CC BY
24
Лiтература
1. Стеценко Н.М. Папорот (Iнтродукцiя, розмноження, бiохiмiя, господарське значення, народна медицина) / Н.М. Стеценко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2001. - 140 с.
2. Куликова М.В. Папоротники / М.В. Куликова. - М. : Изд. дом МСП, 2005. - 96 с.
3. Геренчук К.1. Природа Хмельницько! област / К.1. Геренчук. - Львiв : Вид-во "Каме-няр", 1980. - 152 с.
4. Казiмiрова Л.П. Polipodiphyta у природнiй флорi Хмельницько! областi: систематична структура, раритетна складова, перспективи рештродукцп у парковi культурфiтоценози / Л.П. КазГмГрова, Н.М. Гесаль // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 16.4. - С. 217-221.
5. Гесаль Н.М. Представники Aspidiaceae в природi та культурi Хмельницько! област / Н.М. Гесаль, Л.П. Казiмiрова // Бiологiчний вiсник Харкiвського нацюнального унiверситету iм. Каразiна. - Харгав, 2008. - Т. 12, № 2. - С. 9-10.
6. Казимирова Р.Н. Почвы и парковые фитоценозы Южного берега Крыма / Р.Н. Кази-мирова. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2005. - 183 с.
7. ДГдух Я.П. Фггошдикащя еколопчних факторГв / Я.П. Дщух, П.Г. Плюта. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 280 с.
8. Плюта П.Г. Принципи створення i використання фпгандикацшних клiматичних шкал / П.Г. Плюта // Укра!нський фггоценолопчний збiрник. - Сер.: С. - К. : Вид-во "Либщь", 1998. - Вип. 1 (10). - С. 17-27.
9. Екофлора Укра!ни. - Т. 1. / вщпов. ред. Я.П. Дщух. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2000. - С. 107-181.
Казимирова Л.П. Характеристика эдафотопов видов папоротников семейства Aspidiaceae природной флоры Хмельницкой области для их интродукции в культурфитоценозы
Дана характеристика эдафотопам видов семейства Aspidiaceae природной флоры Хмельницкой области; оценена широта экологической амплитуды чувствительности видов к водному, кислотному и солевому режимам почвы, относительно содержания в ней карбонатов, гумуса, усвояемых форм азота, аэрированости и неравномерности увлажнения почвы.
Ключевые слова: Polypodiophyta, Aspidiaceae, Хмельницкая область, эдафотоп, фитоиндикационная экологическая шкала почв.
Kazimorova L.P. Characteristics of edafotops fern species of the family Aspidiaceae natural flora of Khmelnitsky region for their introduction into the kulturfitotsenosis
The characteristic species of the family of edafotops Aspidiaceae natural flora of Khmelnitsky region, estimated species ecological amplitude to water, acid and salt regime of soil carbonate content in it, humus, assimilable nitrogen, aeration and uneven soil moisture.
Keywords: Polypodiophyta, Aspidiaceae, Khmelnytsky region, edafotop, fitoindika-tion scale ecological soil.
УДК 631.524+712.41 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб. А.С. Мельник - НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1ДК1СН1 ДЕРЕВА АВТОХТОННИХ ТА 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В У ЛАНДШАФТАХ СТАРОВИННИХ ПАРК1В ПЕРЕДКАРПАТТЯ
На Львiвщинi у ландшафтах старовинних паргав Передкарпаття збереглися 59 щкавих та ушкальних дерев 43 таксошв, яга вирiзняються сво!м значним вжом та бюметричними показниками. Тага дерева е цшними об'ектами для бюлопчно! та ль
швничо! науки, а також для озеленення та ландшафтно! арх1тектури. Вони потребу-ють належного догляду та охорони.
Ключовi слова: старовинш парки, iнтродуценти, великовiковi дерева.
