CC BY
18
жня водна i прибережно-водна рослиншсть представленi майже однаково -вщповщно 55 % та 45 % вщ загальноï кiлькостi асоцiацiй.
Особливостi формування рослинного покриву Голубого озера поляга-ють у тому, що на процес заростання впливають не тiльки природш, а й еко-номiчнi та технолопчш чинники. До них насамперед треба вщнести сповшь-ненi темпи заростання через специфiчний геохiмiчний склад води i донних вiдкладiв. 1стотним фактором е неоднорiднiсть рельефу, що зумовлюе формування, крiм традицшного поясу прибережно-водноï i водноï рослинносп, дискретного рослинного покриву в рiзних частинах озера.
Л1тература
1. Голубничая С.Н. Группировки высших водных растений в водохранилищах-охладителях Донецкой области / С.Н. Голубничая, С.П. Швиндлерман // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона. - Донецк : Изд-во "Юго-Восток", 1999. - С. 37-40.
2. Зимбалевська Л.Н. Структура и сукцессии литоральных биоценозов днепровских водохранилищ / Л.Н. Зимбалевська, Ю.В. Плигин, Л.А. Хороших. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 204 с.
3. Сиренко Л.А. Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ / Л.А. Сиренко, И. Л. Корелякова, Л.Е. Михайленко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1989. - 232 с.
4. Катанская В.М. Высшая водная растительность континентальных водоёмов СССР. Методы изучения / В.М. Катанская. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 187 с.
5. Арсан О.М. Методи гщроеколопчних дослщжень поверхневих вод / О.М. Арсан, О. Л. Давидов,Т.М. Дьяченко та ш. / за ред. В.Д. Романенка. - К. : Вид-во "Логос", 2006. - 408 с.
Миронова Н.Г. Растительность техногенного озера Голубое (Малое Полесье)
Приведены результаты исследования растительности озера Голубое, образовавшегося вследствие добычи песка земснарядом. Определено, что растительность озера насчитывает 11 ассоциаций, относящихся к 10 формациям настоящей водной и прибрежно-водной растительности.
Ключевые слова: растительность, озеро Голубое, Малое Полесье.
Mironova N.G. The vegetation of man-caused Blue lake (Male Polissya)
The vegetation of Blue lake, which has formed as a result of sand mining with dredger, is explored. The vegetation of this lake contains 11 associations which belong to 10 formations of real aquatic and riverside-aquatic vegetation.
Keywords: vegetation, Blue lake, Male Polissya.
УДК 712*582.091-093 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук;
доц. О.Г. Часковський, канд. с.-г. наук; доц. Р.Р. Вицега, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ТАКСОНОМ1ЧНА I ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРКУ КУРОРТУ М1СТА МОРШИН
Охарактеризовано зелеш насадження територи парку курорту м. Моршин i ви-конано 1х швентаризащю. Описано видовий склад, зафжсовано розмщення дерев i кущiв на площг Виконано розрахунок ландшафтно-рекреацшних ознак. Встановлено вжову структуру насаджень та розподш кшькосп дерев за дiаметром i висотою. Зап-ропоновано невщкладш господарсьга заходи з оздоровлення насаджень парку. Побу-довано цифрову карту територи.
Ключовi слова: зeлeнi нacaджeння, iнвeнтapизaцiя, лaндшaфтнo-peкpeaцiйнi oз-наки, вiкoвa cтpyктypa, гocпoдapcькi зaxoди, цифpoвa карта.
Вступ. В Украш дie poзгaлyжeнa cиcтeмa caнaтopнo-кypopтниx закла-дiв, яка пpeдcтaвлeнa caнaтopiями, caнaтopiями-пpoфiлaктopiями, пан^ната-ми, базами вщ^чинку, дитячими oздopoвчими тaбopaми тoщo.
Гeoгpaфiчнe пoлoжeння, гeoлoгiчнa бyдoвa та гiдpoлoгiчнi yмoви cпpияють тому, щo Львiвcькa oблacть мае знaчнi peкpeaцiйнi й бaльнeoлoгiч-нi pecypcи. На ïï тepитopiï пoшиpeнi cyльфiднi типи мiнepaльниx вoд, а тaкoж вoди з пiдвищeним вмicтoм opгaнiчниx peчoвин - вcecвiтньo вiдoмa "Нафту-cя". Тaкi Rypopra, як Тpycкaвeцький, Мopшинcький вiдoмi дaлeкo за мeжaми Украши, a ïx пoпyляpизaцiï cпpияe нeвиcoкa пpиpoднa paдiaцiя та нaявнicть знaчниx плoщ, вкpитиx лicoвoю pocлиннicтю.
