алкоголем [1,6,11].
Вiдомо, що в етюлогп кислотозалежних захворювань (КЗЗ) верхнього вщдшу травного каналу психогенний фактор вщграе важливу роль. Разом iз тим, вплив С1ЗЗС на динамшу НПР у даного контингенту пащеш!в вивчений недостатньо. Зазначена обставина визначила мету даного дослщження.
Мета роботи - вивчити особливост непси-хотичних психiчних розладiв у хворих iз КЗЗ верхнього вщдшу травного каналу та ощнити ефектившсть продепу в 1'х корекцiï.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщження включено 27 пацiентiв iз КЗЗ верхнього вщдшу травного каналу, що перебрали на rai НПР, з яких було 17 жiнок i 10 чоловшв у вщ вiд 29 до 51 роюв (середнiй вiк -42,0±4,5 року). Для виявлення НПР, крiм тра-
06/ Том XI/1
57
дицшного психопатолопчного методу, при обстеженш були застосованi шкала Гамшьтона (для визначення депресп) [2,4] й методика Тейлора в модифшацп Немчина (для визначення особистого рiвня тривоги) [2]. Синдроми оцiнювали за бальною системою (1 - вiдсутнiсть, 2 - нерiзко iснуючий, 3 - рiзко iснуючий).
Найпоширенiшим i доступним у використанш методом дiагностики депресп е шкала Гамшь-тона,у якш аналiзуються наступнi ознаки депресп:
■ пригнiчений настрiй;
■ рiзке зниження iнтересу до чого-небудь;
■ нездатшсть одержувати задоволення;
■ психомоторне збудження або загальмо-ванiсть;
■ каяття, почуття провини;
■ занепад сил;
■ порушення сну;
■ сущидальш думки;
■ неможливiсть зосередитися.
Патолопю езофагогастродуоденально! зони
верифiкували на пiдставi ендоскопiчних, мор-фологiчних даних, а також добового рН-мош-торингу.
Критерiями виключення пацiентiв iз дослi-дження були ендогенна психосоматична патоло-пя, органiчне ураження головного мозку, тяжю супутнi соматичнi захворювання, наркоманiя.
З метою корекцп НПР використали продеп (флуоксетин) у дозi 0,02 г 1 раз на добу на тл базисного лшування. Тривалiсть динамiчного спостереження склала 1 мiсяць. Базисна терашя з приводу гастродуоденально! патологи включала шпбгтори протоново! помпи, антациди, прокше-тики, при наявностi Нр-шфекцп - антигелшо-бактерну терапiю.
Критерiями ефективностi були: ступiнь регре-су клшчних i психопатологiчних проявiв, власна оцшка пацiентами свого самопочуття, а також зникнення ознак депресп i тривоги.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У результатi обстеження НПР рiзного ступеня вираженостi були виявленi у вшх дослiджених хворих. При вивченш рiвня тривожностi перева-жали середнш рiвень тривоги з тенденцею до високого та високий рiвень, при цьому низький -був вщсутнш. Аналiз рiвня алекситемп у обсте-жених хворих показав у 44,4 % випадюв наяв-нiсть цього показника, у 38,9 % хворих спосте-р^алися окремi алекситемiчнi риси, лише у 16,7% пащенпв алекситемiя була вiдсутня. Де-пресивний тип - показник за шкалою Гамшьтона
перевищував 16-20 балiв у 27,0 % хворих, що дало можливють констатувати наявнiсть великого депресивного ешзоду. Слiд пiдкреслити, що особливютю машфестацп тривожно-депресивних розладiв була !хня прихованiсть за широко пред-ставленою й рiзноманiтною соматовегетативною симптоматикою.
У ходi терапп продепом 2 пащенти вибуло з дослiдження через тиждень пiсля початку прийо-му препарату. У першому випадку це вщбулося у зв'язку з розладом сну, а в другому - у зв'язку з появою ранково! нудоти та блювоти. При ди-намiчному спостереженш за 25 хворими, що продовжили прийом продепу, вiдзначено зникнення почуття тяжкостi, дискомфорту, неприем-них вiдчуттiв в епiгастрil, аерофагil (що могло бути зумовлене у тому чи^ i базисним лiку-ванням) зафiксоване у 12 (48,0%) пащенпв; загально! слабостi, перiодичних головних болiв, запаморочення, почуття нестачi повiтря, шдви-щеного серцебиття - у 10 (40,0%) пащенпв; почуття комка в горлi - у 13 (52,0%) хворих; розладу сну рiзного ступеня вираженостi - у 3 (12,0%) пащенпв; знижений фон настрою та вщсутшсть радосп вiд справ, якi ранiше були приемними, - у 8 (32,0%) хворих; рiзного роду фобil, страх переходити вулицю, страх закритих примщень - у 3 (12,0%) хворих. Щцвищений апетит, аж до нервово! булiмil, мав мiсце у одного пащента, але у ходi лшування продепом був купований (рис.).
