CC BY
26
9. Геник Я.В. Чинники та оцшка piBrn трансформацшних процесiв у лiсових екосисте-мах Карпатського региону Украши / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 78-86.
10. Нащональний атлас Украши. - К. : ДНВП "Картографiя", 2007. - С. 197-208.
Генык Я.В., Чернявский Н.В., Ященко П. Т. Изменения в лесных экосистемах Предкарпатской части верхнего бассейна Днестра под влиянием современных трансформационных процессов
Проанализированы изменения в структуре лесных экосистем, которые произошли под влиянием трансформационных процессов в верхней части бассейна реки Днестр. В пределах нескольких модельных пространств Предкарпатской части бассейна Днестра показаны изменения в характере пойменной растительности лесов вследствие построения дамбы, рассмотрено влияние лесохозяйственных мероприятий, а также сенокошения и выпаса скота, на возрастную и пространственную структуру ильмово-дубовых и грабово-дубовых лесов, а также их производительность. Охарактеризована таксационная структура пойменных ильмово-дубовых и грабово-дубовых насаждений, приведена экологическая специфика природных прирусловых ивовых насаждений. Сделан вывод о необходимости увеличения участия дуба в составе грабово-дубовых лесов Предкарпатья.
Ключевые слова: леса, трансформационные процессы в лесах, лесохозяйствен-ные мероприятия, восстановление лесов.
Henyk Ya.V., ChernyavskyyM.V., YashchenkoP.T. Chаnges in forest ecosystems in Precаrpаthiаn pаrt of upper Dnister busin under the imp.ict of modern trаnsformаtion processes
СИа^ез in structure of forest ecosystems which occurred under the imp^t of ^а^Вэттайоп processes of upper Dnister river bаsin аnаlyzed. Chаnges in паШге of flo-odptain vegetаtion of forests in result of building а dаm were c^riEed; трай of forestry economic аctivities, hаymаking аnd cаttle firming pаstures on аge аnd spаtiаl structure of elm-oаk !nd hornbeаm-oаk forests !nd their productivity аre reflected within some model itois of Precаrpаthiаn pаrt of the Dnister river. Forest vаluаtion structure of floodpkin elm-oаk аnd hornbeаm-oаk plаntаtions аre chаrаcterized; ecologicаl specifics of nаturаl riverine willow groups аге highlighted. Conclusion on necessity of ^tois^ the pаrt of o!k in composition of Precаrpаthiаn hornbeаm-oаk forests wis mаde.
Keywords: forests, trаnsformаtion processes in forests, forestry economic аctivities, forest recreаtion.
УДК 712*582.091-093 Ст наук. ствроб. 1.М. Пацура1, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. А.1.1вченко1, канд. с.-г. наук; заст. м^ького голови Ю.Я. Янкв2; доц. П.Г. Хомюк1, канд. с.-г. наук; доц. О.Г. Часковський1, канд. с.-г. наук; ст викл. Р.Р. Вицега1, канд. с.-г. наук
ДЕНДРОФЛОРА ПАРКУ КУРОРТУ М1СТА МОРШИН I ПЕРСПЕКТИВА ПРИРОДНО1 ДИНАМ1КИ Н СКЛАДУ
Дендрофлора парку курорту м. Моршин становить 80 таксошв. 1з них 15 таксошв належить до вщдшу Gymnospermae, 65 таксошв - до Magnoliophyta. Таксони, представлен незначною кшьгастю особин, постшно перебувають на межi ризику ви-падання iз насадження. Майже третина таксошв мають лише по однш рослинi. I тшь-ки половина таксонiв представленi 5-ма особинами i бiльше. 1з 20 таксошв деревно-чагарникових рослин, представлених значною кiлькiстю особин, у майбутньому оч>
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 Моршинська мкька рада, м. Моршин
куеться зростання 1х частки в насадженнi у 2 таксошв, He3MÍHHa частка - у 8, незнач-не зменшення - у 2, значне зменшення - у 2, особини випадуть з насадження або збе-режуться поодиноко - у 6 таксошв. Значними бюметричними показниками видшя-ються 200-300-рiчнi особини Tilia cordata, Quercus robur та 190-р1чне дерево Pinus strobus.
Ключовi слова: курортний парк, дендрофлора, динамжа деревних порщ, вели-ковiковi дерева.
Зелеш парков1 насадження - невщ'емна частина санаторно-курортного оздоровлення. Окр1м покращення естетично-рекреацшного р1вня довкшля, вони впливають на мжроктмат, зумовлюють позитивну юшзащю повиря, яке, до того ж, очищаеться вщ пилу та шквдливих домшок i насичуеться фь тонцидами. У багатьох випадках простежуеться рослинна аромотерапiя. Все це тдвищуе лiкувально-оздоровчi функцп санаторно-курортних закладiв.
