CC BY
35
осушення покращило рiст дерев сосни, зокрема у висоту [9]. В умовах пос-тшного пiдтоплення пiд впливом польдерних систем у Бiлорусii радiальний приркт соснових насаджень знижуеться за високо!' частки участi в ньому шз-ньо! деревини [5]. Вивчення динамжи радiального приросту в насадженнях Брестсько! обл. Бiлорусii, де внаслiдок широкомасштабно! пдромелюрацп Прип'ятського Полiсся утворились велик площi затоплених та пiдтоплених ль сових земель, засвiдчили, що з 1976 по 2010 рр. у насадженнях, ям перебувають у пригшченому станi, радiальний прирiст зменшився бшьш нiж у 3,3 раза [4].
Мета дослщження - вивчити вплив осушувально! мелiорацii на динамiку радiального приросту дубових i соснових деревостатв, що перебували пiд впливом осушувальних мелiоративних каналш в умовах Житомирського Полiсся.
Методика та об'ект досл1дження. Дослiдження проведено в дубових деревостанах VII класу вiку та соснових деревостанах VII та IX клаав вжу, що перебували шд впливом мелiоративних каналiв та за межами !х впливу (контроль) в умовах ДП "Городницьке ЛГ" Житомирського ОУЛМГ. Вибранi наса-дження близькi за складом, ростуть у подiбних едатопах i вiдрiзняються за так-сацiйними показниками та саштарним станом (табл. 1).
Для штегрального оцiнювання впливу мелiоративноi мережi на лiсовi екосистеми використовували дендрохронологiчний метод. За розрахунковими величинами середнiх таксацшних показникiв на шести пробних площах, закла-дених у дослiдних насадженнях, було ввдбрано по 5 модельних дерев у кожному варiантi, з яких за допомогою прирктного бурава було взятi керни деревини. Величину радiальних приростiв замiряли з точнктю до 0,01 мм за допомогою цифрового приладу "ЫБШОЫ" [1, 3]. Оброблення матерiалу здiйснено за прог-рамою електронних таблиць М8 Ехсе1.
Табл. 1. Таксацтна характеристика дослндних насаджень ДП "Городницьке ЛГ"
Склад Клас вжу Варiант Се редш Клас бош- тету Ввднос-на пов-нота Ьдекс типу лку Запас, м3га-1
-О, см Н, м сухос-тiй ростучих дерев
9Сз1Бп VII Дослiд 23,7 21,1 I 0,76 В3-ДС 1 343
10Сз VII Контроль 25,3 21,5 I 0,79 В3-ДС 6 342
10Сз IX Досшд 26,7 20,2 III 0,82 В4-ДС 22 251
9Сз1Бп IX Контроль 24,2 22,0 II 0,69 В3-ДС 13 307
7Дз2Бп1Влч VII Дослiд 28,7 22,0 I 0,76 С3-гД 4 238
8Дз1Влч1Ос VII Контроль 29,7 24,4 I 0,76 С2-гД 6 287
За лкотиполопчним районуванням [6], територ1я пiдприeмства нале-жить до лкотиполопчно! областi вологого груду - 3 ё, Полкько-прикарпатсь-кого району вологих грабових дiбров, Волинського сектору. Зпдно з фiзико-ге-ографiчним районуванням [7], район дослщжень належить до Городницького фiзико-географiчного району Захiдножитомирськоi безморенно! шдобласп Житомирського Полiсся.
Клшат - помiрно-континентальний. Грунти дерново-опiдзоленi (слабо-та середньоошдзолеш). За ступенем вологостi бшьша частина rрунтiв належить до вологих. На частку земель з надмiрним зволоженням припадае 21,3 % вщ площi вкритих лiсовою рослиннiстю земель.
Результати дослщження. Отриманi данi (табл. 2) свщчать, що осушу-вальна мелiорацiя практично не вплинула на величину приросту тзньо! дереви-ни сосни, як у деревостанах VII, так i IX клашв вiку, проте прирют ранньо! де-ревини пiд впливом мелiорацГí виявися меншим, тому загальний рiчний радь альний прирiст у дослщжуваних насадженнях, що перебували пщ впливом ме-лiоративних каналiв, виявився на 6-7 % меншим. Вплив мелiорацií на радiаль-ний прирют дерев дуба VII класу вжу виявився позитивним. Виявлено збшь-шення приросту пiзньоí деревини дуба майже на 80 %, що позначилося на вели-чинi рiчного приросту деревини, який на мелюрованих дшянках був бiльшим майже на 70 %. Радiальний прирiст ранньо! деревини на дшянках, що перебували пщ впливом осушувальних каналiв, i на дiлянках, що перебували за межами 1х впливу, виявився майже однаковим.