Вiдпoчинкoвi oб'eкти, яю викopиcтoвyютьcя з peкpeaцiйнoю мeтoю, в yмoвax ypбaнiзoвaнoгo cepeдoвищa викoнyють вaжливy coцiaльнy та eкoлo-гiчнy poль. У пoeднaннi iз зeлeними нacaджeннями ïx ecтeтичний piвeнь знач-го пoкpaщyeтьcя, а мicця мacoвoгo ветчинку cтaють бiльш привабливими. Зeлeнi нacaджeння тaкoж впливають на мiкpoклiмaт, змeншyють coнячнy ра-дiaцiю, зaxищaють вщ виру, шуму, змeншyють вмicт шкiдливиx гaзiв y ж>-вiтpi та ш.
Пoвнoцiннe викoнaння oздopoвчими закладами cвoïx фyнкцiй мoжли-вe за yмoви гapмoнiйнoгo пoeднaння icнyючoï шфраструктури, eлeмeнтiв бла-гoycтpoю та пoзитивнoгo мiкpoклiмaтy, який зaбeзпeчyють лicoпapкoвi raca-джeння. Для знaчнoï чacтини вiдпoчинкoвиx зaклaдiв xapaктepним е нeнaлeж-ний caнiтapний cтaн зeлeниx нacaджeнь, poзлaднaнicть гopизoнтaльнoï cтpyк-тури, а в oкpeмиx випaдкax й aвapiйний стан cтapoвiкoвиx дepeв. При цьoмy ïx ecтeтичний вигляд, cклaд пopiд, мат apxiтeктypнi фopми знaчнoю мipoю œ вiдпoвiдaють cyчacним вимoгaм лaндшaфтнoгo пpoeктyвaння. Тoмy, мe-тoю iнвeнтapизaцiйниx poбiт е дocлiджeння i aнaлiз стану дepeв, кyщiв i тpaв'яниx pocлин тepитopiï парку-пам'ятки caдoвo-пapкoвoгo миcтeцтвa та röra лaндшaфтнo-peкpeaцiйнa oцiнкa.
Парк кypopтy м. Мopшин, oдин з нeбaгaтьox кypopтниx пapкiв При-карпаття, cфopмoвaний на ocнoвi piзнoвiкoвoгo липoвo-гpaбoвo-дyбoвoгo дe-peвocтaнy. Вiдпoвiднo дo iнвeнтapизaцiйнoï вiдoмocтi пpиpoдooxopoннoгo oб'eктa, плoщa парку cтaнoвить 12 га та cклaдaeтьcя з двox чacтин: пapкoвoï та лicoпapкoвoï. Для вивчeння йoгo cyчacнoгo стану в 2012 р. бyлo пpoвeдeнo iнвeнтapизaцiю пapкoвoгo нacaджeння на плoщi б,0б га.
Отpимaнi peзyльтaти пoльoвиx дocлiджeнь та ïx oпpaцювaння будуть викopиcтaнi для yxвaлeння пpoeктниx prnem з чacткoвoï aбo пoвнoï pe-кoнcтpyкцiï зeлeниx нacaджeнь, а та^ж змiни плaнyвaльнoï ocнoви та eлe-мeнтiв зoвнiшньoгo блaгoycтpoю. Тaкi зaxoди мають пiдвищити ecтeтичнy пpивaбливicть вiдпoчинкoвoгo кoмплeкcy у м. Мopшин.
Методика дослвдження. Мeтoдикa викoнaння poбiт пepeдбaчaлa кар-тування дepeв на плoщi та нaнeceння ïx на план, вимipювaння ocнoвниx лiciв-ничo-тaкcaцiйниx та лaндшaфтниx пoкaзникiв дepeв, iнвeнтapизaцiю зeлeниx нacaджeнь, oцiнювaння тpaв'янoгo вкриття та cтвopeння цифpoвoï карти.
Для стоячих дерев вимiрювали дiаметр (периметр) стовбура на висот 1.3 м, загальну висоту лазерним висотомiром Tru Pulse, горизонтальну проек-цiю крони. За зовшшшми ознаками встановлювали вiк кожного дерева, а та-кож давали рекомендацп щодо господарсько-оздоровчих заходiв. Для вико-нання польових дослiджень використано польову географiчну iнформацiйну систему Field-Map [4]. Ландшафтно-рекреацшне оцiнювання зелених наса-джень виконано на основi таких показниюв: тип ландшафту; ступiнь стшкос-тi природних комплексiв до рекреацшних навантажень; стадiя рекреацшно1 дигресп; рекреацшна оцiнка; естетична оцiнка; оцiнка тшохщно! доступнос-тi; додаткова оцiнка [3].
