Научная статья на тему 'Розвиток банківської системи України в сучасних умовах'

Розвиток банківської системи України в сучасних умовах Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
162
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
банки / банківська діяльність / банківська система / banks / banking activity / banking system

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Г В. Миськів, О В. Пилип'як

Досліджено особливості розвитку банківської системи України в період фінансово-економічної кризи. Встановлено, що для забезпечення швидкого розвитку та зростання банківського сектора необхідна загальна консолідація існуючих банків. Більш ефективні банки, визнані такими за результатами їхньої діяльності, повинні мати можливість розширювати свою ринкову частку порівняно з менш ефективними. Тільки за таких умов можна посилити проникнення банків в економіку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The modern development of Ukraine banking system

The article deals with development of banking system of Ukraine. It is set that for providing of mushroom growth and growth of bank sector general consolidation of existent banks is needed. More effective jars, acknowledged such as a result of their activity, must be in a position to extend the market part by comparison to less effective. Only on such conditions it is possible to strengthen penetration of banks in an economy.

Текст научной работы на тему «Розвиток банківської системи України в сучасних умовах»

УДК 336.71 Доц. Г.В. MucbKie, канд. екон. наук;

викл. О.В. Пилип'як-Львiвська фiлiя Свропейськогоумверситету

РОЗВИТОК БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Дослщжено особливост розвитку банювсько'1 системи Украши в перюд фшан-C0B0-eK0H0Mi4H0i кризи. Встановлено, що для забезпечення швидкого розвитку та зростання банювського сектора необхiдна загальна консолщащя iснуючих банкiв. Бiльш ефективш банки, визнанi такими за результатами 1'хньо'1 дiяльностi, повиннi мати можливють розширювати свою ринкову частку порiвняно з менш ефективни-ми. Тшьки за таких умов можна посилити проникнення банюв в економiку.

Ключов1 слова: банки, банкiвська дiяльнiсть, банювська система.

Assoc. prof. G.V. Myskiv; lecturer O.V. Pylypjak -European University, Lviv department

The modern development of Ukraine banking system

The article deals with development of banking system of Ukraine. It is set that for providing of mushroom growth and growth of bank sector general consolidation of existent banks is needed. More effective jars, acknowledged such as a result of their activity, must be in a position to extend the market part by comparison to less effective. Only on such conditions it is possible to strengthen penetration of banks in an economy.

Keywords: banks, banking activity, banking system.

У будь-якш держав^ незалежно вщ економiчноi системи та способу оргашзаци суспшьних вщносин, банювська система вщграе визначальну роль. Недарма банювську систему порiвнюють часто iз кровоносною системою економжи держави. Адже саме вона забезпечуе економжу потрiбним обсягом фшансових ресурЫв, забезпечуючи вшьний рух кашталу, розрахун-ки суб'еклв господарювання, кредитування економжи, а також реалiзацiю щ-лоi низки шших функцш та завдань. Без розвиненоi банкiвськоi системи не-можливо навггь уявити собi розвинену економшу держави.

Метою цiei роботи е дослiдження сучасного стану розвитку банкiвсь-ко1' системи Укра1'ни, виокремлення проблем на шляху до ii ефективного шд-несення та пошук напрямюв подолання визначених перешкод.

Упродовж останшх рокiв банкiвський сектор економiки був одним iз найприбутковiших та розвивався найбшьш динамiчно порiвняно з шшими галу-зями. Динамiка кiлькостi функцюнуючих банк1в в Украiнi наведено в таблищ.

Станом на 01.01.2008 р., власний каштал усiх банкiв становив 69,6 млрд грн, а вже на 01.01.2009 - 103,2 млрд грн, тобто зрю в 1,48 раза. Доходи банюв у 2008 р. становили 104,6 млрд грн, зокрема вiдсотковi доходи становили 77,5 млрд грн (або 74,0 % вщ загальних доходiв), комiсiйнi доходи - 17,6 млрд грн (16,8 %). Витрати банюв становили 94,5 млрд грн, зокрема вщ-сотковi витрати - 44,5 млрд грн (або 47,1 % вщ загальних витрат), комiсiйнi витрати - 1,9 млрд грн.