Боташчний сад Нацюнального люотехшчного ушверситету проводить дослщження л1с1вничо-ботан1чного напрямку як прюритетш. Насамперед, ця робота спрямована на вивчення рщюсних представниюв дендрофлори та !х малодослщжених рослинних угруповань. Серед таких представниюв е як ш-тродуковаш, так i автохтонш види. Так, роками вивчають р1вень адаптацп ви-д1в штродуковано! дендрофлори до умов регiону, !х бiологiчнi властивостi в новому для них середовищ^ а також наявшсть природного поновлення та його особливостей.
З шшого боку, певний iнтерес становлять великовiковi та великороз-мiрнi особини аборигенних та штродукованих видiв. Вивчення таких автох-тонних деревних рослин показуе рiвень !х стiйкостi та життевосп в субсе-нильному та сенильному вiцi у тих чи шших лiсорослинних умовах, а в окре-мих випадках - максимальний бюлопчний вiк пе! чи шшо! породи для кон-кретних умов росту. Також можна робити висновки i щодо декоративностi таких великовiкових дерев. У нас цим питанням, зазвичай, не придшяють на-лежно! уваги. Тодi як у Польщi таю дерева беруть на облж, вщповщно догля-дають i як пам'ятки природи збер^ають навiть пiсля вщмирання [7].
Великовiковi дерева переважно збереглися в старовинних парках. За останш роки колектив Саду обстежив низку таких парюв Львiвського Перед-карпаття. Здебшьшого це присадибнi парки XVIII-XIX ст. при палацових бу-дiвлях. Серед таких об'ектiв - парки в населених пунктах Щдпрщ Стрийсь-кого, Журавно Жидачiвського, Роздiл Микола!вського, Вишня та Переможне Городоцького райошв [1-4].
Обстеження паркових територiй та наявних на них деревних штроду-ценлв базувалися на загальноприйнятих методиках [5, 6]. Приблизний вж дерев визначали методом експертно! оцшки. Внаслщок дослiдження на терито-ри названих паркiв виявлено 59 щкавих, часто унiкальних, дерев 43 таксошв. Переважно, це великовiковi дерева. Вони представлен аборигенними видами (табл. 1), !х рiдкiсними декоративними вiдмiнами (табл. 2) та штродуцентами (табл. 3).
Як бачимо, серед великовжових особин аборигенних видiв найстаршi за вжом дерева дуба звичайного. Цi дерева мають цшком здоровий вигляд та безумовну перспективу довготривалого росту. На них не виявлено ознак пошкоджень. Дом^ють вони й за бюметричними показниками. 1х висоти сягають 33 м, а дiаметри стовбурiв - до 150 см. Винятком слугуе лише 150-рiчна тополя ирж>ча, дiаметр яко! перевищуе 2 м, а висота становить 32 м. Дiаметра 150 см досягло й 200^чне дерево липи серцелисто!. Однак, стан його зафжсовано як незадовiльний i на день написання ще! статп воно зламане буревiем.
Табл. 1. Бiометрuчнi показники та саштарний стан _великовжових особин аборигенных eudie_
№ з/п Назва таксона Bík, роки s ce h o с и В S с £ <u S cs « Стан Мгсце розта-шування паркУ (населений пункт)
1. Abies alba Mill. 150 26 62 добрий Шдлрщ
2. Acer campestre L. 250 23 96 добрий Журавно
3. Acer campestre L. 200 16 104 добрий Переможне
4. Acer campestre L. 250 21 125 добрий Переможне
5. Acer campestre L. 250 21 127 добрий Переможне
6. Acer campestre L. (з капою) 180 18 83 задовшьний Переможне
7. Acer platanoides L. 150 22 102 добрий Переможне
8. Carpinus betulus L. 250 30 79 добрий Журавно
9. Fraxinus excelsior L. 200 28 155 добрий Вишня
10. Populus canescens (Ait.) Smith 150 32 204 задовшьний Вишня
11. Quercus robur L. 400 33 148 добрий Журавно
12. Quercus robur L. 300 28 122 добрий Переможне
13. Quercus robur L. 350 33 150 добрий Переможне
14. Quercus robur L. 300 33 137 добрий Переможне
15. Tilia cordata Mill. 200 22 150 незадовшьний Переможне
Серед шших аборигенних видiв сво1ми вжовими показниками та роз-мiрами видiляються 4 особини клена польового. Так двi з них у вщ 250 рокiв мають висоту 21 м та дiаметр стовбура 125 i 127 см. Крони 1х низько опущена розлогi. Лише нижнi частини стовбурiв е повнодеревними цилшдрично1 форми. Вище вони розгалужуються в масивнi скелетш гiлки. I тiльки в наймолодшого дерева клена польового з каповим наростом наявний струн-кий повнодеревний стовбур. Рашше нам не доводилося бачити таких великих особин цього виду. Та i в дендролопчних описах 1х переважно трактують як дерева третьо1 величини. До того ж, трапляються особини клена польового в нашому регiонi не так вже й часто, осюльки тут знаходиться захщна межа його природного ареалу.