Внаслщок швентаризацп було створено електронну карту насадження, а просторовий аналiз (протяжнiсть, площа окремих його складових частин та ш.) - здшснено за допомогою програми ArcMap, котра використовуе той же формат цифрових карт, що й Field-Map. Отримана атрибутивна шформащя про розподiл площi на видiли, лiсiвничо-таксацiйну характеристику дерев i кущiв iз вiдзначенням саштарного стану та рекомендацiй щодо господарсь-ких заходiв було занесено до бази даних. З використанням програмного за-безпечення ArcMap, сформовано швентаризацшний план зелених насаджень, на який було нанесено вс дерева i кущi разом з проекцiями крон (рис. 1).
Знвешаризацшний план зелених насаджень пэрку-памятки садово-паркового мнете цтвэ л* „ ^ мюцевого значения
ЛшЯВ^^^^А ** "Парк курортний м. Моршин"
^"ж ^^Шшш^шш-. аа м
Рис. 1. Зображення цифровоЧ карти територи парку
Створена електронна карта разом з топографiчною шформащею була конвертована в формат, придатний для опрацювання в АгсЫСаё, у якому було створено проект реконструкцп парку. Лiсiвничо-таксацiйна база даних та лiсiвничо-господарськi рекомендацп послугували важливою основою для
проектування, а також надат будуть використанi для прийняття управлшсь-ких проектних ршень.
Отриман1 результати. Аналiз резyльтатiв суцшьного перелiкy свщ-чить, що на територп парку зростае значна кшькють таксонiв дерев i кyщiв -вщповщно 61 i 19. За кшьюстю деревно-чагарникових рослин переважае липа дрiбнолиста (13,4 %), а менш поширеними виявилися туя захщна компактна (9,8 %), дуб звичайний (8,7 %), робiнiя звичайна (8,4 %), граб звичайний (6,6 %), ялиця бiла (4,0 %) i клен-явiр (3,8 %).
Табл. 1. TaKCOHOMÍ4Huü склад деревно-чагарникових рослин
Номер Украшська назва таксону Латинська назва таксону Кшькють
шт. %
1 2 3 4 5
ДЕРЕВА
1 Липа др1бнолиста Tilia cordata Mill. 187 13,4
2 Туя захщна компактна Thuja occidentalis 'Compacta' 137 9,8
3 Дуб звичайний Quercus robur L. 121 8,7
4 Робтя звичайна Robinia pseudoacacia L. 117 8,4
5 Граб звичайний Carpinus betulus L. 92 6,6
6 Ялиця бша Abies alba Mill. 55 4,0
7 Клен-яв1р Acer pseudoplatanus L. 53 3,8
8 Глщ одноматочковий Crataegus monogyna Jacq. 51 3,7
9 Береза темна Betula obscura A. Kotula 44 3,2
10 Вшьха чорна Alnus glutinosa (L.) Gaertn. 42 3,0
11 Дуб червоний Quercus rubra L. 35 2,5
12 Ялина звичайна Picea abies (L.) Karst. 34 2,4
13 Пркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L. 30 2,2
14 Клен гостролистий Acerplatanoides L. 25 1,8
15 Береза повисла Betula pendula Roth. 22 1,6
16 Ясен звичайний Fraxinus excelsior L. 20 1,4
17 Модрина европейська Larix decidua Mill. 16 1,2
18 Слива розлога Prunus divaricata Ledeb. 16 1,2
19 Гор1х айлантолистий Juglans ailanthifolia Carriere 14 1,0
20 Верба козяча Salix caprea L. 14 1,0
21 Клен польовий Acer campestre L. 13 0,9
22 Клен-яв1р пурпуроволистий Acer pseudoplatanus 'Purpureum' 13 0,9
23 Сосна звичайна Pinus sylvestris L. 12 0,9
24 Клен ср1блястий Acer saccharinum L. 11 0,8
25 Туя захщна р1вновершинна Thuja occidentalis 'Fastigiata' 10 0,7
26 Клен кал1форншський Acer californicum Dietr. 9 0,6
27 Тополя берлшська Populus berolinensis (C. Koch) Dipp. 9 0,6
28 Вишня пташина Cerasus avium (L.) Moench. 7 0,5
29 Гор1х чорний Juglans nigra L. 6 0,4
30 Клен ясенелистий Acer negundo L. 5 0,4
31 Черемха звичайна Padus avium Mill. 5 0,4