До кризи банки здшснювали адекватну економiчнiй ситуаци полггику. У краiнi був економiчний бум - банки вели бiзнес згiдно iз ситуацiею. При цьому шщо не вiшувало бурi: макроекономiчнi прогнози 2006-2007 рр. в усьо-му свiтi й, зокрема в Украшу були позитивними. Про можливу кризу за кордо-

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

ном почали активно говорити лише в першш половит 2008 р., а в Укра!т - ще пiзнiше. Фшансова криза, яка розпочалась у жовтт 2008 р., вплинула на укра-!нську банкiвську систему та виявила тi фундаментальнi дисбаланси системи, як в умовах економiчного пiдйому були не пом^ш, або ж просто ^норувалися.

_Табл. Ктьтсть бантв в УкраШу 2002-2009 рр._

№ Назва показника на 01.01. 2002 р. на 01.01. 2003 р. на 01.01. 2004 р. на 01.01. 2005 р. на 01.01. 2006 р. на 01.01. 2007 р. на 01.01. 2008 р. на 01.01. 2009 р.

1 Кшьюсть дшчих банюв, од. 152 157 158 165 165 170 178 184

2 1з них: з шозем-ним кап1талом 21 20 19 23 23 35 35 34

3 У тому числ1 з1 100-в1дсотковим 1ноземним кап1-талом 6 7 7 9 9 13 13 12

4 Вилучено з Державного реестру банюв 9 12 8 4 1 6 1 4

5 Кшьюсть банюв, що перебувають у стадп лшвщацп 35 24 20 20 20 19 15 10

До кризи в умовах бурхливого економiчного шднесення банки здшснювали активне кредитування. Проте, як виявилося, обсяг виданих позик укра!нськими банками перевищував акумульованi кошти на депозитах у 2,24 рази, при цьому кредит1в в американськш валютi видано у 2,8 раза бшь-ше, нiж залучено валютних ресурсiв на депозитах. Диспропорци мiж активами та пасивами банюв виявилися у превалюванш короткотермiнових зобов'язань у структурi ресурсно! бази та довготермшових кредитiв у структурi активiв.

Коефщент спiввiдношення довготермшових депозиив i довготермь нових кредит1в, спрямованих в укра!нську економiку, у жовтш 2008 р. склав лише 0,35, тодi як 2004 р. - 0,81. Ц розбiжностi свщчать про те, що нащ-ональш банки кредитували економiку швидше, шж укра!нщ нагромаджували заощадження.

У таких умовах розширення ресурсно! бази можна було здшснити або за рахунок збшьшення власного капiталу, або за рахунок кредит1в, чим i ско-ристалася переважна кiлькiсть банкiв, збiльшивши свое боргове навантажен-ня у 2,8 раза, або на 25,3 млрд доларiв за перюд 2007-2008 рр. А тому вже у 2009 р. вггчизняним банкам потрiбно буде повернути сво!м iноземним кредиторам близько 17 млрд доларiв. У такш ситуацi! чимало банкiв змушеш звер-татися за допомогою до уряду, можливосл якого обмеженi. Вщ того, як вiн розподiлить ресурси мiж ними, буде залежати, з якими втратами вийде з кризи нащональна банювська система.

На першому етапi розриви мiж зобов'язаннями та ресурсами банкiв, НБУ намагався подолати за допомогою рефшансування. Активне використан-ня цього iнструменту спричинило жваву пол^ичну дискусiю i було сприйняте доволi неоднозначно. З одного боку, НБУ дiяв вiдповiдно до обставин. Багато банюв, яким були надаш кредити, обслуговують бюджетнi i пенсiйнi платежi, тому !х падшня спричинило б широке соцiальне невдоволення.

З шшого боку, ефектившсть шструменту рефiнансування частково бу-ла знижена не зовЫм зрозумiлими дiями регулятора, оскiльки:

• значну частину грошей отримали банки, як не мали нагальних проблем з л1кввдтстю;

• значна частина позик спрямовувалася установам, ввд яких Нацбанку варто було б вимагати здшснення рекаттал1заци за рахунок акцюнер1в та ш.

Загалом використання мехашзму рефiнансування дало змогу регулятору шдтримати вiдносну стабiльнiсть банювсько! системи. Однак цей шструмент е ефективним тшьки для подолання тимчасових розривiв мiж активами та пасивами банюв.

У ситуацп, коли цей розрив стае структурним i хрошчним, рефшансу-вання не може виршити цi проблеми, оскiльки наповнення банюв порожшми грiшми - це прямий шлях до гшершфляци. У таких умовах треба бути готовим до використання бшьш радикальних методiв пiдтримки банювсько! системи - вщ рекапiталiзацii до повно! нацiоналiзацil.