Парк курорту мiста Моршин, один з небагатьох курортних паркiв Прикарпаття, сформований на базi рiзновiкового липово-грабово-дубового деревостану. Офiцiйне застосування мiнеральних вод для оздоровлення запо-чатковано з 1878 р., коли Моршин було оголошено курортом. З того ж перь оду розпочалося масове рекреацшне використання потенцiалу мiсцевих дере-восташв. Частину лiсових насаджень поруч з мшеральними джерелами стали перетворювати в парк. Зокрема, ^м прокладання дорiжок i алей, стали зба-гачувати породний склад шляхом введення декоративних деревно-чагарнико-вих видiв. Хоча першi подiбнi спроби були ще на початку Х1Х столiття, про що свiдчить наявне 190^чне дерево Pinus strobus L. У 30-ri роки ХХ ст. у за-хiднiй частинi парку було збудовано "Курортний дiм" (ниш санаторш "Мар-муровий палац"), який став головним архггектурним акцентом парку [12].
Рис. 1. Санаторш "Мармуровий палац "
Ршенням виконкому Львiвськоl обласно1 ради № 495 вщ 9 жовтня 1984 р. парку курорту м. Моршин було надано статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва мюцевого значення. Вiдповiдно до швентаризацшно! вiдомостi природоохоронного об'екта площа парку становить 12 га та скла-даеться з двох частин. Перша - це, власне, класичний парк iз збагаченим породним складом та малими архiтектурними формами, який розташований у
центральны частит мюта. Друга - це люопарк з теренкурними дорiжками, який розташований в кварталi 49 Лисовицького люництва ДП "Стрийське ль сове господарство".
Останнiй проект реконструкцп парку було розроблено в 1985 р. Шзш-ше якихось iстотних робiт у парку не проводили. На цей час помггш елемен-ти деградаци парку. Для вивчення сучасного стану в 2012 р. було проведено швентаризащю паркового деревостану на площi 6,06 га. На переважнiй частит парку ^mmi умови оптимальш для вирощування деревних порiд. У твшчно-захщнш частинi зафiксовано близьке залягання Грунтових вод, що погiршуe люорослинш умови.
Методика виконання роб1т. Боташчну iдентифiкацiю деревно-чагар-никових рослин проводили за 1х характерними таксономiчними ознаками [2-5, 8]. За допомогою польово! географiчноl системи Field-Мар виконували шструментальне знiмання розмiщення деревно-чагарникових особин та жи-воплотiв з автоматичним нанесенням 1х на план, а також визначали бюмет-ричнi показники рослин з використанням загальноприйнято! методики [1, 6-7]. Вж встановлювали шляхом власно! експертно! ощнки, використовуючи аналiз наявних пеньюв та лiтературних даних щодо аналогiчних за вiковою структурою насаджень чи особин [9-11].
Висоту дерев вимiрювали за допомогою лазерного висотомiра Tru-Pulse. Оскiльки основою парку е природне лiсове насадження, збагачене де-коративними деревно-чагарниковими видами, аналiзували очiкуванi майбут-нi змiни !х частки в насадженнi, виходячи з еколого-бюлопчних особливос-тей цих рослин та !х санiтарного стану. Такий прогноз слугуватиме основою для реконструкцп парку, яка плануеться.
Видовий склад деревно-чагарникових рослин, Тх характеристика та перспективи природноТ динам1ки. За даними швентаризацп, на дiлянках курортного парку задокументовано 1391 особину 80-ти таксономiчних назв дерев i кущiв. 1з них 1280 (92 %) особин представлено життевою формою дерева, а 111 (8 %) - куща. Крiм кущiв iндивiдуального росту, про як тут щеть-ся, е ще живоплоти, якi складаються iз рослин, що ростуть оргашзованими групами. Серед всiх особин дендрофлори 61 таксон представлений деревами, а 19 - кущами. Тобто, майже четвертина вшх рослин - кущь
Серед деревно-чагарникових рослин хвойш представлен 15 таксонами, а листяш, вщповщно - 65. 1з хвойних рослини 14 таксонiв - вiчнозеленi, i лише один (Larix decidua Mill.) - належить до листопадних. Серед листяних ус листопадш. 1з хвойних рослин 13 таксошв - дерева, а 2 - кущь 1з листяних 48 таксошв - дерева, а 17 - кущь
До дендрофлори парку належить 281 хвойна рослина. Серед них 16 рослин на зиму скидають хвою. Решта (265 особин) вiчнозеленi. А це ста-новить 19,1 % особин всього насадження. Отже, майже кожна п'ята деревно-чагарникова рослина - вiчнозелена. Саме таю рослини оживляють зимовий пейзаж парку i в цей перюд тдвищують його декоративнiсть. Вони ж, хоч i в незначних кшькостях, продовжують видiляти в повгтря рослиннi фiтонциди, якi сприяють оздоровленню повиря.