32 Туя захщна сшральна Thuja occidentalis 'Spiralis' 5 0,4
33 Липа европейська виноградолиста Tilia europaea 'Vitifolia' 5 0,4
34 Ял1вець звичайний колонопод1бний Juniperus communis 'Hibernica' 4 0,3
35 Тополя чорна Populus nigra L. 4 0,3
36 Клен ср1блястий розшченолистий Acer saccharinum 'Laciniatum' 3 0,2
37 Катальпа бузковолиста Catalpa bignonioides Walt. 3 0,2
38 Кипарисовик горохопл. перистий Chamaecyparis pisifera 'Plumosa' 3 0,2
39 Л1рюдендрон тюльпановий Liriodendron tulipifera L. 2 0,1
40 Яблуня домашня Malus domestica Borkh. 2 0,1
41 Сосна веймутова Pinus strobus L. 2 0,1
42 Платан кленолистий Platanus acerifolia Willd. 2 0,1
43 Кипарисовик горохопл. настовбурч. Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa' 1 0,1
44 Глщ нашвм'який Crataegus submollis Sarg. 1 0,1
45 Ясен звичайний лшшнолистий Fraxinus excelsior 'Asplenifolia' 1 0,1
4б Ясен пенсшьванський Fraxinus pennsylvanica Marsh. 1 0,1
47 Гор1х серцелистий Juglans cordiformis Max. 1 0,1
48 Гор1х грецький Juglans regia L. 1 0,1
49 Магнол1я Суланжа Magnolia soulangeana Soul. 1 0,1
50 Яблуня вишнеплода Malus cerasifera Spach. 1 0,1
51 Оксамитник амурський Phellodendron amurense Rupr. 1 0,1
52 Ялина колюча голуба Picea pungens 'Coerulea' 1 0,1
53 Слива розлога темнопурпурова Prunus divaricata 'Atropurpurea' 1 0,1
54 Верба бша жовта плакуча Salix alba 'Vitellina pendula' 1 0,1
55 Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. 1 0,1
5б Туя захщна колонопод1бна Thuja occidentalis 'Columna' 1 0,1
57 Туя захщна куляста Thuja occidentalis 'Globosa' 1 0,1
58 Туя велетенська Thuja plicata D. Don 1 0,1
59 Липа европейська Tilia europaea L. 1 0,1
б0 Липа широколиста Tilia platyphyllos Scop. 1 0,1
б1 1льм прський Ulmus glabra Huds. 1 0,1
B^oro 1279 92,0
КУЩ1
1 Лщина звичайна Corylus avellana L. 30 2,2
2 Рoдoдeндpoн жoвтий Rhododendron luteum L. 12 0,9
3 Tpoяндa нaпiвплeтиcтa Rosa shrub 12 0,9
4 Бузина чopнa Sambucus nigra L. 10 0,7
5 Бapбapиc звичайний Berberís vulgaris L. 9 0,б
б Бyзoк звичайний Syringa vulgaris L. 8 0,б
7 Cмopoдинa aльпiйcькa Ribes alpinum L. 5 0,4
8 Cвидинa бша Swida alba (L.) Opiz. 5 0,4
9 Бру^ина eвpoпeйcькa Euonymus europaea L. 4 0,3
10 Фopзицiя пoвиcлa Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. 4 0,3
11 Caдoвий жacмин звичайний Philadelphus coronarius L. 4 0,3
12 Дeйцiя шopcткa Deutzia scabra Thunb. 2 0,1
13 Тте ягщний poзлoгий Taxus baccata 'Prostrata' 1 0,1
14 Бapбapиc Tyнбepгa Berberis thunbergii DC. 1 0,1
15 Карагана дepeв'яниcтa Caragana arborescens Lam. 1 0,1
1б Фopзицiя пpoмiжнa Forsythia intermedia Zab. 1 0,1
17 Жимoлocть татар^ка Lonicera tatarica L. 1 0,1
18 Пyxиpoплiдник кaлинoл. тeмнoпypп. Physocarpus opulifolia 'Diabolo' 1 0,1
19 Шипшина тобача Rosa canina L. 1 0,1
BCboro 112 8,0
РАЗОМ 1391 100,0
Cepeд кyщiв нaйбiльш пoшиpeнi: лiщинa звичайна, poдoдeндpoн жoв-тий i тpoяндa нaпiвплeтиcтa. Для зpyчнocтi викoнaння iнвeнтapизaцiйниx po-бiт, вcтaнoвлeння лaндшaфтниx i тaкcaцiйниx oзнaк вcя тepитopiя парку зпд-нo з чинними вимoгaми [2] була poздiлeнa на чoтиpи лaндшaфтнo-peкpe-aцiйнi видiли (pиc. 1), яю пpeдcтaвляли лишe дepeвнo-чaгapникoвy pocлин-нють. У мeжax видiлiв згiднo з мeтoдичними пiдxoдaми вcтaнoвлeнo ïx лiciв-ничo-тaкcaцiйнy i лaндшaфтнo-peкpeaцiйнe oцiнювaння (табл. 2, 3).