Непересiчним явищем у наших умовах е i 250-рiчний граб висотою 30 м з дiаметром стовбура близько 80 см. На цей час його життевють висока i вiн устшно продовжуе виконувати сво1 функцп. Не так часто на рiвнинi Пе-редкарпаття можна побачити здорове масивне дерево ялищ бшо1 у вщ 150 рокiв. Натомiсть великорозмiрнi особини ясена звичайного та клена гос-тролистого трапляються частше.
На помггному рiвнi в згаданих парках представлен декоративнi вщмь ни аборигенних видiв (табл. 2). Серед них за вжовими та бiометричними показниками домшують вiдмiни дуба звичайного: трамщальна рожеволиста та рiзнолиста. У першо1 з них, крiм форми крони, листя до половини лгта мае рожевий вщлнок. На стовбурi спостер^аються меншi чи бiльшi кулястi на-рости. Другiй вiдмiнi, як i випливае з 11 назви, притаманне листя з неоднорщ-ною формою листових пластинок. Окремi листки близью до типового листя
дуба звичайного. Але бшьшють мають вузьку витягнуту безлопатеву основу, а 1х верхня частина ширша.
Табл. 2. Бюметричш показники та cauimapHuü стан р^шсних особин декоративных eiÖMiu аборигенних euöie
s к Висота, м $ Мтсце розта-
№ з/п Назва таксона о « m у S Й Стан шування парку (населений пункт)
1. Betula pendula 'Youngii' 80 8 22 добрий Вишня
2. Carpinus betulus 'Quercifolia' 170 14 50 незадовиьний Вишня
3. Crataegus monogyna 'Rubro-plena' 90 8 24 задовшьний Роздш
4. Fagus sylvatica 'Aureo-variegata' 100 24 54 задовшьний Пiдгiрцi
5. Quercus robur 'Pyramydalis Purpurascens' 170 15 87 добрий Вишня
6. Quercus robur 'Heterophylla' 150 29 84 добрий Роздiл
7. Tilia europaea 'Vitifolia' 120 19 82 задовшьний Журавно
Дуже рщюсна особина дуболисто! вщмши граба звичайного. Голов-ний стовбур дiаметром 50 см i3 гшками з типовим листям вражений гниллю. На висотi кiлькоx метрiв вш зламаний. Вiд нього вiдxодить пасинок висотою 14 м. Саме на ньому й вiдзначено частину листюв, що нагадують дубовь Причому, ix явно менше, нiж типових для виду - лише кшька вщсотюв. Роз-мiщенi вони переважно на кшцях пагонiв. Життeвiсть дерева низька, перспектива тривалого росту сумшвна.
Ще одне дуже рiдкiсне i цiкаве дерево - золотаво-строката вщмша бука лiсового. Це дерево-химера. Лише незначнш частинi його крони (близько 10-15 %) властиве золотаво-строкате листя. Решта листя типове для бука. Це пагони-тдщепи, якi своечасно не були видалеш, а тепер розширюють свое домiнування. Iншi декоративш вiдмiни менш рiдкiснi.