Табл. 2. Середт радiальнi прирости соснових i дубових насаджень, що
перебувають шд впливом мелюративно' системи i за межами 'и впливу
Порода, клас вiку Показник Прирют деревини, мм
шзня рання рiчна
Сосна, VII Пщ впливом мелюративно! системи 0,62±0'03 1,26±0,11 1,87±013
Без впливу мелюративно! системи 0,61±002 1,39±0,12 2,00±0,12
Сосна, IX Пiд впливом мелюративно!' системи 0,39±°,°2 0,67±0,03 1,06±0,04
Без впливу мелюративно!' системи 0,39±0'02 0,73±0,04 1 12±0,0 7
Дуб, VII Пщ впливом мелюративно!' системи 1,81±0,11 0,63±0,02 2'45±0'l2
Без впливу мелюративно! системи 1,00±0,05 0,64±0,03 1'64±u'0/
Вплив осушувально! мелюрацп на рют соснових лiсостанiв VII класу вь ку (рис. 1) свдаить про iстотне зростання радiального приросту фактично з перших роюв 11 функцiонування.
Рис. 1. Динамжа рiчного радiального приросту соснятв VII класу вту
До проведення осушувально! мелюрацп радiальний прирiст насадження, що тдлягало осушенню, був iстотно меншим, шж у насадженнi, де мелюратив-нi роботи не проектували i не проводили. За перiод 1962-1968 рр. радiальний прирiст насадження, що перебувало пiд безпосереднiм впливом мелюративних каналiв (дослiд), збiльшився у 2,7 раза, проте з 1969 по 1977 рр. спостерЬаеться поступове його падшня, фактично на ту ж саму величину, що пов'язано з дiяль-нютю бобрiв, яких розселяли на цш територп у 1972-1975 рр. З 1979 р. ютотно!
р1зниц1 в динам1Ц1 рад1альних пророст1в сосни на дослщних д1лянках, 1 дшян-ках, де мелюрацш не проводили (контроль), не вщзначено. У наступш роки спостережено поступове нер1вном1рне зниження рад1ального приросту в обох насадженнях. Динамка величини рад1ального приросту соснових насаджень IX класу вшу дещо шша (рис. 2).
Рис. 2. ДинамжарЫного раЫального приросту соснятв IX класу вЬку
Рад1альний прир1ст соснового насадження, в якому проклали осушуваль-ш канали (дослщ), до проведення мелюрацп був менший, шж у насадженш, де мелюративш роботи не проводили (контроль) з 1945 по 1957 рр. та з 1962 по 1971 рр. Шсля закшчення мелюративних робгг (1972 р.) рад1альний прирют до-слщного насадження в перюд 1972-1992 рр. став бшьшим, шж на контроль Проте вже з 1994 р. рад1альний прир1ст дерев сосни тд впливом мелюративних канал1в став дещо меншим пор1вняно з контролем. Р1зниця м1ж величинами ра-д1альних прирост1в дослщних 1 контрольних насаджень з 1994 р. стала поступо-во зменшуватись, що пов'язано з повторним заболоченням, яке виникло внасль док д1яльност1 бобр1в.
Дубов1 насадження VII класу вжу на територп, охопленш осушувальною мелюращею, займають тдвищеш, пор1вняно з1 сосновими, дшянки рельефу 1 вщр1знялись вщ насаджень, де мелюративш роботи не проводили, ютотно бшь-шим рад1альним приростом протягом всього перюду з 1964 по 2012 рр. (рис. 3).
Рис. 3. Динамта рЫного раЫального приросту дубових деревостамв VII класу вжу
145
Динамiка радiальних прироспв за цей перiод у насадженш на контролi поступово знижуеться на 0,04 мм на piK i описуеться з високою точшстю (R2 = 0,92) лiнiйним ршнянням. Динамiка pадiальних пpиpостiв дубiв на дослщ-нiй дiлянцi зовс1м iнша - pадiальний пpиpiст пiсля виконання мелiоpативних ро-6iT з 1964 по 1972 рр. pi3^ знизився (на 2,5 мм). Радiальний приркт дуба пiд впливом мелiоpативних кан^в сягав 1,6-2,5 мм (до 2004 р.), а з 2005 р. намгги-лась тенденщя до поступового зниження його величини. Загалом з достатньою точнiстю (R2 = 0,85) динамжа pадiального приросту з вжом дерев дуба пiд впливом мелюративних каналiв описуеться полiномiальним ршнянням 3-го ступеня.