Однieю з основних таксономiчних особливостей парку е те, що серед згаданих 80 таксошв помгтна 1х частина представлена незначною кiлькiстю рослин. Так, у 26 таксошв (тобто у третини таксономiчного складу) лише по однш особиш, у 5 таксошв - по дв^ у 3 - по три. Таксони, яю кшьюсно нез-начно представленi рослинами, постшно перебувають на межi ризику випа-дання iз насадження. Так, на 2013 р. вiрогiдне випадання iз насадження еди-них особин Magnolia soulangeana Soul. та Prunus divaricata 'Айюригригеа'. Не-довговiчна перспектива й у пошкодженого дерева Salix alba 'Vittelim Pendu-1а'. Великi ризики для особин Juglans cordiformis Махт. та Picea pungens 'Co-еги1еа'. Для збереження участi цих видiв (та ряду iншиx, якi знаходяться в груш ризику) зусилля мають бути спрямоваш на поповнення 1х рослин. Дерева роду Populus L. (13 особин) закшчили свш декоративний i життевий ресурс, тому 1х необxiдно видалити з насадження.
Серед ушх порiд парку найбшьша частка дерев Tilia cordata Mill. -187 особин, що становить 13,4 % вщ всього насадження парку. Крiм цього виду е ще по одному дереву T. platyphyllos Scop.та T. europaea L. Також в насадженш е 5 особин декоративно! T. europaea 'Vitifo1iа'. Вшх особин роду Tilia L. - 194, що становить 14 %. Тобто кожна сьома особина дендрофлори -Tilia. Це на початку лгта забезпечуе наявшсть стшкого аромату ii квтв практично на всш територп парку, що мае аромотерапевтичний вплив на вщвщу-вачiв. Дерева T. cordata досить рiзноманiтнi як за вжовою, так i за бюметрич-ною структурою. У наймасившших ii особин у вiцi 160-300 роюв товщина стовбурiв у межах 1,0-1,5 м за висоти 24-29 м. В основно! ж частини дерев дь аметр стовбура 30-60 см за висоти 20-26 м. На територп парку цей вид представлений рiзними поколшнями приблизно рiвномiрно, що в перспективi за-безпечить безпроблемну замiну дерев, яю випадуть, молодшими особинами.
Друге мюце за кiлькiстю особин посiдае Thuja occidentalis '^шрайа' -137 особин (9,8 %). Це одновiковi (чи умовно одновжов^ декоративнi вiчно-зелеш особини конусоподiбноl чи глечикоподiбноl форми крони. Хвоя щшь-нiша i дещо темнiша, нiж в типових рослин ту! захщно!. У зимовий перюд ii декоративнiсть зберiгаеться бшьшою мiрою, нiж у типових особин виду. На жаль, в умовах парку значна частина цих особин ютотно, а мюцями навиь значно, пригшчена деревами iншиx видiв. Особини цього таксону в бшьшос-т випадкiв потребують термiнового догляду, а то й замши.
Дерева Quercus robur L. за кшьюстю займають трете мюце. 1х в парковому насадженш 121 особина, або 8,7 %. Це представники коршно! пралюо-во! рослинностi з переважно стрункими стовбурами й величавими масивними кронами. У кшькох дерев дiаметр стовбура бшьше одного метра за висоти 28-34 м. Бшьше 60 дерев з дiаметром стовбура вщ 50 см до 1 м за висоти 2532 м. Дерева значно рiзняться за вжом i бiометричними показниками. Пози-тивним е те, що в насадженш присутш рiзнi поколiння дуба звичайного. У наймолодших особин у вщ до 20 рокiв дiаметр стовбура становить 4-10 см за висоти 4-9 м. Це свщчить про можливють замщення дерев, що вщмирають, молодшими особинами i, таким чином, збереження виду в цьому деревосташ
у мaйбутньoму. Пpoтe, чacткa дубoвoгo пiдpocту мeншa вiд oптимaльнoï кшь-кocтi. Отжe, бeз cпpияння пpиpoднoму пoнoвлeнню учacть Q. robur у raca-джeннi з чacoм будe дeщo змeншувaтиcя.