Ширше представлен iнтродуценти (табл. 3). Ix вж не перевищуе 200 рокiв. Саме такий вж особини модрини опадаючо!. Стан задовiльний. У дерева зламана верxiвка. Серед цiкавiшиx iнтродуцентiв назвемо таю. У Роз-долi у сосни Веймута було сформовано лiроподiбне розгалуження двох ске-летних гшок (збереглася одна), а в шшо! особини - наявнi дошкоподiбнi ске-летнi гiлки. Перед палацом у Роздолi досить масивне дерево сосни чорно!.
У табл. 3 найбшьша товщина наведена для платана кленолистого. Фактично, це п'ять дерев "букетно!" посадки, стовбури яких зрослися. Ця композицiя дуже прикрашае вестибюльну поляну перед палацом та й парко-вий ландшафт загалом.
Ушкальш за вжом та розмiрами - дерева гiнкго дволопатевого. Також величавi особини тюльпанового дерева звичайного. Рщюсна за розмiрами особина тсуги канадсько!. А бундук дводомний - масивне дерево-двшчатка. Навiть гiркокаштан звичайний у Журавшвському парку - величезне ошатне дерево. Милуе око струнка повнодеревна особина дугласи Мензиса.
У Шдпрщвському парку е двi 130^чш рiдкiснi для регiону сво!ми розмiрами особини кипарисовика горохоплодого: одна типового виду, шша ж - перисто! вщмши. Обидва дерева пригнiченi сусщшми деревами, але зага-
лом стан ïx задовiльний. Провiзорний ряд таксошв кипарисовика доповнюе 120-рiчна особини настовбyрченоï вiдмiни i3 Вишнянського парку. Саштар-ний стан ïï добрий.
Табл. 3. Бюметричш показники та саттарний стан pidKicHux i великов 'икових особин ттродукованих audit; та ïx в'идм'ш
§ Висота, м|| P Мсце розта-
№ з/п Назва таксона о ft « В a s 1 ° « Стан шування парку (населений пункт)
1. Acer saccharinum L. 60 26 73 добрий Переможне
2. Aesculus hippocastanum L. 150 29 12S задовшьний Журавно
3. Aesculus octandra Marsh. SO 1S 62 добрий Переможне
4. Catalpa bignonioides Walt. SO 17 56 задовшьний Роздш
s. Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 130 26 73 добрий Шдлрщ
6. Chamaecyparis pisifera Endl. 130 22 57 задовшьний Шдлрщ
7. Chamaecyparis pisifera 'Plumosa' 130 22 69 задовшьний Шдлрщ
S. Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa' 120 1S 4S добрий Вишня
9. Corylus colurna L. 100 20 56 добрий Вишня
10. Ginkgo biloba L. 1S0 24 S6 добрий Журавно
11. Ginkgo biloba L. 190 29 112 задовшьний Роздш
12. Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch 1S0 27 132 задовшьний Журавно
13. Juglans cinerea L. 150 22 S1 добрий Вишня
14. Larix decidua Mill. 200 2S 12S задовшьний Шдлрщ
15. Larix decidua Mill. 130 32 64 добрий Роздш
16. Larix decidua Mill. 100 2S S5 добрий Переможне
17. Liriodendron tulipifera L. 150 29 SS добрий Журавно
1S. Liriodendron tulipifera L. 170 25 70 добрий Вишня
19. Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng. 55 23 5S добрий Роздш
20. Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng. 55 1S 67 добрий Вишня
21. Pinus nigra L. 170 25 116 задовшьний Роздш
22. Pinus strobus L. 150 30 92 задовшьний Шдлрщ
23. Pinus strobus L. 170 23 132 задовшьний Роздш
24. Pinus strobus L. 170 26 70 задовшьний Вишня
25. Pinus strobus L. 110 2S 92 добрий Переможне
26. Platanus acerifolia Willd. 130 27 232 добрий Шдлрщ
27. Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco 120 30 67 добрий Вишня
2S. Pterocarya pterocarpa Michx. 130 24 S4 добрий Журавно
29. Quercus imbricaria Michx. 90 22 56 задовшьний Роздш
30. Quercus rubra L. SO 24 90 добрий Переможне