Табл. 2. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика деревостатв
(на прикладi видту № 1)
й 2 о г , Абсол. повнота Запас Густота сЬ н о, с м
ч '¡5 к га й а о ч С Порода е 1 Ч .р е О Сер. висот а н « сч .5 2 д а н ,а га а н « т .5 2 д а н ,а га а н я 4 = ¡5 " а н на 1 га, шт./га ь 'Р § 2 2 ет Сер. площа крони, м
Дуб звичайний 64,3 26,4 10,08 12,34 131,6 161,2 31 38 27,3 71,9
Береза темна 45,9 25,6 1,82 2,23 21,2 26,0 11 13 4,9 36,1
Граб звичайний 27,4 16,5 1,42 1,74 11,6 14,2 24 29 17,0 57,8
Туя захщна компактна 24,3 11,6 1,53 1,88 8,9 10,9 33 40 6,3 15,5
Клен ср1блястий 49,2 17,3 0,76 0,93 6,0 7,4 4 5 3,2 64,4
Вшьха чорна 37,6 22,5 0,44 0,54 4,7 5,8 4 5 1,3 26,9
Роб1шя звичайна 24,4 14,4 0,33 0,40 3,6 4,4 7 9 2,0 23,8
Ясен звичайний 31,6 17,6 0,24 0,29 2,6 3,2 3 4 1,1 30,4
Пркокаштан звичайний 41,5 19,1 0,27 0,33 2,3 2,8 2 2 1,3 54,9
Береза повисла 47,7 25,0 0,18 0,22 2,0 2,5 1 1 0,3 27,3
Ялиця бша 17,3 11,4 0,26 0,31 2,0 2,4 11 13 1,4 10,4
1 0,82 Черешня звичайна 28,2 13,5 0,19 0,23 1,8 2,2 3 4 1,0 26,8
Клен-яв1р пурпуроволистий 21,7 12,3 0,15 0,18 0,9 1,2 4 5 1,3 27,0
Л1рюдендрон тюльпановий 26,8 12,0 0,11 0,14 0,6 0,7 2 2 1,0 40,3
Ялина европейська 30,2 18,5 0,07 0,09 0,6 0,7 1 1 0,2 14,4
Липа европейська 26,4 18,4 0,05 0,07 0,5 0,6 1 1 0,3 25,8
Липа европ. виноградол. 17,2 10,8 0,07 0,09 0,4 0,4 3 4 0,5 13,7
Яблуня домашня 25,2 10,0 0,05 0,06 0,2 0,3 1 1 0,3 25,2
Глщ одноматочковий 23,9 9,0 0,04 0,05 0,2 0,2 1 1 0,6 49,7
Кипарисовик горохопл. перист. 22,3 9,2 0,04 0,05 0,2 0,2 1 1 0,2 20,0
Туя захщна р1вновершинна 15,3 11,0 0,02 0,02 0,1 0,1 1 1 0,0 0,6
1льм прський 16,2 9,0 0,02 0,03 0,1 0,1 1 1 0,3 24,9
Черемха звичайна 3,8 4,2 2 2 0,3 10,7
Дуб червоний 4,3 6,0 1 1 0,1 5,1
Всього - - 18,14 22,22 202 247 153 187 72,2 -
Табл. 3. Ландшафтно-рекреацшна оцтка деревостатв за видтами
ч 'ч и в а и м о Я Площа, га || Склад деревостану Середш Р е н '3 о ю с а л К Тип люо рослин- II ного ландшафту || & & и К ^ ч « тй о '3 а Клас естетично! || оцшки || о ® 'н 'Я о он .1 £ с & § ч К Додаткова оцш- || ка || й ■ Д и 1- и ан о .й
м с ,р н е м й 'ч Висота, м
1 0,82 7Дз1Бт1Гз1Тзк + Клс, Влч, Рз, Яз 54,8 23,8 II НР 2 3 1 1 2
2 1,70 5 Лпд2Дз 1Рз1Яз1Клг+Гз, Сз, Яв 48,8 21,2 III ЗВ 4 4 1 1 2
3 0,82 4Дз2Влч1 Гз 1 Лпд 1 Клс 1 Рз 64,7 24,9 II НН 2 2 1 1 1
4 1,54 3Лпд2Дз1Рз1Яв1Яле1Бт1Гкз 43,5 22,0 III НР 2 2 1 1 1