Ha чeтвepтoму мicцi зa кшькютю дepeв знaxoдитьcя Robinia pseudoacacia L. Ha дай чac в нaявнocтi e 117 ïï дepeв, aбo ж В,4 %. Ц кpacивo квiтучe apoмaтичнe пiд чac цвiтiння дepeвo. Зa цieю oзнaкoю знaчeння згaдaнoгo виду в куpopтнoму пapку близькe дo функцiï згaдaнoï вищe липи. Дo тoгo ж, цвгге poбiнiя paнiшe. Оcoбини poбiнiï paзoм з ocoбинaми липи утвopюють чacтину пpoвiзopичнoгo pяду дepeв бeзпepepвнoгo цвiтiння. Окpeмi 9G-piчнi ocoбини poбiнiï дocягли дiaмeтpa cтoвбуpa 90 cм, a у б0 ocoбин дiaмeтp cтoвбуpa бшь-шe 50 cм зa виcoти 25-32 м. Дepeвa цьoгo виду pocтуть пepeвaжнo у шв^чю-зaxiднiй чacтинi пapку та дocить звoлoжeнiй дiлянцi. Ця oбcтaвинa oбмeжилa мoжливicть фopмувaння глибoкиx cтpижнeвиx чи якipниx кopeнiв. Внacлiдoк вiднocнo низькa cтiйкicть кopeнeвиx cиcтeм бiльшocтi ocoбин poбiнiï нa цiй дшянщ тa вeликa ïx пapуcнicть, викли^^ знaчними виcoтaми тa гaбiтуcaми кpoн дepeв, зумoвили ïx нaxил та 15-25 ° у нaпpямку дoмiнуючиx вiтpiв.
У дeякиx ocoбин кopeнeвa cиcтeмa пiдipвaнa. Тaкi дepeвa мexaнiчнo нecтiйкi. Ha тepитopiï пapку e кiлькa дecяткiв дepeв R. pseudoacacia мoлoд-mix пoкoлiнь. Пpoтe ïx кшькють нeдocтaтня для мacoвoï пoвнoцiннoï зaмiни мacиву 90-лiтнix дepeв i в тайближчш пepcпeктивi чacткa ocoбин цьoгo виду знaчнo змeнmитьcя. Пpичoму, як кiлькicнo, тaк i функцioнaльнo. To6to, мo-лoдi дepeвa щe пpoтягoм пeвнoгo чacу будуть œ в змoзi зaбeзпeчити шген-crn^ цвтння, близькe дo icнуючoгo ниш piвня.
Рис. 2. noxuiem oco6uhu po6miï3eu4aÜHol'
Carpinus betulus L. пpeдcтaвлeний 92 дepeвaми (б,б %). У нaйтoвcтi-moro 1б0-лiтньoгo дepeвa дiaмeтp близькo 1 м зa виcoти 22 м. Вiкoвa i бioмeт-pичнa cтpуктуpи цьoгo eлeмeнтa лicу пpиблизнo piвнoмipнi. Мoлoдme гота-лiння пocтупoвo змoжe зaмiнити crapme.
У Acer pseudoplatanus L. 53 pocлини (3,В %). G щe 13 ocoбин Acer pseudoplatanus 'Purpureum' (0,9 %). Рaзoм бб ocoбин (4,7 %). У 100-120 po^
дiаметр CTOB6ypiB 70 см за висоти 24-28 м. Вжова i бiометрична структури piBHOMipHi. G перспектива збереження виду та його вщмши в насадженш.
У Abies alba Mill. у насадженш 55 дерев (4 %). Товщина наймасивш-шого дерева у вщ 120 pокiв 57 см за висоти 29,5 м. Дерева декоративш, струню, крони вузькг Вжова структура вiдносно piвномipна, що дае змогу прогнозувати незмiнне збереження частки цього виду в насадженш у майбутньому. Рослини декоративних вщмш Crataegus monogyna ^cq. (51 особина, 3,7 %) одновiковi. Серед них переважають пpигнiченi, вiдсталi в росл, а також тi, якi всихають. Тому вони дуже рГзняться за своïми параметрами. У рослин цього таксону немае подальшоï перспективи перебування в парку.