31. Robinia pseudoacacia 'Bessoniana' 90 14 3S задовшьний Роздш
32. Robinia pseudoacacia L. 110 31 99 добрий Переможне
33. Styphnolobium japonicum (L.) Schott SO 22 56 добрий Роздш
34. Thuja occidentalis L. 130 24 64 задовшьний Шдлрщ
35. Thuja occidentalis L. 120 22 45 добрий Вишня
36. Tsuga canadensis (L.) Carr. 130 29 S1 добрий Шдлрщ
Навиь звичш нам дерева тyï заxiдноï вирiзняються своïм вжом та роз-мiрами. Pозмiрами та добрим чи задовшьним станом видшяються також S0-рiчнi особини пркокаштана восьмитичинкового, катальпи бузколисто^ софо-ри японськоь У Pоздiльськомy парку чи не найвища у регiонi 55-рiчна особи-
на MeTaceKBOï китайськоï. Одновiкове дерево цього ж виду у Вишнянському парку нижче, натомють стовбур його дещо товщий. Привертае увагу швид-кий рют дерев i масивнi стовбури. Будь-яких пошкоджень не виявлено. Стан особин добрий.
Щдсумовуючи, доцiльно зазначити, що ландшафти старовинних пар-кiв Передкарпаття сформован цiлим рядом, як показав вжовий досвiд, до-цiльних у композищях i декоративних та стшких до навколишнього середо-вища, автохтонних та штродукованих деревних рослин. Бичизняш види на-самперед становлять домшанту паркових фiтоценозiв. Серед них е найстаршi за вiком складовi парюв як солiтернних, так i групових композицiй. Особини iнтродукованих видiв у парковi об'екти вводили в тзшший перiод. Вони слу-гують доповнювальними елементами паркових ландшафтiв, часто виступа-ючи на переднiх планах видових точок тих чи шших композицш.
Усi цi рослини пройшли менший чи бiльший, але загалом доволi знач-ний, перiод перевiрки на ïх бiологiчну та композицiйну доцшьнють у паркових ландшафтах регюну. Цей досвiд доцiльно вивчати, узагальнювати та вра-ховувати для використання у створенш сучасних паркових композицш, яю не були б "одноденками", а слугували на довгу перспективу, як це ми бачимо на прикладi парюв XVIII-XIX ст.
Л1тература
1. 1вченко А.1. Великовжов1 дерева штродукованих та рщкюних таксошв Пщпрщвсько-го парку / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, А.С. Мельник, О.С. Панасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 19-24.
2. 1вченко А.1. Рiдкiснi дерева парку селища Журавно / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, А.С. Мельник, О.С. Панасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 188-193.
3. 1вченко А.1. Палацовий парк селища Роздш та його радист дерева / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, А.С. Мельник, О.С. Панасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.6. - С. 17-22.
4. 1вченко А.1. Палацовий парк села Вишня та його рщкюш дерева / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, А.С. Мельник // Природно-заповщний фонд Украши - минуле, сьогодення, майбутне : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., присв. 20-р. природн. заповщн. "Медобори" (26-28. 05.2010 р., смт. Гримайл1в). - Терношль : Вид-во "Пщручники i поабники", 2010. -819-823.
5. Кучерявый В.П. Урбоэкологические основы фитомелиорации / В.П. Кучерявый. - М. : Вид-во НПО "Информация", 1991. - Ч. 2. - 288 с.
6. Цурик G.I. Перелжова таксащя люу / G.I. Цурик. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ, 2002. -
260 с.
7. Czekalski M. Drzewa i krzewy ozdobne w 21 parkach Wielkopolski / M. Czekalski // Rocznik dendrologiczny. - 2000. - Vol. 48. - S. 113-131.