Ознаки депресil рiзного ступеня вираженостi були вiдзначенi у вшх пацiентiв. У ходi лшуван-ня продепом зникнення депресil вщзначене у 17 (68,0%) пацiентiв (табл.). Крiм цього, зафiксо-ване достовiрне зниження значення шкали Га-мшьтона з 20,70±0,68 до 11,43±0,84 бала, (р<0,05) (табл.).
Одним iз частих проявiв НПР е тривога. Тривога - це вщчуття страху, пов'язане з перед-чуттям лиха, очшуваного ззовнi або у зв'язку iз власною хворобою. Серед обстежених ошб яви-ща тривоги спостерiгалися у 22 (88,0%) випадках (табл.). Використання продепу привело до зник-нення тривоги до кшця першого мiсяця лшуван-ня у 4 (18,6%) пащентв. Вiдзначено зниження середнього значення показника шкали Тейлора, однак динамiка цього показника була недосто-вiрною (р>0,05). На нашу думку, даний факт був зумовлений коротким строком спостереження за пащентами (1 мюяць), а для зникнення тривоги необхвдний бшьш тривалий прийом антидепре-сантiв iз С1ЗЗС.
Динамика депресн й тривоги у результат лжування продепом (М±т)
До лiкуваиия П1сля лшуваиия
Показник
юльюсть хворих, показник шкали, (бал) юльюсть хворих, показник шкали (бал)
п (%) (М±т) п (%) (М±т)
депресш 25 (100,0) 20,70±0,68 8 (32,0) 11,43±0,84*
тривога 22 (88,0) 25,59±2,97 18 (69,4) 20,88±2,49
Примiтка. * - р<0,05 - вiрогiднiсть розходження показника до та теля лiкування
Як вщомо, флуоксетин на початку лшування пащенпв. Для корекцн цього стану застосову-
може викликати почуття тривоги. У нашому до- вали бензод1азешновий транквшзатор пдазепам
стдженш протягом першого тижня терапн у доз1 0,02 г 2 рази на добу, що швидко кушру-
продепом поява тривоги вщзначена у 4 (16,0%) вало тривогу й не вимагало скасування продепу.
%
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
до л1кування
п1сля л1кування
□ в1дчуття тяжкосп, дискомфорт, иеприсмт в1дчуття в етгастри, аерофаг1я
■ загальна слаб1сть, перюдичиий головний б1ль, запаморочення, в1дчуття иестач пов1тря В в1дчуття комка у горл1
□ розлад сну рииого ступеня вираженост1
В знижений иастрш 1 в1дсутн1сть задоволення в1д справ, як1 ран1ше були присмиими
■ рИш страхи (канцерофоб1я, страх замкнутого простору та ш.) В тдвищеиий апетит, аж до иервово! булши
Клiиiчиi та психопатологiчиi зм1ни в ход1 терапи продепом на тл1 базисного лiкуваиия
Таким чином, продеп (флуоксетин) у доз1 0,02г 1 раз на добу е ефективним засобом для лшування НПР у хворих 1з КЗЗ верхнього вщдшу травного каналу на тл1 базисного лшування. Зас-тосування продепу в зазначенш доз1 протягом мюяця в бшьшосп випадюв приводить до зник-нення клш1чних прояв1в психопатолопчних сим-птом1в у ще! категорп пащенпв. Повне зник-
нення явищ депресп зафшсоване у 17 (68,0%) хворих, що шдтверджувалось достов1рним (р<0,05) зниженням середшх показниюв шкали Гамшьтона з 20,70±0,68 до 11,43±0,84 бала. Зна-чущих змш ознак тривоги протягом 1 мюяця терапи продепом не визначалось (р>0,05), але позитивна тенденщя все ж таки мала мюце, що потребуе бшьш тривалого використання препарату.
06/ Том XI/1
59
ВИСНОВКИ
1. Застосування продепу в дозi 0,02 г на добу протягом 1 мюяця сприяе зникненню клiнiчних пр0явiв псих0пат0л0гiчних CTMnTOMiB.