Висновки. За результатами проведеного аналiзу з'ясовано, що вплив осушувально!' мелiоpацii 1962-1970 рр. на pадiальний пpиpiст соснових наса-джень характеризуеться зростанням pадiального приросту дерев протягом 620 pокiв пкля ii проведения (з 1972 р.) залежно ввд вiку насадження, пкля чого знижуеться до piвня величини pадiальних пpиpостiв на дiлянках, де осушуваль-ну мелiоpацiю не проводили. Осушувальна мелiоpацiя iстотно знизила pадiаль-ний пpиpiст дубових насаджень у пеpшi 10 pокiв, пiсля чого величина pадiаль-ного приросту протягом 12 роюв стабiлiзувалась, i лише за останнi 5 роюв спо-стеpiгаеться тенденцiя до ii' зниження. Радiальний пpиpiст дубових насаджень за межами впливу мелiоpативних каналiв (контроль) за весь пеpiод поступово знижувався.
Лггература
1. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1974. - 220 с.
2. Демаков Ю.П. Влияние природных факторов на динамику прироста деревьев в соняках сфагнових / Ю.П. Демаков, М.Г. Сафин // Лесные екосистемы в условиях изменения климата: биологическая продуктивность, мониторинг и адаптивные технологии : матер. Междунар. конф. с элементами научной школы для молодёжи. - Йошкар-Ола : Изд-во Марийского госуниверситета, 2010. - С. 179-184.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.] / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Агропромиз-дат", 1985. - 351 с.
4. Машков И.А. Польдерные системы в пойме р. Припять и их влияние на состояние лесных насаджений / И.А. Машков, Н.И. Булко, Н.А. Шабалёва и др. // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. научн. тр. ИЛ НАН Беларуси. - Гомель : Изд-во Ин-та леса НАН Беларуси, 2012. - Вип. 72. - С. 396-402.
5. Москаленко Н.В. Особенности радиального прироста сосны обыкновенной в условиях постоянного подтопления польдерными системами / Н.В. Москаленко, Н.И. Булко, И.А. Машков и др. // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. научн. тр. ИЛ НАН Беларуси. - Гомель : Изд-во Ин-та леса НАН Беларуси. - 2012. - Вип. 72. - С. 111-121.
6. Остапенко Б.Ф. Люова типологш : навч. пойбн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харкв : Вид-во ХДАУ ш. В.В. Докучаева, УкрНДШГА ш. Г.М. Висоцького, 2002. - 204 с.
7. Попов В.П. Физико-географическое районирование Украинской ССР / В.П. Попов. - К. : Изд-во "Наука", 1968. - 684 с.
8. Экологические аспекты мелиорации на Волыни / под ред. В.Е. Алексиевского, Ю.И. Бахмачука. - Луцк-Киев : Изд-во "Либщь", 1992. - 235 с.
9. Ященко П.Т. Оцшка впливу мелюрацй на змшу таксацшних показниюв соснових дере-восташв Шацького национального природного парку / П.Т. Ященко, М.Н. Корусь, В.В. Турич // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украхни. - 2006. -Вип. 16.1. - С. 19-26.
Надшшла до редакцп 14.04.2016р.
Усцький И.М., Михайличенко А.А., Румянцев М.Г. Влияние осушительной мелиорации на радиальный прирост сосновых и дубовых древос-тоев в условиях Житомирского Полесья
Приведены результаты исследований радиального прироста сосновых и дубовых древостоев в условиях Житомирского Полесья под влиянием осушительной мелиорации. Проанализированы закономерности динамики годового прироста сосны и дуба, его связь в зависимости от влияния мелиорации и без нее. Осушительная мелиорация практически не повлияла на величину прироста поздней древесины сосны, как в дре-востоях VII, так и IX классов возраста, однако прирост ранней древесины под воздействием мелиорации оказался меньше. Влияние мелиорации на радиальный прирост деревьев дуба VII класса возраста - положительный. Отмечено увеличение прироста поздней древесины дуба почти на 80 %.
Ключевые слова: радиальный прирост, осушительная мелиорация, ранняя и поздняя древесина.
Ustsky I.M., Mihaylichenko O.A., Rumyantsev M.G. The Effect of Drainage Reclamation on the Radial Increment of Pine and Oak Stands in Zhytomyr Polissya
The results of the investigation of radial increment of pine and oak stands in Zhytomyr Polissya under the influence of drainage reclamation are shown. Some patterns of dynamics for annual increment of pine and oak were analysed depending on the effect of land reclamation. Virtually, drainage reclamation had no influence on the amount of the increment of autumn pine wood in stands of VII and IX age classes, but the increment of spring wood was lower under the influence of reclamation. The influence of reclamation on the radial increment of oak trees of age class VII was positive. An increase in oak autumn wood increment of almost 80 % was noted.
Keywords: radial increment, drainage reclamation, autumn wood, spring wood.