Ивченко А.И., Пацура И.М., Мельник А.С. Редкостные деревья автохтонных и интродуцированных видов в ландшафтах старинных парков Прикарпатья
На Львовщине в ландшафтах старинных парков Прикарпатья сохранились 59 интересных и уникальных деревьев 43 таксонов, выделяющихся своим значительным возрастом и биометрическими показателями. Такие деревья являются ценными объектами для биологической и лесной науки, а также для озеленения и ландшафтной архитектуры. Они нуждаются в надлежащем уходе и охране.
Ключевые слова: старинные парки, интродуценты, великовозрастные деревья.
Ivchenko A.I., Patsura I.M., Melnyk A.S. Rare trees autochtonic and introduction of species in landscapes of age-old parks of Prykarpattya
59 interesting and unique trees of 43 taxons saved on Lviv Region in the landscapes of age-old parks of Prykarpattya. They are selected the considerable age and biometrical indexes. Such trees are valuable objects for biological and forestry science, planting of greenery and landscape architecture. They need the proper care and guard.
Keywords: age-old park, age-old trees, arboreal introduction species.
УДК 630*[27+235.6] Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; доц. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук; асист. Т.М. Левусь - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПАРК 1МЕН1 ТРИЛЬОВСЬКОГО У КОЛОМИ1: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦП
Дослщжено юторто створення та розвитку пам'ятки садово-паркового мистецтва, планувальну структуру та сучасний стан насаджень. На осжга зiбраних даних запропоновано методи оптимiзащi паркового ландшафту: реконструкщя дорiжково-стежково! мережу насаджень, реставращя та консерващя його окремих елеменпв.
Ключовг слова: пам'ятка садово-паркового мистецтва, парк культури та вщпо-чинку, планувальна структура, насадження, реконструкщя, реставращя, консерващя.
Парк культури 1 вщпочинку 1м. Кирила Трильовського, площею 5,4 га, е пам'яткою садово-паркового мистецтва мюцевого значення. Розташований вш у центральнш частит Коломи! 1вано-Франювсько! обласп. Парк було закладено на кошти мюцевого мапстрату у другш половит Х1Х ст., на мющ природного змшаного люу [2]. Тод1 ж територ1ею парку провели штучне русло потоку Радил1вка, який до того рухався в шшому напрямку. У 1898 р. парк називався 1менем А. Мщкевича, пам'ятник якому з елшсним латунним рельефом на фош граштно! брили було споруджено у центральнш частит. У 2005 р. пам'ятник вщреставрували на кошти польсько! громади.
У вересш 1880 р., на честь при!зду до Коломи! щсаря Франца Йосифа, у парку було збудовано дерев'яний етнограф1чний павшьйон (за проектом ш-женера В. Шатра), у якому надал1 вживали р1зномаштних заход1в: спортивш змагання, заклики до страйку, а 16 червня 1902 р. вщбулося перше в тих краях ичове свято на чол1 з доктором права Кирилом Трильовським, який у травш 1907 р. перемш на виборах до австршського парламенту. У т часи парк вщвщували Лесь Мартович, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник.
У шсляреволюцшш роки до формування паркових пейзаж1в немало зусиль доклав Фед1р Бшейчук (1905-1953), який до 1939 р. був тут головним сад1вником. Як свщчать арх1вш матер1али, вш був майстром 1з створення вь зерунюв з кв1ткових рослин, а також вмшо виконував ф1гурну стрижку дерев та кущ1в. Неподалж вщ будиночка сад1вника знаходилася оранжерея та парник 1з садивним матер1алом. На сьогодш щ споруди зруйноваш 1 заросл1 ха-щами. З 1939 по 1941 р. парком откуеться 1ван Костюк - колишнш ичовий стршець, вояк УГА, громадський актив1ст. Завдяки йому у тсл було виса-джено тисяч1 саджанщв, засновано лабораторто для акл1матизацп рослин. Щд кер1вництвом майстра щороку восени у парку проводили "Свято квтв",