У насадженш е два види Betula L. - Betula obscura А. Kotuk i Betula pendula Roth., а також ряд нечетких перехщних гiбpидiв мiж ними. Таю рослини за домГнуючими ознаками були вщнесеш до одного чи другого з назва-них видiв. Таким чином, до B. obscura вщнесено 44 особини (3,2 %>), а до B. pendula - 22 (1,6 %). У B. obscura у найстарших 60-лгтшх дерев товщина стовбypiв сягае 50-60 см за висоти 23-31 м. Особин, молодших за 50 роюв, майже немае. Тобто дерева, що випадатимуть з насадження, на цей час практично не мають замши. Перспектива збереження виду дуже мала. Дерева B. pendula дещо меншi за pозмipом. У найстарших 60-лгтшх дерев товщина стовбypiв сягае 45-55 см за висоти 25-26 м. Вжова структура i перспективи участ в насадженш ютотно не рГзняться вгд берези темноï.
У Alnus glutinosa (L.) Оаейп. 42 дерева (3,0 %). У 110-лгтшх особин товщина стовбурГв 55 см за висоти 28-30 м. Дерева рГзновГковГ, але молоде по-колшня менше представлене. Частка особин цього виду буде зменшуватися.
Дерева Quercus rubra L. висаджували 60-80 роюв тому. G 35 особин (2,5 %). МолодшГ особини - переважно самошвш. Товщина наймасивнiшого дерева 108 см, висота 26 м. Кшьюсть шдросту достатня. G вс передумови для збереження виду в майбутньому, а то й збшьшення частки його особин.
Picea abies (L.) Krst. 34 особини (2,4 %). У наймасившших 70-лгтшх представниюв товщина стовбурГв 40-50 см за висоти 23-27 м. Дерева рГзновь ковг Вжова структура piвномipна. Шдрют наявний у достатнш юлькосп. Очiкyеться стала частка ялини в майбутньому.
У Aesculus hippocastanum L. 30 рослин (2,2 %). Дерева висаджували 60-80 роюв тому. Товщина наймасившших особин близько 70 см при висот 20 м. ОкремГ (дещо тоншГ) особини сягають висоти 25 м. Дерева цього виду умовно одновжовг Ддрют практично вщсутнш. 1з роками частка виду в насадженш буде зменшуватися. Така ж юльюсть рослин i в Corylus avellana L. Особини рГзновГковГ, найстаршГ (40-рГчш) характеризуются дГаметром в межах 11-16 см та висотою в межах 5,5-11 м. Вжова структура рГвномГрна. Участь C. avellana у насадженш в перспективГ збережеться приблизно на цьому ж рГвнг
Acer platanoides L. у насадженш 25 особин (1,8 %). НайстаршГ дерева виду у вод 100-120 роюв характеризуються дГаметром 64-76 см та висотою 24-28 м. Дерева рГзного вГку. Однак молодого поновлення недостатньо, що у перспективГ може призвести до зменшення частки цього виду.
Fraxinus excelsior L. у нacaджeннi 20 дepeв (1,4 %). Haйcтapimi 120-piчнi ocoбини xapaктepизуютьcя дiaмeтpoм cтoвбуpa бб-72 cм тa виcoтoю 30 м. Дepeвa piзнoвiкoвi. Пoнoвлeння нeзнaчнe, щo дo пeвнoï мipи зумoвлeнo cвiтлoлюбнicтю яceнa тa знaчнoю зiмкнутicтю кpoн cклaднoгo зa видoвoю cтpуктуpoю дepeвocтaну пapку. У пepcпeктивi цe пpизвeдe дo знaчнoгo змeн-meння чacтки F. excelsior.
Larix decidua пpeдcтaвлeнa 1б-мa oднoвiкoвими дepeвaми (1,2 %). Haймacивнimi ocoбини дocягли дiaмeтpa 50-б0 cм тa виcoти 27-30 м. n^piCT вiдcутнiй. Пpиpoднiм cпocoбoм ця пopoдa в пepcпeктивi нe збepeжeтьcя. Тaкa ж кiлькicть piзнoвiкoвиx дepeв Prunus divaricata Ledeb. Пpиpoднoгo вiднoв-лeння дocтaтня кiлькicть. He виключeнo, щo ïï чacткa в нacaджeннi мoжe жю-тупoвo збiльmувaтиcя.
Дeкopaтивним зoлoтaвим вiдтiнкoм кopи видiляerьcя 12 oднoвiкoвиx дepeв Pinus sylvestris L. Вiднoвлeння вiдcутнe. Зa циx oбcтaвин вид нe мae пpиpoднoï ^pc^^rn! збepeгтиcя в пapкoвoму нacaджeннi. А 12 ocoбин oд-нoвiкoвиx кущiв Rhododendron luteum L. пepeвaжнo знaxoдятьcя в пpигнiчe-нoму cтaнi. Зaxoди з ïx ocвiтлeння тa дoгляд зa ними дacть змoгу чacткoвo вiднoвити ïx функцioнaльнicть. Бaжaнo пpoвecти пoпoвнeння pocлин aбo й зa-гaльну peкoнcтpукцiю ïx пocaдoк.