Можливiсть участi держави у рекапiталiзацii була законодавчо закрш-лена ще у жовтнi 2008 р. Прийнятий тодi антикризовий закон запроваджував мехашзм рекапiталiзацii укра!нських банкiв за рахунок кош^в мiжнародних фiнансових органiзацiй, що й дало змогу залучити кредит МВФ на суму 16,4 млрд доларiв.

Законодавчi норми рекапiталiзацil були деталiзованi двома урядовими постановами. Так, на державну шдтримку можуть розраховувати тшьки банки, створеш або перетвореш у ВАТ, у яких введена тимчасова адмшютращя або куратор. У Держбюджет на 2009 р. було закладено 44 млрд грн на река-пiталiзацiю. У перерахунку на душу населення, кожен укра!нець повинен "сплатити" майже по 1 тисячi гривень, щоб допомогти банювсьюй системi розплатитися за допущенi нею помилки.

На державш грошi сьогодш претендують такi фiнансовi установи з тимчасовою адмiнiстрацiею: "Укрпромбанк", банки "Надра", "Родовiд Банк", "Ки!в", а також т^ що претендують на рекапiталiзацiю: "Укргазбанк", "1мек-сбанк" та "Фшанси та Кредит". НБУ рекомендуе уряду ввшти до складу акщ-онерiв "Родовiд Банку", "Укрпромбанку" та банку "Надра". При цьому лише останш два просять у держави вщ 8 до 12 млрд грн.

З одного боку, сума, що видшяеться, явно недостатня для тдтримки банювсько! системи, осюльки пiк визнання неплатоспроможност припаде на наступнi два квартали. Якщо ж уряд задовольнить ус заявки негайно, то гро-шi вичерпаються уже зараз. Для того, щоб з'ясувати, в яких банюв бшьше шансiв пережити кризу, проаналiзуемо прирiст власного капiталу банюв у вщсотках та !х прибутковють в першому кварталi 2009 р.

Т фiнансовi установи, якi, попри кризу лжвщност й погiршення якос-тi кредитних портфелiв, знайшли кошти для збiльшення капiталу, можна вва-жати, пройшли тест на кризостшюсть. Серед таких:

• Укрекс1мбанк (+3,7 млрд грн катталу, або +81,8 %);

• Банк Ренесанс Каттал (+105 млн грн, або 68,9 %);

• банк "Форум" (+551 млн грн, або 29,3 %);

• СЕБ Банк (+81 млн грн, або 27 %).

Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни

Прибутковiсть банку - важливий показник, який свщчить про ситуацiю в установi та його надшшсть. Багато великих i найбiльших укра!нських банкiв у першому кварталi 2009 р. зафiксували збитки, деяю залишилися з прибутком - зокрема за рахунок маншуляцш зi звiтнiстю. У 2006-2008 рр. банювський бiзнес в Укра!нi був високоприбутковим. Дохщшсть бiзнесу сягала 60-70 %.

2008 р. став найрезультатившшим для укра!нсько! банкiвсько! системи за всю юторда !! iснування - банки заробили 7,3 млрд грн чистого прибутку.

У першому кварталi 2009 р. ситуащя рiзко змiнилася. Значш збитки -здебiльшого у великих фшустанов:

• Укрпромбанку ( - 4,4 млрд грн у I квартал!);

• УкрСиббанку ( - 851 млн грн);

• Надра Банку ( - 557 млн грн).

Збитковють переважно пояснюеться зростанням прострочень за кредитами. В^м, не вс банки показали значш збитки в першому кварталi цього року. Досить великий чистий прибуток у шчш - березш 2009 р. отримали:

• Ощадбанк - 439,279 млн грн;

• Приватбанк - 339,389 млн грн;

• Стбанк (Укра!на) - 182,742 млн грн;

• Калюн Банк Укра!на - 128,629 млн грн.

Прибуток Ощадбанку (439 млн грн) - найвищий в усш банювсьюй системi в першому кварталi цього року. Однак прибутковють фшустанови в перюд кризи зовЫм не е наслщком високо! якостi !! кредитного портфеля, ос-кiльки Ощадбанк фактично е розрахунковою касою Кабмшу. 60 % його кредитного портфеля становлять позички Нафтогазу Укра!ни, тому прострочен-ня за кредитами в Ощадбанку багато в чому залежать вщ своечасного пога-шення позик Нафтогазом.

Багато середшх i малих банкiв також одержали прибуток у першому квартал^ причиною чого став !х мiзерний кредитний портфель, а отже, !хш спекуляцi! на валютному ринку наприюнщ минулого.