Перший видш, площа якого становить 0,82 га, розмщений в твшчно-захщнш частит парку, харакгеризуеться зростанням значно! кiлькостi дерев та дещо меншо! кущiв. Серед дерев найбшьш представленими е туя захiдна компактна, кшьюсть особин яко! становить 33 одинищ та дуба звичайного -31 одиниця. Дещо меншою кшьюстю дерев представлений граб звичайний -
24 ocoбини. У видЫ тaкoж oблiкoвaнo го 11 дepeв бepeзи тeмнoï та ялищ 6í-лoï. Kiлькicть дepeв iншиx дepeвниx пopiд кoливaeтьcя у мeжax 1-7 eкзeмпля-piв. У cклaдi дepeвocтaнy пepeвaжae дуб звичайний, який xapaктepизyeтьcя другим клacoм бoнiтeтy.
Зaгaлoм видiл xapaктepизyeтьcя нeвиcoкими лaндшaфтнo-peкpeaцiй-ними гоказниками, нeзвaжaючи на дocтaтню кiлькicть дopiжoк i дeкopaтив-ниx фopм чaгapникiв. Bиcoкий piвeнь Гpyнтoвиx вoд, куртини мaлoцiнниx ку-щiв, нaxилeнi та пoшкoджeнi cтoвбypи poбiнiï знижують загальну дeкopaтив-нicть дшянки та ïï лaндшaфтнo-peкpeaцiйнe oцiнювaння.
Другий видш зaймae плoщy 1,7 га. Тут зpocтae вeликa кiлькicть дepeв-ниx пopiд пepшoï вeличини. Частка кyщiв та низькopocлиx дepeвниx pocлин e знaчнo вищoю пopiвнянo з пepшoю дiлянкoю. За чиceльнicтю ocoбин тут го-peвaжae липа дpiбнoлиcтa, кiлькicть ocoбин якoï cтaнoвить 80 дepeв. Знaчнo мeншoю кiлькicтю пpeдcтaвлeнi туя зaxiднa кoмпaктнa (30 дepeв), дуб звичайний (25 дepeв) та poбiнiя звичайна (22 дepeвa). Oкpiм цьoгo тут зpocтae 17 дepeв граба звичaйнoгo, пo 1б дepeв клeнa-явopa та ялицi 6woï, 14 дepeв клeнa гocтpoлиcтoгo i 10 дepeв cocни звичaйнoï. Кшькють ocoбин iншиx дe-peвниx горщ нe пepeвищye 10 дepeв. У cклaдi дepeвocтaнy пepeвaжaючoю пopoдoю e липа дpiбнoлиcтa тpeтьoгo Rnacy бoнiтeтy.
Bидiл xapaктepизyeтьcя знaчнo нижчими лaндшaфтнo-peкpeaцiйними пoкaзникaми, щo зyмoвлeнo зaxapaщeнicтю пeвнoï чacтини тepитopiï. Tpeтiй i чeтвepтий видiли icтoтнo вiдpiзняютьcя вiд пoпepeднix. Тут зpocтaють здe-бiльшoгo дepeвa пepшoï вeличини, а чacткa кyщiв i низькopocлиx дepeв e гоз-нaчнoю. Icтoтнoю вiдмiннicтю e piвнoмipнe poзмiщeння дepeв aбo фopмyвaн-ня нeвeликиx за кiлькicтю дepeв бюгруп. У тpeтьoмy видiлi cклaд дepeвocтa-ну cвiдчить пpo пepeвaжaння дуба звичайгош, пpoтe за кiлькicтю дepeв дoмi-нуючими e вiльxa чopнa (2б дepeв) i туя зaxiднa кoмпaктнa (21 дepeвo). Kpiм ^ora, тут зpocтaють ялиця бiлa - 1б дepeв, дуб звичайний - 13 дepeв, бepeзa тeмнa i граб звичайний - го 10 дepeв.