Високодекоративш та запашш шд чac цвтння 5 ocoбин Padus avium Mill. тeж пoтpeбують дoгляду i дoпoвнeння. Рemтa видiв пpeдcтaвлeнi oдиничними pocлинa-ми. Кpiм дeкopaтивнoï пpивaбливocтi тa тaкcoнoмiчнoï piдкicнocтi oкpeмиx ocoбин вiдвiдувaчaм цiкaвi тaкoж дepeвa, щo ^и-вepтaють увaгу знaчними вiкoм тa poзмipa-ми. У куpopтнoму mpsy м. Мopmин e культа тaкиx ocoбин.
Одним iз тaкиx e дepeвo Tilia cordata, я^му нe мeнme 300 po^. Дiaмeтp йoгo cтoвбуpa нa виши гpудeй 151 cм, виcoтa дepeвa - 24 м, пoпepeчник кpoни - 17 м. Стoвбуp влитий бугpиcтими нaпливaми дepeвини, нiби змopшкaми. Ha cтoвбуpi e дуплa. Пpoтe, зa умoви дoгляду вoнo щe якийcь чac мoжe знaxoдитиcя в ^psy i ми-лувaти ora вiдвiдувaчiв.
Тaкoж пpивepтae увaгу 200^чте дepeвo T. cordata з дiaмeтpoм cтoв-буpa 11В cм тa виcoтoю 27 м, пoпepeчник кpoни - близькo 14 м. Пpoтe cтaн ocoбини нeзaдoвiльний, ïï нeoбxiднo видaлити. У 300-piчнoгo дepeвa Quercus robur дiaмeтp cтoвбуpa 12б cм, виcoтa - 34 м, пoпepeчник кpoни - 1б м. У 250^чж>ш дepeвa дiaмeтp 117 cм, виcoтa 29 м, пoпepeчник кpoни - 13 м. Дe-peвa здopoвi. Мacивнi й 200-piчнi дepeвa.
Рис. 3. 300-pi4Ha oœ6uHa липи дрiбнoлuстoï
Рис. 4. Великовiковi дерева дуба звичайного
€ ще кшька цiкавих осо-бин T. cordata та Q. robur з дещо меншими бiометричними показ-никами. Серед iнтродуцентiв при-вертае увагу 190-pÍ4Ha особина Pinus strobus L. Í3 стовбуром метрового дiаметра i висотою понад тридцять метрiв. Потрiбно лише це дерево дещо облагородити, об-рiзавши обломки сухих гшок на стовбурi.
Висновки. За результатами вивчення дендрофлори парку курорту м. Моршин встановлено, що видовий склад деревно-чагар-никових рослин е досить широким i становить 80 таксошв.
Gymnospermae представлен 15 таксонами, Magnoliophyta - 65. Що ж до кшькосп особин, то Gymnospermae 284 особини (20 % вщ уме! кшькосп), Magnoliophyta - 1107 (80 %). Таксономiчною особливютю парку е те, що серед 80 таксошв у 26 (третини таксономiчного складу) лише по однш особиш, у 5 таксошв - по дв^ у 3 - по три. Таксони, яю кiлькiсно незначно представлеш рослинами, постшно перебувають на межi ризику випадання iз наса-дження. 1з деревних видiв, представлених значною кiлькiстю рослин, у про-цесi природного розвитку насадження можна оч^вати тако! динамiки таксо-номiчного складу:
• частка особин зросте у Prunus divaricata, Quercus rubra;
• частка особин буде вдаосно стабшьною у Tilia cordata, Carpinus betulus, Acer pseudoplatanus, Acer pseudoplatanus 'Purpureum', Abies alba, Picea abies, Corylus avellana, Padus avium;
Рис. 5. Великовжове дерево сосни веймутово'1
• Hacina oco6™ дeщo змeнmITЬCЯ у Quercus robur, Acer platanoides;
• чacткa oco6™ знaчнo змeнmITЬCЯ у Robinia pseudoacacia, Alnus glutinosa;
• ocoбIHI витать iз нacaджeння aбo збepeжутьcя в нeicтотнiй кiлькocтi: Thuja occidentalis 'Compacta', Betula obscura i Betula pendula, Larix decidua, Pinus
sylvestris, Rhododendron luteum.