Банюри й аналiтики вважають, що ситуащя на банювському ринку тимчасово стабшзувалася. У квiтнi 2009 р. вперше з початку року спостерь гався чистий приплив кош^в населення до банювсько! системи: укра!нцi до-вiрили банкам понад 1 млрд грн. Однак приплив кош^в фiзичних оЫб у систему зовсiм не означае, що фшансова криза в кра!ш досягла дна i восени

2009 р. банки почнуть вщновлюватися.

Сьогодш фiнансова система кра!ни повертаеться до стану початку 2000-х: банки займаються обслуговуванням компанш сво!х акцiонерiв, по-точних рахункiв населення й бiзнесу, а кредитуванням займаються лише оди-ницi. Але якщо в 2001-2003 рр. банки цшком непогано юнували в таких умовах, то нишшня ситуацiя для них небезпечна. Разом зi скороченням кредитного портфеля зменшуються й доходи банюв: позичальники поступово пога-шають сво! борги i потiк вщсотюв (велике джерело доходу для банюв) вси-хае. При цьому навггь невеликий приплив депозитiв у фшансову систему мало вплине на розмiри кредитного портфеля банкiв: ставки за депозитами по-

долали позначку у 26 % рiчних у гривш, при цьому сьогоднi небагато пози-чальникiв готовi кредитуватися шд ринковi ставки (мiнiмум 28-30 %).

Прогнозують, що збитки банювсько! системи в 2009 р. можуть досяг-ти 25-30 млрд грн. Банкрутства ослаблених банюв не будуть швидкою процедурою. Найiмовiрнiше, НБУ продовжить впроваджувати тимчасовi адмшю-траци в банках, що зазнають гострих фшансових трудношдв, щоб не провоку-вати пашку серед вкладникiв i зберегти кошти в проблемних установах. Однак цей крок лише вщтермшуе розвал проблемних банюв, але шяк не врятуе укра!нську фiнансову систему вщ низки банкрутств, основна маса яких, швидше за все, припаде на 2010 р.

Дрiбнi й середш банки, у яких сьогодш ддать тимчасовi адмшютрато-ри, - першi кандидати на лiквiдацiю. Консолщаци укра!нського банкiвського сектора не уникнути. Щоправда, бiльшiсть банкiв продаватимуть швесторам за безцiнь - аби лише т взяли на себе зобов'язання банкiв i влили в них пот-рiбний капiтал.

Участь держави у рекапiталiзацii банкiв пiдтримае банювську систему ще на якийсь час. Однак для ефектившшого використання обмежених ресур-сiв уряду та НБУ варто було б:

• активтше спонукати власнишв баншв до рекаттал1заци установ власними силами. У цьому контекст! вкрай неоднозначним е ршення НБУ рекоменду-вати уряду каттал1зувати установи, за якими стоять потужт украшськ ФПГ;

• ввдмовитися ввд допомоги банкам, як не мають у структур1 пасив1в значно! частки депозиив ф1зичних ос1б 1 як створен для виршення локальних зав-дань. Криза повинна очистити систему вщ таких структур;

• законодавчо обмежити участь держави у рекаттал1заци баншв з 1ноземним кап1талом, материнськ! структури яких мають можлив1сть самоспйно п1д-тримувати доч1рн1 установи.

Висновки. Пщвищення ефективностi банкiвсько! дiяльностi потребуе сьогоднi здiйснення реструктуризацi! банкiвського сектора. Для забезпечення швидкого розвитку та зростання банювського сектора необхщна загальна консолiдацiя iснуючих банкiв. Бiльш ефективш банки, визнанi такими за результатами !хньо! дiяльностi, повиннi мати можливють розширювати свою ринкову частку порiвняно з менш ефективними. Тшьки за таких умов можна посилити проникнення банюв в економжу.

Лггература

1. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Банювська справа : навч. пос1бн. - Льв1в : Вид-во "Но-вий Св1т-2000", 2008. - 560 с.

2. Дружерученко К. Штормове попередження // Контракты, 2009. - № 20-21. - С. 22.

3. Михайловська 1.М., Лар1онова К.Л. Грош1 та кредит : навч. поабн. - Льв1в : Вид-во "Новий Св1т-2000", 2007. - 432 с.

4. Шкарпова О., Дружерученко К. Жертви будуть // Контракти. - 2009. - № 20-21. -С. 16-20.

5. Шкарпова О. Кожному по в1р1 // Контракти, 2009. - № 20-21. - С. 12-14.

6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrinform.ua.

7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.leasing.org.ua.

8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.finance.ua.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.