У cклaдi дepeвocтaнy на чeтвepтoмy видiлi пepeвaжaючoю e липа дpiб-нoлиcтa тpeтьoгo raacy бoнiтeтy. Зaгaлoм, oбидвa видiли зaзнaчaютьcя виш-кими лaндшaфтнo-peкpeaцiйними пoкaзникaми, щo зyмoвлeнo знaчнoю piз-нoмaнiтнicтю дepeв i кyщiв, дocтaтньoю кiлькicтю пiшoxiдниx дopiжoк з твepдим пoкpиттям та близьте poзтaшyвaння дo цeнтpy мicтa. Пpoтe, чepeз нaдмipнe yщiльнeння Грунту щ дiлянки втрачають cвoю пpивaбливicть.
У п^ум^ вapтo вiдзнaчити, щo на тepитopiï парку пepeвaжaють на-тввщкрип лicoпapкoвi ландшафти. При цьoмy, нaйкpaщi peкpeaцiйнi oзнaки влacтивi для тepитopiï нaвпpoти Mapмypoвoгo палацу (pиc. 2). Наявнють фoн-тaнiв, мaлиx apxiтeктypниx фopм, pядoвиx пocaдoк тyï, дoглянyтиx гaзoнiв та дeкopaтивниx фopм дepeв i кyщiв нaйбiльшe приваблюють вщгочивальниюв. Для peшти тepитopiï, у тому чи^ й згaдaниx вищe дшягок, дoцiльнo oпpa-цювати кoмплeкc peкoнcтpyктивниx зaxoдiв, cпpямoвaниx на oздopoвлeння нacaджeнь, вiднoвлeння дopiжкoвo-cтeжкoвoï мepeжi, пoкpaщeння apx^e^ тypнoгo планування тepитopiï, ввeдeння iнтpoдyкoвaниx й aклiмaтизoвaниx видiв тoщo.
Рис. 2. Малi архтектурш форми на територи перед Мармуровим палацом
Аналiз розподшу кшькосл дерев переважаючих порiд за дiаметром i висотою свiдчить, що лише для липи дрiбнолистоi властиве наближення до нормального розподшу (рис. 3, 4).
диметр, см
Рис. 3. Розподт ктькост1 дерев за дiаметром
Найбшьша кiлькiсть дерев представлена ступенями товщини вiд 24 до 48 см, а висоти - вщ 20 до 26 м. Окремi особини дуба звичайного i липи дрiб-нолисто! досягають дiаметра понад 100 см. Розподш за висотою чггко вказуе на iснування двох поколшь деревостанiв липи дрiбнолистоl, дуба звичайного i робши звичайно!.
п п г'|............
Рис. 4. Розподт кiлькостi дерев за висотою
Найвишд висоти властивi для окремих особин дуба звичайного (3234 м), липи дрiбнолистоl (28-30 м) та робши звичайно! (30-32 м). Окрасою парку е дерево сосни веймутово! з дiаметром 100 см i висотою 34 м. Аналiз вжово! структури виявив переважання дерев вжом до 60 рокiв, якi станов-
лять 50 % вщ загально! кiлькостi, вщ 60 до 100 рокiв - 30 %, решта - вщ 100 до 200 рокiв (рис. 5).
Рис. 5. Вшова структура дерев переважаючих порiд
Найвишд значення вжу мають окремi особини дуба звичайного: вiсiм дерев з вжом 200 рокiв, три - 250 роюв i одне - 300 роюв. Дослiдження вка-зують на наявшсть рiзновiково! структури паркового насадження, що в майбутньому забезпечить поступову замшу старовжових екземплярiв моло-дими. Яюсний стан деревних рослин встановлено зпдно з 1нструкщею з ш-вентаризаци зелених насаджень у населених пунктах Укра!ни [1]. Як вияви-лося, у незадовiльному станi перебувають 22,6 % всiх дерев парку, задовшь-ному - 56,8 %, а доброму - 20,6 % (рис. 6).
- задовшьний, 56,!
Рис. 6. Розподт кiлькостi дерев за яшсним станом
Найпоширешшими вадами виявилися: гнилизна стовбура, суховершин-шсть, зламаш гiлки, дупло i трутовики. Серед уЫх порiд, як були рекомендовав до зрiзування, найбшьша кiлькiсть робши звичайно! - 56 особин, глоду одноматочкового - 46, граба звичайного - 23, липи дрiбнолисто! - 13. 1х вида-лення дасть змогу покращити саттарний та естетичний стан насаджень.