2. У результатi лiкування продепом виявлено достовiрне зникнення депреси у 17 (68,0%) хво-рих (р<0,05).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
3. Успiшна корекцiя непсихотичних психiч-них розладiв у гастроентеролопчних пацieнтiв позитивно впливае на динамшу основного захво-рювання та значно покращуе якiсть життя даного контингенту хворих.
1. Бурчинский С.Г. Фармакопрофилактика в неврологии психиатрии: новые возможности выбора // Журнал практичного лисаря. - 2004. - №5-6. - С.90-93.
2. Каплан Г.И., Сэдк Б.Дж. Клиническая психиатрия. Т. 1. - М.: Медицина, 1994. - 672 с.
3. Логановский К.Н. Лечение депрессии и тревоги: достижения терапевтического консенсуса на основе доказательных клинических руководств // Укра!-нськш медичний часопис. - 2004. - №1. - С.6-12.
4. Моляров С.А. Проблема депрессии в общемедицинской практике // Новости медицины и фармации. - 2005. - № 7. - С. 70-75.
5. Морута Н.А. Клинико-патологические особенности современных невротических расстройств // Международный мед. журнал. - 2004. - Т. 10, № 1. -С. 38-41.
6. Напреенко А.К. Психосоматические расстройства: подходы к фармакотерапии // Международный мед. журнал. - 2002. - Т. 8, № 4. - С. 40-45.
7. Пирков Л.П. Лечение пациентов с пограничными психическими расстройствами в соматических больницах // Дiагностика та лшування психiчних зах-ворювань в Украшг Матер. м1жнар. конфер. - К.: Акмю, 1995. - С.104-105.
8. Эффективность применения сульпирида в комплексном лечении больных с заболеваниями органов пищеварения: (обзор литературы и собствен-
ные исследования) / И.И. Дегтярева, И.Н. Скрипник, Н.Н. Козачок и др. // Сучасна гастроентеролопя. -2002. - №3. - С.69-76.
9. Barrett B., Byford S., Knapp M. Evidence of cost-effective treatments for depression: a systematic review // J. Affect Disord. - 2005. - Vol. 84, N 1. - 113р.
10. Guaiana G., Barbui C., Hotopf M. Amitriptyline versus other types of pharmacotherapy for depression // Cochrane Database Syst Rev. - 2003. - N 2. -CD004186.
11. Side-effect profile of fluoxetine in comparison with other SSRIs, tricyclic and newer antidepressants: a meta-analysis of clinical trial data / P. Brambilla, A. Cipriani, M. Hotopf, C. Barbui // Pharmacopsychiatry. -2005. - Vol. 38, N 2. - P. 69-77.
12. Cost-effectiveness of psychological and pharmacological interventions for generalized anxiety disorder and panic disorder / L. Heuzenroeder, M. Donnelly, M. Haby et al. // Aust N. Z. J. Psychiatry. - 2004. - Vol. 38, N 8. - P. 602-12.
13. Treatment of functional gastrointestinal disorders with antidepressant medications: a meta-analysis / J.L. Jackson, P.G. Malley, G. Tomkins et al. // Am. J. Med. -2000. - N 108. - P. 65-72.
14. Treatment of major depression with psychotherapy or psychotherapy-pharmacotherapy combinations / M.E. Thase, J.B. Greenhouse, E. Frank et al. // Arch. Gen. Psychiatry. - 1997. - Vol. 54, N 11. - P. 989-91.
♦
УДК 6616.44-036.2
Н.В. Тананакна,
B.I. Кравченко, O.I. Ылоусова*, А. А. ОстанЫ**,
C.Г. Городецький**
1нститут ендокринологИ та обмту речовин iM. В.П.Комгсаренка АМН Украти м. Киш
Обласна дитяча mmi4Ha лкарня * м. Днтропетровськ
Обласна клiнiчналiкарня iM. 1.1.Мечникова** м. Днтропетровськ
Ключовi слова: щитоподiбна залоза, еховолюмометрiя, йододефщит, зоб, йодурiя Key words: thyroid gland, echovolumometry, iodine deficiency, goiter, urinary iodine
ТИРЕО1ДНИЙ СТАТУС НАСЕЛЕННЯ ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Резюме. В 2004 году проведено эпидемиологическое исследование состояния щитовидной железы у детей и женщин четырёх населённых пунктов Днепропетровской области. Осмотрено 240 детей в возрасте от 6 до 12 лет, 120 женщин детородного возраста 16 - 45 лет в городах Никополе, Павлограде, Жёлтые Воды и посёлке Магдалиновка. Степень увеличения щитовидной железы определялась пальпаторно и с по-