Знaчними бioмeтpичними пoкaзникaми видiляютьcя oкpeмi 200-300-piчнi ocoбини Tilia cordata тa Quercus robur, a з iнтpoдуцeнтiв - 190^чте дe-peвo Pinus strobus.
Лiтepaтypa
1. Гpoм M.M. Лicoвa тaкcaцiя : пiдpучник [для студ. BHЗ] / M.M. Гpoм. - Льв1в : Bид-вo УкpДЛTУ, 2GG5. - 352 c.
2. Дeндpoфлopa ^Kpa™. Дикopocлi тa культивoвaнi дepeвa i кущ1. Гoлoнaciннi: Дoвiд-ник / зa peд. M.A. Koxra, C.I. Kузнeцoвa. - K. : Bto^o "Bищa шк.", 2GG1. - 2G7 c.
3. Дeндpoфлopa ^Kpa]™. Дикopocлi й культивoвaнi дepeвa i кущ1. Пoкpитoнaciннi: 4ac-тини I. Дoвiдник / зa peд. M.A. Koxrn. - K. : Bto^o "Фiтocoцioцeнтp", 2GG2. - 44В c.
4. Дeндpoфлopa Укpaïни. Дикopocлi й культивoвaнi дepeвa i кущ1. Пoкpитoнaciннi: 4ac-тини II. Дoвiдник / зa peд. M.A. Koxнa тa H.M. Tpoфимeнкo. - K. : Bto^o "Фiтocoцioцeнтp", 2GG5. - 71б c.
5. Зaячук B.Я. Дeндpoлoгiя : пiдpучник [для студ. Bro] / B.Я. Зaячук. - Льв1в : Bид-вo "Aпpiopi", 200В. - б5б c.
6. Зeлeнcкий M.H. Taкcaция лecoв peкpeaциoннoгo знaчeния : мeтoд. укaз. / M.H. Зeлeн-cкий. - Львoв : Изд^ ЛЛТО, 19В3. - 24 c.
7. ^^^ук^я Дepжaвнoгo кoмiтeту будiвництвa, apxiтeктуpи тa житлoвo-кoмунaльнoгo гocпoдapcтвa У^шни з iнвeнтapизaцiï зeлeниx нacaджeнь у нaceлeниx пунктax Укpaïни. Зa № В ^00В2-07) вщ 16.G1.2GG7.
В. Koлecникoв A.И. Дeкopaтивнaя дeндpoлoгия / A.R Koлecникoв. - M. : Изд-вo "Лecн. пpoм-cть", 1974. - 7G4 c.
9. Hopмaтивнo-cпpaвoчныe мaтepиaлы для тaкcaции лecoв Yкpaины и Moлдaвии : cпpaв. / год peд. A.З. Швидeнкo и дp. - K. : Изд-вo "Уpoжaй", 19В7. - 56g c.
1G. Kaдacтp выдaющиxcя вeкoвыx дepeвьeв Kиeвa / cocтaв. B.E. Бopeйкo. [Элeктpoнный pecуpc]. - Дocтупный c http://www.ecoethics.ru/books/magazine/gezhG9-2/kadastr-vydayuschihsya -derevyev-kieva.
11. Бoтaнiчнi пaм'ятки пpиpoди мicцeвoгo знaчeння. [Елeктpoнний pecуpc]. - Дocтупний з http://pryroda.in.ua/kyiv-region/pamyatky-pryrody.
12. [Елeктpoнний pecуpc]. - Дocтупний з http://ru.wikipedia.org/wiki/Mopmин.
Пацура И.М., Ивченко А.И., Янкив Ю.Я., Хомюк П.Г., Часков-ский О.Г., Выцега Р.Р. Дeндpофлоpa iiapka кypоpтa гоpодa Моpшин и пepспeктивa eстeствeнной динамики ee состава
Дeндpoфлopa rapra куpopтa г. Mopmин пpeдcтaвлeнa ВО тaкcoнaми. Из ник 15 тaкcoнoв oтнocятcя к oтдeлу Gymnospermae, 65 тaкcoнoв - к Magnoliophyta. Ta^ coны, пpeдcтaвлeнныe нeзнaчитeльным кoличecтвoм ocoöe^ пocтoяннo нaxoдятcя нa гpaни p^a выпaдeния из нacaждeния. Пoчти тpeть тaкcoнoв имeют лишь пo oднoму pacтeнию. И тoлькo пoлoвинa тaкcoнoв пpeдcтaвлeнa 5-ю ocoбями и бoльшe.