Висновки. Виконана швентаризащя насаджень парку курорту м. Мор-шин виявила переважання дерев липи дрiбнолисто!, дуба звичайного, ту! за-хщно! компактно! i робiнi! звичайно!. Присутнiсть перших двох порщ i розмь щення !х на плошi свiдчить про юнування в минулому природного грабово-дубово-липового деревостану. Розподш за основними таксацшними ознаками виявив наявнiсть у переважаючих порщ двох вiкових поколiнь.
Ландшафтно-рекреацшна оцiнка свiдчить про домiнування нашввщ-критого типу лiсопаркового ландшафту, друго! стадi! рекреацiйно! дигресi!, другого класу естетично! оцiнки, першого класу шшохщно! доступностi i до-датково! ощнки, другого класу саттарно-гтетчно! оцiнки.
Загальний стан дерев i кушiв, а також дорiжково-стежково! мережi пiвнiчно-захiдно! та схщно! частин парку вимагають проведення реконструк-
цiï з метою оздоровлення насаджень й надання ïm естетичшшого вигляду. Для цього потрiбно видалити запропонованi до зрiзування дерева, доповнити окремi частини територп кущами, вiдновити дорiжки, заборонити стихшну торгiвлю, встановити додатковi малi архиектурш форми.
За пiдсумками iнвентаризацiï побудовано цифрову карту, на основi яко' буде опрацьовано комплекс заходiв, спрямований на вщновлення насаджень об'екта дослiдження та покращення його шфраструктури.
Л1тература
1. 1нструкщя з швентаризацп зелених насаджень в населених пунктах Укра'ни. - К. : Держком. буд1вництва, архггектури та житлово' полггики Укра'ни, 2001. - 22 с.
2. Каганяк Ю.Й. Парколюовпорядку-вання : навч. поабн. / Ю.Й. Каганяк, А.А. Строчин-ський, М.П. Горошко. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2009. - 360 с.
3. Методика визначення таксацшних показнигав рекреацшного призначення та розра-хунку рекреацшного навантаження i емносп природних комплекав / за ред. Р.Р. Возня-ка, А.В. Фукаревича. - К. : Вид-во "Либщь", 1993. - 32 с.
4. Field-Map. IFER-Monitoring and Mapping Solutions. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.field-mapping.com
Хомюк П.Г., Часковский О.Г., Вицега Р.Р., Пацура И.М., Ивченко А.И. Таксономическая и ландшафтно-рекреационная характеристика парка курорта г. Моршин
Охарактеризованы зеленые насаждения территории парка курорта г. Моршин и проведена их инвентаризация. Описан видовой состав, зафиксировано размещение деревьев и кустов на площади. Выполнены расчеты ландшафтно-рекреационных показателей. Определена возрастная структура насаждений и распределение количества деревьев по диаметру и высоте. Предложены первостепенные хозяйственные мероприятия для оздоровления насаждений парка. Построена цифровая карта территории.
Ключевые слова: зеленые насаждения, инвентаризация, ландшафтно-рекреацион-ные показатели, возрастная структура, хозяйственные мероприятия, цифровая карта.
Khomyuk P.G., Chaskovskyy O.G., Vytseha R.R., Patsura I.M., Ivchen-ko A.I. Taxonomy and landscape characteristics of resort park in Morshyn
Green plantations are characterized and inventoried in Morshyn resort park. The compound of plant species is described and their placement in the area is recorded. Calculations of landscape and recreational indicators are made. The age structure of tree stands, their diameter and height distribution are determined. Urgent management actions for the flora restoration are proposed. A digital map of the territory is built.
Keywords: green plantations, inventory, landscape and recreational indicators, age structure, management actions, digital map.
УДК 631.543.8(1-751.3)Доц. В.М. Хрик, канд. с.-г. наук; доц. С.М. Левандовська, канд. бюл. наук - Бтоцерккський нащональний аграрний ужверситет
СУЧАСНИЙ СТАН НАСАДЖЕНЬ ЗАПОВ1ДНОГО УРОЧИЩА "МАЛИШКИ"
Охарактеризовано особливосп формування та сучасний стан вжових дубових i ясенових насаджень штучного походження у заповщному урочищi "Малишки". Про-аналiзовано результати дослщжень таксацшних показнигав i саштарного стану запо-вщних культур.
Ключовг слова: природно-заповщний фонд, заповщне урочище, вiковi деревос-тани, таксацшш показники, саштарний стан.