УДК 630 *[644.2+524.4]
ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРЫ ГРАБОВО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УМОВАХ
ЗАКАРПАТТЯ
I. В. Фаик1, С.Л. Котй2, В.О. Агш3, О.1. Котй4, Ю.Й. Каганяк5, Л.1. Котй6
Проведено аналiз продуктивности поширення та площi дубових лiсiв Закарпаття. Дослщжено стипп грабово-дубовi деревостани Виноградiвського лкового господар-ства. Здшснено шструментальну таксацвд та проведено розподш люосташв на елемен-тарш частини за основними таксацшними показниками. Вщзначено наявшсть дисперсной! форми розподшв кшькост дерев за дiаметром та структурою запасу. Аналiз так-сацшних та бюметричних показниюв елементш люу дав змогу вщзначити наявшсть рiз-них розподшв кшькост дерев за дiаметром. Видшено чотири типи розподшв для дуба звичайного у вщ головного рубання. Для кожного видшеного типу розподшу кiлькостi дерев за дiаметром встановлено структурнi особливостi запасу i його закономiрнi змши за рiвновеликими частинами деревостану. Встановленi особливостi будови дубових де-
1 здобувач 1.В. Фвик, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 доц. С.Л. Копш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 здобувач В. О. Агш - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 асист. О.1. Копш - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
5 проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
6 проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ревосташв вщображають вплив системи люогосподарських заход1в на структуру 1х роз-подшу за запасом та д1аметром.
Ключовг слова: грабово-дубовий деревостан, таксацшна будова, розподш за дь аметром, таксацшш та бюметричш показники, запас, структура, анал1з, св1жа грабова д1брова, р1вновелика частина.
Вступ. Дуб - один з найщншших i найстарших видш, що поширений на територii Укра!ни. Ареал, який в минулому займав дуб, був значно ширший за кнуючий, але пiд впливом несприятливих факторiв, а також внаслiдок госпо-дарсько! дiяльностi людини вiн значно зменшився [5]. Найбшьшого винищення зазнали дубовi лiси захiдного регiону Укра!ни в ХУ1-Х1Х ст. 1нтенсивне виру-бування лiсiв сприяло значному зменшенню площ високопродуктивних дiбров. Зi середини ХХ ст. в УкраЫ намiтилась тенденция поступового зростання пло-щi насаджень з переважанням дуба. Так, на 01.01. 1962 р. лiсовi насадження з переважанням дуба займали площу 1318,4 тис. га або 19,2 % загально! площi ль сш Держлiсфонду, а у 2002 р. !х площа становила 1705,5 тис. га, що сягае понад 24 % ввд лiсового фонду Укра!ни.
Дубовi лiси в УкраЫ найбшьш поданi у Лiсостепу, де за площею вони майже вдвiчi переважають деревостани за участю дуба звичайного в межах По-лiсся, Степу та Закарпаття. На територц Закарпаття дубовi рiвниннi лiси окре-мими урочищами розташованi в межах Притисянсько! низовини на висотах 100-130 м н.р.м. Внаслвдок низько! водопроникностi грунтш тут нерiдко вiдбу-ваеться застш талих i дощових вод. У понижених формах рельефу формуються переважно сирi типи лiсу: сира грабова судiброва, сира ясенева дiброва i сира грабова дiброва. Для шдвищених тип1в рельефу характерна свiжа грабова дiб-рова. Корiннi деревостани вщзначаються високою продуктивнiстю 1а-1 бонiтету у свiжих i вологих дiбровах, П-Ш - у судiбровах. Головною лiсоутворювальною породою у всiх типах лку е дуб звичайний, характерною домшкою в ясеневих типах е ясен звичайний, ясен вузьколистий i граб звичайний; у грабових - граб звичайний. Поряд зi згаданими деревними породами, тут трапляються також клен польовий, бук лковий, клен гостролистий, липа дрiбнолиста, в'яз корко-вий, горобина, береза, яблуня лiсова, осика [5].
Високостовбурш дубовi деревостани у Закарпатськш обл., згiдно з обль ком лiсового фонду на 01.01.2002 р., займають майже 35,7 тис. га та близько 5,4 тис. га тут зосереджено низькопродуктивних дубових лкосташв зi загаль-ним запасом понад 9,2 млн м3 деревини, що становить загалом близько 8 % ль сового фонду области
Об'ектом дослгдження вибрано стиглi грабово-дубовi деревостани Ви-ноград1вського лiсгоспу в умовах свiжоi дiброви. Предметом дослщження при-йнято аналiз та тишзащю таксацiйноi будови деревостан1в i структури запасу.
Передбачено встановити зв'язок мiж вiдмiннiстю системи лiсогоспо-дарських заходш у стиглих грабово-дубових деревостанах i формою розподiлу кiлькостi дерев за дiаметром. Одночасно шляхом типiзацil розподшв за дiамет-ром визначити особливосп структури запасу переважаючого елементу лку.
Методика обмiрiв та камерального опрацювання матерiалiв спосте-реження. Методичною основою вивчення таксацiйноl будови деревостану та