Из 2G тaкcoнoв дpeвecнo-куcтapникoвыx pacтeний, пpeдcтaвлeнныx знaчитeль-ным кoличecтвoм ocoбeй, в будущeм oжидaeтcя pod иx дoлeвoгo учacтия в нacaждe-нии у 2 тaкcoнoв, нeизмeннoe учacтиe - в В, нeзнaчитeльнoe умeньшeниe - в 2, зта-чт^ьн^ умeньmeниe - в 2, ocoби выпaдут из нacaждeния или coxpaнятcя в oдинoч-нoм кoличecтвe - у 6 тaкcoнoв. Знaчитeльными биoмaтeмaтичecкими пoкaзaтeлями выдeляютcя 2GG-3GG-лeтниe ocoби Tilia cordata, Quercus robur и 190^eraee дepeвo Pinus strobus.
Ключевые слова: ^poprobm пapк, дeндpoфлopa, динaмикa дpeвecныx пopoд, вeликoвoзpacтныe дepeвья.
Patsura I.M., Ivchenko A.I., Yankiv Yu.Ya., Khomyuk P.G., Chaskovskyy O.H., Vytseha R.R. Dendrological flora of the Morshyn park resort and perspective of its natural dynamics of tree composition
Dendrological flora of the Morshyn park resort includes 80 taxons. Among them, 15 taxons belong to the Gymnospermae department and 65 taxons to the Magnoliophyta department. Taxons that are represented with a small number of individuals are constantly under the risk of falling out from tree stand. Almost one-third of represented taxons include only one plant, and half of all taxons include 5 or more plants.
The arboreal-shrub plants to 20 taxons are represented with a great amount of individuals. In perspective quantity of them may be raised in 2 taxons and it will not change in 8 taxons; a slight decrease may held in 2 taxons and a significant decrease - in 2 taxons; 6 taxons may totally fall out from the tree stand or remain standing solitary. The 200-300-years-old individuals of Tilia cordata, Quercus robur and 190-years-old tree of Pinus stro-bus can be selected as trees with significant biometric indexes.
Keywords: sanatorium park, dendrological flora, tree dynamics, old-growth trees.
УДК 630*284 Доц. Л. С. Осадчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
СМОЛОПРОДУКТИВН1СТЬ ЕКОТИП1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УКРА1Н1
Встановлено бюлопчну смолопродуктившсть рiзних екотишв сосни звичайно! в Укра!ш. Сосновi насадження можна диференщювати за смолопродуктившстю з урахуванням умов зростання. Встановлено основш фактори, що впливають на еколо-пчну мшливють смолопродуктивносп сосни звичайно!.
Ключовг слова: смолопродуктившсть, екотипи сосни звичайно!.
Вивчення сосни звичайно! на р1вш популяцп, з урахуванням вщомос-тей про структуру природних насаджень, що сформувалися в певних геогра-ф1чно-кшматичних умовах 1 були продуктами багатовжово! адаптацп та природного вщбору, е перспективним напрямом сучасного люознавства. Широкий ареал розповсюдження сосни звичайно! на територп Украши, и здатнють пристосовуватися до р1зних умов мюцезростання, визначають винятково важ-ливе значення соснових л1с1в. У бшьшосп еколого-географ1чних систем сосна е основною люотв1рною породою, що виконуе кшматорегуляцшш, водоза-хисш, Грунтозахисш та шш еколопчш функцп. Однак, у наукових джерелах практично вщсутш таю важлив1 характеристики хвойних дерев, як смолопродуктившсть, 11 мшливють в р1зних екотипах сосни звичайно! в Укра!ш [9].
Смолопродуктившсть насадження складаеться з1 смолопродуктивнос-т окремих його дерев. Вона е розрахунковою величиною, й тому може бути як загальною для всього насадження або окремих груп дерев, так ! середньою для дерева. Смолопродуктившсть насадження е одним з найбшьш ютотних показниюв, що визначае його придатнють для виробничо! шдсочки.
Досвщ вивчення внутршньовидово! мшливосп засвщчив, що поль морф1зм вид1в в широкому розумшш цього слова охоплюе вс види диферен-щацп. Всередиш виду та всередиш окремих популяцш вщмшносп можуть бути перерваними, ! тод1 на перший план виходять дискретш форми (за од-шею або за комплексом ознак) та безперервш (клинопод1бш), тод1 окрем1 форми стають важко визначеними або зовим зникають. Стушнь диференщ-ацп вид1в неоднаковий. Внутршньовидов1 категорп в сучасному вигляд1,
